ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

05 січня 2019

План тушения лесных пожаров на 2019 год разработан в Нижегородской области

План тушения лесных пожаров на 2019 год разработан в Нижегородской области


Нижний Новгород. 5 января. НТА-Приволжье - План тушения лесных пожаров на 2019 год разработан в Нижегородской области

Как сообщает пресс-служба губернатора и правительства Нижегородской области со ссылкой на департамент лесного хозяйства, в регионе разработан сводный план тушения лесных пожаров на 2019 год.

Согласно информации, в нынешнем году во время пожароопасного периода возможно привлечение к тушению лесных пожаров и патрулированию лесных массивов почти 1,5 тыс. единиц специализированной техники и 7,5 тыс. единиц противопожарного инвентаря. Кроме того, есть возможность задействовать до 3,5 тыс. лесных пожарных.

Как пояснили в департаменте, среди прочего документ содержит общую характеристику лесов на территории региона, информацию о силах и средствах лесопожарных формирований, перечень мероприятий по координации необходимых для тушения работ. Помимо этого, в плане перечислены меры для создания резерва пожарной техники и оборудования, противопожарного снаряжения и инвентаря, транспортных средств и горюче-смазочных материалов.

Напомним, в минувшем году губернатор Нижегородской области Глеб Никитин поручил выделить около 130 млн. рублей для покупки новой автотехники для лесной службы региона. В общей сложности благодаря этому лесники получили 34 единицы лесопатрульной и лесопожарной техники, укомплектованной навигационной системой и оборудованием для тушения пожаров.

Береги природу... Почему 2019 год очень важный для сохранения природы дикого мира



Всемирный фонд дикой природы сообщил, что за 40 лет популяция диких животных на Земле сократилась на 60%. В фонде также отметили, что 2020 год станет для планеты решающим в вопросе сохранения дикого мира. Портал Baltnews.lt рассказывает, с чем может столкнуться мир в наступающем году.
Согласно данным Всемирного фонда дикой природы, мировой объем природных ресурсов, которые ежегодно потребляет человек, равен примерно 125 триллионам долларов США.

"На протяжении столетий природа молчаливо поддерживала и обеспечивала ресурсами наши потребности. В свою очередь, мир по-прежнему принимает природу и экосистемные услуги как само собой разумеющееся, не делая ничего, чтобы воспрепятствовать потере природных ресурсов. Настало время понять, что устойчивое будущее возможно только на планете, где процветает природа, а леса, океаны и реки полны биоразнообразия и жизни", – заявил гендиректор WWF International Марко Ламбертини.


© Public domain. wikimedia

Снимались вместе c Харрисоном Фордом и Беном Стиллером: о знаковых животных в кино

Современные вызовы

В докладе WWF отмечается, что человечество живет в эпоху Великого ускорения – событие, характеризующееся высокими темпами роста численности мирового населения и подъемом экономики. Оно, в свою очередь, приводит к тому, что растет потребность в энергии, земле и воде. Экологический след – показатель потребления человеком природных ресурсов – за последние 50 лет увеличился на 190%.

"Основными причинами сокращения биоразнообразия видов по-прежнему являются чрезмерная эксплуатация природных ресурсов и сельское хозяйство. Действительно, среди всех растений, земноводных, пресмыкающихся, птиц и млекопитающих, исчезнувших с 1500 года нашей эры, 75% вымерли именно из-за негативного воздействия сельскохозяйственной деятельности и чрезмерной эксплуатации природных ресурсов".


© CC0. unsplash

Старушка против роя ос, пребывание внутри акулы и другие "встречи" человека с природой

Кроме этого, угрозу биоразнообразию представляют "инвазивные виды, распространения которых обусловлено связанными с торговлей видами деятельности, в частности транспортировкой грузов".

Согласно отчету Межправительственной научно-политической платформы по биоразнообразию и экосистемным услугам (МПБЭУ), только четверть территории Земли свободна от влияния человеческой деятельности. К 2050 году, по прогнозам, эта доля сократится до одной десятой:

"Деградация почв включает исчезновение лесов; хотя в мировом масштабе показатель обезлесения замедлился благодаря восстановлению лесов и посадке зеленых насаждений, он значительно вырос для тропических лесов, обладающих самым высоким уровнем биоразнообразия в мире. <…> Непрерывная деградация оказывает большое влияние на видовое разнообразие, качество мест обитания и функционирование экосистем".

Индекс живой планеты (ИЖП) – показатель, который демонстрирует состояние биологического разнообразия и здоровья Земли – за 40 лет сократился на 60%. Индекс показывает среднюю скорость изменения популяция нескольких видов:


© CC0. pixabay

"Это дилемма и вызов". Что должна сделать Литва, чтобы не потерять 250 млн евро?

"Численность популяций уменьшается во всех областях, но особенно существенно эта тенденция выражена в трех тропических регионах. Здесь численность популяции позвоночных к 2014 году составила всего половину от показателя 1970 года. ИЖП показывает, что наиболее значительное сокращение популяции произошло в неотропической области, которая покрывает Южную и Центральную Америку, а также страны Карибского бассейна – 89% по сравнению с показателем 1970 года. В неарктическом и палеарктическом регионах ситуация немного лучше – сокращение на 23 и 31% соответственно".
Что нужно сделать

Без радикальных изменений, отмечается в докладе WWF, серьезный упадок природных систем приведет к серьезным последствиям для природы и людей:

"До конца 2020 года у нас есть уникальная возможность сформировать позитивную тенденцию как для природы, так и для человечества. Конвенция о биологическом разнообразии призвана содействовать в постановке целей и задач на будущее".


© CC0. unsplash

Вам помочь? Как люди реагируют на зашедших в магазин животных

Отмечается, что в рамках конвенции необходимо разработать комплексное рамочное соглашение по защите природы и человечества. Вопрос о создании соглашения поднимут на 14-й Конференции участников Конвенции по сохранению биологического разнообразия.

Главная цель – остановить запущенный процесс сокращения видов с помощью новой программы по биоразнообразию. С помощью этого можно остановить деградацию экосистем и выйти на положительную динамику. В фонде подчеркивают, что 2020 год станет для планеты решающим в вопросе сохранения дикого мира.

РИА Новости/Александр Мельников
04.01.2019 22:00

Як на Волині лісівники шукають «ялинкових» браконьєрів. ВІДЕО



На Волині працюють цілодобові бригади лісівників разом з поліцейськими та представниками екоінспекції, які шукають «ялинкових» браконьєрів.

Загалом у грудні в області спіймали 84 порушників та здійснили близько 800 таких рейдів, йдеться у сюжеті Сфера-ТВ.

Інженер охорони захисту лісу ДП «Колківське ЛГ» Сергій Оксенюкрозповідає, що у їх лісгоспі зафіксували 5 крадіїв, які хотіли без дозволу зрубати ялинку. Браконьєрів оштрафували.

«У нас в підприємстві ялинка коштує від 60 гривень. А штраф за це – мінімум 500 гривень. Було 5 випадків самовільних порубок ялинок, але не у великій кількості», – розповів він.

Загалом, за виявлені лісівниками незаконні рубки ялинок вже сплачено близько 6-ти тисяч гривень штрафів та відшкодовано майже 38 тисяч збитків.

Більше – у відеосюжеті.

Курорт чи праліси: хто переможе у битві за гірський масив Свидовець

Закарпатська влада розробила план будівництва найбільшого в Україні гірськолижного комплексу на високогір'я хребта Свидовець. За задумом він має бути продовженням “Буковелю” у сусідній Івано-Франківській області. Однак екологи вважають, що будівництво такого комплексу може обернутися катастрофою для природи. Боротьба за Свидовець триває уже понад рік.


Фото: igormelika.com.uaСвидовецький масив, гора Велика Близниця 1881 м над р.м.

Гірський масив Свидовець розташований на території Рахівського та Тячівського районів Закарпаття. Найвища гора Свидовецького хребта Близниця сягає 1883 метри заввишки. Один з найвищих хребтів України багатий на льодовикові озера, букові праліси та червонокнижні рослини і тварини. На масиві Свидовець розташований найбільш високогірний гірськолижний курорт “Драгобрат”. У цих горах може з'явитися ще один такий комплекс, але цього разу вже найбільший в Україні.
Як місцева влада просуває проект

Місцева влада пропонує побудувати тут гірськолижний комплекс у 1430 га - 630 га гірськолижних трас та 800 га під житлово-комерційну та рекреаційну інфраструктуру. Відпочивати у такому комплексі зможуть одночасно 22 тисячі людей. Проект передбачає будівництво 120 закладів харчування, 60 готелів, 390 котеджів, 10 торгових центрів, трьох фітнес центрів з медзакладами, двох відділень банків, п'яти приміщень для паркування 6 тисяч автомобілів, 28 споруд для господарських служб.

Про “продовження Буковелю” (так новий курорт називав голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль) заговорили ще 2016 року. Москаль провів переговори з власниками “Буковелю”, який розташований у сусідній Івано-Франківській області, і заявив, що досягнув з ними “принципової згоди”.

“Фахівцям курорту надане “зелене світло” на Закарпатті під мої особисті гарантії. Представники “Буковелю” вже приїхали на Закарпаття й працюють в облдержадміністрації над оформленням дозвільної документації”, - повідомляв Москаль 1 липня 2016 року.

Що саме напрацювали співробітники “Буковелю”, невідомо. Офіційно в ОДА кажуть, що перемовин з інвесторами не вели, а проект ініціювали для покращення ситуації у регіоні, жителі якого виїжджають на заробітки за кордон.



Фото: karpaty.kurorts.comДрагобрат

“У результаті реалізації проекту з розвитку туристичної інфраструктури комплексу “Свидовець” планується створити понад 5 тисяч нових робочих місць. Від діяльності курорту очікується значне зростання надходжень до місцевого та обласного бюджетів, поліпшення розвитку регіональних галузей, покращення добробуту населення”, - пояснили LB.ua причини ініціювання проекту в ОДА.

Від слова до справи місцева влада перейшла на початку 2017 року. У селах Ясіня та Чорна Тиса провели громадські слухання і 15 травня затвердили детальний план територій (ДПТ) для будівництва комплексу.

“Оголошення про проведення громадських слухань було у нашій місцевій газеті. Було оголошено населення у Ясіні і Чорній Тисі - це якраз ті населені пункти, які зацікавлені в появі курорту “Свидовець”. Я був на місці, там були усі, кого це цікавило, у тому числі противники цього курорту. Було жваве обговорення усіх проблемних питань: чи буде там випасатися худоба, чи буде прибиратися сміття, чи будуть очисні споруди, зрубуватися дерева”, - розповідає заступник очільника Рахівської районної державної адміністрації Віктор Турок.


Фото: rakhiv-rda.gov.uaЗаступник голови райдержадміністрації Віктор Турок

Слухання провели і в селі Лопухово, де має бути частково розташований комплекс. Тячівська РДА стверджує, що проект був «позитивно підтриманий місцевими мешканцями». Однак не всі місцеві жителі так думають.

Троє депутатів Лопухівської сільради Валерій Павлюк, Василь Фабрицій і Михайло Сойма у жовтні 2017 року звернулись до суду. Вони просили визнати громадські слухання, на яких затвердили ДПТ, недійсними. На їхню думку, місцевих жителів не повідомили завчасно про слухання, на саме зібрання прийшло мало людей та з проектом ДПТ не всі ознайомилися, оскільки його не розмістили онлайн і не показали у належній формі.

У січні 2018 року Закарпатський окружний суд скасував розпорядження РДА. Чиновники це рішення оскаржили і виграли апеляцію у Львівському адміністративному суді. Активісти у червні звернулися до Верховного суду. Тепер чекають на розгляд.

Вирішити майбутнє курорту повинна також оцінка впливу на довкілля (ОВД), яку замовила Закарпатська ОДА. Її роблять фахівці з Інституту екології Карпат, Ужгородського національного університету, Прикарпатського університету імені Стефаника, Івано-Франківського технічного університету нафти та газу тощо.

Протягом року боротьби за Свидовець екологи й активісти влаштовували походи на гірський хребет, брали участь у наукових конференціях, писали звернення, збирали підписи під петицією. 7 грудня прихильники і противники курорту обговорювали майбутнє Свидовця на засіданні комітету Верховної ради України з питань запобігання і протидії корупції.


Фото: denis-krivoy.livejournal.comХребет Свидовець, озеро Догяска, Карпати

“Ми за розвиток території, але не такими методами”

Противники будівництва комплексу об'єдналися в ініціативну групу “Free Svydovets”. Під створеною активістами петицією проти забудови гірського хребта підписалися 4 тисячі людей. Два десятки організацій виступили проти комплексу, серед них Всесвітній фонд дикої природи в Україні (WWF), «Екологія-право-людина» (ЕПЛ), Фонд Бруно Мансера.

Найвища частина Свидовецького масиву входить до складу Карпатського біосферного заповідника. Екологи вважають, що величезний туристичний комплекс може негативно вплинути на різноманіття флори і фауни, яке тут збереглося.

“Там унікальна екосистема, яка служить резервуаром для багатьох видів, які почали зникати в інших місцях”, - розповідав на засіданні комітету еколог з Карпатського біосферного заповідника Ярослав Довганич.

Під загрозою опиниться 51 вид тварин і 42 види рослин з Червоної Книги України, сім льодовикових озер і форм ландшафту, букові праліси та старовікові ліси, які включені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Під комплекс потрібно буде вирубати 430 га лісів, що збільшить ризик руйнування ґрунтів, підтоплення, лавин та зсувів, попереджають екологи.


“Це територія єдина в Україні, де в такій мірі збережений позальодовиковий рельєф. Саме ця обставина робить Свидовець унікальним, бо його можна використовувати як ресурс саме для розвитку зеленого пішохідного туризму, але не гірськолижного курорту. На будь-яких гірських територіях розвивається цілий комплекс екзогенних процесів, ця територія з давніх часів вражена великою кількістю повеней, які несуть у першу чергу небезпеку для села Чорна Тиса. У висогір'ях Карпат розвинені лавинні процеси, селі та зсуви”, - пояснювала Ольга Ковтонюк, доцентка кафедри землезнавства та геоморфології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
У разі будівництва курорту річка Тиса може втратити водні ресурси, стати забрудненою. За підрахунками екологів, для одноразового осніження трас потрібно буде така кількість води, яка дорівнює усьому водоспоживанню міста Яремча протягом 5 років.

Досвід показує, що курорт може стати великою проблемою для ландшафту - зокрема, навколо "Драгобрата" утворилося гігантське сміттєзвалище, і навіть взимку інколи можна відчути запах каналізації.

“Я не є проти курортів, але саме у цьому місці цього робити категорично не можна. Ми за розвиток території, але не такими методами. Не можна приховувати, хто замовник, не можна приховувати детальний план територій. Якщо ви готові сприяти розвитку громади, відкрийте, зробіть так, як треба, а не діставайте, як шулери, карти з рукавів”, - закликав на комітеті науковий співробітник Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка Тімур Бедернічек.


Фото: facebookТимур Бедернічек

На сайті Рахівської РДА минулого року розмістили посилання на файлообмінник FEX.NET, де мав зберігатися затверджений план будівництва. Платформа безкоштовно зберігає файли протягом тижня, зараз за посиланням жодного документа немає. Автор проекту - підприємство «Наша спадщина», керівником є Володимир Віробал. РДА стверджує, що фірма безкоштовно розробила ДПТ за умови відшкодування майбутнім інвестором. Якщо ж таки план не реалізують, то компанія не отримає коштів, стверджує Віктор Турок.

Аби врятувати Свидовець, екологи пропонують збільшити на масиві природоохоронну територію. Міністерство екології вже схвалило клопотання про створення ландшафтного заказника державного значення площею 3,3 тисяч га. Це рішення направили до Закарпатської ОДА для погодження землевласників та землекористувачів, розповіла співробітниця департаментц екомережі та природнозаповідного фонду Мінекології Анастасія Драпалюк.

Хто замовник?


“Ми розуміємо, хто стоїть за цим проектом. Шила у мішку не приховаєш”, - говорив на засіданні член комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради, нардеп Ігор Луценко. Цим “шилом” може бути народний депутат, колишній директор “Буковелю” Олександр Шевченко, припускає Луценко. Згідно з даними декларації Шевченка, він є власником приміщень “Буковелю” на правах оренди.

“Це логічно. Людина, яка має поруч величезний курорт, хоче розширюватися. Я бачу, що у нього є плани розширення. У даному випадку є гарна лобістська корупційна робота. Є сигнали, які приходять. Поки ми їх перевіряємо, щоб потім, можливо, передати правоохоронцям. Певна діяльність, яка нібито відбувається безкоштовно, насправді не відбувається безкоштовно. Я не пов'язую це з Шевченком, може, він про це не здогадується, але те що можливо це робиться йому під продаж - цілком можливо”, - припускає Луценко.

Представниця РДА, адвокатка Ярославна Іванова стверджує, що Олександр Шевченко “не є ані інвестором, ані забудовником даного проекту, оскільки даний проект є тільки на папері”.

Заперечують будь-які звернення і у Закарпатській ОДА. “До облдержадміністрації імовірні інвестори з пропозицією будівництва комплексу “Свидовець” не зверталися. Перемовини щодо інвестування з народним депутатом Олександром Шевченком не велися”, - ідеться у відповіді на запит LB.ua за підписом Москаля.

Однак дещо інше говорив журналістам сільський голова Чорної Тиси Іван Павлючок, який називав Шевченка інвестором.

Заступник очільника Рахівської РДА Віктор Турок розповів LB.ua, що проект почали розробляти після того, як до місцевої влади звернулися представники товариства “Скорзонера”, яке володіє “Буковелем”. За даними ЗМІ, підприємство 2000 року заснував Олександр Шевченко, однак пізніше продав його групі “Приват”. Кінцевими власниками ТОВ “Скорзонера” сьогодні є бізнесмени Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.

“Були зацікавлені особи, тому ми рухалися у цьому напрямку, оскільки пріоритетним напрямком розвитку Рахівського регіону є однозначно туризм. До нас звернулося підприємство, яке мало зацікавленість у цьому питанні, тому ми виступили замовниками у цьому проекті”, - розповів Турок.

Ані прес-служба “Буковелю”, ані прес-служба Олександра Шевченка відповіді на запит LB.ua не надали.


Фото: zbruc.euВисокогірні ліси Свидовецького масиву

Чи доповзе слимак до вершини гори?

Представники місцевої влади вважають, що екологи демонізують їхнє ставлення до природи та прагнення розвивати регіон.

“Стверджувати те, що хтось намагається знищити Свидовецький хребет, це є наклеп, оскільки замовники детальних планів на сьогоднішній день прагнуть зберегти природу і розвивати території. Даний проект прогнозує щонайменше 20 робочих місць: 5 тисяч на безпосередньо самому курорті і 20 тисяч на суміжних галузях. Я думаю, що для таких депресивних районів це було б дуже правильно і дуже добре. На сьогоднішній день ми маємо у цих районах глобальну проблему виїзду за кордон, несанкціоновану вирубку лісів, бо люді мають якось намагатися прогодувати свої сім'ї”, - пояснювала позицію РДА на комітеті Ярославна Іванова.

Іван Олійник, який під час засідання комітету назвався експертом з лісових питань та представляв позицію влади, запевняв: кількість лісу, котру потрібно вирубати під курорт, є відносно невеликою.

“Щорічно протягом останніх десятиріч у лісгоспі є приблизно 2 тисячі гектарів зрубів, які не заросли. Якщо казати про масштаби проекту, який передбачає рубку на площі 400 тисяч га протягом 12 років, то це в десяток разів менше, ніж те, що відбувається щорічно. Думати, що у найбіднішій країні Європи будуть дотримуватися найсуворіших екологічних нормативів, це наївно. Не буде цього. Буде 2 тисячі зрубів. Бідну людину любити природу більше, ніж власних дітей, по-моєму, ще ніхто не змусив”, - говорив Іван Олійник.

Схожі аргументи наводив і голова Ясінянської селищної ради Едуард Зелінський. «Усі магазини зароблять, ринок землі сі підніме, люди будуть мати роботу. То я маю бути дурнем та кричати «йой», бо там слимак в горі якийсь не долізе, що його роздавить машина», - казав Зелінський місцевому виданню.


Фото: grinchenko-inform.kubg.edu.ua

У Рахівській РДА поки не настільки категоричні. Турок запевняє, що влада готова переглянути розмір курорту чи вжити додаткових заходів захисту.
“Неправильне трактування того, що місцева влада намагається убити екологію Рахівського району. Ніхто не буде проти того, щоб забезпечити біорізноманіття, природу наших Карпат. Проектом буде передбачено окремий розділ щодо охорони навколишнього середовища. І ці питання будуть обговорені. Не можна рубати усе на корінні, на самому початку. Ми навіть не приступили до проектування. Детальний план - це лише пропозиція тої ідеї, яка може бути там втілена. Навіть не проектні роботи. Він (комплекс - ред.) може бути менший, мати іншу конфігурацію, мати конкретні заходи чи окрему угоду з громадою щодо випасання худоби. Дуже багато різних варіантів може бути”, - запевняє Турок.

Боржавську полонину хочуть перетворити на електростанцію

Наступним етапом у боротьбі за Свидовець стане оцінка впливу на довкілля. ОВД може відмовити у будівництві найбільшого гірськолижного комплексу України, а може і погодити проект. У разі останнього варіанту сценарію розгорнеться новий рівень боротьби за гірський масив. Ініціативна група запевняла, що готова у разі потреби відстоювати свою позицію у Європейському суді..


 

Учёные предлагают пустить новогодние ёлки на сладости



Группа ученых из Шеффилдского университета разработала технологию, позволяющую из еловых иголок получать материал для производства сладостей.

Если эта технология начнет применяться массово, то появится возможность устранить экологическую проблему, которая появилась из-за постоянной вырубки лесов к новогодним праздникам. На данный момент ели и сосны в очень редких случаях поддаются переработке из-за содержания в иголках сложных полимеров.

Новая технология переработки поможет справиться с этой проблемой. К тому же она безотходная — ведь вторичное сырье можно применять в разных отраслях.


Для использования пригодны как свежие, молодые елки и сосны, так и старые, давно срубленные деревья.

5 янв. 2019 

Почему белорусская мебель дорого стоит

Корреспондент Myfin.by побывал на трех фабриках объединения «Молодечномебель», и узнал, какие факторы влияют на цены отечественной мебели.


Почему белорусская мебель дорого стоит

Лакированное кантри

Каждая из трех фабрик, которые довелось увидеть, специализируется на определенном направлении. Головное предприятие – на корпусной мебели в стиле «классика», молодечненский филиал – на мягкой, а вилейский изготавливает мебель из массива четырех направлений («классика», «лофт», «кантри» и «модерн») и покрывает ее в отличие от молодечненской фабрики не водными красками, а лаком.

Экспорту — зеленый коридор

В былые годы в Беларуси оставалось около 50 % молодечненской мебели, сейчас – не более 20%. Причина — цена.

К примеру, столы, зеркала, тумбы, шкафы стоят от 300 рублей до 2,5 тысяч, кресла — от 800 рублей до 2,5 тысяч, шкафы с витриной — до 4 тысяч рублей, комоды — от 1,5 до 4 тысяч, диваны — от 1,2 до 5 тысяч, набор мебели для спальни может потянуть как на 6, так и на 15 тысяч рублей, для гостиной — от 2,8 до 8, не меньше 2 тысяч — для кухни.

Даже акционные товары впечатляют

Не каждый белорус может позволить себе такие траты.

Причин у такой высокой цены несколько, одна из них кроется в качестве: мебель не из ДСП, а из массива дуба, ольхи и бука, стильная, сложная по геометрии, много предметов в наборах, а вся фурнитура — лучших мировых производителей.

Как говорят знающие люди, мебель определяется «по лицу». Здесь оно, то есть лицевая фурнитура, — итальянское или бельгийское. Внутренняя — тоже от известнейших мировых европейских брендов — на этом не экономят.


У «Молодечномебель» очень широкий ассортимент

На чем не экономят мебельщики

Не экономят на предприятии на фирменных магазинах, их по стране уже 21: «Мебель — не тот вид товара, который можно купить, зная характеристики (как телефон или холодильник), — ее надо видеть воочию — без шоурума не продашь», — уверен Сергей Мороз.
На чем экономят — так это на энергоресурсах. До того, как на предприятии занялись энергосбережением, доля энергетических ресурсов в себестоимости составляла 14%. После того, как была установлена итальянская система, охватывающая весь головной завод, она упала до 4% летом и 5,5 % зимой. Сжигая отходы и занимаясь рекуперацией, предприятие полностью обеспечивает себя паром и горячей водой, и даже зарабатывает, поставляя тепло городу.

Итальянская система позволяет экономить энергоресурсы

Золотой дуб

Основные затраты при производстве корпусной мебели — на сырье: «В 1-м полугодии эта доля затрат достигала 35%. Очень подорожал дуб, — основа нашей мебели. Раньше мы брали его по прямым поставкам из лесхозов, и цена была гораздо ниже», — рассказал Сергей Мороз.
Директор Вилейской мебельной фабрики Николай Пискунов уточнил в цифрах. «31 декабря 2016 года дуб на складах леспромхозов стоил 2 миллиона белорусских рублей (курс был в районе 19600). С 1 января 2017 года его стало возможно купить только на бирже, за 670 рублей — рост почти 400%», – констатировал Николай Пискунов.

Неравные условия

Добавляет головной боли мебельщикам и ужесточившаяся конкуренция. По словам Николая Пискунова, из-за того, что россияне меньше платят налогов и у них дешевле электричество, на нашем рынке стала появляться даже их мебель.

В Европе белорусам мешают развернуться прибалты. И тоже — из-за неравных условий.
«Они везут сырье из Украины по сомнительным схемам. Поэтому цена готовой мебели у них ниже. Но в Евросоюзе ценят порядочность поставщика, им важно происхождение леса и соблюдение условий договора, а поставки сомнительного украинского леса нерегулярны, — нам доверяют все больше», — подчеркнул Сергей Мороз.

Главные конкуренты молодечненских мебельщиков — итальянцы и румыны, которые делают такую же высококачественную мебель из массива.

В Вилейке изготавливают мебель в разных стилях

Прибыль упала, зарплаты — нет

Из-за вышеозначенных проблем упала прибыль предприятия.

«Из года в год она неуклонно снижается. 10 лет назад рентабельность производства составляла 80-100%, и это не влияло на цену: изделия продавались очень хорошо. Сегодня рентабельность достигает максимум 15% на некоторые товары», — рассказал Сергей Мороз.

Тем не менее, в объединении стараются держать уровень зарплат: сегодня на «Молодечномебель» работает около 800 человек, средняя зарплата около 1000 рублей.
«Она колеблется в зависимости от объема выпускаемой продукции, а в этом году мы выпустили 90% от прошлогоднего, но в целом остается на одном уровне», — рассказал заместитель генерального директора по маркетингу и рекламе Сергей Мороз.

На Вилейском предприятии трудится 212 человек, средняя зарплата 732 рубля. «Для больших городов это не много, а для Вилейки – выше среднего», — рассказал Николай Пискунов.

Текст: Антон ЗАРУДНИЦКИЙ, фото: предоставлено организаторами пресс-тура

https://myfin.by/stati/view/12669-pochemu-belorusskaya-mebel-dorogo-stoit

04 січня 2019

Пока питомники лесхозов присматриваются к голубым елочкам, частник успешно торгует голландскими

На календаре первые дни нового года. И в утренних сумерках, словно подкрахмаленных синькой, за окнами сияют украшенные елки. У одних это искусственные красавицы, другие предпочитают только живые деревца — из зимнего леса, с запахом смолы. Около двух десятков елочных базаров предлагали зеленый товар жителям областного центра. Специальные места для торговли были отведены и на городских рынках, где со своей продукцией размещались лесные и фермерские хозяйст­ва, предприниматели. Новогодних деревцев хватило всем, даже остались. Это прежде всего сосенки с порыжевшими лапами. Некоторые лесхозы, вырубая лесные делянки, оккупированные жуком-короедом, старались сбыть пушистых красавиц в качестве новогодних деревцев. Но покупатель оказался привередливым и на такой товар не клюнул.

Зато неплохо шли елочки в кадках, средняя цена которых была в районе 25 рублей.

И если лесхозы реализовывали их в огромных емкостях, то предприниматели — в небольших пленочных капсулах и в два раза дешевле. Хорошим покупательским спросом пользовались и елочные букеты, украшенные лесными шишками, которые можно было купить за 2,5 рубля.

А вот найти голубую елочку на таких базарах не удалось. Не оказалось их и в «Красной гвоздике». В канун новогодних праздников здесь было безлюдно и тихо. Зато к питомнику частника, который находится по соседству с предприятием, одна за другой заруливали машины. И элитные голубые елочки тут имелись (в том числе в кадках), и выбрать было из чего. А еще заказать декоративные кустарники, цветочную рассаду и деревья-экзоты по более низкой цене, чем у соседей. Поэтому и спешат к частнику заинтересованные покупатели даже зимой, чтобы встретить весенний сезон посадки во всеоружии.

Шли на ура голубые елочки в кадках и в плодово-ягодном питомнике в Березках, что под Гомелем. За два дня до Нового года здесь предложили на сруб только живую тую — остальные деревца уже были распроданы. Поэтому, учитывая растущий спрос покупателей, придется корректировать планы на будущий год.

Кстати, активно реализовывали голландские голубые елочки и магазины негосударственной собственности. И множество украшений для дома: новогодние букеты, икебаны, веночки с лентами и колокольчиками. Хотя цены на всю эту красоту были повыше, чем на уличных елочных базарах, покупатели вились роем: привлекали домашнее тепло и деликатный сервис, продуманность каждой детали.

А еще чувство осознания, что тебе здесь рады и готовы выполнить любой каприз. Разумеется, за деньги.

Конечно, мы не всегда будем возить из Голландии голубые елки, научимся сами их выращивать. Уже сегодня во многих лесхозовских питомниках растут эти крошечные красавицы, иные закаляются под зимним небом. Со временем и мы украсим голубыми елями наши города и села, вывезем на елочные базары и, возможно, даже собьем цену у частника.

Источник: https://gp.by/mneniya/news187753.html Правда Гомель

Сколько, кто, куда и для кого вывозит лес из Украины?., или Дровишки Юрия Луценко

650x488_cУкраинские «дрова» продаются деревообрабатывающим фирмам в Румынии и Венгрии, которые никак не связаны с энергетикой. 

Наибольшие объемы дров вывозят хозяйства Гослесагентства, которое возглавляет соратник генпрокурора Юрия Луценко. В то же время, закон о запрете экспорта дров ветировал президент Петр Порошенко.

В Украине действует десятилетний мораторий на экспорт необработанной древесины. Запрет ввели, чтобы поднять отечественную деревообрабатывающую отрасль. Сейчас трудно оценить эффект от таких протекционистских мер, но можно с точностью сказать, что контрабанда леса из Украины — выросла.

Самой распространенной схемой вывоза необработанного леса из Украины является экспорт дров в виде кругляка длиной в два метра. Фактически, каждый год из страны вывозят тысячи тонн промышленной древесины под видом обычной — топливной.

Украинская деловая древесина под видом дров продается европейским переработчикам древесины, которые производят из нее мебель, пол, щиты и другую продукцию.

Европейцам это выгодно — сохраняешь свой лес, покупаешь дешевый украинский, перерабатываешь и получаешь добавленную стоимость, рабочие места и налоги.

Сколько, кто, куда и для кого вывозит дрова из Украины?

Какова динамика экспорта дров из Украины в 2014-2018 годах

По данным Государственной фискальной службы, в 2014 году экспорт дров из Украины вырос по сравнению с 2013 годом на 15,5%, до 1,75 млн тонн.

В 2015 году динамика вывоза украинских дров выросла еще на 16%, до 2 млн тонн. В 2016 и 2017 годах темпы вывоза топливной древесины из страны сохранялись на уровне 2 млн тонн.

В то же время, в этом году темпы роста экспорта активизировались — за восемь месяцев из страны уже вывезли 1,5 млн тонн дров.

Кто потребляет украинские дрова?

В распоряжении редакции оказались подробные таможенные данные по экспорту украинских дров за шесть месяцев 2018 года.

Анализ географии показал, что почти все украинские дрова экспортируются в Европу. Также были небольшие партии в Китай и на Ближний Восток.

Абсолютным лидером по потреблению топливной древесины из Украины была Румыния, которая импортировала 232 тыс. тонн дров. Можно подумать, что энергетика страны держится на наших дровах.

Еще одна наша соседка — Венгрия — закупила 50 тыс. тонн украинских дров. Турция, которая активно потребляет сырье из Украины, завезла 27,5 тыс. тонн дров.

Словакия импортировала 23 тыс. тонн украинской топливной древесины, а в самую богатую страны ЕС — Германию — из Украины было вывезено 22 тыс. тонн дров.

Польша импортировала 18,6 тыс. тонн, Австрия — 14,2 тыс. тонн дров.

А это точно дрова?

Есть большие сомнения в том, что миллионы тонн дров, которые идут не экспорт из Украины, используются по назначению.

Так, если в таможенной статистике взглянуть раздел «ОПИСАНИЕ ТОВАРА», то увидим подобную характеристику груза: «Дрова топливные (дуб, граб), диаметр 60-140 мм, длина 2000 мм.

Непросто представить дубовый кругляк длиной в 2 метра обычными дровами. И подобную характеристику имеют почти все поставки, которые мы анализировали. Отличаются только диаметр и порода древесины, которую «превратили в дрова».

Так под видом дров из Украины вывозят промышленную древесину

Да. После введения в 2015 году десятилетнего запрета на экспорт из Украины необработанной древесины, поставщики значительную часть экспортных поставок начали отправлять под видом топливной древесины.

Активное участие в этом принимают государственные лесозаготовительные предприятия. Это можно назвать контрабандой на государственном уровне.

Кто занимается экспортом дров?

Анализ таможенной статистики показал, что крупнейшими экспортерами дров из Украины являются государственные лесные предприятия. Так, ГП вывезли из страны 250 тыс. тонн дров на 269 млн грн (фактурная стоимость). Это половина объемов экспортируемых дров в январе-июне 2018 года.

Частные фирмы экспортировали около 70 тыс. тонн топливной древесины, а коммунальные предприятия — 50 тыс. тонн.

При этом, самым активным экспортером дров среди коммунальных предприятий было «Житомироблагролес», которое подчиняется Житомирскому областному совету. Оно экспортировало 44,5 тыс тонн топливной древесины.

Наименьшие объемы экспортировали физические лица-предприниматели, которые совокупно отправили на экспорт 35 тыс. тонн дров.

Ворота страны контролируют различные кланы. Через какие таможни идут дрова?

Лидером по объемам оформления дров на экспорт является Черновицкая таможня, которая в первой половине 2018 года провела половину экспортных поставок.

Как говорилось в интервью с депутатом от «Самопомощи» Татьяной Остриковой, председателем подкомитета по вопросам таможенного дела налогового Комитета Рады, влияние на эту таможню имеет политическая партия «Народный фронт».

Закарпатская таможня, на которую влияют местные политические элиты, оказалась на втором месте, а Львовская, где активный интерес проявляют местные криминальные авторитеты и СБУ, — на третьем.

Далее идет Одесская таможня. Через нее оформляют поставки украинских дров в Италию, Турцию, Израиль и Китай.

Активно на экспорт работает Волынская таможня, которую возглавлял Виктор Кривицкий — нынешний и.о. заместителя председателя ГФС, который отвечает за всю таможню.

Меньше прочих дров на экспорт оформляет родной премьер-министру Владимиру Гройсману Винницкая таможня.

Кого же «греет» наша топливная древесина?

Речь о десятках европейский компаний. Мы пробежали по самым крупным и, действительно, нашли среди покупателей украинских дров заготовителей топливной древесины. Например, польская фирма Frafka, или производитель топливных паллет итальянский Ronchiato.

Но такие — в меньшинстве. Их объемы намного меньше лидеров.

Крупнейшим покупателем украинской деловой древесины, которая вывозится под видом дров, является румынская компания Egger. Она за полгода приобрела 112 тыс. тонн наших «дров».

Достаточно взглянуть на несколько страниц ее сайта, чтобы понять, что это не котельная, а деревообрабатывающая компания, которая производит мебель и деревянные покрытия.

Или компания из Венгрии Swisskrono, которая закупает десятки тысяч тонн украинских дров (17 тыс. тонн за 6 мес. 2018 года), на своем сайте пишет, что занимается производством экологически чистых изделий из древесины. Очевидно — в том числе и украинской.

А вот производитель модной мебели из украинской древесины — румынская компания KRONOSPAN. Приобрела не менее 28 тыс. тонн наших «дров». Кстати, продукцию этой компании можно с легкостью приобрести в Украине.

Получается, вырубили лес, незаконно вывезли, переделали в своей румынской фабрике в мебель или паркет, продали снова в Украине и оставили себе добавленную стоимость.
Другой скупщик наших дров — австрийская Pisec Gesellschaft, которая является трейдером необработанной древесины и производителем пиломатериалов. Компания даже имеет украинскую версию сайта.

Еще один активный покупатель нашей древесины — румынская фирма Prolisok. Она приобрела не менее 50 тыс. тонн «дров» в первой половине этого года.

Ее украинские СМИ подозревали в массовой скупке древесины у черных лесорубов и ФЛП, которые компания сама же и создавала. Продавать свою древесину этой фирме не гнушаются и государственные предприятия.

Кто контролирует контрабанду леса?

Более половины дров из Украины экспортируется государственными лесным предприятиями, которые подчиняются Агентству лесных ресурсов Украины.

Это ведомство возглавляет Владимир Бондарь, который, как неоднократно писали СМИ, находится в близких дружеских отношениях с генеральным прокурором Юрием Луценко.

О причастности ГПУ к контрабанде леса говорили и в лагере премьера Владимира Грйосмана. Так, соратник премьера Владимира Гройсмана и бывший исполняющий обязанности председателя Государственной фискальной службы Мирослав Продан намекал, что крышеванием контрабанды леса в Украине занимается Генеральная прокуратура.

К слову, генпрокурор Юрий Луценко и председатель правительства Гройсман — конфликтуют между собой. Конфликт связан с тем, что летом председатель Правительства совместно с министром МВД Арсеном Аваковым отправили на таможню отряды полиции якобы для борьбы с контрабандными потоками.

Такая инициатива не понравилась окружению президента Порошенко, которое влияет на работу таможни через СБУ.

В результате появилось уголовное производство в отношении экспорта орехов, где фигурирует Мирослав Продан, которого прокуратура подозревает в незаконном обогащении.

Как сообщал БизнесЦензор, Продан несколько лет назад фигурировал в уголовном деле о контрабанде орехов через Винницкую таможню, которую в то время возглавлял.
Если о контрабанде леса под видом дров знают все, то почему же ее не остановят?

Это почти удалось, но помешал президент Украины Петр Порошенко. Генеральный прокурор и президент — соратники.

Летом Верховная рада проголосовала за закон об уголовной ответственности за контрабанду леса и запрет экспорта дров из Украины.

Однако президент Петр Порошенко наложил вето на этот закон, внеся свои предложения. А именно: исключить норму о запрете на восемь лет экспорта дров из Украины.

По словам главы государства, такой запрет нарушает обязательства Украины как члена Всемирной торговой организации (ВТО). Удивляют двойные стандарты Порошенко, ведь запрет на экспорт необработанного леса также нарушает правила свободной торговли. Европейцы неоднократно настаивали на отмене моратория.

В начале сентября Верховная Рада приняла данный закон с поправками президента. Фактически, руководство государства продемонстрировало заинтересованность в продолжении контрабанды украинского леса под видом дров.

Юрий Винничук,  БизнесЦензор

Как пишет издание  "Наші гроші", семья Юрия Луценко имеет самое непосредственное отношение к лесному бизнесу. Сын генпрокурора Александр Луценко (тот самый, который ранее работал в сигаретном монополисте «Тедис Украина») является совладельцем ООО «Грин вейв» (Киев) и ООО «Грандвуд групп» (Белая Церковь), у которых в видах деятельности значится лесозаготовка и лесопильное производство.

В «Грин вейв» партнером Луценко-младшего является Виталий Морозюк, который является директором луценковской фирмы ООО «Бел фам».

В «Грандвуд групп» партнерами генпрокурорского сына являются Юрий Соколов, Андрей Горбатюк и Александр Наумик. И все они вместе с Луценко-младшим являются владельцами еще одной лесопилки — в Ракитном Ровенской области — ООО «Веар».

Наумик известен как юрист владельца сети супермаркетов АТБ Геннадия Буткевича.

На Наумика зарегистрированы доли в ООО «Украинский снабжающая группа» и ООО «БР «Логистикс» (ТОВ «Українська постачальна група» и ТОВ «БР «Логістикс» — укр.), он является членом попечительского совета в детской общественной организации «Футбольный клуб «Юбилейный» («Футбольний клуб «Ювілейний» — укр.), основанной совладельцем АТБ Евгением Ермаковым.

Наумик также имел дело с женой генпрокурора Ириной Луценко, которая год назад продала Наумику какое-то движимое имущество за 1,89 млн грн. (возможно — старую машину, так как после этого она сразу же купила новый Mercedes Benz GLS 350D стоимостью 2,43 млн грн.).
Напомним, бывший сотрудник Генпрокуратуры Дмитрий Сус в суде заявил, что Буткевич — «лучший друг Луценко». В последний год Госгеонедра и суды передали ряд спецразрешений на пользование недрами фирмам, принадлежащим самому Буткевичу, Ермакову и другим представителяя АТБ.

Наумик является соучредителем ООО «АЛД» (разведка нефти и газа) вместе с Владимиром Евдокимовым, который был заместителем министра МВД Юрия Луценко в 2000-х годах. Сус вспоминал Евдокимова вместе с Буткевичем своих показаниях по делу члена Высшего совета правосудия Павла Гречкивского, которого обвиняют в неоконченном покушении на мошенническое завладение $500 тыс. Мол, Евдокимов давал указания следователям ГПУ, которые формально являются подчиненными Юрия Луценко, что делать по делу, связанному с нардепом от Радикальной партии Сергеем Рыбаком, который со скандалом развелся с дочерью Буткевича, после чего на нардепа начали давить бывший тесть и Генпрокуратура.
Евдокимов также имеет долю в ООО «Централ билдинг менеджмент» (село Лесники Киево-Святошинского района), занимающимся лесозаготовкой. Здесь его партнерами являются Виктория Лаврега и Константин Хворостяный.

Фирмы «Веар», «Грандвуд групп» и «Централ билдинг менеджмент» напрямую не значатся среди экспортеров украинских «дров».

Крупнейшие экспортеры «дров» и «топливной» древесины Украины в первом полугодии 2018 года

Экспортер Сума, $
1. ДП «Тетерівське лісове господарство» 22 463 192
2. ДочП «Словечанський лісгосп АПК» 21 768 804
3. ТОВ «Л-транс» (Олександр Лінник) 20 480 983
4. ДП «Радомишльське лісомисливське господарство» 19 448 472
5. ДП «Кременецьке лісове господарство» 17 521 825
6. ДП «Словечанське лісове господарство» 12 795 734
7. ТОВ «Компанія Ліспостач» 12 176 897
8. ДП «Рокитнівське лісове господарство» 11 076 361
9. ДП «Тернопільське лісове господарство» 10 425 222
10. ДП «Білокоровицьке лісове господарство» 10 366 857
11. ДП «Бережанське лісомисливське господарство» 10 005 705
12. ДП «Чортківське лісове господарство» 9 994 157
13. ДП «Бучацьке лісове господарство» 9 915 877
14. ТОВ «Вудлайн 2014» 9 754 162
15. ДП «Макарівське лісове господарство» 9 384 794
16. ТОВ «Д-форест» 8 451 866
17. ДП «Сарненське лісове господарство» 8 311 105
18. ДП «Богуславське лісове господарство» 8 079 721
19. ДП «Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство» 7 721 425
20. ДочП «Коростишівський лісгосп АПК» 7 653 110

Источник «Бизнес. Цензору» на таможне
http://strelaua.com/rassledovaniya/skolko-kto-kuda-i-dlya-kogo-vyvozit-drova-iz-ukrainy-.-ili-drovishki-yuriya-lutsenko.html

Климпуш-Цинцадзе очікує розробки стратегії захисту України в арбітражі щодо лісу-кругляку



Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що не бачить розробки Києвом успішної стратегії захисту української позиції в рамках арбітражного розгляду з Європейським Союзом про скасування мораторію на вивезення лісу-кругляка.

"Об'єктивно цей мораторій означає, що ми порушили Угоду про асоціацію, що передбачає незастосування дискримінаційних заходів стосовно іншої сторони. На жаль, я не бачу розробки нашими міністерствами стратегії, яка надала б можливість бути успішними в захисті української позиції з цього питання... Я б хотіла бачити певну стратегію від нашого Держагентства лісових ресурсів, Міністерства агропромислової політики або МЕРТ", - сказала І.Клімпуш-Цинцадзе в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

На думку віце-прем'єра, запровадження мораторію було абсолютно безвідповідальним кроком народних депутатів України, що було зроблено без додаткових консультацій з ЄС.

"За даними нашого Держстату, ми не експортуємо ліс-кругляк. Водночас, за даними європейських структур, вони імпортують від нас певну кількість необробленої деревини. Тобто контрабанда лісу триває... І нехай мені розповідають, скільки завгодно, що цей мораторій щось - нічого він не дає доброго для наших лісів і для їх збереження", - наголосила вона.

І.Клімпуш-Цинцадзе також констатувала, що у Верховній Раді немає готовності скасувати своє рішення про введення мораторію на експорт лісу-кругляка.

https://ua.interfax.com.ua/

Завершено розслідування чотирьох кримінальних проваджень за фактами незаконної порубки дерев у Слов’янському районі

Під процесуальним керівництвом Слов’янської місцевої прокуратури завершено досудове розслідування у 4 кримінальних провадженнях за ч.1 ст. 246 (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу) КК України.




Установлено, що в жовтні, листопаді та грудні 2018 року четверо мешканців м. Краматорська організували незаконну порубку дерев, що находяться в полезахисних смугах на території Черкаської об’єднаної територіальної громади Слов’янського району, в результаті чого знищено дерева порід дуб, ясень і акація, а також погіршився природний склад, якість, захисні та інші властивості полезахисної смуги та виникли труднощі у відтворенні заліснення у вказаній місцевості.

За підрахунками екологів, незаконними діями «чорних лісорубів» державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму понад 247 тис грн.

В ході досудового розслідування усі фігуранти повністю визнали свою провину.
Наразі обвинувальні акти скеровано до суду для розгляду по суті. Обвинуваченим загрожує покарання у вигляді штрафу від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Прес-служба прокуратури Донецької області