ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

08 січня 2019

Правительство планирует подготовить в 2019 году специальный закон об изъятии неиспользуемых сельхозземель

Согласно утвержденному распоряжением Правительства РФ от 25 декабря 2018 г. № 2935-р плану законопроектной деятельности Правительства Российской Федерации на 2019 год, в сентябре должен быть представлен в правительство, а в декабре - внесен в Государственную Думу, законопроект "О внесении изменений в Федеральный закон "Об обороте земель сельскохозяйственного назначения" (в части совершенствования процедуры изъятия неиспользуемых земель сельскохозяйственного назначения)".

План законопроектной деятельности Правительства Российской Федерации на 2019 год


Минсельхоз России уже разместил на специализированном сайте для обсуждения проектов правовых актов информацию о начале размещения этого законопроекта - пока, правда, без самого проекта и вообще без какой-либо осмысленной информации о нем.

О внесении изменений в Федеральный закон Об обороте земель сельскохозяйственного назначения


При действующем земельном и смежном законодательстве это очень опасная затея - она может привести к большим потерям лесов и массовым пожарным катастрофам, особенно в Нечерноземье. В настоящее время признаки неиспользования земель сельскохозяйственного назначения определяются постановлением Правительства РФ от 23 апреля 2012 г. № 369. Согласно этому постановлению, неиспользуемым должен считаться участок земель сельскохозяйственного назначения, числящийся пашней, если более 15% его площади покрыто лесом, или числящийся иными видами сельскохозяйственных угодий, если более 30% его площади покрыто лесом.

Постановление Правительства Российской Федерации от 23 апреля 2012 г. № 369


Общая площадь лесов, растущих на землях сельскохозяйственного назначения, составляет в России, оценочно, около ста миллионов гектаров (это примерно одна десятая часть от всех лесов нашей страны), из которых по меньшей мере шестьдесят миллионов гектаров приходится на леса, выросшие на заброшенных в течение нескольких последних десятилетий сельскохозяйственных угодьях. Еще около сорока миллионов гектаров представлено бывшими колхозными и совхозными лесами, правовой статус которых сейчас весьма условен (номинально они могут быть включены в границы лесничеств, но на кадастровый учет поставлены как земли сельхозназначения или не поставлены никак). Доля лесов, растущих на землях сельскохозяйственного назначения, особенно велика в регионах юга нечерноземной зоны - в некоторых районах она может составлять больше половины от общей площади лесов.

Действующее сейчас законодательство не позволяет лесам (кроме специальных защитных лесных насаждений) существовать на землях сельскохозяйственного назначения. За сам факт существования такого леса на собственника земельного участка может быть наложен штраф в размере до семисот тысяч рублей, а сам участок может быть изъят без всякой компенсации - причем не только та его часть, на которой непосредственно растет лес, а весь. И это отнюдь не гипотетическая угроза: таким штрафам ежегодно подвергаются в России примерно шесть-семь тысяч владельцев земель сельскохозяйственного назначения. Федеральным законом от 27 декабря 2018 года № 538-ФЗ в Лесной кодекс РФ внесены изменения, допускающие с 1 июля 2019 года существование лесов на землях сельхозназначения - но пока продолжает действовать статья 78 Земельного кодекса РФ, прямо запрещающую использование этих земель для целей, не связанных с ведением сельского хозяйства, на расстоянии до тридцати километров от любых населенных пунктов (т.е. практически везде в населенной и транспортно освоенной части страны). Как реально будут работать новые положения Лесного кодекса - станет ясно, когда Правительство РФ подготовит предусмотренный им подзаконный акт по этим лесам (пока нет даже проекта этого акта).

Закон о защитных и сельских лесах: глупость и надежда в одной упаковке


В абсолютном большинстве случаев бывшие сельхозугодья зарастают лесом и не используются для производства сельскохозяйственной продукции не по какому-либо злому умыслу или небрежению владельцев, а потому, что вести на них сельское хозяйство стало совершенно невыгодно, или просто некому (огромные сельские территории нашей страны или уже заброшены, остались без трудоспособного населения, или забрасываются сейчас - поэтому обрабатывать, особенно в Нечерноземье, получается лишь ограниченные участки лучших земель). Многие заросшие лесом бывшие сельхозземли могли бы использоваться для интенсивного лесного хозяйства, требующего в разы меньшего числа рабочих рук, чем земледелие, но законы этого не позволяют, и государство в целом не поддерживает. Вместо того, чтобы выращивать лес, потребность в котором с течением времени только растет и который мог бы давать людям дополнительные рабочие места и средства к существованию, владельцы земельных участков, опасаясь репрессий (штрафов и изъятия земель), всеми силами избавляются от древесной растительности. А самым простым и дешевым способом избавления от нее является выжигание - во многом именно по этой причине обширные сельские территории Нечерноземья в нашей стране каждый год так катастрофически горят.


Травяной пал на заброшенных сельхозземлях в Смоленской области. Автор фотографии - Мария Васильева

Если наши законодатели вместо того, чтобы поддержать развитие лесного хозяйства на безнадежно заброшенных сельскохозяйственных землях, примут закон, упрощающий изъятие таких земель - это вынудит собственников еще более интенсивно избавляться от лесов на таких землях, а значит - больше и чаще эти земли выжигать. Развитию сельского хозяйства это не поможет, поскольку законы экономики и социологии законодатели отменить не в силах: если в сельских районах нет условий для достойной жизни людей - люди будут оттуда бежать, особенно экономически активные, способные на продуктивный труд. И чем больше будет у чиновников возможностей глумиться над этими экономически активными людьми, в том числе изымая у них земельные участки - тем быстрее будут забрасываться людьми малые населенные пункты и целые сельские районы.

Надо будет внимательно следить за этим разрабатываемым законопроектом, и приложить все силы к тому, чтобы он не стал дополнительным препятствием для ведения правильного лесного хозяйства или плантационного лесовыращивания на заброшенных землях сельскохозяйственного назначения, непригодных для ведения сельского хозяйства в современных социально-экономических условиях.

Забавный документ: план информатизации Рослесхоза на 2019-2021 гг.

Приказом Рослесхоза от 29 Декабря 2018 № 1084 утвержден забавный документ - План информатизации Федерального агентства лесного хозяйства на 2019 год и плановый период 2020 и 2021 годов; этим же приказом отменены предыдущие приказы ведомства, касавшиеся его информатизации. План очень короткий и включает в себя всего одно мероприятие - эксплуатацию системы электронного документооборота Рослесхоза, созданной в 2013 году. Вот сутевая часть этого плана - мероприятие и его стоимость (16,3 млн. руб. за три года):




А это план целиком - он вместе со всеми заголовками и прочими атрибутами умещается на одной странице (чтобы просмотреть с лучшим разрешением - нажмите на изображение мышью):



Пропонувати та підтримати звичайно легше, ніж забезпечити фінансуванням та зробити

Мінприроди пропонує засаджувати полезахисні смуги деревами-медоносами



Міністерство екології та природних ресурсів України підтримує законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність за протраву бджіл, використання конфіскатних агрохімікатів, а також за вирубку дерев-медоносів.

Про це повідомив заступник міністра екології та природних ресурсів України Василь Полуйко під час IX з’їзду Спілки пасічників України.

«Міністерство екології та природних ресурсів підтримає законопроект, який пропонується Спілкою пасічників, працюючи з депутатами, а також в стінах парламенту. Окрім того, маємо ще деякі пропозиції, наприклад, розміщення пасіки в лісах класифікувати як довготривале тимчасове місце користування, що дозволить укладати довготривалі договори оренди», — зазначає Василь Полуйко.

За його словами, що стосується законотворчих ініціатив, Міністерство екології та природних ресурсів доопрацьовує проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів».

«Також в Мінприроди розроблено концепцію відновлення полезахисних смуг. Ідея полягає в тому, щоб полезахисна смуга, окрім захисту поля, виконувала ще й додаткові функції, наприклад — була засаджена деревами-медоносами. Мені доводилося бачити на Херсонщині приклад, коли полезахисна смуга складалася з акації, а фермери ще там підсіяли ожину», — розповідає Василь Полуйко.


Джерело інформації - Деражнянська РДА: http://derazhnia-rda.gov.ua/news/minprirodi_proponue_zasadzhuvati_polezakhisni_smugi_derevami_medonosami/2019-01-08-5345

Муравьи могут оказывать влияние на климат — исследование



Метровые мусорные кучи муравьев-листорезов Atta colombica оказались сильными источниками метана и закиси азота — мощных парниковых газов, которые могут влиять на климат.

Как говорится в исследовании, опубликованном в журнале Proceedings of the Royal Society, листорезы выращивают в своих муравейниках грибы на субстрате из пережеванной листовой массы.

Они создают большие кучи мусора из листьев, муравьиных экскрементов, трупов сородичей и бактерий неподалеку от муравейников. Размер таких куч может достигать нескольких кубических метров.

Ученые из США изучили 22 муравейника в тропических лесах Коста-Рики и узнали, что концентрация метана рядом с кучами была в 20 раз выше фоновой для леса, а концентрация закиси азота выше в 1000 раз.

По этим параметрам муравьиные кучи оказались сопоставимы со станциями очистки сточных вод или лагунами-навозохранилищами.

При этом ученые затруднились сказать, как именно деятельность муравьев влияет на климат, потому что невозможно детально оценить общий объем выбросов от куч 40 с лишним видов листорезов.

Январь 8, 2019
Источник: iz.ru

Про організацію застосування авіаційних сил і засобів САЗ ОРС ЦЗ ДСНС України у 2019 році


ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
НАКАЗ

від 22 грудня 2018 року N 754
(з основної діяльності)
м. Київ

Про організацію застосування авіаційних сил і засобів
САЗ ОРС ЦЗ ДСНС України у 2019 році

З метою ефективного застосування авіаційних сил і засобів Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у 2019 році наказую:

1. Спеціальному авіаційному загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (Коробка І. М.) здійснити заходи щодо організації та забезпечення з 1 січня 2019 року цілодобового чергування повітряних суден на аеродромах:

"Ніжин" - вертольота Мі-8 (ЕС-145) та літака Ан-32П (Ан-26) за готовністю: вдень N 2, вночі N 3;

"Харків" - вертольота Мі-8 за готовністю: вдень N 2, вночі N 3;

"Ужгород" - вертольота Мі-8 за готовністю: вдень N 2, вночі N 3.

2. Департаменту економіки і фінансів (Олійник О. І.) забезпечити виділення коштів на:

відрядження особового складу екіпажів чергових пошуково-рятувальних повітряних суден та інженерно-технічної служби, що здійснює обслуговування чергових повітряних суден;

відшкодування витрат за аеропортові збори.

3. Управлінню авіації та авіаційного пошуку і рятування (Рунаєв І. В.) забезпечити контроль за готовністю чергових екіпажів та авіаційної техніки до виконання авіаційних робіт з пошуку і рятування.

4. ГУ (У) ДСНС України у Харківській (Волобуєв О. В.) та Закарпатській (Гудак Р. В.) областях сприяти екіпажам чергових повітряних суден відповідно на аеродромах "Харків", "Ужгород" у вирішенні питань з організації і забезпечення чергування та виконання авіаційних робіт з пошуку і рятування.

5. Головному авіаційному координаційному центру пошуку і рятування (Ненашев С. А.) у межах кошторисних призначень:

укласти в установленому порядку договори з авіаційними військовими частинами Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України для залучення пошуково-рятувальних повітряних суден до несення чергування та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;

умовами договорів передбачити також можливість перебазування чергових пошуково-рятувальних повітряних суден на інші аеродроми України.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Мельчуцького О. Г.


Голова                                                               М. Чечоткін

Закон с сучками и задоринками. Можно ли рязанцам не покупать дрова?

В России вступил в силу закон о сборе валежника


Александр Ефанов / АиФ

Что же именно теперь можно собирать в наших лесах? И, самое главное, как именно это можно делать? Вопросов много.

Но для начала напомним, что федеральный закон о сборе валежника депутаты Госдумы приняли ещё 3 апреля 2018 года. 18 апреля его подписал президент России Владимир Путин. В ноябре 2018 года депутаты Рязанской областной Думы приняли региональный закон о сборе валежника - в поддержку федерального.

Что можно собирать
«Так можно или нет собирать валежник в лесу? - спрашивает редакцию жительница села Кузино Клепиковского района Марина Лопухова. - Дом мы отапливаем газом. Но и у нас, и у соседей есть бани, которые мы топим дровами. Стоят они недёшево - 1 500 рублей за кубометр. Всё надеемся, что сможем сами собирать хворост для бань».

Собирать, как говорит закон, недревесные лесные ресурсы мы уже можем - и федеральный, и региональный законы вступили в силу с 1 января 2019 года. Напомним также, что именно относится к этим ресурсам: валежник, пни, береста, кора деревьев и кустарников, хворост, веточный корм, еловая, пихтовая, сосновая лапы, мох, лесная подстилка, камыш, тростник и прочие подобные лесные ресурсы.


Сучки и задоринки. В Рязанской области доработают закон о валежнике
Подробнее

Что такое валежник? Это лежащие на поверхности земли остатки стволов деревьев, сучьев, не являющиеся порубочными остатками в местах проведения лесосечных работ и (или) образовавшиеся, что важно, в результате естественного отмирания деревьев, при их повреждении вредными организмами, буреломе, снеговале. Собирать такой валежник можно в течение всего года.

Можно для дров использовать и пни. Но заготавливать их надо так, чтобы не нанести ущерба окружающим лесным культурам. А после заготовки необходимо, как требует закон, оставшуюся после пня яму засыпать плодородным слоем почвы. Вроде бы всё ясно, однако…

Нужен механизм
«Закон приняли, а Технический регламент, который бы расписывал порядок сбора валежника, нет, - напоминает руководитель организации, занимающейся лесовосстановлением в Клепиковском районе, Виктор Васькин. - В министерстве природных ресурсов и экологии РФ ещё не понимают, каким должен быть этот механизм. Практически собирать валежник можно после проведения лесничеством или арендатором работы по очистке леса от захламлённости. То есть работники лесничества или представители арендатора проходят определённую площадь, собирают в кучи все погибшие насаждения. Вот именно валежник из этих куч и можно, на мой взгляд, отпускать населению бесплатно для собственных нужд».

Фото: АиФ/ Александр Ефанов

Другими словами, внимание, просто так сейчас пойти в лес и напилить там себе дров из сухостоя - нельзя.

«Думаю, это нереально, - продолжает Васькин. - Есть система охраны леса. Для лесничего человек с пилой - это уже признак совершения противоправных действий. Нахождение такого человека в лесу с пилой противозаконно. А если он ещё везёт несколько стволов древесины… ему будет очень сложно доказать, что это был валежник».

По словам эксперта, нередко даже засохшие насаждения считаются ликвидной древесиной. «По госстандарту она имеет свою стоимость, пусть и невысокую, - говорит Виктор Васькин. - Определить, везёт ли человек на телеге валежник или засохшую древесину, очень сложно. И сгнившие пни, порядок заготовки которых в законе также прописали, людям обычно не нужны».

Кто решит вопрос
По словам Васькина, скорее всего, в Техническом регламенте пропишут именно тот порядок сбора валежника, о котором он и рассказал. Но когда его примут - неизвестно. Получается, закон есть, но как его применять? Что надо делать людям, которые захотят собрать в лесу валежник?

«Обратиться к начальнику местного лесничества, - советует наш эксперт. - Он, скорее всего, переправит обращение к участковому лесничему. Последний покажет участок, где можно собирать валежник, где уже провели уборку территории от захламлённости».
Щепки и ветки. Как отличить бурелом от ветровала?

Но нашей читательнице из Клепиковского района Виктор Васькин посоветовал готовиться к иного рода трудностям.

«Леса вокруг деревни Кузино - это зона национального парка «Мещёрский». Туда для начала надо обратиться за разрешением на сбор валежника. Если в парке пойдут навстречу и выделят древесину, то после этого надо пойти в Клепиковское лесничество».

Другими словами, вопросов пока больше, чем ответов.

О том, когда Минприроды России примет Технический регламент, как сложности с применением закона о сборе валежника комментируют в региональном министерстве природопользования и готов ли нацпарк выдавать сельчанам разрешения на сбор сухостоя, читайте в следующих номерах еженедельника.

У Диканському районі лісівники підгодовують диких звірів силосом



Підгодовують, щоб зголоднілі звірі в пошуках корму не пішли з лісу.

Через морози і снігові замети лісовим звірям стає складніше добувати їжу. Щоб зголоднілі дикі тварини в пошуках корму не пішли з лісу, лісівники Полтавської області допомагають їм пережити важкий період.

Зокрема, у Диканському дослідному лісомисливському господарстві підгодовують звірів кукурудзяним силосом. Його заготовили ще восени. І зі встановленням високого снігового покриву у лісі, він став у нагоді.






#ПОЛТАВЩИНА
8 січня 2019, 16:30

Робота в WWF: українська команда шукає спеціаліста з комунікацій у Києві

Вакансії

WWF в Україні оголошує у Києві конкурс на посаду - спеціаліста з комунікацій (лісова тематика). Фахівець стане частиною маркетинг-комунікаційної команди фонду та буде відповідати за реалізацію комунікаційної стратегії лісових проектів.

Обов'язки:
  • Створення, редагув
  • ання та переклад комунікаційних матеріалів: прес-релізи, статті, інтерв'ю, блоги, презентації тощо;
  • • Підготовка контенту для сайтів: wwf.panda.org/ukraine, sfmu.org.ua та для соціальних мереж WWF;
  • • Моніторинг поточної ситуації у лісовому секторі. Оперативна підготовка інформаційних матеріалів від імені лісової команди WWF в Україні;
  • • Розробка та розповсюдження комунікаційних матеріалів на лісову тематику;
  • • Складення і реалізація комунікаційного плану;
  • • Презентація WWF релевантним партнерам;
  • • Організація комунікаційних заходів;
  • • Взаємодія з медіа.
Ми очікуємо, що ви:

Розділяєте цінності WWF, якими є - розширення прав і можливостей людини, довіра, ефективність, відповідальність, професіоналізм.

Вимоги:
• Вища освіта у сфері маркетингу, зв'язків з громадськістю, соціальних наук або дотичних спеціальностей;
• Від 3 років досвіду роботи у сфері комунікацій;
• Базові дизайнерські вміння (Photoshop/Corel Draw/Illustrator/InDesign), редагування фото та відео матеріалів;
• SMM, digital;
• Здатність працювати з різними аудиторіями;
• Вміння донести у привабливій формі суть повідомлення (наприклад, важливість природоохоронних дій);
• Українська та англійська - вільне володіння.
Досвід роботи у сфері маркетингу буде додатковою перевагою.

Ми пропонуємо:
• Можливість змінювати світ;
• Дружню команду професіоналів;
• Цікаві завдання та незалежний стиль роботи;
• Можливість розвитку та навчання;
• Конкурентну зарплатню.
Якщо ви хочете стати частиною світової команди WWF, надішліть заявку разом з резюме та супровідним листом англійською мовою на адресу: marseniuk@wwfdcp.org.

Дедлайн подачі: 25 січня 2018 року. Просимо з розумінням поставитися до того, що ми зможемо відповісти лише відібраним кандидатам.
Успіхів!

Контакти marseniuk@wwfdcp.org

Файли
e-mall_wwl5710_(l).jpg 267.9 КБ

WWF Всесвітній фонд природи комунікатор ліс 08.01.2019 Марк Поллок
https://gurt.org.ua/vacancies/50238/

Куди дівати дрова?



Як відомо, з 1 січня 2017 року діє мораторій на експорт так званого лісу-кругляку. Тепер продавати у «сирому» вигляді можна лише дрова паливні. Але й цей напрямок діяльності викликав невдоволення активно налаштованих громадян.

Навіть деякі урядовці запідозрили в цьому «масштабну контрабанду». Були сформовані багатопрофільні рейдові групи перевіряючих, місяцями в лісгоспах тривали перевірки, але завершилось все як завжди черговим пшиком...

Більшість лісопідприємств області «про всяк випадок» експорт дров призупинили і це не кращим чином позначилось на валютних надходженнях і наповненні державної скарбниці, пише zhytomyrschyna.zt.ua.

— Ми також реалізацію паливних дров своїм зарубіжним партнерам тимчасово припинили, — зізнається директор ДП «Коростишівський лісгосп АПК» Михайло Зюбак. — В кінці літа здійнялася така «буча», а потім — ціла карусель перевірок, що деякий період робота лісгоспу взагалі була майже паралізована. Як результат — на складах накопичились десятки тисяч тонн дров. І це переважно хвойні дрова, які населення купує неохоче. Люди кажуть, що «комини забиває і тепла мало». Отож соснові дрова нам зараз просто дівати нікуди, навіть незважаючи на опалювальний сезон. Закупівельні ціни для населення знизили до 200 грн. за кубометр, але все одно дрова залежуються і скоро почнуть псуватись. На верхніх складах вже накопичилось дров’яної маси тисячі тонн. І це при тому, що всі школи і ФАПи Коростишівського району на зиму ми забезпечили дровами, вигравши тендер. У Ружинський район відправили майже 3,5 тисячі кубометрів для забезпечення теплом шкіл і деяких інших соціальних закладів. Також на ці цілі постачили 3,3 тисячі тонн дров у Андрушівський район. Близько тисячі складометрів закупило місцеве населення.

Ми беремо участь у всіх районних тендерах для постачання дров закладам освіти, охорони здоров’я і культури, але в цілому обсяг цих соціальних замовлень не перевищує 6 тисяч кубометрів на рік. А ми виробляємо щороку приблизно

28 тисяч кубометрів дров паливних. Куди дівати ще більше 20 тисяч? Треба врахувати і той факт, що це — переважно дров’яна маса із соснового сухостою, який вже втратив свої якісні показники, а якщо полежить ще рік на складі, його взагалі ніхто не захоче купувати. А це ж значні збитки для нас, тим більше, що всихання соснових насаджень не зменшується, а навпаки — зростає. Щоправда, ми відкрили цех власної деревообробки, де виготовляємо соснові бруски, але й це ситуацію не рятує, бо всохлої техсировини — багато, а потужності цеху ще невеликі. Возити дрова автомобілями на великі відстані для подальшої реалізації теж невигідно, бо такі перевезення зараз дорожчі за дрова. Отож, мабуть, знову доведеться займатися експортом дров великими партіями залізничним транспортом, бо інакше станемо банкрутами, — підсумовує директор Коростишівського лісгоспу АПК.

Подібна ситуація з дровами склалася у більшості лісових господарств області.

Володимир Васильчук
Новини Житомира
Автор Главный Редактор
Вторник, 08/01/2019

Лоси могут полностью исчезнуть с территории Украины к 2050 году

Зоозащитники озвучили печальный прогноз


После того, как Окружной админсуда Киева отменил приказ о занесении лося европейского в Красную Книгу Украины, зоозащитники заявляют, что эти животные могут полностью исчезнуть с территории Украины. Причем на это не понадобится слишком много времени — речь идет о нескольких десятках лет.

Президент Ассоциации зоозащитных организаций Украины Ася Серпинская заявила о возможности исчезновения лося в Украине до 2050 года. Зоозащитники утверждают, что отмена внесения этого вида животных в Красную книгу Украины направлена не на сохранение природы, а на удовлетворение потребностей бизнеса.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ
Ученый – против охоты на лося в Украине: наука сказала свое слово и суд не может его отменить

Напомним, 27 ноября 2018 года Окружной админсуд Киева признал незаконными приказы Минприроды "О запрете охоты на лося" и "О внесении изменений в перечень видов, которые заносятся в Красную книгу Украины (животный мир)".

14 декабря в Минприроды сообщили, что подали в Шестой апелляционный админсуд апелляционную жалобу на решение Окружного админсуда Киева, которым был отменен приказ министерства о занесении лося европейского в Красную книгу Украины.

По данным министра экологии и природных ресурсов Семерака, по состоянию на декабрь 2018 года популяция лося европейского составляла немногим более 3 тыс. особей.

Сегодня, 04:22