ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

20 листопада 2018

IKEA стала крупнейшим частным владельцем лесов в Литве


Шведская компания IKEA в текущем году увеличила принадлежащие ей площади лесов в Литве на 33% - до 20 тыс. га и стала крупнейшим оператором частных лесных владений в этой стране, сообщила литовская деловая газета Verslo zinios.

Глава литовской Ассоциации частных владельцев лесов Айдас Пиворюнас заявил изданию, что дополнительные 5 тыс. га леса в Литве IKEA могла приобрести у зарегистрированной в Швеции компании управления имуществом GreenGold. Сумма сделки, вероятно, превысила 10 млн евро.

Verslo zinios в январе этого года писала, что IKEA за последний год увеличила принадлежащие ей площади лесов в Литве на 50% - до 15 тыс. га, став одним из крупнейших частных владельцев лесов в стране.

По данным зарегистрированной в Румынии компании IRI Forest Management SRL, входящей в группу IKEA, площади лесов группы в трех прибалтийских странах с начала 2018 года выросли в 2,2 раза - до 120 тыс. га. В Латвии площади лесных владений IKEA возросли в 3 раза - до 90 тыс. га, в Эстонии этот показатель не изменился, там группе принадлежат 10 тыс. га леса.

Москва. 20 ноября. INTERFAX.RU

Тернопільські ліси вирубують… місцеві!



Жоден народ у світі не створив стільки пісень, казок, легенд і приповідок про ліс, як українці. Однак, за даними офіційної статистики, сьогодні лісистість Німеччини перевищує 30%, натомість України – вдвічі менша, а Тернопільщини й поготів – ледве перевищує 13%. Ліси вирубують та вивозять КамАЗами, КрАЗами і просто бричками, залишаючи лисими схили гір і цілі масиви. Виправдовуючись, дехто із затриманих «чорних» лісорубів скаржиться на високу ціну на газ і довгі та морозні зими. Проте аналіз судових рішень свідчить, що людей затримують не за збирання хмизу чи гілок, а саме за крадіжки цінних порід деревини. Як це сталося на Кременеччині.

Викрав сосни із заповідника «Суразька дача»

Нещодавно у Кременецькому районному суді прозвучав вирок місцевому жителю. Батька п’ятьох(!) маленьких дітей визнали винним у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно (частини 1 та 2 ст. 185 КК України).

Чоловік визнав, що декілька разів навідувався до лісового заказника загальнодержавного значення «Суразька дача». Вперше наприкінці лютого ц.р. нібито назбирати гілок. Водночас дядько не забув прихопити бензопилу і, довго не вагаючись, спиляв та порізав на колоди пару грабів, поскладав їх у сани, запряжені конем, та привіз додому.

Пару тижнів потому селянин знову зібрався до лісу і знову не заради гарних пейзажів. Цього разу натрапив, за його словами, на вже зрізані дуб і граб. Дерева також порізав на колоди та перевіз саньми. Таким чином державному підприємству “Кременецьке лісове господарство” завдав шкоди, здається, на незначну суму (понад 440 грн.), але ж дерево за рік не виросте.

Отож суд врахував, що на утриманні чоловіка — п’ятеро дітей, він щиро розкаявся і повністю відшкодував збитки, тому призначив йому лише один рік випробування та зобов’язав періодично з’являтися до органів пробації, не виїжджати за межі України та не змінювати місця проживання й роботи.

Спиляли сосни на “Туровій горі”

Інший кримінальний випадок вчинив старший майстер Почаївського лісництва ДП “Кременецьке лісове господарство” Володимир Н. Трапилося це декілька років тому, на початку березня, коли в урочищі “Турова гора” робили прохідну рубку лісу. Роботи проводились неподалік с. Лідихів, от і місцевий житель запитав керівника, чи не можна виписати пару кубів лісу. Старший майстер сказав приїхати наступного дня.

“А заяву чи інші документи мені виписувати треба?” — поцікавився селянин.

“2 тис. 600 грн. — і пять колод сосни твої”, — махнув рукою охоронець лісу.

Наступного дня вже під вечір селянин на тракторі під’їхав на місце вирубки, передав Н. обумовлену суму, завантажив колоди та попрямував додому. Проте дорогою його зупинили працівники поліції та почали вимагати товарно-транспортну накладну або інші дозвільні документи. На жаль, дядько міг лише безпорадно розвести руками та залишити свій тракторець у лісі. Наступного дня він таки написав заяву на ім’я директора ДП “Кременецьке лісове господарство” та вдруге сплатив 1 тис. 560 грн. за деревину.

Тим часом за фактом розтрата чужого майна (ч.1 ст. 191 КК України) проти старшого майстра державного підприємства відкрили кримінальне провадження. Утім ані на досудовому слідстві, ані в суді чиновник вини своєї не визнав та відмовився давати покази. Під час судових дебатів Володимир зазначив, що жодних збитків завдано не було, оскільки документи було оформлено та за деревину заплачено. Натомість працівники поліції встановили, що інформацію про відпуск лісопродукції до електронної бази було внесено вже ввечері, після того як правоохоронці затримали трактор із колодами сосни. Річ у тім, що одразу після інциденту селянин у розпачі зателефонував до старшого майстра і все розповів. Той порадив заспокоїтись і пообіцяв у всьому розібратися. А сам швиденько наказав підлеглому офіційно зареєструвати “тіньову” сосну та виготовити потрібні документи.

Тим не менше, Кременецький районний суд визнав лісного чиновника винним у розтраті майна та на 2 роки позбавив волі, однак зважив на вік і призначив покарання з випробуванням, зобов’язавши Володимира протягом року періодично з’являтися до органів пробації, не виїжджати за межі України та не змінювати місця проживання й роботи.

Олекса Чиж
20.11.2018

Держбюджет недоотримав 50 млн грн від користування лісовими ресурсами



КИЇВ. 20 листопада. УНН. За відсутності контролю ДФС за її територіальними органами ГУ ДФС у Хмельницькій та Чернівецькій областях не забезпечено повноти і своєчасності сплати податків та інших надходжень до держбюджету суб’єктами господарювання у сфері лісового господарства. Загальна сума недоотриманих доходів до бюджету складає 50 млн грн. Про це повідомила прес-служба Рахункової палати України, передає УНН.

“Лише по двох областях — Хмельницькій та Чернівецькій до зведеного бюджету протягом 2016–2017 та першого півріччя 2018 року не надійшло понад 7 млн грн, з яких в ході аудиту сплачено майже 3 млн гривень”, — йдеться у звіті Рахункової палати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мосійчук заявив, що у НАБУ йому відмовили у розслідуванні контрабанди лісу

Також через відсутність державних стандартів, які б встановлювали чіткі вимоги до якості деревини, здійснюється рубка ділової деревини як неліквідної. Засвідчено, що окремими лісогосподарськими підприємствами Чернівецького ОУЛМГ було порушено вимоги законодавства при поданні до митного оформлення та експорту лісоматеріалів необроблених як деревини паливної. За оцінкою Рахункової палати, такими підприємствами недоотримано понад 29 млн грн доходів, а держбюджетом — 23 млн грн надходжень податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу).

Аудитори Рахункової палати наголошують на ризиках заниження окремими лісокористувачами перевірених областей сортиментного складу під час реалізації техсировини, з якої потім експортери виготовляють пиломатеріали високої якості. За розрахунками, втрати доходів таких підприємств — понад 20 млн грн, бюджету — 17 млн гривень.

Під час перевірки Чернівецької області встановлено 142 випадки непідтвердження лісокористувачами відпуску лісопродукції, зазначеної у сертифікатах, або невідповідності кількості та сортиментного складу товарно-супровідним документам. У 98 випадках сертифікати видано різним підприємцям на підставі однакових накладних. За підрахунками аудиторів, загальна сума ймовірних додаткових надходжень до держбюджету від штрафів становила б близько 6 млнгривень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фіктивна компанія на Чернігівщині вивозила з України деревину

Таким чином, загальна сума недоотриманих доходів до бюджету складає 50 млн грн.

“Неефективна взаємодія та координація дій органів державної влади в частині обміну інформацією як з питань справляння податків, так і виявлення лісопорушень, притягнення винних до відповідальності, а також неприйняття своєчасних управлінських рішень Держлісагенством та ДФС (на центральному та регіональному рівнях) не сприяли належному захисту, використанню та відтворенню лісових ресурсів, стабільному, повноцінному розвиткові лісового господарства в цілому та отриманню державним бюджетом податків і платежів у повному обсязі”, — підсумовують у Рахунковій палаті.

Нагадаємо, 6 вересня 2018 року Верховна Рада 246 голосами скасувала мораторій на експорт деревини паливної. Парламентарі виключили з вказаного закону норму, яка передбачала заборону терміном на 8 років на вивезення деревини паливної.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Одна п’ята незаконної деревини з України потрапляє до Польщі

Скасування мораторію на експорт лісу-кругляка було однією з вимог ЄС для отримання 1 мільярда євро траншу макрофінансової допомоги від ЄС.

Мораторій на експорт лісу-кругляку діяв в Україні з 2015 року. Євросоюз розглядав закон про мораторій на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді таким, що не відповідає правилам СОТ та положенням Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС. Свого часу через заборону його скасування Єврокомісія відмовилася надавати Україні транш на суму 600 млн євро.

3 липня 2018 року Верховна Рада посилила кримінальну відповідальність за незаконне вирубування лісу і контрабанду лісоматеріалів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ЄС пояснили свою позицію стосовно мораторію на експорт лісу-кругляку

Британська неурядова організація Earthsight заявляла, що з України в ЄС вивозять контрабандної деревини більше, ніж із будь-якої іншої країни світу. За даними експертів, упродовж останніх чотирьох років легальний експорт українського лісу в країни ЄС зріс на 75%, перевищивши позначку 1 млрд євро у 2017-му. Як мінімум 40% цього лісу було заготовлено або продано незаконно. Україні за цим показником поступаються всі тропічні країни Латинської Америки, Африки і Південної Азії разом узяті, зазначали автори розслідування.

Також на Буковині у вересні цього року ДФС викрила вивезення лісу-кругляку під виглядом “паливних дров”.

Україна отримає перший транш макрофінансової допомоги від ЄС у сумі 500 млн євро восени, а другий транш на таку ж суму навесні 2019 року.

Джерело: УНН

Лісове господарство потребує посилення державного контролю – Рахункова палата



Держлісагентством не забезпечено виконання його територіальними органами повноважень у частині контролю за дотриманням суб'єктами господарювання чинного законодавства з питань ведення лісового господарства. За відсутності контролю ДФС за її територіальними органами ГУ ДФС у Хмельницькій та Чернівецькій областях не забезпечено повноти і своєчасності сплати податків та інших надходжень до держбюджету суб'єктами господарювання у сфері лісового господарства. Як наслідок, лише по цих двох областях до зведеного бюджету протягом 2016—2017 та першого півріччя 2018 року не надійшло понад 7 млн грн, з яких в ході аудиту сплачено майже 3 млн гривень.

Такі висновки зроблено Рахунковою палатою після перевірки ефективності виконання повноважень органами державної влади Хмельницької та Чернівецької областей щодо своєчасності і повноти сплати податків та інших платежів до держбюджету у сфері лісового господарства. Результати аудиту, відповідальним за проведення якого був член Рахункової палати Цезар Огонь, затверджено на засіданні Рахункової палати.

За неналежного контролю Держлісагенства Чернівецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства не дотримано вимог при видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, не здійснено якісної перевірки достовірності документів, поданих для видачі таких сертифікатів. Встановлено 142 випадки непідтвердження лісокористувачами відпуску лісопродукції, зазначеної у сертифікатах, або невідповідності кількості та сортиментного складу товарно-супровідним документам. У 98 випадках сертифікати видано різним підприємцям на підставі однакових накладних. За підрахунками аудиторів, загальна сума ймовірних додаткових надходжень до держбюджету від штрафів становила б близько 6 млн гривень.

Також через відсутність державних стандартів, які б встановлювали чіткі вимоги до якості деревини, здійснюється рубка ділової деревини як неліквідної. Засвідчено, що окремими лісогосподарськими підприємствами Чернівецького ОУЛМГ було порушено вимоги законодавства при поданні до митного оформлення та експорту лісоматеріалів необроблених як деревини паливної. За оцінкою Рахункової палати, такими підприємствами недоотримано понад 29 млн грн доходів, а держбюджетом — 23 млн грн надходжень податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу).

Аудитори Рахункової палати наголошують на ризиках заниження окремими лісокористувачами перевірених областей сортиментного складу під час реалізації техсировини, з якої потім експортери виготовляють пиломатеріали високої якості. За розрахунками, втрати доходів таких підприємств — понад 20 млн грн, бюджету — 17 млн гривень.

Неефективна взаємодія та координація дій органів державної влади в частині обміну інформацією як з питань справляння податків, так і виявлення лісопорушень, притягнення винних до відповідальності, а також неприйняття своєчасних управлінських рішень Держлісагенством та ДФС (на центральному та регіональному рівнях) не сприяли належному захисту, використанню та відтворенню лісових ресурсів, стабільному, повноцінному розвиткові лісового господарства в цілому та отриманню державним бюджетом податків і платежів у повному обсязі.

Управління інформаційної політики
листопада 20
10:27
2018

Боротьба з «короїдами» по-чернігівськи (відео)


На Чернігівщині приблизно 10 тисяч гектарів соснових лісів уражено шкідником короїдом. «Ялівщина», урочище «Святе», «подусівський» ліс – це ще не повний перелік масивів сосни в межах Чернігова, що опинилися під загрозою зникнення. Влада – як обласна, так і міська – реагує мляво.



«Вивісили вони для обліку чотири пастки в «подусівському» лісі. Один раз почистили і все. А їх треба чистити кожні 7-10 днів», – розповідає Сергій Гривко, громадський активіст.

Також місто виділило мізерні кошти на купівлю мурахожуків, природних ворогів короїдів. Але все це порівняно з масштабами біди, що насувається, – крапля в морі. Більше того, активісти заявляють, що, мовляв, на заморські катальпи в горшках місто витрачає мільйони гривень, а щоб зберегти власну вже дорослу фауну – мізерні копійки.

«І наприкінці літа виділили тільки 50 тисяч. Ну, це копійки. І, купуючи катальпи – 100 штук за мільйон. А тут не можуть 300 тисяч на ліс. Ну, це якось неправильно», – говорить Сергій Гривко, громадський активіст.

Також активісти акцентують на безгосподарному підході лісівників. Буцімто після вирубок навмисно чи ні залишають такі собі зимівники для короїдів.

«Як у мене за спиною, отак облишені обрізки. Вони слугують середовищем для життя короїдів. Вони там зимують, потім вилазять і розмножуються», – зазначає Сергій Гривко, громадський активіст.

У лісовому масиві на Подусівці одразу зустрічаємо лісорубів. Вони, побачивши камеру, припиняють рубку, уникають коментарів.

«Без коментарів».

«Зараз викличемо поліцію».

«Викликайте хоч міністра».

«Назвіться, хто ви?».

«Чернігівський лісгосп».

Серед законних методів боротьби з короїдами лісівники вибирають найзручніший – вирубку. Вигідно і все в межах правил. Засохлі дерева пов’язують не з короїдами, а з їхнім віком.

«Зламане. Як зберегти? Віджило. 138 років. Як зберегти його?» – запитує Олег Міщенко, лісничий Чернігівського районного лісництва.

Щодо боротьби з короїдами, то зазначають, що роблять це в комплексі протистояння всім шкідникам лісу. Зокрема, наприклад, щорічно в лісах облаштовують приблизно 13 тисяч штучних гнізд для птахів. Короїда ж називають вторинною причиною загибелі дерев. Але й проти нього цього року застосовували специфічні методи боротьби.

«Лісгоспами було придбано 95 феромонних пасток. Встановлювали в місцях, де були пошкоджені дерева саме короїдом. Верхівковим короїдом», – розповідає Андрій Дудко, головний спеціаліст відділу лісового господарства Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Цього року в стримуванні короїда допомогла природа. Через сильні дощі більше виділявся сік, що стримував шкідника. А що буде далі з легенями міста за такого ставлення влади, зокрема до лісів поблизу Чернігова, – невідомо.

Сюжет: Cheline TV
Вторник, 20 Ноября 2018 09:44 

Вирубки лісу стають минулим, – лісівники


Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства розробили інфографіку динаміки рубок по ЗОУЛМГ.

Як зазначає начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга, сьогодні одним із головних напрямків роботи закарпатських лісівників є перехід від суцільних зрубів до вибіркового способу рубання.
Відтак лісові господарники переходять на вибірковий спосіб заготівлі деревини, навіть попри те що для цього не вистачає коштів, відповідних технологій, які є у Європі. Слід зауважити що цей процес також потребує значного часу. Відхід від суцільних зрубів сприяє збереженню лісів і їх раціональному використанню.

Варто зауважити, що уже згідно з даними інфографіки можна простежити, що за останні три роки заготівля суттєво зменшилась.

20 Листопада 2018 09:00

Мурат Кумпилов: «Незаконные рубки леса необходимо полностью пресечь»

Проблему незаконных рубок леса обсуждали сегодня в рамках Координационного совещания по обеспечению правопорядка в РА под председательством главы Адыгеи



Краснодарский край, 19 ноября - АиФ-Юг.

Проблему незаконных рубок леса обсуждали сегодня в рамках Координационного совещания по обеспечению правопорядка в РА под председательством главы Адыгеи Мурата Кумпилова.

По информации начальника Управления лесами РА Рашида Бельмехова, с начала года в республике зафиксировано 10 фактов незаконных вырубок, объём которых составил около 400 кубических метров. По девяти случаям правоохранительными органами возбуждены уголовные дела, по одному – административное.

По словам докладчика, все сведения о договорах сделках с лесом, а также о проводимых контрольно-надзорных мероприятиях вносятся в единую автоматизированную систему учета древесины и сделок с ней (ЕГАИС).

О принимаемых мерах по борьбе с хищениями леса доложил также министр внутренних дел по РА Владимир Алай. С начала года полицией проверено 18 деревообрабатывающих цехов и более 150 автотранспортных средств, перевозивших древесину.

Также члены Координационного совещания заслушали доклад и.о. начальника УФНС по РА Аскарбия Даргушаова о проводимых проверках в отрасли. По результатам выездных и камеральных мероприятий за 2017-2018 годы доначислено в сумме свыше 30 млн рублей налогов.

Глава республики поручил профильному Управлению вести фото- и видеоотчёты на всех легальных вырубках, что позволит усилить контроль за соблюдением законности и объёмами добываемой древесины.

«Незаконные рубки леса и нелегальный оборот древесины необходимо полностью пресечь. Вовлекайте в эту работу Союз лесопромышленников РА, общественные природоохранные организации, заинтересованные ведомства. Наша задача - обеспечить прозрачную и открытую работу отрасли. Это значительный резерв для пополнения бюджета республики», - подчеркнул Мурат Кумпилов.

Глава Адыгеи дал поручение премьер-министру РА Александру Наролину и и.о. министра экономического развития и торговли РА Анзауру Куанову изучить опыт других регионов и проработать меры для легализации предприятий лесоперерабатывающей отрасли.

Калифорния - пожары - потепление. Что делать?



Пламя лесных пожаров катится огненным катком по Калифорнии — тысячи покидают свои дома, десятки человек погибли, огонь добрался до богемных районов штата, и особняки некоторых известных киноактеров и певцов уже сгорели.

Летом похожее бедствие настигло Грецию, унеся жизни 99 человек. Из-за рекордной жары и засухи в июле леса горели в Швеции.

В России огонь в лесах бушует практически каждое лето — например, в июле этого года дым от пожаров в Сибири достиг аж Северной Америки.

Что же, теперь из-за глобального потепления так будет всегда и повсюду? Или лесные пожары — вещь нормальная, естественная для природы, хоть и приносят в нашу жизнь трагедию? Можно ли их избежать и если да, то как?



Пожарные борются с огнем в окрестностях греческих Афин (в июле 2018-го там погибло по меньшей мере 74 человека)

Давайте разберемся с пятью самыми устойчивыми мифами, которые мешают нам эффективно бороться с этим бедствием.

Миф номер 1: Регулярная вырубка лесов предотвращает лесные пожары
Бытует мнение, что вырубка лесов, хотя бы выборочная, может предотвратить пожары.

Но на самом деле многие специалисты лесного хозяйства говорят, что она неэффективна, потому что после нее все равно остаются пни и ветки, которые можно считать отличным топливом для огня — ведь они, как правило, суше и легче воспламеняются, чем живые деревья — особенно в отсутствие лесного покрова.

Слова этих экспертов не раз подтверждались исследованиями. Например, одна из недавних работ ученых продемонстрировала, что степень выгорания была выше в тех районах, где был выше уровень лесопользования, заботы о лесе.

Ученые, работающие над проблемой сохранения лесов от пожаров, отвергают утверждения, что вырубка якобы защищает от огня виды, находящиеся под угрозой исчезновения (этот аргумент популярен у сторонников вырубок).

На самом деле животные и птицы (как, например, знаменитая пятнистая неясыть) извлекают пользу из сгоревшего леса, а вырубка деревьев создает для них проблемы.

Больше преимуществ дает другая практика — полная очистка от леса целых районов. Именно так поступают пожарные, чтобы предотвратить распространение огня.



Огонь приближается — сова это чувствует (снимок сделан в Калифорнии)

Миф номер 2: Вы никак не сможете защитить от огня свой дом
Горящий лес несет большую опасность, пламя трудно остановить. Однако каждое домохозяйство может предпринять ряд мер, которые снизят степень риска.

Начинать надо с самого дома. Здания с крышами из жаропрочных материалов повышают шансы спастись от огня. Рекомендуется также очистить здание и прилегающие к нему участки от легко воспламеняющихся материалов — в том числе от листьев.

Семья может создать «защитную зону» между своим домом и окружающей местностью.

Это означает, что надо убрать все, что способно загореться, в зоне девяти метров от здания. Даже когда ближние к дому деревья находятся на расстоянии 9-30 метров, надо позаботиться о том, чтобы их кроны также отстояли друг от друга на такое расстояние — это затрудняет распространение огня, снижает его скорость.



Огонь пожара Вулси приближается к домам в Малибу. Защитная зона могла бы помочь, утверждают эксперты

Миф номер 3: Лесные пожары неизбежны, они естественны для природы
Хотя природные пожары — действительно естественный феномен, их нынешние интенсивность и распространенность вовсе не естественны, это один из факторов, влияющих на перемены в климате планеты.

Между 1930 и 1980 гг., когда погодные условия на Земле в среднем были иными — прохладнее и влажнее, — мы наблюдали меньшее количество пожаров.

Но по мере того как в последние четыре десятилетия климат становился жарче и суше, количество пожаров росло. Между 1980 и 1999-м были два года, когда в США в лесных пожарах выгорело более 2,4 млн гектаров. А с 2000 по 2017-й были 10 лет, когда этот показатель превышался.

В период между 1978 и 2013 годами по всей планете длительность сезона лесных пожаров увеличилась примерно на 19%.



Пожарные сражаются с пламенем пожара Вулси в Малибу (ноябрь 2018 г.). Раньше сезон пожаров в Калифорнии оканчивался ранней осенью — теперь все поменялось

Конечно, мы не можем обвинить изменения климата в том или ином конкретном пожаре, но эти перемены влияют на факторы, ведущие к возгораниям и распространению огня (большие засухи, высокие температуры, низкая влажность и сильные ветры).

В результате, по словам ученых, количество пожаров по всей планете растет, от Сибири до Португалии, и связано с изменениями климата.



В октябре 2017 года от огня лесных пожаров в Португалии погибло более 30 человек

Миф номер 4: Все лесные пожары вредны, их надо немедленно гасить
На протяжении тысячелетий природные пожары играли ключевую роль в экосистемах Земли, и жизнь на планете развивалась бок о бок с ними и в зависимости от них.

Некоторые жуки размножаются только в жаре пожаров, шишки так называемой огненной сосны выбрасывают в воздух семена только в огне, на очищенных огнем пространствах появляются новые растения — и так далее.

Фактически то, что люди пытаются сделать с помощью вырубки лесов или других методов лесопользования, естественным образом достигается в результате лесных пожаров.

Огонь периодически поглощает небольшие ветки и деревья, уничтожая ту часть леса, которая в противном случае стала бы отличным топливом для большого пожара.

Упорно сражаясь с природными пожарами на протяжении прошлого века, мы мешали этому «самоочищению»: и ныне менее чем одному проценту пожаров в США предоставляется право беспрепятственно гореть.

Возможно, такая стратегия хороша, когда количество пожаров небольшое. Но в нынешних условиях финансовые затраты на тушение пожаров окупаются все меньше.



Португалия, август 2018 г.: пожарные заливают горящий лес водой с вертолета

Миф номер 5: Избавиться от всех пожаров (или контролировать их) возможно
Как мы уже поняли, изменения климата вместе с другими факторами человеческой деятельности в ближайшие десятилетия будут влиять на увеличение количества лесных пожаров — особенно в средних и высоких широтах.

В тропиках, возможно, пожаров станет меньше, что будет облегчением для экваториальных государств. Однако на остальной планете это станет проблемой, серьезность которой будет только нарастать.

Некоторые пожары, как например, в Калифорнии, распространяются слишком быстро — их крайне трудно контролировать.

В таких условиях единственными разумными средствами остаются эвакуация и переселение.

И это ставит нас перед вопросом: что делать с такими населенными пунктами, как, например, Парадайс на севере Калифорнии, который был почти полностью уничтожен огнем — отстраивать его заново или перенести в другое, более безопасное место?

Некоторые эксперты призывают изучить опыт борьбы с природными пожарами традиционных специалистов-практиков — представителей коренного населения.

Наши усилия побороть огонь пока неэффективны, и поскольку нет поводов считать, что леса станут гореть меньше, проблема пожаров приобретает политическую окраску — ее придется решать властям государств.

---

Диего Аргедас Ортис — журналист BBC Future, освещающий вопросы науки и проблемы изменений климата.

источник http://investxp.ru/