ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

24 грудня 2018

Вырубка наших красот идёт полным ходом – херсонцы побывали в олешковском лесу

Семья херсонцев оставила отзыв в соцсети после посещения с ребёнком Деда Мороза в «Чумацкой кринице» (база отдыха в Олешковском районе называется так, «Чумацкий шлях» в другом районе – ред.):
«Решили заехать поглубже в Олешкинский лес, погулять и подышать свежим воздухом. Заехали и ужаснулись. Вырубка наших красот идёт полным ходом. 
Вместе с воздухом и впечатлениями уехали с осадком от увиденного! Что же вы делаете люди!!!!!!!».
54324334
24 Декабря, 13:04
https://khersondaily.com/news/vyrubka-nashih-krasot-idet-polnym-hodom--hersontsy-pobyvali-v-oleshkovskom-lesu

СБУ активно занялось версией о нападении на Гандзюк в связи с ее позицией относительно вырубки леса


Незаконная вырубка леса на Херсонщине не впервые привлекает внимание правоохранительных органов, но для предъявления обвинений подозреваемым, имена которых неоднократных назывались в социальных сетях, требуются неопровержимые доказательства.

СБУ раскрыло схему незаконной торговли древесиной на Херсонщине

В результате обысков, недавно проведенных работниками Главного следственного управления СБУ, было установлено, что на территориях Голопристаньского, Олешковского и других районов Херсонской области при содействии должностных лиц и представителей органов власти и местного самоуправления осуществляется незаконная вырубка леса и зеленых насаждений с целью последующей продажи древесины и получения незаконной прибыли. При этом факты массовой вырубки деревьев маскируются под санитарную вырубку поврежденных в результате пожаров деревьев. «Легализованная» таким способом древесина в дальнейшем перепродается.

В результате проведения обысков обнаружено свыше 3000 стволов кругляка деловой древесины без соответствующих подтверждающих происхождение документов.


Гандзюк пыталась помешать незаконной вырубке леса?

В официальном сообщении СБУ относительно обысков отмечается, что они проводились в рамках неотложных следственных действий по факту убийства Катерины Гандзюк. Однако при этом не говорится, пыталась ли Гандзюк противодействовать незаконной вырубке леса. Также не разглашается, какие именно лица из органов местного самоуправления, какие представители власти имели отношение к данной незаконной схеме.

В связи с результатами обысков было объявлено о подозрении в умышленном убийстве семи фигурантам дела, досудебное расследование продолжается.

КЕКЦ підловили на фейкових фото

Фото Українські Новини

Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ) оприлюднив у мережі Facebook пост про згубність полювання. Мовляв, діяльність мисливців призвела до того, що популяція мисливських тварин за 1991-2017 роки сильно зменшилася, пише “Ресурс“.

Свій пост керівник КЕКЦ Володимир Борейко підкріпив фотографіями вбитих мисливських тварин. На фото також стоять люди із рушницями, однак невідомо, чи це мисливці, чи браконьєри

Однак підписники сторінки КЕКЦ у соцемрежі вказали пану Борейко на недостовірність фотографій, які були розміщені під постом.

Зокрема, виявилось, що ці фотографії той взяв із російських та болгарських сайтів.

Користувачі Facebook також звернули увагу і на маніпуляцію цифрами. Зокрема, зазначили, що автор не враховує інших факторів, які впливають на популяцію (діяльність сільського господарства, екологічна ситуація, в тому числі наслідки Чорнобильскої катастрофи, епідемії і т.д).

Пан Борейко проігнорував ці дорікання, заявивши, що у всьому винні виключно мисливці, також проігнорував він звинувачення у використанні фото російських сайтів і видачі їх за українські.

Цього тижня не лише пан Борейко був підловлений на любові до російських сайтів. Зокрема, відзначився «лісолюбивий» Openforest, який раніше називався Lisportal. Цей ресурс став широко відомий безпідставною критикою лісгоспів та пубікацією фейків. На днях він «прославився» ще й тим, що анонсував прес-конференцію президента Росії Володимира Путіна. Деякі користувачі соцмережі Facebook пообіцяли передати цей «анонс» до Генпрокуратури та СБУ.

Дійсно, невідомо, чому сайт, який так опікується справами українських лісів, раптово анонсує прес-конференцію президента країни-агресора. Водночас, власники сайту ніяк не відреагували на це звинувачення. Навіть не писали, що їхню сторінку начебто хтось зламав. Пізніше вони видалили цей пост, однак Facebook все пам’ятає.

скріншот

Можливо, куратори «захисників» українського лісу знаходяться не в Україні? На це питання мають відповісти правоохоронні органи.

Resource  
22 December 2018

Ліс для вибраних: як на Волині голови ОДА роздають державні ліси під приватні забаганки



Волинська облдержадміністрація допомагає впливовим особам легалізувати користування державним лісом. Згодом на цих ділянках виростають приватні турбази, ресторани, вольєри та інше «добро». І таку схему використовують не лише на Волині.
Про це пишуть у своєму розслідуванні журналісти проєкту "Сила правди".
Голови Волинської обласної державної адміністрації за майже 10 років підписали 20 розпоряджень щодо виділення лісових ділянок у довгострокове платне користування приватним фірмам і просто хорошим людям. Роздали майже три десятки лісоділянок загальною площею понад 269 гектарів. Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з’ясував хто, скільки і кому вділив та що з того вийшло.
Щедрі голови ОДА: хто, коли і скільки?
Найщедрішим був нині вже покійний Борис Клімчук. Він підписав половину усіх розпоряджень, де йшлося про 16 ділянок і відповідно найбільші площі для «використання корисних властивостей лісів» і «дослідницької роботи».
На другому місці – Володимир Гунчик. За час свого керівництва на Волині він підписав 7 розпоряджень, але стосувалися вони 14 об’єктів.
На рахунку Олександра Савченка – 2 розпорядження і 2 лісоділянки.
З червня до грудня 2019-го, поки на Волині не було призначено голови ОДА, на цю схему спокусився тимчасовий виконувач обов’язків очільника виконавчої влади області Олександр Киричук, виділивши у довготривале користування мисливській фірмі «Веста М» лісову ділянку в загальнозоологічному заказнику «Озерянський» на Турійщині. «Сила правди» вже писала про те, що таким чином власник підприємства волинський депутат і відомий бізнесмен Роман Микитюк намагається легалізувати будівництво рекреаційної бази біля озера «Бережисте».
Згідно Реєстру розпоряджень Волинської ОДА, жодної ділянки не віддавалося таким чином протягом 2011-го та 2014-го років. Водночас найщедрішим був 2012-й: 5 розпоряджень і 8 лісових ділянок відійшли в користування приватників. Майже всі на 49 років.
Що ж до лісових господарств, то найбільш привабливими для бізнесу були: ліси ДП «Ківерцівське лісове господарство», ДП «Турійське лісове господарство» та ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство». Три ділянки віддали під рекреацію в Шацькому національному природному парку і одну, як вже згадувалося, у заказнику «Озерянський».
Виділення таким чином шматочків лісу погоджувалося з Державним агентством лісових ресурсів України, профільним управлінням і самими лісгоспами. Найголовніша з умов – не вилучати у постійних користувачів. Та чи завадить це привласнити ліси?
Щасливчики: депутати, лісівники і просто номінальні власники
У 2010-му нині покійний Борис Клімчук, а на той час голова Волинської облдержадміністрації, підписав розпорядження про виділення на 20 років ділянки площею 0,9 гектара в лісах Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство» колезі з Партії Регіонів Борису Горбатюку. Через три місяці після цього Борис Горбатюк став головою Піддубцівської сільської ради і досі обіймає цю посаду. Ділянка знаходиться над трасою між Ківерцями та селом Жабка.
Того ж року свої 1,15 гектара на території ДП «Турійське лісове господарство» отримало підприємство депутата Волинської обласної ради Романа Микитюка «АМіЛА». Фірма має досить широкий спектр діяльності: деревообробка, організація відпочинку, будівництво, ремонт доріг та інше. Наступного року та сама «АМіЛА» отримала ще 1,82 га на 49 років.
Рекордну ділянку за всю історію роздачі лісів розчерком пера голови ОДА отримало ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Явір плюс» ЛТД. Це підприємство на той час начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Богдана Колісника. Серед його бенефіціарів у різні роки фігурував і сам екс-очільник галузі і його дружина Ольга Колісник. І лише наприкінці цього року ТОВ «Явір плюс» ЛТД отримало нових власників Віктора Максимчука та Ігоря Ріска з Рівненщини.
Серед напрямів діяльності товариства: лісозаготівлі, розведення тварин, мисливство. На понад 208 гектарах Звірівського та Муравищенського лісництв «Явір плюс» мав намір проводити науково-дослідні роботи. Але і цього, вочевидь, виявилось замало. Того ж 2012-го року фірмі виділили ще 3,4 гектара у Муравищенському лісництві ДП «Ківерцівське ЛГ».
ТОВ «Павлівське лісомисливське господарство» тричі отримувало лісові ділянки розпорядженням. Вперше – пів гектара у 2012-ому, наступного року ще 4,3 га двома розпорядженнями Бориса Клімчука. Засновниками ТОВ «Павлівське мисливське господарство» є волиняни Аркадій Трошин, Андрій Цісар та Віктор Ярема, який нещодавно загинув у ДТП. У 2014-му році ЗМІ повідомляли, що на мисливських угіддях, які отримало підприємство, будуються елітні котеджі. Згодом проти свавілля підприємства протестували мисливці Іваничівщини. Наступного року прокуратура почала оскаржувати будівництво у суді. Остаточної крапки в цій історії не поставили досі.
8,2 га у Боголюбському лісництві поблизу Луцька на 49 років передали Юрію Щирбі. Це засновник і голова адвокатської приватної компанії «Конфідент» у Луцьку.
Три гектари на території ДП «Маневицьке лісове господарство» отримало ТОВ «Арзу». Після Революції Гідності у ЗМІ писали, що підприємство – це одна з низки тіньових фірм тоді ще очільника ВОУЛМГ Богдана Колісника. Офіційно нею керує Зоряна Мельничук.
11,5 гектара лісу Державного підприємства «Ковельське лісове господарство» на 49 років відійшло фермерському господарству «Білинська бджілка». Власник – Петро Шворак – депутат Білинської сільської ради Ковельського району.
Підприємиці Ользі Куц (співвласниця ПП «ЛВ-Ресурс», що займається лісозаготівлею і фігурувало у кримінальних провадженнях про заволодіння державними коштами) надали лісову ділянку площею 1,5 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Горохівське лісомисливське господарство».
Пів гектара у Нуйнівському лісництві на Камінь-Каширщині на 25 років отримало ТОВ «Л. М. Палетс» (основний квед — лісозаготівлі). Керівник і засновник Володимир Мільковський. 0,6 га на території підвідомчій ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» голова ОДА Володимир Гунчик розпорядився надати у користування приватному підприємству «Універсам».
0,9 га поблизу відомого готельно-ресторанного комплексу «Зелений гай» у лісі понад міжнародною трасою «Київ-Ковель-Ягодин» отримав підприємець з Рожища Віталій Чмирук.
Споживчому товариству «Тайфун» передали у користування лісову ділянку площею 3 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Ківерцівське лісове господарство». Це колишнє кафе «Дубок» при в’їзді в місто Ківерці зі сторони Луцька, а нині — черговий ресторан мережі «Чевермето». Власниками товариства є Олег, Ігор та Степан Антонюки з Луцька. Товариство надає послуги пов'язані з громадським харчуванням. 
У 2017-ому з метою використання в культурно-оздоровчих та рекреаційних цілях у користування терміном на 49 років 1,6 га у Карасинському лісництві на Маневиччині передали Івану Шумицькому. Він водночас є керівником і засновником ТОВ «Вулф-К», яке у 2013-му році безплатно отримало 13 тисяч 217 гектарів мисливських угідь у Маневицькому та Любешівському районах.
Того ж року 3,3 гектара у Мощаницькому лісництві ДП «Цуманське лісове господарство» перейшли у користування приватному підприємству «Техноклас плюс». Це ділянка на межі Волинської та Рівненської областей, де нині знаходиться лісовий ресторан «Явір», який зараз позиціонують, як господарську одиницю ДП «Лісомисливське господарство «Звірівське».
Засновниками товариства «Техноклас плюс» є Тарас Ковальчук з Луцька та мешканець Любомля Гліб Тагіров, а директором — Олеся Жовнірук. Фірма зареєстрована за тією ж адресою, що й мисливські підприємства «Мисливство Волині» та «Поліський Єгер», які на початку жовтня 2019-го отримали у безплатне користування тисячі гектарів мисливських угідь на території Маневицького району.
Окрім того, адреса Гліба Тагірова, яку він вказав як засновник, збігається з адресою іншої людини — Віри Шеремети, якій у 2018-ому голова Волинської ОДА Володимир Гунчик також надавав лісову ділянку площею 1,1 га на території Шацького національного природного парку.
«Сила правди» вже писала про наслідки цього розпорядження. Зокрема, журналісти зафіксували сумнівну вирубку дерев в рекреаційній зоні «Гушівський хутір» на самісінькому березі озера Світязь. Потім на цій ділянці почалося будівництво відпочинкового комплексу. Інспекції, екологічна і архітектурно-будівельна склали протоколи про порушення. Однак суди так нікого і не притягнули до відповідальності. Згодом будівництво законсервували. Аби отримати копію договору про користування ділянкою між підприємцем і Шацьким нацпарком довелося подавати судовий позов до останнього.
Натомість, ЗМІ з посиланням на місцевих мешканців писали про причетність до будівництва в Гушівському хуторі зовсім інших людей — сім'ї колишнього генпрокурора Юрія Луценка. Як відомо, ШНПП на пряму підпорядковується Держлісагентству, яке на той час фактично очолював давній товариш Луценка, волинянин Володимир Бондар.
На 25 років 3,5 гектара у Боголюбському лісництві Володимир Гунчик розпорядився передати співзасновниці футбольного клубу «СК-Орбіта», приватній нотаріусці з Луцька Аллі Гаврилюк.
У тому ж таки Боголюбському лісництві вже при іншому голові ОДА Олександру Савченку 3 гектари надали Богданові Верещаку. Це один зі співзасновників скандального кооперативу «Заозерне», якому «пощастило» придбати з аукціону майже 4 гектари землі на березі озера Мале Згоранське Любомльського району.
Право оренди на згадану земельну ділянку кооператив «Заозерне» здобув на аукціоні в серпні 2016-го року. Громаді представники кооперативу обіцяли, що використовуватимуть землю за рекреаційним призначенням і люди підтримали цю ідею. За її оренду було сплачено 54 тисячі гривень до сільського бюджету. Згодом ЗМІ написал, що землю збираються перепродати, так би мовити, в роздріб. 57 маленьких ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків. Нові власники оцінювали сотку землі вже у 500 умовних одиниць.
Цікаво, що крім Богдана Верещака в засновниках ОК «Заозерний» є екс-лісничий Цуманського лісгоспу Дмитро Форманюк. Він фігурував у матеріалі «Сили правди» «Піщані схеми депутатів Волиньради».
Закриває «хіт-парад» розпоряджень про виділення лісових ділянок документ, підписаний не головою, а виконувачем обов'язків очільника ОДА Олександром Киричуком. Він погодив передати у користування мисливській фірмі «Веста М» лісову ділянку на березі озера Бережисте в зоологічному заказнику «Озерянський» на Турійщині. Не зупинило посадовця і те, що рекреаційну базу там побудували раніше, чим порушили одразу кілька пунктів «Положення про режим заказника «Озерянський». Як відомо, ТОВ «Веста М» як і ТОВ «АМіЛА» — це власність депутата Волинської обласної ради Романа Микитюка та його родини.
А як у сусідів?
Журналісти «Сили правди» поцікавилися практикою роздавання лісів розпорядженнями облдержадміністрації в інших регіонах.
Виявляється, що, наприклад, в сусідній Рівненській області з 2015-го по 2018-й рік виділили 10 лісових ділянок загальною площею 18,8 гектара, у Івано-Франківській за цей же період — 22 ділянки площею приблизно 39,47 га, в Житомирській ОДА кажуть, що протягом цього періоду не виділили жодної.
А тим часом у Львівській ОДА такі ділянки видають не одноособовим розпорядженням голови, а колегіально. Там ще 10 років тому напрацювали спеціальний порядок. Згідно цього порядку надання ділянки можливе лише після отримання погодження від органів місцевого самоврядування та розгляду спеціальної комісії при ОДА, куди входять депутати обласної ради, чиновники різних підрозділів ОДА та територіальних органів виконавчої влади тощо.
Чи піде нова влада на ліквідацію схеми?
Згідно Лісового Кодексу України, лісові ділянки можуть надаватись в довгострокове тимчасове користування лісами для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт на термін від одного до 50-и років. Детально порядок надання таких ділянок прописаний в наказі Міністерства аграрної політики «Про затвердження Правил використання корисних властивостей лісів».
Аналітик МБО «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов каже, що в теорії використання лісових ділянок для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей включає в себе організацію:
— дозвілля на існуючих туристичних базах, кемпінгах, базах відпочинку, дитячих та спортивних таборах, стаціонарних та пересувних (наметових) оздоровчих таборах, інших аналогічних об’єктах, що використовуються для відпочинку;
— проведення культурно-оздоровчих заходів (оглядів, конкурсів, вистав, гулянь);
— прогулянок у лісі, відпочинку біля води;
— прогулянок верхи на конях, на велосипедах;
— проведення екскурсій;
— профілактики захворювань і лікування громадян.
На практиці ж ця схема просто перетворюється в можливість отримання ділянки в лісі «потрібним людям», в тому числі й в природно-заповідному фонді.
«Крім описаних вище ситуацій на Волині мені відомі аналогічні випадки на Івано-Франківщині, коли Надвірнянський лісгосп роздавав ділянки в Буковелі, та на Хмельниччині, де місцевий депутат отримав собі ділянку під базу відпочинку на березі Дністровського водосховища. І хоча формально під час користування лісовою ділянкою власники повинні виконувати низку обмежень, по факту їх переважно ігнорують», — зауважує еколог.
У 2016-ому цю проблему планували вирішити, — каже Тєстов. Тодішній нардеп Остап Єднак разом з експертами проекту FLEG та Світового Банку розробив відповідний законопроект «Щодо забезпечення гарантій прав громадян на загальне використання лісових ресурсів». Він повинен був обмежити термін користування до 10-и років і забезпечити вільний доступ громадян до лісу. Однак, депутати минулого скликання його так і не розглянули.
«Зараз ведемо перемовини з низкою народних депутатів чинного скликання ВРУ, які готові вносити відповідні законопроекти на ліквідацією цієї «схеми», — додає Петро Тєстов.
23 Грудня 2019 | 22:29

23 грудня 2018

Правоохранители обыскали дом экс-главы Черновицкой ОГА: подробности

Правоохранители обыскали дом экс-главы Черновицкой ОГА: подробности

Скандально известный экс-глава Черновицкой ОГА вновь подвергся обыску



В доме бывшего председателя Черновицкой ОГА Александра Фищука правоохранителями был проведен обыск. Об этом Укринформу сообщил сам бывший чиновник.



Фищук заявил, что работников НАБУ при обыске не было, хотя до этого в некоторых СМИ была информация о том, что он должен был проводиться именно ими. Он рассказал, что процедура проводилась сотрудниками Управления по защите экономики, частично местными, черновицкими, а частично – из Тернопольской области.

Как считает экс-председатель, это был очередной акт запугивания и добавил, что обыск продолжался более четырех часов. Как считает Фищук, целью обыска были документы о преступной группировке, которая находится в Управлении по защите экономики и на Черновицкой таможне, но силовики ушли ни с чем.

В управлении защиты экономики информацию о проведении обыска подтвердили. В марте 2018 года такая процедура в доме Фищука уже проводилась. Тогда он назвал это сведением счетов.

Как известно, Фищук занимает одно из последних мест по доверию к губернаторам по всей Украине. А все потому, что он обвиняется в злоупотреблении служебным положением для экспорта леса. Считается, что все действия политика направлены на лоббирование интересов его родственников, но лес – это не все в сфере деятельности скандального экс-чиновника.



Благодаря действиям Фищука область остается далеко позади по показателям безработицы, уровне социального напряжения, а также количеству трудовых мигрантов. Согласно информации некоторых СМИ, Фищук – активный контрабандист и поставляет качественную деловую древесину под видом обыкновенных дров. Упрощает всю схему наличие свахи, которая по совместительству является таможенным брокером.

Опубликовано: 23.12 07:19

Китайські вчені створили штучну деревину

Вчені винайшли повноцінний замінник деревини: стійкий до вогню, кислоти і стиснення

Дерево - один з найпоширеніших будівельних та декоративних матеріалів



Але його вартість, шкода для екології через вирубку лісів і високий ризик займання переважують необхідність його використання.

Групою китайських дослідників було прийнято рішення виправити проблему і науковці створили матеріал "снтетичне" дерево. Зовні і на мікроскопічному рівні воно схоже на волокна справжнього дерева.

Має і подібні властивості: міцність, здатність утримувати тепло і так далі, проте плюс до всього воно стійке до дії високих температур, а також кислот. За інформацією видання Science Advances, за розробку відповідає група співробітників Хэфэйской національної лабораторії фізичних наук.



Основний матеріал — синтетичний полімер, який кристалізується на полімерній матриці, зв'язуючись з іншими компонентами, утворюючи структуру, подібну деревині. Експертами застосовувались резольна і меламинформальдегидна смоли, а також суміш ароматичних речовин, з яких на 30% складається деревина листяних і хвойних порід. При цьому заміняючи допоміжні компоненти можна також змінювати колір та інші властивості готового матеріалу. Для створення "синтетичного" дерева вчені помістили смоли у водний розчин, хітозан і оцтову кислоту.



Після цього все перенесли в мідну посудину з рідким азотом, що дозволило речовинам побудувати матрицю з довгастих каналів. Згодом провели вакуумну сушку і дали матеріалу затвердіти при температурі 200 градусів за Цельсієм. Матеріал, що отримали показав неймовірну стійкість до впливу вогню, їдких кислот, а також до стиснення в 45 Мпа.

До речі, вода не руйнує структуру нового матеріалу, а лише трохи знижує його механічні характеристики.

Опубліковано: 23.12 07:37
07:37 23.12

Дерево, яке вивозять з Карпат – це золото. Продають на дрова



Для інструментів Страдіварі смереку закупляли в Україні

Вперше ліру почув у дитинстві. Мама привела мене у філармонію, коли грав кобзар і лірник Василь Нечепа. Запам’ятав енергетику звуку. Вдруге побачив інструмент студентом у майстра з Буковця (село у Верховинському районі на Івано-Франківщині. – Країна) Михайла Тафійчука. Почав шукати, щоб собі купити. Але для мене тоді ліра коштувала дуже багато. Вирішив, раз я – скульптор, то спробую зробити з дерева. Мав зразок – друг тоді якраз позичив стару ліру і вчився на ній грати, а кум-коваль знав нюанси роботи з матеріалом і мав потрібні інструменти, пише gazeta.ua.

Робив першу ліру на подобу скульптури: видовбана з суцільного шматка дерева. За такою технологією виготовляли старосвітські бандури й кобзи. Нижню деку змайстрував із груші – домовилися з другом, аби нам у Шевченківському гаю розпиляли повалене дерево. На верхню деку вдалося дістати громовицю – смереку, в яку вдарила блискавка. Це один із найкращих матеріалів для музичних інструментів.


На стіні в майстерні Гордія Старуха висять заготовки для лір. Для виготовлення інструментів використовує явір і грушу. Найкращим матеріалом називає смереку, в яку вдарила блискавка

Під кінець роботи мучили думки: якою зробити ручку. Класичний варіант – у вигляді літери S, а хотілося чогось іншого. З цими роздумами заснув. Прокинувся з чітким уявленням, що ручка повинна бути у формі спіралі. В той час якраз читав літературу про фізичні концепції. Серед них є така, що з води можна добувати енергію за допомогою спіралі, що закручується всередину. Крім того, це один із найдревніших символів часу і Сонця. Ідея виявилася вдалою. Ручка-спіраль має чудовий вигляд і гіпнотизує, коли дивитися на її рух.

На першу ліру пішло близько двох із половиною років. Поки робив, на неї знайшовся покупець. Та, коли подивився інструмент, відмовився брати. Вийшла не надто потужна за звуком. Віддав її другові. Потім створив для нього кращу. А ту забрав собі.

Свої ліри не підписую під кришкою, як більшість майстрів. Мої інструменти впізнають за ручкою. Зараз її навіть копіюють інші виробники.

Ліра має більш ніж тисячолітню історію. На перших при церквах грали монахи. Потім замість них почали використовувати орган, а ліра пішла в народ.

Назва “ліра” – загальна. Майже кожна країна в Європі має свій варіант колісної ліри і того, як вона називається. В угорців це текеро, у шведів – верліра, у німців – драйляер, англійці кажуть “хардігарді”. А в нас її ще називають “реля”.

Раніше лірниками були переважно незрячі, які через неможливість заробляти іншим способом ішли в науку до таких же старців. Ті їх учили духовного чи релігійного репертуару. Лірники мали свою ієрархію та правила. Кожен цех покривав певну губернію. Головний у ньому був пан­отець, який вирішував усі питання. Зараз цехи починають відроджуватися – вже є у Львові, Києві, Харкові.

Щоб зробити ліру, старий інструмент як взірець несли до столяра чи бондаря. Рідше – до майстра музичних інструментів. Таких було мало, і їхня робота дорого коштувала. Точно ліри ніхто не копіював, тому нема однакових – у кожної своя особливість: форма, корба, розмір, кількість клавіш.

За багато років у скандинавського народного інструмента нікельхарпа поступово з’являлися додаткові клавіші і струни. А в української ліри як було три струни, так і є. Тому кожну свою ліру намагаюся вдосконалити – розширюю звукоряд, заміняю деякі дерев’яні вузли на металеві чи синтетичні.

У Франції в XVIII столітті відбулася революція в ліробудуванні – все сталося через моду, гроші й “корпоративи”. В той час серед вельмож були популярні костюмовані бали, на яких вони переодягалися у простолюдинів і був потрібен музичний супровід. Для цього використовували народні інструменти. Аби звучали краще, їх давали найкращим майстрам для вдосконалення. Тоді ліра отримала шість струн, кількість клавіш із 10–12 збільшилася до 24. Музику для неї почали писати найкращі композитори. Серед них був і Йозеф Гайдн.

Мої інструменти коштують удвічі-втричі дешевше, ніж європейських майстрів, – щоб кожен міг собі дозволити. Для мене головне – стабільна конструкція і вдосконалення вузлів, які можуть створювати проблеми при звучанні. Тому не використовую екзотичних порід дерев і не роблю дорогих інкрустацій.

Є версія, що для інструментів великих італійських майстрів – Страдіварі наприклад – закупляли смереку та явір в Україні. На нижню частину скрипки традиційно йшов клен болгарський, а верхню робили з нашої смереки. Дерево, яке вивозять із Карпат, – це золото. Його продають на дрова, а трісочка на верхню деку ліри коштує 25–30 доларів. Я знайшов кілька баз, де за ціною матеріалу для меблів купую дерево.


Гордій СТАРУХ, 30 років, скульптор, лірник. Народився 1 березня 1988 року у Львові. Мати – музейний працівник, батько – скульптор. Закінчив Львівський державний коледж декоративно-ужиткового мистецтва імені Івана Труша за спеціальністю ”скульптор”. Студентом почав виготовляти ліри. Створив близько півсотні інструментів. Співзасновник і учасник гуртів Joryj Kłoc, ”Люди Добрі”, Fidel trio Quartet, ”Джалапіта та Lirwak”. В останньому грає дотепер. 2008-го захопився льодовою скульптурою. Любить дивитися мультфільми. ”Останній, який переглянув, – американський анімаційний фільм ”Коко”. Сюжет вразив до сліз”. Улюблена страва – вареники за бабиним рецептом. 10 років живе у шлюбі з майстринею витинанок Дарією Альош­кіною. Виховують трьох дітей: 9-річну Росаву, Вакулу, 7 років, та 5-річного Енея. Для виготовлення лір Гордій Старух використовує кілька десятків інструментів. Зробити першу йому допоміг друг-коваль. Він знав нюанси роботи з деревом і мав необхідне обладнання

Колись виробляв екоінструменти – знаходив старе фортепіано і з нього майстрував корпус ліри. Що давніше дерево, то виразніший виходить звук.

Ліра подібна до гігрометра. По її колесу, якщо воно дерев’яне, можна визначати вологість. Коли на дерево потрапляє вода, то в ньому розширюється простір між волокнами. Колесо ліри деформується з круга в яйце і дає нерівномірний звук. Лірники завжди переживають через погоду, бо невідомо, як гратиме дерев’яний інструмент.

Найбільше задоволення маю, коли на нову ліру ставлю струни і чую її перше звучання. Забуваю про все, кілька годин граю. Але вони в мене не затримуються – тільки зроблю, одразу забирають.

Деякі клієнти кілька місяців стоять у черзі по інструмент. Аби зробити ліру, потрібно від трьох-чотирьох тижнів до півроку.

Вважав себе професіоналом, поки працював лише на український ринок. Як почав їздити на збіговиська майстрів за кордон, зрозумів, що мені до світових ще далеко. Їхні ліри набагато складніші, краще оздоблені, з купою технічних вдосконалень. Познайомився з майстрами з Польщі, Англії, Німеччини. Їхній досвід – доб­рий стимул для моєї фантазії. Завжди стараюсь придумувати якісь нові підходи.

Мої ліри є у Сашка Лірника, українських гуртів Lirwak, Joryj KŁoc, КАНА, Torban, ЯРРА, The Doox, канадського колективу The Kubasonics, литовського Obelija. Але іноді інструменти купують і друзям на подарунок.

Граю на басі у фольк-гурті Lirwak – так на заході України називали лірників. Це своєрідний altanative-electro-folk – електронний проект, де ліра засемплована через всілякі електронні прилади і є фактично синтезатором.

Популяризую ліру по світу. З дружиною торік були в Сеулі. Корейців шокував звук інструмента, плакали під пісню “Пливе кача”. Не знаючи слів, вони відчували енергетику.

Кажуть, де закінчується колісна ліра – там закінчується Європа.

Час від часу до Львова заїжджає німецький майстер Курт Райхман. Я мав можливість грати на 500-літній лірі з його колекції. Він робить ліри з 1968 року, отримав орден за відродження інструмента. Крім майстерні, має музей колісної ліри і волинок. Зібрав велику колекцію, організовує загальносвітовий фестиваль, на який з’їж­джаються лірники з усього світу. Ця модель розвитку ліри мені дуже подобається. Не бачу в тому бізнесу, бо такий рідкісний інструмент нечасто цікавить. Він не для кожної людини, як гітара приміром. В лірі багато дрібних налаштувань. Щоб грати на ній, потрібне терпіння.
Автор:текст і фото: Оксана КНЯЖИК
zakarpatpost.net