ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

06 грудня 2018

Анатолія Рутенка призначили першим заступником начальника Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства


Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 04.12.2018 р. №526-к, Рутенка Анатолія Вікторовича призначено на посаду першого заступника начальника Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства з 05.12.2018 р. Про це «Нова Доба» дізналася у прес-службі Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Анатолій Рутенко народився 18 жовтня 1980 року в с. Сунки Смілянського району Черкаської області. У 2007 році закінчив Національний аграрний університет за спеціальністю «лісове господарство».

У 1999 році розпочав роботу в Сунківському лісництві Смілянського держлісгоспу на посадах помічника звалювальника лісу, лісника, майстра лісу. З 2002 року до 2011 року працював помічником лісничого цього ж лісництва. З лютого 2011 року – провідний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку та ревізійної роботи Черкаського ОУЛМГ. З березня 2012 року – провідний інженер з охорони праці Смілянського держлісгоспу. З квітня 2013 року до 04 грудня 2018 року – головний спеціаліст-аудитор Черкаського ОУЛМГ.


Дата: Сьогодні, 20:01

Дрони і фотопастки допомагають жмеринським лісникам ловити браконьєрів



Для більш ефективної роботи лісівників та мисливствознавців у держпідприємстві “Жмеринський лісгосп” застосовують сучасну техніку.

Жмеринські лісівники ловлять браконьєрів технологіями. Встановили по всьому лісу фотопастки. Вони реагують на рух і миттєво фіксують правопорушника.

Усі фото одразу надходять на мобільні телефони лісової команди. Лісівники одразу отримують координати порушника. Ведуть стеження з висоти 800 метрів – втекти неможливо!

Фотопастки працюють навіть вночі. Окрім правопорушників камери відстежують і лісових жителів. Це допомагає стежити за їхньою міграцією. Усі браконьєри тепер оминають Жмеринський ліс.

КАБМІН ПРИЗНАЧИВ ТИМЧАСОВИМ ОЧІЛЬНИКОМ МІНАГРОПОЛІТИКИ ЕКС-ГЛАВУ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ



Розпорядження підписав прем’єр-міністр України.

Кабінет міністрів призначив тимчасовим виконувачем обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка.

Відповідне розпорядження оприлюднено на Урядовому порталі.

"Покласти тимчасово виконання обов’язків Міністра аграрної політики та продовольства України на першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Мартинюка Максима Петровича", - йдеться у документі за підписом прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.

Зазначимо, Максим Мартинюк з 25 березня 2014 року очолював Державну архітектурно-будівельну інспекцію України. За рік - з 4 березня 2015 року - почав керувати Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.

З 22 листопада 2018 року він обіймав посаду першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України.

Нагадаємо, колишній очільник Мінагрополітики Тарас Кутовий

Міністр агрополітики Кутовий зібрався у відставку написав заяву про відставку ще 23 травня 2017 року, Рада проголосувала за його звільнення лише 22 листопада 2018-го.

Житомирщина. Лісівники поповнювали свою правову обізнаність



На виконання наказу Державного агентства лісових ресурсів України «Про затвердження плану заходів з проведення у 2018 році Всеукраїнського тижня права» у трудовому колективі лісгоспу було проведено правову бесіду. Бесіду проводив юрисконсульт Бивалькевич Віталій Петрович.

Головною метою таких правових зустрічей є підвищення рівня правової обізнаності лісівників. Досить актуальною була тема на сьогодні – реалізація та захист прав людини, у тому числі соціально незахищених верств населення, учасників антитерористичної операції, членів їх сімей, внутрішньо переміщених осіб та постраждалих у наслідок зазначеної операції. Також, в ході бесіди було обговорено права та обов’язки громадян згідно Конституції України, трудове та цивільне законодавства.

Наше підприємство приділяє значну увагу захисту незахищених верств населення, зокрема – пенсіонерам підприємства та учасникам антитерористичної операції. Так, у 2018 році учасникам антитерористичної операції з числа працівників лісгоспу за рахунок коштів профспілкового комітету було виділено матеріальну допомогу по 2 тис. грн. кожному. Крім того пенсіонери підприємства щороку отримують матеріальну допомогу у вигляді паливної норми на суму 1 тис. грн. кожен, одноразові виплати до Ювілейних дат, 8-Березня, Дня Перемоги та Дня працівника лісу.

05 грудня 2018

Всесвітній фонд природи б'є на сполох через рубки у Карпатах



Всесвітній фонд природи оприлюднив нові дані про незаконні або напівзаконні рубки в Україні, а саме – в Карпатах.

В оцінці незаконних рубок Місії всесвітнього фонду природи в Україні йдеться: «Ситуація із забороненими рубками набагато гірша, ніж вважалося раніше. На підставі перевірок на 149 об’єктах за 18 місяців, за даними WWF, щороку в українських Карпатах нелегально вирубують 1,4 мільйона кубів деревини».

А в Держлісагентстві кажуть, що в країні нелегально вирубують менше, ніж 50 тисяч кубів лісу.

Найчастіше незаконні рубки мають таке прикриття, як санітарні, що дозволяє маніпулювати даними, зазначають експерти.

05.12.2018, 17:42
http://firtka.if.ua/blog/view/vsesvitnii-fond-prirodi-bie-na-spolokh-cherez-rubki-u-karpatakh

04 грудня 2018

Як вибори врятували українські ліси



Додаткове фінансування дозволить вижити низькопродуктивним лісам Півдня та Сходу України

Закон про держбюджет на 2019 рік, прийнятий Верховною Радою минулого тижня, передбачає ряд змін в роботі лісової галузі. На подив – всі вони позитивні.

Що змінилося

Вперше за три роки в держбюджеті збільшено фінансування для ведення лісового і мисливського господарства – ці гроші дозволять нарешті забезпечити фінансовим ресурсом лісгоспи з низькою природною продуктивністю, в першу чергу на Півдні та Сході країни. Так, видатки спеціального фонду держбюджету за програмою 2805060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» збільшено на 288 млн грн, до 365 млн грн. Як заявив на умовах анонімності представник одного з лісгоспів, в галузі пов’язують цю щедрість з прийдешніми в 2019 році виборами. «Це передвиборний «реверанс». 

Але ми звичайно все одно раді», – сказав він.

Також знято проблемне питання оподаткування галузі в частині податку на лісові землі. Згідно з внесеними змінами до Податкового та Бюджетного кодексу ставка податку на них встановлена ​​мінімальна – не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки (раніше допускалося до 5%). При цьому податок віднесли до категорії необов’язкових платежів – місцева влада може встановлювати або не встановлювати його на свій розсуд.

Євген Кузьменко, координатор Комітету деревообробної та меблевої галузі ЄБА, вважає, що збільшення бюджетних відрахувань – це позитивний крок, здатний поліпшити ситуацію в галузі. За його словами, в останні роки відчувалися великі проблеми з фінансуванням, які більше за інших відчули лісові господарства півдня і сходу України. «Лісистість даних територій є мізерною, ліси виконують функцію попередження пилових бур, ерозії і опустелювання, а ведення лісового господарства є нерентабельним і потребує постійної державної підтримки. При цьому відповідні кошти в бюджетах останніх трьох років не були передбачені», – говорить Кузьменко.

Звідки гроші

Оскільки окремого спецфонду для галузі поки не створено, лісники розраховують отримати додаткове фінансування при черговому перегляді держбюджету в 2019 році. Як і не втрачають надію на спецфонд, передбачений президентським указом №381/2017.

При цьому з 2019 року ставка рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів підвищена на 50%. «Ми пішли на варіант збільшення в півтора рази рентної плати за лісові ресурси і розраховували, що ці гроші нам віддадуть для фінансування лісгоспів півдня і сходу України. Але нам віддали тільки 26%. Цих 288 млн грн впритул вистачить на зарплату лісової охорони півдня і сходу країни, але на розвиток галузі її вистачати не буде», – констатує Юрій Марчук, завкафедрою дендрології та лісової селекції НУБіП, голова Товариства лісівників України.

Разом з тим, збільшення ренти так чи інакше позначиться на деревопереробниках. «Добре чи погано, що рентну плату збільшили на 50%? Для переробників деревини – це більше негатив», – зазначає Кузьменко, пояснюючи, що підвищена рентна плата стане частиною собівартості необробленої деревини, яку продають лісгоспи, і це ляже на плечі переробників при закупівлі сировини.

На його думку, прийнятий варіант змін до податкового законодавства в частині лісової галузі став компромісним варіантом, але його недостатньо для фінансового забезпечення всіх проблем, що накопичилися. «З негативів можна відзначити відсутність фінансування на проведення інвентаризації лісів, про необхідність якої весь давно заявляють», – сказав Кузьменко.

«В цілому, якщо порівняти цей бюджет і бюджет 2018 року, то є великий плюс, але цей плюс забезпечується за рахунок ресурсів підприємств і додаткового навантаження на них у вигляді податку», – каже Юрій Марчук і уточнює, що загальна сума сплати податків по лісовій галузі в наступному році орієнтовно складе понад 5 млрд грн.
За його розрахунками, лісовій галузі України потрібні 410 млн грн, щоб закрити витрати лісгоспів у восьми областях хоча б на зарплату. «У цих областях нам ще доведеться повоювати з місцевою владою, щоб отримати «нуль» із земельних податків. Але я розраховую, що додаткове фінансування дасть можливість утримати кадри лісової галузі, вийшовши на режим стабільності замість формату роботи на півставки і відрахувань з одноденного заробітку лісників північних областей», – резюмував Марчук.

02 грудня 2018

Уряд України затвердив новий план заходів із збереження букових пралісів

На виконання Указу Президента України від 21 листопада 2017 року «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду», Кабінет міністрів України, 21 листопада 2018 р. прийняв Розпорядження № 892-р про «Деякі питання збереження української частини природного об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи” та сталого розвитку прилеглих до нього територій».



Затверджений План заходів, який за ініціативи та безпосередньої участі автора цієї публікації, розроблено Міністерством екології та природних ресурсів України, включає два великі розділи.

Перший з них передбачає реалізацію комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону української частини природного об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи», а в другому прописуються найважливіші дії урядових структур та місцевих органів влади, які спрямовані на забезпечення сталого розвитку прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територій.

Урядовим розпорядженням, насамперед, вимагається від Мінприроди, Міністерства освіта та науки й Держлісагенства забезпечити координацію роботи із збереження української частини природного об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи” (далі — об’єкт всесвітньої спадщини), зокрема, шляхом участі у засіданнях спільного комітету з управління об’єктом всесвітньої спадщини; створенні і впровадженні інтегрованої системи управління об’єктом всесвітньої спадщини; забезпечення співпраці з установами інших країн Європи, що оберігають букові праліси та давні ліси, насамперед з румунськими та словацькими установами, розташованими вздовж українсько-румунського та українсько-словацького кордону; забезпечення провадження діяльності національної керівної групи об’єкта всесвітньої спадщини щодо виконання рішень, прийнятих на засіданнях спільного комітету з управління об’єктом всесвітньої спадщини.

По-друге, протягом 2018-2023 років мають бути створенні умови для розвитку Карпатського біосферного заповідника, Ужанського національного природного парку, національних природних парків “Зачарований край”, “Синевир” і “Подільські Товтри”, природних заповідників “Горгани” і “Розточчя”, ділянки яких увійшли до складу об’єкта всесвітньої спадщини.

Для цього необхідно:

- затвердити методичні рекомендації щодо управління ділянками об’єкта всесвітньої спадщини та його буферною зоною, співпраці з місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;

- забезпечити належний режим охорони об’єкта всесвітньої спадщини та створити систему моніторингу його ділянок та буферної зони; проведення наукових досліджень біотичного та ландшафтного різноманіття об’єкта всесвітньої спадщини;

- оснастити установи природно-заповідного фонду транспортними засобами, засобами зв’язку і спостереження, форменим одягом;

- облаштувати еколого-освітні, туристично-інформаційні центри, рекреаційно-туристичні пункти, музейні кімнати в зоні розташування ділянок об’єкта всесвітньої спадщини, вжити заходів до будівництва музею природи з адміністративно-лабораторними приміщеннями в Ужанському національному природному парку;

- організувати та облаштувати екологічні стежки і туристичні маршрути на всіх ділянках об’єкта всесвітньої спадщини;

- встановити інформаційні та межові знаки в місцях масового відвідування, прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини населених пунктах, поблизу основних доріг;

- опрацювати питання щодо можливості організації в Карпатському біосферному заповіднику міжнародного навчально-дослідного центру збереження букових пралісів, еколого-освітньої роботи та сталого розвитку;

- забезпечити розроблення проектів організації територій та ефективне управління ділянками об’єкта всесвітньої спадщини.

По-третє, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька облдержадміністрації, Мінприроди, Мінрегіон, Мінкультури, установи природно-заповідного фонду протягом 2018-2023 років мають забезпечити популяризацію об’єкта всесвітньої спадщини шляхом:

- висвітлення питань, пов’язаних із збереженням об’єкта всесвітньої спадщини та його цінністю, в рамках відзначення днів добросусідства
з використанням партнерських зв’язків у засобах масової інформації,
на офіційних веб-сайтах Мінприроди, облдержадміністрацій, установ природно-заповідного фонду;

- використання і популяризації логотипів ЮНЕСКО, всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, об’єкта всесвітньої спадщини, таких природно-заповідних установ, що входять до його складу, як Карпатський біосферний заповідник, Ужанський національний природний парк, національні природні парки “Зачарований край”, “Синевир” і “Подільські Товтри”, природні заповідники “Горгани” і “Розточчя”;

- видання буклетів, листівок та путівників, присвячених цінностям об’єкта всесвітньої спадщини.

А для впровадження сталого розвитку прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територій, Мінрегіон, Мінекономрозвитку, Мінінфраструктури, Державна фіскальна служба, Адміністрація Держприкордонслужби, Міністерсво закордонних справ, Закарпатська, Івано-Франківська та Львівська облдержадміністрації в 2018—2023 роках мають забезпечити розвиток транскордонного співробітництва в Карпатському регіоні шляхом:

- підготовки та подання проектних пропозицій щодо розвитку туризму, природоохоронної і рекреаційної інфраструктури у межах об’єкта всесвітньої спадщини та прилеглих до нього територій в рамках виконання спільних операційних програм прикордонного співробітництва “Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна”, “Румунія — Україна”, “Польща — Україна — Білорусь”, що фінансуються через Європейський інструмент сусідства ЄС на 2014—2020 роки, а також реалізації Стратегії виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат;

- продовження консультацій із Словацькою Стороною щодо можливості відкриття міжнародного пункту пропуску через державний кордон для автомобільного та пішохідного сполучення Забродь (Україна) —Уліч (Словацька Республіка);

- проведення консультацій з Румунською Стороною щодо можливості будівництва (відновлення) мосту через р. Тиса та відкриття міжнародного пункту пропуску через державний кордон для автомобільного, залізничного та пішохідного сполучення Ділове (Україна) — Валя Вишеулуй (Румунія).

Крім того, Мінінфраструктури, Укравтодору, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Хмельницькій облдержадміністраціям доручається в 2019—2023 роках забезпечити проведення ремонту і утримання інфраструктури доріг, що ведуть до ділянок об’єкта всесвітньої спадщини на території Карпатського біосферного заповідника, Ужанського національного природного парку, національних природних парків “Зачарований край”, “Синевир” і “Подільські Товтри”, природних заповідників “Горгани” і “Розточчя”, а також опрацювати питання щодо включення до переліку автомобільних доріг загального користування державного значення автомобільні дороги місцевого значення в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Хмельницькій областях, що ведуть до ділянок об’єкта всесвітньої спадщини.

Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька облдержадміністрації за участю органів місцевого самоврядування, Мінрегіон, Мінприроди, Держводагентство в 2019—2023 роках мають забезпечити:

- переоснащення систем опалення будинків комунальної власності, реконструкції очисних споруд та водозаборів, будівництва каналізаційних мереж, мереж централізованого і нецентралізованого питного водопостачання, збирання та видалення побутових відходів на прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територій, заохочення населення до переходу на альтернативні джерела енергозабезпечення (теплові насоси, сонячні батареї, електроопалення, вітроенергетичні установки);

- розвиток та впровадження інструментів державно-приватного партнерства щодо сталого розвитку прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територій.

І, нарешті, Мінрегіон, Мінагрополітики, Держлісагентство, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька облдержадміністрації в 2019—2020 роках, мають забезпечити створення на прилеглих до об’єкта всесвітньої спадщини територіях додаткових робочих місць, зокрема опрацювати питання щодо залучення інвестицій для утворення підприємств, що здійснюють глибоку переробку деревини, переробку дикорослих плодів, ягід, грибів та інших природних ресурсів.

Говорячи про всі ці речі, буде незайвим нагадати, що це Розпорядження Кабміну, є уже четвертим за рахунком Актом, та дорученням, які приймались Президентом та Урядом України, для збереження букових пралісів Карпат як об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Не зважаючи на наші прохання та виступи на різних нарадах в Мінприроди України, Закарпатській обласній держадміністрації, засіданнях Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, круглих столах, семінарах, конференціях та й у засобах масової інформації (детальльніше за посиланнями: http://cbr.nature.org.ua/doc/BFC.pdf - ст.126-130; 165-184 та 224-240), виконувались вони лише частково. Тому є великі побоювання, що і зараз ці рішення Уряду України, можуть не виконуватись у повному обсязі.

У цьому контексті, важливими є роз’яснення з цього приводу Мінфіну та Мінрегіону ( листи до Кабміну та Мінприроди від 15 липня 2016 року, № 31-06130-04-3/20474 та від 2 серпня 2016 року (№ 7/31-9600).

Так, Мінфін роз’яснює що, «згідно із статтею 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.
Головний розпорядник бюджетних коштів розробляє план своєї діяльності, здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

Враховуючи зазначене, виконання заходів щодо збереження букових пралісів в Україні мають забезпечувати головні розпорядники бюджетних коштів, визначені відповідальними за їх виконання, у межах видатків затверджених Законом України «Про державний бюджет України»».

Інформуючи Міністерство екології та природних ресурсів України, про виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів щодо стану реалізації Плану заходів Кабінету Міністрів України із забезпечення сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) теж дає свої пояснення, з приводу фінансування цих заходів.

Так, відповідно до Закону України «Про засади державної регіональної політики», підкреслює Мінрегіон, «одним із джерел фінансування державної регіональної політики визначено кошти державного фонду регіонального розвитку». Тому, «пропозиції щодо реалізації за рахунок коштів цього Фонду Проектів з розбудови природоохоронної та туристично-рекреаційної інфраструктури в населених пунктах, які розташовані у зоні української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини» розглядатимуться в установленому законодавством порядку, в разі їх надходження від Закарпатської облдержадміністрації».

Крім того Мінфін, наголошує, що «Планом заходів щодо забезпечення сталого розвитку і благоустрою гірських населених пунктів української частини українсько-словацько-німецького природного об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 819, визначено розпорядників бюджетних коштів, відповідальних за виконання зазначених заходів».

А загалом, прийняття цього Розпорядження Кабміну, попри можливі труднощі з їх виконанням, створює позитивний імідж природоохоронній справі, та безумовно сприятиме сталому розвитку регіонам розташування об’єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи».


Федір Гамор, доктор біологічних наук, професор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, для Закарпаття онлайн

02 грудня 2018р.

01 грудня 2018

ЯК ВИБОРИ ВРЯТУВАЛИ УКРАЇНСЬКІ ЛІСИ

Додаткове фінансування дозволить вижити низькопродуктивним лісам Півдня та Сходу України



Закон про держбюджет на 2019 рік, прийнятий Верховною Радою минулого тижня, передбачає ряд змін в роботі лісової галузі. На подив – всі вони позитивні.

Що змінилося

Вперше за три роки в держбюджеті збільшено фінансування для ведення лісового і мисливського господарства – ці гроші дозволять нарешті забезпечити фінансовим ресурсом лісгоспи з низькою природною продуктивністю, в першу чергу на Півдні та Сході країни. Так, видатки спеціального фонду держбюджету за програмою 2805060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» збільшено на 288 млн грн, до 365 млн грн. Як заявив на умовах анонімності представник одного з лісгоспів, в галузі пов’язують цю щедрість з прийдешніми в 2019 році виборами. «Це передвиборний «реверанс». Але ми звичайно все одно раді», – сказав він.

Також знято проблемне питання оподаткування галузі в частині податку на лісові землі. Згідно з внесеними змінами до Податкового та Бюджетного кодексу ставка податку на них встановлена ​​мінімальна – не більше 0,1% від їх нормативної грошової оцінки (раніше допускалося до 5%). При цьому податок віднесли до категорії необов’язкових платежів – місцева влада може встановлювати або не встановлювати його на свій розсуд.

Євген Кузьменко, координатор Комітету деревообробної та меблевої галузі ЄБА, вважає, що збільшення бюджетних відрахувань – це позитивний крок, здатний поліпшити ситуацію в галузі. За його словами, в останні роки відчувалися великі проблеми з фінансуванням, які більше за інших відчули лісові господарства півдня і сходу України. «Лісистість даних територій є мізерною, ліси виконують функцію попередження пилових бур, ерозії і опустелювання, а ведення лісового господарства є нерентабельним і потребує постійної державної підтримки. При цьому відповідні кошти в бюджетах останніх трьох років не були передбачені», – говорить Кузьменко.
Звідки гроші

Оскільки окремого спецфонду для галузі поки не створено, лісники розраховують отримати додаткове фінансування при черговому перегляді держбюджету в 2019 році. Як і не втрачають надію на спецфонд, передбачений президентським указом №381/2017.

При цьому з 2019 року ставка рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів підвищена на 50%. «Ми пішли на варіант збільшення в півтора рази рентної плати за лісові ресурси і розраховували, що ці гроші нам віддадуть для фінансування лісгоспів півдня і сходу України. Але нам віддали тільки 26%. Цих 288 млн грн впритул вистачить на зарплату лісової охорони півдня і сходу країни, але на розвиток галузі її вистачати не буде», – констатує Юрій Марчук, завкафедрою дендрології та лісової селекції НУБіП, голова Товариства лісівників України.

Разом з тим, збільшення ренти так чи інакше позначиться на деревопереробниках. «Добре чи погано, що рентну плату збільшили на 50%? Для переробників деревини – це більше негатив», – зазначає Кузьменко, пояснюючи, що підвищена рентна плата стане частиною собівартості необробленої деревини, яку продають лісгоспи, і це ляже на плечі переробників при закупівлі сировини.

На його думку, прийнятий варіант змін до податкового законодавства в частині лісової галузі став компромісним варіантом, але його недостатньо для фінансового забезпечення всіх проблем, що накопичилися. «З негативів можна відзначити відсутність фінансування на проведення інвентаризації лісів, про необхідність якої весь давно заявляють», – сказав Кузьменко.

«В цілому, якщо порівняти цей бюджет і бюджет 2018 року, то є великий плюс, але цей плюс забезпечується за рахунок ресурсів підприємств і додаткового навантаження на них у вигляді податку», – каже Юрій Марчук і уточнює, що загальна сума сплати податків по лісовій галузі в наступному році орієнтовно складе понад 5 млрд грн.

За його розрахунками, лісовій галузі України потрібні 410 млн грн, щоб закрити витрати лісгоспів у восьми областях хоча б на зарплату. «У цих областях нам ще доведеться повоювати з місцевою владою, щоб отримати «нуль» із земельних податків. Але я розраховую, що додаткове фінансування дасть можливість утримати кадри лісової галузі, вийшовши на режим стабільності замість формату роботи на півставки і відрахувань з одноденного заробітку лісників північних областей», – резюмував Марчук.

30.11.2018

28 листопада 2018

Закарпатцям до відома: як заготовити ялинку, не завдаючи шкоди лісу?

Закарпатцям до відома: як заготовити ялинку, не завдаючи шкоди лісу?
Державні лісогосподарські підприємства розпочинають реалізацію новорічних ялинок, які заготовляються на спеціальних плантаціях або під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів. Це зменшує шкоду для навколишнього середовища.


Заготівля новорічних ялинок без шкоди для навколишнього середовища

У галузі проводяться заходи для того, щоб задовольнити потребу в новорічних ялинках, не завдаючи шкоди для лісу:

– на площі близько 5 тис. га створені спеціальні плантації новорічних ялинок, де зростає 15 млн шт. хвойних дерев різних порід та віку;

– щороку в грудні передбачається проведення рубок догляду за лісом в загущених молодняках, де без шкоди для лісу можна вибрати (відсортувати) близько 1 млн. шт. новорічних ялинок;
– є можливість у достатній кількості забезпечити потреби в гілках хвойних порід для створення новорічних композицій, щоб прикрасити оселю оригінальним ялинковим букетом, не рубаючи все дерево.


Реалізація та перевірка легальності походження

Кожен громадянин може особисто ознайомитися з обсягами, місцями реалізації, цінами на новорічні ялинки на сайтах обласних управлінь лісомисливського господарства та лісгоспів (сайти облуправлінь http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=33245&cat_id=119383). Громадяни можуть купувати ялинки прямо в державних лісгоспах. Це буде значно дешевше, ніж на ялинкових базарах.



Новорічні ялинки будуть маркуватися спеціальними уніфікованими засобами:

– самоклейними етикетками
– пластмасовими бирками-стяжками

Охорона від браконьєрів та відповідальність

Застосування штрафних санкцій до лісопорушників

Штрафні санкції за незаконну вирубку новорічних дерев складаються із суми заподіяної шкоди лісу та адміністративного чи кримінального (у разі істотної шкоди) штрафу. Розмір шкоди залежить від місця скоєння незаконної рубки новорічної ялинки (в лісі чи в межах населеного пункту) та діаметра дерева у корі біля шийки кореня, зокрема:

І. Відповідно до додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Такса для обчислення  розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту» відшкодовується шкода за незаконне вирубування хвойних дерев віком до 41 року в грудні-січні:

діаметр дерева у корі біля шийки кореня                 розмір шкоди
до 10 см                                                                453,99 грн
10,1-14 см                                                              799,86 грн
14,1-18 см                                                              2053,71 грн

ІІ. Розмір шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконного вирубування хвойних дерев на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду за межами населених пунктів (постанова Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 541) складає:

діаметр дерева у корі біля шийки кореня            розмір шкоди
                                            степова зона                 інші зони  
до 10 см                               279 грн                            246 грн
10,1-14 см                            480 грн                            429 грн
14,1-18 см                          1221 грн                          1122 грн



ІІІ. Розмір шкоди, заподіяної зеленим насадженням незаконним вирубуванням хвойних дерев у межах міст та інших населених пунктів (постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559) складає:

діаметр дерева у корі біля шийки кореня                розмір шкоди
До 10 см                                                                 1152 грн
10,1-14 см                                                               1500 грн
14,1-18 см                                                               1852 грн

Крім того, згідно зі статтею 65 Кодексу України про адміністративні правопорушеннялісопорушники сплачують ще й штраф за незаконну рубку хвойних дерев у розмірі від п’яти до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85-170 грн), а посадові особи від семи до дванадцяти неоподаткованих мінімумів (119-204 грн).

Статтею 246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка лісу» визначено, що незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах – карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів (5100-8500 грн) доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Закарпатське ОУЛМГ
28 листопада 2018р.
http://uzhgorod.net.ua/news/133273

Проблемы экстенсивной модели лесопользования и отсутствия эффективного воспроизводства лесов

Слайды к докладу руководителя лесного отдела Гринпис Ярошенко А.Ю. и старшего научного сотрудника ФНЦ Биоразнообразия Северо-Восточной Азии Дальневосточного отделения РАН Ухваткиной О.Н. о проблемах экстенсивной модели лесопользования и отсутствия эффективного воспроизводства лесов на спецзаседании Совета при Президенте РФ по развитию гражданского общества и правам человека по теме "Актуальные вопросы соблюдения прав граждан при управлении лесами" 28 ноября 2018 года: