Совет при Президенте Российской Федерации по развитию гражданского общества и правам человека проведет спецзаседание по теме "Актуальные вопросы соблюдения прав граждан при управлении лесами"

Совет при Президенте Российской Федерации по развитию гражданского общества и правам человека 28 ноября 2018 года в 11:00 проведет специальное заседание по теме "Актуальные вопросы соблюдения прав граждан при управлении лесами".

По мнению правозащитников, недостатки действующего российского лесного законодательства и в целом системы государственного управления лесами Росси создают серьезные проблемы с обеспечением ряда конституционных прав граждан, в первую очередь права на благоприятную окружающую среду (ст. 42 Конституции) и на защиту от безработицы (ст. 37 Конституции).

Значительная часть лесов России не имеет вообще никакого правового статуса, не охраняется от пожаров, незаконных рубок, вредителей и болезней леса. Катастрофические лесные пожары по-прежнему остаются важнейшей проблемой лесного сектора и важнейшим источником угроз жизни и здоровью людей (непосредственно и опосредованно, через задымление). Очень остро стоит проблема незаконных рубок в России, где наибольшую угрозу лесам представляют не классические "самовольные" рубки, а рубки незаконные, но легализованные, сопровождающиеся всеми необходимыми разрешительными документами. Эти и другие проблемы будут обсуждаться на специальном заседании СПЧ.

К участию в мероприятии приглашено руководство Минприроды России, Минэкономразвития России, МЧС России, Рослесхоза, Росприроднадзора, представители палат Федерального Собрания Российской Федерации, представители региональных органов власти, эксперты правозащитных организаций.

ИНФОРМАЦИЯ ДЛЯ ЖУРНАЛИСТОВ

http://president-sovet.ru/presscenter/news/read/5061/

Далі...

В Государственную Думу внесен шестой законопроект о валежнике

В Государственную Думу внесен очередной, уже шестой за несколько последних лет, законопроект о валежнике. Законопроект подготовлен депутатом О.А.Ниловым, и предусматривает внесение изменений в новую, еще не вступившую в силу, редакцию части 2 статьи 32 Лесного кодекса РФ. Согласно этим изменениям, к недревесным лесным ресурсам должны относиться не только валежник, но и сухостой, и ветровал. Вот так выглядит внесенный законопроект:




Ссылка:

Законопроект № 592228-7 "О внесении изменения в статью 32 Лесного кодекса Российской Федерации"

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=22943&sid=650405e2f0c76bea6587081262fe396f

Далі...

Окремі питання роботи Науково-технічної ради Державного агентства лісових ресурсів України

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 12 червня 2018 року N 483

Окремі питання роботи Науково-технічної ради Державного агентства лісових ресурсів України

Відповідно до пункту 9 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 N 521, наказую:

1. Внести до наказу Держлісагентства від 25.11.2016 N 418 такі зміни:

1) Склад Науково-технічної ради Державного агентства лісових ресурсів України викласти у новій редакції, що додається;

2) пункт 6 Положення про Науково-технічну раду Державного агентства лісових ресурсів України викласти у такій редакції:

"6. Посадовий та персональний склад Ради затверджує Голова Держлісагентства або заступник Голови.

До складу Ради входять голова, заступники голови, секретар та інші члени Ради.

Головою Ради є Голова Держлісагентства або заступник Голови.".

2. Директору УкрНДІЛГА (Ткач В. П.) та директору УкрНДІгірліс (Голубчак О. І.) забезпечити надання звітів керівниками наукових досліджень для розгляду на Науково-технічній раді Держлісагентства про виконані роботи у звітному році за винятком року, в якому завершуються наукові дослідження.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Заступник Голови                                   В. Н. Бондар

Додаток

до наказу Держлісагентства

12.06.2018 N 483

Склад Науково-технічної ради Державного агентства лісових ресурсів України

БОНДАР Володимир Налькович	- Заступник Голови Держлісагентства - голова Науково-технічної ради Держлісагентства
ПОЛЯКОВА Любов Володимирівна	- завідувач Сектору міжнародних відносин та зв'язків з громадськістю Держлісагентства, к. с.- г. н - заступник голови Науково-технічної ради Держлісагентства
ТКАЧ Віктор Петрович	- директор Українського ордена "Знак пошани" науково-дослідного інституту лісового господарства агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького (далі - УкрНДІЛГА), член-кореспондент УААН, д. с.- г. н., професор - заступник голови Науково-технічної ради Держлісагентства
КРИВОВ'ЯЗИЙ Валерій Степанович	- головний спеціаліст Сектору технічної політики Держлісагентства - секретар Науково-технічної ради Держлісагентства
БАЙРАКІВСЬКА Галина Борисівна	- начальник Відділу бухгалтерського обліку та звітності Держлісагентства
БОЙКО Олексій Леонідович	- начальник Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства
БУКША Ігор Федорович	- завідувач лабораторії моніторингу і сертифікації лісів УкрНДІЛГА, к. с. - г. н.
ВИСОЦЬКА Наталя Юріївна	- перший заступник директора УкрНДІЛГА, к. с. - г. н.
ГОЛУБЧАК Олексій Іванович	- директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П. С. Пастернака (далі - УкрНДІгірліс), к. с. - г. н.
ВІГОВСЬКИЙ Ігор Євгенійович	- заступник начальника Відділу охорони та захисту лісів Держлісагентства
ГОРДА Василь Іванович	- перший заступник начальника Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства
ДАВИДЕНКО Катерина Валеріївна	- директор ДСЛП "Харківлісозахист" к. с. - г. н.
ІРКЛІЄНКО Сергій Петрович	- директор Українського центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів лісового господарства, к. с. - г. н.
КЛИМЕНКО Ольга Олексіївна	- головний спеціаліст Сектору міжнародних відносин, науки та зв'язків з громадськістю Держлісагентства
КАРПУК Анатолій Іванович	- директор ВП "Боярська лісова дослідна станція" Національного університету біоресурсів і природокористування України (далі - НУБіП), Голова Громадської ради при Держлісагентстві, д. е. н. (за згодою)
КОРЖОВ Володимир Леонідович	- перший заступник директора УкрНДІгірліс, к. т. н.
КРАВЕЦЬ Павло Васильович	- доцент кафедри лісового менеджменту Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП, к. с. - г. н. (за згодою)
КРИКУН Руслан Петрович	- начальник Відділу використання лісових ресурсів Держлісагентства
МАРЧУК Юрій Миколайович	- завідувач кафедри дендрології та лісової селекції Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП, к. с. - г. н. (за згодою)
МАУРЕР Вероніка Вікторівна	- Начальник Управління стратегії та економічного розвитку
ЛАКИДА Петро Іванович	- директор Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП, член-кореспондент НААН, д. с. - г. н., професор (за згодою)
МАТЕЙЧИК Василь Іванович	- заступник начальника Управління лісового господарства та відтворення лісів - начальник відділу лісового господарства Держлісагентства
МАУРЕР Віктор Мельхіорович	- завідувач кафедри лісовідновлення та лісорозведення Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП, к. с. - г. н., професор (за згодою)
РЕКОВЕЦЬ Микола Михайлович	- начальник виробничо-технологічного відділу Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання (далі - ВО "Укрдержліспроект")
РИБАК Олександр Васильович	- заступник начальника Відділу використання лісових ресурсів Держлісагентства
РОМАНОВСЬКИЙ Володимир Францевич	- начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства
САПІТОН Олексій Анатолійович	- Директор ДП "Український лісовий селекційний центр"
СТОРОЖУК Віталій Федорович	- Провідний інженер-технолог Сектору новітніх технологій ВО "Укрдержліспроект"
ЦИБУЛЬКО Валерій Адольфович	- Генеральний директор ВО "Укрдержліспроект"
ШЕРЕМЕТ Іван Миколайович	- начальник Управління мисливського господарства та полювання Держлісагентства
ЮХНОВСЬКИЙ Василь Юрійович	- завідувач кафедри лісової меліорації і оптимізації лісоаграрних ландшафтів Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП, д. с. - г. н., професор, (за згодою).

____________

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN046295.html

Далі...

Верховна Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу

Це перший документ з так званого «бюджетного пакету»


Фото: УНІАН

Верховна Рада в четвер ухвалила законопроект №9084 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», який разом з правками до Податкового кодексу входить в так званий «бюджетний пакет», повідомляє Інтерфакс-Україна.

Документ підтримали 243 депутати при необхідному мінімумі в 226 голосів.

За словами голови підкомітету з питань бюджетної політики і вдосконалення положень Бюджетного кодексу Костянтина Іщейкіна, який представляв документ, він передбачає розширення можливостей для здійснення місцевих зовнішніх запозичень, встановлюючи відповідні повноваження окремо для міських та обласних бюджетів.

Закон також врегулює питання цільового використання рентної плати на спеціальне використання лесових ресурсів на охорону і захист лісів, а також дає повноваження Рахунковій палаті здійснювати аудити місцевих бюджетів в частині виконання ними делегованих повноважень.

В ході обговорення документа виникла суперечка навколо фінансування підприємств, що перебувають у віданні Національної академії наук України: Бюджетний комітет і фракції коаліції пропонували відраховувати частину прибуток таких підприємств до держбюджету на загальних підставах, тоді як опозиційні фракції Радикальної партії і «Батьківщини», а також група «Відродження» наполягали на тому, щоб залишити цю прибуток цих підприємств. В результаті парламент погодився до 2023 року залишати ці кошти державним унітарним підприємствам у веденні НАНУ, щоб вони направляли їх виключно на наукову діяльність, інновації та розширення власної матеріально-технічної бази.

Нагадаємо: днями Мінфін збільшив доходи проекту держбюджету на 2019 до 1,026 трлн грн. У тому числі доходи загального фонду – 928 507,9 млн грн та доходи спеціального фонду – 97 623,9 млн грн.

Попередньо Кабмін схвалив підготовлений до другого читання проект бюджету на своєму засіданні 14 листопада.

Нагадаємо: Кабмін презентував законопроект про державний бюджет 14 вересня 2018 року і направив його на розгляд Ради.

22 ЛИСТОПАДА 2018, 18:00

https://mind.ua/news/20190899-verhovna-rada-prijnyala-zmini-do-byudzhetnogo-kodeksu

Далі...

У Чигиринському лісгоспі цьогоріч відновили 172 гектари лісу

Підбиваючи підсумки лісокультурного сезону 2018 року на Чигиринщині, директор тутешнього лісгоспу Роман Фендюр відзначив успішне виконання всіх поставлених завдань. Так, за цей рік тут відновили лісових насаджень на площі 172 га.

Крім того, провели доповнення лісових культур на площі 250 га, виростили 1,107 млн шт. сіянців основних та другорядних лісоутворюючих порід (переважно сосни звичайної та дуба звичайного), заготовили майже 10 тонн лісового насіння. З них дуба звичайного – 4100 кг, дуба червоного – 1300 кг, горіха чорного – 4400 кг, сосни звичайної – 130 кг та акації 30 кг.

Про це йшлося на виробничій нараді, яка відбулася днями на базі Чорнявського лісництва Чигиринського лісгоспу за участю головних спеціалістів підприємства та лісничих. У її ході також обговорили низку важливих виробничих питань, зокрема – підсумки господарської діяльності за 10 місяців 2018 року, закінчення пожежонебезпечного періоду, методи підвищення ефективності виконання лісогосподарських робіт.

Крім того, директор Чигиринського лісгоспу Роман Фендюр розставив акценти на тих напрямках роботи, які потрібно посилити наприкінці року. Серед головних – підготовка до новорічної ялинкової кампанії 2018-2019 років, організація і забезпечення охорони хвойних молодняків та плантацій новорічних ялинок від незаконних рубок у передноворічний період, створення дієвих рейдових бригад.

За інформацією обласного управління лісового та мисливського господарства

http://vycherpno.ck.ua/u-chigirinskomu-lisgospi-tsogorich-vidnovili-172-gektari-lisu/

Далі...

У лісників Чернігівщини буде новий керівник

Клишту Олександра Івановича хочуть призначити на посаду директора комунального підприємства «Чернігівоблагроліс».

Відповідний проект рішення виноситься на розгляд депутатів Чернігівської обласної ради, засідання якої пройде 7 грудня.

Його планують призначити терміном на 5 років, починаючи із 7 грудня.

Зазначимо, що до цього він працював на посаді першого заступника генерального директора комунального підприємства «Чернігівоблагроліс»

Довідково:

Клишта Олександр Іванович, 1978 року народження, громадянина України.

Освіта вища:

у 2002 році закінчив Київський національний університет будівництва та архітектури за напрямом підготовки «Інформаційні технології проектування» та отримав освітньо-кваліфікаційний рівень – інженер системотехнік.

У 2016 році закінчив MMВ-Бізнес школу, м. Едінбург, Великобританія. Навчається у Національній академії при Президентові України, м. Київ.

Трудова діяльність:

з 2002 по 2009 р.р. – менеджер комерційних підприємств у сфері торгівлі в м. Прилуки, м. Полтава, м. Київ.;

з 2009 по 2010 – спеціаліст Прилуцької міської ради;

з 2010 по 2012 – експерт торгівельно-економічної місії у складі Посольства України у Республіці Узбекистан м. Ташкент;

2012 – радник директора ТОВ «Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування «Пожспецмаш»;

2012 – комерційний директор ПП «Інтертехресурс Оіл» м. Полтава;

з січня 2015 по жовтень 2016 – керівник апарату Деканьської районної державної адміністрації Полтавської області;

з жовтня 2016 року – перший заступник генерального директора комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради;

з жовтня 2017 року по т.ч., відповідно до розпорядження голови обласної ради від від 9.10.17 №148 – призначений виконуючим обов’язки генерального директора комунального підприємства «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради.

Основним видом діяльності підприємства є ведення лісового господарства на загальній площі 183,5 тис. га, яка надана в постійне користування дочірнім агролісогосподарським підприємствам. Станом на 01.10.2017 середньооблікова чисельність всіх працівників по агролісогосподарській структурі склала – 1024 чол. Фонд оплати праці всіх працівників за звітний період становив 52 316,00 тис. грн. при середньомісячній заробітній платі одного працівника 5676,65 грн.

Основні складові товарної продукції – це деревина, що реалізується в необробленому вигляді (ділова, техсировина, дрова паливні) та продукція деревопереробки (товарний пиломатеріал, столярні вироби).

За 9 місяців 2017 року від реалізації 250,1 тис.куб.м деревини у необробленому вигляді отримано 118 622 тис. грн., від продукції деревопереробки – 13 919 тис.грн., від надання послуг автотранспорту, розпилювання деревини та інших – 2 366 тис.грн.

За 9 місяців 2017 року від рубок головного користування та рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства на площі 655,9 гектарів заготовлено 239,4 тис. куб.м. ліквідної деревини.

За результатами фінансово-господарської діяльності за 9 місяців 2017 року прибуток отримали 18 дочірніх підприємств та КП «Чернігівоблагроліс». Загалом сума чистого прибутку за 9 місяців 2017 року склала 7 945,0 тис. грн., при плані отримання прибутку 5 511,0 тис. грн. За рахунок власних коштів на капітальні інвестиції спрямовано 10 711,4 тис. грн., при плані 4 061,0 тис. грн. На проведення заходів з ведення лісового господарства, зокрема, з охорони, захисту, раціонального використання лісів за 9 місяців 2017 року витрачено 102 411,1 тис. грн. при плані 91 231,5 тис. грн., що становить 112 %.

Автор: Чернігівщина: події і коментарі

by admin
on 06.12.2017
Ніжин

https://nizhynnews.com/2017/12/06/у-лісників-чернігівщини-буде-новий-к__trashed/

Далі...

На Хмельниччині СБУ викрила механізм розкрадання деревини з комунального лісгоспу

Співробітники СБУ спільно з військовою прокуратурою та Управлінням захисту економіки Нацполіції викрили механізм систематичного розкрадання деревини в одному з комунальних лісгоспів Хмельниччини.

Оперативники спецслужби встановили, що директор господарства в Ізяславському районі області організував незаконну вирубку та збут деревини. Він продавав сировину місцевим комерсантам без будь-яких документів. Співробітники СБ України у Хмельницькій області задокументували низку фактів незаконної реалізації лісу.

Правоохоронці затримали посадовця під час незаконної реалізації приватному підприємцю деревини твердої породи (дуб) на загальну суму 165 тисяч гривень.

Читайте також: Як не потрапити на інтернет-шахраїв та що робити, коли Вас ошукали. ФОТО

В ході проведених санкціонованих обшуків у лісгоспі вилучено дозвільну документацію для перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства.

У межах відкритого кримінального провадження за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України вирішується питання щодо повідомлення підозри і обрання запобіжного заходу та відсторонення від займаної посади затриманого.

Триває досудове слідство.

Джерело: Прес-група Управління СБ України у Хмельницькій області

14:15, 22 листопада

Кримінал

Далі...

На Прикарпатті розпочато процес заповідання пралісів

В Україні за ініціативи Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства розпочато процес заповідання пралісів. Так, представники Всесвітнього фонду природи WWF в Україні, науковці та лісівники підписали клопотання про створення пралісових пам’яток природи у ДП «Болехівське лісове господарство».

Підставою для створення пралісової пам’ятки є висновок про відповідність певної ділянки лісу критеріям пралісів, квазі-пралісів чи природних лісів. Болехівський лісгосп першим подав висновок про надання відповідного статусу лісам на площі у майже півтораста гектарів. Решта держлісгоспів Івано-Франківщини незабаром теж узаконять праліси на своїх територіях. Підготовка необхідних документів вже завершується. Наступним кроком стане подання клопотання в обласне управління екології Івано-Франківської ОДА та передача на голосування до обласної ради.

Начальник Івано-Франківського управління Руслан Осташук подякував колегам-лісівникам, фахівцям Фонду дикої природи, науковцям, які проробили величезну роботу з визначення пралісових пам’яток природи.

Довідково: У 2017 році Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат». У цьому документі визначаються поняття, що таке «природні ліси», «праліси» та «квазі-праліси», а також встановлюється особливий правовий режим їх збереження та охорони. Крім того, цей закон забороняє всі види рубок, будівництво споруд, прокладання шляхів, проїзд транспорту, випасання худоби, промислову заготівлю недеревинних лісових продуктів. Також цим документом вводиться адміністративна відповідальність за порушення вимог охорони природніх лісів, пралісів, квазі-пралісів та вносяться зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду.

За інформацією Держлісагентства

Савчук Тарас 22.11.2018 

http://agroter.com.ua/2018/11/22/na-prykarpatti-rozpochato-protses-zapovidannia-pralisiv/

Далі...

Берегівські лісівники розширюють лісові артерії (Фото,відео)

Лісівники Берегівського лісгоспу розширюють лісові артерії на власній території. Протягом 2018 року, лісові масиви підприємства поповнились лісовою дорогою, довжина якої склала 750 метрів. Також було відремонтовано близько1 км. вже існуючої лісової дороги, інформує ЗОУЛМГ.

Дорожні роботи відбулись в урочищі Сорваш, 33 квартал лісництва Маурера. Як наголошують лісівники, лісова дорога стане в нагоді як туристам так й місцевим мешканцям, адже сполучатиме два населені пункти, с. Горбок та с. Нижня Ремета.

http://prozahid.com/content-67953.html

Далі...

Рубайте цю сосну. Чому Україні слід скасувати мораторій на експорт лісу-кругляку

В Україні площа вкритих лісом територій становить 9,6 мільйонів гектарів. У Німеччині – 11 мільйонів, не набагато більше. При цьому Німеччина щороку заготовляє утричі більші обсяги деревини, ніж Україна, повідомляє УКРОП із посиланням на Ресурс.

Нашому суспільству нав’язують думку про те, що різати і продавати ліс – це щось погане і неправильне. Втім, якщо ознайомитися з фактами, то вимальовується цілком інша картина, пишуть «Тексти«.

Автор: Павло КОНТРАКТОВИЧ

Варто памятати, що Україна живе і воює в кредит — і тому дорога кожна копійка, яку ми можемо заробити.

Для початку варто розглянути типові дилетантські фантазії уявлення про заготівлю лісу — загалом і в Україні зокрема. І подивитися, наскільки ці уявлення співвідносяться з реальним станом справ.

Фантазія №1. Ліс взагалі не можна рубати, це йому шкодить

Навпаки – лісу шкодить, якщо його НЕ РУБАТИ.

Аби в лісі росли здорові дерева, його необхідно освітлювати, проріджувати, робити так звані прохідні вирубки. Інакше ліс буде захаращений сухостоєм (розсадник шкідників і ідеальне середовище для пожеж), дерева в ньому хворітимуть, душитимуть одне одного через брак сонячного світла тощо.

Більше того, рано чи пізно будь-яке дерево в лісі доведеться зрубати – бо якщо цього не зробити, воно струхлявіє від старості, впаде і згниє. І нічим не покращить ні екосистему лісу, ні економіку країни, де цей ліс знаходиться.

Ніяких сенсацій тут нема – саме так ведеться лісове господарство в усіх цивілізованих країнах світу. І не треба вигадувати якісь специфічні українські велосипеди чи намагатися бути більшими католиками, ніж папа римський.

Недоторканна лісова екосистема існує — у заповідниках, де заборонена господарська діяльність. В усіх інших умовах ліс – це сировинний ресурс, відновлюваний і недорогий. Його можна і треба використовувати.

http://texty.org.ua

Фантазія №2. Ліс на продаж рубають тільки бідні й нерозвинені країни

Аби спростувати цей міф, достатньо подивитися статистику виробництва деревини.

За даними Євростату в 2014-му році трійку найбільших заготівельників лісу-кругляку (так-так, того самого) в Євросоюзі складали Швеція, Фінляндія і Німеччина. Високорозвинені, високотехнологічні країни з високим рівнем життя. Як бачимо, вирубка лісу для них є не просто прийнятною – це один з основних видів економічної діяльності.

Світовий лідер з виробництва лісу-кругляку – Сполучені Штати Америки, найбагатша і найпотужніша країна планети. У 2014 році тут заготували майже 400 мільйонів кубічних метрів круглої деревини. Показово, що Росія, яка уявляється як така собі «країна-лісоповал», має удвічі нижчі показники – 200 мільйонів кубічних метрів.

Як бачимо, багаті країни заготовляють ліс у таких обсягах, що багатьом бідним і не снилося.

Фантазія №3. На експорті лісової продукції мало що заробиш

Навпаки. За даними Департаменту сільського господарства США у 2014 році Сполучені Штати експортували деревообробну продукцію на суму 9,7 мільярдів доларів.

Але цікава навіть не ця цифра сама по собі, а те, що з-поміж експорту продуктів рослинництва вищі показники за обсягом продажів — лише в американської кукурудзи та сої. І ту, й іншу культури вирощують у США в колосальних обсягах. А ліс дає порівняні з ними експортні доходи.

Американська влада вважає досягненням те, що країна є четвертим у світі експортером деревообробної продукції (після Євросоюзу, Китаю та Канади) і зберігає за собою 10% глобального ринку.

Заготівля лісу в Євросоюзі. Жовтий колір — листяні породи, зелений — хвойні

У Європі – схожа картина. Виробництво, пов’язане з лісовим господарством, становить понад 7% у виробничому ВВП Євросоюзу, і забезпечує три з половиною мільйони робочих місць.

ЄС експортує близько 20% від виробленої з лісової сировини продукції – на суму приблизно 90 мільярдів євро.

Фантазія №4. Але ж розвинені країни експортують не кругляк, а пиломатеріали і столярну продукцію

Подивимося структуру експорту лісопромислової продукції – на прикладі тих же США. Сполучені Штати в 2014-му році експортували ліс-кругляк (logs) на суму 2,4 мільярдів доларів. Це друге місце в структурі експорту після пиломатеріалів (lumber), де виторг становив $3,4 млрд.

Цікавий факт: головним покупцем американського лісу є Китай. І чомусь дядька Сема не лякає страшилка, якою страхають дядька Івана в Україні: «От як скасують мораторій – так зразу весь український ліс куплять китайці». Якщо є попит — хай купують хоч китайці, хоч араби, хоч марсіани.



Ця ж діаграма спростовує поширену в Україні міфологему: «Навіщо продавати ліс, давайте виготовляти з нього столярні вироби й експортувати їх».

Як бачимо, в США усі столярні вироби (від збірних дерев’яних будиночків до бочок) займають у структурі експорту лише третє місце. І приносять майже вдвічі менше доходу, ніж експорт колод.

Чому так? Бо у світі існує попит на колоди, який перевищує попит на столярні вироби. А попит, як відомо, породжує пропозицію.

Фантазія №5. Україна вирубує ліс більше за всіх у Європі, це неподобство

Неподобство – робити висновки, не ознайомившися з фактами. Згідно зі звітом Державного агентства лісових ресурсів України за 2016 рік, підприємствами галузі від усіх видів рубок заготовлено 16,4 млн куб. м деревини.

А ось показники країн Євросоюзу (дані за 2014 рік): Швеція – 73,3 млн кубометрів, Фінляндія – 57 млн куб. м, Німеччина – 54,3 млн куб. м, Франція – 51,8.

Навіть сусідня Польща заготовила понад 40 мільйонів кубометрів. На цьому фоні українські лісозаготівлі виглядають вельми скромно.

http://texty.org.ua

(До речі, в країнах Євросоюзу приблизно чверть від зрубаної деревини іде на дрова або біопаливо – пелети тощо. Решта три чверті – це промислова деревина, з якої виготовляють пиломатеріали, фанеру, а також пульпу для паперової промисловості).

Фантазія №6. Це неправильна статистика, насправді в нас вирубують набагато-набагато більше лісу, кошмар

Можна погодитися з тим, що офіційна статистика не враховує значної частини вирубок. Однак чи справді це такий вже кошмар?

Ще раз наведемо цифру з офіційної української статистики — у 2016 році лісозаготівлі дали 16,4 млн куб. м деревини.

Уявімо собі, що ця цифра неправильна — а реальна вдвічі більша. Але чи налякають когось ці гіпотетичні 35 мільйонів кубометрів на фоні того, що Польща заготовлює 40? А Німеччина — аж 54?

Дивимося далі. Площа України 603 628 — квадратних кілометрів, а площа Німеччини — 357 168. В Україні площа вкритих лісом територій становить 9,6 мільйонів гектарів. У Німеччині – 11 мільйонів, не набагато більше.

При цьому Німеччина щороку заготовляє утричі більші обсяги деревини, ніж Україна. Про те, як німці дбають про екологію і захист довкілля, навряд чи треба розповідати. Але вони чомусь не бояться таких масштабів вирубок, до яких Україні ще дуже далеко.

Фантазія №7. От за радянських часів ліс берегли, а зараз рубають усе що бачать

Темпи лісозаготівлі в УРСР в 1960-ті роки були лише трохи меншими, ніж зараз. Старий радянський довідник наводить статистику відпуску лісу по республіках — 14,3 млн куб. м у 1965-му році. Звертає на себе увагу також ріст темпів лісозаготівлі — в два рази порівняно з 1940 роком.

Заготівля лісу в республіках колишнього СРСР. Нинішні показники — 16 млн куб. м — не набагато більші за 14,3 млн куб. м в 1965-му році

Тобто, півстоліття тому ліс в Україні рубали приблизно в тих же обсягах, що і зараз. Як бачимо, до зникнення лісів це не призвело.

Як за деревами ховають ліс

Таким чином, ситуація з вирубкою лісу в Україні аж ніяк не є критичною — якщо оцінювати її за обсягами лісозаготівлі. Більше того, при запровадженні в нас «європейського підходу» до лісокористування вирубка мала б зрости в рази.

Так чому ж навколо лісового питання в Україні створено таку панічну атмосферу?

Виглядає так, що ситуація навколо лісоматеріалів аналогічна до ситуації з ринком землі. Потужне політичне лобі роками блокує вільний продаж сільськогосподарських земель – мотивуючи це тим, що «землю продадуть, а селяни залишаться ні з чим». А в реальності ті селяни, які нібито можуть постраждати від втрати своїх земельних паїв, ДАВНО ВЖЕ НИМИ НЕ РОЗПОРЯДЖАЮТЬСЯ.

Вони або продали свою землю за сірими схемами (розкриття яких дуже не до вподоби українським нео-латифундистам – адже виявиться, що тисячі гектарів, якими вони користуються як власники, насправді належать комусь іншому), або здають в оренду за безцінь. Тому для них поява вільного ринку земель нічого не змінить по факту.

Зате вона серйозно зашкодить інтересам «тіньових розпорядників» цих земельних ресурсів – бо їм доведеться або підтверджувати своє право власності, або відмовлятися від землі, яка їм не належить.

Натомість легальна власність – це податки, це облік ресурсів, це вільний ринок зі справедливою ціною.


З лісовим господарством та ж ситуація. Агітатори за мораторій на експорт лісу люблять розміщувати в соцмережах фото вагонів з колодами – мовляв, дивіться, яке неподобство, наші ліси безкарно вирубують і вивозять за кордон.

При цьому вони чомусь не беруть до уваги те, що це неподобство коїться саме в умовах мораторію, який забороняє експорт лісу-кругляку. Але цей ліс виїздить за кордон під виглядом так званої дров’яної деревини – за підтримки місцевої влади і «своїх людей» на митниці і кордоні.

Статистика підтверджує цю версію. За вже згаданим звітом Держлісагентства, на так званих рубках головного користування (промислове вирубування лісу з метою заготовки лісоматеріалів) в Україні в 2016-му було отримано 7,45 мільйонів кубометрів ділової деревини.

А от обсяги лісу-кругляку, який був реалізований на внутрішньому і зовнішньому ринках, більш майже в два рази — понад 14 мільйонів кубометрів. З них на зовнішній ринок пішли 2,55 мільйонів кубометрів деревини (попри мораторій, дозволено експортувати дров’яну деревину, а до 1 січня 2017 року – і сосновий кругляк).

Ситуація, коли половина деревини на ринку була отримана внаслідок санітарних вирубок, виглядає, м’яко кажучи, підозріло. Хоча що тут підозрювати: очевидно, що за документами вирубка фігурує як санітарна, а здійснюється як суцільна. Приклади таких вирубок можна бачити на кожному кроці.

З цього випливає очевидний висновок. Проблема лісової галузі в Україні не в тому, що в країні рубають багато лісу — наші європейські сусіди рубають значно більше. І не в тому, що хтось хоче вивезти наш прекрасний ліс за кордон: країни, які мають лісові ресурси, експортують ліс і не вбачають в цьому жодних проблем.

Більше того, Україна, яка внаслідок економічної війни з Росією втратила 18 мільярдів доларів експортних надходжень ( у 2013 році експорт товарів і послуг становив 63,3 мільярди доларів, у 2016 — 44,9), не має права ігнорувати жодну можливість збільшити виторг від експорту.

Якщо є попит на ліс — треба продавати ліс. І оподатковувати легальний експорт. І створювати легальні, а не підпільні робочі місця.

Натомість лобісти мораторію на експорт лісу захищають не ліс, економіку чи екологію. Вони захищають власні інтереси, пов’язані з хижацькою тіньовою експлуатацією лісових ресурсів.

Де офіційно не можна експортувати ліс — а насправді його без проблем вивозять під виглядом дров. Де під виглядом санітарних вирубок здійснюється вирубка головного користування. Де ніхто не переймається відновленням територій, де зрубали ліс, — адже за документами там ніхто нічого не рубав.

Єдиний спосіб навести лад у лісовому господарстві — це знищити цей тіньовий промисел. Ліс — це товар, який можна і треба виробляти, продавати і експортувати. Лише це дасть змогу як контролювати вирубку, так і відновлювати лісові ресурси.

22.11.2018

http://укроп.org/рубайте-цю-сосну-чому-україні-слід-ска/

Далі...