ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

21 грудня 2018

Одні правила для всіх задля збереження планети

Підсумки міжнародних кліматичних переговорів у Катовіце та роль України.


У суботу, 15 грудня, у польському місті Катовіце завершилася конференція ООН зі зміни клімату.

Результатом двотижневих переговорів і запеклих дискусій стало прийняття зводу правил для реалізації Паризької кліматичної угоди. З яких питань країни змогли домовитися, а з яких — ні, і що означають ці переговори для України?

Книга правил: головні результати

Найважливішим досягненням цьогорічних кліматичних переговорів є прийняття так званої книги правил, яка дає змогу ввести в дію Паризьку кліматичну угоду 2015 р. Зокрема, країни дійшли згоди стосовно технічних деталей — вимірювання та звітування щодо викидів парникових газів, а також прогресу з виконання своїх кліматичних зобов'язань. Також домовилися працювати далі, щоб визначити нові цілі для фінансової підтримки найменш розвинених країн.

Паризька угода, а отже, й правила почнуть діяти для всіх країн одночасно з 2020 р. Однак конкретні дії країн правилами не передбачені: кожна повинна визначатися самостійно щодо своїх кліматичних політик для зменшення викидів. Також усі сторони угоди мають до 2020 р. подати до Секретаріату Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату оновлену кліматичну мету (зі зменшення викидів), яка може включати і перелік політик для її виконання.

Посилити амбіції? Ні, дякуємо

Головне питання, яке залишилося без відповіді, — посилення кліматичних амбіцій країн щодо зниження викидів. Незважаючи на невтішний прогноз стосовно зростання світових викидів парникових газів у 2018 р., про плани збільшити зобов'язання заявили тільки Канада, ряд країн ЄС, а також Україна. Питання посилених кліматичних амбіцій є критичним, адже згідно з висновками науковців, враховуючи нинішні тренди викидів, світ упевнено рухається до потепління на більш як 3ЉС уже у цьому столітті.

Ще одне питання без відповіді — ринкові механізми для зниження викидів і в який спосіб країни можуть заробляти квоти за свою діяльність зі зниження викидів і за свої "поглиначі" вуглецю (наприклад ліси, які поглинають двоокис вуглецю). Паризька угода визнає, що потрібні міжнародні правила з глобальної торгівлі викидами, та має забезпечити врахування кожної тонни СО2, що викидається в атмосферу. Не знайшовши спільної мови щодо правил функціонування таких ринкових механізмів, учасники конференції вирішили перенесли подальші обговорення на наступний рік.

"Наука — не до переговорів"

У жовтні 2018 р. було оприлюднено звіт міжнародної групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) про 1,5ЉС. Звіт підтверджує беззаперечний вплив діяльності людини на зміну клімату. Єдиний спосіб запобігти катастрофічним наслідкам цих змін — зниження викидів парникових газів уже сьогодні та низьковуглецевий розвиток у всіх країнах світу. Згідно з результатами звіту, викиди двоокису вуглецю необхідно скоротити майже наполовину до 2030 р. (порівняно з показником 2010-го) і досягти нульової позначки до 2050 р. Крім цього, доповідь засвідчує, наскільки критичною є різниця між глобальним потеплінням на півтора та два градуси. Наприклад, при потеплінні на два градуси 37% світового населення страждатимуть від екстремальної спеки щонайменше раз на п'ять років, на півтора — 14%; а підняття рівня моря за умови потепління на півтора градуси буде на 10 см меншим, ніж при потеплінні на два градуси.

Незважаючи на це, сторони кліматичних переговорів не спромоглися схвалити та домогтися від усіх країн урахування звіту МГЕЗК для посилення кліматичних дій. Головними противниками визнання важливості звіту стали Саудівська Аравія, США, Кувейт і Росія — країни, що найбільше залежать від видобутку нафти та інших видів викопного палива. Тож в остаточному тексті схвалюється лише "вчасне завершення роботи над звітом", а країнам "пропонується" використати звіт з подальшим обговоренням у РК ООН ЗК. Настільки м'яке фінальне формулювання означає, що багато країн можуть проігнорувати висновки науки при розробці своїх кліматичних стратегій.

Таке зневажливе ставлення до ключових наукових даних обурило не лише громадськість, а й країни, що є найбільш вразливими до змін клімату. Десятки країн, що розвиваються, звернулися до Генсекретаря ООН із закликом врахувати результати звіту МГЕЗК у Паризьких правилах, адже для них це питання не політики, а виживання.

"Чисті" вугілля й атом

Під час переговорів деякі країни намагалися просунути брудну енергетику та великі проекти гідроенергетики як вирішення проблеми зміни клімату. Зокрема, Польща, приймаюча сторона цьогорічних кліматичних перемовин, в особі президента відстоювала використання вугілля у своїй країні в подальшому, обґрунтовуючи це енергетичною суверенністю та називаючи чорне паливо "стратегічним джерелом енергії".
Громадські організації зустріли такі заяви країн не просто з насторогою, а відкритими протестами. Наприкінці першого тижня переговорів активісти з усього світу провели багатотисячний марш, вимагаючи повністю відмовитися від брудної енергії та посилити зобов'язання країн щодо зменшення викидів парникових газів. До цього маршу долучилися і представники "Екодії".

Польща цього року також запам'яталася тим, що відмовила у в'їзді щонайменше 13 представникам громадських організацій, серед яких мінімум дев'ять громадян України. Зокрема, двом представникам екологічної ГО "Екодія" заборонили в'їзд у країну, а ще двох — затримали. Після втручання нашого консула та тиску міжнародних громадських організацій затриманих українських активістів відпустили.

Обґрунтованих причин арешту польська сторона так і не навела, але офіційна причина затримання — "загроза державній політиці, внутрішній безпеці, громадському здоров'ю або міжнародним відносинам будь-якої держави — члена Європейського Союзу". Важливо зазначити, що затримані активісти були офіційними учасниками міжнародних кліматичних переговорів.

Спільні декларації та співпраця

Під час кліматичних переговорів Польща разом з іншими країнами ініціювала кілька спільних декларацій, серед яких хочеться відзначити такі:

— Сілезька декларація солідарності та справедливої трансформації;
— "Керуючи змінами разом — партнерство з електромобільності".

Україна разом з 41 країною підписала декларацію з електромобільності, ініційовану, крім Польщі, також і Великою Британією. Документ має на меті досягти "революції в електромобільності" і нульових викидів у секторі транспорту. Іншими підписантами документа стали 1200 компаній, а також міжнародні та громадські організації. Підписавши декларацію, країни та компанії зобов'язалися, зокрема, задекларувати перехід на транспорт із нульовими викидами, забезпечити розвиток "зеленого" громадського транспорту для покращення здоров'я населення, підвищити стандарти якості повітря у містах і працювати спільно над розвитком екологічно чистого транспорту та технологій.

Що стосується Сілезької декларації солідарності та справедливої трансформації, то Україна поки що не висловилася на її підтримку. Цей документ прийняли 45 країн світу у перший день переговорів. Підписання нашою країною декларації могло б нарешті підняти на національному рівні питання енергетичної трансформації, яка вже відбувається у світі. А також питання про долю наших вугільних регіонів та їх жителів: вони переважно зайняті у вугільній галузі, існування якої рано чи пізно добіжить кінця. Але дискусії, планування розвитку і майбутнього цих регіонів за участі усіх сторін поки що не відбуваються.

Роль України

За словами представників офіційної делегації України, переговори видалися важкими. Найбільше дискусій викликала стаття щодо ринкових і неринкових механізмів реалізації Паризької угоди. Найкращі перспективи залучити кліматичні інвестиції наша країна має саме через такі механізми. Проте розгляд і затвердження цього питання перенесли на наступний раунд переговорів, які мають відбутися у Чилі у 2019 р.

Для України кліматична конференція в Катовіце запам'ятається перш за все заявою міністра екології Остапа Семерака про готовність країни переглянути свій національно визначений внесок зі скорочення викидів парникових газів. Паризька угода передбачає, що для утримання глобального потепління на рівні 1,5–2°C кожна країна визначає свою участь у скороченні викидів парникових газів у вигляді власного національно визначеного внеску. Досягнення цілей Паризької угоди потребує невідкладного скорочення антропогенних викидів CO2та інших парникових газів в атмосферу та повного їх усунення до 2050 р. Тому зробити свій внесок більш амбітним — це логічний і довгоочікуваний крок для України.

Поточна мета України, яку наразі планують переглянути,передбачає зростання викидів парникових газів майже вдвічі від сьогоднішнього рівня. Це неважко порахувати: у 2015 р. національно визначений внесок України до Паризької угоди передбачав скорочення викидів СО2 до 60% від рівня 1990 р. Однак фактичний рівень викидів CO2 у 2015 р. уже становив 32% від рівня 1990-го.

Потенціал України для розвитку сучасних технологій, чистих джерел енергії та енергоефективності залишається надзвичайно великим і все ще мало використовуваним. Сильна кліматична політика дала би вагомий поштовх для економічного розвитку і руху до справжнього кліматичного лідерства.

Более 20 млрд рублей выделено на закупку техники для лесхозов

Речь идет о технике и оборудовании для борьбы с огнем, строительства и содержания противопожарных дорог, устройства и очистки минерализованных полос, отметили в Рослесхозе

МОСКВА, 21 декабря ./ТАСС/. Парк пожарной техники в российских лесных хозяйствах будет обновлен в течение шести лет, на закупку соответствующих машин дополнительно выделено более 20 млрд рублей, сообщает в пятницу отдел информационного обеспечения Федерального агентства лесного хозяйства (Рослесхоза).

"Предусмотрено дополнительное финансирование в размере 21,3 млрд рублей на модернизацию материально-технической базы государственных учреждений, специализированной лесопожарной техникой и оборудованием, в том числе по 3,5 млрд рублей ежегодно в течении шести лет, что позволит приобрести более 6 тыс. единиц техники. Будет закуплена новая техника и оборудование для борьбы с огнем, строительства и содержания противопожарных дорог, устройства и очистки минерализованных полос", - приводятся в сообщении слова руководителя Рослесхоза Ивана Валентика.

Он отметил, что в настоящее время парк лесопожарной техники изношен более чем на 80%, при этом в 2011, 2012 и 2014 годах выделялись специальные субсидии для закупки новой техники оборудования. "Всего было выделено 9 млрд рублей: в 2011 году - 5 млрд рублей, в 2012 году - 3,5 млрд рублей и в 2014 - 455 млн рублей. То есть, последнее выделение бюджетных средств на лесопожарную технику было в 2014 году, но и эта, относительно новая техника, уже требует замены", - подчеркнул Валентик.

По словам главы Рослесхоза, обновление технического парка позволит решить сразу несколько актуальных задач. "Такой шаг не только повысит скорость реагирования лесопожарных служб и, как следствие, снизит ущерб от лесных пожаров, но и оживит отечественное машиностроение, вызовет мультипликативный эффект в производстве техники, а также станет системной мерой поддержки отечественного производителя", - добавил он.

"Лісовий слід": у справі Гандзюк оголосили сім нових підозр



21.12.2018 16:34

Працівники Головного слідчого управлінням СБУ провели невідкладні слідчі дії у кримінальному провадженні за фактом умисного вбивства Катерини Гандзюк.

Про це повідомляє прес-центр СБУ.

“Правоохоронцями, зокрема, відпрацьовується одна із слідчих версій стосовно вчинення злочину над потерпілою у зв’язку з її активною громадською позицією щодо незаконного вирубування лісу на території Херсонщини та викриття причетних до цієї злочинної схеми посадових та службових осіб органів влади та місцевого самоврядування Херсонської області”, - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, у межах досудового розслідування правоохоронці встановили, що на території Голопристанського, Олешківського та інших районів Херсонської області за сприяння посадових і службових осіб органів влади та місцевого самоврядування здійснюється незаконне вирубування лісів і зелених насаджень з метою продажу деревини та отримання протиправного прибутку. При цьому факти масового вирубування лісів маскуються під санітарну рубку пошкоджених від пожежі дерев. «Легалізована» у такий спосіб деревина легалізується для подальшого перепродажу.

"Наразі оголошено про підозру в скоєнні злочину передбаченого ст. 115 Кримінального кодексу України семи фігурантам справи. Триває досудове розслідування", - заявили у СБУ.Читайте також: Побиття активіста у справі Гандзюк: Князєв каже, що до поліції ніхто не звертався

Як повідомляв Укрінформ, радника міського голови Херсона і громадську активістку Катерину Гандзюк 31 липня невідомі облили сірчаною кислотою. Вона дістала хімічні опіки й частково втратила зір. Гандзюк перенесла більше 10 операцій. Вона померла 4 листопада.

Того ж дня слідчі змінили кваліфікацію нападу на неї на "умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, на замовлення; скоєне за попередньою змовою групою осіб".

За підозрою в організації нападу на Гандзюк були затримані п'ятеро осіб, а 12 листопада стало відомо про арешт у цій справі Ігоря Павловського - колишнього помічника народного депутата Миколи Паламарчука.

В Олешківському районі патруль поліції за дві години викрив лісових браконьєрів та чоловіка, який ніс кущі конопель


У смт Нова Маячка наряд поліції під час патрулювання на вулиці помітив чоловіка з явними ознаками алкогольного сп’яніння, який ніс мішок. Поліцейські підійшли до громадянина для перевірки документів. Він пояснив, що є місцевим жителем. На запитання про вміст мішку чоловік сказав, що несе додому куплену ялинку. Під час перевірки поліцейські вилучили в мішку висушені кущі конопель, які чоловік виростив для власного вживання. Громадянин виявився раніше судимим за аналогічні злочини. Про це повідомляє відділ комунікації поліції Херсонської області.

Наркорослини вилучені та направлені на дослідження. Відкрите кримінальне провадження за ст.309 Кримінального кодексу України «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту».

Через дві години цей же наряд поліції патрулював трасу уздовж каналу між селами Щасливе та Ювілейне. Патруль помітив автомобіль «Москвич» білого кольору, що рухався по узбіччю дуже повільно і кілька разів зупинявся. Поліцейські зупинилися та пішки пішли вздовж лісосмуги до білої автівки. Раптом вони почули звуки працюючої бензопили. У лісосмузі поліцейські побачили трьох чоловіків, які пилили дерева акації та вантажили колоди в автомобіль. Один з правопорушників намагався втекти, але його наздогнали.

Лісовими браконьєрами виявилися троє місцевих жителів, усі раніше судимі за незаконний обіг наркотиків та зброї, перебували у стані алкогольного сп’яніння. Зі слів чоловіків, дерева вони спилили з метою їх подальшого продажу. Автомобіль, електропилу та деревину вилучено. Відкрите кримінальне провадження ст.246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка лісу».

СЕГОДНЯ, 17:19
GEROY

Закарпатські лісівники попереджають:«Три ялинки в лісі зрубав — привіт, кримінальна справа!». ФОТО



«Три ялинки в лісі зрубав – привіт, кримінальна справа!», – каже майстер лісу Чорноголівського лісництва Великоберезнянського держлісгоспу Віталій Юричканич до охорони зелених красунь відноситься дуже відповідально, пише УКРОП із посиланням на Ресурс. На початку грудня на цій території стартувала акція «Новорічна ялинка».

І тепер кожен день група з поліцейських і співробітників державної лісової охорони обходить місцеві стежини та плантації новорічних дерев. Про це пише видання «Новини Закарпаття».

А якби не рейди, порушників стало б набагато більше. Але не тільки за допомогою обходу лісових масивів захищають дерева місцеві лісівники.

Щороку у передноворічний період перед ними постає ще одне завдання: забезпечити новорічними ялинками жителів свого району і при цьому не завдати шкоди лісу. За яким принципом відбираються дерева для новорічного продажу, яка ялинка простоїть в будинку довше і чому в області створюють плантації новорічних ялинок – ми вирішили дізнатися з перших вуст. І вирушили за зеленим символом Нового року у Великоберезнянський район.

Шлях новорічного дерева розпочинається з лісових ясел

Шлях новорічного дерева розпочинається з лісових ясел – саме на спеціально створених плантаціях формується ялинка-красуня, яка радує дітлахів на Новий Рік та Різдво.



ФОТО з сайту Ресурс



ФОТО з сайту Ресурс


фото Uzhgorod.net.ua

Тож завітавши у Чорноголівське лісництво нас представили одному з найдосвідченіших працівників державної лісової охорони цього лісництва – майстру ліса Чорноголівського лісництва Віталію Юричканичу.

– Щороку ми визначаємо декілька ділянок для заготівля новорічних ялинок. – Зазвичай це ділянки під лініями електропередач, під якими необхідно зрубати дерева раз в декілька років, або землі, які все одно потрібно буде розчищати. До речі, Віталій Юричканич розповідає, що плантація новорічних ялинок в нього вже п’ять років. Загалом у лісництві на спеціальних плантаціях росте понад 1700 смерічок. Для реалізації вибираємо ту лісову красуню, коли ялинка набирає хорошу форму.

Браконьєрам – СТОП

До плантацій новорічних ялинок є що їхати, і по дорозі ми розпитуємо лісівника, як його колеги борються з тими, хто вважає за краще ходити за новорічним деревом не на ялинковий базар, а в ліс.

– Зараз уже мало хто без дозволу ризикує ялинки пиляти, – ділиться майстер лісу. – Покарання посилилися. За зрубане дерево накладається штраф розміром від 255 до 510 грн. та залежно від діаметра стовбура дерева одночасно нараховуються і збитки. Крім того, в порядку цивільно-правової відповідальності вони відшкодовують збитки, заподіяні лісовому господарству, а в разі заподіяння лісовому господарству значної шкоди громадяни та посадові особи можуть притягуватись до кримінальної відповідальності згідно з статтею 246 Кримінального кодексу України.

– І який сенс самому рубати? На ринку ялинка коштує від 45 до 110 гривень, а самовільно спиляне дерево обходиться в значно дорожче! – хитає головою пан Віталій. – Думаєте, в ліс найбідніші відправляються? Як би не так. Пару років тому об’їжджали ми територію, бачимо – джип біля дороги стоїть. А поруч порожні коробки валяються, явно господар машини викинув. Ми зупиняємося, хотіли штраф за це оформити. А тут і водій з лісу виходить, з ялинкою! Мабуть, через неї сміття з машини і викинув.

Ялинкові плантації – заготівля без шкоди природі

– Не дивлячись на те що поки рубка хвойних порід для новорічних свят не приносить великої шкоди лісу, ми давно думаємо про завтрашній день. І найкращий вихід для тих, хто бажає неодмінно наряджати в грудні вдома живу ялинку, – новорічні плантації, – коментує головний лісничий Закарпаття Ігор Коцур. – Подібні ділянки вже не один рік існують в лісових господарствах, підпорядкованих Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства. Робиться це так: вибирається майданчик і ділиться на ділянки. Їх має бути стільки, скільки років необхідно дереву, щоб підрости. Наприклад, для ялиці це 8-10 років, для ялини – 10-15. У передноворічний період більшість ялинок заготовляється саме з плантацій новорічних ялинок. І кожної весни на них висаджують майбутні ялиці та ялини. По-перше, це абсолютно не наносить шкоди природі. А по-друге, дерева, вирощені на таких плантаціях, набагато пишніше за тих, що ростуть в природних умовах і борються за світло сонця. А ще покупець точно Корисні поради від лісівників

Вибираючи ялинку, пам’ятайте: чим темніше хвоя і товщий стовбур, тим довше гілки не будуть обсипатися з дерева. Замерзлу ялинку не варто відразу ж вносити до квартируи Нехай постоїть день на балконі або в гаражі. Перед тим як встановити ялинку в будинку, відпиляйте 3-4 сантиметри стовбура. Найдовше простоїть дерево, стовбур якого поставити в відро з мокрим піском.

21.12.2018

Гандзюк могли вбити через викриття нею схем незаконної вирубки лісу - СБУ

Сімом особам повідомили про підозру.

Напад на активістку Катерину Гандзюк на Херсонщині могли вчинити через її активну громадську позицію щодо незаконної вирубки лісу в області та викриття причетних до цього осіб.

Таку версію розглядають у Службі безпеки України.

Зазначається, що вбивство Гандзюк, як варіант, може бути пов'язаним з викриттям посадових осіб та чиновників органів місцевого самоврядування, причетних до незаконного вирубування лісу у Херсонській області.

"У межах досудового розслідування правоохоронці встановили, що на території Голопристанського, Олешківського та інших районів Херсонської області за сприяння посадових і службових осіб органів влади та місцевого самоврядування здійснюється незаконна вирубка лісів та зелених насаджень з метою продажу деревини та отримання протиправного прибутку", - йдеться у повідомленні.

В СБУ повідомили, що сімом особам повідомили про підозру у вчиненні умисного вбивства.

Нагадаємо, 19 грудня на Херсонщині побили активіста, який допомагав тимчасовій слідчій комісії розслідувати напад на Катерину Гандзюк, яка померла в лікарні після отримання опіків.
Відео Вбивство Гандзюк: слідство встановило імя замовника

Організатора нападу на Катерину Гандзюк встановлено. Про це заявив генпрокурор Юрій Луценко. В цьому підозрюють херсонського кримінального авторитета Олексія Левіна. Він був засуджений до п'ятнадцяти років позбавлення волі за причетність до вбивств 15 людей, але звільнений за законом Савченко.



21 грудня 2018, п'ятниця, 17:20 | Джерело: https://tsn.ua/

Безпечний баланс між зростаючими потребами людини і обмеженими можливостями природи дозволить віднайти агроекологія



Питання екології у світі інтенсивних технологій набуває все більшої актуальності, адже в гонитві за високими врожаями ми можемо втратити природний біобаланс. На захисті природи постає ціла наука — агроекологія, яка останніми десятиліттями активно розвивається в Україні. Висвітлити наукове підґрунтя щодо гармонійного співіснування людини і природи за умов глобалізації ми попросили директора Інституту агроекології і природокористування НААН, доктора економічних наук, доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка НААН Ореста ФУРДИЧКА.

Оресте Івановичу, чим опікується агроекологія як наука? І наскільки змінилося з боку держави ставлення до неї за понад 40 років роботи очолюваного Вами Інституту?

— Ми вступили в нову еру свого існування, коли особливо гостро постають суперечності між зростаючими потребами людини та обмеженими можливостями природи.

За таких умов агроекологія — як фундаментальна основа формування агросфери, раціонального використання і відтворення природних ресурсів у сучасних складних екологічних та економічних умовах — повинна визначати стратегію розвитку аграрного виробництва. Її завдання полягає у віднайдені шляхів розв'язання проблем аграрної сфери як сьогодення, так і майбутнього; забезпечення збалансованого виробництва якісної та безпечної продукції за умови збереження і відтворення природно-ресурсного потенціалу агросфери.

Тому, за своєю суттю — агроекологія є наукою міжгалузевою, яка досліджує різні складові агросфери і охоплює всі галузі АПК (землеробство, рослинництво, тваринництво, переробка сільгосппродукції), а також лісові та водні екосистеми.

Саме над розв'язанням цих актуальних проблем агросфери за умови збереження і відтворення природних ресурсів багато років наполегливо працює науковий колектив Інституту агроекології і природокористування НААН. Торік наш Інститут відзначив 45 років від дня заснування.

Хочу підкреслити, що історія створення Інституту, його діяльність, численні перемоги і здобутки колективу нерозривно пов'язані з іменем патріарха аграрної науки, фундатора агроекологічної науки академіка НАН України і НААН світлої пам'яті Олексія Олексійовича Созінова. Саме він 1992 року був ініціатором створення Інституту. Започатковані ним основні наукові напрями мають своє продовження і розвиток.

Нині Інститут агроекології і природокористування НААН, як провідна установа з питань агроекології, природокористування, екологічної безпеки і головна установа Науково-методичного центру «Агроекологія», працює над науковим розв'язанням питань агроекології та впливає на формування державної політики щодо екологічної безпеки агровиробництва, охорони і раціонального використання природних ресурсів агросфери, збереження біорізноманіття, екологічної оцінки технологій, що використовуються в сільському господарстві тощо.

Діяльність наших науковців сприяє забезпеченню екологічної безпеки аграрного виробництва, у т.ч. на радіаційно забруднених територіях. Ми здійснюємо комплексну оцінку стану природних ресурсів екосистем України, розробляємо науково-методичні основи їхнього раціонального використання та охорони, науково-методичне забезпечення адаптації АПВ до глобальних змін клімату, займаємося відродженням сільгоспвиробництва на радіоактивно забруднених територіях.

Які тенденції серед сільгоспвиробників, з Вашої точки зору, тобто чи побільшало серед них таких, хто піклується про навколишнє середовище? Наскільки взагалі можна поєднати економічно успішне сільськогосподарське виробництво з екологічно чистим?

— Щодо термінології, то слід говорити про екологічно безпечне виробництво, а не екологічно чисте. Взагалі статистика щодо екологічно безпечного агровиробництва не ведеться, і тому важко говорити про такі тенденції у сільгоспвиробників. Однак хочу зауважити, що кількість сертифікованих органічних господарств в Україні за останні 10 років збільшилася вдвічі — сьогодні таких уже 375. Також зросли площі сільгоспугідь, сертифікованих як органічні.

Щодо другого питання, то наші дослідження показують, що в окремих господарствах, які здійснюють екологічно безпечне агровиробництво, рівень його рентабельності сягає 150-200% (зокрема, ПП «Агроекологія» (Полтавська обл.), ПП «Галекс-Агро» (Житомирська обл.), яка набагато перевищує показники навіть провідних агрохолдингів країни.

Ви і науковці Інституту є постійними учасниками міжнародних конгресів, ділових наукових зустрічей тощо. Як світ бачить Україну з погляду екологічності зараз? Чи згадують Чорнобиль?

— Великий інтерес і підтримку у світі викликали ініціативи України щодо імплементації Протоколу про боротьбу з підкисленням, евтрофікацією і приземним озоном (Ґетеборзький протокол) та Директиви 91/676/ЄС від 21 грудня 1991 року про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел (Нітратна директива).

Наголошую, світова спільнота позитивно оцінює зусилля нашої країни у сфері екологічної політики, охорони навколишнього природного середовища.

Україна є членом багатьох міжнародних конвенцій, угод щодо збалансованого розвитку і збереження природних ресурсів.

Щодо наслідків Чорнобильської катастрофи 1986 року, то значні зусилля науковців спрямовані на мінімізацію наслідків радіаційного забруднення території України, відновлення та реабілітації земель. Провідні вчені нашого Інституту спільно з колегами з Франції, Великобританії, Японії інших країни виконують дослідження у проектах та надають методичні рекомендації, вказівки виробництву.

У рамках Програми розвитку ООН здійснюються заходи щодо реабілітації земель, відновлення аграрного виробництва у Житомирській, Київській областях. Разом із компанією «Ів-Роше Україна» Інститут проводить залісення техногенно забруднених земель, зокрема виведених із сільськогосподарського користування у Народицькому районі Житомирської області.

Які міжнародні зобов'язання з екології і з агроекології покладені на Україну? Наскільки ми їх дотримуємося?

— Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС і має намір гармонізувати своє національне законодавство з нормами ЄС. Останні, насамперед ті, що стосуються норм викидів забруднюючих речовин у сільському господарстві, також інтегровані до Ґетеборзького протоколу (ГП).

Які вітчизняні закони, що контролюють екологічність виробництва, вже працюють, скільки і які саме перебувають на стадії доопрацювання? І хто контролює дотримання цих законів?

— В Україні існує достатньо потужна законодавча база щодо екологічності виробництва. Інше питання — контроль за дотриманням цих законів. Серед головних слід звичайно виділити Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», «Про відходи» тощо.

Зокрема, останнім ухваленим Законом України щодо контролю за екологічністю виробництва є Закон України «Про оцінку впливу на довкілля». Сьогодні на опрацюванні та експертизі перебуває ціла низка законопроектів щодо контролю за екологічністю виробництва, зокрема «Про управління відходами», «Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» та інші.

Контроль за дотриманням законності в сфері охорони довкілля здійснює низка органів центральної виконавчої влади. Перш за все, Державна екологічна інспекція України, яка сьогодні реформується і найближчим часом трансформується в Державну природоохоронну службу України. Стосовно сільського господарства, контролюючі функції в сфері охорони довкілля також має Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).

Утилізація відходів у тваринництві — дуже широка тема, й одна з актуальних проблем агроекології. Чи є якісь рішення з наукової точки зору?

— Утворення значних обсягів відходів є характерною рисою ведення тваринництва. Переробка і використання відходів побічної продукції одна з найскладніших проблем промислового тваринництва, яка є складовою стратегії поводження з відходами.

Пошук шляхів утилізації та наукового супроводу біоконверсії побічної продукції виробництва та стічних вод у промисловому тваринництві є актуальною і важливою.

Її вирішення має велике екологічне та економічне значення. Одним із шляхів екологізації тваринництва є вдосконалення технологій утилізації побічної продукції та відходів тваринництва в напрямку повного використання фізичної маси і поживних елементів гною і посліду, що дозволяє знизити забруднення водних джерел, а також знизити виділення в навколишнє середовище аміаку та парникових газів.

Негативні наслідки від впливу інтенсивного ведення тваринництва вимагають перегляду більшості систем ведення сільського господарства і тваринництва, зокрема переходу на більш раціональні з точки зору екології, здоров'я та гуманності.

Сучасні технології переробки стоків потребують суттєвих капіталовкладень. Їх доцільно застосовувати на крупних тваринницьких підприємствах, де кількість побічних продуктів значна і вкладання коштів у їхню обробку економічно виправдане. Натомість нині близько 70% сільськогосподарських тварин в Україні утримують у дрібних господарствах, господарствах населення, де впровадження сучасних технологій обробки стоків практично неможливе й економічно невигідне.

Для подолання негативних екологічних наслідків при переробці посліду і гною нами пропонуються: організація промислової переробки посліду та гною для отримання органічних добрив; використання біоенергетичних установок.

В аграрній науці дедалі частіше використовуються новітні розробки, зокрема БПЛА (безпілотники), дедалі більше доступніший супутниковий моніторинг — чи використовуються ці технічні новинки в Інституті?

— Для забезпечення сталого розвитку АПК, удосконалення управління природними ресурсами, адаптації агроекосистем до змін клімату, нарощування виробництва агропродукції та прогнозування продуктивності агроекосистем важливе значення має використання сучасних інформаційних технологій, у т.ч. супутникових систем, які дозволяють оперативно моніторити агросфери як на глобальному, в масштабах країни, так і на регіональному і локальному рівнях. Аналіз ретроспективної й оперативної супутникової інформації дозволяє встановлювати закономірності змін в агросфері та на цій основі ухвалювати своєчасні управлінські рішення щодо адаптації аграрного виробництва до змін клімату, удосконалення систем землекористування, у т.ч. боротьби з деградацією та опустелюванням земель, підтримання ландшафтного і біотичного різноманіття, раціонального використання меліорованих земель (особливо зрошуваних), лісів та стану природоохоронних територій.


Колектив Інституту агроекології і природокористування НААН разом із президентом НААН академіком Ярославом ГАДЗАЛОМ

Незважаючи на очевидну ефективність супутникової інформації, використання цього інформаційного ресурсу в науковій, виробничій та моніторинговій діяльності в агросфері України залишається недостатнім, результати досліджень не завжди доводяться до технологічного системного застосування в аграрному виробництві, у т.ч. у системі агроекологічного моніторингу.

На засіданні Бюро Президії НААН, враховуючи актуальність цього питання для аграрної сфери, 12 грудня 2018 року я виступав з актуальною доповіддю «Моніторинг агросфери управління агроресурсами та прогнозування на засадах дистанційного зондування». Відтак Академією було ухвалене рішення створити на базі Інституту агроекології і природокористування НААН міжвідомчого науково-аналітичного центру «Агрокосмос».

В Інституті використовується супутниковий моніторинг у відділі радіоекології і дистанційного зондування. Зокрема лабораторією аерокосмічного моніторингу розроблено методичне забезпечення щодо агроекологічного моніторингу за супутниковими даними високого і низького просторового розрізнення, які є у вільному доступі, в т.ч. визначення ерозійної деградації, кризових посушливих явищ. Супутниковий моніторинг використовується також для виявлення осередків ураження лісових масивів сосни верхівковим короїдом та у розробці науково-методичних основ оцінки екосистемних послуг агроландшафтів. За супутниковими даними надавалась інформація до Мінагрополітики щодо стану посівів та їхнього вологозабезпечення протягом посівної кампанії та вегетаційного періоду.

Нашим Інститутом спільно з ДП «Дніпрокосмос» Державного космічного агентства України розроблено Концепцію НТП «Моніторинг агроресурсів і прогнозування їхнього стану з використанням даних дистанційного зондування Землі». В рамках програми наукових досліджень НААН «Агроекологія» напрацьовано науково-методичне і нормативне забезпечення створення і функціонування наземної підсистеми дистанційного моніторингу, агроекологічної оцінки агроландшафтів та систем землекористування. Запропоновано методичні основи визначення за даними ДЗЗ статистики площ, стану і продуктивності посівів, контролю сівозмін, ерозійної деградації ґрунтів, виявлення кризових посушливих явищ в агроландшафтах. У рамках проекту «Проведення просторової оцінки ступеня сприятливості майбутніх кліматичних умов для продуктивності зернових культур і лісових насаджень» розроблено алгоритм для визначення прогнозу впливу змін клімату на врожайність та валовий збір зернових культур на найближчу і віддалену перспективу.

Одним із найперспективніших напрямків застосування БПЛА є сільське господарство. Прибуток від використання безпілотників, наприклад, в аграрній сфері США спеціалісти оцінюють у $75 млрд до 2025 року за рахунок створення нових робочих місць та оптимізації існуючих процесів.

Використання безпілотників у сільському господарстві дозволяє здійснювати безперервний моніторинг за станом сільгоспугідь, контролювати якість виконання польових робіт, прогнозувати реальні обсяги врожаю. Вони є необхідною складовою точного землеробства, дозволяють визначати чинники впливу на врожайність сільгоспкультур. За допомогою БПЛА можна визначити за кольором ділянки рослин із низьким рівнем фотосинтетичної активності, спалахи та поширення збудників хвороб і шкідників, неякісне проведення агротехнологічних операцій, утворення льодової кірки, вимокання, посуху, ґрунтовідміни, оцінити товщину снігового покриву тощо.

Органічне сільськогосподарське виробництво в Україні вже достатньо помітний рух. Чи є екологічне органічним і навпаки?

— Термін «органічне сільське господарство» запровадила Міжнародна федерація органічного руху (IFOAM) понад 30 років тому, і саме він в англомовному світі став узагальнюючим терміном, коли мова йде про толерантну до природи сільськогосподарську діяльність. Проте в кожній країні існують свої традиції та мовні особливості. Так, у деяких країнах (Німеччина, Швеція, Данія, Норвегія) толерантні до природи способи агровиробництва називають «екологічними». Інші країни (Швейцарія, Австрія, Італія, Франція та Німеччина) використовують термін «біологічний».

У Директиві ЄС 2092/91 від 24 червня 1991 року, яка регулює правила органічного агровиробництва та маркування органічної продукції і продуктів харчування, ці національні традиції й мовні особливості було взято до уваги, що зумовило офіційне закріплення всіх трьох термінів («органічний», «екологічний», «біологічний») та їх відповідних скорочень («еко-» і «біо-») в усіх офіційних документах Європейського Союзу щодо органічного сільського господарства.

Орест ФУРДИЧКО (праворуч), директор Дослідної станції лікарських рослин Олексій УСТИМЕНКО, завідувач лабораторії Наталія КУЦЕНКО

Останніми роками, маючи значний потенціал галузі органічного сільського господарства, зокрема виробництва органічної продукції та споживання на внутрішньому ринку, Україна досягла хороших результатів у розвитку цієї сфери аграрної економіки. За даними Мінагрополітики, на початок 2018 року Україна посідає 11 місце серед країн Європи та 20 у світі за загальною площею сільгоспугідь, сертифікованих як органічні. За останні 5 років вони збільшилися на 54% і на сьогодні складають 420 тис. га. Найбільше серед органічної продукції ми вирощуємо зернових, проте набирають популярності нішеві культури, зокрема ягоди. Очікується, що виробництво органічної продукції у нас і надалі зростатиме, оскільки європейські потужності не здатні задовольнити місцевий попит на неї. Обсяг експорту за останнє десятиріччя зріс у понад 20 разів і 2017-го сягнув EUR99 млн. Основними експортними продуктами є зернові, олійні, бобові, ягоди, фрукти та дикороси.

Внутрішній ринок органічної продукції також швидко зростає, зокрема торік внутрішній споживчий ринок цієї продукції склав EUR29,4 млн, а споживання на душу населення — EUR0,68. Звісно, це дуже мало, адже пересічний європеєць витрачає на неї EUR40,8 євро на рік, а мешканець ЄС — EUR60,5. Хочу зазначити, що рік від року споживання органічної продукції в Україні збільшується через мережу супермаркетів, які активно пропагують органічні продукти: фрукти, овочі, зернові культури, м'ясо, молочні продукти, крупи та хлібобулочні вироби.

Стан лісів країни — чи варто українцям хвилюватися?

— Загальна площа земель лісогосподарського призначення в Україні — близько 10,4 млн га, із них вкрито лісовою рослинністю 9,6 млн га. Лісистість території країни становить близько 15,9%. За 50 років площа лісових екосистем зросла на 21%, а запас деревини майже втричі.

Запас деревини в лісових насадженнях оцінюється в межах 2102 млн м3. Загальна середня зміна запасу сягає 35 млн м3. Середня щорічна зміна запасу на 1 га у лісових насадженнях Держлісагентства дорівнює 4 м3 і коливається від 5 м3 у Карпатах до 2,5 м3 у Степовій зоні. Відбувається поступове збільшення запасу, що підтверджує значний економічний і природоохоронний потенціал лісових екосистем України (за даними Держлісагентства).

За показником лісистості території, Україна належить до малолісних країн Європи. Натомість, у Фінляндії лісистість складає 58,9%, у Швеції — 67,7%, в Німеччині — 29%, у Франції — 28,7%, в Італії — 21,2%, в Канаді — 26,6%, у США — 32,7%, в Росії — 50,5% (за даними ФАО).

Лісові екосистеми мають велике екологічне значення. Деревина на пні (тобто це не зрубане дерево) — особливий товар, який, окрім звичайної ринкової вартості, має значно вищу цінність — екологічну. Лісові екосистеми виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні та інші важливі функції. Тому шкода, заподіяна лісам надмірними рубками, може призвести до негативних наслідків і навіть до екологічної катастрофи.

Використання в певних пропорціях як екологічних, так і господарських цінностей лісових екосистем, забезпечення лісовідтворення, збільшення площі земель лісогосподарського призначення, недопущення зниження запасів деревини — такими мають бути принципи лісогосподарської діяльності в Україні.

Що Ви можете сказати про практичні результати роботи Інституту? Якими досягненнями пишаєтеся? Над чим наразі працюєте?

— Провідними науковцями Інституту розроблено низку концепцій, стратегій, монографій, зокрема:

— екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті європейської інтеграції України — це фундаментальний доробок у сфері агроекологічної науки, який розкриває питання формування агросфери України на принципах збалансованості екологічних, економічних і соціальних чинників розвитку.

— концепція управління агроландшафтами — це теоретико-методологічні основи ландшафтно-екологічної оптимізації систем захисних лісових насаджень в агроландшафтах.

— концепція міжвідомчої програми «Агрокосмос», яка схвалена Міністерством аграрної політики та продовольства України. Концепція передбачає створення державної інформаційно-аналітичної багатофункціональної системи моніторингу стану ресурсів агросфер.

Фундаментальним доробком державного значення стала розроблена «Концепція збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року».

Окремої уваги заслуговує розроблена нами концепція радіоекологічного моніторингу забруднених територій сільськогосподарського виробництва Українського Полісся.

Серед нашого доробку також:
  • концепція і стратегія збалансованого розвитку ландшафтів водноболотних угідь і торфових екосистем України,
  • концепція розвитку органічного землеробства в Україні до 2020 року,
  • проект концепції низьковуглецевого сільськогосподарського землекористування,
  • проект стратегії розвитку еколого-збалансованого аграрного виробництва,
  • методика інтегральної оцінки рівня екологічної безпеки в аграрному секторі економіки.

Нашими науковцями розроблено екологічно безпечні біопрепарати для основних сільськогосподарських рослин — на основі активних штамів мікроорганізмів для поліпшення азотного і фосфорного живлення рослин (Ризобофіт, Ризоактив, Фосфоентерин, Деструктор целюлози (ДЦ)) та захисту від шкідливих організмів (біопестициди).

3 часу створення Інституту нашим колективом видано 85 монографій, підручників, довідників, 137 методичних рекомендацій, опубліковано понад 2000 наукових статей, одержано 67 патентів і авторських свідоцтв, впроваджено понад 80 наукових розробок.

Наукові розробки Інституту широко впроваджуються у виробництво і навчальний процес у ВНЗ аграрного й екологічного профілю, використовуються спеціалістами Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства екології та природних ресурсів України та ін.

На яких аспектах ведення господарства з точки зору агроекології варто зосередитися українським виробникам?

— Сьогодні основне завдання українських виробників — це стабільне отримання високоякісної конкурентоспроможної на міжнародному ринку сільгосппродукції. І з точки зору агроекологічної науки досягти цього можливо завдяки обмеженню витрат антропогенної енергії, поновленню природних ресурсів, формуванню стійких агроекосистем і мінімального забруднення навколишнього природного середовища з урахуванням критеріїв раціонального природокористування і принципів біоетики.

Справа Гандзюк: СБУ встановила сімох фігурантів





Слідство у справі вбивства Катерини Гандзюк встановило сімох підозрюваних. Про це сьогодні повідомляє прес-центр Служби безпеки України у Facebook.

Правоохоронці відпрацьовують одну із версій щодо вчинення вбивства у зв’язку з активною позицією Гандзюк у питанні незаконної вирубки лісу на території Херсонської області та викриття причетних до цієї злочинної схеми посадових та службових осіб органів влади.

«У Голопристанському, Олешківському та інших районах Херсонщини за сприяння чиновників і службовців здійснюється незаконна масова вирубка лісів задля отримання прибутку», — йдеться у повідомленні.

В СБУ зазначили, що факти масової вирубки лісів маскуються під санітарну рубку пошкоджених від пожежі дерев. Потім цю деревину продають.

Правоохоронці оголосили про підозру в скоєнні злочину, передбаченого ст. 115 Кримінального кодексу України, сімом фігурантам справи.

Нагадаємо, 4 грудня Генеральна прокуратура оголосила підозруключовому фігурантові справи щодо вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк. Про це генпрокурор Юрій Луценко повідомив під час наради в Одесі.

Замах на Катерину Гандзюк із застосуванням концентрованого розчину сірчаної кислоти був здійснений у Херсоні 31 липня. Попри зусилля медиків, які провели 11 операцій, 4 листопада активістка померла.

6 листопада Верховна Рада підтримала постанову щодо створення тимчасової слідчої комісії з розслідування нападів на активістів, передусім — вбивства Гандзюк.

Фото: Facebook
21 гру 2018, 17:27

Володимир Бондар: "Мені приємно, що волинські лісівники зробили суттєвий крок у напрямку розвитку переробки"



Сьогодні, 21 грудня, у державному підприємстві «Камінь-Каширське лісове господарство» Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства було запущено в роботу нову сучасну лінію з переробки деревини. Це вже третій аналогічний об’єкт, якому дали старт лісівники Волині протягом останніх двох місяців року.

«Мені приємно, що волинські лісівники зробили такий суттєвий крок у напрямку розвитку переробки деревини. Це зараз фактично єдина можливість, щоб лісгоспи мали змогу розвиватися і дбати про відновлення лісів. Роблячи ставку на оновлення обладнання, ми інвестуємо у майбутнє. Інакше не зможемо конкурувати на ринку. Переконаний, що й місцева громада оцінить такий крок. Адже це не лише робочі місця, а й додаткові суми податків у бюджети», – зазначив заступник Голови Держлісагентства України Володимир Бондар.



У свою чергу, начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко розповів, що завдяки встановленню ліній на кожному із підприємств – а це, крім Камінь-Каширського лісгоспу, ДП «Старовижівське ЛГ» та ДП «Любомльське ЛГ» – вдалося вдвічі підвищити ефективність переробки.

Після символічного перерізання стрічки директор підприємства В’ячеслав Кузьмич провів коротку екскурсію оновленим лісокомплексом. Крім нового обладнання та відремонтованих приміщень, тут проведено капітальний ремонт побутових кімнат для працівників.



В’ячеслав Кузьмич розповів, що на підприємстві загалом працює 165 осіб, з них 55 працівників задіяні на виробництві. Директор зазначив, що людям завжди приділяється особлива увага. Тому в лісгоспі не лише постійно вкладають кошти у покращення умов праці, а й приділяють значну увагу соціальному захисту працівників. Підприємство забезпечує своїх людей пиловником для забудови за пільговими цінами, дровами паливними, надається матеріальна допомога на лікування, оздоровлення та відпочинок працівників і членів їхніх сімей. Адже, наголошує директор, головне на підприємстві – люди. Не секрет, що жодна, навіть найсучасніша техніка, не може нормально працювати без фахівця.



Тісною є співпраця лісгоспу і з місцевими громадами. На цьому наголошували присутні на відкритті керівники району. Адже підприємство не лише надає комфортні умови роботи з одними з найвищих зарплат на рівні району, а й сплачує чималі суми податків. Зокрема, за 11 місяців цього року підприємством загалом сплачено майже 19 млн грн податків до бюджетів різних рівнів. З них до місцевого бюджету надійшло 11 млн 606 тис. гривень.

Заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар відвідав також ще одне лісогосподарське підприємство, що працює у районі, - ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс».

На завершення візиту на Камінь-Каширщину Володимир Бондар провів нараду з директорами підприємств. Під час наради обговорено перехід з 2019 року на нові національні стандарти визначення розмірно-якісних характеристик деревини, які гармонізовані з європейськими.



Довідково.

Комплексна лісопильна лінія «SKYWOOD» призначена для розпилювання круглого лісу діаметром від 120 до 390 мм на обрізну дошку, брус, а також для виготовлення палетних дощок. Товарна продукція переробки: пиломатеріали обрізні І сорт, пиломатеріали супутні.

Усього отриманих доходів від реалізації товарної продукції, у тому числі, тирси, дров-відходів, щепи технологічної прогнозується на рівні 3 млн 613 тис. грн в рік. Окрім того, додається 12 робочих місць у комфортних умовах. За індикативними показниками, відбудеться ріст заробітної плати на 3000 грн і становитиме вона в межах 11 тис. гривень.

Прес-служба Волинського ОУЛМГ
21.12.2018

Відео – Про діяльність так званих активістів і поборників лісової галузі Буковини



Щодо діяльності так званих активістів і поборників лісової галузі Буковини.

Дане звернення стосується тих, хто останнім часом дуже активно відстоює порядок і злагоджену роботу в лісовій галузі Чернівецької області.

Тих, хто своїми гучними промовами намагається запровадити свої порядки в галузі і Чернівецькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства та підпорядкованих йому підприємствах.


Тим самоназваним активістом є пан А. Ковальський, який не так давно сам очолював обласне управління і дуже добре знає чим «дихають» кожен з директорів лісогосподарських підприємств і який «порядок» панував у тих підприємства за його керівництва.

Пан Ковальський, побачивши, що його друзів, тих кого він призначав, зміщують з посад за недбале виконання обов’язків, сам став великим активістом та поборником «порядку» в галузі.

Хоча сам, будучи керівником управління зовсім не дослухався до звернень активістів та громадський діячів, які неодноразово вказували на порушення в роботі деяких підприємств. Тож який він активіст?

Ще одним інструментом в руках «правдолюбів» є журналістка, яка, між іншим, досі залишається представником галузі, оскільки продовжує рахуватись на роботі в ДП «Сторожинецьке ЛГ» – Світлана Ісаченко.

Правда пані Ісаченко досі не може визначитись зі свої місцем бо на різних заходах представляється по різному, чи то незалежний журналіст, чи прес-служба Сторожинецького лісгоспу.

Мабуть такий серйозний фахівець, що й різниці не вбачає. Та то й не дивно, бо Світлана Ісаченко відома на Буковині «фахівець із замовних матеріалів».

Її постійні наклепи на громадських активістів та проплочені інформації про представників галузі та ті події які там відбуваються лише підбурюють працівників і створюють суцільний негатив.

Викликає обурення хоча б той факт, що інформація про прес-клнференцію руху «Стоп-Корупція» та оцінка документів, які мали на ній презентуватися, знайшли своє відображення в коментарях пані Ісаченко ще до початку самої прес-конференції.

Як може працівник галузі, яка так вболіває за її розвиток, сама вдаватись до сепаратизму та відкрито закликати до вигнання очільника галузі в області лише за те, що він приїхав з іншої області (до слова Світлана Ісаченко також не є корінною Буковинкою).

Участь таких горе-активістів в зборах трудових колективів, організованих директорами, відверті заклики до радикальних дій ще раз доводять змову серед засидівшихся директорів-лісолюбів, які докладають усіх зусиль, в тому числі матеріальних, щоб залишитись своїх місцях і не допустити жодної можливості навести порядок в лісах Буковини.

За 5 років мною було проведено безліч розслідувань, які стосувалися діяльності лісової галузі. Проте, щодня з’являються нові лісолюби, які не мають жодного поняття в питаннях галузі але беруть участь у замовних заходах, мітингах, ширять гучні висловлювання. Де всі вони були за часів керівництва Ковальського? Чому тоді мовчала пані Ісаченко?

А сьогодні вони називають себе активістами і дозволяють собі прикриватися іменами відомих та поважних працівників, ветеранів лісової галузі.

Вважаю необхідним дати жорстку оцінку діям таких представників галузі, які своїми вчинками та закликами всіляко дискредитують її.

Вказати чіткий напрямок руху усім правдолюбам-запроданцям, метою яких є переслідування виключно власних фінансових інтересів. (Микола Петіченко)