В Думу внесен правительственный законопроект о штрафах за лесопатологическую ложь

В Государственную Думу Правительством РФ внесен законопроект, предусматривающий введение штрафов за лесопатологическую ложь (включение недостоверных сведений о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов в акт лесопатологического обследования или официальное размещение акта с такими сведениями в сети Интернет). Ссылка:

Законопроект № 588950-7 "О внесении изменений в Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях в части установления административной ответственности за сокрытие сведений о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов или включение недостоверных сведений о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов в акт лесопатологического обследования"


Вот так выглядит новая статья КоАП, которую предполагается внести туда этим законопроектом:


Статья 8.5.1. Сокрытие сведений о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов или включение недостоверных сведений о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов в акт лесопатологического обследования
1. Ненаправление в установленный законом срок утвержденного акта лесопатологического обследования в уполномоченный федеральный орган исполнительной власти -

влечет наложение административного штрафа на должностных лиц в размере от пяти тысяч до двадцати тысяч рублей.

2. Включение недостоверных сведений о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов в акт лесопатологического обследования, а равно размещение на официальном сайте органа государственной власти или органа местного самоуправления в информационно-телекоммуникационной сети "Интернет" утвержденного акта лесопатологического обследования, содержащего недостоверные сведения о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов, -

влечет наложение административного штрафа на должностных лиц в размере от пяти тысяч до двадцати тысяч рублей.

3. Совершение административных правонарушений, предусмотренных частями 1 и 2 настоящей статьи, в отношении защитных лесов, особо защитных участков лесов, а также расположенных в лесопарковых зеленых поясах лесов, не отнесенных к защитным лесам, особо защитным участкам лесов, -

влечет наложение административного штрафа на должностных лиц в размере от двадцати тысяч до сорока тысяч рублей.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=22911&sid=e55d415be6852f6f2ffcd9d866f97b46

Далі...

Реформы и реформаторы. На кону — леса Украины

Благи́ми наме́рениями вы́мощена доро́га в Ад.

Чего греха таить — практически все движимое и недвижимое имущество госсектора переходило в руки власть имущих, пройдя процедуру банкротства, и раньше. Но сегодня на кон ставится не только земля под лесами, но угроза продовольственной и климатической безопасности европейского континента! И все же верю, что совместными усилиями, с участием всех прогрессивных сил и международной поддержкой сможем навести порядок, как в государстве, так и в лесу — национальном достоянии народа.

З МЕТОЮ ПОКРАЩЕННЯ ЖИТТЯ ТА НА ВИКОНАННЯ ВИМОГ ЄС…

На мой взгляд, никогда еще в постсоветский период в Украине власть так изощренно и нагло не врала и не обкрадывала народ, ее содержащий. «З метою покращення життя та на виконання вимог ЄС та Всесвітнього банку, твердо крокуючи у світле майбутнє…», — эти фразы неизменно присутствуют во всех докладах и обоснованиях проектов законов, по которым предписано жить «маленьким украинцам».

А мне, как и миллионам трезвомыслящих граждан, становится невыносимо. Осознание того, что право избирать передано лишь 15–17 % от общей численности населения, еще больше усугубляет ситуацию. Не могу смириться с тем, что состояние «обыдления» украинцев зашкаливает! Десятилетиями власть имущие занимаются манипуляциями в процессе выборов, когда, согласно официальной информации, на выборы приходит до 55 % избирателей. Но, если разобраться, по факту лишь 15–17 % избирателей решают судьбу страны, в том числе: около 5–7 % национал-патриотов; 5 % сочувствующих и верящих в лучшее; 5–7 % так называемых «крупосеев». Именно отсюда — «маємо, що маємо…». Этот театр абсурда все еще устраивает «маленьких украинцев»: и забытых в лесной глуши Полесья, и доживающих век в вымирающих селах по всей территории страны. Глубоко убежден, что за пределами Украины мало кто знает реальную ситуацию в стране. И в то же время, чего грешить, у каждого «пересічного громадянина» страны своих проблем достаточно: не до политики, лишь бы свести концы с концами. Но и без того не блестящая ситуация в стране усугубляется еще больше. В чадном украинском болоте родилась, выползает на сушу и одурманивает всех через всевозможные СМИ еще одна нечисть, грозящая проблемами не только украинцам: псевдо-реформа лесного сектора, результатом которой может быть масштабнейшая континентальнаяка тастрофа.

ДОВОРОВАТЬ ОСТАТКИ ОБЩЕНАРОДНОГО ДОСТОЯНИЯ

Суть проблемы проста — желание изощренно доворовать остатки общенародного достояния. В данном случае — все еще добротный имущественный комплекс госхозяйств, лесные земли с природным заблаговременно даже название отрасли изменила: Министерство лесного хозяйства реформировано в Государственный комитет, с последующим преобразованием в Агентство лесных ресурсов. Нет леса — нет и проблем, с ним связанных. Вам это ничего не напоминает? В предыдущие периоды, независимо от формы правления, в агентство (комитет, министерство) приводили «смотрящих» за профи-управленцами. Соблюдали приличия. Но времена меняются, сегодня повсеместно «рулят» ВРИО или ИО. Восьмой год из горькой чаши, якобы с лекарством, представители власти пытаются «лечить» лесную отрасль.

Вершиной цинизма явились назначения постмайданной властью очередных горе-реформаторов отрасли. В мае 2015 года А. М. Павленко, Министр аграрной политики, в сопровождении С. Семенченко, приехавшего поблагодарить тружеников лесной отрасли за помощь в создании фортификационных сооружений на Востоке, в актовом зале Тетеревского опытно-показательного лесхоза «осчастливили» представителей отрасли новоиспеченным руководителем. Это событие всем хорошо известно благодаря многочисленным документам и публикациям. История предательства и стремления развалить отрасль проста, как кованый гвоздь для подковы. Ни рвачи-перевертыши из «Свободы», ни «сокол» Януковича не смогли принести большего вреда Украине и, глубоко убежден, всему европейскому континенту, чем ставленники сегодняшней правящей команды. Шестая часть территории нашей страны, с персоналом, производственными мощностями, защитными и заповедными лесами брошена на растерзание проходимцам.

ИСТОРИЯ ПРОТИВОСТОЯНИЯ

Допустить уничтожение целой отрасли мы не вправе! И еще верю, что не допустим. Наиболее полно наша точка зрения изложена в постановлениях внеочередных Пленумов ЦК Профсоюза работников лесного хозяйства Украины (представительство около 50 тыс. человек), а также в письмах и выступлениях авторитетных ученых и руководителей, обращениях к Президенту, Премьер-министру, парламенту, в Совет национальной безопасности. До 28 февраля 2016 года — никакой реакции. Неоднократно обращались к ныне действующему Премьеру. Он всегда убеждал: «… информирован, действую, решу…». Но воз и ныне там! Блокировали Верховную Раду, митинговали у здания Кабинета Министров и Министерства АПК. И снова очередные обещания, интриги и манипуляции. В ноябре 2017 года провели расширенный Пленум Укрпрофлеса, собрали цвет отраслевой науки, ветеранов, наиболее активных и уважаемых представителей лесной отрасли. Обсудили ситуацию, подготовили резолюцию, обновили расчеты и передали в Бюджетный комитет, надеясь на государственную поддержку лесных предприятий Юга и Востока, степи. Ведь там со времен Екатерины II и Николая I (Романова) было создано около 2 млн. га лесных защитных насаждений! Сегодня их тупо и безнаказанно жгут и рубят, спасаясь от безденежья, а также доламывают джипами, устраивая гонки по пересеченной местности.

Держу в руках сброшюрованный сборник Укрпрофлеса с документами, подготовленными с 2015 по 2018 гг. — 157 страниц с расчетами, фактами, обоснованиями. Кроме того, собраны сотни фотоснимков и гигабайты звуковых записей. Все это — история противостояния бездумному разрушению лесной отрасли.

БЕСПОЛЕЗНО ЗВАТЬ К ПРОБУЖДЕНИЮ…

«Бесполезно звать к пробужденью не желающих очнуться от сна» — когда-то содержательно и емко написал Александр Городницкий. А как современно звучит! Но все же верю, что совместными усилиями, с участием всех прогрессивных сил и между народной поддержкой мы еще в состоянии навести порядок как в государстве, так и в лесу — национальном достоянии народа.

Международный день лесов —ежегодный праздник, посвященный теме сохранения лесов — былучрежден по решению ГенеральнойАссамблеи Организации Объединенных Наций. Отмечается 21 мартав Швейцарии во Дворце Наций.

Вношу предложение — направлять участникам торжества коллективное поздравление от профессионального сообщества нашей страны и, заодно, отчет о проделанной работе. Одновременно следует передать в Парламентскую ассамблею Совета Европы (ПАСЕ) копии наших обращений, в которых речь идет о состоянии лесной отрасли и неотложных мерах по исправлению ситуации.

ОТ ФИНАНСИРОВАНИЯ ЛЕСОВ ВЛАСТЬ ОТРЕКЛАСЬ

Выездные заседания, состоявшиеся 6 декабря 2017 года в Национальном университете биоресурсов и природопользования, а также в январе 2018 г. в Национальном лесотехническом университете, — хлопотная, но необходимая работа, которая могла бы принести пользу украинскому лесу и работникам отрасли при адекватном отношении власти. Представьте себе: в зале заседания единогласно принимается решение о поддержке Закона Украины о Госбюджете на 2018 г. при условии включения в него финансирования лесозащитных работ, а также снижения налогообложения дивидендов с 75 % до 45 %. Утром следующего дня все утвержденные материалы кардинально меняются! От финансирования лесных затрат отреклись, зато увеличили количество проверок: за 52 недели года проводят до 58 «рейдов», несмотря на то, что Рада приняла целый ряд постановлений, запрещающих проверки.

НАЛОГИ — РАСТУТ!

Все трудовые коллективы государственного лесного сектора второй месяц встревожены принятыми поправками к закону о налогообложении лесных земель. Якобы случайно внесена поправка в Закон Украины о фермерских хозяйствах. Она абсурдна по сути и содержанию: облагать налогом питомники, генетические резерваты, пралесы и водоохранные леса, географические культуры и лесосеменные участки, и даже инфраструктуру! Но ведь она на землях лесного фонда — то же, что и дорога противопожарного назначения! С точки зрения автора поправки — это источник пополнения бюджета. Через месяц документ был подписан. Последствия этого действа катастрофичны для отрасли.

НАДЕЖДА УМИРАЕТ ПОСЛЕДНЕЙ

В мае 2017 года в Ивано-Франковске состоялась полномасштабная встреча специалистов лесной отрасли с представителями научных организаций — деловая, активная, с обсуждением всего комплекса проблем, в том числе международного и трансграничного сотрудничества, а также состояния горных лесов. Следует отдать должное лучшим представителям АП: подготовили проект Указа и план действий, нашли компромиссы, настроились на работу. Но быстро лишь сказка сказывается…

На сегодняшний день «Указ о реформировании лесной отрасли» подписан Президентом. Но узаконенная версия существенно отличается от проекта, озвученного и поддержанного специалистами отрасли в Ивано-Франковске. На вопрос, кто инициатор этого действа и для чего это нужно — ответ известен!

ПЕРЕДАЧА ЛЕСОВ В КОНЦЕССИЮ — ПРЕСТУПНА

Но, как говорится, беда не приходит одна. Как гром среди ясного неба явилось распоряжение Премьера о подготовке документов к передаче лесов Украины в концессию. А в апреле этого года Верховная Рада приняла за основу проект закона «О концессиях». И, без сомнения, он будет подписан « … з метою блага для держави та українського народу». Такого уровня проекты не исчезают, как на Житомирщине автомобиль с 85 мешками янтаря (июнь т.г.) — вечером арестован, а утром его и след простыл…

УКАЗ О РЕФОРМАХ В ЛЕСНОМ СЕКТОРЕ

События шли своим чередом: в Кабинете Министров работали над стратегией реформирования лесного хозяйства, в Минэкономразвития отрабатывали вопросы, связанные с концессией, «снимая мерки» с лесных предприятий, в Минприроды описывали благоприятные условия для размножения певчих птиц и бабочек. В это время гослесхозы непрерывно защищались от тотальной грязи заказных медийщиков. Все шло по тщательно расписанной схеме. Но вскоре возникла проблема — Украине было необходимо отчитаться в Совете Европы о выполнении взятых на себя обязательствах. Парламент, как по команде, ратифицировал и утвердил в авральном порядке пакет требуемых документов. Однако из него вылезало то «шило» в виде запрета экспорта лесоматериалов, то аспекты Карпатской Конвенции и ряда других проектов.

В СУХОМ ОСТАТКЕ

На сегодняшний день имеем:

• туманную перспективу подачи на первое чтение пакета законов о лесном секторе экономики, подготовленных специалистами отрасли под эгидой Гослесагенстава;
• очередной отказ в финансировании отрасли в 2019 году;
• реальную угрозу банкротства лучших госпредприятий;
• трагическое состояние населения в лесной глубинке. Там лес для них — единственный кормилец.

Лес всегда был ключевым фактором в истории земной цивилизации. И таким же — для выживания человечества, расширения жизненного пространства. (см. Святое Писание — «Старый Завет»). К третьей четверти ХХ в. человечество подошло с колоссальными потерями этого бесценного творения природы. Тогда же начало развиваться противостояние мощнейших государств за реализацию глобальных проектов по лесоразведению, положив в основу опыт предшественников.

Оказалось, территория современной Украины является эпицентром процесса. Вельможи из окружения Екатерины II были мудры и влиятельны. Безбородьки, Кочубеи, Трощинские, обладая 15–20 тыс. десятин (17–22 тыс. га), стремились создавать защитные насаждения для полей, заложить прекрасные парки и сады.


С середины ХIX в. в той же Екатеринославской губернии, Велико-Анадоль, Дубровское отд. в верховьях р. Волчья и среднем течении р. Самара, лесничий Виктор Егорьевич Графф заложил основу научного лесоразведения. Казенного, с которого брали опыт частные землевладельцы. Защиту казенных и приватных лесов от хищений гарантировал императорский Указ о наказаниях — каленым железом клеймо или рваные ноздри. За порубку леса в водоохранных зонах рек (от 150 и до 500 сажень) — виселица. Грубо, но действенно.

Семи показательных наказаний в течение 2 лет хватило на полтора столетия. Изменились времена, нравы и аппетиты. Сегодня украинский олигархат посредством холдингов и прочих организационных структур контролируют по 450–600 тыс. га аграрных территорий, но не только не создают защитных насаждений, но и не способствуют охране остатков, созданных в период бывшего Союза… А создавали «по взрослому», привожу из архива фотокопию карты Украины (окт. 1945 г. с Проскуровской, Дрогобычской и Измаильской обл.), на которой рукой Министра лесного хозяйства Украины, Анатолия Гавриловича Солдатова, нанесены в 1950 г. контуры территорий уже созданных и строящихся для ввода в 1951 г. лесозащитных станций.

Постановлением Совета Министров СССР и ЦК ВКП (б) от 20 октября 1948 г. была утверждена глобальная программа создания системы крупных государственных защитных полос, развития защитных лесонасаждений, закрепления и облесения песков, сети питомников по выращиванию посадочного материала. Постановление вошло в историю, как «Сталинский план преобразования природы».

Четверть общего объема работ пришлась на территорию Украины, для чего было создано более 300 лесозащитных и лесомелиоративных станций и лесных питомников. Объем выращивания сеянцев и саженцев был постепенно доведен до 8 млрд. шт. ежегодно, из них — 2 млрд. шт. в Украине, что обеспечивало ежегодную посадку леса на площади 200 тыс. га. Ученые и практики со всей планеты 50 лет изучали и анализировали бесценный опыт! Лишь через 30 лет США смогли развернуть большую программу, а еще через полвека — Китайская Народная Республика. Сегодня счет уже идет на десятки миллионов га новых лесов.

А. Сабадырь, заслуженный лесовод Украины

https://www.openforest.org.ua/106822/

Далі...

Вирішити земельне питання, не чекаючи більшовиків

З неабиякою часткою умовності в Східній Європі можна виокремити три моделі ринку землі: польську, чеську та білоруську.

У Польщі 2 млн приватних господарств, які займають 90% усіх сільськогосподарських угідь і на які припадає приблизно такий самий відсоток від загального обсягу сільськогосподарського виробництва. Ферми площею понад 15 га становлять лише 9% від загальної кількості господарств. Тобто особливість Польщі — величезна кількість зовсім дрібних фермерів з невеликими ділянками землі. Це дуже помітно, коли їдеш через Польщу, — багато розділених межами невеликих фермерських наділів.

У Чехії картина інша: великі поля та сади, немає дроблення на невеликі ділянки. Там сільськогосподарські землі теж перейшли в приватну власність, але, на відміну від Польщі, під час реформи було створено 809 сільськогосподарських кооперативів із середньою площею 1394 га та питомою вагою в землекористуванні 32,2%. Домінуючими, утім, стали аграрні співтовариства з середнім землекористуванням у 618 га та питомою вагою 43,3%.

Нарешті, білоруський варіант. Земля не перейшла в приватну власність, фермерів у країні мізерно мало, збережено колгоспи та радгоспи, які тільки поміняли назву на сільськогосподарські виробничі кооперативи (СВК). Збережено також планову та адміністративно-командну систему: місцеві виконкоми вказують господарствам, що сіяти, кому та за якою ціною продавати врожай, вони ж поставляють пальне й добрива за спеціальними цінами. Результат — дуже велика збитковість білоруського АПК (67% агропідприємств збиткові), значний рівень бюджетних дотацій, високі ціни на продукти.

У Польщі та Чехії аграрії також отримують дотації з бюджету, але там причина інша — своєрідна аграрна політика Євросоюзу. Україна ж перебуває в унікальному становищі: її родючі землі дають можливість вести дуже прибуткове сільське господарство без будь-яких дотацій. Але подальшому розвитку аграрного сектора перешкоджає неврегульованість питання про власність на землю.

Покоління "без землі"

17 років тому в Україні було запроваджено мораторій на продаж земель сільгосппризначення. За ідеєю, мораторій мав дати час для того, аби суспільство та політики розібралися в питанні, прийшли до якогось спільного знаменника: що можна, а що не можна робити із землею. Не вийшло. Питання вільного ринку сільськогосподарських земель продовжує розколювати українське суспільство. Одні виступають за повне відкриття ринку землі, тому що це допоможе знизити собівартість аграрного виробництва. Їхні опоненти заявляють, що всі найкращі земельні паї скуплять за безцінь великі агрохолдинги, які працюють на експорт і ховають прибуток в офшорах. У результаті агрохолдинги, отримавши землю у власність, диктуватимуть свої умови всій країні.

За даними Держгеокадастру, майже 71% території України — 42,7 млн га — становлять землі сільськогосподарського призначення. З них 32,5 млн га — рілля. Майже всі ці землі, власне, і підпадають під мораторій. При цьому 27 млн га розподілені між сімома мільйонами пайовиків, ще понад 10 млн га перебувають у державній і комунальній власності. Агрохолдинги вже орендують у власників більшу частину паїв — 16,8 млн га. Причому в розпорядженні агрохолдингів опинилося майже 6 млн га, а взагалі земельні паї орендують близько 45 тис. агропідприємств.

.

На тлі діючого мораторію сформувався неофіційний ринок земель сільгосппризначення. Обхідні способи одержати землю добре відомі: договори оренди на тривалий строк, передача безстрокового права користування ділянкою, дарування, обмін нерівноцінними паями з доплатою.

При цьому в Україні мало хто виступає взагалі проти купівлі-продажу землі. Заперечення іншого плану: землю скуплять китайці та вивезуть із країни її чорнозем (це не марення, в Ефіопії китайці так і зробили на орендованих землях); землю просто скуплять іноземці та угроблять український агропром, щоб не мати конкурента; землю скуплять жадібні олігархи, піднімуть ціни на продовольство та змусять українців працювати за їжу; через спекуляцію землею вона стане недоступна дрібним фермерам тощо.

"За" і "проти" відкритого ринку землі

Коли глибоко занурюєшся у питання власності на землю в Україні, то в якийсь момент починаєш розуміти: ти і не за "білих", і не за "червоних". Тому що свої вагомі доводи наводять як прибічники повністю відкритого ринку землі, так і прихильники обмежувальної моделі землекористування.

Прибічники відкритого ринку вказують на те, що будь-які спроби його обмежити лише підтримують існування "сірих" схем. "У нас є величезний сірий ринок землі. Це дуже вигідно для чиновників, тому вони завжди знайдуть аргументи, чому не варто знімати мораторій, — вважає інвестиційний банкір Сергій Фурса. — Сірий ринок землі зі зняттям мораторію точно стане меншим. Тому що нині у власника немає вибору. Коли буде вибір між білим і сірим, половина сірого ринку відразу піде, а згодом він може зникнути повністю".

Тієї самої точки зору дотримується юридичний директор агрохолдингу "Астарта" Лілія Тімакіна. "Сьогодні в нас сірий ринок — це купівля корпоративних прав і емфітевзис, або спадкування. Недоліки для власника? Жоден власник, який купує не за легальною схемою, не дасть ринкової вартості цієї землі, — пояснює Тімакіна. — Якщо мені заповідають земельну ділянку, я все одно внесу собі якийсь відсоток, якого не виплачу власнику, тому що я не стану титульним власником. Це невигідно як для набувача, так і для продавця. І це ще треба знайти людину, яка придбає земельну ділянку з такими ризиками".

Та й сам по собі мораторій на купівлю-продаж землі — це обмежувальний захід, який порушує конституційні права власників землі на розпорядження об'єктом власності, стримує розвиток економіки та породжує рейдерське захоплення аграрних підприємств. Покупець землі не платить ринкової ціни за землю, оскільки не може отримати титул на право власності. Отже, зберігаються ризики дострокового розірвання договору, рейдерського захоплення тощо.

Крім того, покупці за сірими схемами надалі не можуть залучити гроші під заставу землі (земля не може стати об'єктом іпотеки); також земля в оренді не є реально оцінюваним активом підприємства-орендаря (набувача).

Зрозуміло, що найбільше у "звільненні" ринку землі зацікавлені великі агрохолдинги, які планують свою діяльність на багато років наперед. Та сама Лілія Тімакіна каже: "Даючи гроші орендодавцю на 5–7 років, виплачуючи нормативно-правову оцінку земельної ділянки, ми не отримуємо права власності. Ця земельна ділянка та гроші випадають з обігу. Наприклад, земля не може бути предметом застави в банку, ми не можемо застосовувати ті технології, які передбачають стабільне використання земельної ділянки".

Основний аргумент прихильників збереження мораторію — неготовність українців до відкритого ринку землі. Так, директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський вважає, що скасування мораторію на продаж землі та запуск цього ринку спровокують в Україні хаос. "Це як автомобіль, у якого немає коліс, зламана коробка передач, він не працює, а ми кажемо: "Запускайте!". Якщо ми запустимо зараз ринок землі, ми одержимо хаос, — вважає він. — Українські власники земельних ділянок — слабоосвічені люди, які не розбираються в юридичних питаннях. Держава повинна забезпечити їхнє навчання, ми маємо захистити їх, але ми одержимо ситуацію, коли бабуся в селі отримає мішок картоплі за земельний пай".

З ним згодний голова "Центру розвитку земельних відносин в Україні" Леонід Корейба: "Питання не на часі. На практиці люди не усвідомлюють, вони не розуміють ні ринку, ні вартості паю".

На думку Корейби, ринок землі в Україні вже існує, оскільки охочих продати пай не надто багато. "На сьогодні сім'я в середньому з одного паю має від 2–3 тис. до 15 тис. грн на рік. За два паї — це може бути до 30 тис. Багато орендарів можуть платити на 5–7 років наперед, — каже він. — Чому краще здавати в оренду, а не продавати? Орендна плата зростає, і щороку вона зростає мінімум на 20–30%. Також зараз є помилки в кадастрових реєстрах. Якщо відкрити кадастрову карту, то половини ділянок навіть не нанесено. Нормативно-грошова оцінка — від 17 тис. до 170 тис. грн. Люди не розуміють, скільки коштує їхній пай. Треба доносити це до людей, а цього ніхто не робить".

До того ж, за його словами, українці "підписують усе підряд, вони не читають договорів". "Тому буде дуже багато маніпуляцій з людьми. Потрібно їм пояснити, скільки ця земля коштуватиме", — резюмував Корейба.

Ця суперечка, як показали останні 17 років, може тривати вічно. Тому, можливо, кращим для України виявився б якийсь середній шлях, — не робити ринок землі повністю вільним, проте й не накладати на нього жорстких обмежень.

У законодавстві багатьох країн є таке юридичне поняття стосовно землі: "довічне володіння з правом спадкування". Тобто власник земельного паю має право його забудовувати, або обробляти самому, або здавати в оренду на короткий чи довгий строк, але не може просто продати.

Звідси йде побудова земельного ринку, як у багатьох країнах Європи, — через можливість довгострокової оренди (від 49 до 99 років). Прибічником такого підходу був, наприклад, співавтор Акта проголошення незалежності України Левко Лук'яненко. На його думку, той, хто взяв землю в оренду на тривалий строк, скажімо, на 99 років, піклуватиметься про неї не менш гідно, ніж власник.

"При оренді на п'ять років — так, землю можна виснажити. Але якщо йдеться про довгострокову оренду строком понад 50 років, інша річ. У такому випадку людина зацікавлена у хорошому догляді за цією землею, — казав він в інтерв'ю кілька років тому. — У багатьох державах вона теоретично є власністю держави, однак її на 99 років передають в оренду. 100 років — це вже століття, століття — вічність. А 99 років — це не навічно".

Можливо, розпочати варто з того, щоб відкривати ринок землі спершу в об'єднаних територіальних громадах. Цю ідею озвучив член політради Аграрної партії України Олександр Луцький: "Ми спілкуємося з людьми й бачимо, що результат — 70% і більше проти відкриття ринку землі. Чому? Тотальна недовіра до влади. Усе, що не зробиш, усе вкрадуть! Щойно приходить хтось до влади, він одразу каже знімати мораторій, щойно він в опозиції, то відразу виступає проти зняття. Тому територіальні громади нині треба розвивати. Усі ці питання потрібно передавати територіальним громадам. Вони ближчі до людей, люди бачать, люди їх знають в обличчя, звідки вони, що вони робили".

Як попрощатися з мораторієм: сценарії

Сьогодні є кілька можливих сценаріїв переходу від мораторію до вільного продажу сільськогосподарських земель.

1. Після президентських і парламентських виборів Верховна Рада приймає закон "Про особливості обігу земель сільськогосподарського призначення", і дія мораторію припиняється з моменту набрання законом чинності. Закон необхідний, щоб запобігти так званій хижацькій експлуатації земель. (Утім, він однаково буде потрібний, навіть при збереженні мораторію.)

Зрозуміло, що в цьому сценарії спочатку ринок землі буде досить обмеженим. Одним із основних обмежень, найшвидше, стане заборона придбання сільгоспземель у власність іноземцям (фізичним та юридичним особам), також може існувати заборона на відчуження земельних ділянок протягом певного строку після одержання права власності.

2. Конституційний суд України визнає такими, що суперечать Конституції України, обмеження, встановлені п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України. Якщо буде прийняте таке рішення, мораторій припинить свою дію, а ринок землі регулюватиметься загальними положеннями цивільного та земельного законодавства (нині це стосується всіх ділянок, які не підпадають під дію мораторію). Щоправда, тоді варто очікувати оперативного прийняття парламентом закону, яким спробують істотно обмежити ринкові відносини в сфері використання сільгоспземель.

3. Скасування мораторію природним шляхом, тобто через судову практику. У цьому разі конкретні люди можуть домагатися в українських судах легалізації конкретних угод із земельними ділянками. Підстава: у травні нинішнього року Європейський суд з прав людини зобов'язав Україну прийняти збалансований закон про продаж сільськогосподарської землі, прийнявши відповідне рішення у відповідь на позов Софії Зеленчук з Івано-Франківська та Віктора Цицюри з Тернополя.

4. Урядовий сценарій: спершу — розпродаж державної землі, далі — відкриття ринку для приватних осіб. При цьому загальна площа проданих державних земель не має перевищувати 1 млн га. Земля продаватиметься через спеціальні державні онлайн-аукціони; юридичні особи та іноземні громадяни не зможуть купувати землю; для приватних осіб — обмеження на продаж не більш як 200 га на людину. При повторному продажу ділянки — високі мита, завдання яких знизити ризик спекуляції землею. Така схема, на думку розробників документа, принесе державі від нового ринку додаткові 7–8 млрд дол.

5. Президентський сценарій: спочатку приймається закон "Про обіг земель сільськогосподарського призначення" (законопроект №5535). Далі йде скасування заборони на продаж землі комунальним господарствам, органам місцевого самоврядування та Держгеокадастру. Купувати ділянки на цьому етапі зможуть тільки фізичні особи та не більш як 500 га в руки. Далі, через якийсь час дозволяється продаж землі пайовикам. Нарешті, ще через якийсь час буде дозволено купувати землю бізнесу та іноземцям.

Позиція уряду

Її цього літа в одному з інтерв'ю досить чітко виклав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. За його словами, ринок землі має стати фактором економічного зростання та підтримки розвитку сільських територій. При цьому ринок землі без будь-яких обмежень — це неприпустимий сценарій. Він призведе до неконтрольованих і здебільшого негативних наслідків для села, каже консолідована позиція Кабміну.

За словами Мартинюка, уряд віддає перевагу такій моделі ринку, у рамках якої володіти землею, купувати або продавати її можуть ті, хто на ній безпосередньо хоче працювати. Сільськогосподарська земля не повинна стати способом приховання капіталу, накопичення заощаджень. Також ринок землі не має сформувати верству рантьє, які нічого не роблять, а живуть завдяки здаванню цієї землі в оренду. Усе має вийти рівно навпаки: відкритий ринок землі повинен підсилити дрібних виробників, для яких ця земля (100–200 га) могла б стати заставою в банку.

Також і уряд, і Мінагрополітики виступають проти продажу землі іноземцям і взагалі великим компаніям. Завдання — сфокусуватися на підтримці дрібних і середніх гравців ринку землі.

"Якщо казати про продаж громадянам, він також не буде безконтрольним. Максимальний обсяг в одні рук можна обговорювати: це може бути й 100 га, і 300 га. Зараз робочий варіант, на якому ми зупинилися, — 200 га, — каже Максим Мартинюк. — Також ми виступаємо за дискримінаційний податок на перепродаж, щоб запобігти спекуляціям землею. Тобто, якщо ти купив ділянку й через рік продав, то заплати, будь ласка, 50% від суми продажу".

При цьому розпочинати запуск ринку землі треба з прийняття Верховною Радою закону "Про обіг земель сільськогосподарського призначення", а також із визначення правил гри на земельному ринку. Головне, щоб це все не зайняло ще 17 років.

https://dt.ua/macrolevel/virishiti-zemelne-pitannya-ne-chekayuchi-bilshovikiv-294300_.html

Далі...

Горящий лес Кати Гандзюк

Это фото леса, который вывозился с места пожара, опубликовала у себя на ФБ Екатерина Гандзюк 6 июля 2018 года

Следствие по делу смерти херсонской активистки и чиновницы Екатерины Гандзюк пока безрезультатно пытается получить признание о том, кто же главный заказчик от главного "подрядчика" покушения - ветерана АТО Сергея Торбина, на которого уже дали показания непосредственные исполнители.

Арестован также Игорь Павловский - экс-помощник нардепа от БПП Николая Паламарчука. Его подозревают в том, что именно он передал деньги Торбину, взяв их у пока неустановленного заказчика.

Тем временем "Страна" снова побывала в Херсонской области и выяснила то, о чем предпочитают умалчивать практически все, кто так или иначе причастен к событиям вокруг смерти Гандзюк.

Лесные схемы

Не секрет, что одной из основных линий следствия является версия о том, что покушение стало местью за то, что Екатерина вмешалась в скандал между "активистами" из "патриотических" организаций из-за незаконной вырубки леса ("активисты" выступали за конкурирующие группы, причастные к лесным схемам).

И, тем самым, девушка попала в самую болевую точку поистине "бриллиантового" коррупционного бизнеса херсонского региона, став проблемой и "лишним звеном" для тех, кто кормится на воровстве леса.

Но дело вовсе не в обычном браконьерстве или раздачах за откаты подрядов на рубку живого леса.
То, о чем предпочитают молчать все чиновники и "активисты" Херсонской области касается… лесных пожаров. И – умышленных поджогов одного из самых больших в Украине лесных хозяйств. Особенно это касается Херсонской области – пожары здесь полыхают почти каждый год, начиная с 2014 года. Выгорают тысячи гектар леса. А только летом 2018 года в Олешковском лесничестве выгорело более 600 гектар.

Когда обычный человек слышит в СМИ о масштабных лесных пожарах, ему рисуется картина как туристы или грибники забыли потушить костерок в лесу. Или руку проезжающего по автотрассе автолюбителя, выбросившего незатушенную сигарету. И вот уже огонь охватывает кустарник, а уже от него "дотла" выгорают сотни гектаров ценного леса.

На самом деле "дотла" лес вовсе не выгорает.

99 процентов поджогов, как утверждают лесники, фермеры и полицейские Херсонской области, с которыми пообщалась "Страна" – делаются умышленно.

Все просто - при пожарах деревья не выгорают полностью. Сгорает крона, сгорает кустарник, опаливается нижняя часть деревьев, в том числе и кора. Однако сам ствол вполне подходит для промышленного использования.

После пожара, согласно законодательным и ведомственным нормам, происходит "санитарная" вырубка леса. Цена кубометра такого леса "сгоревшего дотла" - от 1100 до 1500 гривен.

"При "санитарной" вырубке с гектара можно вывезти до 300 до 600 кубометров отличного леса. Причем, по документам, лес проходит как "некондиционный" и не подлежащий к промышленной обработке. А то и вовсе как мусор. Нехитрая арифметика дает результат, что с гектара при "санитарной" вырубке даже по заниженным ценам можно "поднять" от 330 тысяч до 900 тысяч гривен! Как правило, санитарную вырубку производит не само лесничество. Это делают частные фирмы, которым на эту процедуру дает разрешение районная администрации при согласовании самого лесного хозяйства. Естественно, что в этой "теме" все областные структуры вплоть до губернатора. Речь идет о санитарной вырубке после пожаров сотен гектар леса. Например, в этом году, еще в мае, при пожаре выгорело больше 600 гектар леса. Пожары продолжались и летом, догорело еще около 200 гектар. Причины всех этих пожаров "слили" на неосторожных туристов и грибников. Но это были санкционированные поджоги – таким образом дается возможность украсть миллионы, которые растут сами собой вокруг Херсона. Всего около десяти – пятнадцати процентов стоимости вырубленного и проданного "сгоревшего" леса остается в бюджете. Остальное делят в равных частях, уже в "живых деньгах", районные администрации, частные фирмы, областные структуры и те, кто устраивал эти поджоги. Поджоги устраивают либо сами лесники, либо "активисты", которым дали на откуп этот бизнес. На "санитарных" вырубках в Херсонской области плотно сидят многие так называемые "активисты" из разнообразных "патриотических организаций", состоящих из ветеранов АТО, спортсменов и местных бандитов. Такая вот плата "активистам" от властей за силовую поддержку их в самых разнообразных вопросах. От рейдерства фермеров до "движей" на выборах. Вообще, об умышленных поджогах и воровстве леса после "санитарных" вырубок знают все местные. Но эта тема в херсонских СМИ – табу", - рассказал "Стране" чиновник Херсонской обладминистрации.

"Дали добро сжечь 20 га, а сгорело сразу 600"

То, что поджоги и "санитарная" вырубка – золотая коррупционная жила херсонских властей, объединившихся с "активистами", подтверждает глава Олешковской общественной организации "Кордон" Александр Цегельник.

"Пожар этого года в Олешковском лесничестве – это результат того, что с поджогом перестарались "активисты", которые "легли" под власть. Непосредственно к этому причастен как раз Сергей Торбин и его команда, а также несколько других общественных организаций. Охранная фирма Торбина была зарегистрирована в Олешках и напрямую контактировала и сотрудничала с местными властями, помогая чиновникам в различных вопросах. В ней работали все его бывшие побратимы по АТО, соответственно, его авторитет для них был очень высоким. Мои источники из Олешковской РГА говорят о том, что первоначально ему и его союзникам – "активистам" из Новой Каховки от районных властей было дано негласное разрешение на поджог и санитарную вырубку 20 гектар леса из Олешковского лесничества. Но его ребята перестарались – поджог охватил не 20 гектар, а более 600 гектар – в итоге пожар тушила вся страна. Естественно, мы возмутились. Катя Гандзюк заявила на своей ФБ–странице, что лето еще не началось, а пожары леса уже начались. И к этому причастны местные власти и "активисты", - рассказал "Стране" Александр Цегельник.

Отметим, что самого Цегельника также обвиняли в причастности к незаконным вырубкам леса. Но, дескать, потом его отстранили от них, что и породило его возмущение происходящим (сам активист эти обвинения отрицает).

Катя Гандзюк критиковала обе противоборствующие команды "активистов", считая, что они оба соревнуются за право "жечь и пилить".

К слову, то, что "мусор" с лесных пожарищ вывозится и продается как промышленный лес, Екатерина Гандзюк заявила на своей странице ФБ еще 6 июля 2018 года.



Роковой митинг

В тот же день, 6 июля под ОГА произошло противостояние между людьми Цегельника и противостоящих им группировок, которые, как утверждала Гандзюк, привела под обладминистрацию местная власть в лице влиятельного главы Херсонского облсовета Владислава Мангера.




Александр Цегельник утверждает, что в Херсонской области сложилась неформальная коалиция из действующих чиновников областного и районного масштаба, силовиков, активистов из "патриотических организаций" и даже известных бандитов.

"Паламарчук сам по себе очень осторожный товарищ – он нигде и никогда не был засвечен ни в одном скандале. Но он бывший милиционер и он серьезно влияет на силовой блок. В первую очередь на полицию. Затем, после 2014 года к контролируемому им блоку добавились чиновники из различных структур и активисты из патриотических организаций, которым было выгодно сотрудничать с властями. 6 июля моя организация "Кордон" при поддержке активистов из других городов пытались устроить митинг под Херсонской ОГА против лесного беспредела. В акции участвовал и Виталий Олешко – "Сармат", которого убили в тот же день, когда Гандзюк облили кислотой. Акцию власти блокировали, навезя под ОГА титушек из псевдо-патриотических структур. А меня еще до этого пытались похитить, избивали, во дворы наших ребят и просто сочувствующих граждан залетали гранаты. В нашей организации сгорело несколько машин – их просто подожгли. Виновных, как водится, не нашли. А нас зачислили в агенты Кремля, акцию назвали попыткой создать сепаратистскую Херсонскую Народную республику", - говорит Цегельник.

О "ХНР" говорил, в частности, близкий к Мангеру депутат областного совета Николай Ставицкий (у него, кстати, недавно проходили обыски по делу Гандзюк).

"Провален план создания Херсонской народной республики, ведь в своем окружении этот а-ля Шарикофф (Цегельник - Прим.Ред.) себя уже называл народным губернатором. Последние изъятия противотанковой мины, оружия и наркотиков, использование участников боевых действий для собственного обогащения и для расшатывания ситуации в области. Вроде был идеальный план. Но что-то пошло не так. Куранты ударили 12 раз, и карета превратилась в тыкву, а Сашка вместо ахтивиста стал крысой. Все попытки затянуть ребят АТОшникив на митинг из области, потерпели фиаско, ведь сегодня всем известно кто есть кто. Поэтому этот неудачник пытается привлечь на свое сборище местный проплаченный его крымскими кураторами лохторат, и внешние силы из города Бердянск", - высказался в местном сайте депутат Ставицкий.

Под "внешними силами" из Бердянска понимается, судя по всему, Виталий Олешко "Сармат". Вскоре после этого митинга он был убит киллерами из числа ветеранов АТО.

По мнению Александра Цегельника и многих из тех, с кем общалась "Страна" в Херсонской области, убийство Олешко было "согласованной" акцией властных и силовых структур из Херсонской и Криворожской областей – "Сармат" стал уж слишком неудобной публичной фигурой, вмешиваясь в коррупционные скандалы далеко за пределами Бердянска.

Бандитское крыло

Любопытно, что не только ветераны АТО составляют неофициальный "силовой блок" в Херсонской области. По словам источника "Страны" в местной полиции, с херсонскими властями сотрудничают бандиты из группировки авторитета "Паши Золотого" и авторитета по кличке "Киллер".

"Это Алексей Л. и Павел П. – фамилий не называю, так как несмотря на то, что они были неоднократно судимы, в том числе за убийства, отсидели они недолго и вышли досрочно, а судимости по загадочным причинам с них были сняты. Затем один из авторитетов - Золотой ушел воевать в АТО в составе добробата в начале 2014 года. А вернувшись, стал уже участником боевых действий. И уже по традиции возглавил одну из общественных организаций, куда подтянул бывших бойцов из нескольких добробатов – таких же бандитов. Этих авторитетов в нашей структуре (полиции – Прим.Ред.) непосредственно крышуют самые высокие чины. От районного начальства, до областного. За плату в виде разрешений на вывоз части "сгоревшего" леса пацаны участвуют в рейдерстве фермеров и "щемлении неудобных". Как правило, им разрешают вывезти и продать около половины "сгоревшего" леса. С заранее оговоренных для поджогов территорий. Это суммы от ста тысяч до полумиллиона долларов. Команду "фас" им дают полицейские и чиновники ОГА и районных администраций. Но последнее слово остается за "смотрящими" из Киева", - говорит источник "Страны" в полиции.

Александр Сибирцев

http://nk.org.ua/ukraina/goryaschiy-les-kati-gandzyuk-169948

Далі...

Эксперт назвала причину вымирания животного мира Земли

Нужно действовать так, чтобы природа осталась еще и на будущее, считает директор природоохранных программ Всемирного фонда дикой природы Виктория Элиас.

Согласно данным Всемирного фонда дикой природы (WWF), подготовленного совместно с Лондонским зоологическим обществом, с 1970 по 2014 годы человечество уничтожило в среднем 60 процентов млекопитающих, птиц, рептилий и рыб.Директор природоохранных программ Всемирного фонда дикой природы Виктория Элиас рассказала, насколько плоха ситуация с животным миром на планете.

"Ситуация очень тревожная и все, что происходит на планете, может и не кажется человеку непосвященному таким ужасным и критическим, но то, что мы наблюдаем, что наблюдают ученые, – это тот самый этап экзистенциального роста, как в классическом примере из школы, когда пруд зарастает кувшинками, и каждый день зарастает наполовину больше, чем вчера. А вдруг наступает тот момент, когда сегодня заросло 50%, а завтра полностью вода закрывается. То же самое происходит с живой природой планеты. Очень ускоряются все процессы, и данные ученых показывают, что медлить нельзя, действовать надо сегодня, сейчас" – сказала Элиас в эфире радио Sputnik.

По ее словам, причина катастрофического вымирания животного мира Земли заключается в безответственности человека. Людей становится больше, а относятся все к природе так же, как действовали давным-давно: вырубают леса, прокладывают дороги и трубопроводы, отметила она.

"Никто не говорит, что этого делать не надо, просто делать это надо ответственно. Нужно рассчитывать на те потребности, которые у нас есть и по возможности действовать так, чтобы природа осталась еще и на будущее. Ведь природа нас кормит, природа дает нам прекрасные возможности для творчества и создает условия, в которых развивается цивилизация", – заключила Элиас.

Читать далее: https://az.sputniknews.ru/radio/20181117/417875962/Elias-prichina-vymiraniya-zhivotnogo-mira-Zemli--bezotvetstvennost-cheloveka.html

Далі...

Ростуть на зрубах нові ліси

Три директори найкращих лісових господарств області — Самбірського Ігор Ярема, Бродівського Орест Ониськів та Золочівського Руслан Круть — збираються разом не так часто, хіба що на семінарах чи виробничих нарадах. І тоді досвідченим фахівцям є про що побалакати, бо всі вони, як мовиться, «зуби з’їли» на лісових проблемах.

СКАЖІМО, Ігор Ярема свій трудовий шлях після закінчення Львівської лісотехніки у 1976 році почав із посади старшого техніка-лісівника, пропрацював у Крукеницькому лісництві майже півтора десятка літ, згодом очолював Старосамбірське лісомисливське господарство, а в грудні виповниться рівно 20 років, як стоїть біля керма Самбірського лісового господарства. Заслужений лісівник України хвалиться не нагородами, яких у нього не бракує, а плантаціями дуба, сосни, ялиці, бука… Та ще чудовим розсадником. Недарма нещодавно на базі Самбірського господарства провели виїзну колегію Львівського обласного управління лісомисливського господарства з участю його керівництва, директорів лісгоспів, науковців з лісотехнічного університету, де обговорювали проблему лісового насінництва та лісокультурного виробництва. Відвідали, звісно, й розсадник у Комарнівському лісництві. Маршрут пролягав дільницею, на якій усі мали змогу оглянути створені лісові культури дуба звичайного, модрини європейської, сосни звичайної та вільхи чорної...

Активно займаються відновленням лісу й у Золочівському лісгоспі, де керівником Руслан Круть. Нинішнього року на цю конче потрібну справу використано 200 тисяч гривень. На торішніх зрубах садять дубки не лише штатні працівники, а й учні Поморянського ліцею, школярі… Запрошувати їх на такі щорічні акції стало для лісівників традицією.

Руслан Круть очолює лісове підприємство тільки чотири роки. Проте новачком у галузі його не назвеш — з 1995-го працював майстром лісу, з 2003-го — лісничим.

А ось розсадник на майже семигектарній площі закладено ще сорок років тому. Головне, чого вдалося домогтись останнім часом, — це вийти на самоокупність. Понад чверть посадкового матеріалу (а загалом він налічує понад 1,2 мільйона штук) реалізують. Останні три роки намітилась тенденція до зростання реалізації саджанців і насіння.

— П’ять із шести лісництв мають теплиці в Бродівському лісгоспі, — розповідає Орест Ониськів. — Вирощувати посадковий матеріал для себе дуже вигідно, бо його приживлюваність у рідному ґрунті набагато вища, аніж би розсаду завозили з інших територій.

Зрештою у всьому світі нині загальноприйнято, що для заліснення використовується насіння власних культур лісонасаджень. Господарство провело лісовідновлення на площі 197 га, були засаджені всі лісосіки, вирубані у 2017 році й частково у 2018-му, зокрема 33 гектари лісових культур, а природне поновлення лісу забезпечено на площі 164 гектари.

Бродівський лісгосп — передове потужне підприємство. Найбільше в області, воно відоме високою зарплатнею, у середньому працівники одержують 14 із гаком тисяч гривень. А ще тим, що тут найвищий в області і другий в Україні ступінь переробки деревини, який становить майже 70 відсотків. Із 500 чоловік загального штату близько 200 зайняті виключно переробкою.

...Є про що звітувати і про що розповісти кожному з директорів. В одного — найкращий на всю Україну вальщик лісу, в другого на території розташований унікальний дендропарк. А Руслан Круть розповів про ветерана лісу, який 40 років тому заклав розсадник модрини, лісничого Нестюківського лісництва Ярослава Галанюка, справжнього шанувальника цього дерева. За нинішньої тенденції загального потепління модрина на відміну від сосни на збагачених ґрунтах швидше росте, здатна витягувати вологу з глибоких шарів ґрунту.

Так чи інакше, всі дбають про ліс, його майбутнє. Щоб на місці зрубаних дерев виростали нові.

На фото автора: (справа наліво) Ігор Ярема демонструє Оресту Ониськіву та Руслану Крутю дубові насадження у Комарнівському лісництві.

Ігор ТАБІНСЬКИЙ. Львівська область.

\http://www.silskivisti.kiev.ua/19635/index.php?n=40672

Далі...

Рабочая встреча специалистов в области защиты лесов

Департамент лесного хозяйства по Сибирскому федеральному округу организовал рабочую встречу специалистов в области защиты лесов, в которой приняли участие представители Министерства природных ресурсов и экологии Новосибирской области, специалисты отдела оценки назначения мероприятий по защите лесов ФБУ «Рослесозащита» при Департаменте лесного хозяйства по СФО и Центра защиты леса Новосибирской области.

В ходе совещания обсуждались вопросы, связанные с оформлением актов лесопатологического обследования и назначением санитарно-оздоровительных мероприятий, а также оценки достоверности сведений о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов и обоснованности мероприятий, предусмотренных актами лесопатологического обследования, осуществляемой в рамках реализации Федерального закона от 16.12.2015 № 455-ФЗ «О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации в части совершенствования регулирования защиты лесов от вредны организмов».

По результатам встречи, специалисты обменялись мнениями в части вышеуказанных вопросов, обсудили типовые ошибки, допускаемые при проведении лесопатологических обследований, назначении санитарно-оздоровительных мероприятий и оформлении актов лесопатологического обследования.

ФБУ «Российский центр защиты леса»

16.11.2018

http://roslesvesti.ru/rabochaya-vstrecha-spetsialistov-v-oblasti-zashhity-lesov/

Далі...

Праця лісівників – це не лише зачистка лісу, а й його відродження, догляд та охорона

У такій веселій та невимушеній атмосфері у Самчиківській загальноосвітній школі зустрічали представників лісогосподарської галузі та місцеве керівництво. Заклад працює за проектом «Школа – соціокультурний центр», відтак співпрацює із різними установами, зокрема і з Самчиківським лісництвом.

На клас, про який йде мова, усі учні чекали з нетерпінням. Комп’ютер, мультимедійна дошка та стенди із цікавою та, головне, пізнавальною інформацією для майбутніх лісогосподарів, тепер до послуг усіх вихованців закладу.

Потрапити на урок та посидіти за партою із майбутніми колегами запросили й шановних гостей. Ті ж, у свою чергу, уважно слухали вчителя, ділились власним, уже багаторічним, досвідом та давали цінні поради.

До слова, ця співпраця розпочалась не так давно, та перші плоди, як то кажуть, уже пожинають.

Окрім, теоретичного матеріалу, що учні активно засвоюють у сучасному класі, мають можливість застосовувати отримані знання й на практиці. Практичних уроків – вдосталь, адже у цьому допомагає Самчиківське лісництво.

Діти беруть участь у … із непідробною зацікавленістю. Розповідають нам, як вміло справляються із поставленими завданнями. Кажуть, працювати у лісі – справа не з легких, але така потрібна, тому як би не склалось життя далі, допомагати оберігати ліс обіцяють й надалі.

Самчиківське лісництво же сьогодні успішно продовжує свою роботу. Одним із напрямків, які активно розвивають – вирощування декоративного посадкового матеріалу, який, як відомо, користується чималим попитом.

На території, окрім теплиці, є ще й такий собі виставочний павільйон, де представлено близько 35 видів різноманітного посадкового матеріалу. За рік роботи він приніс лісовому господарству прибуток у розмірі близько 32 тисяч гривень. Розвивати лісову галузь у цьому руслі допомагають й учні шкільного лісництва.

А після насиченої праці не зайвим буде і відпочити. На території Самчиківського лісництва, був створений рекреаційний пункт, де можуть відпочивати усі охочі.

Усі ми добре знаємо, що любов до лісу потрібно прививати ще змалечку. Цим правилом керується і лісництво у Старій Синяві. Петро Володимирович працює лісничим ще із 1985 року. Нам розповідає: ця робота – не для кожного, але своїм вибором професії задоволений повністю.

Тішить Старосинявське лісництво й своїми успіхами. До прикладу, нещодавно отримали почесне 2 місце у трудовому суперництві, чим дуже горді. Як і у кожній роботі, кажуть, є свої недоліки, але головне – усе робити з душею, тоді і результат буде відповідним.

Лісове господарство, не секрет, є надзвичайно необхідним для суспільства. Допомагають й у «теплих питаннях», задіюючи свої сили. Так, до прикладу, тільки за останній місяць видали близько 160 кубів дров, якими люди змогли опалювати власні домівки.

Щоб пересвідчитися у цьому, ми приїхали на так званий «Кордон». Помітно, що романтика усамітненого способу життя приваблює небагатьох. Однак, даремно, адже тут є усі належні умови для роботи та сімейного затишку.

Продемонстрував Петро Володимирович й те, про що говорив. Відвідали місцевий розсадник, де сьогодні із землі виглядає всього декілька паростків, однак уже за декілька років саджанці будуть височіти у великому лісі.

Усе велике починається з малого, і та робота, яка інколи здається непомітною, насправді приносить найбільшу користь. Як підсумок, розуміємо, що праця лісівників – це не лише зачистка лісу, а й його відродження, догляд та охорона.

16.11.2018 

http://33tv.com.ua/праця-лісівників/

Далі...

Унікальна Житомирська «тайга» святкує своє 50-річчя

Мова йде про Поліський природний заповідник, що розташований на Овруччині та межує з Республікою Білорусь.

Ліс тайгового типу, або бореальний, як його називають науковці, відзначив 50 річницю з дня заснування. Науковці, які працюють на території заповідника, зі своїми колегами провели науково-технічну раду у рамках заходів до святкової дати. Окрім кліматичних та природних змін, що супроводжують життя унікального лісу, науковці обговорили питання транскордонних відносин. Зокрема, йдеться про перспективний проект, який може бути впроваджений у життя між Поліським природним заповідником та Прип’ятським національним парком і сусіднім Мілошевицьким лісгоспом Білорусі.

25-26 жовтня цього року в Гомелі відбулося перше засідання

Білорусько -Української Комісії по координації питань охорони і стійкого використання транскордонних природоохоронних територій. На засіданні були присутні директори більшості прилеглих до білоруського кордону заповідників України.

«Перш за все ми сьогодні вболіваємо за створення біосферного резервату, оскільки екосистема Поліського заповідника є цінною і унікальною в екологічному і біогеографічному аспекті.» - зазначив у своєму виступі перший заступник начальника ЖОУЛМГ Роман Ільїн.

В Україні існує три біосферних резервати: Асканія Нова, Чорноморський та Карпатський. З Білоруської сторони такий резерват створено на площі у 213 тисяч гектарів, додав Ільїн.

Регіональне співробітництво між Україною і Білоруссю - це великий блок підписаних угод між різними областями в гуманітарній і економічній сфері. За словами директора Поліського заповідника Сергія Жили, по закінченню зустрічі в Гомелі Президент України Петро Порошенко оголосив про те, що наступна зустріч відбудеться у Житомирі.

Довідково: Тут поширені ліси борового і суборового комплексів з характерним для цих лісів підліском і трав'янистим покривом. Переважну частину лісів становлять молоді сосняки; достигаючі і стиглі дерева займають незначні площі.

Крім лісових насаджень, у заповіднику добре представлені сфагнові (верхові) і сфагново-осокові болота з участю журавлини, карликової берези та сосни. Лісові луки розвинуті слабко. Рідкісні й реліктові рослини, такі як дуб скельний, рододендрон жовтий (азалія), береза темнокора, плющ, ряд цікавих і рідкісних папоротей (страусове перо, аспленій, багатоніжка та ін.) трапляються також у лісництвах, що межують з заповідником.

За сучасними даними на території Поліського ПЗ виявлено 771 видів, різновидностей та форм водоростей із 13 відділів. Найбільш чисельно тут представлені зелені, діатомові та стрептофітові водорості. У водоймах заповідника виявлено 49 рідкісних видів, з них 7 занесених до Червоної книги України.

Фауна хребетних тварин Поліського природного заповідника та його околиць нараховує 279 видів (45 видів ссавців, 195 видів птахів, 12 видів земноводних, 7 видів плазунів, 19 видів риб). Видовий склад комах Поліського природного заповідника з'ясований недостатньо, зараз відомо трохи більше 1100 видів з 17 рядів.

У заповіднику мешкають переважно лісові тварини. Серед них досить багато тайгових видів (лось, рись, заєць білий, глушець, орябок, сова бородата, синиця чорна, снігур, ящірка живородна, жаба трав'яна тощо). Зустрічаються також види поширені в Європі (свиня дика, куниця лісова, тхір звичайний, вовчок горішниковий, підорлик малий, дятел середній, в'юрок канарковий, горихвістка чорна, квакша звичайна тощо). Близькість лісостепової зони обумовлює проникнення південних (степових) тварин (кажан двоколірний , заєць сірий, велика біла чапля, коловодник ставковий, лунь лучний, черепаха болотяна тощо).

Прес-служба Житомирського ОУЛМГ

Автор oksana
Пятница, 16/11/2018

http://news.dks.com.ua/index.php/turizm/29029-unikalna-zhitomirska-tajga-svyatkue-svoe-50-richchya

Далі...

Чому дослідження Earthsight є брехнею та маніпуляцією

Видавець та головний редактор газети "Деревообробник" Василь Масюк проаналізував дослідження Earthsight та агрументовано пояснив у своєму пості у Facebook, чому він вважає зазначене дослідження маніпуляцією.

Шановні колеги вітаю! У групі Лісова варта відбувалася гаряча дискусія щодо презентації "дослідження" Еарсайт 13 листопада у Львові. Я один з тих людей, які вважають це дослідження брехнею та маніпуляцією і кому організатори заходу обмежили можливість пояснити свою позицію. Отже спробую в декількох постах пояснити, чому я вважаю зазначене дослідження маніпуляцією. Якщо ви дотримуєтесь цієї самої ідеї, прошу, поширюйте.

Отже поїхали: беремо перше ключове твердження "Еарсайт", яке я вважаю брехливим і маніпулятивним і аналізуємо: "ЄС, без сумніву, є найбільшим місцем експорту української деревини, що становить 70% від загального обсягу. Закупівлі ЄС різко зростають, досягнувши 1 млрд. євро у 2017 році. Знайдені нами дані свідчать, що щонайменше 40% цього лісу було заготовлено або продано незаконно, за допомогою корупційних дій. Дані також демонструють, що Україна ‐ це найбільший постачальник деревини високого ризику в ЄС із обсягами, що перевищують всі тропічні країни Латинської Америки, Африки та Південної Азії разом взятих."

Перевіривши твердження ми отримуємо наступне:1) Експорт з України зазначений в "дослідженні" включає весь код 44 "Деревина та вироби з неї" - пиломатеріали (дошка, брус), плитні матеріали (фанера, ДСП, МДФ), підлоги, столярні вироби, дрова і власне необроблена деревина (круглі лісоматеріали) або деревина. Якщо говорити про плити, підлоги, та столярні вироби - то це власне продукти суттєвої переробки. Я не знайшов даних по розбивці на підгрупи, але думаю що круглих лісоматеріалів тут взагалі немає, а дрова складають в грошовому вимірі напевно менше 15%. Без розбивки на підгрупи твердження маніпулятивне. Адже ми говоримо великою мірою про продукцію з високим ступенем переробки (підлоги, плити, столярні вироби) і частково з середнім ступенем переробки (пиломатеріали (дошки і брус)), розпиляти та висушити які – вже великий шматок праці.2) Експорт до ЄС «Деревина та вироби з неї» (код 44) за 2017 рік не досяг не те що 1 мільярда євро але й 1 мільярда доларів США, і склав лише 835 мільйонів доларів США, або 734 млн. євро. Нічого так собі похибка у 27 %. «Дослідження» що заслуговує на довіру ???!!! 3) Україна не є країною з високим ризиком нелегальної деревини. Такі країни ЄС визначені, (зокрема ряд країн Африки програмою FLEGT - це виробники тропічної деревини, які підписали з ЄС договір, що вимагає ліцензійних угод, щоб гарантувати, що деревина на ринку ЄС легального походження), а тому порівнювати Україну з такими країнами є неетично та маніпулятивно. ЄС повністю визнає внутрішні закони України, та підтвердження легальності видані нашою державою. Можливо комусь хочеться щоб так не було і він заробляв на ліцензуванні? А може комусь муляє очі угода про Асоціацію з ЄС?4) За моєю суб’єктивною оцінкою, нелегально заготовляється в Україні від 4 до 6 % деревини. Причому в лісах Держлісагенства ця цифра менша 1% (а це 73 % лісів України), а в інших лісокористувачів ця цифра вища, але в середньому по Україні це десь 5%. Чи може хтось, хто вважає дослідження правдивим, пояснити мені методику, як "дослідники" отримали цифру у 40%. Причому прошу розділити поняття незаконно заготовані та незаконно продані (бо як незаконно продати на експорт до ЄС я взагалі не розумію). 5) Ну і останній пункт на сьогодні. Як я вже зазначав, Україна не є країною високого ризику нелегальної деревини (можливо нашим конкурентам чи ворогам цього б і хотілося), тому наш імпорт до ЄС треба порівнювати з імпортом з США, Росії, Канади і т.д., а не з країнами FLEGT. І дійсно ми може продаємо до ЄС більше деревини і виробів з неї ніж країни Південної Азії (Індія, Пакистан, Афганістан, Бангладеш, Непал, Бутан, Шрі-Ланка, Мальдіви), чи Африки, тому що це не дуже лісові країни, а Південна Америка далеко. Якщо ж взяти інші лісові країни Азії, наприклад Китай, чи Малайзію, яка мріє зайняти чільні позиції серед найбільших експортерів деревини та виробів з неї, то позиція України по експорту до ЄС виглядає дуже слабкою, і нам ще треба добряче попрацювати, щоб її покращити. Чи не маніпуляція так вибірково вибрати регіони для порівняння?

Чекаю на грунтовні аргументи по пунктах 1, 4, 5 та методику розрахунку і аргументи по п. 2, 3 від тих хто вважає, що дане дослідження заслуговує на довіру.

А якщо ви підтримуєте мої думки, прошу - поширюйте!

Шкоду, яку наносить це псевдослідження Україні гарно описано у відкритому листі Громадської Ради, яка складається з 63 представників громадськості та медіа при Львівському ОУЛМГ 

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=795120580854860&id=794271464273105&__xts__[0]=68.ARAazCEOqt_Id3FwLzFihmvUWSH0guEfiehjU8fB-7kO7lVFVIXU_00skWWP-O3-PxfC30s3l-m3KJicD5I4XfMAgvpfu7gPO37SJ4SPuLSHcMl9d4uJ3rZG8kHbNikEuJvFX-aQaLwOm2dqkepLKhDWiF-BtlUCvNJav78D2TO6YTNkozaKPt_B6HMjpK0gOOBEnpWZXTieOElj2V9SHBAcgerr-2OhKQPGZzmn7tXxa4wfqXK5ryGfUyeTtFn1TAoe9OT6PtEzYgERct3ofaePmkW7tS8jRR0X3fHY4ZaukhDr3_WX_pdAv72KVSu_BAoANYRAagfMsAtaiyVsYyg&__tn__=-R

https://derevoobrobnyk.com

https://www.derevo.info/news/detail/8147

Далі...