ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

13 грудня 2018

Лісоруби області мають збитки через продавців дешевих нечіпованих ялинок що заполонили Дніпро



Керівництво лісового та мисливського господарства підсумували сумну статистику для наших лісгоспів. За їхньою інформацією, цього року значно зменшився попит на ялинки. Як наслідок - господарства несуть збитки. Про це Дніпрограду повідомили в прес-службі Дніпропетровської обласної ради.

Цікаво, що причиною є не зменшення актуальності купівлі живих ялинок серед населення, а укорінення такого явища як «недобросовісна конкуренція». Все частіше до Дніпропетровщини привозять ялинки із сусідніх областей, які вирощені не у лісгоспах, а на приватних фермерських угіддях. Такі дерева продають нечіпованими, із заниженою ціною, втім, такий спосіб за Законом є офіційним. Наразі обласний лісгосп готує пропозицію, аби призупинити або обмежити продаж таких ялинок.

«Ялинкова кампанія вже стартувала, і наше головне завдання зараз - подбати про захист лісових насаджень, їх раціональне використання. Лісові господарства області повинні працювати ефективно та з максимальною користю», - прокоментував голова обласної ради Гліб Пригунов.

Цього року обласна рада, як у 2017-му, готує дозвіл на 29 тисяч одиниць новорічних дерев. Все інше — браконьєрство. Більше року на території Дніпропетровщини працює робоча група із запобігання знищення зелених насаджень та незаконної вирубки дерев. До неї входять представники влади, поліції, еко-інспекції. Сьогодні на черговій нараді представники правоохоронних органів відзвітували, що за рік збільшили кількість кримінальних проваджень, пов’язаних із незаконною вирубкою. Всього 53 справи було доведено до суду. Для порівняння - минулого року таких було лише 3.

«В роботі нашої групи є позитивні зрушення, приклади та позитивна статистика. Ми рухаємося у правильному напрямку. Втім, кримінальних проваджень відкрито сотні і їх треба доводити до логічного завершення. Будемо працювати над удосконаленням роботи, проводити інформування громад на місцях про посилення їх відповідальності щодо дотримання природо-охоронного законодавства», - зазначив Начальник управління з питань використання природних ресурсів Антон Кумановський.

Автор: Іван МУРАХА
Вчора 19:30

Юрій Марчук : «За час роботи Громадської ради вислуховували різні думки, були у нас дискусії, але, коли виникали різні серйозні проблеми і виклики перед лісовою галуззю, позиція Громадської ради, практично, була одноголосною»

  
  
  


11 грудня 2018 року, на базі Дзвінківського навчально-наукового виробничого центру ВП НУБіП України «Боярська лісова ослідна станція» пройшло чергове засідання Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів.

Перед початком засідання члени Громадської ради побували на території центральної садиби Боярської ЛДС, ознайомились з роботою наукової частини, лабораторії біотехнології рослин, лісової пожежної станції та Боярського лісопереробного комплексу.

У останньому у цьому складі засіданні Громадської ради брали участь заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар, ректор НУБіП Станіслав Ніколаєнко, директор ННІ лісового та садово-паркового господарства Петро Лакида.

У своєму виступі заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар подякував Громадській раді за підтримку, наголосивши, що завдяки спільним зусиллям, зокрема, громадськості та науковців вдалося у цьому році почати роботу з виділення бюджетних коштів для Південних та Східних областей України. «У бюджеті на 2019-й рік закладені кошти для лісів Півдня та Сходу. Це перший крок до створення Фонду розвитку лісового господарства та виконання Указу Президента. Так, це ще не ті кошти, які потрібні для розвитку, але вже є поштовх. Зокрема, це стало можливим і завдяки вам», - сказав він.

На засіданні Громадської Ради на обговорення виносилися різні питання: проблеми всихання лісів і необхідність вчасно прибирати деревину, поки вона не втратила своєї якості, а цьому заважають бюрократичні закони. Йшлося і про надмірне оподаткування лісогосподарських підприємств, закриття залізничних станцій, що ланцюговою реакцією створює низку інших проблем, бо з закриттям деяких залізничних станцій змінюється логістика, збільшуються витрати на перевезення деревини, що призводить до її подорожчання. 

Голова Товариства лісівників України, завідувач кафедри дендрології і лісової селекції НУБіП Юрій Марчук, зокрема, сказав, що, Товариство лісівників України буде ініціювати проведення круглих столів для обговорення законопроектів, які зараз потрібно готувати для лісового господарства. Це чотири закони: потрібно прийняття базового закону про Національну лісову політику, закон про ринок деревини, закон про оподаткування лісового господарства (потрібно змінювати податкову базу для лісового господарства) і створення нової екологічної служби в Україні. 
 
Юрій Марчук виступив з ініціативою провести у березні 2019–го року круглий стіл для обговорення і розробки Національної стратегії розвитку лісового господарства, а в травні наступного року організувати спільний форум лісівників і деревообробників для напрацювання національної політики лісового господарства і деревообробки, податкової бази для лісового господарства. «Ми, члени Громадської ради – люди різні: хто з бізнесу, хто від науки, освіти. За час роботи Громадської ради вислуховували різні думки, були у нас дискусії, але, коли виникали різні серйозні проблеми перед лісовою галуззю: створення концесії, стратегії, різні виклики, позиція Громадської ради практично, була одноголосною. Громадській Раді, яка приступить до роботи 22-го січня 2019-го року і буде працювати у непростий для країни рік, побажаю працювала злагоджено і продуктивно». 

Про фіскальне навантаження на лісогосподарські підприємства в Україні доповів член Громадської ради, доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» Ігор Лицур. Він, зокрема, сказав, що при збільшенні податкового навантаження на лісові господарства, надходження до державного бюджету зменшаться. Рада рекомендувала автору основні результати наукового дослідження розмістити на електронних ресурсах для ознайомлення.
Голова Правління непідприємницького товариства «Товариство лісової сертифікації в Україні» (FSC) Павло Кравець говорив про участь зацікавленої громадськості у процесі лісової сертифікації. Йшлося і про те, що потрібно ширше інформувати громадськість про роботу лісового господарства.

Перший заступник Голови Товариства лісівників України Віктор Корнієнко доповів про ухвалення доопрацьованого проекту рішення попереднього засідання Громадської питання «Про наукову, інноваційну та інвестиційну підтримку прискореного відтворення лісів».
Голова Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України Анатолій Карпук відзвітувався про роботу Громадської ради при Держліагентстві за 2 роки. За період своєї діяльності рада розглядала різні питання, пов’язані з проблемами ведення і розвитку лісового господарства, фінансування і бюджетної підтримки лісогосподарських підприємств на Півдні та Сході країни. Велика увага була приділена радою проблемам функціонування ринку деревини, лісовій сертифікації, біопаливу, вдосконаленню законодавчих і стратегічних документів реформування лісової галузі, питанням інформаційної політики та відкритості і прозорості діяльності лісової галузі. 

Анатолій Карпук подякував всім вам за роботу, небайдужість і тверду громадянську позицію щодо долі українського лісу, а новому складу Громадської ради, яка має розпочати свою роботу 22 січня 2019 року, побажав більш конструктивної взаємодії з Держлісагентством та іншими органами державної влади.

12 грудня 2018

У Житомирській області засудили лісника, який стріляв гумовими кулями по хлопцях у кафе та біля гімназії



Майстра лісу з міста Олевськ Житомирської області, який рік тому вчинив стрілянину гумовими кулями по місцевих жителях, засуджено до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком.

Про це 12 грудня повідомила прес-служба прокуратури Житомирської області.

«Під час судового розгляду справи установлено, що у серпні 2017 року 32-річний житель Олевська, майстер лісу державного лісогосподарського підприємства, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння на території місцевої гімназії, з хуліганських мотивів здійснив з гладкоствольного самозарядного пістолета для відстрілу гумових куль два постріли, одним з яких спричинив неповнолітньому легкі тілесні ушкодження. У подальшому, продовжуючи свої хуліганські дії, зловмисник вже після опівночі вчинив стрілянину по групі відвідувачів у місцевому кафе, також завдавши одному з них легких тілесних ушкоджень», - інформує прес-служба.

За даними прокуратури, вироком Олевського районного суду особу визнано винною у скоєнні злочину за ч. 4 ст. 296 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та звільнено від основного відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні проводили слідчіслідчого відділу прокуратури Житомирської області, - йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, влітку 2017 року в Олевську розлючений чоловік стріляв по підлітках і відвідувачах кафе та одного з них поранив. Його дратував шум, який спричиняли неповнолітні.

Як повідомляв Житомир.info, у 2017 році в місті Овруч Житомирської області чоловік із пістолета поцілив у 15-річну дівчину через те, що та з друзями рвала вишні з дерева на прибудинковій території. 6 липня 2017 в Коростенському районі 40-річний житель райцентру поконфліктував з місцевими через риболовлю та отримав кулю в живіт, а 15 липня в райцентрі Коростишів невідомі на мотоциклі розстріляли місцевого підприємця Євгенія Дідківського.


Житомир.info
12 грудня 2018, 10:46

В Сумах расследуют «лесную» аферу

Очередную аферу пресекли сотрудники следственного управления финансовых расследований ГУ ГФС в Сумской области под процессуальным руководством прокуратуры Сумской области.

В рамках расследования уголовного производства объявлено подозрение в совершении служебного подлога и умышленного уклонения от уплаты налогов в значительных размерах организатору - жителю Сум, который обеспечивал деятельность центра минимизации таможенных платежей.

По сообщению пресс-службы ГУ ГФС в Сумской области, схема деятельности заключалась в незаконном приобретении, легализации и дальнейшей реализации в Турцию по заниженным ценам лесоматериалов нелегального происхождения, приобретенных за наличные средства. Экспортируемые пиломатериалы реализовывались реальным предприятиям-нерезидентам по рыночным ценам, а часть валютной выручки оседала на карточных счетах организатора.

Сейчас продолжается досудебное расследование аферы, пишет УК.

Гройсман распорядился продавать лес только через е-аукционы




Премьер-министр Украины Владимир Гройсман обязал продавать лес исключительно при помощи электронныхе торгов.

Соответствующее распоряжение он озвучил во время заседания правительства, информирует Depo.ua.

"До конца этого года даю поручение внести на рассмотрение правительства решение о введении прозрачных аукционов по продаже леса. Чтобы продажа леса осуществлялась только через электронные торги", - заявил Гройсман.

Премьер-министр отметил, что прозрачность аукционов обеспечит возможность получать четкую информацию о контрабандном экспорте леса.

Напомним, Владимир Гройсман сообщил, что чиновники дали старт полноценному электронному управлению.

По материалам: Depo.ua
12:54 12.12.2018 |
Экономика

Беларусь предотвратит выбросы в атмосферу более 5 млн тонн CO2 благодаря восстановлению болот



Восстановление деградированных и неэффективно осушенных болот позволит Беларуси предотвратить выбросы в атмосферу в общей сложности 5 419 756 тонн CO2-экв/20 лет.

Такое сокращение выбросов станет возможным благодаря двум экологическим проектам – «Ветландс» и «Торфяники-2» – с финансированием Глобального экологического фонда и реализацией ПРООН совместно с Министерством природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь.




Пятилетний проект «Ветландс» стартовал в этом году, сокращения выбросов в атмосферу планируется достичь благодаря восстановлению 12 456 га деградированных и неэффективно осушенных лесных торфяников, предотвращению вырубки и снижению деградации лесов, экологической реабилитации выработанного торфяника Докудовское, управлению пастбищами на Туровском лугу и замещению ископаемых видов топлива возобновляемыми видами энергии из болотной растительной биомассы.

Проект «Торфяники-2» завершился в 2017 году, было выполнено повторное заболачивание неэффективно осушенных торфяников (3384 га), экологическая реабилитации четырех верховых болот (11 257 га) и восстановление гидрологического режима заказника «Ельня», что приведет к сокращению выбросов парниковых газов на 2 220 179 т СО2-экв/20 лет.

«Беларусь часто называют «легкими Европы», а ее водно-болотные угодья имеют международное значение. Начиная с 1999 года ПРООН совместно с партнерами и Министерством природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь помогла реализовать шесть крупномасштабных проектов в области устойчивого управления водно-болотными угодьями. То, что сегодня Беларусь принимает меры по восстановлению деградированных и неэффективно осушенных болот, имеет огромное значение и будет способствовать значительному сокращению выбросов в атмосферу диоксида углерода. От этого выиграет и Беларусь, и вся Европа», – прокомментировал ситуацию Зак Тейлор, заместитель Постоянного представителя ПРООН в Беларуси.




«Активное сотрудничество и совместные усилия всех партнеров на региональном, национальном и глобальном уровнях являются ключевым фактором для достижения устойчивости и эффективной борьбы с изменением климата. Сегодня Беларусь уже предпринимает конкретные меры по сокращению выбросов в атмосферу диоксида углерода. Мы выступаем за объединение всех стран, международных организаций, ученых и общественности в борьбе за достижение этой глобальной цели», – считает Андрей Худык, министр природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь.

В планах проекта «Ветландс» – разработка долгосрочного плана устойчивого использования всех 260 000 га торфяников, осушенных на всей территории страны для ведения лесного хозяйства. Будут определены устойчивые направления использования для каждого торфяника.

Реабилитация нарушенных болот поможет стабилизировать уровень грунтовых вод, предотвратить минерализацию торфа и высыхание почв и окажет положительное воздействие на реки и луга, прилегающие к проектным территориям.

Работы по повторному заболачиванию в рамках «Ветландс» будут вестись на четырех проектных территориях – нарушенные лесные болота Жада, Острово и Городок и выработанный торфяник Докудовское. Повторное заболачивание (экологическая реабилитация) – наиболее эффективный метод устойчивого использования нарушенных торфяников, разработанный и апробированный в рамках реализации предыдущих проектов международной технической помощи ПРООН-ГЭФ.



Проект «Ветландс» внесет вклад в усовершенствование природоохранного законодательства и способствует разработке Министерством природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь проекта закона «Об охране и использовании торфяников», не имеющего аналогов в Европе.

Нарушенные болота. Масштаб проблемы в Беларуси
Сегодня в Беларуси насчитывается около 260 000 га торфяников, осушенных гидролесомелиорацией. Увеличение площади нарушенных торфяников наносит значительный экологический ущерб окружающей среде.

Осушенные торфяники и нарушенные болота превращаются из поглотителей углерода в его источник. Это приводит к потере накопленного в почве углерода и снижению плодородия почв. Ежегодно белорусские торфяники, осушенные для ведения лесного хозяйства, выделяют в атмосферу 5–15 тонн СО2-экв/га/год.

В результате добычи торфа, осушения болот, не пригодных для хозяйственного использования, и интенсивного сельскохозяйственного освоения осушенных земель, в Беларуси образовались значительные площади нарушенных торфяников, дальнейшее экономически эффективное использование которых нецелесообразно по различным причинам. Это и деградированные торфяные почвы, использовавшиеся ранее в сельском хозяйстве, и неэффективно используемые выбывшие из промышленной эксплуатации торфяные месторождения (143 300 га), а также 89 900 га естественных болот, на которых существенно нарушен гидрологический режим.

Нарушение естественного гидрологического режима этих болот ведет к снижению запасов воды, функций болот по ее очистке, нарушению гидрологического режима рек, приводит к торфяным и лесным пожарам.
Большие площади лесных торфяников, осушенных гидролесомелиоративными системами, потеряли свой производственный потенциал и уже не могут эффективно использоваться в лесном хозяйстве. Снижение уровня грунтовых вод на 0,5–0,7 м в результате осушения привело к обеднению биологического разнообразия.
На сегодняшний день Беларусь – один из мировых лидеров по восстановлению болот. В рамках проектов Международной технической помощи в Беларуси уже восстановлено 51 000 га неэффективно осушенных болот.

Материалы предоставлены пресс-офисом ПРООН в Беларуси

Биотопливо. Разработана технология превращения опилок в горючее



Разработки принадлежат исследователям из МФТИ и Объединенного института высоких температур РАН

Ученые из МФТИ и Объединенного института высоких температур РАН разработали уникальную технологию, позволяющую превращать древесные отходы в аналог угля, пишет Fuel Processing Technology.

Отличие нового изобретения от появившихся ранее экотехнологий – использование отходов производств, в отличии от используемых природных ресурсов. Последние не были признаны эффективными, так как использовали срубленный лес или другие биоресурсы. В результате озоновый слой Земли все-равно страдает.

Российские ученые разработали новую технологию, которая позволяет производить биотопливо из отходов других производств, не связанных напрямую с топливной промышленностью.

Процесс напоминает формирование каменного и бурого угля в недрах планеты. Ученые заполняют специальную печь спрессованными брикетами из древесного наполнителя, засыпают их толстым слоем особой глины и нагревают до температуры 200-300 градусов Цельсия. Компоненты древесины, такие как гемицеллюлоза, начинают разлагаться на более простые молекулы. Опилки постепенно превращаются в некое подобие угля.

Более того, помещение брикетов в оболочку из глины позволяет обойтись без инертного газа. Подобный подход позволил ученым значительно повысить энергоемкость «биоугля».

«При вырубке лесов образуется большое количество отходов: пни, ветви деревьев. Чаще всего они сжигаются на месте, а порой и просто выбрасываются. В последнем случае они становятся источником для развития болезней и вредителей наших лесов. Наша технология позволит создавать относительно небольшие производства, которые помогут решить, как энергетические, так и экологические проблемы», — цитирует источник сотрудника МФТИ Бориса Кичатова.

12.12.2018
05:25

Як усією мерією лисицю ловили

Руда хитруля ніби здогадується, що жодна державна служба не відповідає за її витівки, і регулярно навідується на дитячі майданчики


Дика лисиця у місті небезпечна тим, що часто є носієм сказу фото ілюстративне

Члени Об’єднання мешканців північного мікрорайону Львова «Шевченківській рай» б’ють на сполох: їхню територію буквально тероризує… лисиця. Ця симпатична звіринка вже ледь не перетворила їхній «рай» на пекло. Руда хитруля уже місяць водить за ніс мешканців мікрорайону, а заразом депутатів і чиновників Львівської міської ради. Вона періодично з’являється на вулицях Щурата, Миколайчука, Леннона та інших…

На останній сесії Львівської міськради депутат Роман Іванців порушив це серйозне питання. Як відомо, лисиці часто є носіями сказу, хоча самі хворіють на сказ рідко. Тому поява їх біля місць, де живуть люди, небезпечна. А ця лисиця дуже часто з’являється біля дитячих майданчиків, де відпочивають діти.

Депутат почав звертатися у різні органи, і виявилося, що питання лисиці не є в компетенції жодного. А це ДСНС, департамент екології ЛОДА, ветеринарна служба Держпродспоживзахисту, ЛКП «Лев», районна адміністрація, зоопарки та екологічні центри. За дику лисицю ніхто не відповідає…

«У Європі та Польщі зокрема, це досить поширена практика, коли окремі види хижаків (в тому числі лисиці) приходять у населені пункти, — розповів на сесії Роман Іванців. — Спеціальні служби їх відловлюють, вакцинують, стерилізують та згодом відпускають. У такому випадку хижак уже не несе загрози». Депутат запропонував внести відповідні доповнення до нещодавно прийнятої на сесії ухвали про захист постраждалих домашніх і диких тварин. Треба визначити, яка служба займатиметься подібними ситуаціями і які заходи треба проводити.

Міський голова Львова Андрій Садовий перейнявся проблемою і тут же на сесії дав доручення ЛКП «Лев» виїхати на місце і відловити лисицю. А потім вакцинувати її і вже далі вирішувати її долю (зрозуміло, у гуманний спосіб). Через декілька годин на сесії пройшла інформація, що лисицю зловили. Але ця інфа виявилася фейком.

Так з тих пір лисицю і ловлять… Дописувачі «Шевченківського раю» — дуже активні у соцмережах. Тому «тема лисички» піднімається там регулярно і є джерелом безкінечних обговорень, а часом навіть і сварок. «Весь район ловить лисичку, — пише Галина Афанасьєва-Мазяр. — Наш район найактивніший у місті — це радує… Можливо, варто звернути увагу на більш життєві проблеми? Піврайону в болоті… Довкола школи — суцільний каток у морози. Хто має за цим слідкувати? Там ходять діти, перехожі — хто буде відповідати за зламані руки-ноги? Будова стадіону — корисна річ, але чому треба робити через п’яту точку?»

А лисиця знай собі бігає між будинками. Нещодавно користувач Yura Henzhalo написав, що знову бачив рудого хижака: «Щойно (о 17.30) попід балконами 35-го будинку на вул. Леннона бігла лисиця, я галасом її відлякав. Було видно, що вона бігла на майданчик між 35 і 37 будинками. У цей час ще гуляли діти з батьками. Будьте обережні. Вона вже починає в білий день щораз ближче підходити до людей».

В ЛКП «Лев», якому мер доручив зайнятися лисицею, розводять руками. «Ми виїжджали декілька разів на це місце, і вдень і ввечері, і зранку, але не побачили лисиці. Мешканці кажуть нам, що бачать її тільки пізно ввечері, під ніч. Вдень вона до будинків не підходить», — розповіла журналісту «ВЗ» директор ЛКП «Лев» Оксана Кошак.

11.12.2018, 19:50
Юлія Ліщенко

Рубки зменшуються, а кошти збільшуються

Підсумки результативної роботи — саме той випадок, коли скупа мова цифри більш промовиста, ніж щедре багатослів’я. У цьому вкотре переконався, ведучи бесіду з директором держпідприємства «Ужгородське лісове господарство» Василем Києм. Йдеться про діяльність лісгоспу протягом трьох попередніх кварталів і очікувані результати за увесь поточний рік.


Директор Ужгородського лісгоспу Василь Кий.

До казни — третина реалізованого


Керівник розпочав саме з фактів. Отже, обсяг реалізації продукції за січень-вересень сягнув 26,6 млн грн. Це порівняно з таким же минулорічним періодом на 5,5 млн грн більше. Тобто, зростання — на 127 відсотків.

— І це при тому, що обсяг заготівлі деревини зменшився, — констатує директор. — А це означає, що кошти зросли не через збільшення рубок, а тому, що зросла ціна, за якою продається ліс на аукціонах.
А реалізовано 33 тисячі кубометрів деревини, з якої ділової лише 15 відсотків, а 85 — дров’яної.

Продаємо і пиляємо не ліс круглий, а заготовлений під час санітарних рубок: низькосортний, пошкоджений, вражений хворобами, — продовжує Василь Кий. — Щодо породи, то 80 відсотків — бук, а інше — дуб. Найкраще спрацювало Кам’яницьке лісництво, яке очолює Олександр Турянчич.

Звичайно, що кожного, хто працює будь-де, а тим паче в лісі, — цікавить оплата. «За цей період середньомісячна оплата праці становила 10 736 гривень, — каже очільник лісгоспу. — Торік була 9 816 гривень».

І хоча Ужгородське підприємство невелике і за обсягами заготівлі, і за площею, але за рівнем зарплати — на десятому місці серед двадцяти лісгоспів Закарпаття.

Якщо далі говорити про фінансові справи, то варто наголосити, що в «Ужлісі» — лише сорок вісім працівників. Чистий прибуток за три квартали становив 1,3 млн грн. І якщо торік до бюджету сплачено 8,2 млн грн, то цьогоріч уже — 8,9 млн. Тобто практично третя частина з 26,6 млн — суми реалізованої продукції.

До речі, заготовлено за цей час 32,5 тисячі кубометрів деревини. Але вся заготівля проводиться вибірковим методом. Навіть рубки головного користування, які можуть бути суцільними — тобто лісоруби можуть забирати всі дерева з площі, — все одно проводять вибірково, місцями, протягом декількох років. Так роблять у Європі. А це означає, що через п’ять років ділянка буде зрізана, але на раніше зрубаних місцях уже  буятиме молодий приріст!..

Хто ремонтує — дбає про завтра


А що зроблено в лісгоспі протягом літа? Адже можна зосередитися лише на виробничих моментах — мовляв, це основне; а все інше занедбати...

Ні. Директор хоч і молодий за віком, але господарник кмітливий.

«Улітку, коли сприяла погода, — розповідає В. Кий, — замінили дах на конторі лісгоспу, пофарбували фасад. А зараз, коли надворі дощі, проводимо ремонт усередині: замінили всі вікна, оновили стіни, систему опалення...»


— Гадаю, лісництва теж не обійшли увагою?


— Звісно, що ні, — відповідає директор. — Там теж сумлінно працюють наші люди. І в них також мають бути належні умови праці. Вже другий рік у лісництвах тривають ремонти. Останнім капітально оновили — із заміною даху, вікон, дверей, меблів — Анталовецьке лісництво. То будівля сорокових років минулого століття, і ремонту там не було щонайменше років сорок...


А ще відремонтовано лісовозну дорогу, якою залюбки користуються й туристи, — на гору Маковицю — найвищу вершину Ужгородського району.


Та й зроблено, де необхідно, й дрібніші ремонти на кількох об’єктах. Бо ж вимога адміністрації сувора: скрізь має бути чистота та порядок.


Попит на дрова — річ зрозуміла


— А як лісгосп планує завершити рік?


— Плануємо обсяг заготівлі зменшити порівняно з 2017-м на вісім відсотків, — каже директор. — Але обсяг реалізації в грошовому виразі зросте набагато.


Не можна обійти й таку непросту проблему, як реалізація дров, що сезонно загострюється саме влітку і восени. Тут іще додається й той факт, що територія лісгоспу облягає Ужгород і великі навколишні села. Мешкає в цих населених пунктах велике число краян. Та й попит на дрова — через постійне зростання ціни на природний газ — щороку посилюється. Тому й виникають черги.


— Забезпечені вже дровами бюджетні організації: сільради, дитсадки, школи, лікарні, військові частини, — каже В. Кий. — До кінця року маємо ліквідувати черги з отоварювання дровами населення.


Тож на цій оптимістичній ноті й завершуємо розмову.


Підготував Василь НИТКА - наш власний кореспондент у Закарпатській області

11 грудня 2018

Новий рік на порозі. Скільки ялинок планують реалізувати в цьому році?

Уже стало доброю традицією під час новорічно-різдвяних свят прикрашати свою оселю ялинкою, з блискучою мішурою, з яскравими іграшками. Аби задовольнити потреби усіх бажаючих та не нашкодити лісу, заготівлею ялинок займаються відповідні організації, притримуючись певних правил та чинного законодавства.



На Чернігівщині ялини заготовляють на спеціальних плантаціях, аби під час проведення рубок, формування і оздоровлення лісів. За словами фахівців, такі методи мінімізують шкоду для навколишнього середовища.

Олександр Марахонько, начальник відділу лісового господарства «Чернігівського управління лісового та мисливського господарства»: «У нас в управлінні знаходиться 12 державних підприємств. Всі вони займаються вирощуванням новорічних ялинок. Якщо брати по області, то у нас близько 492 га плантацій, де росте 1 мільйон 700 новорічних ялинок. В цьому році можемо реалізувати десь 144 тисячі ялинок. Плановий показник реалізації цього року – 25,5 тисяч».

На плантаціях за деревами старанно доглядають. Підстригають, надають привабливої форми. Щоб виростити таке новорічне деревце, потрібно від 5 до 10 років.

А для тих, хто наважиться зрубати ялинку без дозволу передбачене адміністративне покарання.

Олександр Марахонько: «На даний час чинним лісовим законодавством передбачені штрафи. Згідно статті 65 Адміністративного кодексу штраф складає від 80 до 170 гривень для громадян і від 119 до 204 гривень для посадових осіб. В зв’язку з тим, що дерева рубаються незаконно, нараховується шкода. А це 454 гривні за одне дерево».

Ялини, що реалізовують державними підприємствами мають маркування з кодом. За допомогою будь-якого мобільного телефону можна зайти на сайт «Державного лісового агентства», ввести нумерацію ялинки і тоді з’явиться інформація, на територія якого підприємства вона заготовлена, а також легальна вона чи ні.

Таким чином ви можете отримати всю інформацію про новорічне деревце, яке буде прикрашати ваш дім і радувати вашу родину.

Сюжет телеканалу «Новий Чернігів»
16:18, 11 ГРУДНЯ 2018