24 листопада 2018

Наші за кордоном: Естонія



Десятки країн, тисячі людей та сотні життєвих історій. Ми підготували для наших читачів спецпроект «Наші за кордоном». У кожному випуску будемо розповідати про нову країну, в яку мігрували наші співвітчизники. Про причини, які спонукали покинути рідний край, місцеві традиції та побут.

Олег Ковальчук виїхав до Естонії на роботу. Це маленька провінційна країна в Європі і тут є все: старовинні чарівні міста, незаймані куточки дикої природи, популярні курорти. Чому саме ця країна, що вона може запропонувати та те, як живуть естонці, читайте у нашій публікації.

«Перетнути територію Естонії без зупинок можна менш ніж за чотири години»

– Мабуть, почнемо з основного запитання: чому Ви вирішили покинути Україну та обрали Естонію?

– Як і багато моїх співвітчизників, поїхав заробити трохи грошей. Естонію обрав тому, що тут оплата праці дещо вища, на відміну від Польщі, і в той же час немає такої конкуренції на ринку праці. Працюю я офіційно і рівно стільки, скільки можу, не більше.

– Який рівень заробітної плати в Естонії?

– Законом встановлена мінімальна заробітна плата 2,97 євро в годину, це близько 95 гривень. На місяць це 500 євро. Однак середня заробітна плата по країні – 1250 євро або близько 40 тисяч гривень. Однак оплата праці залежить від регіону та сфери, в якій ти працюєш. Українці в основному працюють на машинобудівних заводах та лісопильнях і отримують у середньому від 4-ох євро на годину (від 127 грн.). Якщо їхати працювати, то зручно це робити через фірми, адже вони забезпечують тебе дозволом на роботу, страхуванням та оплачують житло. У принципі від тебе вимагається лише працювати, за все інше подумають вони.

– Ви вже проживаєте там трохи більше, як півроку, що цікавого підмітили?

– Знаєте, у своєму житті я побував у всіх країнах пострадянського простору, окрім хіба що тих, які розміщені в Азії, і можу сказати, що Естонії непритаманний той шлейф радянщини, який все ж таки залишився і в Україні, і в Білорусії, вже не кажучи про Росію.

Естонія – країна маленька, великих міст у ній немає. У Таллінні проживають близько п’ятисот тисяч чоловік, у Тарту – близько ста тисяч. Решта міст ще менші. Зате в Естонії практично не буває пробок, хороша екологічна обстановка, розвинена інфраструктура і непогане транспортне сполучення з сусідніми країнами.

Завдяки хорошим дорогам, невеликій території і налагодженому морському сполученню з островами, дістатися з однієї точки Естонії в іншу дуже просто і швидко. Перетнути територію Естонії без зупинок можна менш ніж за чотири години. Зрозуміло, по Естонії можна подорожувати різними способами, кожен з яких має свої переваги.

«У Таллінні для місцевих мешканців проїзд у громадському транспорті безкоштовний»

– Яка вартість нерухомості в Естонії?

– Чесно, не дуже цікавився цим питанням, бо проживання мені оплачує роботодавець. Можу сказати лише, що оренда квартири – в середньому 500 євро (16 тис. грн.). У маленьких містечках орендувати житло вкрай важко. Середня ціна за комунальні послуги – 135 євро (4300 грн.)

– Що вигідніше – громадський транспорт чи власний автомобіль?

– Велосипед (посміхається, – авт.). Тут купити вживаний велосипед можна за 50 євро (1600 грн.) Це невеликі гроші, можна мобільно пересуватися, зважаючи на те, що містечка маленькі. Приміром, я проживаю у селищі Мар’ямаа, тут населення 3000 чоловік і громадського транспорту з об’єктивних причин немає. У Таллінні для місцевих мешканців проїзд взагалі безкоштовний. Так як мені пояснювали мешканці столиці, це зробили для того, щоби люди могли кошти, які витрачають на транспорт, направити на проведення дозвілля, як результат, це стимулює місцеву економіку, зменшується кількість автомобілів на вулиці та шкідливих викидів в атмосферу. Для іноземців та мешканців інших регіонів проїзд – 1,75 євро (55 грн.)

– Як щодо продуктового кошика?

– Відносно все не дуже дорого, ціни буду вказувати одразу в гривнях, аби було зручніше. Фарш – 63,95-127,89 грн., молоко – 25, ковбасні вироби – в середньому 160, макарони – 30, великий хліб – 24 грн., яблука – від 20 гривень, апельсини – 30, картопля – від 8, цибуля – 22, помідори – 50. Місцеве пиво – 50 гривень за півлітра, горілка – від 380 грн.

– Чим харчуються естонці?

– Незважаючи на те, що Естонія є фактично скандинавською країною, традиційна естонська кухня сформувалася багато в чому під впливом німецької кулінарної традиції, в основі якої – страви зі свинини, картоплі та різних овочів.

Оригінальна естонська кухня включає в себе чорний хліб, свинину, рибу, суп із капусти, картоплю, овочі і різні молочні продукти. З національної кухні варто спробувати свинячі ніжки з горохом, тушковані з ячменем і квашеною капустою, тушковану свинину з капустою і перловою крупою «мульгі-капсад», відварне м’ясо з овочами, кров’яну ковбасу «вереверст», копчену форель «суітсукала»; галушки з ячмінного борошна та млинці з кров’ю.

– Можете щось розповісти про медичне забезпечення?

– Медичні послуги в Естонії знаходяться на тому ж рівні, що і в більшості країн Євросоюзу. Після отримання незалежності естонцям вдалося поєднати радянські ідеї безкоштовного медичного обслуговування із західним рівнем медичної практики та гігієни, в результаті чого державна система охорони здоров’я в Естонії вийшла на високий рівень розвитку. Поряд із державними програмами тут також представлені приватні клініки. Співробітники поліції в Естонії відповідно навчені і також завжди можуть надати першу допомогу. В Естонії є номери цілодобової медичної консультації, яка надається як естонською, так і російською мовами.

– До речі, якою мовою спілкуються естонці?

– Це залежить від регіону. Ті, що проживають ближче до Росії – російською, ті, що до Фінляндії – естонсько-фінським суржиком. Загалом дуже багато діалектів. Молодь розмовляє в основному естонською, але найбільше мене здивувало те, що вони фактично не знають англійської, тобто у них знання цієї мови на нижчому рівні, ніж у нас, хоча прийнято вважати англійську інтернаціональною мовою.

«У місцевих є будиночки в лісі без інтернету, іноді без світла і водопроводу, при цьому поїздки туди вважаються найкращим відпочинком»

– Якісь цікаві традиції у них є?

– Вальпургієва ніч із 30 квітня на 1 травня. За легендою в цю ніч відьми збираються на шабаш, де танцюють і співають, тому в місті має бути піднятий страшний шум, щоби відлякати злі сили, що з успіхом робить місцева молодь. Хоча за старими естонськими традиціями чаклунки були доброзичливими і лікували людей. В Естонії – це свято зустрічі весни, коли запалюються величезні багаття. Програма свята не змінюється вже понад 100 років: старовинні ігри, виступи студентських хорів і традиційні багаття напередодні Вальпургієвої ночі.

– А які вони – естонці?

– Ну знаєте, на перший погляд може здатися, що вони досить скритні і беземоційні. Але це не так. На маленьких вечірках «для своїх» – відкриті і привітні. Потрібно тільки туди потрапити, що не завжди вдається іноземцям. А взагалі то поверхневих розмов або щоденних посмішок від естонців чекати не варто. Спочатку це здавалося дивним, але в цьому є зміст: усі емоції у місцевих чесні, хоча вони не будуть щиро радіти чи питати щось у малознайомої людини. Але друзям завжди і у всьому допомагають.

– Свого часу ходило багато пліток і жартів про те, що ця нація дуже повільна…

– Для людей, які зважують кожне слово і вчинок, я б не вважав це повільністю. В естонській мові багато букв у словах дублюються, тому деякі слова для нас звучать затягнуто і як один звук, хоча насправді вимовляються дві або три літери.

– Що в Естонії Вам найбільше сподобалось?

– Мені тут дуже подобається помірність і організованість у всьому. Знову ж таки це відносні поняття, але навіть у порівнянні з іншими європейськими країнами тут чисто і якось по-домашньому. Сам Таллінн сповнений контрастів, досить туристичний, але в цілому все ж зручний для повсякденного життя. Райони старих дерев’яних будиночків розташовані за кілька метрів від торгових центрів.

Причому автентична культура і традиції зберігаються і цінуються нарівні з технологічним прогресом. Регулярно проводяться традиційні співочі свята, діти і молодь з великим ентузіазмом вступають у хори при різних школах та організаціях і завжди дуже хочуть потрапити на великий фестиваль зі своїм хором. У більшості місцевих є будиночки десь далеко від цивілізації, в лісі без інтернету, іноді без світла і водопроводу, при цьому поїздки туди вважаються найкращим відпочинком. Естонці завжди були дуже близькі з природою і зараз ще більше цінують незаймані ліси і єднання з природою, залишаючи нові технології в місті.

– Що не сподобалось?

– Клімат. Тут доволі прохолодно, бо Балтійське море само по собі холодне. А ще тут дуже волого, хоч температура протягом року не дуже низька, але холодний вітер і постійні дощі створюють досить неприємну погоду.

– Ви б хотіли залишитися жити в Естонії?

– Однозначно, що ні. Я сюди приїхав заробити гроші. Попрацюю ще півроку-рік і повернуся додому. В Україні почуваюся комфортніше. Прикро, що заради таких приземлених питань, як заробляння грошей, доводиться покидати Батьківщину. Та сподіваюсь, усе в нас налагодиться і я знайду можливість достойно заробляти в Україні.

Вікторія Ушакова
Джерело: Тижневик "Номер один"
Опубліковано: 24 Листопада о 10:00
Автор: Вікторія Ушакова

0 коммент.:

Дописати коментар