Уряд схвалив законопроект щодо приєднання України до Конвенції про Європейський інститут лісу

Сьогодні на засіданні Кабінету Міністрів України схвалено проект Закону України «Про приєднання України до Конвенції про Європейський інститут лісу».

Європейський інститут лісу (далі – ЕFI) є міжнародною організацією, створеною європейськими державами. Відповідно до Конвенції ЕFI членство у організації набувається на рівні держави. Наукові установи тієї чи іншої держави можуть набути статус асоційованих членів (європейські організації) або афілійованих членів (організації поза межами Європи).

На сьогодні 26 країн Європи є членами ЕFI, а 115 організацій набули статус асоційованих або афілійованих членів у 36 країнах, серед яких є 2 українські наукові та освітні установи. Загалом ЕFI має 5 регіональних офісів та три проектних центри.

Прийняття законопроекту у Парламенті дозволить приєднатися Україні до Конвенції про Європейський інститут лісу, що у подальшому сприятиме мобілізації науково-дослідного потенціалу та ефективного об'єднання наявних ресурсів багатьох європейських країн у галузі лісових наукових досліджень та передових методів і технологій лісоуправління. Дослідження складають наукову основу для підтримки лісової політики на європейському, регіональному та національному рівнях.

Прес-служба Держлісагентства

23.01.2019

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=198379&cat_id=32888

Далі...

Вірність професії й громаді

Голова профкому працівників Національного лісотехнічного університету України Анатолій Антонович Бойко відзначає круглу дату від Дня народження, 29-ий рік профспілкової діяльності, чверть століття профлідерства. Зауважмо, він обраний профлідером вищого навчального закладу в непрості і супердемократичні 90-ті, коли кожного просвічували спектрально.

Головними досягненнями на громадській ниві вважає згуртовану команду профспілкових активістів, серед яких Олег Ференц, Лариса Яремчук, Любомира Новосельська та налагодження співпраці з ректоратом. «За всі ці роки не було серйозного конфлікту з роботодавцем, що можу потрактувати як авторитет громадської організації, хоч скрутних ситуацій було чимало, з них виходили спільно, долали труднощі і вирішували проблеми».

Заповітне бажання: щоб наука в університеті фінансувалася на 10 % від загального обсягу фінансування, а профспілка загалом була важливим суспільним чинником, що можливе тільки за такого устрою держави, коли соціальні партнери шукають реальної співпраці з організованою громадою. Як відомо, продовжує Анатолій Антонович, майбутнє за тими державами, які потужні своїм рівнем науки.

У нашій реальності індикатором є рівень заробітної плати науковця, інженера-дослідника, який, наразі, суттєво програє навіть підручному на будові, котрий отримує більше десяти тисяч гривень, а молодий кандидат наук – удвічі менше. Через фінансову скруту до виконання наукових досліджень, з відповідною оплатою, не залучається студентство, немає державної стратегії виховання нових поколінь науковців, а епізодичність чи любительство у такій справі не спрацює.

Анатолій Бойко звик мислити глобально, а тому не минає й нинішніх позитивів. Звичайно сьогодні, і контингент, і кількість студентів лісотехніки суттєво змінилися. Якщо раніше випускники Львівського лісотехнічного інституту, як висококваліфіковані спеціалісти, були відомі, як каже, від Курил до Закарпаття, від Карелії до Криму, то тепер кращі студенти мають можливість стажуватися в університетах Європи.

Програма навчання студентів у лісотехніці, яка має чітке екологічне скерування, дає змогу проводити спільні наукові дослідження з науковцями Німеччини, Чехії, Фінляндії, стосовно екології Карпат, наближеного до природи лісівництва. Він сам – з родини лісівника. Пам’ятаю, признається, коли ходив з батьком збирати гриби, він з великою гордістю показував мені ділянки лісу, які сам насаджував. Так, вже покоління родини Анатолія Антоновича пов’язані з зеленим багатством України, лісовим господарством та лісовідтворенням, його дружина випускниця Лісотехнічного, донька та онучка обрали також прабатьківську професійну стежку.

Втім, не з меншим захопленням Анатолій Антонович розповідає про свою другу внучку Оленку, яка обрала майже екзотичну професію – японську філологію. При цьому встигає мандрувати Європою у складі капели бандуристів «Дзвінга». Тут теж, мабуть, не обійшлося без української природи і породи: «співає, як соловейко», – жартівливо презентує молоде пагіння родини пан Анатолій.

Народився він на Вінничині, в селі Уладівка Літинського району. Дружину обрав з Магерова Львівщини. Так що прізвище, пов'язане з назвою етносу, оправдав перед поколіннями й географічно –живуть майже на Бойківщині.

В характері його – чи не найкращі вкраплення різних і багатих етносів України і українця: щиро вболіває за людей і родину, компанійський, виважений, природньо інтелігентний, - кажуть про колегу голова обласної організації галузевої профспілки Марія Яцейко та її заступник Галина Долішня, які успішно працюють з одним із кращих своїх профлідерів первинки в одній команді. Його неодноразово обирають членом Центрального Комітету освітянської профспілки.

Мене ж, як журналіста, завжди захоплювала його, вочевидь, вроджена дипломатичність: навіть як робить зауваження, поправки, то це звучить як стимул і добра порада.

Свідченням пошани колег і керівництва громадської організації є поважні нагороди – золотий знак Центрального Комітету профспілки освіти і науки України, з нагоди ювілею – відзнака «Заслужений працівник Профспілки працівників освіти і науки України». Він – відмінник освіти України. Словом, професіонал, вірний громадянин своєї країни.

Редакція газети, знайомі, друзі, колеги щиро зичать Анатолію Антоновичу Бойкові здоров’я і сили на нові добрі справи, радості від кожного прожитого дня, злагоди в колективі, достатку і многоліття.

Ольга Лобарчук, Львівська обласна організація Профспілки

https://pon.org.ua/news_regions/6851-vrnst-profesyi-y-gromad.html

Далі...

Армянские лесоводы перенимают белорусский опыт ведения лесного хозяйства

Природные условия в Беларуси и Армении отличаются значительно, но в обеих странах растет лес на радость и пользу людям. И они везде стараются сохранять и приумножать лесные богатства, а для этого постоянно накапливают опыт сами и заимствуют его у друзей. В 2017 году государства СНГ приняли план реализации основных направлений сотрудничества в сфере лесного хозяйства и лесной промышленности на период до 2025 года. В рамках этого проекта в Беларусь прибыла группа руководителей и специалистов лесного сектора Республики Армении на двухнедельное повышение квалификации по программе «Управление лесами и лесным хозяйством».

Насыщенная программа теоретической и практической стажировки ожидает гостей. Их знакомство с наработками и достижениями белорусских лесоводов началось в Республиканском центре повышения квалификации руководящих работников и специалистов лесного хозяйства, где в первый же день им сообщили о государственном управлении в области использования, охраны и защиты лесов и их воспроизводства в Беларуси. Побывали они и в Республиканском лесном селекционно-семеноводческом центре. Здесь их живой интерес вызвали сообщения на темы: «Лесное семеноводство на генетико-селекционной основе с учетом местных географических условий» и «Современная техника и технология заготовки, переработки лесосеменного сырья и хранения лесных семян».

В этот же день состоялась встреча с первым заместителем министра лесного хозяйства Валентином Шатравко, который провел небольшую презентацию лесного хозяйства нашей страны, рассказал о его структуре, нынешнем состоянии и перспективах. Особенно акцентировал он внимание слушателей на главных направлениях деятельности белорусских лесоводов. Например, отметил, что в последнее время в Беларуси одновременно с увеличением общей площади лесного фонда наблюдается и устойчивый рост площадей приспевающих, спелых и перестойных насаждений.

Сообщил о приоритете лесовосстановления над заготовкой лесной продукции, о качественном улучшении лесных насаждений благодаря большой работе в направлении популяционной селекции.

В стране постоянно обновляются лесосеменные плантации, растет количество постоянных лесных питомников, активно строятся теплицы, увеличиваются объемы посадочного материала с закрытой корневой системой. Остановился первый заместитель министра и на такой важной теме, как охрана лесов от пожаров, чему у нас уделяется большое внимание. Особенно заинтересовало гостей сообщение о том, что в системе Минлесхоза есть значительное количество деревообрабатывающих цехов, которые вносят весомый вклад в переработку древесины в стране и получение продукции с высокой добавленной стоимостью.

В последующие дни армянские лесоводы посетят ряд лесхозов, в которых ознакомятся с местными особенностями, позволяющими каждому учреждению найти свои собственные пути для достижения высоких показателей хозяйствования.

В Копыльском опытном лесхозе они изучают мероприятия по лесовосстановлению, лесоразведению и уходу за лесными насаждениями, о методах оценки качества этих работ. Здесь им покажут дендропарк, экологическую тропу, фазанарий.

Организацию лесопитомнического производства, технику и технологии выращивания посадочного материала в открытом и закрытом грунте продемонстрируют в Осиповичском опытном лесхозе. Здесь же их ознакомят с современными требованиями по охране леса от пожаров и их предупреждению, с правилами противопожарного обустройства белорусских лесов.

Побывают гости и в Республиканском ландшафтном заказнике «Налибокский», где узнают об организации и проведении охотничьих туров, дичеразведении и вольерном хозяйстве. Несомненно, актуально для Армении и такое направление деятельности, как сохранение и поддержание рекреационно-оздоровительной функции леса.

Предусмотрены и другие поездки по стране для ознакомления учреждениями лесной отрасли.

Не забыли организаторы о культурной программе для зарубежных гостей. Они посетят музейный комплекс старинных народных ремесел и технологий «Дудутки» и Большой театр оперы и балета Республики Беларусь.

«Белорусская лесная газета»

Опубликовано: 23 Января 2019

http://www.mlh.by/press-service/news/2544/

Далі...

От образования — до воспроизводства лесов: делегация из Сибири посетила Беларусь

В начале недели Беларусь с рабочим визитом посетила большая делегация Новосибирской области, в которую вошли также представители лесного сектора этого российского региона.

Министр природных ресурсов и экологии Андрей Даниленко, его заместитель Евгений Рыжков, а также арендатор лесных угодий — генеральный директор ООО «Черепаново Лес-Сервис» Максим Дайс и начальник ГАУ НСО «Новосибирская авиабаза» Юрий Поварнин встретились с заместителями министра и руководителями отделов белорусского лесного ведомства.

Первый заместитель министра лесного хозяйства Беларуси Валентин Шатравко подробно рассказал российским коллегам о системе ведения лесного хозяйства в стране, о развитии питомнического хозяйства, а также о перспективах деревообработки и производства щепы. Российских коллег заинтересовали рынки сбыта этого топливного ресурса. Заместитель министра Владимир Креч сообщил, что в 2018 году лесхозы отгрузили на экспорт 1,9 млн кубометров щепы, в основном в страны Прибалтики и Польшу. Также он отметил, что оттуда белорусская топливная щепа транзитом уходит в Скандинавию — Швецию, Данию. Поэтому сейчас Минлесхоз прорабатывает возможности заключения прямых контрактов на поставку щепы с этими странами.

Российские гости высоко оценили усилия, которые предприняли лесхозы Беларуси для развития деревообработки. Так, в условиях запрета на экспорт круглого леса поставки пилопродукции за рубеж в 2018 году выросли на 22 %.

Также российских коллег заинтересовал тот факт, что в Беларуси была принята Национальная программа развития местных и возобновляемых энергоисточников, и согласно ей из бюджета выделялись средства на закупку рубильных машин и котлов, которые работают на щепе.

В заключение встречи стороны подписали меморандум о взаимодействии между Министерством лесного хозяйства Беларуси и Министерством природных ресурсов и экологии Новосибирского региона в области лесных отношений.

На память о своем визите в Беларусь российские коллеги подарили Министерству лесного хозяйства семена сосны сибирской улучшенного качества, которые были собраны с лесосеменной плантации Бердского лесхоза Новосибирской области России.

Также российские гости побывали в Логойском лесхозе, РУП «Белгослес», в Республиканском лесном селекционно-семеноводческом центре и ОАО «Амкодор».

Помимо специалистов лесного сектора в составе делегаций Новосибирской области в Республике Беларусь также члены правительства Новосибирской области, представители руководства Сибирского отделения Российской академии наук и научных институтов СО РАН, руководители ведущих вузов и предприятий этого российского региона, представители учреждений культуры и общественных организаций. Возглавил делегацию губернатор Андрей Травников.

Главная цель поездки — проведение четвертого заседания Совета делового сотрудничества между Новосибирской областью и Республикой Беларусь. В рамках рабочей поездки также было запланировано подписание соглашений, договоров, протоколов намерений, меморандумов о сотрудничестве между муниципалитетами, учреждениями и предприятиями Новосибирской области и Беларусью.

Опубликовано: 23 Января 2019

http://www.mlh.by/press-service/news/2545/

Далі...

Лісівники Вінниччини дбають про лісових мешканців

Держлісгоспи Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства значну увагу приділяють збереженню мисливської фауни, створенню кращих умов існування диких тварин.

Державна лісова охорона ДП «Бершадський лісгосп» спільно із представниками правоохоронних органів регулярно патрулює ліси.У 2018 році складено 30 протоколів на порушників правил полювання. Стягнено штрафів на загальну суму 7089 грн., зокрема 1000 грн. збитків за незаконно добуту дичину.

Серед найпоширеніших порушень: полювання без належних документів, в заборонених місцях, використання незаконних знарядь добування дичини, неналежне оформлення документів, використання мисливських собак у мисливських угіддях без нагляду.

У 2018 році знято та знешкоджено 105 браконьєрських петель. Потрапивши у таку петлю, тварини гинуть від голоду та зневоднення.

Для покращення складної епізоотичної ситуації, що склалася в області та Україні в цілому, проведено вакцинацію диких м’ясоїдних тварин шляхом розповсюдження вакцини засобами авіації. У 2018 році ліквідовано 56 бродячих собак, 29 лисиць та один вовк. Випадків захворювання на сказ не зареєстровано, що свідчить про ефективність проведених заходів.

Лісівники вирощують та заготовляють корми для підгодівлі тварин взимку. У 2018 році заготовлено 11 тис. штук віників, 6 тонн сіна, 11,5 тонн ячменю та вівса, 19 тонн кукурудзи, закуплено 3 тонни солі.

На території мисливського фонду ДП «Бершадський лісгосп» облаштовано 45 підгодівельних майданчиків. Для потреб лісової фауни встановлено 53 годівниці для копитних, 119 солонців, 16 водопоїв.

Лісівники Вінниччини знають, що мисливська фауна потребує особливої уваги та турботи. Тому охорона, створення безпечних та спокійних умов проживання звірів у лісі, а також підгодівля у важкий зимовий період – у переліку першочергових завдань державної лісової охорони.

Прес-служба Вінницького ОУЛМГ

2019-01-23 10:47:19

https://www.ukrforest.com/news/14018

Далі...

Досягнення Львівського насіннєвого центру

Одним з основних видів діяльності державного підприємства «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» є переробка та зберігання лісонасінної сировини. На підприємстві переробка шишок відбувається з використанням сучасного обладнання австрійської фірми «Торбауер інжінірінг». Переробка лісонасінної сировини складається з чотирьох основних процесів (висушування шишок, вибивання насіння з шишок, обезкрилення насіння та очищення насіння). У цеху переробляється лісонасінна сировина чотирьох основних лісотвірних хвойних порід України, а саме ялиці білої, сосни звичайної, ялини європейської та модрини європейської. Також у менших кількостях переробляються шишки сосни чорної, сосни Банкса, псевдотсуги Мензіса, ялини колючої, модрини японської та інші.

У 2018 році на підприємство для переробки було поставлено рекордну кількість шишок. Загалом їх було перероблено 152339 кг та отримано 9470,2 кг якісного насіння.

Слід зазначити що в минулому році було перероблено рекордну кількість шишок ялиці білої, ялини європейської та модрини європейської.

Загалом за 12 років роботи на підприємство було поставлено та перероблено понад один мільйон кілограм шишок та отримано майже сорок вісім тисяч кілограм чистого та якісного насіння.

Також у ДП «Львівський ЛСНЦ» працюють дві холодильні камери для зберігання насіння. Зберігання насіння потрібне для забезпечення насінням лісогосподарських підприємств в неврожайні роки, адже наприклад дуб звичайний дає врожай жолудя один раз на 3-4 роки. Камери працюють в режимі короткотермінового зберігання (в середньому 3-4 роки). Температура в них становить мінус два - мінус три градуси за Цельсієм. Насіння зберігається в різних видах тари (пластикові бочки та контейнери, мішки, вакуумна тара та інше). Також, слід зазначити про велику кількість насіння, яке зберігається у холодильних камерах, а саме, станом на початок 2019 року понад п'ятнадцять тисяч кілограм. Найбільше зберігається жолудя дуба звичайного – 10542 кг, насіння ялиці білої – 3845 кг, сосни звичайної – 436 кг, модрини європейської – 88 кг, ялини європейської – 81 кг та інші породи (вишня, черешня, горіхи, карія, яблуня, вільха, бук, липа тощо) – 89 кг.

Підприємство єдине в Україні, яке, використовуючи сучасні технології, може забезпечувати лісогосподарські підприємства якісним насінням в промислових масштабах. Саме через це, з кожним роком все більше підприємств відмовляються від ручного добування насіння, адже це економить і час і гроші. А маючи якісне насіння, будемо мати здоровий ліс.

За інформацією ДП «Львівський ЛСНЦ»

23.01.2019

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=198374&cat_id=32888

Далі...

Саботаж лісової галузі або Ліс на експорт

Допис взято із Facebook.



ДАЛРУ разом з усіма підконтрольними обласними управліннями та держлісгоспами вчиняють відкритий саботаж. Це стосується цінової політики на лісосировину та обсягів і умов її продажу.

Річ у тім що ДАЛРУ дало розпорядження на всі підконтрольні держпідприємства виставити на торги сировину в обсязі не більше ніж 40% від обсягів квартальної заготівлі. Ця ситуація звичайно створює штучний дефіцит сировини на ринку, що звичайно призводить до підвищення цін. В ультимативній формі до більшості бірж доведена вказівка що торги мають бути в електронній формі , щоб унеможливити питання зниження ціни. Томо що на публічних торгах з голосу підприємства покупці мають змогу попросити пониження ціни у представників лісгоспів, а електронні торги такої можливості не дають. Лише збільшення ціни. Це просто якась дискримінація деревообробних підприємств. 

Ціна Української сировини є найдорожчою в Європі. Ціни Німеччини в деяких позиціях є на 90% дешевшими ніж в Україні. Це відкрите цілеспрямоване вбивання деревообробної галузі. 

Такі низькі дії не пройдуть безслідно. Нажаль керівництво ДАЛРУ не захотіло повернутися обличчям до представників провідних деревообробних підприємств з переробки дуба на круглому столі що був ініційованим Асоціацією «ВАДеП» 15.01.2019 р. Деревообробники прагнули до діалогу, а почули що такі високі ціни лише для того щоб лісгоспи могли вижити. Відверта брехня і тотальне не бажання діалогу. Начальник Хмельницького ОУЛМГ Пешко Петро Степанович висловився що лісгоспи це великі платники податків з середньою заробітною платньою в 20000 грн і не має бажання опускати ціни для деревообробників бо ті не платять ні податків ні заробітної платні. І це думка державного менеджера якому заробітна платня платиться за рахунок деревообробних підприємств. Ганьба таким держпрацівникам.
Враховуючи все вищевикладене створюється враження що цей саботаж направлений на відміну мораторію на експорт лісоматеріалів.

Відповідні заяви будуть подані до всіх силових структур , а також до Адміністрації Президента України та до Прем'єр міністра України.

Деревообробка буде піднімати питання концесії лісів якщо державні менеджери не можуть впоратися з поставленими їм задачами на користь держави.

Ще одним важливим пунктом вбачаємо впровадження системи Prozoro в ринок продажів деревини.

https://www.facebook.com/uawc.org.ua/posts/1968789786569885

Далі...

На десять волков в Казахстане приходится по одному охотнику

По данным комитета лесного хозяйства и животного мира, в Казахстане осталось около 16 тысяч особей волков. В некоторых областях с 2018 года запретили отстрел этих животных. Между тем местный охотник говорит, что никто это не контролирует.

Тортуыл Шокан, житель Аягозского района Восточно-Казахстанской области, нередко публикует в социальной сети Facebook фото с охоты на волков. В беседе с репортером Азаттыка он представился «профессиональным охотником», выходящим на промысел только «со специальной лицензией».

– Лицензию на отстрел волков получает не каждый. Должен быть зарегистрированный охотничий билет. Кроме того, должны быть оплачены охотничьи взносы, разрешение на оружие и соблюдены условия хранения оружия. Собранные документы необходимо раз в год отправлять на портал комитета лесного хозяйства и животного мира, где выдают лицензию, - говорит он.

Охотник Тортуыл Шокан, житель Аягозского района Восточно-Казахстанской области.

Несмотря на такие ограничения, в последние годы в социальных сетях все чаще публикуются фото и видеозаписи, на которых казахстанские охотники на волков ведут отстрел серых хищников. Тортуыл Шокан считает, что не у всех этих охотников есть лицензии на отстрел животных.

На этой неделе в Facebook’е появилась видеозапись, на которой компания мужчин убивает нескольких самцов волка, в том числе одного с черным окрасом.

- На видеозаписи можно увидеть несколько человек. Инспекторы не смогут найти конкретные доказательства. К тому же они не будут предавать огласке это дело, если волков отстреливали люди без лицензии, - считает Тортуыл Шокан.

ЗАЩИТА И ОХРАНА

В 2014 году, когда в Казахстане некоторые высказывали обеспокоенность в связи с массовым отстрелом волков, комитет лесного хозяйства и животного мира дал пояснение. Комитет сообщил тогда, что «на 2015 год предусмотрена бюджетная программа по научно-обоснованному регулированию численности волка, что позволит определить объемы изъятий в целях исключения полного истребления волка в республике».

Охота на волков.

В 2017 году комитет объявил двухлетний мораторий на отстрел волков на территории Акмолинской, Актюбинской, Костанайской и Карагандинской областей в связи с сокращением популяции «санитаров» лесов и степей.

Между тем, как пишут местные СМИ, противоположная ситуация наблюдается в других регионах страны с суровой зимой. К примеру, в Восточном Казахстане свирепствуют волки, из-за нападений которых крестьянские хозяйства терпят убытки.

Такое противоречие Тортуыл Шокан объясняет по-своему. Он подразделяет охотников на волков на тех, кому «нечего делать», и тех, кто «защищает скот».

– Нас десять братьев. Мы вместе пасем скот. У нас есть и свой скот. Мы вынуждены взять в руки ружья, чтобы уберечь скот от нападения хищников. Отстрел волков – это расходы. Потому что сейчас верхом на лошади невозможно отстреливать волков. Их можно выловить только на снегоходах. Снегоходы стоят по несколько тысяч долларов США. Поэтому не каждый может выходить на волков, - объясняет он.

КТО ВЫХОДИТ НА ОХОТУ?

По словам Тортуыла Шокана, на охотничий сезон устанавливается лимит: охотнику дают разрешение на отстрел трех волков, однако отследить конкретное число отстрелянных особей сложно. Государство выделяет по 12 тысяч тенге за каждого отстреленного волка, и это стимул для охотников.

– Все стали охотниками. Охотники есть среди представителей акимата, финансовой полиции, прокуратуры. Даже сами инспектора по защите природы в массовом порядке стали охотниками. В степи всякое видишь. В советское время высокопоставленные чиновники собирались в одном месте и распивали спиртные напитки, чтобы познакомиться. Потом такого рода посиделки проводили в банях. Теперь все выходят на охоту. Если попадаются архары, то охотятся на них, если нет - то на волка, – говорит охотник.

Билборд с надписью о запрете на охоту.

По словам представителя комитета лесного хозяйства и животного мира Минсельхоза Сакена Дилдахмета, в Казахстане осталось около 16 тысяч волков. Десять лет назад популяция волков насчитывала 40 тысяч особей.

– В 2018 году в Казахстане на отстрел волков было выдано 1575 лицензий. Ежегодно для этого готовится биологическое обоснование. Специалисты изучают, готовят отчеты о численности популяции волков в тех или иных регионах, указывают число животных к отстрелу. На основании этих отчетов мы и устанавливаем лимиты, - говорит представитель комитета Сакен Дилдахмет.

По официальной информации, лидируют по количеству лицензий на отстрел волков Алматинская, Восточно-Казахстанская и Атырауская области. Волков разрешено отстреливать в течение всего года. Лимит устанавливается в начале года и в основном выполняется на 100 процентов. Отстреливать волков не запрещено во время брачного сезона и размножения.

Представитель комитета лесного хозяйства и животного мира напоминает, что за отстрел животных без разрешения предусмотрено административное наказание.

– Отстреливать волков без разрешения запрещено. [Отстрел животных] осуществляется под наблюдением местных инспекторов. В случае отстрела без разрешения [охотник] привлекается к ответственности в соответствии со статьей 382 кодекса об административных нарушениях,- говорит Сакен Дилдахмет.

Нарушение, предусмотренное этой статьей, влечет штраф в размере от 25 (63 125 тенге) до 100 месячных расчетных показателей (252 500 тенге).

В Казахстане распространена серая популяция волков. В некоторых регионах изредка встречаются волки черного окраса. В Казахстане обитают собратья волков – шакалы. Красный волк занесен в Красную книгу Казахстана.

 Нуртай ЛАХАНУЛЫ

Нуртай Лаханулы родился в 1973 году. В 1998 году окончил филологический факультет Казахского национального университета имени Аль-Фараби. Работал в газете «Казахстан-Заман» и на Казахском радио. С 2010 года работает на Азаттыке.

https://rus.azattyq.org/a/kazakhstan-okhota-na-volkov/29725705.html

Далі...

Не так уж мы богаты лесом

Постановлением Кабинета Министров от 17.01.2019 г. № 43 утвержден порядок посадки, выращивания и рубки деревьев и кустарников на землях, не входящих в государственный лесной фонд.

Требования акта не распространяются на деревья и кустарники, растущие на приусадебных участках физических лиц; деревья, побеги и кустарники, выращиваемые в питомниках и на плантациях; деревья и кустарники, являющиеся собственностью юридических или физических лиц, и посаженные ими для получения стройматериала и плодов; деревья и кустарники, не входящие в гослесфонд.

Рубка древесных и кустарниковых насаждений допускается только в санитарных целях – для рубки деревьев и кустарников, поврежденных в результате воздействия природных факторов или вредителей, болезней растений, засыхающих, высохших, а также угрожающих безопасности жизни и здоровью граждан, имуществу юридических и физических лиц, сросшихся или сломанных в результате хаотичного роста веток, а также находящихся в аварийном состоянии.

Для каждого вида вырубки установлен исчерпывающий перечень разрешенных случаев. Вырубка осуществляется на основании заключения органов Госкомэкологии.

Рубка в санитарных целях одной части деревьев и насаждений и (или) под основание (сухостойных и зараженных деревьев) осуществляется бесплатно.

Порядок получения заключений и разрешений на рубку деревьев и кустарников, в том числе в санитарных целях, регулируется соответствующим Администратиным регламентом.

09:07 23 Январь 2019

http://xs.uz/ru/post/ne-tak-uzh-my-bogaty-lesom

Далі...

В крае начнут переработку поврежденного вредителями леса

Минлесхоз края и ФБУ «Рослесозащита» подписали соглашение о сотрудничестве в борьбе с вредителями. Стороны будут обмениваться информацией о состоянии лесов, проводить мероприятия по их защите и разведению.

- 2019 год начинается с реализации федерального проекта «Сохранение лесов». Главная задача в нашей части – проведение мониторинга лесных земель, не занятых лесными насаждениями, для их дальнейшего восстановления – это шестилетний этап работы. Мы должны обеспечить выполнение всех запланированных в рамках проекта мероприятий, – отметил после подписания документа исполняющий обязанности ФБУ «Рослесозашита» Павел Попов .

Руководитель регионального минлесхоза Димитрий Маслодудов подчеркнул, что в Красноярском крае актуален вопрос ликвидации последствий нашествия опасных вредителей – сибирского шелкопряда и полиграфа уссурийского.

– Нами проводится работа по созданию в крае современных экологических лесохимических производств, которые позволят перерабатывать древесину, полученную в ходе масштабных санитарных рубок, – сообщил Дмитрий Маслодудов.

Кроме того, для оперативного решения проблемы Красноярский край выступил инициатором разработки специальной подпрограммы в рамках федерального проекта «Сохранение лесов».

– Проблема ликвидации последствий нашествия опасных вредителей актуальна не только для Красноярского края, но и для ряда других регионов, в том числе Томской, Кемеровской, Иркутской областей. Сейчас мы проводим совместную работу с Министерством природных ресурсов и экологии РФ, Рослесхозом при непосредственном участии депутатов Государственной думы с тем, чтобы выделить это направление в отдельную подпрограмму, – рассказал также глава краевого минлесхоза.

Димитрий Маслодудов поблагодарил краевых лесопатологов за совместную и содержательную работу в рамках беспрецедентной кампании по борьбе с сибирским шелкопрядом на территории региона.

https://gnkk.ru/news/v-krae-otkroyut-pererabotku-povrezhden/

Далі...