Як два «губернатори» лісову дорогу відкривали. З поїздки Володимира Бондаря на Волинь. РЕПОРТАЖ

Фішка волинської лісової справи в тому, що тут не тільки гарно поставлена робота з охорони та догляду за насадженнями (а охороняти є що!), а й в тому, що тут потужно працює переробка. Це дає змогу лісгоспам не турбуватися, куди, кому і за якою ціною збувати деревину, а переробляти її на місці, маючи з того зиск.




Лише цього року на Волині нові лінії запустили у Старовижівському районі, на Любомльщині, у грудні відкриють лінію із переробки деревини на Камінь-Каширщині. Це сучасні лісопереробні комплекси, що вартують мільйони.




І приносять мільйони теж.




А потім ці гроші лісівники вкладають не тільки у розвиток своїх підприємств, а й, скажімо, у будівництво доріг. Щороку в Україні будують 500 км лісових доріг. З них 100 кілометрів – волинських… Цьогоріч чергову дорогу на Волині відкривали за участі двох губернаторів: діючого – Олександра Савченка і колишнього, Володимира Бондаря, нині заступника голови Держлісагентства України.




Спершу селяни роками нарікали, що лісовози розбивають їм шляхи. А коли побачили, що до Шацька напростець з Кропивників можна доїхати, почали телефонувати лісівниками і запитувати: а… можна?




***




22 листопада. Робоча поїздка заступника голови Держлісагенства України Володимира Бондаря на Волинь. Попри це, що це рідний йому регіон, він без зайвих сантиментів та чітко усвідомлюючи стан справ у лісовій сфері у кожній області, упевнено говорить, що волинські лісівники – на крок вперед в переробці. Крім того, роблять ставку на оновлення обладнання, встановлюють сучасні дороговартісні лінії з переробки деревини.




Тому, каже, важливо бачити цей процес, переймати досвід і чути від людей, які безпосередньо працюють на місцях, про перепони, плюси і мінуси.




Те, що кожен лісгосп на Волині має переробку, - традиція. У багатьох регіонах її просто нема. За умови заборони експорту то ціла проблема, бо тоді лісгоспи просто не знають, куди дівати деревину. А відтак – як розвивати свої підприємства.






За 10 місяців - 16 млн грн в бюджет




Перша зупинка – лісопереробний комплекс держпідприємства «Володимир-Волинське лісомисливське господарство». За останні 10 місяців лише Володимир-Волинське ЛМГ сплатило понад 16 мільйонів гривень податків до бюджетів усіх рівнів. Це підприємство – перше з тих, хто цього разу в полі зору керівника Держлісагенства під час робочої поїздки.




«Домінуюча думка в суспільстві, на жаль, така, що лісівники крадуть ліс і все вирубане вивозять в Європу. Це думка, інспірована кимось. І лісів насправді не стало менше ні в Україні, ні на Волині. Мало того, скажу, що їх стає більше. І то не тільки мої слова, то загальна практика», - каже Володимир Налькович.Володимир Бондар. З робочою поїздкою на Волинь – як заступник голови Держлісагенства України




За кілька хвилин на території потужного лісопереробного комплексу можна в цьому пересвідчитися. Директор лісгоспу Володимир Філюк показує, як вдається господарювати. Під опікою цього колективу понад 32 тисячі гектарів площ на території 4-х районів Волині. В рік тут заготовляють до 70 тис. м куб. круглого лісу (за 10 місяців цього року – 68 тис. м куб.).На території господарства разом із Володимир-Волинським міським головою Петром Саганюком та головою райради Андрієм ГукомУ Княжому місті діє потужний лісокомплекс, звідки екпортують продукцію




На тамтешньому лісокомплексі переробляють в середньому 22 тис. м куб. кругляку. Переробляють на заготовки для європіддонів, заготовки дубові, обрізні та необрізні пиломатеріали, колоті дрова та технологічну тріску. Станом на 1 листопада підприємство експортувало 5,8 тис м куб своєї продукції.

«Ми не маємо куди дівати стільки неліквідної деревини…»




Тут, як і загалом на Волині, гостро стоїть питання неліквідної продукції. Наразі лише по цьому лісгоспу є більше 3 тисяч кубів такої деревини. І це наслідок всихання дерев після короїда.




Лісівники нарікають: заборона переробляти вражені хворобою дерева до всихання дає змогу взяти з цієї деревини мінімум, а можна було б заробляти суттєвіше.




«Ось це ліс, який ми продамо на дрова», - Володимир Бондар демонструє колоди, вражені короїдом, що зберігаються на одному зі складів комплексу.Якби ці дерева дозволили зрізати ще сирими, заробити на них можна було б значно більше.

А так – гори неліквіду...




«У кращому випадку цей ліс розпиляють і продадуть пиломатеріалом. А якщо б цю деревину взяти сирою, то можна було б на ній заробити більше. Однак це робити ми не можемо. Буквально вчора це дерево було ще здорове, за місяць – сухе. Ми могли його продати за 2 тисячі гривень, будемо продавати за 300 чи 400.




Сьогодні біля 3-х тисяч кубів неліквідної деревини для такого підприємства – це дуже велика кількість сировини, яка не може бути вивезена з лісу, не може бути прийнята на складі, бо ми просто не маємо куди дівати стільки дров’яної продукції.









Оце якраз відповідь на те, що будуть робити наші підприємства при запровадженні мораторію на вивезення дров’яної продукції. Бо і на складах, і в лісі нагромаджуються величезні залишки неліквідної деревини, ми переробляти її не маємо потужності. Вона просто псується. Я не розумію тих, хто стверджує, що це великий позитив економіки», - каже заступник голови Держлісагенства України.




На думку Володимира Бондаря, єдиний шлях вирішити цю «величезну проблему для всієї поліської зони» - експортувати таку продукцію.

Любомль: 7 мільйонів у нове обладнання




На Любомльщині колектив у більш святковому настрої.




Саме цього дня на території лісокомплексу ДП «Любомльське ЛГ» відкривають нову сучасну лінію переробки. Це знакова подія. Бо то і зовсім інші умови праці, і зовсім інші обсяги переробленої продукції.




Цікава історія самого комплексу: він діє в цьому місці з 1945 року, фактично постав одразу після Другої світової війни.На відкриття нової лінії приїхав голова Волинської ОДА Олександр Савченко




Перерізати традиційну (хоч не червону, а зелену) стрічку прибуває і голова Волинської облдержадміністрації Олександр Савченко. Цим самим підкресливши, наскільки важливою є лісова галузь у сегменті бюджетоутворюючого та соціально-відповідального бізнесу.




Понад 30 тис. га площі. Понад 46 тис. м куб. заготовленої деревини за рік. 66 зі 196 працівників трудиться безпосередньо на лісокомплексі. З початку року тут реалізували більше 41 тис. м куб. деревини, переробили – понад 17 тис. м куб. І – сплатили в бюджети понад 13 млн грн.









У встановлення нової лісопильної лінії, а словами директора підприємства Володимира Туревича, інвестували понад 7 млн грн. Змонтували її фактично за 3 місяці. Обладнання дасть змогу розпилювати круглий ліс діаметром від 120 до 390 мм на обрізну дошку, брус, а також виготовляти ці ж палетні дошки. Любомльські лісівники планують удвічі збільшити обсяги переробки деревини.




Перерізання стрічки. Короткі промови з цієї нагоди.Олександр Кватирко, Володимир Бондар, Олександр Савченко, Володимир Туревич








































































































































































Нова лінія переробки деревини. Любомльське ЛГ










Працівники лісгоспу хоч і не багатослівні, але задоволення не приховують. На новому обладнанні працювати краще. Крім того, через запуск нової лінії тут додалося 12 робочих місць. Подбали також і про те, щоб оновити побутові приміщення. Це ті кімнати, де люди можуть прийняти душ, пообідати, перевдягнутися, тощо. Вони сучасні, світлі, чисті, з необхідною технікою.

Дорога на Кропивники: «Спочатку люди дзвонили й запитували, чи можна... проїхатися»




Добрий бізнес той, де відмінна логістика: робочий день завершували відкриттям нової лісової дороги. Не таке вже й рідкісне явище для Волині останнім часом.




Ще вчора тут був ліс, сьогодні – вимощений добротний шлях. Із пожежними водоймами: таких тут три. Із всією необхідною для дороги інфраструктурою. І (вже традиційно) з рекреаційними пунктами. Один – великий, три – так звані куточки майстра (це коли при дорозі стоїть бесідка, мангал, дрова, щоб можна було спинитися на обід чи перепочинок.А тут був ліс...




У 8 км шляху вкладено 4,5 млн грн.




Дорога сполучає віддалені села Кропивники, Прип’ять та Вілиця із Шацьком та населеними пунктами Ратнівщини. Проходить територією двох лісництв: Шацьким та Поліським.




«Я це знаєте як називаю? Соціально відповідальним бізнесом. Сьогодні лісівники показують, як це працює», – зауважив Олександр Савченко.




Якщо раніше селяни постійно нарікали, що через їхні села їздять лісовози, то з появою цієї дороги проблему знято. Вивезення деревини, кажуть лісівники, тепер відбувається винятково цим шляхом. А за рахунок цього здешевили і витрати на довезення.









Наразі Шацьке ЛГ заготовляє 33 тисячі м куб. деревини на рік. Станом на 1 листопада через аукціоном підприємство реалізувало 30 тис. м куб. круглого лісу. А от переробку тут здійснюють на умовах давальницької сировини, за 10 місяців таким чином виготовили продукції на 7 млн грн, сплатили понад 6 мільйонів податків.




















«Я думаю, що то не тільки внесок в нашу лісову справу. Ця дорога слугуватиме не тільки для довезення деревини. Ми бачили сьогодні, що тут створені всі можливості для економії грошей нашими підприємствами. Але є тут і соціальна функція. Бо це дорога. Це ще раз говорить про те, що лісогосподарські підприємства повинні працювати в тандемі з владою та громадою. Можемо оцінити і якість робіт – вона висока, і потребу в цій дорозі – вона чимала. Безперечно за цим – праця лісівників. Користуючись нагодою, їм дякую. Бо в такий складний час можуть показувати такі здобутки, якими ми гордимося», - резюмував Володимир Бондар.




***




Нову дорогу вже встиг притрусити новий цьогорічний сніг. Добре в’їжджена, а відтак неозброєним оком видно, що мільйони не на вітер викинули…




«Як тільки зробили, то люди мені телефонували і запитували, чи можна проїхати, - сміється директор «Шацького учбово-дослідного лісового господарства» Андрій Самолюк. – Кажу: «То ж для вас, то їдьте!». А вони мені: «А-а-а… Ми ж думали, то тільки ваша».




Наша, кажуть лісівники.


























































Шацьк - Кропивники. Лісова дорога




Текст: Олена ЛІВІЦЬКА.




Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ.


https://pershyj.com/p-fishka-volinskogo-lisu-obladnannya-na-milioni-potuzhna-pererobka-i-groshi-v-byudzheti-gromad-30961

Далі...

Давайте беречь наши леса

Мы продолжаем знакомить наших читателей с текстами, которыми делятся пользователи Фейсбука. Многие пишут о наболевшем - жителям Украины отнюдь не всё равно, как хозяйничают в стране и распоряжаются ее ресурсами нынешние правители. На этот раз речь пойдет о лесе.

«Древесине, дефицит которой из года в год будет расти, в большинстве случаев можно найти замену. Но лесу - как живому организму, неотъемлемой составляющей биосферы - замены нет и быть не может. Хочу привести некоторые цифры и факты, позволяющие объективно оценить пользу лесонасаждений, а также их влияние на нашу жизнь.

В лесу и даже в городских парках влажность воздуха на 15-30% выше, чем на неозелененных улицах. Температура воздуха в лесу в жаркую погоду на 4-8 градусов ниже, чем на открытом пространстве. (Как эти оба пункта важны для нашего засушливого климата! И почему же тогда мы так усердно обрезаем деревья в городе?!). Один га лиственного леса за вегетационный период испаряет в атмосферу в среднем 2500 - 3000, а буковый лес - 5000 тонн воды.

С каждого гектара пашни, не защищенной лесополосами, смывается азота в 2,5-7 раз больше, чем с защищенных полей, фосфора - в 2-6 раз больше, калия - в 3-5 раз. В период засух и пыльных бурь один га лесополос высотой 10 м может эффективно защитить поле площадью 25-30 га, и таким образом на каждом из таких полей даже в неблагоприятные годы обеспечивается прибавка урожая зерновых на 3-4 центнера. (Почему же фермеры не хотят сажать лесополосы? Не видят выгоды, которая так очевидна?).

Установлено, что один га древостоя задерживает за год пыли, сажи и копоти – десятки тонн: еловый - 30 т; сосновый – 35 т; березовый -70 т; буковый - 68 т. 

В Украине лесные и растительные площади занимают 9,4 млн. га, ежегодно из атмосферы наши леса поглощают 206 млн. тонн углекислого газа и выделяют 149 млн. тонн кислорода. Один гектар 20-летнего сосняка за год выделяет кислорода - 7,3 т, поглощает углекислого газа - 9,4 т. Один гектар дубовых насаждений возрастом 40 лет выделяет кислорода 14 т, поглощает углекислого газа - 18 т.

И еще о фитонцидах: один га соснового леса за вегетационный период выделяет 450 кг фитонцидов - биологически активных вещества, убивающих бактерии и включающих в себя эфирные масла, бальзамы, летучие витамины, смолы, дубильные и ароматические вещества, полезные для человека. Особенно богат фитонцидами можжевельник: один га можжевеловых насаждений за один день выделяет 30 кг фитонцидов.

Давайте будем беречь наши леса... Любое дерево - это живой организм. Мне совсем недавно рассказал один ученый-ботаник, что любое дерево, любое растение кричит на ультразвуковых волнах, когда его пилят или срезают. Учёные проводили испытания, записывали все звуки растений на различных частотах. Деревья и все растения испытывают боль так же, как и люди. А мы почему-то решили, что они неживые, и можно надругаться над ними, как угодно. Задумайтесь!».

http://vn.mk.ua/stories.php?id=36252

Далі...

В Гослесагентстве не заинтересованы в реформировании лесного хозяйства - Earthsight

Эксперты британской неправительственной организации Earthsight, которая изучает проблемы незаконной вырубки лесов по всему миру, обеспокоены сложившейся ситуации в лесном хозяйстве Украины, а именно влиянием Гослесагентства и промедлением с реформированием лесного сектора.

"Мы были шокированы той силой, которую имеет Гослесагентство в Украине. Существует очень мало того, на что оно не пойдет ради защиты своих интересов, включая распространение лжи и запугивания украинских граждан", - цитируется в сообщении Сам Лоусон, директор Earthsight.

В Earthsight пояснили, что в результате двухлетнего исследования выявили факты повсеместной коррупции в лесном секторе Украины. Было задокументировано, как древесина шла потоком через границу в ЕС и заканчивала свой путь в магазинах крупных ритейлеров, включая IKEA. Также выявлено, что законодательство ЕС, которое требует "незначительного риска" нелегальности во время импорта древесины, не были применены должным образом.

"Ситуация с украинскими лесами сейчас на распутье. В течение последнего десятилетия усилия по лесной реформе для преодоления корней коррупции в Украине неоднократно терпели неудачу благодаря сопротивлению со стороны мощных частных интересов. Если премьер-министр серьезно относится к решению этой проблемы, он должен подписать стратегию (относительно реформирования лесного хозяйства, которая ожидает на подпись премьера - ред.) и предоставить полную политическую поддержку ее реализации. От этого зависит будущее лесов и лесной промышленности", - добавил Сам Лоусон.

По материалам: zn.ua

Дата публикации: сегодня 20:05

http://newsmir.info/1492834

Далі...

О.Н.Ухваткина. Тайга, которую мы потеряли

Статья старшего научного сотрудника федерального научного центра Биоразнообразия Северо-Восточной Азии ДВО РАН, кандидата биологических наук О.Н.Ухваткиной опубликована 21 ноября 2018 года на сайте информационного агентства PrimaMedia. На Лесном форуме размещена с разрешения автора. Ссылка на исходную публикацию:

Тайга, которую мы потеряли. Наглядно о ситуации в приморском лесном хозяйстве – в материале лесного эколога Ольги Ухваткиной

Тайга, которую мы потеряли

Наглядно о ситуации в приморском лесном хозяйстве – в материале лесного эколога Ольги Ухваткиной

В последнее время стало популярным говорить о лесе и отраслях, связанных с лесом. Может быть, это случилось отчасти потому, что пришло некоторое осознание важности леса (как в природном, так и в экономическом плане), но тема стала актуальна. Вероятно, скоро будет введен запрет на рубки дальневосточных видов лип, много говорится о проблеме вывозки леса в Китай, вплоть до запрета экспорта. Но, прежде чем говорить о чем-либо, нужно понять суть проблемы. В нашем случае в первую очередь нужно ответить на вопрос: а есть ли еще лес в Приморье, осталось ли что-то еще для вырубки?

Многие из нас часто путешествуют по краю: кто-то на свою малую родину, кто-то по делам, кто-то в удовольствие. Многие ли из нас, ездя по приморским дорогам, видели наши могучие леса? Давно ли заядлые путешественники находили на просторах края лесочки без пеньков и следов пожаров? Может быть, кто-то часто встречает могучие 1,5-2-х метровые в обхвате кедры и ели? Как-то так вышло, что чаще всего мы видим дубняки или прогоревшие до саванн земли, выезды лесовозов на трассу, сопки, причесанные лесными волоками.



Может быть, просто леса удалились от дорог, а все идущие лесовозы и составы с лесом – это нормальное явление и беспокоиться не о чем?

К сожалению, официальная статистика ответов на эти вопросы не дает. По данным Росстата, объем лесозаготовок в крае за последние четыре года существенно вырос.




При этом огромные площади прогорающих территорий, по мнению официальной статистики, на состоянии наших лесов не отражаются – даже сгоревшие только в этом году 110 тыс. га никак не повлияли на цифры.



Интенсивные промышленные лесозаготовки ведутся в крае около 70 лет, многие участки леса прорублены за это время как минимум на 3, но чаще на 5-6 раз, т.е. выходит, что этот лес рубился чуть ли не каждые 10 лет. А площадь посаженного и выросшего взамен вырубленного леса (опять же по официальным данным) равняется нулю. Встает закономерный вопрос: что с нашими лесами происходит?

Отсутствие подробной официальной статистики и актуальной информации о лесах заставило нас – ученых взяться за дело и оценить состояние лесного фонда на территории Приморского края. На основании лесохозяйственного деления мы проанализировали космические снимки с разрешением от 0,3 до 2-х метров и составили карту нарушенности лесов региона.

К сожалению, в этот анализ не вошли Уссурийский и Сихотэ-Алинский заповедники, а также леса, не входящие в лесной фонд, но ситуацию с лесным хозяйством карта отражает очень хорошо.

Итак, что мы имеем?

Мы разделили все участки на восемь категорий.

1 – это малонарушенные и ненарушенные леса (та самая уссурийская тайга), 2-4 – это участки с вырубками различной интенсивности, 5-6 – это гари, 7 – вторичные леса, 8 – те участки, которые не представляют ценности для лесозаготовки.



В Приморском крае редко встречаются сплошные рубки и это основная причина того, что анализ космических снимков нельзя автоматически сделать достоверно. Поэтому чаще вырубки выглядят как ровные строчки, этакие причесанные склоны гор.



Где-то интенсивность меньше, где-то такие выборочные рубки настолько сильно выбрали лес, что остаются только тоненькие стволы молодых деревьев.

К сожалению, за 40-70 лет интенсивного освоения каждый участок уже рубили не меньше двух раз, а чаще 5-6 раз, т.е. каждые 10 лет. И вместо могучих елей на старых лесосеках выросли березы – карандаши. А вместо богатых смешанных лесов – отдельные корейские кедры, через 2-3 года засыхающие и падающие от ветра.

Следующая категория – это гари. Они бывают разными – от выгоревших до состояния степей лесов на юге, до огромнейших пространств на вулканических плато, выгоревших один раз и так и не восстановившихся в суровых условиях севера.



Другая категория – леса, нецелесообразные для освоения - верхние части гор, крутые склоны и затапливаемые долины больших рек – никому не приходит в голову вести лесозаготовку на этих участках, и слава богу.




Очень интересная категория – это вторичные леса. Леса, которые еще 50 лет назад были богатой тайгой с разновидовым древостоем, с набором уникальных растений, а теперь превратились в дубовые, березовые и осиновые леса, прогорающие каждый год и уже не способные восстановиться без усилий человека.




Ну и самая лучшая категория – наша надежда и наши мечты – леса ненарушенные или малонарушенные, та самая уссурийская тайга, о которой мы многое слышали, но увы, мало кто из нас ее видел. Это участки, которые никто и никогда не рубил, которые были такими же как сегодня 4 тысячи лет назад. Это участки, которые ценнее многих культурных ценностей, которые, в случае утраты, невозможно восполнить и восстановить, какие бы усилия не прилагай. Это чудом уцелевшее бесценное наследие.




А теперь посмотрите еще раз на карту и попробуйте осознать, что видите.

Почти 41% наших лесов вырублены практически полностью. Конечно, в них еще можно пару – тройку лет заготавливать древесину, скатившись до вырубки чахлых берез и ольхи (а больше заготавливать нечего).

Еще 40 % территории – это вторичные леса и гари, деградировавшие по вине человека, с помощью топора и огня.
15 % - это участки, где заготавливать лес нецелесообразно, да и нет там древесины достойного качества.

И лишь 6% леса – это ненарушенные леса. Всего 6%, и остались они лишь на территории заповедников и национальных парков. Их можно встретить и на территории орехо-промысловых зон, там, где вырубка леса запрещена, но, как ни печально, только на бумаге. К сожалению, пускают под топор и эти территории.

Как это произошло, кто это допустил, разбираться не нам.




Главный наш вывод по итогам проведенной работы, увы, неутешителен: уссурийскую тайгу – обширную, богатую, бесценную - мы уже потеряли. Её нет, она осталась в нашей памяти, в наших мечтах, в разрозненных клочках, сиротливо раскиданных по многократно прорубленной территории.

Мы слишком самонадеянно использовали и используем уникальную экосистему, заставшую времена мамонтов.

В результате от истинного богатства края остаются жалкие клочки. Развал системы лесного хозяйства, бесконтрольность лесопользования, незнание государства о том, чем оно владеет, направленность лесозаготовителя на быструю и легкую прибыль – все это сыграло свою печальную роль.

Чем нам это грозит?

Уместно рассматривать три субъекта: люди, природа и климат.

Начнем с себя, не потому что это важнее, просто это волнует больше всего.

Сейчас в лесозаготовительной отрасли края напрямую заняты около 10 тысяч человек, а, если прибавить к этому еще смежные лесные отрасли – это 50 тысяч человек. А если учесть членов их семей, социальную инфраструктуру вокруг этих поселений и т.д., то мы говорим уже о 300-500 тысяч человек.

При разрушении лесозаготовительной отрасли (а это несомненно произойдет, потому что ресурс заканчивается), практически полмиллиона человек останутся без работы и перспективы, а, следовательно, уйдут из далеких поселков, уйдут из глубинки, а, может быть, и из Приморского края. Как итог: большая часть края опустеет, скорее всего, навсегда.

Теперь о биоразнообразии.

Человек так устроен, что легко среагирует на попавшего в беду котенка, но также легко пройдет мимо, когда уничтожается целая экосистема, чудом дошедшая до наших времен. Нам почему-то до сих пор кажется, что, сохраняя отдельное растение или животное, мы можем, не задумываясь, уничтожать его среду обитания. Мы одной рукой рьяно защищаем национальное достояние - амурского тигра, а второй отнимаем у него территорию. Мы невежественно разрушаем систему с уникальными и редкими видами.

Ну и о климате.

Ни для кого уже не секрет, что лес выравнивает климат, делает его мягче, комфортнее для жизни, увеличивает влажность воздуха и притягивает осадки. Реконструкция изменения температур в Приморском крае показывает, что в последние 100 лет температура у нас очень и очень сильно росла. Удивительным образом этот период совпал с массовыми рубками в крае, когда каждый участок леса прорубили по 2, 3, 6 раз. Отдельные участки уже рубят каждые 5-10 лет.




На самом деле, ничего удивительного нет: столь интенсивное использование леса не могло пройти бесследно для климата.

Масштабное сведение лесов теперь аукнется нам и наводнениями, и засухами, и пыльными бурями, и жарой и холодом, в конечном счете – большими экономическими потерями. И не когда-то в далёком будущем, сейчас. Ежегодные наводнения последних лет – лучшее тому подтверждение.

Ну и возвращаясь к началу нашей статьи. Посмотрев на карту еще раз, ответьте на вопрос сами: достаточно ли полумер для того, чтобы спасти лесную отрасль, сохранить работу людям, обеспечить стабильную погоду, смягчить климатические угрозы?

Готовы ли мы и дальше игнорировать уничтожение остатков нашего общего достояния в интересах небольшой группы бизнесменов от леса в интересах азиатских соседей?

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=22940

Далі...