ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

19 січня 2019

Як дубова кора стала рушійною силою економіки всієї країни. Португальська реальність

Виробництво з переробки кори дуба 

Португалія – світовий лідер із переробки, виробництва та експорту товарів, що виготовлені з кори дуба. За даними португальської асоціації роботодавців коркового сектору, торік Португалія експортувала коркової продукції на суму 986 мільйонів євро.

Основний та найдорожчий продукт коркового сектору – пляшкові пробки. Фактично це – основа всієї індустрії. Їх Португалія постачає до 130 країн світу. Проте впродовж останніх років завдяки багатомільйонним інвестиціям та новим технологіям значного розвитку набуло виробництво інших товарів, зроблених із кори – це, зокрема, предмети інтер'єру, взуття, аксесуари, іграшки тощо. Фактично кору дуба португальці перетворили на предмет національної гордості та одне з основних джерел своїх прибутків.

Корковий дуб – вічно зелене дерево родини букових, що найчастіше зустрічається на півдні Франції, Італії, в Іспанії та у Португалії. Власне, третина світових угідь коркових дубів зосереджена саме у Португалії. Тут коркові ліси становлять 736 000 гектарів, або 23% площі усіх лісів країни.

Корковий дуб – унікальне дерево, оскільки його кора здатна до відновлення.

У Португалії 98% лісових територій перебуває у приватній власності.

Рита Бонашу – власниця лісового угіддя неподалік від Лісабона. Згідно із законом, самовільно зрубувати дерево власник не має права, а от заробити на дубовій корі можна. Торік ціна на кору була гарна, каже Рита, за 15 кілограмів давали 42 євро.

Дерева, з яких знімають кору, позначають останньою цифрою року

​Продуктивний вік дуба становить 150-200 років. Першу кору знімають через 25 років після висадки дуба. Потім – раз на дев`ять років.

«Уявіть собі людину, яка постійно росте. І, відповідно, вона виростає зі свого старого одягу. Те саме можна сказати і про дуб. Дерево постійно росте. І через дев`ять років кора, що наросла на дереві товстим шаром, фактично сама починає тріскатися і ніби проситися, аби її зняли», – розповідає Рита Бонашу.

Сезон збору кори триває з середини травня до серпня. Дерева, з яких знімають кору, позначають: наприклад, якщо кору зняли 2011 року, на стовбурі малюють одиницю.

Основний та найдорожчий продукт коркової індустрії – пляшкова пробка. У Португалії працює майже 700 підприємств, де з кори дуба роблять пляшкові пробки. Португальські корки експортують до 130 країн світу, зокрема до Франції, Італії, Німеччини, США.

Наразі на португальських підприємствах із виробництва пляшкової пробки працює понад вісім тисяч людей.

Виробництво з переробки кори дуба



На початку 2000-х коркова індустрія зазнала серйозної кризи, експорт продукції різко знизився. Через так звану «коркову хворобу», яка впливала на смак вина, світові винороби почали масово відмовлятися від класичного корка на користь пластмасових та металевих пробок.

Задля порятунку індустрії в коркову промисловість було інвестовано понад 700 мільйонів доларів. Гроші знадобилися на дослідження, розробку нових технологій та обладнання.

Виробництво коркових пробок у Португалії

Кору для пробок обирають найякіснішу – не лише за структурою, а й за запахом. Якщо продукт не відповідає стандартам, його вибраковують.

Проте на смітник не викидають жодного грама залишків. Індустрія стовідсотково безвідходна. Із залишків створюють коркову підлогу, предмети інтер`єру, іграшки, аксесуари і навіть пряжу.

«Якщо взяти всю коркову індустрію, то 72% зібраної кори йде на виробництво пляшкових корок. Ще 25% кори використовують для виробництва будівельних та оздоблювальних матеріалів, як то, наприклад, коркова підлога. З кожним роком з’являються нові продукти, зроблені з кори. Про появу деяких з них кілька років тому ми навіть уявити не могли. В тому числі були спроби застосувати кору дуба у виробництві косметики», – каже Жоау Руї Феррейра, президент португальської асоціації роботодавців коркового сектору.

Жоау Руї Феррейра, президент португальської асоціації роботодавців коркового сектору

Музей кори, що розташований у будівлі офісу коркової асоціації, неподалік від Порту, наочно показує, які можливості відкриває для людини кора дуба та що вже зараз португальці можуть запропонувати світові. Серед експонатів – побутові предмети, спортивне приладдя, взуття, іграшки, меблі, пряжа.

Нині предмети з кори – одні з найпопулярніших товарів, які Португалія пропонує гостям країни, каже Крістіна Салгадо, власниця крамниці у центрі Лісабона: « Коли люди приїжджають до нас, вони зацікавлені придбати щось місцеве. Це логічно. А що ми маємо? У нас є кора! Ну добре, ще вино й кераміка».

У своєму магазині вона продає товари португальського виробництва, що зроблені виключно із кори дуба. Жіночі сумки продаються найкраще, розповідає Крістіна Салгадо, – приблизно 500 штук на рік, при середній ціні 150 євро за одиницю. Основні покупці – туристи.

Предмети з кори – найпопулярніша серед товарів, які Португалія пропонує туристам

​В умовах, коли в країні стрімко розвивається туристичний напрямок, ідея відкриття магазину виникла сама собою, каже Крістіна Салгадо.

Португальці вважають, що зробили все, аби кора між вином та керамікою надійно зайняла своє місце в португальській культурі та економіці.​

19 Січень 2019, 15:00
Власта Лазур

На Одещині при отриманні 40 тисяч гривень хабара попався керівник лісництва

За цю суму чиновник мав передати комерсанту для легалізації деревини облікові «чіпи», які вже використовувалися у 2017 році в іншій області України.
Розпочато кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу \ фото УНІАН
Як повідомили УНІАН в управлінні СБУ в області, співробітники спецслужби блокували механізм нелегального збуту деревини, який організували чиновники державного підприємства лісового господарства в Одеській області.

Оперативники встановили, що чиновники лісгоспу під виглядом проведення санітарних порубок лісу створювали так званий «резерв» із неврахованої деревини. На підставі підроблених документів зловмисники нелегально продавали сировину місцевим комерсантам за цінами вдвічі нижчими за ринкові.

Правоохоронці напередодні затримали керівника одного з районних лісництв області під час отримання 40 тис. грн хабара. За цю суму чиновник мав передати комерсанту для легалізації деревини облікові «чіпи», які вже використовувалися у 2017 році в іншій області України.
Розпочато кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу ("хабар").

Тривають невідкладні слідчо-оперативні дії з встановлення інших осіб, причетних до оборудки.

Операція з викриття та блокування протиправної діяльності проводились спільно з прокуратурою.

14:05, 19 січня 2019
https://www.unian.ua/society/10414344-na-odeshchinni-pri-otrimanni-40-tisyach-griven-habara-popavsya-kerivnik-lisnictva.html

18 січня 2019

Менше 1% лісу в Україні вирубують незаконно — Держлісагентство

За словами директора лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру Державного агентства лісових ресурсів Віктора Мельниченка, обсяги незаконної вирубки лісу в Україні не перевищують 1% від загальних обсягів лісозаготівлі.

«Хтось може зрубати до 5 дерев, і лісник це виявить наступного дня. Але незаконно вирубати 1 гектар — такого не буває. Звичайно, трапляються вирубки цінних порід дерев, наприклад, дубів, але не у промислових масштабах», — повідомив Мельниченко.

За його словами, Держлісагентство працює над тим, аби ефективно контролювати вирубку лісів в Україні, зокрема там розробляють спеціальний мобільний додаток для Національної поліції, який дозволить перевірити законність деревини, яку транспортують дорогами України.

Раніше віце-прем’єрка України з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомляла, що мораторій на експорт лісу «не дає жодного результату».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Чорні лісоруби»: хто і як пиляє Карпатський ліс

«За даними Держстату, ми не експортуємо ліс-кругляк. Водночас, згідно з даними європейських структур, вони імпортують від нас певну кількість необробленої деревини», — повідомляла віце-прем’єрка.

Зазначимо, що Україна запровадила заборону (мораторій) на експорт необробленої деревини до ЄС у 2015 році з метою боротьби з незаконною вирубкою карпатських лісів. Водночас, з того часу Україна стала найбільшим експортером нелегальної деревини до Євросоюзу.

Раніше журналісти повідомляли, що Євросоюз може почати арбітражний та судовий процес проти України з метою скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. Відповідне застереження надіслала єврокомісарка з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом.


Ярослав Вінокуров
18 січня, 2019 15:33

Гендиректор "Лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру В.Мельниченко: Незаконної рубки лісу на промисловому рівні немає



Віктор Мельниченко, гендиректор "Лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру" (підпорядковується Державному агентству лісових ресурсів України) в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" розповідає про стан та проблеми лісової галузі в Україні.

- Скільки ялинок Держлісагентство реалізувало в 2018 році і скільки посадило?

- За 2018 рік підприємства Держлісагенства реалізували 472,8 тис. ялинок на суму 32,8 млн грн. Вартість однієї ялинки в середньому склала 69 грн.

При такому рівні продажів підприємства Держлісагентства вирощують близько 15 млн дерев – тобто ніякої шкоди для суспільства чи для екології від заготівлі ялинок немає. Водночас, потенціал ринку значно більший – близько 10 млн ялинок, якщо виходити із розрахунку, що в Україні 40 млн людей.

До речі, "новорічна ялинка" – це умовна назва: крім ялинки, наші підприємства вирощують сосну звичайну, сосну кримську, ялицю білу та інші хвойні породи, які прикрашають домівки на зимові свята.

- Чи були якісь зміни у вирощуванні ялинок останніми роками?

- Взагалі технологія вирощування незмінна, але є яскравий тренд – підприємства Держлісагентства почали більше вирощувати ялинок у горщиках.

Наш інформаційно-аналітичний центр, в свою чергу, розробляє електронні системи, які дозволять декларувати заготівлю та реалізацію новорічних ялинок – це допомагає зменшити незаконну вирубку. Водночас статистики щодо загальних об’ємів продажу ялинок напередодні новорічних свят немає, тож нам важко оцінити обсяги нелегального обороту.

- Додаток для перевірки законності ялинок yalynka.info наразі є обов’язковим для використання тільки для підприємств Держлісагентства? Як щодо інших виробників?

- На сьогодні це галузева система, яку ми самі розробили і за допомогою якої ми декларуємо, що товар, який ми реалізовуємо, легального походження. Ліси агентства – це близько 70% українських лісів. Підприємства агентства показують все, що вони заготовлюють у цих лісах і як реалізовують.

Ще 30% лісів – це комунальні підприємства, військові лісгоспи, аграрні та інші підприємства, які ще "не в системі". Ми маємо законодавчі ініціативи, щоб система контролю за заготівлею деревини і новорічних ялинок стала загальнодержавною.

- Чи долучаються інші підприємства до вашої системи декларування?

- Так, до системи вже підключилися підприємства Міносвіти та Міноборони, почали підключатися приватні організації, які купують лісопродукцію наших підприємств і хочуть оперативно бачити інформацію.

- Яка ситуація з електронним обліком деревини?

- "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" створив програмний продукт, на основі якого організатори аукціонних торгів (товарних бірж) здійснюють продаж необробленої деревини по всій України з початку 2018 року. Ми працюємо над тим, щоб спростити цю систему і залучити більше користувачів, а також готуємо документи для Кабміну, щоб зробити її загальнодержавною.

- Які зараз річні обсяги заготівлі деревини в Україні?

- Ця цифра коливається у межах 20 млн кубометрів деревини. Потенціал лісової галузі набагато вищий, але питання лісозаготівлі часто викликає суспільний резонанс. Хоча, наприклад, сусідня Польща при такій самій площі лісів, як у нас, заготовляє вдвічі більше деревини.

- Чи можна обсяги заготівлі порівняти із тим, скільки висаджується дерев за рік? Щоб зрозуміти, як змінюється потенціал лісової галузі – збільшується чи зменшується.

- Ведення лісового господарства базується на його невиснажливому, науково обґрунтованому і раціональному використанні. Заготівля на жодному з підприємств не перевищує річний приріст лісу. Залежно від регіону, цей показник складає 3-5 кубометрів на 1 га лісу.

100% суцільно зрубаного лісу відновлюють штучним способом або через підтримку природного поновлення лісу. На 1 га створених лісових культур висаджують, залежно від ґрунтово-кліматичних умов, до 10 тис. сіянців лісоутворюючих порід. У будь-якому випадку, площа лісів щороку збільшується.

У суспільстві складається враження, що був ліс, його не стало – і все. Але на місці заготівлі лісу вже є нова посадка, і через 5-10 років ліс відновиться. Екологи вже двадцять років кричать, що "Карпати лисі", але ці "лисі" ділянки постійно змінюються: вирубані заростають, інші вирубують і знову засаджують.

- На скільки щорічно збільшується площа лісів?

- На сьогодні площа лісів – приблизно 15,7% території України. У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тис. га, із них 1,9 тис. га – нові ліси.

З наукової точки зору, у наших кліматичних умовах площа лісів має бути хоча б 20%. Проте це дискусійне питання, чи можна збільшувати площу лісу за рахунок інших зон – екологи кажуть, що не можна заліснювати степи.

- Яка в Україні ситуація з незаконною вирубкою лісу?

- Менше 1%. Насправді це не така нагальна проблема, адже незаконної вирубки на промисловому рівні немає. Хтось може зрубати до 5 дерев, і лісник виявить це на наступний день. Незаконно вирубати 1 га – такого не буває. Звичайно, буває, що зрубують цінні дерева – наприклад, дуб, але не в промислових масштабах.

Незаконні рубки можна розглядати як індикатор життя суспільства – вони характерні для депресивних районів, де низькі зарплати і бракує робочих місць.

Звичайно, ми працюємо над тим, щоб контролювати вирубку. Ми підписали меморандуми з Нацполіцією – надали їм доступ до системи електронного обліку деревини, розробили спеціально для них мобільні додатки, щоб вони могли перевірити законність деревини, яку перевозять дорогою.

- Які глобальні проблеми є в лісовій галузі України?

- Зараз є доволі велика проблема щодо непідконтрольних територій на півдні і сході країни. Вже три роки держава не фінансує діяльність лісогосподарських підприємств, і на цих територіях це дуже відчутно, оскільки там лісові масиви відіграють переважно захисні функції – зокрема це лісосмуги, створені у 50-60-х роках, в яких господарська робота мінімізована або заборонена. Водночас, потрібно як мінімум фінансувати охорону цих лісів.

Якщо в ресурсних областях (наприклад, Житомирській) відсутність державного фінансування вдається компенсувати за рахунок господарської діяльності, то на півдні України це неможливо. За останні 3-4 роки через це звільнилося близько 30-40% людей.

Державне агентство лісових ресурсів робить максимум для того, щоб бути прибутковим, але народні депутати приймають ряд норм, які фактично паралізують нашу роботу. Нещодавно прийняли законопроект, який вводить податок на землю лісового фонду у розмірі 0,1% від оціночної вартості, рентну плату підняли на 50% - все це відобразиться на вартості деревини. І при цьому обсяг податків перевищує дохід лісової галузі – якщо сплатити усі податки, не вистачить навіть на зарплати.

Фактично те, що є зараз – це подвійне оподаткування підприємств лісового господарства: господарства платять попенну плату за користування лісовими ресурсами, і їм додатково ввели плату за землю. Ці кошти у межах держави – копійки, але для якоїсь галузі – це питання життя і смерті.

- А ви вже оцінювали збитки на сході і на півдні?

- Це буде оцінюватися ще протягом десятків років. Навіть у "сірій" зоні ми фактично не хазяйнуємо, бо там ідуть військові дії. Лісівники, звичайно, допомагають з поставкою деревини для облаштування фортифікаційних укріплень і взагалі дуже багато роблять у цьому плані, але господарські роботи там не ведуться.

- Яка частина заготовленої деревини іде на експорт, яка – на внутрішній ринок?

- На експорт "круглого лісу" діє мораторій. Більше 5 місяців підприємства не реалізують на експорт навіть дров'яної деревини. Фактично 100% всієї заготовленої деревини залишається в межах України. На експорт ідуть пиломатеріали та інша продукція переробки.

Експорт пиломатеріалів підприємствами Держлісагентства за 11 місяців 2018 року склав 1 млн 88 тис. кубометрів. В середньому одне підприємство експортує 300-400 кубометрів пиломатеріалів. Приватний сектор за цей період експортував 3 млн 424 тис. кубометрів пиломатеріалів.

- Яка імовірність того, що найближчим часом буде створена біржа лісу і пиломатеріалів?

- Прогресивними щодо реалізації лісопродукції є онлайн-аукціони. Ми розробляємо та впроваджуємо відповідні програмні продукти, якими користується більшість регіональних бірж. Ці програми дають змогу зробити аналіз рівня цін, їх тенденції, тощо.

- Чи позначаються на лісовій галузі кліматичні зміни?

- Звичайно. Районування у лісовій галузі досить важливе. На сьогодні теплолюбиві породи йдуть на північ, а на півдні породи всихають через зменшення кількості ґрунтових вод. Деревина не отримує відповідної кількості води, ослаблюється, заселяється шкідниками. 395 тис. га лісу всихає, а це близько 5% від загальних площ лісів в Україні. Тобто лісове господарство зазнає сильного впливу кліматичних змін, а боротьба з цим явищем вимагає значного фінансування.

Сільському господарству простіше адаптуватися до змін клімату: надто тепло для пшениці – можна почати вирощувати більш теплолюбиві кавуни. У лісовій галузі трохи складніше, адже деревина росте 100 років, і ми повинні думати на десятки років вперед, тому при створенні лісу ми намагаємося робити змішані насадження, які є стійкішими до різних чинників.

Колись у Карпатах створювали ялинові насадження, і зараз вони всихають. У ті часи вибір порід пояснювався тим, що була потреба у виготовленні паперу, тож потрібні були швидкоростучі породи. Хоча в Карпатах корінними є ялицево-букові насадження, які більш стійкі до тих кліматичних умов.

ДОВІДКА

Державне агентство лісових ресурсів України є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Держлісагентство включає 320 підприємств безпосереднього підпорядкування, а також обласні управління лісового та мисливського господарства. Агентству підпорядковано 73% від загальної площі лісів України. Штат співробітників – 50 тис. осіб.

В підпорядкуванні держлісагенства знаходиться 13 природоохоронних установ: 6 природних заповідників, 6 національних природних парків, 1 господарство-парк, а також 1,5 тис. заказників площею 635 тис. га, 1,2 тис. пам’яток природи площею 12,9 млн га, 33 регіональних ландшафтних парки площею 169,9 тис. га, 560 заповідних урочищ площею 81,9 тис. га, 16 дендрологічних парків площею 0,4 тис. га.

Річний обсяг реалізованої деревини складає близько 14,3 млн кубометрів.

https://ua.interfax.com.ua/news/interview/559706.html

Вони літатимуть до нас, доки йтиме сніг

Оскільки хвойних лісів на континенті стає дедалі менше, снігурі частіше знаходять притулок у міських садах і парках

Вам, мабуть, теж здається, що снігурів тепер значно менше, ніж було колись, у дитинстві? Частково, певно, так і є, бо зими стали теплішими. Але головна причина — ми не вміємо бачити, як у дитинстві. Дорослішаючи, вже дивимося не туди і не на те. Та ще й дітям починаємо казати: «Не лови гав!» чи «Ну що ти там побачив, мерщій!». Стало навіть вважатися гарним тоном, коли людина завжди при ділі, не витрачає дорогоцінного часу, щоб просто подумати, подивитися довкола, на птахів чи на сніг.

Від слова «сніг», певно, і походить назва птаха. В усякому разі, більшість із нас саме так і вважає. А ще існує думка, що свою назву пернаті отримали від тюркського слова «снігах» — червоногрудий. Згодом це найменування трансформувалося в сучасне звучання назви наших зимових улюбленців.

ПРИЛЕТІЛИ СНІГУРІ — ЗИМА НА ПОРІ

Снігурі прилітають до нас на зимівлю, в той час як багато птахів, навпаки, відлітають у теплі краї. Для зимових птахів уже й наші широти — це теплінь. З настанням справжньої для нас весни вони, навпаки, починають сумувати за домівкою і повертаються у рідні прохолодні краї, де будуватимуть гнізда і висиджуватимуть снігурят.

В Україні снігур — це не лише зимуючий, а й осілий і перелітний птах. Гніздиться він у Карпатах та Поліссі, а мігрує і зимує на всій території, — розповідає рівненський біолог Марія САВЧУК. — Снігур — лісовий птах. У Центральній та Північній Європі він мешкає у хвойних і змішаних лісах, а у Великобританії населяє листяні ліси. Птахи гніздяться на території всієї Європи, за винятком Середземноморських країн, а також в Азії, де їхній ареал простягається до Камчатки та Японії. Дослідники звернули увагу, що останнім часом снігурі залюбки поселяються в садках, де часом і гніздуються. Їх можна побачити також серед живоплотів навколо полів. Під час лютої зими, коли ягоди закінчуються, снігур може перебратися до міста, ближче до людей та інших джерел їжі. Оскільки хвойних лісів на континенті стає дедалі менше, снігурі частіше знаходять притулок у міських садах і парках, особливо там, де ростуть хвойні дерева та чагарники, а умови існування наближені до природних.



ЦЕ ДОВІРЛИВІ Й ДОБРОЗИЧЛИВІ ПТАШКИ

Яскраві птахи дуже впадають у вічі, коли на деревах опадає листя, а довкола лежить білий сніг. Прилітаючи взимку в тепліші краї, снігурі своєю незвичною зовнішністю неодмінно привертають увагу людей, а також нагадують про очікуване настання холодів.

Особливо яскраві самці — червоногруді, з чорною, синюватого блиску «шапочкою» на голові й таким же чорним підборіддям, хвостом і крилами. А от самочки забарвлені тьмяніше, у них замість червоних і блакитних кольорів бурувато-сірі.

Існує легенда, що раніше снігур був непомітною сіренькою пташкою. Але коли вона витягла колючку з чола Сина Божого, то забруднила свої груди кров’ю, і залишився цей колір назавжди, зробивши її особливою.

Снігурі — птахи товариські, вони не терплять самотності й щохвилини перекликаються, сповіщаючи своїх родичів про місце перебування зграйки, — помітили дослідники. — Це довірливі і доброзичливі пташки. Якщо хтось зі зграї, трапляється, потрапляє в біду, то вся зграя поспішає йому на допомогу...

— Снігурі прилітають до нас щороку, — розповідає Ростислав ЖУРАВЧАК, заступник директора з наукової роботи Рівненського природного заповідника. — Якийсь рік їх дуже багато у наших краях, якийсь — менше. Цього року бачив ще в листопаді. Взимку їх можна зустріти практично скрізь — і не лише в лісі, а й у населених пунктах, в парках та зелених зонах, де вони охоче поїдають плоди ясена і клена. Треба лише частіше поглядати на верхівки таких дерев. У гніздовий період у нашому заповіднику снігурі гніздяться (щоправда, нечисленні пари), переважно — там, де росте ялівець європейський. На території заповідника, та й у лісах північного Полісся загалом, їх не так багато, та все ж ми регулярно реєструємо гніздові пари в Сарненському, Рокитнівському, Володимирецькому районах. Кілька раз знаходили там і їхні гнізда. З настанням сутінок зграйки снігурів розлітаються по сосняку чи ховаються в ялинові гущі. Наші снігурі співають тихо, але дуже мелодійно. На відміну від деяких інших пернатих, співочі і самці, і самки. Якось мені пощастило почути шлюбну пісню в Сарнах, де розташований офіс заповідника. Наприкінці лютого в погожу днину снігур виспівував у кроні берези: було очевидно, що той птах мав уже гарний гормональний стан і готувався до відкочовування додому, у рідні холодні краї, ближче до Скандинавії. А снігурі, що гніздяться у нас, гадаю, нікуди й не відлітають, хоча достеменно це можна встановити лише завдяки кільцюванню.


ПОТЕПЛІННЯ ВПЛИВАЄ Й НА ПТАХІВ

Здається, снігурам немає потреби прилітати в міста. Ці птахи більше люблять ліс, де є багато дерев і вдосталь корму. З ситною поживою жоден мороз снігурові не страшний. А ще птахам подобається, коли в них немає жодних конкурентів. Але коли морози лютують, а ягоди лісових дерев і кущів закінчуються, птахи можуть перебратися до міста. Крім того, снігурі почали селитися ближче до людини через масову вирубку лісу. Знищення лісових масивів впливає й на їхню чисельність.


Та все ж дослідники вважають, що популяції птахів нічого не загрожує, а ось бачитися нам зі снігурами загрожують, насамперед, теплі зими та відсутність улюбленої птахами їжі.
Отож, якщо вам пощастило зустрітися зі снігурами, то хоч би як ви поспішали у своїх щоденних турботах, знайдіть хвилинку помилуватися цими чудовими зимовими птахами. Хороше, на жаль, триває недовго. Доки йтиме сніг, вони літатимуть до нас. А доки вони літатимуть, йтиме сніг.

Людмила Ступчук
17 січня, 2019 - 14:47

Фото Оксани Ралдугіної, та Ігоря Козицького, сайт «Птахи України»
https://day.kyiv.ua/uk/article/naprykinci-dnya/vony-litatymut-do-nas-doky-ytyme-snig

Стало відомо, що зробили з контрабандними щигликами

Птахів, яких без дозвільних документів намагалися вивезти в Йорданію, орнітологи випустили у лісі

Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на прес-службу Міністерства екології та природних ресурсів.

У відомстві створили спеціальну комісію, яка мала з'ясувати стан щигликів та визначитися з подальшою долею пернатої контрабанди.



'Мінприроди разом із Інститутом зоології відразу рекомендували випустити їх на волю, оскільки за попередньою інформацією, птахів було виловлено із дикої природи', – розповів глава Мінекології Остап Семерак.



За даними міністерства, 67 пташок загинули.



Нагадаємо, 17 січня в аеропорту "Бориспіль" митники перехопили вантаж з живими птахами, який намагалися вивезти за підробленими документами.

Сьогодні 12:18

Частных лесозаготовителей в России решили ликвидировать?

Двухмесячный запрет на заготовку древесины в арендных базах лесопромышленников, только начало процесса «отжатия» лесосырьевых баз у независимых предпринимателей и передачи их «нужным» структурам.

Уже почти два месяца лесникам в Усть-Кутском районе запретили заниматься заготовкой древесины в арендных лесосырьевых базах, мотивируя это тем, что у всех лесников закончились утвержденные и согласованные планы рубок.

Планы эти были составлены в связи с вступлением в силу нового Лесного Кодекса РФ в 2008 году и были рассчитаны на 10 лет. Ожидаемо, что к концу 2018 года единственным учреждением, уполномоченным на составление нового плана рубок для арендаторов, оказалось предприятие с неоднозначной репутацией «Прибайкллеспроект», возглавляет которое бывший заместитель министра лесного комплекса Иркутской области Владимир Кузьма. Владимира Федоровича лесники за глаза называют «Кузьмалеспром», за специфичный и как говорят не бескорыстный способ коммуникации с предпринимателями.



Кстати, стоимость изготовления планов рубок в «Кузьмалеспроме» стала просто заоблочной и составляет примерно 1,5 миллиона рублей за арендную базу в 50 тысяч метров кубических в год, а за базу в 400 тысяч годовых, 10 миллионов рублей.. Этот же план, 10 лет назад стоил порядка 100 тысяч рублей. Да и основную работу по составлению плана рубок выполняют лесничества на местах, а мутное учреждение только добавляет свою обложку и собирает с лесников деньги.

Чтобы понимать порядок заработка «Прибайкаллеспроект», нужно знать, что расчетная лесосека только Усть-Кутского района составляет более 5 миллионов рублей в год, и это значит что фирмочка только с нашего района получит порядка 150 миллионов рублей, почти ничего не делая. В масштабах области сумма будет составлять несколько миллиардов рублей и эти деньги лесники уже заплатили «Прибайкаллеспроекту» полностью, то есть авансом.

Мы попытались взять интервью у всех заинтересованных лиц и вот что услышали:

Заместитель начальника отдела организации использования лесных ресурсов Министерства лесного хозяйства Иркутской области Светлана Смирнова пыталась нас убедить, что такой проблемы нет, и она вообще не в курсе, почему они два месяца не работают.

Тем не менее, директора как минимум трех крупных лесоперерабатывающих предприятий Усть-Кутского района, подтвердили в разговоре с нашим корреспондентом наличие проблемы, правда на условиях анонимности.

На наш вопрос о причинах таких действий властей один из лесников прокомментировал:
«… запрет на заготовку пришел осенью в виде того, что не стали разрешать рубки по новым декларациям из-за того, что заканчивались планы рубок. Казалось бы рабочий момент, но вдруг выяснилось, что за изготовлением новых планов уже существует очередь, цены на них просто космические, а сделать в другом учреждении, кроме «Прибайкаллеспроекта» нельзя, так как Минлесхоз их не примет…

… не знаю, чем эти чинуши там думают, но простой у лесников в самый разгар сезона, который кормит весь год, грозит нам в 2019 году огромными убытками и недоплатой налогов в бюджеты всех уровней. Хотя по моему наши региональные власти это не волнует, им главное чтобы мы «отслюнявили» деньги Кузьме…да и за продвижение в очереди на подписание плана тоже просят деньги…»
Руководителя Усть-Кутского лесничества Денис Гусев, герой наших прошлых антикоррупционных расследований, отказался комментировать проблему, сославшись «на отсутствие лицензии у СМИ».

Что это может быть, мы пока точно не знаем, но один высокопоставленный сотрудник одного серьезного ведомства, сейчас находящийся на пенсии, озвучил экспертное мнение по этому вопросу и назвал две возможных причины происходящего.

Первая причина:

«Государство пытается выдавить частников из леса и начинает реализовывать комплекс запретительных мероприятий, которые смогут преодолеть далеко не все. Часть лесосырьевых баз будет перераспределена тем, кто аффилирован с властью.»
Вторая причина:
«Вполне возможно попытаются реализовать давно витающий во властный кругах сценарий по созданию лесной госкорпорации по типу Газпрома или Роснефти и туда заберут все лесосырьевые базы частников, отобрав их за разные нарушения или запретительными методами сделают этот бизнес для них не рентабельным. Как пример сегодняшние два месяца простоя в самый сезон заготовки. Точно так же и по этой же схеме отжимали нефтяные скважины у частников в начале 2000-х.»
Что это на самом деле, мы скорее всего узнаем в ближайшее время, но даже если это какие то очередные некорректные действия чиновников, то они приносят огромный вред целой отрасли, существенно снижая налоги. При этом себя лично и всех участвовавших в операции, как видим они не обносят, а даже наживаются на этом.

Мы конечно направим запрос в областную прокуратуру, но если проблема в централизованном изменении подхода к частным лесопроимышленникам, то маловероятно что кто-то проявит усердие в проверках.


Источник: ust-kut24.ru
Автор: Ариэль Эмет,
Экономика и бизнесУсть-КутИркутск
18.01.2019 15:19

За 2 роки на Запоріжчині створять 1100 га нових лісів





У 2019 році в Запорізькій області запkановано створення лісових культур на площі 500 га. Про це голова облдержадміністрації повідомив, коментуючи результати зустрічі з начальником Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства Володимиром Селюком, зазначають у Департаменті інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю області.

За словами Бриля, у 2019 році з екологічного фонду обласного бюджету планується виділення 4 203,9 тисячі гривень. За ці кошти планується висадити близько 500 га лісів у 14 районах області. Таким чином завдяки виділеним коштам сумарно за два роки буде створено 1100 га нових лісів.

«Наприкінці минулого року ми розпочали масштабне висадження лісу. Адже в попередні роки «зелені легені» Запорізької області тільки знищувались. Особливо це стало помітно, коли населення замість придбання енергоресурсів, перейшло до незаконних рубок як у лісових масивах так і в полезахисних лісових смугах. Тож нині ми маємо не тільки посадити, а й зберегти наші ліси. Більш того, у 2018 році було закладено наш запорізький посадковий матеріал, який буде висаджуватись на території регіону. І зараз, якщо рахувати минулий та нинішній рік ми зробимо так, аби в Запорізькій області було висаджено понад тисячу гектарів лісів», – підкреслив голова облдержадміністрації Костянтин Бриль.

Так, навесні 2019 року лісгоспами регіону заплановано створення лісових культур на площі 500 га. В тому числі орієнтовні обсяги по районах: Бердянський – 30 га; Приморський – 56 га; Токмацький – 32 га; Вільнянський – 20 га; Запорізький – 68 га; Новомиколаївський – 12 га, Кам’янсько-Дніпровський – 122 га; Приазовський – 23; Якимівський – 7; Більмацький – 22 га, Гуляйпільський – 16 га; Михайлівський – 14 га; Оріхівський – 33 га. Пологівський – 45 га. Якщо погодні умови весною 2019 року не дадуть можливості виконати весь запланований на весну обсяг робіт, то роботи будуть виконані восени 2019 року.

Завдяки чому на кінець 2018 року були створені лісові культури на площі 603 га, в т.ч. по районах, Бердянський – 39,9 га; Василівський – 17,8 га, Запорізький – 27,5 га, Токмацький – 95,8 га, Приморський – 36,7 га, Вільнянський – 5 га, Новомиколаївський – 70,5 га, Кам’янсько-Дніпровський – 124,4 га; Оріхівський – 18 га, Пологівський – 40 га, Більмацький 12 га, Гуляйпільський – 12,6 га; Мелітопольський – 12 га, Приазовський – 16,3 га, Якимівський – 74,5 га. Основними лісоутворюючими породами, які використовувались при створенні лісових культур є робінія псевдоакація, дуб звичайний, ясен звичайний, сосна кримська та в’яз дрібнолистий.

Для Беловежской пущи создается крупномасштабная цифровая карта растительности по европейским стандартам

Ценным преимуществом выполненных работ является общепринятый европейский подход для разработки аналогичных продуктов.

Состоялась рабочая встреча сотрудников научного отдела национального парка «Беловежская пуща» с заместителем директора по научной и инновационной работе, кандидатом биологических наук Дмитрием Груммо и научным сотрудником лаборатории геоботаники и картографии растительности Института экспериментальной ботаники им. В.Ф. Купревича НАН Беларуси Русланом Цвирко, сообщает сайт нацпарка.



В ходе заседания были рассмотрены итоги работы коллектива лаборатории по созданию крупномасштабной цифровой карты растительности и биотопов Беловежской пущи.
Были представлены результаты обработки данных дистанционного зондирования земной поверхности, анализа лесоустроительной информации, а также материалы, полученные во время проведения полевых работ по геоботанической дешифровке снимков и актуализации материалов таксации.

Во время встречи обсудили легенду карты, детализировали список типов растительных ассоциаций, проверили идентификацию таксонов растительности на проблемных в аспектах применения методики геоботанической классификации участках природного комплекса.

Ценным преимуществом выполненных работ является общепринятый европейский подход для разработки аналогичных продуктов.




Так, например, биотопы будут классифицированы в соответствии с европейской системой классификации EUNIS, что позволит в дальнейшем сопоставить материалы с аналогичной информацией по польской части Беловежской пущи и создать карту растительности для всей территории трансграничного природоохранного объекта Всемирного наследия ЮНЕСКО «Беловежский лес».

18 Янв 2019

1 кг макулатуры = 1 твое дерево



«СИБУР Тольятти» сдал макулатуру для очередной посадки леса. Предприятие участвует в восстановлении тольяттинского леса с 2011 года в рамках благотворительной деятельности, но с 2017 года посадки деревьев проводит также за счет средств, полученных от передачи макулатуры на переработку. Так, весной 2018 года работники предприятия посадили 4 га леса в рамках благотворительной программы СИБУРа «Формула хороших дел», а осенью – еще 1,7 га леса за счет сбора и передачи на переработку 14,8 тонн макулатуры.

В этом году за счет вторичной переработки макулатуры в Тольятти снова пройдут дополнительные посадки леса. В рамках акции «1 кг макулатуры = 1 твое дерево» предприятие сдало 11,7 тонн макулатуры. Благодаря этому будут закуплены саженцы, проведены подготовительные работы и посадка деревьев на площади 1,4 гектара.

Акцию проводит благотворительный фонд «Фонд Тольятти» совместно с компанией «Пакмил» при поддержке городской администрации. По расчету экспертов Фонда Тольятти, для восстановления 1 гектара леса требуется порядка 8 тысяч 333 кг макулатуры.

Макулатура – в основном старые архивные документы – была собрана на предприятии в рамках действующей системы раздельного сбора отходов. В настоящее время на территории производственной площадки установлено 18 специальных контейнеров для сбора бумаги и пластика, которые передаются на вторичную переработку.

Всего за восемь лет при поддержке компании работники посадили более 150 тысяч саженцев на территории почти 36 га леса, что по площади сравнимо с 50 футбольными полями. Деревья, посаженные в 2011 году, выросли до 1,5-2 метров.


ЯНВ 18, 2019 ·