На виконання Указу Президента України від 21 листопада 2017 року «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду», Кабінет міністрів України, 21 листопада 2018 р. прийняв Розпорядження № 892-р про «Деякі питання збереження української частини природного об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи” та сталого розвитку прилеглих до нього територій».
Затверджений План заходів, який за ініціативи та безпосередньої участі автора цієї публікації, розроблено Міністерством екології та природних ресурсів України, включає два великі розділи.
Перший з них передбачає реалізацію комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону української частини природного об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи», а в другому прописуються найважливіші дії урядових структур та місцевих органів влади, які спрямовані на забезпечення сталого розвитку прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територій.
Урядовим розпорядженням, насамперед, вимагається від Мінприроди, Міністерства освіта та науки й Держлісагенства забезпечити координацію роботи із збереження української частини природного об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи” (далі — об’єкт всесвітньої спадщини), зокрема, шляхом участі у засіданнях спільного комітету з управління об’єктом всесвітньої спадщини; створенні і впровадженні інтегрованої системи управління об’єктом всесвітньої спадщини; забезпечення співпраці з установами інших країн Європи, що оберігають букові праліси та давні ліси, насамперед з румунськими та словацькими установами, розташованими вздовж українсько-румунського та українсько-словацького кордону; забезпечення провадження діяльності національної керівної групи об’єкта всесвітньої спадщини щодо виконання рішень, прийнятих на засіданнях спільного комітету з управління об’єктом всесвітньої спадщини.
По-друге, протягом 2018-2023 років мають бути створенні умови для розвитку Карпатського біосферного заповідника, Ужанського національного природного парку, національних природних парків “Зачарований край”, “Синевир” і “Подільські Товтри”, природних заповідників “Горгани” і “Розточчя”, ділянки яких увійшли до складу об’єкта всесвітньої спадщини.
Для цього необхідно:
- затвердити методичні рекомендації щодо управління ділянками об’єкта всесвітньої спадщини та його буферною зоною, співпраці з місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;
- забезпечити належний режим охорони об’єкта всесвітньої спадщини та створити систему моніторингу його ділянок та буферної зони; проведення наукових досліджень біотичного та ландшафтного різноманіття об’єкта всесвітньої спадщини;
- оснастити установи природно-заповідного фонду транспортними засобами, засобами зв’язку і спостереження, форменим одягом;
- облаштувати еколого-освітні, туристично-інформаційні центри, рекреаційно-туристичні пункти, музейні кімнати в зоні розташування ділянок об’єкта всесвітньої спадщини, вжити заходів до будівництва музею природи з адміністративно-лабораторними приміщеннями в Ужанському національному природному парку;
- організувати та облаштувати екологічні стежки і туристичні маршрути на всіх ділянках об’єкта всесвітньої спадщини;
- встановити інформаційні та межові знаки в місцях масового відвідування, прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини населених пунктах, поблизу основних доріг;
- опрацювати питання щодо можливості організації в Карпатському біосферному заповіднику міжнародного навчально-дослідного центру збереження букових пралісів, еколого-освітньої роботи та сталого розвитку;
- забезпечити розроблення проектів організації територій та ефективне управління ділянками об’єкта всесвітньої спадщини.
По-третє, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька облдержадміністрації, Мінприроди, Мінрегіон, Мінкультури, установи природно-заповідного фонду протягом 2018-2023 років мають забезпечити популяризацію об’єкта всесвітньої спадщини шляхом:
- висвітлення питань, пов’язаних із збереженням об’єкта всесвітньої спадщини та його цінністю, в рамках відзначення днів добросусідства
з використанням партнерських зв’язків у засобах масової інформації,
на офіційних веб-сайтах Мінприроди, облдержадміністрацій, установ природно-заповідного фонду;
- використання і популяризації логотипів ЮНЕСКО, всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, об’єкта всесвітньої спадщини, таких природно-заповідних установ, що входять до його складу, як Карпатський біосферний заповідник, Ужанський національний природний парк, національні природні парки “Зачарований край”, “Синевир” і “Подільські Товтри”, природні заповідники “Горгани” і “Розточчя”;
- видання буклетів, листівок та путівників, присвячених цінностям об’єкта всесвітньої спадщини.
А для впровадження сталого розвитку прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територій, Мінрегіон, Мінекономрозвитку, Мінінфраструктури, Державна фіскальна служба, Адміністрація Держприкордонслужби, Міністерсво закордонних справ, Закарпатська, Івано-Франківська та Львівська облдержадміністрації в 2018—2023 роках мають забезпечити розвиток транскордонного співробітництва в Карпатському регіоні шляхом:
- підготовки та подання проектних пропозицій щодо розвитку туризму, природоохоронної і рекреаційної інфраструктури у межах об’єкта всесвітньої спадщини та прилеглих до нього територій в рамках виконання спільних операційних програм прикордонного співробітництва “Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна”, “Румунія — Україна”, “Польща — Україна — Білорусь”, що фінансуються через Європейський інструмент сусідства ЄС на 2014—2020 роки, а також реалізації Стратегії виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат;
- продовження консультацій із Словацькою Стороною щодо можливості відкриття міжнародного пункту пропуску через державний кордон для автомобільного та пішохідного сполучення Забродь (Україна) —Уліч (Словацька Республіка);
- проведення консультацій з Румунською Стороною щодо можливості будівництва (відновлення) мосту через р. Тиса та відкриття міжнародного пункту пропуску через державний кордон для автомобільного, залізничного та пішохідного сполучення Ділове (Україна) — Валя Вишеулуй (Румунія).
Крім того, Мінінфраструктури, Укравтодору, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Хмельницькій облдержадміністраціям доручається в 2019—2023 роках забезпечити проведення ремонту і утримання інфраструктури доріг, що ведуть до ділянок об’єкта всесвітньої спадщини на території Карпатського біосферного заповідника, Ужанського національного природного парку, національних природних парків “Зачарований край”, “Синевир” і “Подільські Товтри”, природних заповідників “Горгани” і “Розточчя”, а також опрацювати питання щодо включення до переліку автомобільних доріг загального користування державного значення автомобільні дороги місцевого значення в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Хмельницькій областях, що ведуть до ділянок об’єкта всесвітньої спадщини.
Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька облдержадміністрації за участю органів місцевого самоврядування, Мінрегіон, Мінприроди, Держводагентство в 2019—2023 роках мають забезпечити:
- переоснащення систем опалення будинків комунальної власності, реконструкції очисних споруд та водозаборів, будівництва каналізаційних мереж, мереж централізованого і нецентралізованого питного водопостачання, збирання та видалення побутових відходів на прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територій, заохочення населення до переходу на альтернативні джерела енергозабезпечення (теплові насоси, сонячні батареї, електроопалення, вітроенергетичні установки);
- розвиток та впровадження інструментів державно-приватного партнерства щодо сталого розвитку прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територій.
І, нарешті, Мінрегіон, Мінагрополітики, Держлісагентство, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька облдержадміністрації в 2019—2020 роках, мають забезпечити створення на прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територіях додаткових робочих місць, зокрема опрацювати питання щодо залучення інвестицій для утворення підприємств, що здійснюють глибоку переробку деревини, переробку дикорослих плодів, ягід, грибів та інших природних ресурсів.
Говорячи про всі ці речі, буде незайвим нагадати, що це Розпорядження Кабміну, є уже четвертим за рахунком Актом, та дорученням, які приймались Президентом та Урядом України, для збереження букових пралісів Карпат як об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Не зважаючи на наші прохання та виступи на різних нарадах в Мінприроди України, Закарпатській обласній держадміністрації, засіданнях Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, круглих столах, семінарах, конференціях та й у засобах масової інформації (детальльніше за посиланнями: http://cbr.nature.org.ua/doc/BFC.pdf - ст.126-130; 165-184 та 224-240), виконувались вони лише частково. Тому є великі побоювання, що і зараз ці рішення Уряду України, можуть не виконуватись у повному обсязі.
У цьому контексті, важливими є роз’яснення з цього приводу Мінфіну та Мінрегіону ( листи до Кабміну та Мінприроди від 15 липня 2016 року, № 31-06130-04-3/20474 та від 2 серпня 2016 року (№ 7/31-9600).
Так, Мінфін роз’яснює що, «згідно із статтею 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.
Головний розпорядник бюджетних коштів розробляє план своєї діяльності, здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.
Враховуючи зазначене, виконання заходів щодо збереження букових пралісів в Україні мають забезпечувати головні розпорядники бюджетних коштів, визначені відповідальними за їх виконання, у межах видатків затверджених Законом України «Про державний бюджет України»».
Інформуючи Міністерство екології та природних ресурсів України, про виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів щодо стану реалізації Плану заходів Кабінету Міністрів України із забезпечення сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) теж дає свої пояснення, з приводу фінансування цих заходів.
Так, відповідно до Закону України «Про засади державної регіональної політики», підкреслює Мінрегіон, «одним із джерел фінансування державної регіональної політики визначено кошти державного фонду регіонального розвитку». Тому, «пропозиції щодо реалізації за рахунок коштів цього Фонду Проектів з розбудови природоохоронної та туристично-рекреаційної інфраструктури в населених пунктах, які розташовані у зоні української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» розглядатимуться в установленому законодавством порядку, в разі їх надходження від Закарпатської облдержадміністрації».
Крім того Мінфін, наголошує, що «Планом заходів щодо забезпечення сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 819, визначено розпорядників бюджетних коштів, відповідальних за виконання зазначених заходів».
А загалом, прийняття цього Розпорядження Кабміну, попри можливі труднощі з їх виконанням, створює позитивний імідж природоохоронній справі, та безумовно сприятиме сталому розвитку регіонам розташування об’єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи».
Федір Гамор, доктор біологічних наук, професор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, для Закарпаття онлайн
02 грудня 2018р.
Затверджений План заходів, який за ініціативи та безпосередньої участі автора цієї публікації, розроблено Міністерством екології та природних ресурсів України, включає два великі розділи.
Перший з них передбачає реалізацію комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону української частини природного об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи», а в другому прописуються найважливіші дії урядових структур та місцевих органів влади, які спрямовані на забезпечення сталого розвитку прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територій.
Урядовим розпорядженням, насамперед, вимагається від Мінприроди, Міністерства освіта та науки й Держлісагенства забезпечити координацію роботи із збереження української частини природного об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи” (далі — об’єкт всесвітньої спадщини), зокрема, шляхом участі у засіданнях спільного комітету з управління об’єктом всесвітньої спадщини; створенні і впровадженні інтегрованої системи управління об’єктом всесвітньої спадщини; забезпечення співпраці з установами інших країн Європи, що оберігають букові праліси та давні ліси, насамперед з румунськими та словацькими установами, розташованими вздовж українсько-румунського та українсько-словацького кордону; забезпечення провадження діяльності національної керівної групи об’єкта всесвітньої спадщини щодо виконання рішень, прийнятих на засіданнях спільного комітету з управління об’єктом всесвітньої спадщини.
По-друге, протягом 2018-2023 років мають бути створенні умови для розвитку Карпатського біосферного заповідника, Ужанського національного природного парку, національних природних парків “Зачарований край”, “Синевир” і “Подільські Товтри”, природних заповідників “Горгани” і “Розточчя”, ділянки яких увійшли до складу об’єкта всесвітньої спадщини.
Для цього необхідно:
- затвердити методичні рекомендації щодо управління ділянками об’єкта всесвітньої спадщини та його буферною зоною, співпраці з місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;
- забезпечити належний режим охорони об’єкта всесвітньої спадщини та створити систему моніторингу його ділянок та буферної зони; проведення наукових досліджень біотичного та ландшафтного різноманіття об’єкта всесвітньої спадщини;
- оснастити установи природно-заповідного фонду транспортними засобами, засобами зв’язку і спостереження, форменим одягом;
- облаштувати еколого-освітні, туристично-інформаційні центри, рекреаційно-туристичні пункти, музейні кімнати в зоні розташування ділянок об’єкта всесвітньої спадщини, вжити заходів до будівництва музею природи з адміністративно-лабораторними приміщеннями в Ужанському національному природному парку;
- організувати та облаштувати екологічні стежки і туристичні маршрути на всіх ділянках об’єкта всесвітньої спадщини;
- встановити інформаційні та межові знаки в місцях масового відвідування, прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини населених пунктах, поблизу основних доріг;
- опрацювати питання щодо можливості організації в Карпатському біосферному заповіднику міжнародного навчально-дослідного центру збереження букових пралісів, еколого-освітньої роботи та сталого розвитку;
- забезпечити розроблення проектів організації територій та ефективне управління ділянками об’єкта всесвітньої спадщини.
По-третє, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька облдержадміністрації, Мінприроди, Мінрегіон, Мінкультури, установи природно-заповідного фонду протягом 2018-2023 років мають забезпечити популяризацію об’єкта всесвітньої спадщини шляхом:
- висвітлення питань, пов’язаних із збереженням об’єкта всесвітньої спадщини та його цінністю, в рамках відзначення днів добросусідства
з використанням партнерських зв’язків у засобах масової інформації,
на офіційних веб-сайтах Мінприроди, облдержадміністрацій, установ природно-заповідного фонду;
- використання і популяризації логотипів ЮНЕСКО, всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, об’єкта всесвітньої спадщини, таких природно-заповідних установ, що входять до його складу, як Карпатський біосферний заповідник, Ужанський національний природний парк, національні природні парки “Зачарований край”, “Синевир” і “Подільські Товтри”, природні заповідники “Горгани” і “Розточчя”;
- видання буклетів, листівок та путівників, присвячених цінностям об’єкта всесвітньої спадщини.
А для впровадження сталого розвитку прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територій, Мінрегіон, Мінекономрозвитку, Мінінфраструктури, Державна фіскальна служба, Адміністрація Держприкордонслужби, Міністерсво закордонних справ, Закарпатська, Івано-Франківська та Львівська облдержадміністрації в 2018—2023 роках мають забезпечити розвиток транскордонного співробітництва в Карпатському регіоні шляхом:
- підготовки та подання проектних пропозицій щодо розвитку туризму, природоохоронної і рекреаційної інфраструктури у межах об’єкта всесвітньої спадщини та прилеглих до нього територій в рамках виконання спільних операційних програм прикордонного співробітництва “Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна”, “Румунія — Україна”, “Польща — Україна — Білорусь”, що фінансуються через Європейський інструмент сусідства ЄС на 2014—2020 роки, а також реалізації Стратегії виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат;
- продовження консультацій із Словацькою Стороною щодо можливості відкриття міжнародного пункту пропуску через державний кордон для автомобільного та пішохідного сполучення Забродь (Україна) —Уліч (Словацька Республіка);
- проведення консультацій з Румунською Стороною щодо можливості будівництва (відновлення) мосту через р. Тиса та відкриття міжнародного пункту пропуску через державний кордон для автомобільного, залізничного та пішохідного сполучення Ділове (Україна) — Валя Вишеулуй (Румунія).
Крім того, Мінінфраструктури, Укравтодору, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Хмельницькій облдержадміністраціям доручається в 2019—2023 роках забезпечити проведення ремонту і утримання інфраструктури доріг, що ведуть до ділянок об’єкта всесвітньої спадщини на території Карпатського біосферного заповідника, Ужанського національного природного парку, національних природних парків “Зачарований край”, “Синевир” і “Подільські Товтри”, природних заповідників “Горгани” і “Розточчя”, а також опрацювати питання щодо включення до переліку автомобільних доріг загального користування державного значення автомобільні дороги місцевого значення в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Хмельницькій областях, що ведуть до ділянок об’єкта всесвітньої спадщини.
Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька облдержадміністрації за участю органів місцевого самоврядування, Мінрегіон, Мінприроди, Держводагентство в 2019—2023 роках мають забезпечити:
- переоснащення систем опалення будинків комунальної власності, реконструкції очисних споруд та водозаборів, будівництва каналізаційних мереж, мереж централізованого і нецентралізованого питного водопостачання, збирання та видалення побутових відходів на прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територій, заохочення населення до переходу на альтернативні джерела енергозабезпечення (теплові насоси, сонячні батареї, електроопалення, вітроенергетичні установки);
- розвиток та впровадження інструментів державно-приватного партнерства щодо сталого розвитку прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територій.
І, нарешті, Мінрегіон, Мінагрополітики, Держлісагентство, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька облдержадміністрації в 2019—2020 роках, мають забезпечити створення на прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територіях додаткових робочих місць, зокрема опрацювати питання щодо залучення інвестицій для утворення підприємств, що здійснюють глибоку переробку деревини, переробку дикорослих плодів, ягід, грибів та інших природних ресурсів.
Говорячи про всі ці речі, буде незайвим нагадати, що це Розпорядження Кабміну, є уже четвертим за рахунком Актом, та дорученням, які приймались Президентом та Урядом України, для збереження букових пралісів Карпат як об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Не зважаючи на наші прохання та виступи на різних нарадах в Мінприроди України, Закарпатській обласній держадміністрації, засіданнях Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, круглих столах, семінарах, конференціях та й у засобах масової інформації (детальльніше за посиланнями: http://cbr.nature.org.ua/doc/BFC.pdf - ст.126-130; 165-184 та 224-240), виконувались вони лише частково. Тому є великі побоювання, що і зараз ці рішення Уряду України, можуть не виконуватись у повному обсязі.
У цьому контексті, важливими є роз’яснення з цього приводу Мінфіну та Мінрегіону ( листи до Кабміну та Мінприроди від 15 липня 2016 року, № 31-06130-04-3/20474 та від 2 серпня 2016 року (№ 7/31-9600).
Так, Мінфін роз’яснює що, «згідно із статтею 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.
Головний розпорядник бюджетних коштів розробляє план своєї діяльності, здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.
Враховуючи зазначене, виконання заходів щодо збереження букових пралісів в Україні мають забезпечувати головні розпорядники бюджетних коштів, визначені відповідальними за їх виконання, у межах видатків затверджених Законом України «Про державний бюджет України»».
Інформуючи Міністерство екології та природних ресурсів України, про виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів щодо стану реалізації Плану заходів Кабінету Міністрів України із забезпечення сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) теж дає свої пояснення, з приводу фінансування цих заходів.
Так, відповідно до Закону України «Про засади державної регіональної політики», підкреслює Мінрегіон, «одним із джерел фінансування державної регіональної політики визначено кошти державного фонду регіонального розвитку». Тому, «пропозиції щодо реалізації за рахунок коштів цього Фонду Проектів з розбудови природоохоронної та туристично-рекреаційної інфраструктури в населених пунктах, які розташовані у зоні української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» розглядатимуться в установленому законодавством порядку, в разі їх надходження від Закарпатської облдержадміністрації».
Крім того Мінфін, наголошує, що «Планом заходів щодо забезпечення сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 819, визначено розпорядників бюджетних коштів, відповідальних за виконання зазначених заходів».
А загалом, прийняття цього Розпорядження Кабміну, попри можливі труднощі з їх виконанням, створює позитивний імідж природоохоронній справі, та безумовно сприятиме сталому розвитку регіонам розташування об’єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи».
Федір Гамор, доктор біологічних наук, професор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, для Закарпаття онлайн
02 грудня 2018р.
