ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

12 грудня 2018

В Сумах расследуют «лесную» аферу

Очередную аферу пресекли сотрудники следственного управления финансовых расследований ГУ ГФС в Сумской области под процессуальным руководством прокуратуры Сумской области.

В рамках расследования уголовного производства объявлено подозрение в совершении служебного подлога и умышленного уклонения от уплаты налогов в значительных размерах организатору - жителю Сум, который обеспечивал деятельность центра минимизации таможенных платежей.

По сообщению пресс-службы ГУ ГФС в Сумской области, схема деятельности заключалась в незаконном приобретении, легализации и дальнейшей реализации в Турцию по заниженным ценам лесоматериалов нелегального происхождения, приобретенных за наличные средства. Экспортируемые пиломатериалы реализовывались реальным предприятиям-нерезидентам по рыночным ценам, а часть валютной выручки оседала на карточных счетах организатора.

Сейчас продолжается досудебное расследование аферы, пишет УК.

Гройсман распорядился продавать лес только через е-аукционы




Премьер-министр Украины Владимир Гройсман обязал продавать лес исключительно при помощи электронныхе торгов.

Соответствующее распоряжение он озвучил во время заседания правительства, информирует Depo.ua.

"До конца этого года даю поручение внести на рассмотрение правительства решение о введении прозрачных аукционов по продаже леса. Чтобы продажа леса осуществлялась только через электронные торги", - заявил Гройсман.

Премьер-министр отметил, что прозрачность аукционов обеспечит возможность получать четкую информацию о контрабандном экспорте леса.

Напомним, Владимир Гройсман сообщил, что чиновники дали старт полноценному электронному управлению.

По материалам: Depo.ua
12:54 12.12.2018 |
Экономика

Беларусь предотвратит выбросы в атмосферу более 5 млн тонн CO2 благодаря восстановлению болот



Восстановление деградированных и неэффективно осушенных болот позволит Беларуси предотвратить выбросы в атмосферу в общей сложности 5 419 756 тонн CO2-экв/20 лет.

Такое сокращение выбросов станет возможным благодаря двум экологическим проектам – «Ветландс» и «Торфяники-2» – с финансированием Глобального экологического фонда и реализацией ПРООН совместно с Министерством природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь.




Пятилетний проект «Ветландс» стартовал в этом году, сокращения выбросов в атмосферу планируется достичь благодаря восстановлению 12 456 га деградированных и неэффективно осушенных лесных торфяников, предотвращению вырубки и снижению деградации лесов, экологической реабилитации выработанного торфяника Докудовское, управлению пастбищами на Туровском лугу и замещению ископаемых видов топлива возобновляемыми видами энергии из болотной растительной биомассы.

Проект «Торфяники-2» завершился в 2017 году, было выполнено повторное заболачивание неэффективно осушенных торфяников (3384 га), экологическая реабилитации четырех верховых болот (11 257 га) и восстановление гидрологического режима заказника «Ельня», что приведет к сокращению выбросов парниковых газов на 2 220 179 т СО2-экв/20 лет.

«Беларусь часто называют «легкими Европы», а ее водно-болотные угодья имеют международное значение. Начиная с 1999 года ПРООН совместно с партнерами и Министерством природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь помогла реализовать шесть крупномасштабных проектов в области устойчивого управления водно-болотными угодьями. То, что сегодня Беларусь принимает меры по восстановлению деградированных и неэффективно осушенных болот, имеет огромное значение и будет способствовать значительному сокращению выбросов в атмосферу диоксида углерода. От этого выиграет и Беларусь, и вся Европа», – прокомментировал ситуацию Зак Тейлор, заместитель Постоянного представителя ПРООН в Беларуси.




«Активное сотрудничество и совместные усилия всех партнеров на региональном, национальном и глобальном уровнях являются ключевым фактором для достижения устойчивости и эффективной борьбы с изменением климата. Сегодня Беларусь уже предпринимает конкретные меры по сокращению выбросов в атмосферу диоксида углерода. Мы выступаем за объединение всех стран, международных организаций, ученых и общественности в борьбе за достижение этой глобальной цели», – считает Андрей Худык, министр природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь.

В планах проекта «Ветландс» – разработка долгосрочного плана устойчивого использования всех 260 000 га торфяников, осушенных на всей территории страны для ведения лесного хозяйства. Будут определены устойчивые направления использования для каждого торфяника.

Реабилитация нарушенных болот поможет стабилизировать уровень грунтовых вод, предотвратить минерализацию торфа и высыхание почв и окажет положительное воздействие на реки и луга, прилегающие к проектным территориям.

Работы по повторному заболачиванию в рамках «Ветландс» будут вестись на четырех проектных территориях – нарушенные лесные болота Жада, Острово и Городок и выработанный торфяник Докудовское. Повторное заболачивание (экологическая реабилитация) – наиболее эффективный метод устойчивого использования нарушенных торфяников, разработанный и апробированный в рамках реализации предыдущих проектов международной технической помощи ПРООН-ГЭФ.



Проект «Ветландс» внесет вклад в усовершенствование природоохранного законодательства и способствует разработке Министерством природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь проекта закона «Об охране и использовании торфяников», не имеющего аналогов в Европе.

Нарушенные болота. Масштаб проблемы в Беларуси
Сегодня в Беларуси насчитывается около 260 000 га торфяников, осушенных гидролесомелиорацией. Увеличение площади нарушенных торфяников наносит значительный экологический ущерб окружающей среде.

Осушенные торфяники и нарушенные болота превращаются из поглотителей углерода в его источник. Это приводит к потере накопленного в почве углерода и снижению плодородия почв. Ежегодно белорусские торфяники, осушенные для ведения лесного хозяйства, выделяют в атмосферу 5–15 тонн СО2-экв/га/год.

В результате добычи торфа, осушения болот, не пригодных для хозяйственного использования, и интенсивного сельскохозяйственного освоения осушенных земель, в Беларуси образовались значительные площади нарушенных торфяников, дальнейшее экономически эффективное использование которых нецелесообразно по различным причинам. Это и деградированные торфяные почвы, использовавшиеся ранее в сельском хозяйстве, и неэффективно используемые выбывшие из промышленной эксплуатации торфяные месторождения (143 300 га), а также 89 900 га естественных болот, на которых существенно нарушен гидрологический режим.

Нарушение естественного гидрологического режима этих болот ведет к снижению запасов воды, функций болот по ее очистке, нарушению гидрологического режима рек, приводит к торфяным и лесным пожарам.
Большие площади лесных торфяников, осушенных гидролесомелиоративными системами, потеряли свой производственный потенциал и уже не могут эффективно использоваться в лесном хозяйстве. Снижение уровня грунтовых вод на 0,5–0,7 м в результате осушения привело к обеднению биологического разнообразия.
На сегодняшний день Беларусь – один из мировых лидеров по восстановлению болот. В рамках проектов Международной технической помощи в Беларуси уже восстановлено 51 000 га неэффективно осушенных болот.

Материалы предоставлены пресс-офисом ПРООН в Беларуси

Биотопливо. Разработана технология превращения опилок в горючее



Разработки принадлежат исследователям из МФТИ и Объединенного института высоких температур РАН

Ученые из МФТИ и Объединенного института высоких температур РАН разработали уникальную технологию, позволяющую превращать древесные отходы в аналог угля, пишет Fuel Processing Technology.

Отличие нового изобретения от появившихся ранее экотехнологий – использование отходов производств, в отличии от используемых природных ресурсов. Последние не были признаны эффективными, так как использовали срубленный лес или другие биоресурсы. В результате озоновый слой Земли все-равно страдает.

Российские ученые разработали новую технологию, которая позволяет производить биотопливо из отходов других производств, не связанных напрямую с топливной промышленностью.

Процесс напоминает формирование каменного и бурого угля в недрах планеты. Ученые заполняют специальную печь спрессованными брикетами из древесного наполнителя, засыпают их толстым слоем особой глины и нагревают до температуры 200-300 градусов Цельсия. Компоненты древесины, такие как гемицеллюлоза, начинают разлагаться на более простые молекулы. Опилки постепенно превращаются в некое подобие угля.

Более того, помещение брикетов в оболочку из глины позволяет обойтись без инертного газа. Подобный подход позволил ученым значительно повысить энергоемкость «биоугля».

«При вырубке лесов образуется большое количество отходов: пни, ветви деревьев. Чаще всего они сжигаются на месте, а порой и просто выбрасываются. В последнем случае они становятся источником для развития болезней и вредителей наших лесов. Наша технология позволит создавать относительно небольшие производства, которые помогут решить, как энергетические, так и экологические проблемы», — цитирует источник сотрудника МФТИ Бориса Кичатова.

12.12.2018
05:25

Як усією мерією лисицю ловили

Руда хитруля ніби здогадується, що жодна державна служба не відповідає за її витівки, і регулярно навідується на дитячі майданчики


Дика лисиця у місті небезпечна тим, що часто є носієм сказу фото ілюстративне

Члени Об’єднання мешканців північного мікрорайону Львова «Шевченківській рай» б’ють на сполох: їхню територію буквально тероризує… лисиця. Ця симпатична звіринка вже ледь не перетворила їхній «рай» на пекло. Руда хитруля уже місяць водить за ніс мешканців мікрорайону, а заразом депутатів і чиновників Львівської міської ради. Вона періодично з’являється на вулицях Щурата, Миколайчука, Леннона та інших…

На останній сесії Львівської міськради депутат Роман Іванців порушив це серйозне питання. Як відомо, лисиці часто є носіями сказу, хоча самі хворіють на сказ рідко. Тому поява їх біля місць, де живуть люди, небезпечна. А ця лисиця дуже часто з’являється біля дитячих майданчиків, де відпочивають діти.

Депутат почав звертатися у різні органи, і виявилося, що питання лисиці не є в компетенції жодного. А це ДСНС, департамент екології ЛОДА, ветеринарна служба Держпродспоживзахисту, ЛКП «Лев», районна адміністрація, зоопарки та екологічні центри. За дику лисицю ніхто не відповідає…

«У Європі та Польщі зокрема, це досить поширена практика, коли окремі види хижаків (в тому числі лисиці) приходять у населені пункти, — розповів на сесії Роман Іванців. — Спеціальні служби їх відловлюють, вакцинують, стерилізують та згодом відпускають. У такому випадку хижак уже не несе загрози». Депутат запропонував внести відповідні доповнення до нещодавно прийнятої на сесії ухвали про захист постраждалих домашніх і диких тварин. Треба визначити, яка служба займатиметься подібними ситуаціями і які заходи треба проводити.

Міський голова Львова Андрій Садовий перейнявся проблемою і тут же на сесії дав доручення ЛКП «Лев» виїхати на місце і відловити лисицю. А потім вакцинувати її і вже далі вирішувати її долю (зрозуміло, у гуманний спосіб). Через декілька годин на сесії пройшла інформація, що лисицю зловили. Але ця інфа виявилася фейком.

Так з тих пір лисицю і ловлять… Дописувачі «Шевченківського раю» — дуже активні у соцмережах. Тому «тема лисички» піднімається там регулярно і є джерелом безкінечних обговорень, а часом навіть і сварок. «Весь район ловить лисичку, — пише Галина Афанасьєва-Мазяр. — Наш район найактивніший у місті — це радує… Можливо, варто звернути увагу на більш життєві проблеми? Піврайону в болоті… Довкола школи — суцільний каток у морози. Хто має за цим слідкувати? Там ходять діти, перехожі — хто буде відповідати за зламані руки-ноги? Будова стадіону — корисна річ, але чому треба робити через п’яту точку?»

А лисиця знай собі бігає між будинками. Нещодавно користувач Yura Henzhalo написав, що знову бачив рудого хижака: «Щойно (о 17.30) попід балконами 35-го будинку на вул. Леннона бігла лисиця, я галасом її відлякав. Було видно, що вона бігла на майданчик між 35 і 37 будинками. У цей час ще гуляли діти з батьками. Будьте обережні. Вона вже починає в білий день щораз ближче підходити до людей».

В ЛКП «Лев», якому мер доручив зайнятися лисицею, розводять руками. «Ми виїжджали декілька разів на це місце, і вдень і ввечері, і зранку, але не побачили лисиці. Мешканці кажуть нам, що бачать її тільки пізно ввечері, під ніч. Вдень вона до будинків не підходить», — розповіла журналісту «ВЗ» директор ЛКП «Лев» Оксана Кошак.

11.12.2018, 19:50
Юлія Ліщенко

Рубки зменшуються, а кошти збільшуються

Підсумки результативної роботи — саме той випадок, коли скупа мова цифри більш промовиста, ніж щедре багатослів’я. У цьому вкотре переконався, ведучи бесіду з директором держпідприємства «Ужгородське лісове господарство» Василем Києм. Йдеться про діяльність лісгоспу протягом трьох попередніх кварталів і очікувані результати за увесь поточний рік.


Директор Ужгородського лісгоспу Василь Кий.

До казни — третина реалізованого


Керівник розпочав саме з фактів. Отже, обсяг реалізації продукції за січень-вересень сягнув 26,6 млн грн. Це порівняно з таким же минулорічним періодом на 5,5 млн грн більше. Тобто, зростання — на 127 відсотків.

— І це при тому, що обсяг заготівлі деревини зменшився, — констатує директор. — А це означає, що кошти зросли не через збільшення рубок, а тому, що зросла ціна, за якою продається ліс на аукціонах.
А реалізовано 33 тисячі кубометрів деревини, з якої ділової лише 15 відсотків, а 85 — дров’яної.

Продаємо і пиляємо не ліс круглий, а заготовлений під час санітарних рубок: низькосортний, пошкоджений, вражений хворобами, — продовжує Василь Кий. — Щодо породи, то 80 відсотків — бук, а інше — дуб. Найкраще спрацювало Кам’яницьке лісництво, яке очолює Олександр Турянчич.

Звичайно, що кожного, хто працює будь-де, а тим паче в лісі, — цікавить оплата. «За цей період середньомісячна оплата праці становила 10 736 гривень, — каже очільник лісгоспу. — Торік була 9 816 гривень».

І хоча Ужгородське підприємство невелике і за обсягами заготівлі, і за площею, але за рівнем зарплати — на десятому місці серед двадцяти лісгоспів Закарпаття.

Якщо далі говорити про фінансові справи, то варто наголосити, що в «Ужлісі» — лише сорок вісім працівників. Чистий прибуток за три квартали становив 1,3 млн грн. І якщо торік до бюджету сплачено 8,2 млн грн, то цьогоріч уже — 8,9 млн. Тобто практично третя частина з 26,6 млн — суми реалізованої продукції.

До речі, заготовлено за цей час 32,5 тисячі кубометрів деревини. Але вся заготівля проводиться вибірковим методом. Навіть рубки головного користування, які можуть бути суцільними — тобто лісоруби можуть забирати всі дерева з площі, — все одно проводять вибірково, місцями, протягом декількох років. Так роблять у Європі. А це означає, що через п’ять років ділянка буде зрізана, але на раніше зрубаних місцях уже  буятиме молодий приріст!..

Хто ремонтує — дбає про завтра


А що зроблено в лісгоспі протягом літа? Адже можна зосередитися лише на виробничих моментах — мовляв, це основне; а все інше занедбати...

Ні. Директор хоч і молодий за віком, але господарник кмітливий.

«Улітку, коли сприяла погода, — розповідає В. Кий, — замінили дах на конторі лісгоспу, пофарбували фасад. А зараз, коли надворі дощі, проводимо ремонт усередині: замінили всі вікна, оновили стіни, систему опалення...»


— Гадаю, лісництва теж не обійшли увагою?


— Звісно, що ні, — відповідає директор. — Там теж сумлінно працюють наші люди. І в них також мають бути належні умови праці. Вже другий рік у лісництвах тривають ремонти. Останнім капітально оновили — із заміною даху, вікон, дверей, меблів — Анталовецьке лісництво. То будівля сорокових років минулого століття, і ремонту там не було щонайменше років сорок...


А ще відремонтовано лісовозну дорогу, якою залюбки користуються й туристи, — на гору Маковицю — найвищу вершину Ужгородського району.


Та й зроблено, де необхідно, й дрібніші ремонти на кількох об’єктах. Бо ж вимога адміністрації сувора: скрізь має бути чистота та порядок.


Попит на дрова — річ зрозуміла


— А як лісгосп планує завершити рік?


— Плануємо обсяг заготівлі зменшити порівняно з 2017-м на вісім відсотків, — каже директор. — Але обсяг реалізації в грошовому виразі зросте набагато.


Не можна обійти й таку непросту проблему, як реалізація дров, що сезонно загострюється саме влітку і восени. Тут іще додається й той факт, що територія лісгоспу облягає Ужгород і великі навколишні села. Мешкає в цих населених пунктах велике число краян. Та й попит на дрова — через постійне зростання ціни на природний газ — щороку посилюється. Тому й виникають черги.


— Забезпечені вже дровами бюджетні організації: сільради, дитсадки, школи, лікарні, військові частини, — каже В. Кий. — До кінця року маємо ліквідувати черги з отоварювання дровами населення.


Тож на цій оптимістичній ноті й завершуємо розмову.


Підготував Василь НИТКА - наш власний кореспондент у Закарпатській області

11 грудня 2018

Новий рік на порозі. Скільки ялинок планують реалізувати в цьому році?

Уже стало доброю традицією під час новорічно-різдвяних свят прикрашати свою оселю ялинкою, з блискучою мішурою, з яскравими іграшками. Аби задовольнити потреби усіх бажаючих та не нашкодити лісу, заготівлею ялинок займаються відповідні організації, притримуючись певних правил та чинного законодавства.



На Чернігівщині ялини заготовляють на спеціальних плантаціях, аби під час проведення рубок, формування і оздоровлення лісів. За словами фахівців, такі методи мінімізують шкоду для навколишнього середовища.

Олександр Марахонько, начальник відділу лісового господарства «Чернігівського управління лісового та мисливського господарства»: «У нас в управлінні знаходиться 12 державних підприємств. Всі вони займаються вирощуванням новорічних ялинок. Якщо брати по області, то у нас близько 492 га плантацій, де росте 1 мільйон 700 новорічних ялинок. В цьому році можемо реалізувати десь 144 тисячі ялинок. Плановий показник реалізації цього року – 25,5 тисяч».

На плантаціях за деревами старанно доглядають. Підстригають, надають привабливої форми. Щоб виростити таке новорічне деревце, потрібно від 5 до 10 років.

А для тих, хто наважиться зрубати ялинку без дозволу передбачене адміністративне покарання.

Олександр Марахонько: «На даний час чинним лісовим законодавством передбачені штрафи. Згідно статті 65 Адміністративного кодексу штраф складає від 80 до 170 гривень для громадян і від 119 до 204 гривень для посадових осіб. В зв’язку з тим, що дерева рубаються незаконно, нараховується шкода. А це 454 гривні за одне дерево».

Ялини, що реалізовують державними підприємствами мають маркування з кодом. За допомогою будь-якого мобільного телефону можна зайти на сайт «Державного лісового агентства», ввести нумерацію ялинки і тоді з’явиться інформація, на територія якого підприємства вона заготовлена, а також легальна вона чи ні.

Таким чином ви можете отримати всю інформацію про новорічне деревце, яке буде прикрашати ваш дім і радувати вашу родину.

Сюжет телеканалу «Новий Чернігів»
16:18, 11 ГРУДНЯ 2018

Міжнародний акредитаційний сервіс провів перевірку лісгоспів Львівщини



Міжнародний акредитаційний сервіс (Accreditation Services International) ASI, провів перевірку діяльності аудиторських компаній, які надають сертифікати FSC, зокрема перевірили державні лісогосподарські підприємства Львівщини які володіють таким серифікатом. Причиною перевірки послужив звіт британської організації «Еарсайт», про фальшивість тверджень якого неодноразово писала українська преса та говорили фахівці і активісти.

Про це повідомляє Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Ключові висновки ASI стосовно сертифікованих лісів, які перебувають в компетенції Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства такі:

– ASI не було виявлено доказів, які б підтвердили теорію щодо використання санітарних рубок для незаконного видалення здорових дерев.

– Спостереження ASI підтверджують твердження FSC Україна, що фактори, такі як зміни клімату, можуть викликати серйозні лісопатологічні проблеми в Україні, це явище задокументовано на інших територіях в усьому світі.

– Загалом є розуміння того, що санітарні рубки можуть бути використані у деяких випадках як привід для вирубки здорових дерев. І це відбувається у багатьох регіонах світу, де санітарний стан лісів перебуває під тиском кліматичних змін.

Повний текст звіту ASI українською мовою розміщений на сайті FSC Україна. Пропонуємо його Вашій увазі:

ASI провело поглиблене оцінювання відповідності за ключовими цілями в Україні.

Розслідування Earthsight «Причетні до корупції» детально досліджує корупцію та незаконну заготівлю деревини в українській лісовій галузі, включаючи державних посадових осіб, котрі були звинувачені в корупції, а також причетних до цього компаній. Більшість компаній, про які йдеться в звіті, є FSC-сертифікованими. Крім того, в звіті виокремлена причетність FSC, оскільки стандарти занадто легко піддаються хибному тлумаченню, а органи оцінювання відповідності (ООВ) не можуть виявити шахрайство та незаконні практики під час проведення аудитів.

Наведені серйозні звинувачення проти уряду, приватних компаній та системи FSC, і вони не є безпідставними. ASI займається проблемами, пов’язаними з FSC сертифікацією в лісовій галузі України з 2014 року. Попередні інциденти стосувалися наступних проблем:
незаконне видобування бурштину;
управлінський контроль державного управління лісами;
законність дозволів на проведення санітарних рубок;
відсутність адекватної ідентифікації та/або управління особливими для збереження цінностями у держлісгоспах при лісозаготівлі;
продаж необробленої деревини під виглядом дров паливних на ринок Європейського Союзу;
шахрайські практики при виробництві деревного вугілля з приховуванням/змішуванням продажів у фіктивних компаніях та уникненням їх виявлення шляхом зміни компаній та відмови від сертифікації.

Корупція є складною у виявленні і вирішенні проблемою для систем добровільних стандартів, і така ситуація не є унікальною для України чи для FSC. Там, де присутнє це явище, воно може бути поширеним, і системи добровільних стандартів, як правило, не розробляються безпосередньо з метою вирішення цієї проблеми. Оскільки до повноважень ASI, входить контроль діяльності ООВ, нашим першим завданням є забезпечення відповідності аудиторської компетентності та діяльності ООВ стандартам акредитації. Одним з інструментів, який ми застосовуємо, є оцінювання відповідності. Під час оцінювання відповідності ASI перевіряє адекватність методів попереднього аудиту, знахідок та висновків, а також підсумкового рішення щодо сертифікації шляхом безпосереднього аудиту відповідності утримувача сертифікату вимогам сертифікації.

Щоб зрозуміти, як ООВ працюють в Україні, ASI було розроблено детальні оцінювання відповідності стосовно ключових питань для України, які стосувалися кожного з трьох ООВ, які надають сертифікацію FM/COC: SGS, NEPCon та FC. ASI спрямувало увагу на державні лісогосподарські підприємства, стосовно яких раніше були повідомлення щодо інцидентів і які були розташовані в регіонах України, ідентифікованих у звіті Earthsight як такі, що мають більше проблем з корупцією.

Друга мета полягала в розгляді двох ключових проблем на рівні утримувачів сертифікатів (УС): а) обґрунтованість дозволів на проведення санітарних рубок та потенційні зловживання з метою надмірної заготівлі; і б) економічна діяльність УС та будь-які “червоні прапорці” стосовно питань, пов’язаних з діловою документацією, FSC транзакціями та продукцією. Було здійснене оцінювання для наступних УС:
  • FC-FM/COC-804483 Рогатинський лісгосп
  • SGS-FM/COC-002711 Львівське обласне управління лісового і мисливського господарства
  • NC-FM/COC-013427 Державне підприємство «Вигодське лісове господарство»
ASI було законтрактовано двох досвідчених консультантів для підтримки оцінювань: лісопатолога з 40-річним досвідом роботи в Україні та спеціаліста з питань корупції у ланцюгах постачання з досвідом аудиту діяльності державних лісогосподарських підприємств. Оцінювання були заплановані на початок жовтня, щоб мати змогу оцінити здійснення санітарних рубок. Під час усіх оцінювань була приділена увага поточним лісозаготівлям. ASI відправила досвідчених оцінювачів із значним досвідом у сфері лісового господарства в Україні. Крім того, представник FSC Україна приєднався до оцінювання спостерігачем. До складу команди також входив перекладач з досвідом у сферах лісового господарства та аудиту.

Оцінювання тривали від 2 до 4 днів, при цьому одна команда займалася дослідженням санітарних рубок, а інша – розглядом економічної діяльності ДЛГ. Вичерпні польові спостереження на 83 ділянках у трьох лісогосподарських підприємствах підтвердили, що у оглянутих лісах спостерігається широкомасштабне всихання, особливо у ялинових деревостанах (Picea abies). Всихання ялини було спричинене поєднанням впливу комах та інших факторів, велика кількість ділянок містили всохлі дерева, які вже були заселені вторинними шкідниками, зі значною кількістю вітровалу. ASI не було виявлено доказів, які б підтвердили теорію щодо використання санітарних рубок для незаконного видалення здорових дерев, втім, вибірка була невеликою, і її не можна екстраполювати на більшу територію. Крім того, експерти ASI відзначають, що уражені дерева на корені на ранніх стадіях можуть виглядати здоровими. Це потенційно може призвести до того, що спостерігач ставить під сумнів обґрунтування проведення санітарних рубок.

Огляд звітів про заготівлю деревини, лісовпорядних даних, документів щодо зберігання лісопродукції, продажів, ціноутворення, контрактів та інших не виявило жодних недоліків у господарській діяльності державних лісогосподарських підприємств (ДЛГ), які виступали об’єктами оцінювання. Таким чином, ASI у всіх трьох випадках може зробити висновок, що попередні методи перевірки ООВ, знахідки та висновки, а також відповідні рішення щодо сертифікації відповідають оцінюваним вимогам щодо акредитації та сертифікації.

Спостереження ASI підтверджують твердження FSC Україна, що фактори, такі як зміни клімату, можуть викликати серйозні лісопатологічні проблеми в Україні, це явище задокументовано на інших територіях в усьому світі. Проте, вибірка ASI була обмежена, і ми не можемо екстраполювати отриману інформацію на всю країну. Через це неможливо зробити припущення, що лісопатологічні проблеми є аналогічними в інших ДЛГ або виключають можливість зловживання санітарними рубками в інших ДЛГ. Таким чином, твердження, зроблені Earthsight щодо масштабів незаконних операцій в Україні, не були перевірені власними спостереженнями ASI.

Загалом є розуміння того, що санітарні рубки можуть бути використані у деяких випадках в якості приводу для вирубки здорових дерев, і це відбувається у багатьох регіонах світу, де санітарний стан лісів перебуває під тиском кліматичних змін. Таким чином, ASI рекомендує, щоб FSC, ASI та всі ООВ, які здійснюють сертифікацію лісогосподарських підприємств в Україні, працювали разом задля адаптації практики проведення аудитів та додаткових рівнів перевірки при розгляді санітарних рубок, з метою зменшення ризику нелегальної заготівлі у FSC-сертифікованих підприємствах.

Фото: ic.fsc.org
Leopolis.news

Коли лісова галузь потребувала підтримки - Громадська рада завжди була поруч та допомагала, - Володимир Бондар




Сьогодні відбулося останнє засідання Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України, яке пройшло на території відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування «Боярська лісова дослідна станція».

Участь у засіданні взяли члени Громадської ради, заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар, ректор НУБіП Станіслав Ніколаєнко, директор ННІ лісового та садово-паркового господарства Петро Лакида та інші.

У своєму виступі заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар зазначив, що лісова галузь останні роки переживає нелегкі часи, і підтримка Національного університету біоресурсів та природокористування, громадськості є надзвичайно важливою.

«Дякую цьому складу Громадської ради за допомогу. Ми разом вирішували багато проблем, які нависали над лісовою галуззю. Коли лісова галузь потребувала підтримки – Громадська рада завжди була поруч та допомагала», - наголосив він.

Володимир Бондар підкреслив, що завдяки спільним зусиллям, зокрема, громадськості та науковців вдалося у цьому році почати роботу з виділення бюджетних коштів для Південних та Східних областей України.

«У бюджеті на 2019 рік закладені кошти для лісів Півдня та Сходу. Це перший крок до створення Фонду розвитку лісового господарства та виконання Указу Президента. Так, це ще не ті кошти, які потрібні для розвитку, але вже є поштовх. Зокрема, це стало можливим і завдяки вам», - сказав він.

Заступник Голови Держлісагентства також прокоментував ситуацію з мораторієм на експорт лісоматеріалів необроблених та дров'яної деревини.

«Ми маємо мораторій на експорт ділової деревини. І мали його продовження – мораторій на вивіз дров’яної деревини. І хоч мораторій на експорт дров'яної деревини не був запроваджений, проте вже майже півроку експорт дров’яної сировини лісгоспами Держлісагентства не відбувається. Однак і переробки в Україні такої кількості дров’яної деревини немає. Особливо у зв’язку із санітарним станом лісів. Дрова гниють у лісі. І великий об'єм ресурсу просто пропадає», - повідомив Володимир Бондар.



Окрім того, заступник Голови Держлісагентства підкреслив, що завдяки спільним зусиллям лісівників, громадськості та багатьох інших вдається відбивати атаки щодо намагання віддати державні ліси у концесію або під приватизацію.

«Ми всі разом відчуваємо відповідальність за ліс і його майбутнє, тому нам і вдається протистояти всім негараздам та проблемам, які є в лісовій галузі», - наголосив Володимир Бондар.

Під час останнього засідання діючого складу Громадської ради при Держлісагентстві було розглянуто низку питань, зокрема щодо фіскального навантаження на лісогосподарські підприємства, участі у процесі лісової сертифікації та інші.

Нагадаємо, що наразі відбувається збір документів для формування нового складу Громадської ради при Держлісагентстві. Деталі тут.

2018-12-11 19:12:21

Чем опасны нынешние поправки к Лесному кодексу РФ (про безвозмездное пользование и др.)

4 декабря 2018 года Государственная Дума приняла в окончательном чтении законопроект № 176153-7 "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и отдельные законодательные акты Российской Федерации в части совершенствования порядка предоставления лесных участков в безвозмездное пользование". 11 декабря этот законопроект должен быть рассмотрен Советом Федерации, и в ближайшем будущем, очевидно, подписан Президентом РФ. В том, что законопроект будет одобрен, подписан, официально опубликован и вступит в силу, никаких сомнений нет. Ссылки:

Лесной рекорд тысячелетия: Дума приняла седьмой за текущий год набор поправок к Лесному кодексу РФ

Законопроект № 176153-7 "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и отдельные законодательные акты Российской Федерации в части совершенствования порядка предоставления лесных участков в безвозмездное пользование"


На первый взгляд, законопроект пустяковый, и мало на что повлияет. Тем не менее, в сочетании с уже имеющимися мутными нормами лесного и смежного законодательства даже такой пустяковый законопроект может приоткрыть некоторые дополнительные лазейки для растаскивания и (или) застройки лесов, особенно в густонаселенных регионах и окрестностях больших городов. Основное такое изменение состоит в следующем: для некоторых видов использования лесов изменены формулировки, определяющие, что при этих видах использования в лесах можно строить. Действующая редакция Лесного кодекса допускает при использовании лесов для заготовки и сбора недревесных лесных ресурсов, заготовки пищевых лесных ресурсов и сбора лекарственных растений, охотничьего хозяйства, выращивания лесных плодовых, ягодных, декоративных растений, лекарственных растений, рекреационной деятельности и сельского хозяйства возведение временных построек. Новая редакция вместо этого для перечисленных видов деятельности допускает возможность возведения (размещения) некапитальных строений, сооружений.

Что такое "временные постройки" - действующим законодательством не определено. Что такое "некапитальные строения, сооружения" - теперь определено: определение введено в статью 1 Градостроительного кодекса РФ федеральным законом от 03 августа 2018 года № 342-ФЗ. Согласно этому определению, "некапитальные строения, сооружения - строения, сооружения, которые не имеют прочной связи с землей и конструктивные характеристики которых позволяют осуществить их перемещение и (или) демонтаж и последующую сборку без несоразмерного ущерба назначению и без изменения основных характеристик строений, сооружений (в том числе киосков, навесов и других подобных строений, сооружений)". Под это определение можно подвести очень многое, в том числе разнообразные блочные дома, коттеджи на винтовых сваях, и тому подобные объекты. Конечно, все это раньше подводилось и под понятие "временные постройки" - но теперь, возможно, это будет делать проще, а оспорить - труднее.

Усугубляет ситуацию то, что для использования лесов гражданами в целях осуществления сельскохозяйственной деятельности для собственных нужд лесные участки предоставляются в безвозмездное пользование - эта норма уже есть в действующем Лесном кодексе, и она сохранена в новой редакции. Согласно законопроекту, "договор безвозмездного пользования лесным участком, находящимся в государственной или муниципальной собственности, может быть заключен на срок от одного года до пяти лет", при этом составление и государственная экспертиза проекта освоения лесов при таком договоре не предусматривается.

И еще одна проблема состоит в том, что для некоторых видов использования лесов статьей 21 Лесного кодекса РФ предусматривается наличие перечня объектов, не связанных с созданием лесной инфраструктуры (которые можно строить, реконструировать и эксплуатировать), утверждаемого Правительством РФ - а для некоторых не предусматривается. В частности, не предусматривается такой перечень для использования лесов для сельского и охотничьего хозяйства - что значительно увеличивает риски, связанные с вышеуказанными изменениями.

Что нужно сделать, чтобы эти риски уменьшить?

Самый очевидный и простой шаг - внести изменения в статью 21 Лесного кодекса РФ, распространив ее действие на использование лесов для сельского и охотничьего хозяйства. Шаг простой и совершенно логичный - нужно всего лишь добавить два новых пункта в часть первую этой статьи, обеспечив тем самым единообразное ее применение для всех соответствующих видов использования лесов. Но этим простым шагом можно будет обезопасить множество очень важных для людей лесов, в том числе в самых густонаселенных районах страны, и пресечь некоторые возможные хитроумные коррупционные схемы по "распилу" лесных земель.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=22998&sid=4e0d4bdc72725ca612c5034b80642f62