ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 січня 2019

У 2018 році в Україні рекордно відновили ліси — Держлісагентство


У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тис. га, при тому що у 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тис. га.

Про це повідомляє прес-служба Державного агентства лісових ресурсів.
В Україні у 2018 році відтворено лісів на 43,7 тис. гектарів, підпорядкованих Держлісагентству, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України).

«Відтворення лісів у 2018 році відбувалося, у переважній більшості, на місцях суцільних зрубів 2017 року. У 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тисяч гектарів. У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тисяч гектарів (створено нових лісів – 1,9 тис. га)», – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Директор комунального лісгоспу на Львівщині розповів, як виживають підприємства лісової галузі (інтерв’ю)

У профільному відомстві зауважили, що у 2017 році відбулося значне зменшення площі зрубів від суцільних рубок під час заготівлі деревини. Таке зменшення обумовлено Санітарними правилами в лісах України, якими і було передбачено обмеження застосування суцільних санітарних рубок.

«Відповідно до законодавства, надається два роки, протягом яких необхідно відтворити ліс на місці суцільних зрубів. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для висаджування лісу або сприяння його природному поновленню», – акцентували в Держлісагентстві.

Зазначається, що обсяги відтворення лісів за останні п’ять років становили 251 тис. гектарів, що на 11% більше за площу суцільних зрубів (227 тис. га).



В Україні торік відтворили майже 44 тисячі гектарів лісів

В Україні у 2018 році було відтворено лісів на 43,7 тис. гектарів, підпорядкованих Держлісагентству, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України). Про це повідомила прес-служба Державного агентства лісових ресурсів.

“Відтворення лісів у 2018 році відбувалося, у переважній більшості, на місцях суцільних зрубів 2017 року. У 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тисяч гектарів. У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тисяч гектарів (створено нових лісів – 1,9 тис. га)”, – йдеться у повідомленні.

У профільному відомстві зауважили, що у 2017 році відбулося значне зменшення площі зрубів від суцільних рубок під час заготівлі деревини. Таке зменшення обумовлено Санітарними правилами в лісах України, якими і було передбачено обмеження застосування суцільних санітарних рубок.

“Відповідно до законодавства, надається два роки, протягом яких необхідно відтворити ліс на місці суцільних зрубів. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для висаджування лісу або сприяння його природному поновленню”, – акцентували в Держлісагентстві.

Зазначається, що обсяги відтворення лісів за останні п’ять років становили 251 тис. гектарів, що на 11% більше за площу суцільних зрубів (227 тис. га).

Держлісагентство ініціювало перехід від традиційних (суцільнолісосічних) способів заготівлі деревини, які існували з радянського часу, до європейських. Йдеться про перехід від суцільних до поступових і вибіркових систем заготівлі деревини. Застосування вибіркових систем рубок це європейська практика, яку необхідно впроваджувати в Україні.

В останні роки у Карпатському регіоні поступові та вибіркові системи рубок більш широко застосовуються, і складають близько 60% за площею і 47% за запасом.

“Впровадження у лісогосподарську практику вибіркових та поступових систем рубок із удосконаленими технологіями лісозаготівель сприяє формуванню природних лісів, підвищенню їхньої стійкості та забезпечує постійне функціонування лісів, а також більш ефективне використання лісових ресурсів”, – наголосили у Держлісагентстві.

By WOLODYMYR | 02.01.2019

Минулоріч на Львівщині висадили майже 44 тис. га лісу



У 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тисяч гектарів. У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тисяч гектарів (створено нових лісів – 1,9 тис. га).

Про це повідомляє прес-служба Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Обсяги відтворення лісів за останні п’ять років склали 251 тис. гектарів, що на 11% більше за площу суцільних зрубів (227 тис. га).

Відповідно до законодавства, надається два роки, протягом яких необхідно відтворити ліс на місці суцільних зрубів. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для висаджування лісу або сприянню його природному поновленню.

Зазвичай, лісівники проводять відтворення лісу вже на наступний після рубки рік, а інколи, якщо є всі умови, і того ж року. Найбільш сприятливі погодні умови для відтворення лісів – навесні та восени.

Таким чином, відтворення лісів у 2018 році відбувалося, у переважній більшості, на місцях суцільних зрубів 2017 року.

Варто звернути увагу на те, що у 2017 році відбулося значне зменшення площі зрубів від суцільних рубок під час заготівлі деревини. Таке зменшення обумовлено Санітарними правилами в лісах України, якими і було передбачено обмеження застосування суцільних санітарних рубок.

Окрім того, повідомляємо, що за розрахунками науковців існує тенденція до збільшення площі стиглих і перестійних насаджень. У зв’язку з чим, в майбутньому можливе об’єктивне збільшення норми заготівлі деревини. Тому питання щодо її організації та методів дуже актуальне.

Держлісагентство ініціювало перехід від, так би мовити, традиційних (суцільнолісосічних) способів заготівлі деревини, які в нас існували з радянського часу, до європейських. Йдеться про перехід від суцільних до поступових і вибіркових систем заготівлі деревини.

В останні роки у Карпатському регіоні поступові та вибіркові системи рубок більш широко застосовуються, і складають близько 60% за площею і 47% за запасом.

Застосування вибіркових систем рубок це європейська практика, яку необхідно впроваджувати в Україні.

Впровадження у лісогосподарську практику вибіркових та поступових систем рубок із удосконаленими технологіями лісозаготівель сприяє формуванню природних лісів, підвищенню їхньої стійкості та забезпечує постійне функціонування лісів, а також більш ефективне використання лісових ресурсів.

Дані наведені по лісам, підпорядкованим Держлісагентству, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України).

Leopolis.news

Вырубку леса хотят увеличить

В 2018 году было восстановлено 43,7 тыс. гектаров лесов.

Об этом говорится в сообщении Государственного агентства лесных ресурсов, передают Українські Новини.

"В 2017 году площадь сплошных срубов составляла 40 тыс. гектаров. В 2018 году восстановлено лесов на площади 43,7 тыс. гектаров", - говорится в сообщении.

Отмечается, что всего за 5 лет было восстановлено 251 тыс. гектаров лесов, что на 11% больше, чем площадь сплошных срубов (227 тыс. Га).

Также в сообщении говорится, что в последние годы в Карпатском регионе постепенные и выборочные системы рубок более широко применяются, и составляют около 60% по площади и 47% по запасам.

Кроме того, существует тенденция к увеличению площади спелых и перестойных насаждений, в связи с чем в будущем возможно увеличение нормы заготовки древесины.

Как сообщали Українські Новини, 1 января вступил в силу закон, который вводит уголовную ответственность за контрабанду леса.

Об установлении таксовой стоимости на древесину основных лесных пород, отпускаемую на корню, в 2019 году

Постановлением Совета Министров Республики Беларусь от 29 декабря 2018 г. № 976 определена таксовая стоимость на древесину основных лесных пород, отпускаемую на корню, в 2019 году.

Согласно документу, такса первого разряда за 1 плотный куб.м крупной деловой древесины без коры для сосны и лиственницы составляет Br21,48, березы (кроме березы карельской) – Br7,10, дуба, ясеня и клена – Br74,28.

Таксы – своеобразная плата за выращивание древесины. Они предназначены для возмещения затрат лесного хозяйства на воспроизводство, охрану и защиту лесов. Стоимость древесины, отпускаемой на корню, определяется согласно размеру такс (с 1-го по 5-й разряд) в зависимости от категории качества (крупная, средняя, мелкая, дровяная), а также пород (сосна, ель, береза, дуб, ольха серая).

«Після навчання в Німеччині я хотів привезти до Шацька шматок Європи» – Микола Прасюк



Про упереджене ставлення населення до створення Шацького нацпарку, спеціальні підпали лісу, екологічний будиночок і майбутнє установи – спеціально до 35-річчя парку спілкувалися з лісничим Пульмівського лісництва Миколою Прасюком.

Про це інформують у прес-службі Шацького національного природного парку.

–Якими були ваші перші кроки на посаді?
–Спочатку 4 роки я працював помічником лісівника, а з 1988-го став головним лісівником. Як створили парк, 1 червня 1984 року, люди чинили чималий опір. Думали, що зробили таку собі резервацію, де не буде доступу ні до лісів, ні до озер. Тому в основному моя робота полягала в інформуванні і роз`ясенні населенню. Пояснював, що парк, насправді, створений з гарною метою, аби оберігати і захищати природу та озера. І згодом люди це зрозуміли. Навіть зараз озеро Пісочне хочуть передати на баланс парку.

–Які основні цілі і завдання ставили перед собою, як стали ліcничим?
–Після закінчення Дрезденського технічного університету я прибув в Київ на розподілення. Спочатку мені запропонували або в Києві залишатися, або в Дніпропетровську область їхати, але я знав, що створюється Шацький нацпарк. Тому тільки на батьківщину, тільки додому. Тим більше, я знав і бачив, які парки функціонували в Німеччині, працював, проходив там практику. А для нас це було нове, тому вже тоді хотілося шматок Європи принести нам.


Микола Прасюк отримує нагороду з рук голови Шацької РДА


–А розвивали туристичну галузь, рекреацію?
–Як я вже казав, спротив населення спочатку був великий. Пройшло років 5, поки люди до нас почали нормально ставитися. Навіть влада, на початках, не допомагала. Місцеве керівництво не сприймало нас серйозно. Складно було вибити місце під лісництво. Та з часом все налагодилося. Ми почали створювати екологічні стежки, робити інформаційні буклети. Адже спочатку був хаос: приїжджали – куди хотіли, ставили намети – де заманеться. Лише згодом почали будувати наметові містечка. Перший зробили на Гряді. Там змурували пічку, зробили кухню, прокатний пункт, лежаки. Туристи потрошки почали концентруватися в одних і тих самих місцях. Люди звикли.

–Екологічні стежки ви створювали?
–Першими створювали працівники Світязького лісництва (Світязянка – авт.) і в Мельниках. Наша була в кінці. Також були кінні маршрути. Пролягали через нашу територію. Ми побудували екологічний будиночок в Мокошині. Років 15 тому купили хатку і перевезли її туди, реконструювали, зробили ремонт, всередині все облаштували. Буквально через місяць вона була готова.

–Насправді, це не так легко зробити через місяць?
–Це була суперечка. Сиділа одна компанія, відпочивала, і хтось зробив зауваження, мовляв, що за лісівник, якщо йому немає де прийняти людей. І я відповів, що приїжджайте через місяць – буде тут хатка.

–Що найважче було у вашій роботі, крім спротиву людей?
–Раніше не було в нас охорони озер, лише лісова. Тому найважчою була боротьба з браконьєрством на озерах. Весною, як тільки розпочинався нерест, і ми їх ловили, одразу виникали пожежі. Поки не розділили ці служби і після того не було сенсу підпалювати ліс, щоб нас відволікати.



Сторінка історії Шацького нацпарку


–Браконьєри справді підпалювали ліс, аби відволікти вашу увагу?
–Так, бо вони спокійно в той момент могли працювати на озерах. Був колись момент: зняли з пожежі пару людей, щоб поїхати на озера. І справді, знайшли декілька бригад браконьєрів. Але в лісі зловити на гарячому ми їх не могли ніколи.

–Як давно створили цю озерну охорону і чия це була ідея?
–Років 20 тому. Це була моя ініціатива, я радив так зробити. Я навіть пропонував скоротити лісову охорону, тому що штатний розпис треба було розширювати. Але директор поїхав у міністерство, де дозволили створити окремий підрозділ – службу державної охорони ПЗФ.

–Ваш найприємніший спогад чи найцікавіша історія з роботи?
–Найприємніші дні – це коли я працював у Пульмі, мав свою квартиру, жінка працювала там у дитячому садочку, дочка ходила в школу. А на робочому місці все було під контролем.

–Як, на вашу думку, змінилася робота парку за 35 років?
–За 35 років зріс авторитет парку. Тепер це потужна організація. Люди забезпеченні дровами, туризм розвивається, і всі умови для цього відпочинку створені, є можливість заробити якусь копійку. Тобто є за що нас поважати. Особливо за охорону лісу і боротьбу з браконьєрством.

–Яким ви бачите парк у майбутньому?
–Дай Боже, щоб нічого не змінювалося. Розвиток зараз йде в правильному напрямку. Колектив гарний, молодий та амбіційний.

11:10 31.12.2018

Набув чинності закон, який посилює покарання за знищення лісів



З 1 січня 2019 року в Україні набув чинності закон, який посилює заходи проти знищення лісів в Україні.

Згідно із Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів", у кілька разів підвищено штрафи за незаконну рубку і знищення лісових культур та молодняка, повідомляє сайт Верховної Ради.

Відповідні зміни вносяться, зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів"

Водночас уряду доручено розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів.

Впровадження норм закону дозволить зберегти екологічну безпеку України та створить дієвий механізм запобігання вчиненню злочинів, пов'язаних з незаконною порубкою.

Итоги Всеукраинской кампании «Идем в Европу – строим заповедность» за 2018 г.

Не руш! Не ріж» Не убивай!
Леся Українка «Лісова пісня»

Цель Всеукраинской кампании «Идем в Европу – строим заповедность» - ужесточение режима заповедности объектов ПЗФ с целью охраны биоразнообразия и природных эволюционных процессов ,защиты права дикой природы на свободу и автономность.

В защиту заповедных обьектов и заповедности Киевский эколого-культурный центр, при поддержке ЭкоПраво-Киев, выиграл суды:

- в июле 2018 г. Сумской окружной административный суд удовлетворил иск Киевского эколого-культурного центра и дирекции РЛП « Сеймский» о признании незаконным решения Конотопского райсовета от 11.12.2017 г, которым у регионального ландшафтного парка « Сеймский» изымалось около 30 тыс. га территории.

1. Кролевецкий райсовет . во избежание суда с КЭКЦ , отменил свое решение об исключении земли из РЛП “Сеймский” .

- в августе 2018г. Киевский эколого-культурный центр выиграл суд против Министерства аграрной политики Украины и Гослесагенства Украины по поводу введения запрета на « селекционный « отстрел в заповедниках и заповедных зонах.

- Киевский эколого-культурный центр подал в суд на Кировоградскую облгосадминистрацию ( структурным подразделением которой является Департамент экологии), за нежелание Департамента изьять из Положения о заказнике « Голоче» пункта о запрете охоты в заказнике. По нашему иску Кировоградский окружной административный суд открыл судебное разбирательство

– в октябре 2018 г в Окружном административном суде г. Киева начался суд по иску народного депутата Украины Игоря Луценко и Киевского эколого-культурного центра к Кабинету Министров Украины. Народный депутат и экологи обвиняют Кабмин в невыполнение Закона по охране пралесов, который был принят в прошлом году. Этим Законом Кабмин Украины был обязан в течении трех месяцев ( до 3 декабря 2017 г.) внести изменения в подзаконные акты- Санитарные правила в лесах Украины и Правила улучшения качественного состава лесов в части полного запрета различных видов рубок во всех категориях заказников и других обьектах природно-заповедного фонда.Что не было сделано.

2. В 2018 г. экологической инспекцией Украины, совместно с общественностью, областными управлениями лесного хозяйства, отдельными лесхозами, законопослушными охотхозяйствами были демонтированы 324 вышки в обьектах ПЗФ Украины. За активную работу по демонтажу браконьерских вышек , по ходатайству КЭКЦ, руководством Госэкоиспекции Украины были отмечены руководители Харьковской и Волынской областных экоинспекций

.3. В 2018 г. КЭКЦ изданы четыре очень важные книги и три выпуска Гуманитарного экологического журнала по вопросам заповедного дела и заповедности=

- «Заказники и другие объекты ПЗФ Украины без гламура.Мониторинг нарушений заповедного режима, 2007–2018.Материалы независимого расследования».

- « Охрана дикой природы в Украине и мире»

- Территории строгого природоохранногорежима (категории I-A, I-B МСОП/IUCN).Международный и европейский опыт.

- «Заповедность (пассивная охрана природы) Теория и практика», 2018, Киев 2-е изадние, КЭКЦ, 136 стр.

- Киевский эколого-культурный центр издал Гуманитарный экологический журнал № 1,2,4 за 2018 г. Номера посвящены реализации концепции заповедности на практике.

-Кроме этого в защиту заповедных обьектов и заповедности КЭКЦ, ЭкоПраво-Киев, Форум спасения Киева и другие НГО провели 3 пресс-конференции, 6 пикетов, 5 пресс-туров, 1 круглый стол, опубликовали в СМИ более 60 статей и комментариев.

4. С целью усиления заповедности и охраны заповедных обьектов КЭКЦ удалось добиться реализации таких юридических инициатив=

-16 апреля 2018 г. Президент Украины П.Порошенко подписал Закон № 4551 “Про природно-заповідний фонд України” (щодо повноважень в галузі охорони навколишнього природного середовищакоторым областные управления экологии получили права в области создания ПЗФ, а также которым санитарные рубки в ПЗФ были отнесены к специспользованию природных ресурсов. Закон был разработан КЭКЦ, ЭкоПраво-Киев и Минприроды Украины . Теперь лесники будут обязаны согласовывать санитарные рубки с руководством нацпарков и Минприроды Украины.

- С 1 января 2019 г. экоинспекция возобновляет свои проверки по всей Украине . Это стало возможным благодаря массовой кампании зоозащитников и экологов, организованной КЭКЦ.

- В Верховной Раде Украины зарегистрирован законопроект № 9134 народного депутата Украины Игоря Луценко об увеличении заповедных зон национальных парков

-. КЭКЦ выступил против поправок Гослесагенства Украины в Санитарные правила в лесах Украины, разрешающие рубки в заповедных обьектах

-. 10. 07. 2918 г. Киевгорсовет принял подготовленное КЭКЦ решение о запрете проведения сплошных санитарных рубок в городских лесах Киева.

5. В 2018 г. КЭКЦ добился создания 11 заповедных обьектов в Киевской и Донецкой областях, а также в г. Киеве, провел лечение 4 деревьев-памятников природы, установил 14 охранных знаков на деревья-памятники природы, провел проверку заповедного режима в 14 обьектах ПЗФ Кировоградской, Сумской,Черновицкой, Черниговской, Киевской областях и г. Киеве, оказал помощь в защите заповедного режима РЛП « Сеймский», РЛП « Межреченской», НПП « Гуцульщина», заказникам « Голоче», Зубровица».

6. В 2108 г. Экологическая общественность Украины добилась очередной огромной и важной победы-все лесные и лесостепные национальные парки Украины ( кроме Крыма) в 2018 г. не проводили в заповедных зонах рубки леса, сбор валежника и не вели лесокультурную деятельность.

- Кроме этого национальные парки Верховинский, Синевир, Хотинский и Святые Горы, по просьбе Киевского эколого-культурного центра, приняли решение о перемещении биотехнических сооружений за пределы заповедной зоны парков.

7.Национальные парки « Тузловские лиманы», « Гомольшанские леса, РЛП « Сеймский», научные сотрудники НПП « Гомольщанские леса», Деснянско-Старогутский , активисты ДОП « Зубр» выступили с инициативой установить законом, что заповедная зоны в национальных парках не может быть меньше 25 % от все площади парка.

Пресс-служба КЭКЦ

В России наступил год валежника

В России наступил год валежника - вступил в силу федеральный закон от 18 апреля 2018 года № 77-ФЗ "О внесении изменения в статью 32 Лесного кодекса Российской Федерации", дающий гражданам право свободно и бесплатно собирать в лесах этот самый валежник для собственных нужд. Вот он - лежит и ждет, когда осчастливленные законодателями граждане ринутся его собирать и заготавливать:



В результате вступления в силу федерального закона от 18 апреля 2018 года № 77-ФЗ по меньшей мере 15 миллиардов кубометров мертвой древесины, накопленной в лесах нашей страны, внезапно превратились в не древесину (недревесный лесной ресурс). По самым скромным оценкам, запасы валежника в лесах нашей страны в 40-50 раз превышают годовые объемы заготовки древесины всеми лесозаготовителями - "белыми", "серыми" и "черными" вместе взятыми. При этом валежник представляет собой возобновляемый природный ресурс - и чем хуже и бестолковее ведется лесное хозяйство, тем интенсивнее он возобновляется.

С 1 января 2019 года граждане России, согласно Лесному кодексу РФ, имеют право свободно и бесплатно собирать валежник для собственных нужд - но конкретный порядок его заготовки и сбора должен определяться законом каждого конкретного субъекта Российской Федерации. В большинстве субъектов РФ такие законы или уже приняты, или почти приняты. Чаще всего региональные законодатели посто повторяют в своих законах основные положения федерального законодательства, относящегося к валежнику - но некоторые додумывают свои дополнительные требования и ограничения. Пока самыми оригинальными оказались законодатели Краснодарского края: принятый ими краевой закон требует, чтобы граждане, имеющие намерение осуществить заготовку и сбор валежника, сначала уведомили об этом уполномоченный орган власти (порядок уведомления должен быть утвержден отдельно), потом получили от уполномоченного краевого учреждения информацию о том, где (с точностью до выдела) им можно собрать валежник, а потом предоставили этому учреждению возможность учесть собранный валежник до вывоза его из леса (порядок учета валежника также должен быть утвержден отдельно).

Более подробное описание ситуации приводится в предыдущем сообщении на эту тему:

Что теперь происходит с валежником


Примеры того, как право граждан на заготовку и сбор валежника регулируется в региональных законах:



Следующий год, видимо, станет "годом грибов" или "годом остолопов" - соответствующие проекты федеральных законов уже рассматриваются Государственной Думой.

Законопроект № 548919-7 "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и в Закон Российской Федерации "О потребительской кооперации (потребительских обществах, их союзах) в Российской Федерации" (в части совершенствования правового регулирования заготовки пищевых и недревесных лесных ресурсов гражданами для собственных нужд)", касающийся сбора пищевых ресурсов леса - грибов, ягод и им подобных - уже принят в первом чтении, и почти наверняка вступит в силу до начала следующего года (ссылка).

Законопроект № 592228-7 "О внесении изменения в статью 32 Лесного кодекса Российской Федерации", предусматривающий включение в число недревесных лесных ресурсов не только валежника, но и ветровала, и сухостоя пока Думой не рассматривался, но, судя по успеху законопроекта о валежнике, у него тоже есть неплохие шансы (ссылка).

Крупнейшую энергокомпанию могут обвинить в разрушительных пожарах в Калифорнии



Крупнейшей энергокомпании Калифорнии могут быть предъявлены обвинения в убийствах, если будет установлена ​​ее вина в масштабных лесных пожарах.

Об этом сообщает «Голос Америки».

Уголовные обвинения против компании Pacific Gas & Electric Co. (PG & E) могут быть выдвинуты, если будет установлено, что к недавним лесным пожарам привели неполадки в работе линий электропередачи, говорится в экспертном заключении, предоставленном в суд Генеральным прокурором Калифорнии.

В экспертном заключении приводится информация о нарушениях разной степени тяжести – от незначительных, таких как нерасчищенная растительность вокруг линий электроснабжения, до тяжких нарушений, которые могли привести к пожару. Таким образом, они могут повлечь за собой выдвижение «обвинений в убийстве, или непреднамеренных убийствах».

PG&E обеспечивает энергоснабжение для 16 миллионов потребителей в Калифорнии. Ее деятельность внимательно исследовали после лесных пожаров в штате, которые стали самыми смертоносными и разрушительными в истории штата.

Отдельно от уголовных обвинений, против компании подано большое количество судебных исков по обвинению в том, что пожары начались из-за неисправностей в работе оборудования компании.

Пожары в ноябре привели к гибели, по меньшей мере, 86 человек, разрушению 14 тысяч домов и полному разрушению города Парадайз, где проживало 27 тысяч людей. В ответ на информацию о возможных уголовных обвинениях PG&E выступила с заявлением.


«Для PG&E наиболее важны безопасность общественности и персонала. Мы продолжаем сосредоточиваться на оценке инфраструктуры с целью дальнейшего укрепления безопасности и для того, чтобы помочь нашим потребителям в восстановлении. По всему району обслуживания мы делаем все, что можем, чтобы дальше уменьшать риски лесных пожаров», - отмечается в заявлении.

02.01.2019 05:32