ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

20 грудня 2018

Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук: Плантаційне вирощування новорічної продукції – це нормальний бізнес, який робиться без шкоди для природи


В Україні, в середньому в рік, заготовлюють близько 1 мільйона новорічних ялинок. Це не тільки ялина, це сосна і ялиця. Звідки вони беруться? Якщо перевести 1 мільйон на кількість садивного матеріалу на гектар, то щоб виростити таку кількість  рослин, потрібно 300-400 га землі. Це не так багато для такої країни як Україна, що має 33 млн га земель. Це серйозний потенційний бізнес. А оскільки ялинка росте 3-4 роки, щоб вона досягла комерційного стану,  треба мати 4 поля сівозміни для того, щоб мати безперервний обіг.
Сьогодні  є багато підприємств приватного і державного бізнесу, які вже організували вирощування ялинок лише на комерційній основі.

За словами лісівника зі стажем, Голови Товариства лісівників України Юрія Марчука, це дуже ефективно.

“Люди не йдуть в ліс і не рубають те, що повинно рости і створювати природні ліси. Кожна ялинка має свою електронну адресу, і ви можете побачити, легальна вона, чи нелегальна. Ця програма діє в Україні. І третє – ця ялинка є екологічно чистою. Якщо ви ставите її у своїй хаті, будьте певні, ця ялинка не має у своєму складі різних хімічних елементів, які можуть зашкодити вам, вашій родині, вашим дітям. Де є ризики? Ризики є там, де ми купуємо ялинку, яка не має електронного маркування, не має відповідного обліку у системі. Звідки ця проблема? Це якраз та проблема самосівних лісів, які з’явилися на закинутих сільськогосподарських паях, яких особливо багато на Поліссі.

Плантацій хвойних на Волині (Маневицький район)


За різними оцінками, таких лісів декілька сотень тисяч гектарів, і там багато самосівної сосни, яка підросла до віку від 4 до 10 років,  її заготовляють, завозять на залізничні станції, там  є стихійні ринки, там її і продають. Вона сама виросла, вона повинна була створити ліс. Але оскільки це сільгоспземля і власник її не використовує, а держава цей момент не регулює. Це, дійсно, проблема, яка підлягає регулюванню.,

Що стосується професійного плантаційного вирощування, то це бізнес.  Ми ж вирощуємо картоплю, вирощуємо пшеницю, а лісівники вирощують ялинку для новорічних свят. Цей бізнес дуже розвинений в Європі. Ви там не лише купуєте ялинку, яку забажаєте, вам  її упакують, нададуть товарного вигляду, до того ж, ви немало заплатите. Ціна такої ялинки – кілька десятків євро, а в нас така ялинка коштує 150-180 гривень.

Я б не хвилювався  зараз за екологію українських лісів. Сьогодні одна проблема – це ялинка без ознак, без маркування. Тоді вона точно зрубана нелегально в лісі, або в самосівних лісах, які виросли без втручання людини.

Щодо заміни справжніх ялинок штучними. Екологи закликають використовувати штучні ялинки, щоб не вирубувати живі дерева. Наведу приклад. Людина отримала чи купила квартиру. Вона яку підлогу хоче мати? Штучну, лінолеум, чи дощату? Вона хоче мати штучне пластмасове вікно чи натуральне? Ми повинні мати меблі натуральні чи з фенолами з ДСП? Ми повинні поставити ялинку природну чи штучну?

Коли  через економію  ми облаштовуємося штучними матеріалами, то  потім запитуємо себе, чому діти так часто хворіють, чому так багато алергій? А що ми знаємо ринок утилізації  штучних  ялинок? Скільки кілометрів сміттєзвалищ в Україні? Ми знаємо цю статистику? Де лежить ця пластмаса чи хімія, яка завезена для підлоги, для вікон?

Вибір ялинки – це особиста справа кожної людини. Але ви зайдіть у магазин і запитайте сертифікат на цю ялинку. І поцікавтеся: а з чого її зробили, скільки там полімерів, які вони? І тоді ви вирішуйте, яку ялинку вам вибрати, бо у вас діти. Це ваш вибір, це ваші ризики.
Я, як лісівник з великим стажем можу сказати, що плантаційне вирощування новорічної продукції – це нормальний бізнес, який робиться без шкоди для природи, адже є плантації чорниці, журавлини, є плантації верби, щоб отримати паливо, і є плантації ялини, які ми вирощуємо на Новий рік, щоб люди отримали задоволення. Я вважаю, що це правильний бізнес, екологічно виважений, до того ж, цю використану ялину ще й можна утилізувати без шкоди для навколишнього середовища”.


19 December 2018

19 грудня 2018

Природний парк на Закарпатті збільшився у розмірах




КИЇВ. 19 грудня. УНН. Уряд ухвалив рішення про розширення меж Ужанського Національного природного парку. Про це повідомило Міністерство екології та природних ресурсів на сторінці у Facebook, передає УНН.

“Відтепер до складу парку буде включено і надано йому у постійне користування 18370,1 гектара земель державної власності на території Великоберезнянського району Закарпатської області (з них 11382,1 гектара земель, входять до складу національного природного парку без вилучення)”, — йдеться у повідомленні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ужанський національний природний парк: унікальне місце на кордоні трьох держав

За словами Остапа Семерака, включені до площі пралісів та старовікових лісів, які мають надзвичайно високу природоохоронну цінність.

Ужанський парк входить до складу транскордонного українсько-польсько-словацького біосферного резервату “Східні Карпати”, об’єкту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, є територією Смарагдової мережі.

Смарагдова мережа Європи — мережа територій особливого природоохоронного значення, важливих для збереження біорізноманіття, в країнах Європи. Створена 1998 року для виконання Бернської конвенції 1979 року і підтримується державами — членами Ради Європи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ліси Карпат й Поділля включено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Ужанський національний природний парк — національний природний парк в Україні. Розташований у межах Українських Карпат, на території Великоберезнянського району Закарпатської області.

Створений у вересні 1999 року на основі природозаповідних об'єктів, які існували у верхів'ях річки Уж вже на початку ХХ століття, за часів Австро-Угорщини у 1908 році.

Нагадаємо, в Україні нещодавно з'явився зміїний заказник.
Джерело: УНН

"Ліс: від насіння до насіння" "виставково" представили в Ужгороді (ФОТО, ВІДЕО)

“Ліс: від насіння до насіння” – саме під такою назвою, вперше за новітню історію лісової галузі Закарпаття, в атріумі Закарпатської обласної державної адміністрації стартувала фотовиставка.



Всього на фотовиставці презентовано більше 60-ти світлин, авторами яких виступають закарпатські фотографи та фотокореспонденти й лісівники. Фотографії передають хронологію подій нелегкої праці лісівників: від збору насіння, посадки лісових культур, їх догляду та заготівлі.

Все це, за словами лісівників, може показати кожному закарпатцю роботу лісової галузі із середини. Перші відвідувачі фотовиставки діляться тільки приємними враженнями.

Триватиме фотовиставка “Ліс: від насіння до насіння” до початку січня, тож всіх охочих, лісівники запрошують в атріум Закарпатської обласної державної адміністрації. У майбутньому, керівництво обласного управління лісового та мисливського господарства планує презентувати фотовиставку також у Києві та інших районах Закарпаття.







19 грудня 2018 р.

Учнівське лісництво з Кіpовогpадщини пеpемогло на всеукpаїнському конкуpсі (ФОТО)



За pезультатами всеукpаїнського конкуpсу на кpаще учнівське лісництво 2018 pоку, пpоведеного Товаpиством лісівників Укpаїни, пеpше місце посіло Богданівське шкільне лісництво пpи ДП «Чоpноліський лісгосп» та Богданівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Пpо це йдеться на сайті Кіpовогpадського ОУЛГ.

Товаpиство лісівників відзначили високий pівень оpганізації pоботи та значні досягнення у діяльності богданівських учнів. Кpім того, Товаpиство відмітило багатоpічну плідну пpофоpієнтаційну pоботу з учнівською молоддю Кіpовогpадської обласної оpганізації.

З пеpемогою учнів та їхнього кеpівника вчителя хімії та біології Аллу Довженко пpивітала начальник обласного упpавління лісового та мисливського господаpства Наталія Pевенко. У подаpунок діти отpимали від Товаpиства лісівників пpоектоp.



«Гроші є, але...»

Чому екологи хочуть змінити механізм розподілу бюджетних коштів на охорону довкілля



ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«Коли я з друзями бував у національних парках і збирав для них по дві тисячі гривень на друк екологічних плакатів, виявлялося, що для них це — неабияке щастя. Бо п’ять років ніхто не міг надрукувати ці плакати. Далі я подивився, які ж суми надаються на національні парки із державного бюджету. Довідався, що гроші є, але природоохоронні заходи або неефективні, або в них є корупційна складова», — розповідав на зустрічі з громадськими активістами Петро ТЄСТОВ, еколог міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».

Навколо охорони довкілля в державному бюджеті обертаються чималі гроші. Приміром, цього року очікується надходження до нього двох мільярдів 842 мільйонів гривень від екологічного податку. Разом з тим на бюджетну програму «Проведення природоохоронних заходів» цього року заплановано надати лише 361 мільйон гривень, близько 12% від цієї суми. Решта залишається в загальній державній казні.

ШКІДЛИВІ ПРОЕКТИ

Екологи не кажуть, що грошей мало. Якраз навпаки, навіть ці суми можна по-мудрому розподілити і знайти для них ефективне застосування, якби це дозволяли передбачені законом механізми. Як зазначає еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Катерина НОРЕНКО, до 2015 року в Україні існував державний фонд охорони навколишнього природного середовища. Він так само наповнювався з екологічного податку та інших екозборів. Потім фонд припинив своє існування, і тепер розподіл коштів регулює державна програма «Проведення природоохоронних заходів» та відповідні урядові постанови. Утім, текст цих постанов прописано таким чином, що подати заявку на отримання коштів із держпрограми можна на будь-які проекти, навіть мало пов’язані з охороною довкілля. Приміром, ремонт лавиць, прокладання асфальтованих доріжок у парку, купівлю комп’ютерної техніки та меблів або ремонт адміністративних установ об’єктів ПЗФ.

«Наша організація із 2013 року вивчає, як витрачаються гроші з екологічних фондів, — продовжує Катерина Норенко. — Попри великі суми, стан довкілля не поліпшується саме через маніпуляції з текстом постанови уряду «Про природоохоронні заходи». Окремі заходи навіть шкідливі для довкілля. За екологічні кошти обприскували хвойні ліси пестицидами, цим грішило із 2013-го до 2016 року Кременчуцьке лісництво, та й не воно одне. Так, зі шкідниками треба боротися. Але потім доведеться рятувати ліс. Проте за урядовою постановою ці заходи прописали таким чином, що це охорона рослинних ресурсів. Нема системного підходу у використанні екологічних коштів, подеколи це латання дірок, а не розв’язання нагальних проблем. Також накладаються корупційна складова та непрозорість. Гадаєте, громадськість допустили до обговорення проектів, які варто фінансувати за державною програмою щодо охорони довкілля?»

ТОП ЗЛОВЖИВАНЬ

У Петра Тєстова свій перелік сумнівних проектів, реалізованих саме за програмою природоохоронних заходів: «Часто заходи плануються під конкретного виконавця. Так, торік Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління проводила тендер на друк книжок і створення порталу про екоосвіту на суму в чотири мільйони гривень. Умови були прописані таким чином, що його могла виграти лише єдина організація, яку очолювала колишня голова громадської ради при Мінекології Світлана Берзіна. Коли ми розповіли про ці зловживання, нам ніхто не вірив. Але потім цей факт довела Рахункова палата».

За словами еколога, іноді кошти йдуть на заходи, на яких легко піаритися політикам. Вони й справді полюбляють урочисто відкривати оновлені об’єкти. До переліку таких піар-проектів Петро Тєстов зараховує реконструкцію Музею лісу і сплаву біля озера Синевир, на яку надано 52 мільйони гривень, та ситуацію в дендропарку «Софіївка», де за 93 мільйони гривень мають здійснити реконструкцію алеї, гідротехнічних споруд, збудувати каскади і забезпечити інші вигоди. Справа хороша, але активіст не бачить у цьому турботи про довкілля.

Крім того, екопроекти «страждають» на завищення вартості робіт та низьку якість, а також на відсутність моніторингу, що змінилося після природоохоронного заходу.

Іноді вдається вплинути на ситуацію завдяки розголосу в медіа. Петро Тєстов згадав, як торік Київська обласна екологічна адміністрація надала 355 тисяч на створення шести нових об’єктів природно-заповідного фонду. Насправді під цими об’єктами малось на увазі одне джерело та сім дубів. Про цю історію писав «День» («Сім дерев та одне джерело», №8-9 від 20—21 січня 2017 року). На наш запит в ОДА відповіли, що так виконували свої повноваження. Цього року апетити Київської обласної держадміністрації зменшилися. Еколог зазначає, що на створення карт для 15 об’єктів ПЗФ передбачено 39 тисяч гривень. Це вже більш-менш адекватна сума.

НОВИЙ ФОНД

Здебільшого спілкування активістів із чиновниками зводиться до формальних відписок, які нікого ні до чого не зобов’язують. Тож екологічна спільнота пропонує в цілому змінити механізм розподілу та використання екологічних коштів, а також створити окремий екологічний фонд як юридичну особу, подібно до Пенсійного фонду чи Фонду соціального страхування.

Олена ВІТРАК, експерт із захисту довкілля, представниця асоціації «Енергоефективні міста України», навела приклад Польщі, де над появою такого фонду громада працювала чотири роки. В Україні на це також знадобиться час, адже йдеться про скасування старих постанов і наказів Мінекології щодо природоохоронних заходів і створення робочої групи для розробки нових нормативно-правових актів.

«Створення окремого екологічного фонду надасть можливість зосередити в одному місці всі екологічні збори. Фонд приверне увагу донорів, а це міжнародна технічна допомога, — вважає Олена Вітрак. — Така організація буде незалежною від Мінекології й гарантуватиме стабільність у виконанні певних стратегічних екологічних заходів».

Щоб ці плани не видавалися порожніми словами, експерти ЕПЛ за кілька місяців підготують для громадських активістів у регіонах інструкції, як контролювати екологічні кошти у себе на місцях. Далі проведуть для них серію тренінгів і складатимуть алгоритм створення спеціального екофонду.


Інна ЛИХОВИД, «День»
Газета: №231, (2018)

Ученые: экологическое сельское хозяйство вредит климату намного больше обычного


Экологическая ферма в Испании. Автор: McKay Savage/Creative Commons

Поскольку урожайность с гектара в экологическом сельском хозяйстве значительно ниже, чем в традиционном сельхозпроизводстве, оно сильнее влияет на изменение климата.

Такую гипотезу выдвинула группа ученых во главе с Тимоти Серчинджером из Принстонского университета в США, которая разработала новый метод оценки воздействия землепользования на изменение климата, сообщил в среду портал ERR Novaator.

В опубликованной в журнале Nature статье ученые утверждают, что экологическое сельское хозяйство создает заметно больше выбросов парниковых газов по сравнению с традиционным.

В частности, выращиваемый в Швеции экологический зеленый горошек влияет на изменение климата на 50% больше, чем обычный горошек, а в случае озимой пшеницы разница доходит до 70%.

Ученые объясняют свою гипотезу низкой урожайностью в экологическом сельском хозяйстве из-за отказа от использования искусственных удобрений. В связи с этим для производства такого же количества сельхозпродукции требуется освободить от леса значительно большее количество земли. Поскольку лес связывает углекислый газ, в атмосфере в результате остается больше этого парникового газа.

По мнению американских ученых, такая же логика применима и к животноводству: в экологическом сельском хозяйстве животных нужно кормить натуральным кормом, что также требует увеличенного землепользования. Впрочем, точных расчетов по животноводству в статье не представлено.

Редактор: Андрей Крашевский
https://rus.err.ee/886009/uchenye-jekologicheskoe-selskoe-hozjajstvo-vredit-klimatu-namnogo-bolshe-obychnogo

Порятунок рядового ясена: Деревам загрожує зникнення



Європі загрожує зникнення ясенів, попереджають науковці. Ці дерева вбиває грибкове захворювання Халара (Chalara), а також інвазійний жук, що має назву смарагдова вузькотіла златка. Халару викликає грибок Hymenoscyphus fraxineus. Спочатку він пошкоджує листя дерев, потім гілки і стовбур, далі — дерево гине, пише УКРОП із посиланням на Ресурс. 



Зелена вузькотіла златка, фото agroscience.com.ua

Вперше ясеневу хворобу виявили в 1992 році у Східній Європі. Ясеневі ліси поширені в Північній Америці, Європі та Південно-Східної Азії. Від початку 90-х років минулого століття шкідники з Азії — ясенева златка і гриб Халара, почали вражати ліси Америки і Європи. Масштаби вражають. В США щорічні втрати від ясеневої златки досягають одного мільярда доларів. В Європі від гриба гинуть мільйони дерев.

ЧИТАЙТЕ: Россия нападет с воздуха

Станом на 2016 рік епідемія вразила майже 2 млн кв. км по всій Європі — від Скандинавії до Італії. В Британії його вперше виявили у 2012 році у вантажі імпортованих дерев, тепер майже 95% ясеневих насаджень Британії потерпає від пошесті — такі дані публікують вчені у Nature Ecology and Evolution.

Вчені-лісоводи Науково-дослідного інституту лісогосподарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького розповідають, що ясенева смарагдова вузькотіла златка на батьківщині (на Далекому Сході та в Китаї) заселяє лише ослаблені дерева місцевих та інтродукованих видів ясена. Несподівано невідомими шляхами ця златка у 1990-ті потрапила у Московську область, а нині поширилася вже в Тамбовській області, Орлі та Воронежі, що недалеко від кордону з Україною.

Наші ясени також вражає цей інвазійний грибок, що спричиняє халаровий некроз, який, в в свою чергу вів до майже суцільного відмирання ясена у багатьох країнах Європи. Якщоще до всього приєднується ясенева смарагдова вузькотіла златка, під загрозою існування може опинитися не тільки ясен звичайний, але й пенсільванський, який широко застосовують у захисних насадженнях, зокрема вздовж шляхів.

Фахівці кажуть,на ранніх стадіях симптоми заселення дерев цією златкою виявити важко, оскільки вона спочатку заселяє крони. Коли у нижніх частинах стовбурів виявляються характерні D-подібні льотні отвори, дерева вже практично приречені. На цей час видно й інші симптоми заселення цим шкідником: кореневу поросль, тріщини кори, передчасне пожовтіння та зрідження листя, а також ознаки діяльності дятлів, які знищують личинок і лялечок златки під час зимівлі.

Масштаби пошесті настільки вражають, що фахівці в галузі дослідження і охорони лісів з різних країн, зокрема Данії, Норвегії, Росії, Німеччині, США пропонують створити міжнародний консорціум для порятунку ясенів.

Заходи з порятунку ясенів в числі іншого повинні спиратися на пошук генів стійкості до шкідників і селекцію стійких рослин.



ФОТО з смайту Ресурс

До недавнього часу вогнища ураження одразу двох шкідників не перетиналися. Останнім часом вчені виявили, що вони зустрічаються в європейській частині Росії, і златка тепер рухається на захід. За прогнозами вона буде в уражених грибом ясеневих лісах Європи через кілька років. З іншого боку, американським лісам, де господарює златка, ймовірно, не уникнути епідемії грибка Халара.

На думку колективу фахівців в області лісової генетики, охорони лісів і навколишнього середовища ситуація приймає глобальний характер і вимагає невідкладних заходів на міжнародному рівні.

Пропозиції вчених і пропонований комплекс заходів були опубліковані в журналі Nature Ecology and Evolution.

Рекомендації стосуються посилення і гармонізації заходів фітосанітарного контролю, навчання і підвищення обізнаності фахівців. Важливу роль мають відігравати науково-обґрунтовані підходи до захисту та відновлення ясеневих лісів.

Одним з головних інструментів повинна стати генетика, і особливо така її область як геноміка. В одному і тому ж лісі серед дерев спостерігається висока різноманітність по стійкості до шкідників. Завдання вчених виявити генетичні маркери стійкості та розробити генетичні тести, які дозволять оперативно знаходити стійкі дерева і використовувати їх для відновлення лісів.

«Дана проблема добре ілюструє важливість спільних міжнародних досліджень. У США є досвід боротьби зі златкою, в Європі — з Халара, і лише в Росії — з обома шкідниками. Тільки об’єднаними зусиллями можна врятувати ясени. Їх зникнення катастрофічно вплине на біорізноманіття. З ясенем європейським, наприклад, пов’язані більше тисячі видів, включаючи інші види рослин, а також грибів, комах, птахів і ссавців. При цьому в різних дослідницьких групах вже є наукові розробки, які можна використовувати в боротьбі з комахами-прибульцями.

Велику роль в цьому питанні повинна зіграти геномика, яка дозволяє виявити генетичні механізми стійкості і зрозуміти складні взаємодії в системі паразит-господар. Аналогічні дослідження вже проводяться в СФУ і Красноярському науковому центрі СО РАН», — розповідає співавтор публікації професор Геттінгенського і Техаського університетів, провідний науковий співробітник Інституту загальної генетики ім. Н.І. Вавилова РАН, керівник центру геномних досліджень та лабораторії лісової геноміки Сибірського федерального університету Костянтин Крутовський.

Вчені також звертаються до досвіду американських фахівців. Біологи розповідають про використання маленьких ос, які знищують ясеневу златку, завезену зі східної Азії. Проте вони ефективні лише на молодих ясенах з тонкою корою. В Росії використовують жука-наїзника. Завдяки йому шкідник там майже зник.

Вчені впевнені, що всі наукові передумови для порятунку ясеневих лісів вже створені. Бракує координації зусиль, якою і повинен зайнятися міжнародний консорціум, створений під егідою відповідних урядових та неурядових організацій Північної Америки і Євразії

19.12.2018

Не так страшен волк, как его «малюют»




На прошлой неделе в Минске прошел круглый стол с красноречивым названием «Волк – от преследования к управлению». На нем были представлены интересные научные доклады, но, к сожалению, отношение к этому виду в нашей стране до сих пор больше основывается не на исследованиях биологов, а на предрассудках. То, как они возникают, хорошо показал в своем выступлении координатор природоохранного проекта в Беловежской пуще Виктор Фенчук.

Так уж исторически сложилось, что сельским населением и охотниками волк воспринимается как вредитель, и подобное негативное отношение во многом повлияло на его образ в массовом сознании. СМИ только укрепляют плохую репутацию этого вида. Причем зачастую они делают это не сознательно, а в погоне за громкими заголовками, которые при перепечатке зачастую из нейтральных превращаются во все более негативные.

Вот лишь несколько типичных примеров:
Деревня взвыла волком: в Городокском районе серые хищники приучили сельчан к вилам и топорам

Волки терроризируют жителей 14 регионов Беларуси. Минлесхоз будет стимулировать отстрел хищников

В Малоритском районе волки держат в страхе жителей деревень
Стоит ли удивляться, что из 194 публикаций по проблеме взаимоотношений волка и человека, появившихся в белорусских СМИ за последнее время, лишь 23 оказались позитивными, 15 – нейтральными, а все остальные – негативными.

Эту волну породили 11 конфликтов, из которых один (в Ляховичском районе) оказался перепечаткой новости десятилетней давности. Также удалось установить, что в двух случаях именно бродячие собаки были виноваты в нападениях на домашних животных. В первую очередь это касается так называемой слонимской «чупакабры». В многих случаях разбирательство либо продолжается, либо оно вообще не проводилось, так что говорить о доказанной вине волка не приходится.



Та самая слонимсая «чупакабра», которая в итоге оказалась собакой

Ради «красного словца» зачастую сознательно преувеличивается и степень конфликта. Так, например, жительница д. Газьба Городокского района только из выпуска новостей узнала о том, что волки разорвали собаку прямо во дворе ее дома. Как оказалось, она никогда не видела не только самих волков, но даже их следов, а собака, которая и привязана-то не была, просто куда-то пропала. Сами жители деревни в Малоритском районе, которую волки якобы взяли в осаду, ничего об этом не слышали. Они отдают себе отчет в том, что живут рядом с лесом и могут встречаться с дикими животными, поэтому никакой паники среди сельчан нет. Об одном из подобных случаев мы уже рассказывали на нашем портале.

Даже сдержанные комментарии представителей БООР, которые не спешили валить всю вину на волков, не смогли изменить ситуацию к лучшему: материалы с апокалиптическими заголовками выходили регулярно на протяжении всего 2018 года. Между тем любое их опровержение оказывает куда меньшее воздействие на аудиторию, поскольку ему не хватает как раз броского заголовка и «жареных» фактов.
Именно поэтому так важно, чтобы журналисты, которые пишут о предполагаемых конфликтах между человеком и волком, ничего не придумывали от себя, чтобы приукрасить картину и набрать побольше просмотров, а также обращались за комментариями к специалистам, т.е. фактически оставались профессионалами.

В заключение хотелось бы добавить, что за последние десятилетия не было ни одного подтвержденного случая, чтобы волк напал на человека. Стоит ли тогда так его бояться? Этот вид является важной частью экосистем, охота на него разрешена даже на особо охраняемых природных территориях, при необходимости численность волка можно регулировать. Вот только опираться при этом следует на научные данные, а не на слухи и информационные «вбросы».

Фото слонимской «чупакабры» взято из презентации Виктора ФЕНЧУКА


Андрей Бородин
заместитель редактора Wildlife.by 0 1919 Дек 2018

НА ЧЕРКАЩИНІ ЛІСІВНИКИ ОБЛАШТУВАЛИ ДЖЕРЕЛО, ЯКОМУ МАЙЖЕ 170 РОКІВ



На Черкащині у Макіївському лісництві Кам’янського лісгоспу лісівники спільно з сільськими активістами облаштували древнє лісове джерело.

Міститься воно в урочищі «Апельня» і має дуже давню історію, адже перші згадки про нього з’явилися майже 170 років тому.

Про це «Україні молодій» повідомили в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

«За свідченнями місцевих старожилів, Макіївка Смілянського району здавна була багатою на лісові джерела. Донині збереглися три з них — усі вони розташовані у масиві Макіївського лісництва і завжди були під наглядом місцевої громади», — розповідають черкаські лісівники.

Вони кажуть, що джерело, яке відновили в урочищі «Апельня», відоме ще з 1850 року, з нього починалася річка Лебединка, яку сільська громада свого часу перегородила, утворивши цілий каскад ставків.

А не так давно макіївчани створили ініціативну групу й звернулися до лісівників, аби разом облаштувати місцину біля цього джерела, щоб користуватися ним було зручно.

За словами в.о. лісничого Макіївського лісництва В’ячеслава Бевза, загалом провели повну реконструкцію гідрологічного об’єкта — упорядкували прилеглу територію, встановили огорожу, оновили накриття над самою криничкою, зробили кілька спусків до джерела, адже воно розташоване в яру.

Тепер тут є все необхідне, щоб відвідувачам було приємно, зручно та комфортно набрати джерельної води та відпочити в лісі.

«Цікавим є й той факт, що одразу по завершенні роботи випало чимало снігу — ніби сама природа підтримувала ініціаторів цього проекту», — підсумовують черкаські лісівники.

Вивозити, не можна заборонити: ЄС просить дозвилити вивіз лісу-кругляка



Незважаючи на те, що в нашій країні з 2015 року діє мораторій на експорт кругляку, Україна стала найбільшим експортером нелегальної деревини до Євросоюзу.

Як заначили журналісти Громадського, таке рішення Євросоюз прийняв для "покращення інвестиційного клімату".

— ЄС закликав Україну продовжити боротьбу з прихованими інтересами для покращення ділового та інвестиційного клімату, негайно скасувати торговельні подразники, у тому числі мораторій на експорт лісу-кругляка, — йдеться у заяві за підсумками засідання Ради асоціації Україна-ЄС.

У свою чергу, Україна підтвердила свої обов’язки з реформи системи технічного регулювання та зобов’язалася спростити торговельні бар’єри з ЄС.

Незважаючи на те, що в нашій країні з 2015 року діє мораторій на експорт кругляку, Україна стала найбільшим експортером нелегальної деревини до Євросоюзу.

Свого часу через відмову його скасування Єврокомісія відмовилася надавати Україні транш на суму 600 млн євро.

Раніше Mukachevo.net повідомляло, що Закарпатська прокуратура повернула 440 тис грн збитків, заподіяних вирубкою лісу.
Mukachevo.net

Вівторок, 18.12.2018 | 20:50