Катастрофічні наслідки відсутності державної лісової політики ~ Лісівник

14 листопада 2018

Катастрофічні наслідки відсутності державної лісової політики

середа, листопада 14, 2018No comments

Вступ

Саме у лісі частота пульсу людини зменшується на 15-20 ударів на хвилину, а подих стає рівнішим та спокійнішим —без лісу гармонійне життя людини неможливо. При цьому щорічно світ втрачає близько 100 млн дерев, і Україна вже сьогодні вважається однією з найменш лісистих країн Європи —лісами покрито 16% території, а повинно бути не менше 20%. Якщо коротко основна причина проблеми: відсутність державної лісової політики, в результаті чого ліс вирізають за наказом влади, а точніше окремих її представників.

Свідченням цього став прийнятий Радою корупційних законопроект №5495 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів і запобігання неналежному переміщенню необроблених лісоматеріалів». Голосування в залі парламенту — результат лобістської діяльності Радикальної партії Олега Ляшка з просування приватних олігархічних інтересів групи Юрушева-Косюка.

Екологічна ліга України стежила за розвитком подій навіть після того, як президент Петро Порошенко наклав вето на законопроект. І проаналізували дії органів урядовців (прихованих лобістів олігархів), а також висвітлили негативні політичні, економічні та соціальні наслідки, до яких вони призвели.

Суть проблеми

1.1. Блищько трьох років (з 1 листопада 2015 року) в Україні введено мораторій на експорт необробленої деревини. Це призвело до зниження експорту лісоматеріалів, а в результаті зменшення рентабельності лісового господарства, інвестиційної привабливості галузі, зростання соціальної напругисеред її працівників.

1.2. Мораторій вигідний олігархічним групам, наприклад, Юрушеву-Косюку, так як дозволяє їм купувати сировину для своїх підприємств практично за собівартістю, необгрунтовано привласнюючи собі прибуток із-за різниці цін. А це як мінімум 200 гривень з кожного кубічного метра (різниця між ціною внутрішнього та зовнішнього ринку).

1.3. Для законодавчого закріплення переваг олігархічної групи на ринку, за участю «Радикальної партії Олега Ляшка» був пролобійований законопроект №5495 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів і запобігання неналежному переміщенню необроблених лісоматеріалів».

1.4. Ухвалення законопроекту спричинило появу матеріалівз даної тематики в європейських та українських виданнях. У спробі спростувати очевидні факти, викладені в зазначених публікаціях, олігархічна група проспонсорувала розробку альтернативного матеріалу, який представила організація «Earthsight».

1.5. Через широкий резонанс, іміджеві втрати діючої виконавчої і законодавчої влади України, ймовірністькорупційних підозр представників політикуму, Президент України Петро Порошенко, 23 липня 2018 року, проявивши політичну волю, наклав вето на даний законопроект.

1.6. Втративши законні підставидля досягнення своїх особистих цілей, олігархічні групи почали використовувати свої лобістські можливості в органах виконавчої влади.

1.7. Державна компанія «Укрзалізниця» прийняла Розпорядження №ЦЦО №144, згідно з яким заборонила експортні перевезення вантажів з кодом «4401» («паливна деревина») і встановила стягнення на зворотний рух вагонів і списання пені. Державна податкова служба прийняла рішення про проведення спільної перевірки діяльності підприємств Державного лісового агентства України, а саме використання Автоматичної системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). Така перевірка фактично привела до припинення їх діяльності, як мінімум, на два тижні.

Наслідки прийнятих рішень

Економічні наслідки

1. Згідно з розрахунками, прямі фінансові втрати виробників склали 15 млн.грн. Розпорядження Укрзалізниці ЦЦЩ №144 щодо заборони експорту перевезень вантажів за кодом 4401 створило проблеми з реалізацією дров для постійних лісокористувачів та повністю паралізувало роботу приватних суб’єктів господарської діяльності, що займаються виробництвом та реалізацією на експорт тріски та пілет.

Зазначені обставини призвели до накопичення залишків дров’яної деревини на складах лісгоспів. За інформацією на складах знаходиться близько 750 тис. м3 деревини, в тому числі 350 тис. м3 дров паливних. До запровадження обмежень на складах лісгоспів знаходилось близько 500 тис. м3, з яких 250 тис дров.

Крім того, експортери були змушені переадресувати свої вагони (знову оплативши зворотній рух вагонів) на внутрішній ринок та продати дрова по значно меншим цінам. За попередніми даними за рахунок різниці в цінах постачальники втратили 5 млн. грн та на переадресацію вагонів витратили близько 10 млн. грн.

Середня реалізаційна ціна дров’яної деревини для технологічних потреб, що склалась на спеціалізованих аукціонах – 450 грн/без ПДВ на умовах франко-нижній склад.

Середня реалізаційна ціна дров паливних на внутрішньому ринку – 350 грн/без ПДВ на умовах франко-нижній склад.

Середня реалізаційна ціна дров паливних на експорт – 560 грн/без ПДВ на умовах франко-нижній склад.

Таким чином різниця в ціні між дровами, що постачаються на експорт та техсировиною, що реалізується плитним підприємствам становить близько 210 грн. Тільки за рахунок різниці в цінах держлісгоспи можуть щорічно недоотримати близько 100 млн. грн. надходжень від реалізації деревини.

2. Дії Державної фіскальної служби призвели до припинення діяльності 750 підприємств лісового господарства на період до двох тижнів. Прямі втрати зазначених підприємств за цей час склали, за оцінкою УЕЛ, від 8 до 10 млн. грн.

Соціальні наслідки

1. Дії органів виконавчої влади фактично заохочують поширення контрабанди лісу і незаконні вирубки, через те, що позбавляють підприємств можливостей нормального функціонування і своєчасної виплати заробітної плати.

2. Рішення державних органів викликали зростання емоційної напруги серед працівників підприємств, їх невдоволення діями влади. Це загрожує неприємниминаслідками для самої ж влади, особливо в передвиборний період.

3. «Лісова проблема» свідчить про наявність системних недоліків в державному управлінні, відсутності ефективної інституційної системи самоконтролю і корекції публічного адміністрування. Володимир Гройсман, як прем’єр-міністр, вже давно повинен був поставити запитання податківцям і митникам питання: «На яких підставах видаються митні декларації і який рівень дотримання законодавства про митне оформлення угод з експорту лісу?». Однак, він не ставив це запитання. Чому? Тому, що це потрібно йому для власного політичного піару, а не для вирішення проблеми, як такої,і тим більше, не для боротьби зкорупцією.

4. Нещодавні дії Укрзалізниці і Державної податкової служби привели до іміджевих та соціально-економічних втрат, як всієї країни, так і прем’єр-міністра та керівників відомств. Навряд чи знайдеться багато західних бізнесменів, які готові інвестувати в країну, в якій панує хаос і правова невизначеність, а дії уряду і глави держави суперечать одне одному. До того ж, у нашій країніне виконуються укладені договори, дотримання яких є справою честі справжнього бізнесмена і держави.

Політичні наслідки

Політичним наслідком стало відкрите визнання факту протистояння між прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом та Президентом Петром Порошенко.Володимир Гройсман також використав «лісову проблему» у власних інтересах для політичного піару. Прийняті ним рішення грунтувалися на необ’єктивних даних, які він отримав з нелегітимних джерел.

Інформаційні джерела