Онлайн трансляція засідання по справі №450/1530/16-ц за позовом ДП «Славське лісове господарство» до Майбороди В.А. про захист ділової репутації (Пустомитівський районний суд Львівської області, 15.01.2019, 14:00).
ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
15 січня 2019
Засідання від 15.01.2019 по справі №450/1530/16-ц за позовом ДП «Славське лісове господарство»
Онлайн трансляція засідання по справі №450/1530/16-ц за позовом ДП «Славське лісове господарство» до Майбороди В.А. про захист ділової репутації (Пустомитівський районний суд Львівської області, 15.01.2019, 14:00).
Возможно, он инопланетянин: цитаты из интервью руководителя Рослесхоза Валентика Российской газете
15 января в Российской газете опубликовано очередное интервью с руководителем Рослесхоза И.В.Валентиком. Российская газета в последнее время часто публикует интервью с этим чиновником - чаще, чем с кем-либо из прошлых руководителей лесного ведомства. И, судя по этим интервью, Валентик выглядит как-то странно: он как бы юрист - но явно не знает российских лесных законов и правил; он как бы давно работает в лесном хозяйстве, и уже больше четырех лет руководит им - но явно не знает, как это хозяйство устроено хотя бы в самых общих чертах. Так мог бы комментировать ситуацию в российском лесном хозяйстве инопланетянин, загримированный под человека, ознакомленный с какими-то случайными лесными книжками и статьями, и каким-то образом водруженный на должность руководителя главного леснго ведомства самой крупной лесной страны. Судите сами - вот несколько цитат из его последнего интервью. Ссылка:
Иван Валентик: С лесными рантье начали расторгать договоры
"Я общаюсь с представителями крупного бизнеса, - пояснил он, - которые рассказывают, как те, кто завладел участками в конце 1990-х, просто "снимают сливки" из-за того, что владеют землей. Всю работу по лесовосстановлению за них выполняют лесопромышленники";
"Но окончательно "добьют" лесных рантье экономические механизмы. Речь о переходе к рентному методу взимания платежей за древесину. Он позволяет учитывать капиталовложения бизнеса на строительство лесных дорог, питомников и уменьшать размер базовой арендной платы на сумму инвестиций. Чем выше уровень переработки древесины, тем больше применяется понижающий коэффициент по арендным платежам";
Глава Рослесхоза напомнил, что с 1 января 2019 года начал работать совершенно новый принцип предоставления лесных участков. "Раньше этим занимались по своему усмотрению региональные власти, купить участок можно было, что называется, зайдя с "черного входа". А теперь все свободные участки должны отображаться на сайтах региональных служб. Потенциальный инвестор заходит на сайт, нажимает на раздел интерактивной карты, выбирает свободный участок и инициирует процедуру проведения аукциона. Все прозрачно, и региональные власти не вправе отказать".
Иван Валентик: С лесными рантье начали расторгать договоры
"Я общаюсь с представителями крупного бизнеса, - пояснил он, - которые рассказывают, как те, кто завладел участками в конце 1990-х, просто "снимают сливки" из-за того, что владеют землей. Всю работу по лесовосстановлению за них выполняют лесопромышленники";
"Но окончательно "добьют" лесных рантье экономические механизмы. Речь о переходе к рентному методу взимания платежей за древесину. Он позволяет учитывать капиталовложения бизнеса на строительство лесных дорог, питомников и уменьшать размер базовой арендной платы на сумму инвестиций. Чем выше уровень переработки древесины, тем больше применяется понижающий коэффициент по арендным платежам";
Глава Рослесхоза напомнил, что с 1 января 2019 года начал работать совершенно новый принцип предоставления лесных участков. "Раньше этим занимались по своему усмотрению региональные власти, купить участок можно было, что называется, зайдя с "черного входа". А теперь все свободные участки должны отображаться на сайтах региональных служб. Потенциальный инвестор заходит на сайт, нажимает на раздел интерактивной карты, выбирает свободный участок и инициирует процедуру проведения аукциона. Все прозрачно, и региональные власти не вправе отказать".
На Закарпатті виокремлено понад 200 об’єктів природно-заповідного фонду
Незважаючи на активну роботу працівників лісової галузі спрямовану на пропаганду екологічно прийнятного лісокористування, окремими «квази природолюбами» активно поширюється думка про масштабні вирубки лісу на Закарпатті, обсяги якої начебто невпинно зростають, а результатом цієї діяльності є залишені пні та оголені площі.
Так, лісозаготівля в області ведеться, але обсяги та способи рубання суворо регламентовані, а отримані від неї кошти є одним із основних джерел формування буджетів усіх рівнів. Порушення трапляються, але за останні роки істотних порушень лісового та природоохоронного законодавств, численими перевірками різних рівнів, виявлено не було. Однак, як видно з назви, мова у цій статті буде йти про інше.
Одним з важливих напрямів діяльності лісівників, яка проводиться за участі представників наукових установ, неурядових організацій та широких кіл громадськості є виявлення унікальних природних екосистем, охорона та збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. Ця робота ведеться постійно і приносить свої плоди. Детальніше про це розповів начальник відділу лісового та мисливського господарства Закарпатського ОУЛМГ Ігор Орос.
Щороку, на території лісового фонду державних лісогосподарських підприємств Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства (ЗОУЛМГ) створюються нові об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ).
Так, у 2017 році було оголошено створення трьох об'єктів ПЗФ місцевого значення загальною площею :
- заповідне урочище «Березниківські праліси» на площі 385,5 га, заповідне урочище «Боржавські праліси» на площі 853,5 га, без вилучення площ від землекористувача – державного підприємства «Свалявське ЛГ»:
- заповідне урочище «Усть-Чорнянські праліси» на площі 425,8 га, без вилучення площі від землекористувача – державного підприємства «Мокрянське ЛМГ».
У 2018 році оголошено про створення об'єкта місцевого значення - лісово заказника «Тересвянська долина» на площі майже 200 га, але якщо бути точними - 192,9 га, без вилучення площі від землекористувача - державного підприємства «Тячівське ЛГ».
Варто зазначити, що за останні 10 років створено 14 об'єктів ПЗФ загальнодержавного та місцевого значень.
Крім цього, надані погодження на розширення вже існуючих об'єктів ПЗФ «Зачарований край» та НПП «Синевир», за рахунок земель лісового фонду лісогосподарських підприємств.
Всього на територїї лісового фонду державних лісогосподарських підприємств ЗОУЛМГ налічується 30 об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення, загальною площею 47440,0 га та 171 об'єкт ПЗФ місцевого значення, загальною площею 16539,488 га. Разом це становить 201 об'єкт ПЗФ загальною площею 63979,488 га, або 10,8 % від площі лісового фонду лісогосподарських підприємств ЗОУЛМГ.
Здійснення лісогосподарських заходів на цих територіях повністю заборонена або обмежена і здійснюється відповідно до режиму території а лісозаготівля проводиться у порядку встановленим чинним природоохоронним законодавством, яким цей вид діяльності дозволяється виключно у межах лімітів погоджених Міністерством екології та природних ресурсів України.
Крім цього, за поданням ЗОУЛМГ, рішенням другої сесії VII скликання Закарпатської обласної ради від 17.03.2016 року № 191 введено мораторій на вирубку лісів у межах природно-заповідного фонду Закарпатської області, яким тимчасово заборонено на території об'єктів ПЗФ місцевого значення Закарпатської області проведення суцільних рубок усіх видів, у тому числі суцільних санітарних, лісовідновних, реконструктивних рубок тощо, у деревостанах природного походження, а також стиглих та перестиглих деревостанах штучного походження.
На сьогодні, «показник заповідності» для Закарпатської області (відношення фактичної площі природно-заповідного фонду до площі області) становить 14%, для України цей показник становить 6,6%.
Слід нагадати, що Україною у 2003 році, разом із іншими шістьма країнами Європи, де розташовані Карпати, підписано важливу міждержавну угоду – «Рамкова конвенція про охорону і сталий розвиток Карпат», чим взяла на себе зобов'язання використовувати ринкові інструменти, які повинні узгоджуватись з міжнародними принципами екологічно збалансованого управління лісами.
Важливим міжнародним документом, спрямованим на виконання вимог Карпатської конвенції, є «Протокол про стале лісоуправління», яким поряд з іншими важливими завданнями, передбачено виконання процедур з визначення та охорони природних лісів, особливо пралісів.
Свідченням високого рівня природоохоронної діяльності в області може слугувати ухвалення у 2017 році на 41-й сесії ЮНЕСКО рішення про внесення букових пралісів НПП «Синевир» - 2865,0 га та НПП «Зачарований край» - 1258,13 га до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
До цього часу, на території Закарпатської області до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2007 році були внесені букові праліси Карпатського біосферного заповідника - 20980,5 га та Ужанського національного природного парку - 2532 га.
31 серпня 2017 року Президентом України підписано Закон №4480 щодо збереження пралісів.
Пралісі та старовікові ліси, це недоторкані ділянки, які існують і розвиваються під впливом природи. Завдяки цьому вони мають високу життездатність, стійкі проти несприятливих впливів, забезпечують надзвичайно важливі екосистемні послуги (регулювання клімату, очищення води, утримання вуглецю, збереження унікального біорізноманіття та виняткових естетичних, еко-освітніх цінностей тощо), котрі не в змозі повноцінно надати господарські ліси. Після знищення, праліси неможливо відтворити.
Робота з ідентифікації пралісів та старовікових лісів на території області Карпат ведеться вже кілька років. На даний час, у відповідності до «Методики визначення належності територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів», затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 18 травня 2018 року №161, на території лісового фонду державних лісогосподарських підприємств таких територій додатково визначено на площі близько 16 тис.га. Це найбільший показник серед областей Карпатського регіону, який говорить сам за себе.
Обсягу однієї статті замало для ознайомлення з цим важливим напрямком діяльності, але навіть наведені цифри свідчать про те, що основне завдання - збереження лісів, лісівники виконують, а світове визнання - це висока оцінка проведеної роботи, повідомляє прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.
Так, лісозаготівля в області ведеться, але обсяги та способи рубання суворо регламентовані, а отримані від неї кошти є одним із основних джерел формування буджетів усіх рівнів. Порушення трапляються, але за останні роки істотних порушень лісового та природоохоронного законодавств, численими перевірками різних рівнів, виявлено не було. Однак, як видно з назви, мова у цій статті буде йти про інше.
Одним з важливих напрямів діяльності лісівників, яка проводиться за участі представників наукових установ, неурядових організацій та широких кіл громадськості є виявлення унікальних природних екосистем, охорона та збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. Ця робота ведеться постійно і приносить свої плоди. Детальніше про це розповів начальник відділу лісового та мисливського господарства Закарпатського ОУЛМГ Ігор Орос.
Щороку, на території лісового фонду державних лісогосподарських підприємств Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства (ЗОУЛМГ) створюються нові об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ).
Так, у 2017 році було оголошено створення трьох об'єктів ПЗФ місцевого значення загальною площею :
- заповідне урочище «Березниківські праліси» на площі 385,5 га, заповідне урочище «Боржавські праліси» на площі 853,5 га, без вилучення площ від землекористувача – державного підприємства «Свалявське ЛГ»:
- заповідне урочище «Усть-Чорнянські праліси» на площі 425,8 га, без вилучення площі від землекористувача – державного підприємства «Мокрянське ЛМГ».
У 2018 році оголошено про створення об'єкта місцевого значення - лісово заказника «Тересвянська долина» на площі майже 200 га, але якщо бути точними - 192,9 га, без вилучення площі від землекористувача - державного підприємства «Тячівське ЛГ».
Варто зазначити, що за останні 10 років створено 14 об'єктів ПЗФ загальнодержавного та місцевого значень.
Крім цього, надані погодження на розширення вже існуючих об'єктів ПЗФ «Зачарований край» та НПП «Синевир», за рахунок земель лісового фонду лісогосподарських підприємств.
Всього на територїї лісового фонду державних лісогосподарських підприємств ЗОУЛМГ налічується 30 об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення, загальною площею 47440,0 га та 171 об'єкт ПЗФ місцевого значення, загальною площею 16539,488 га. Разом це становить 201 об'єкт ПЗФ загальною площею 63979,488 га, або 10,8 % від площі лісового фонду лісогосподарських підприємств ЗОУЛМГ.
Здійснення лісогосподарських заходів на цих територіях повністю заборонена або обмежена і здійснюється відповідно до режиму території а лісозаготівля проводиться у порядку встановленим чинним природоохоронним законодавством, яким цей вид діяльності дозволяється виключно у межах лімітів погоджених Міністерством екології та природних ресурсів України.
Крім цього, за поданням ЗОУЛМГ, рішенням другої сесії VII скликання Закарпатської обласної ради від 17.03.2016 року № 191 введено мораторій на вирубку лісів у межах природно-заповідного фонду Закарпатської області, яким тимчасово заборонено на території об'єктів ПЗФ місцевого значення Закарпатської області проведення суцільних рубок усіх видів, у тому числі суцільних санітарних, лісовідновних, реконструктивних рубок тощо, у деревостанах природного походження, а також стиглих та перестиглих деревостанах штучного походження.
На сьогодні, «показник заповідності» для Закарпатської області (відношення фактичної площі природно-заповідного фонду до площі області) становить 14%, для України цей показник становить 6,6%.
Слід нагадати, що Україною у 2003 році, разом із іншими шістьма країнами Європи, де розташовані Карпати, підписано важливу міждержавну угоду – «Рамкова конвенція про охорону і сталий розвиток Карпат», чим взяла на себе зобов'язання використовувати ринкові інструменти, які повинні узгоджуватись з міжнародними принципами екологічно збалансованого управління лісами.
Важливим міжнародним документом, спрямованим на виконання вимог Карпатської конвенції, є «Протокол про стале лісоуправління», яким поряд з іншими важливими завданнями, передбачено виконання процедур з визначення та охорони природних лісів, особливо пралісів.
Свідченням високого рівня природоохоронної діяльності в області може слугувати ухвалення у 2017 році на 41-й сесії ЮНЕСКО рішення про внесення букових пралісів НПП «Синевир» - 2865,0 га та НПП «Зачарований край» - 1258,13 га до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
До цього часу, на території Закарпатської області до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2007 році були внесені букові праліси Карпатського біосферного заповідника - 20980,5 га та Ужанського національного природного парку - 2532 га.
31 серпня 2017 року Президентом України підписано Закон №4480 щодо збереження пралісів.
Пралісі та старовікові ліси, це недоторкані ділянки, які існують і розвиваються під впливом природи. Завдяки цьому вони мають високу життездатність, стійкі проти несприятливих впливів, забезпечують надзвичайно важливі екосистемні послуги (регулювання клімату, очищення води, утримання вуглецю, збереження унікального біорізноманіття та виняткових естетичних, еко-освітніх цінностей тощо), котрі не в змозі повноцінно надати господарські ліси. Після знищення, праліси неможливо відтворити.
Робота з ідентифікації пралісів та старовікових лісів на території області Карпат ведеться вже кілька років. На даний час, у відповідності до «Методики визначення належності територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів», затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 18 травня 2018 року №161, на території лісового фонду державних лісогосподарських підприємств таких територій додатково визначено на площі близько 16 тис.га. Це найбільший показник серед областей Карпатського регіону, який говорить сам за себе.
Обсягу однієї статті замало для ознайомлення з цим важливим напрямком діяльності, але навіть наведені цифри свідчать про те, що основне завдання - збереження лісів, лісівники виконують, а світове визнання - це висока оцінка проведеної роботи, повідомляє прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.
Активісти хочуть анулювання дозволу на будівництво нового гірськолижного курорту-гіганта у Карпатах
Гірський масив в східних Карпатах опинився під загрозою знищення. Тут плануються створити мега-курорт.
Про це повідомляється на сайті #Free Svydovets, який створений з ціллю зберегти масив.
Свидовецький масив — це місце в Карпатах, де зійшлися інтереси інвесторів, що планують розвивати тут курорт, та екологів, які наводять багато доказів, що такий “розкручений” курорт знищить ці гори.
Уперше про цей скандальний проект стало відомо у 2016 році. Вже тоді очікувалося, що він стане ще більш масштабним і розкішним, ніж найвідоміший наразі в Україні гірськолижний курорт “Буковель”.
Величезний туристичний проект в українських Карпатах загрожує 14 тис. гектарам лісу.
Саме в цьому масиві мають намір створити величезний туристичний комплекс з більш ніж 60 готелями, 120 ресторанами, 33 лижними підйомниками та 230 км трас. Майбутній курорт зможе вмістити одночасно до 28.000 туристів. План передбачає створення низки торгових центрів, медичних і фітнес-центрів, банків, багатоповерхових стоянок і навіть злітної смуги.
Ініціативна група “Free Svydovets”, а це активісти з села Лопухово, екологічні організації Закарпаття, Львова та Києва, юристи, Європейська кооперація Лонгомай, любителі природи подали в адміністративний суд юридичну скаргу . Зараз відбувається судовий розгляд та збираються підписи для петиції проти створення курорту.
Вони виступають за:
• збереження довкілля та традиційних видів господарювання у Карпатах;
• контрольовану та раціональну лісогосподарську діяльність;
• розвиток сталого туризму (сільський туризм, еко-туризм, гастро-туризм, етно-туризм тощо);
• розвиток традиційних ремесел та сталого сільського господарства;
• створення нових об’єктів прородно-заповідного фонду та розширення існуючих природоохоронних територій на Свидовці;
• збереження біорізноманіття та червонокнижних рослин і тварин, ареалом існування яких є гірський масив Свидовець;
• запровадження басейнового принципу управління басейну р. Тиси.
15.01.2019, 18:55 | АВТОР: ГРИБИК ЛЮСЯ
У волинському лісництві почали розводити фазанів. ФОТО
На Волині у державному підприємстві «Звірівське лісомисливське господарство» почали розводити фазанів.
Восени минулого року на території підприємства збудували спеціальний вольєр, начинили його необхідними для проживання птахів речами і придбали на Рівненщині 200 молодих фазанів, – повідомляють у прес-службі Волинського ОУЛМГ.
Така практика на Волині не нова. Вже не раз лісівникам вдалося переконатися: птахи почуваються у наших краях досить добре і на волі дають потомство.
Комфортно пернатим і в звірівському фазанарії. Тут для них створено всі умови, є постійний правильний догляд та збалансоване харчування. Тож, припускає директор підприємства Сергій Тишковець, птахи скоро дадуть потомство і влітку їх випускатимуть на волю.
Щодо фазанів, то ці птахи витримують температуру до -40 градусів за умови наявності корму. Самці мають красиве яскраве забарвлення, на другому році життя в них виростає довгий хвіст. Пір’я самок сірого кольору – це, пояснюють мисливці, щоб вона могла заховатися в заростях і висидіти яйця.
Першочергове призначення фазанарія – поповнення фауни господарства, а вже тоді, якщо чисельність буде достатньою, – для проведення полювань.
Восени минулого року на території підприємства збудували спеціальний вольєр, начинили його необхідними для проживання птахів речами і придбали на Рівненщині 200 молодих фазанів, – повідомляють у прес-службі Волинського ОУЛМГ.
Така практика на Волині не нова. Вже не раз лісівникам вдалося переконатися: птахи почуваються у наших краях досить добре і на волі дають потомство.
Комфортно пернатим і в звірівському фазанарії. Тут для них створено всі умови, є постійний правильний догляд та збалансоване харчування. Тож, припускає директор підприємства Сергій Тишковець, птахи скоро дадуть потомство і влітку їх випускатимуть на волю.
Щодо фазанів, то ці птахи витримують температуру до -40 градусів за умови наявності корму. Самці мають красиве яскраве забарвлення, на другому році життя в них виростає довгий хвіст. Пір’я самок сірого кольору – це, пояснюють мисливці, щоб вона могла заховатися в заростях і висидіти яйця.
Першочергове призначення фазанарія – поповнення фауни господарства, а вже тоді, якщо чисельність буде достатньою, – для проведення полювань.
Загалом на території ДП «Звірівське ЛМГ», мисливські угіддя якого займають понад 22 тис. га, живуть олені, лані, козулі, дикі кабани, зубри, є заєць, лис. Про них також дбають місцеві єгері.
Постійна підгодівля триває протягом року. А в холодний період – особливо. Для цього лісівники збудували 30 спеціальних підгодівельних майданчиків, куди щодня доставляють ласощі для диких мешканців лісу.
Волинь Сьогодні, 19:19
Фото - Волинського ОУЛМГ
Микола Томенко: Краще втратити депутатський мандат і зберегти совість
gordonua.com
Журналісти Znaj.ua з`ясували, з якої причини у лідера партії «Громадський рух «Рідна країна» Миколи Томенка не склалася співпраця з Президентом.
М.Томенко розповів, що перші проблеми виникли через кадрову політику очільника держави: «Для мене було неприпустимим спостерігати мовчки за тим, кого Порошенко призначав на ключові посади. Кононенко, Березенко, Гелетей, Ложкін, Гонтарєва… перелік можна продовжувати. Серед них було багато колишніх соратників Януковича та Черновецького, людей без українського мислення, для яких на першому місці було забезпеченння власних інтересів. Країна їх цікавила хіба що як територія для збагачення».
Другим поштовхом, за словами Томенка, стали події довкола його законопроекту про заборону експортування лісу-кругляка. Законопроектом передбачалося заборонити з 1 листопада 2015р. терміном на 10 років вивезення за кордон лісу-кругляка, дуба, деревини цінних порід, а з 1 січня 2017р. – і сосни. Ухвалення закону давало змогу зупинити неконтрольоване вирубування лісів; замість деревної сировини експортувати продукцію вищого ступеня обробки; стимулювати розвиток деревообробних та деревопереробних підприємств; відновити українські деревообробну та меблеву промисловість, а отже — створити нові робочі місця. 9 квітня 2015р.закон був ухвалений, але Президент зволікав із його підписанням, а Голова Верховної Ради – з оприлюдненням. М.Томенко звернувся з позовом до Вищого адміністративного суду — написавши перед тим заяву про звільнення з посади позаштатного радника Президента. Лише після позову Президент 7 липня таки підписав закон. А 13 липня Томенко був звільнений з посади позаштатного радника Президента України.
«Мене страшенно обурювали дедалі частіші голосування парламентської коаліції разом з колишніми регіоналами», — говорить політик. 25 грудня 2016 р. Микола Томенко написав заяву про вихід із фракції БПП через голосування представників владної коаліції разом з колишніми регіоналами за антинародний бюджет та антисоціальні законопроекти, якими було призупинено дію більшості соціальних і гуманітарних програм.
Помста Президента і його підлеглих не забарилася: того ж дня, 25 грудня 2016р., під час свого таємного позачергового з’їзду, партія «Блок Петра Порошенка» позбавила Миколу Томенка депутатського мандата.
«Так, це було зроблено всупереч Конституції й законам України. Але для мене ніколи не існувало проблеми вибору між посадою й моральними цінностями: краще втратити депутатський мандат — і зберегти совість», — стверджує М.Томенко.
Журналісти Znaj.ua з`ясували, з якої причини у лідера партії «Громадський рух «Рідна країна» Миколи Томенка не склалася співпраця з Президентом.
М.Томенко розповів, що перші проблеми виникли через кадрову політику очільника держави: «Для мене було неприпустимим спостерігати мовчки за тим, кого Порошенко призначав на ключові посади. Кононенко, Березенко, Гелетей, Ложкін, Гонтарєва… перелік можна продовжувати. Серед них було багато колишніх соратників Януковича та Черновецького, людей без українського мислення, для яких на першому місці було забезпеченння власних інтересів. Країна їх цікавила хіба що як територія для збагачення».
Другим поштовхом, за словами Томенка, стали події довкола його законопроекту про заборону експортування лісу-кругляка. Законопроектом передбачалося заборонити з 1 листопада 2015р. терміном на 10 років вивезення за кордон лісу-кругляка, дуба, деревини цінних порід, а з 1 січня 2017 р. – і сосни. Ухвалення закону давало змогу зупинити неконтрольоване вирубування лісів; замість деревної сировини експортувати продукцію вищого ступеня обробки; стимулювати розвиток деревообробних та деревопереробних підприємств; відновити українські деревообробну та меблеву промисловість, а отже — створити нові робочі місця. 9 квітня 2015 р.закон був ухвалений, але Президент зволікав із його підписанням, а Голова Верховної Ради – з оприлюдненням. М.Томенко звернувся з позовом до Вищого адміністративного суду — написавши перед тим заяву про звільнення з посади позаштатного радника Президента. Лише після позову Президент 7 липня таки підписав закон. А 13 липня Томенко був звільнений з посади позаштатного радника Президента України.
«Мене страшенно обурювали дедалі частіші голосування парламентської коаліції разом з колишніми регіоналами», — говорить політик. 25 грудня 2016р. Микола Томенко написав заяву про вихід із фракції БПП через голосування представників владної коаліції разом з колишніми регіоналами за антинародний бюджет та антисоціальні законопроекти, якими було призупинено дію більшості соціальних і гуманітарних програм.
Помста Президента і його підлеглих не забарилася: того ж дня, 25 грудня 2016р., під час свого таємного позачергового з’їзду, партія «Блок Петра Порошенка» позбавила Миколу Томенка депутатського мандата.
«Так, це було зроблено всупереч Конституції й законам України. Але для мене ніколи не існувало проблеми вибору між посадою й моральними цінностями: краще втратити депутатський мандат — і зберегти совість», — стверджує М.Томенко.
Журналісти Znaj.ua з`ясували, з якої причини у лідера партії «Громадський рух «Рідна країна» Миколи Томенка не склалася співпраця з Президентом.
М.Томенко розповів, що перші проблеми виникли через кадрову політику очільника держави: «Для мене було неприпустимим спостерігати мовчки за тим, кого Порошенко призначав на ключові посади. Кононенко, Березенко, Гелетей, Ложкін, Гонтарєва… перелік можна продовжувати. Серед них було багато колишніх соратників Януковича та Черновецького, людей без українського мислення, для яких на першому місці було забезпеченння власних інтересів. Країна їх цікавила хіба що як територія для збагачення».
Другим поштовхом, за словами Томенка, стали події довкола його законопроекту про заборону експортування лісу-кругляка. Законопроектом передбачалося заборонити з 1 листопада 2015р. терміном на 10 років вивезення за кордон лісу-кругляка, дуба, деревини цінних порід, а з 1 січня 2017р. – і сосни. Ухвалення закону давало змогу зупинити неконтрольоване вирубування лісів; замість деревної сировини експортувати продукцію вищого ступеня обробки; стимулювати розвиток деревообробних та деревопереробних підприємств; відновити українські деревообробну та меблеву промисловість, а отже — створити нові робочі місця. 9 квітня 2015р.закон був ухвалений, але Президент зволікав із його підписанням, а Голова Верховної Ради – з оприлюдненням. М.Томенко звернувся з позовом до Вищого адміністративного суду — написавши перед тим заяву про звільнення з посади позаштатного радника Президента. Лише після позову Президент 7 липня таки підписав закон. А 13 липня Томенко був звільнений з посади позаштатного радника Президента України.
«Мене страшенно обурювали дедалі частіші голосування парламентської коаліції разом з колишніми регіоналами», — говорить політик. 25 грудня 2016 р. Микола Томенко написав заяву про вихід із фракції БПП через голосування представників владної коаліції разом з колишніми регіоналами за антинародний бюджет та антисоціальні законопроекти, якими було призупинено дію більшості соціальних і гуманітарних програм.
Помста Президента і його підлеглих не забарилася: того ж дня, 25 грудня 2016р., під час свого таємного позачергового з’їзду, партія «Блок Петра Порошенка» позбавила Миколу Томенка депутатського мандата.
«Так, це було зроблено всупереч Конституції й законам України. Але для мене ніколи не існувало проблеми вибору між посадою й моральними цінностями: краще втратити депутатський мандат — і зберегти совість», — стверджує М.Томенко.
Журналісти Znaj.ua з`ясували, з якої причини у лідера партії «Громадський рух «Рідна країна» Миколи Томенка не склалася співпраця з Президентом.
М.Томенко розповів, що перші проблеми виникли через кадрову політику очільника держави: «Для мене було неприпустимим спостерігати мовчки за тим, кого Порошенко призначав на ключові посади. Кононенко, Березенко, Гелетей, Ложкін, Гонтарєва… перелік можна продовжувати. Серед них було багато колишніх соратників Януковича та Черновецького, людей без українського мислення, для яких на першому місці було забезпеченння власних інтересів. Країна їх цікавила хіба що як територія для збагачення».
Другим поштовхом, за словами Томенка, стали події довкола його законопроекту про заборону експортування лісу-кругляка. Законопроектом передбачалося заборонити з 1 листопада 2015р. терміном на 10 років вивезення за кордон лісу-кругляка, дуба, деревини цінних порід, а з 1 січня 2017 р. – і сосни. Ухвалення закону давало змогу зупинити неконтрольоване вирубування лісів; замість деревної сировини експортувати продукцію вищого ступеня обробки; стимулювати розвиток деревообробних та деревопереробних підприємств; відновити українські деревообробну та меблеву промисловість, а отже — створити нові робочі місця. 9 квітня 2015 р.закон був ухвалений, але Президент зволікав із його підписанням, а Голова Верховної Ради – з оприлюдненням. М.Томенко звернувся з позовом до Вищого адміністративного суду — написавши перед тим заяву про звільнення з посади позаштатного радника Президента. Лише після позову Президент 7 липня таки підписав закон. А 13 липня Томенко був звільнений з посади позаштатного радника Президента України.
«Мене страшенно обурювали дедалі частіші голосування парламентської коаліції разом з колишніми регіоналами», — говорить політик. 25 грудня 2016р. Микола Томенко написав заяву про вихід із фракції БПП через голосування представників владної коаліції разом з колишніми регіоналами за антинародний бюджет та антисоціальні законопроекти, якими було призупинено дію більшості соціальних і гуманітарних програм.
Помста Президента і його підлеглих не забарилася: того ж дня, 25 грудня 2016р., під час свого таємного позачергового з’їзду, партія «Блок Петра Порошенка» позбавила Миколу Томенка депутатського мандата.
«Так, це було зроблено всупереч Конституції й законам України. Але для мене ніколи не існувало проблеми вибору між посадою й моральними цінностями: краще втратити депутатський мандат — і зберегти совість», — стверджує М.Томенко.
15 січня 2019 о 14:12
Зменшилася кількість браконьєрів, які крадуть ялинки в лісі
На Черкащині зменшилася кількість браконьєрів, які крадуть ялинки в лісі
Лісові мародери – Секретні матеріали. ВІДЕО
Земля і ліс – головні скарби держави, а якщо цей ліс ще й на землі, яка недалеко від столиці, то це скарб не умовний, а цілком реальний. Тисяч по 5 доларів за сотку. З такими цінами будь-який ліс легко перетвориться на дрова. Дивіться «Секретні матеріали» за 6 грудня онлайн на 1+1.
Відео ТК “ІЛЬДАНА”. На Черкащині зменшилася кількість браконьєрів, які крадуть ялинки в лісі
“Лісівники Черкащини підбили підсумки новорічної кампанії. Майже 20 тисяч новорічних дерев придбали черкащани – усі вони були вирощені на спеціальних плантаціях або заготовлені під час заходів із догляду за насадженнями…”
14.01.2019
14.01.2019
До лісомисливського управління завітали маленькі посівальники (ВІДЕО)
Сьогодні, на свято Василя, у перший день Нового року за старим стилем до Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства завітали гості – вихованці дошкільного навчального закладу санаторного типу № 74 «Лісова пісня».
Маленькі гості та їх наставники привітали лісівників із новорічними та різдвяними святами за давнім народним звичаєм – щедрівками, посіванням, співами та обрядовою міні-виставою. За гарні та теплі привітання малюків віддячили солодкими гостинцями.
14.01.2019
Маленькі гості та їх наставники привітали лісівників із новорічними та різдвяними святами за давнім народним звичаєм – щедрівками, посіванням, співами та обрядовою міні-виставою. За гарні та теплі привітання малюків віддячили солодкими гостинцями.
14.01.2019
