К пожару без пилота

Скоро на вооружение МЧС поступит беспилотник с дальностью полета до 300 км. Как сообщили в МЧС, в перспективе новинку смогут использовать для мониторинга лесных пожаров.



— Выйдет дешевле, чем применение самолета или вертолета, — отметили в ведомстве. — Но вместе с тем останется и традиционный мониторинг, при помощи вертолета. Ведь так мы еще имеем возможность в случае чего сразу же приступить и к тушению.

В настоящее время уже проходят приемочные испытания и учения по использованию аппарата.



Вместе с тем в том, что значительная часть лесных пожаров своевременно обнаруживается и ликвидируется, немалая заслуга летчиков-наблюдателей ГААСУ «АВИАЦИЯ», которые фиксируют возгорания на малых площадях. Это позволяет государственной лесной охране и пожарным оперативно реагировать, не допуская распространения огня.

Как сообщил «БЛГ» исполняющий обязанности начальника Центра авиационной охраны лесов ГААСУ «­АВИАЦИЯ» Игорь Змитреня, за время пожароопасного сезона-2018 летчики-наблюдатели ГААСУ «АВИАЦИЯ» обнаружили 88 лесных пожаров, 13 из которых ликвидировала десантно-пожарная служба. Лесная авиация также зафиксировала 26 полевых пожаров и осмотрела 24 действующих пожара на украинской приграничной территории, которые угрожали лесному фонду Республики Беларусь. Налет авиалесоохраны в прошлом пожароопасном сезоне составил 1506 часов 23 минуты.



Кстати

И проследит...

Беспилотные летательные аппараты используются и в Службе охраны лесов США. Осенью минувшего года эта служба в сотрудничестве с NASA запустила беспилотный летательный аппарат Predator B, известный под именем Altair, в полет над лесным пожаром неподалеку от Палм-Спрингс в Калифорнии. 16 часов этот аппарат, облегченный по сравнению с военным вариантом, но обладающий большим размахом крыльев, кружил на высоте 12 км над зоной бедствия площадью 160 км2. Беспилотник передавал на землю фотографии пожара, существенно помог людям в отчаянной битве, унесшей жизни пятерых пожарных. «Пилотируемый самолет должен совершать посадки, ведь пилот устает, — рассказывал тогда журналистам Фрэнк Катлер, руководитель проекта. — А наш аппарат способен без посадки летать целые сутки. Такое непрерывное слежение за масштабными пожарами помогает службе охраны лесов глубже понять физические механизмы, лежащие в основе этого стихийного бедствия».

...и лес посадит

Для восстановления природных ресурсов после прошлогодних лесных пожаров на севере Калифорнии специалисты стартапа из Сиэтла высадили новые деревья с помощью дронов, искусственного интеллекта и биологической инженерии.

Ранее технология по восстановлению лесов нуждалась в пилотах, которые с вертолетов распыляли гербициды. Обычно пилоты летали на высоте 30 метров, что довольно опасно. Ежегодное число аварий в таком случае доходило до 100 в месяц. Разработчики ­стартапа DroneSeed создали систему, состоящую из 25-килограммового дрона, мультиспектральных камер и механизмов для распыления семян. Аппарат научили находить локацию, где погибли деревья. Он может определять растения и их виды, также анализирует, где для деревьев будет наилучшее место, и только потом дрон распыляет семена.

Технология дешевле, безопаснее и не требует наличия профессиональных пилотов, говорят разработчики. Один беспилотник может поднять до 23 л гербицидов. За 1,5 часа работы беспилотник может высадить до 1,2 тыс. семян. Это примерно территория в 0,4 га. После того как батарея разряжается, беспилотник возвращается на базу.
Как сообщают американские СМИ, ­стартап Drone­Seed имеет лицензию Управления по граж­данской авиации США на беспилотные полеты, и уже подписано несколько крупных контрактов на использование этой технологии.

ОХРАНА ЛЕСА

Автор: Евгения ПЕСТУНОВА, 

Фото автора
Дата публикации: 24.01.2019

http://lesgazeta.by/economy/ohrana-lesa/k-pozharu-bez-pilota

Далі...

На батьківщині Сергія Корольова космічні технології застосовуватимуть в агробізнесі й екології

На батьківщині Сергія Корольова космічні технології застосовуватимуть в агробізнесі й екології

ЗА ЖИТОМИРСЬКИМИ ЛАНАМИ НАГЛЯДАТИМЕ СУПУТНИК

Як пов’язані між собою космос та аграрна сфера? Адже усі ті планети і супутники літають так високо над нами, що неозброєним оком і не побачити. А людей цікавлять питання практичніші. Наприклад, добре б уже взимку знати, чи достатньо буде в землі вологи від снігу, аби весною засіяти поле, а восени зібрати урожай і заробити на ньому. А тепер уявіть: спрогнозувати врожайність пшениці та зорієнтуватися, скільки вона коштуватиме на ринку, можна за допомогою космічних технологій!

Зробити “крок від космосу до землі” планують Житомирський національний агроекологічний університет (ЖНАЕУ) і Національний центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ). Нещодавно вони підписали угоду про співпрацю у сфері космічної, наукової і науково-технічної діяльності, і планують створити Регіональний космічний центр «Полісся».


Ректор ЖНАЕУ Олег Скидан (праворуч) та начальник НЦУВКЗ Володимир Присяжний (ліворуч)

У ЖИТОМИРІ ГОТУВАТИМУТЬ ФАХІВЦІВ ІЗ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ТА ЕКОБЕЗПЕКИ
«Сьогодні основним користувачем можливостей, які дають космічні технології, є агробізнес. Співпрацюючи із Житомирським військовим інститутом імені С.П. Корольова та фахівцями у цій сфері, ми побачили тут великий потенціал. Тому й почали спілкуватися з колегами, 

познайомилися з керівництвом НЦУВКЗ та Державного космічного агентства, провели низку зустрічей. Так і виникла ідея, аби разом із НЦУВКЗ створити регіональний філіал», - розповів ректор ЖНАЕУ професор Олег Скидан.

За його словами, в університеті мали намір створити Центр дистанційного зондування землі, але фахівці запропонували інший план - Регіональний космічний центр, із набагато ширшим колом завдань. Там не тільки проводитимуть дослідження, а й готуватимуть фахівців у галузях продовольчої та екологічної безпеки, які зможуть працювати з супутниковими знімками для аграрного сектора та екології.

“Основна проблема в тому, що в Україні зараз дуже мало таких спеціалістів. Ми також розраховуємо, що Центр буде позиціонувати Житомир як батьківщину Сергія Корольова і сприятиме туристичній привабливості міста”, – підкреслив ректор.

Зараз в університеті готують фахівців понад десяти спеціальностей, які можуть долучитися до реалізації спільних завдань у сфері космічної діяльності. Більше того, проект підтримують Міністерство аграрної політики та продовольства і Міністерство екології та природних ресурсів, адже потребують підготовлених кадрів та нових ідей.


ЖНАЕУ

Підписаний із житомирським університетом меморандум принципово відрізняється від усіх інших укладених НЦУВКЗ угод тим, що ним передбачені конкретні практичні рішення.

За словами начальника інформаційно-аналітичного відділу Національного центру управління та випробувань космічних засобів Сергія Янчевського, вже зараз вимальовуються доволі амбітні плани такої співпраці.
«У Східній Європі немає жодної станції повного наземного сегмента, крім Національного центру в Україні, який забезпечує планування роботи напряму з супутником, управління апаратами, прийом, тематичну обробку, архівування, формування кінцевих продуктів і видачу їх споживачам. Якщо ми створимо у Житомирі регіональну філію, яка фахово відповідатиме за 26% території держави, це буде серйозний технологічний прецедент не тільки в Україні, а й у всій Східній Європі. Плюс ще й у тому, що тут готуватимуть фахівців. Тому університет має шанси залучити колосальні фінансові ресурси іноземних країн, венчурних фондів і зрілих стартапів», – каже Сергій Янчевський.

Олег Скидан додав, що регіональний центр у Житомирі зосереджуватиме увагу на природно-кліматичних особливостях Полісся, що охоплює чверть території України. У перспективі за зразком Житомирщини аналогічні структури можуть бути створені у центральній, південній, східній та західній частинах держави, адже агросектор є перспективною галуззю, яка забезпечує основні валютні надходження у державу.


Ректор ЖНАЕУ Олег Скидан (праворуч) та начальник НЦУВКЗ Володимир Присяжний (ліворуч)

ЯК КОСМІЧНІ ДАНІ ДОПОМАГАЮТЬ АГРАРІЯМ

Сучасні космічні технології дозволяють визначати агробізнесу пріоритети, заощаджувати кошти, оперативно отримувати необхідну інформацію, приймати своєчасні рішення та прогнозувати можливі загрози.

«Провідні країни світу уже багато років використовують супутникові дані для прогнозування стану ринку зерна та формування ціни, - пояснює Сергій Янчевський. – На території України зосереджена п'ята частина всіх чорноземів світу. Аграрний сектор – це опора української економіки, саме він формує близько 14% ВВП. Близько 20-24% українського експорту становлять продукти агропромислового комплексу. Ми постачаємо свою продукцію у понад 190 країн світу, а наша держава посідає провідні позиції на світовому ринку, зокрема з експорту зернових та олійних культур. Україна потужна аграрна країна, і для нас дуже важливо мати повну чітку інформацію про стан агросектора. Одна справа, коли на поле виїжджає агроном і оцінює ситуацію, а інша – коли у масштабах держави як мінімум 6 разів за період вегетації сільськогосподарських культур є можливість отримати повний зріз інформації».
За оцінками експертів, український аграрій витрачає до 500 доларів на гектар землі, аби виростити та зібрати урожай. Натомість витрати на супутникову підтримку, яка передбачає отримання даних про стан посівів, коливаються в межах 3 доларів. Тобто, використання космічних технологій – це менше 1% від звичної суми, яку інвестує власник землі, а прибуток від цієї інформації оцінюється на рівні 15-30%.

У європейських країнах доволі поширена практика використання космічних технологій не лише аграріями, а й тими, хто їх підтримує. Наприклад, якщо підприємець отримує субсидію від держави, його посіви будуть відслідковувати з космосу, аби з’ясувати, чи використовує він гроші за призначенням. Так само працюють банки, перевіряючи цільове використання кредитів, та страхові компанії, які покривають збитки.

Сергій Янчевський пояснює переваги космічних технологій за допомогою такого прикладу: «У 2017 році у двох районах Черкаської та одному районі Полтавської областей пройшов буревій, який знищив колосальні об’єми посівів. На місцях не знали, що з цим робити і вже почалися інсинуації з приводу того, що все пропало, держава має терміново допомогти, а страхові компанії зобов’язані компенсувати втрати. Наші фахівці на основі космічних знімків за один день провели аналіз, оцифрувавши дані з 500 полів (а це більше 30 тисяч гектарів) і чітко визначили, які площі постраждали, і хто там власник. Кожен місцевий керівник отримав готову карту та мав розуміння, що й кому компенсувати. Коли ми ці дані надали в Мінагрополітики та в Черкаську ОДА, у людей був шок, бо вони традиційно поїхали транспортом на поля міряти масштаби шкоди».

І СПРОГНОЗУВАТИ НАСЛІДКИ КАТАСТРОФ, І СПРОСТИТИ РОБОТУ ЗЕМЛЕВПОРЯДНИКІВ

У Національному центрі управління та випробувань космічних засобів провели класифікацію завдань, які можуть вирішуватися за допомогою супутникових даних, і з’ясували, що у цивільній сфері їх значно більше, ніж у військовій.

Зараз без космічних технологій немислимо уявити розвиток точного землеробства. Аграрії віддають перевагу цій сфері і через брак кваліфікованих фахівців. Відтак, інвестують у високоточне супутникове обладнання, яке встановлюють на техніку, що працює в полі, і чітко виконує всі програмні завдання. Такий підхід дає можливість економити на добривах і хімікатах, адже обробляються лише ті ділянки, які цього потребують, а у навколишніх селах не гинуть бджоли від розпилених з літака засобів захисту. До того ж, це гарантує якість і безпечність продукції.

Космічні знімки дозволяють оцінювати масштаби та прогнозувати наслідки екологічних катастроф. Зокрема, на замовлення Мінагрополітики фахівці НЦУВКЗ досліджували карстове провалля у Солотвиному на Закарпатті. Там із точністю до 4-6 міліметрів виміряли зони просідання земної поверхні та з’ясували, з якою швидкістю це відбувається. Відтак, ситуацію можна було оцінити на прикладі кожної вулиці та окремого будинку. Подібні звіти готували і щодо Калуша Івано-Франківської області та Стебника на Львівщині.

На Житомирщині супутникові дані можуть допомогти чітко визначити ділянки соснових лісів, уражених верхівковим короїдом. Нині основний метод боротьби зі шкідником – вирубка пошкоджених ним ділянок. Фізично обійти гектари насаджень і оцінити рівень ураження дерев неможливо. А от оглянути їх із космосу, а тоді вчасно вирубати пошкоджені сосни - значно швидше й ефективніше. Так само можна отримувати інформацію про пожежі в лісі та на торфовищах.

Глобальні супутникові навігаційні системи спрощують і роботу землевпорядників. Сергій Янчевський зауважує, що на Публічній кадастровій карті є багато неточностей. Саме тому доволі часто перекриваються поля, і чи не в кожному селі виникають суперечки через паї та земельні ділянки. Проблему нескладно вирішити, якщо залучити фахівців, які за допомогою навігаційних приладів вимірюють земельну ділянку із точністю до 2 міліметрів. Це особливо актуально для об’єднаних територіальних громад, що отримали право самостійно розпоряджатися своєю землею і наповнювати місцеву казну завдяки її використанню.

Завідувач кафедри комп’ютерних технологій і моделювання систем ЖНАЕУ Юрій Бродський і старший викладач цієї кафедри Олександр Франжі розповіли про перший крок до освоєння космічних технологій. Найближчим часом на базі університету готуються запустити антену, яка працюватиме у частоті 137 МГц, та приймальну апаратуру, котра дозволить отримувати інформацію з різних космічних супутників.



Перший сеанс на приймальній апаратурі

Така станція прийматиме метеодані в режимі реального часу і сигналізуватиме про пересування атмосферних фронтів, зміну температури, великі пожежі. Результати спостережень передаватимуть до профільних місцевих служб і відомств, зокрема й у ДСНС. За умови додаткового залучення інформації від НЦУВКЗ очікують, що в Житомирській області підвищиться оперативність прийняття управлінських рішень у сфері агропромислового комплексу, екології та надзвичайних ситуацій.

Тим часом ЖНАЕУ підписав угоду про співпрацю з ВАТ «Меридіан» імені С.П. Корольова у сфері розробки та випробування електро- і радіовимірювальної апаратури та про перспективи застосування безпілотного авіаційного комплексу «SPECTATOR» в аграрному секторі. Аналогічний договір ректор університету уклав із Тернопільським державним науково-технічним підприємством «Промінь». Документ передбачає співпрацю у сфері розробки та випробування передавальної апаратури, антенних систем із різним діаметром дзеркал для наземних супутникових станцій.

Олег Скидан анонсував, що 25 січня на базі ЖНАЕУ пройде форум «Космічні технології для агробізнесу», а навесні – Національний космічний форум.

Тож Житомир, у центрі якого встановлений пам’ятник Сергію Корольову, де його іменем названий військовий інститут, музей космонавтики, центральний майдан, вулиця, а ще – чимало спортивних змагань, наполегливо прагне зберегти своє реноме космічного міста і, цілком імовірно, ще подарує світові нові імена та відкриття.

Ірина Чириця, Житомир
ФОТО автора, надані ЖНАЕУ та з мережі Інтернет

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2625920-zitomir-povertae-sobi-kosmicnu-slavu.html

Далі...

Упродовж двох років Китай передасть ДСНС України 50 одиниць спеціальної аварійно-рятувальної техніки

23 січня Кабінет Міністрів схвалив проект угоди, за яким Україна отримає від КНР технічну допомогу у вигляді спеціальних аварійно-рятувальних машин та устаткування для потреб Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на Урядовий портал.

За умовами міжурядової угоди, впродовж 2019-2020 років ДСНС отримає від Китаю понад 50 одиниць спеціальної аварійно-рятувальної техніки, зокрема, автомобільні крани, гусеничні бульдозери, автогрейдери, пожежні машини з підйомними платформами і пожежні машини з драбиною для проведення аварійно-рятувальних робіт.

Дивіться також на "Цензор.НЕТ": Допомагаючи Україні, ми допомагаємо собі, - глава МЗС Литви Лінкявічус. ВIДЕО

Крім того, Китай направить в Україну фахівців для настройки і технічного обслуговування наданого обладнання.

https://censor.net.ua/ua/news/3107939/uprodovj_dvoh_rokiv_kytayi_peredast_dsns_ukrayiny_50_odynyts_spetsialnoyi_avariyinoryatuvalnoyi_tehniky

Далі...

Володимир БОНДАР: «Бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади питань лісової галузі»

Про те, яким видався для лісівників минулий рік та чого чекати працівникам галузі в році 2019 наша розмова з заступником Голови Держлісагентства Володимиром Бондарем

– Володимире Нальковичу, минулий рік для лісової галузі виявився досить напруженим і неоднозначним. Ваша оцінка викликів та результатів діяльності галузі у минулому році.

– Вже сьогодні можемо говорити, що за результатами роботи 2018 року, не найкращого для розвитку лісової галузі, підприємствами сплачено понад шість мільярдів гривень податків.

Безперечно, рік був важким, дуже багато викликів, на які доводилося і доводиться реагувати зараз. Оскільки, на жаль, є люди в державі, які свідомо працюють над знищенням лісової галузі, ускладненням її функціонування для того, аби системно підійти до приватизації лісового ресурсу країни. Виклики того року є наслідками політики, з ними нам доводилося боротися.

Показником серйозних проблем, виявленням протесту, можна так сказати, став IV З’їзд працівників лісової галузі. Проте щоденна боротьба проходила постійно.

Серед глобальних викликів – проект невідомої стратегії розвитку галузі, який виносився на розгляд Уряду. Її зміст не давав би можливості розвиватися лісогосподарським підприємствам, а зводив їх до єдиної управляючої структури. Яку відповідно легко можна було б згодом приватизувати.

Минулого року ми працювали над змінами до законодавства щодо недопущення приватизації і концесії лісів. Ще у першій декаді того року ця проблема стояла досить гостро і на рівні Верховної Ради, і на рівні Уряду. Глобально обговорювалася можливість передачі у концесію лісгоспів і лісового фонду України. Нам вдалося прописати у проекті закону про концесії, який прийнятий у першому читанні, що ліси не можуть бути віддані у концесію.

Ми очікуємо законодавчого закріплення неможливості приватизації чи передачі у концесію підприємств лісової галузі й лісового фонду – це насамперед. Бо це – ключове питання функціонування сьогодні лісової галузі в Україні.

Крім того, невідомо звідки з’явилася неурядова британська організація, яка виступила зі звинуваченням галузі, з абсурдними, з моєї точки зору, звинуваченнями, посилаючись на невідомі джерела, ніколи не досліджуючи ті чи інші проблеми. Це стосувалося не лише діяльності наших лісогосподарських підприємств, але й сертифікації та експорту деревини.

За дивним збігом у цей же час у Парламенті приймається закон про заборону експорту дров’яної сировини. Потім депутати врахували пропозиції вето Президента щодо цього закону, адже він порушував міжнародні угоди, й у фінальному тексті закону прибрали цю норму. Адже такої сировини у ресурсних підприємств є у надлишку і її немає куди по факту подіти. Сьогодні маючи сировину, яка псується, ми не можемо її ані реалізувати, ані переробити. Натомість маємо проблему у коштах, яких немає де взяти. І це замкнене коло, виклик щодо штучно створеної та показової неефективності роботи галузі – от, мовляв, дивіться, яка ситуація! Але галузь не може ефективно працювати, коли економічні чинники не діють.

Друге. 75% із чистого прибутку сплачується у вигляді дивідендів у бюджет нашими підприємствами.

І це теж велика проблема, тому що коли підприємство 75% прибутку віддає до бюджету, а не акумулює, не проводить технічне переоснащення, таке підприємство розвиватися належним чином не може.

Третє. Раптом виникає земельний податок, прийнятий теж депутатами Парламенту. Ставка до 5 відсотків ставила наші підприємства на коліна. Лише одиниці підприємств певний період часу могли сплачувати 1-відсотковий податок. Галузь «лягала» у зв’язку з введенням згаданого податку. І неймовірними зусиллями нам вдалося його зменшити. Вже у змінах до бюджетного кодексу прописали більш адекватну формулу.

Виклики впродовж року йшли наступом на галузь. І те, що нам вдалося більшість із них відбити, нівелювати, вийти достойно з цієї ситуації – тільки завдяки тому, що галузь працювала злагоджено і системно. Ми відчували плече один одного. Спільними зусиллями і на місцевому рівні, і на центральному рівні змогли довести, що ці рішення неефективні, вони не приведуть до розвитку галузі, а навпаки, її зруйнують.

– Главою Уряду були ініційовані перевірки підприємств галузі. Чи відомі їх результати сьогодні і чого чекати від них працівникам?

– Результати є. Ми маємо акти, які отримали від регіональних структур, що проводили перевірки, і від центральних структур. Системних порушень у роботі підприємств галузі, які зазнали перевірки, не виявлено. Звичайно, було вказано Держлісагентству на певні незначні порушення, які виявляються під час будь-якої перевірки. Деякі з них були усунуті ще під час перевірки. З іншими, необґрунтованими, з нашої точки зору, претензіями ми не погодилися. І наголосили, що у разі загострення ситуації будемо оскаржувати їх, у тому числі, й у судовому порядку. На сьогодні Мінагрополітики і Держлісагентство мають доручення виправити об’єктивні порушення, які були виявлені під час перевірки. Ми їх виправляємо.

– Питання фінансування лісової галузі. Чи сприяв цьому Указ Президента України про розвиток лісової галузі?

– Наприкінці минулого року ми зробили перший крок до незалежного фінансування галузі. Цей крок іде в контексті виконання Указу Президента, який був виданий наприкінці 2017 року, за результатами галузевої наради на Франківщині. Було створено спеціальний фонд, який формується за рахунок часткового відрахування від рентної плати. Він в основному направлений на фінансування наших підприємств Півдня і Сходу, які його потребують першочергово. Також розвантажує наші ресурсні підприємства, і це дає нам можливість не тільки оплачувати роботу працівників південних і східних підприємств, але й зайнятися прямими нашими обов’язками на Півдні і Сході, або, як говориться у порядку фінансування: «у тих регіонах, де немає рубок головного користування». Там ми можемо, завдяки фонду, зайнятися і лісорозведенням, і лісовідновленням. Нині ми маємо на це фінансування.

Так само нам дуже необхідні були кошти для того, щоб покрити витрати для цих підприємств на отримання вже виготовлених матеріалів лісовпорядкування. Сьогодні таку можливість через цей фонд отримуємо. Також наші наукові установи певною мірою працюватимуть ефективніше у цьому напрямку. Маю на увазі експедиції у східних і південних регіонах. Тобто мінімальну частину потреб галузі, яка виникла внаслідок тотального недофінансування бюджетної галузі, ми зможемо покривати за рахунок цього рішення. Це перший крок. Далі – ми працюємо над тим, щоб був все ж створений відповідний державний фонд розвитку лісового господарства, передбачений в Указі Президента. Вважаємо, що він має бути створений вже наступним рішенням цього року. Фінансування його має бути дещо ширшим, ніж є на сьогодні. Як на мене, ми повинні виходити на фінансування загальногалузевих питань – програм, які б давали можливість розвивати не тільки південні і східні регіони, але й розвиватися усій галузі. Це і запровадження Національної інвентаризації та удосконалення лісового кадастру, і програма технічного переобладнання, програма розбудови лісової інфраструктури, програма наукових досліджень, міжнародної співпраці.

– З першого січня цього року лісова промисловість України перейшла на європейські стандарти класифікації лісопродукції. Які тут перспективи для галузі Ви бачите?

– Ми вийшли нині на те, що Україна у своїй класифікації лісової продукції, відповідатиме принципам європейських стандартів. Класифікуватимемо нашу лісову сировину так, як у Європі. Ми відходимо від трьох сортів та сортиментів, а переходимо на чотири класи якості. Відповідно і нові вимоги до дров’яної сировини в залежності від використання. Так класифікується і вимірюється продукція у Європі, так і в Україні. Безперечно, процес переходу є складним.

Так, нам потрібно перевчити велику кількість людей. Також потрібно перевести на нові стандарти і деревообробну промисловість. Є проблема з переходом інших лісокористувачів, які сьогодні не входять до структури Держлісагентства. Не знаю, як ця робота там проводиться, але у будь-якому разі наші підприємства стали флагманами у цьому напрямку. Працівники лісової галузі з першого січня почали працювати за новими стандартами. І ця робота буде вдосконалюватися.

– Новий рік – нові завдання перед працівниками галузі. Як Ви їх оцінюєте?

– Ми визначили для себе основні завдання. Перше – розпочати національну інвентаризацію лісів. Сьогодні маємо багато проблем через різне трактування і кількості лісових насаджень, і їх якості. На всі ці питання маємо отримати відповідь, коли запрацює програма національної інвентаризації. Вона зараз вже практично готова. Сподіваюся, що цього року разом із нашими партнерами, у тому числі й західними, запустимо її і втілимо.

Другий глобальний напрямок – вирішити проблему ринку деревини. Так, у більшості регіонів України ми перейшли на електронні торги. Але сьогодні маємо цю практику систематизувати, зробити глибокою і водночас відкритою. Правила продажу деревини повинні бути цивілізованими, доступними як для продавця, так і покупця. Хочемо в цьому році це стабілізувати. Для цього необхідно видати нові закони та нормативні акти. Робота надзвичайно складна, але ми нею займаємося.

Нас не може не цікавити рівень заробітної плати наших працівників. Сьогодні він становить у середньому понад 9 тисяч гривень по галузі. Це зважаючи на те, що на Півдні і Сході виплачується мінімальна зарплата. Сподіваюся, що у цьому році рівень заробітної плати суттєво підвищиться для того, щоб утримати фахівців, розвивати їх, і щоб вони могли достойно працювати. Також працюватимемо, аби наші підприємства, коледжі, наукові заклади мали відповідне фінансування. На моє переконання, коледжі, які відійшли від галузі – повинні повернутися до неї і працювати разом на умовах госпрозрахунку. Це надасть можливість галузі отримувати належним чином підготовлених фахівців. А навчальні заклади відповідно матимуть надходження від тих підприємств, для яких будуть готувати спеціалістів.

Проблемним для нас буде питання оподаткування допоки воно буде неефективним для розвитку галузі. Питання дивідендів з прибутку для нас стоятиме завжди дуже гостро. Ми будемо інтенсивно працювати, аби зменшити відсоток сплати частини чистого прибутку наших підприємств. Як показує практика, ефективний податок не перевищує 15%. Це було б системним кроком для розвитку підприємств, для можливості їм працювати у нових умовах. Про таку постанову сьогодні не йдеться, але про зменшення навантаження на державні підприємства, у тому числі лісогосподарського напрямку, сьогодні серйозно і глибоко говорять, зокрема, і в урядових колах.

Важливо, що переважна більшість позицій є у відповідному Указі Президента України. І хоча функція Президента не стосується господарського управління, але ми бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади шляхів вирішення проблем лісової галузі. Сподіваємося, що й тут у нас буде налагоджено діалог, матимемо розуміння і підтримку у вирішенні складних питань, які сьогодні стоять перед галуззю.


Розмовляв
Віталій ГОПКАЛО
Газета "Природа і суспільство"

https://www.ekoinform.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=298%3A-l-r&catid=7%3A2009-07-06-09-51-16&Itemid=41&lang=uk

Далі...

Облік лося. ВІДЕО

У відеоролику представлені фрагменти матеріалів з випробовування квадрокоптерів для обліку диких копитних тварин.

Кафедра таксації лісу та лісового менеджменту

Опубліковано 23 січ. 2019 р.

Далі...

Рівненщина посіла третє місце за станом екології

Рівненщина посіла третє місце у рейтингу регіонів України за станом екології. Рейтинг склав журнал “Фокус”.

Кожна область могла отримати максимум 60 балів. У 10 балів оцінювались стан повітря, рівень створення відходів, рівень забруднення води. Ще по 10 балів нараховувалось за середню тривалість життя і за кількість виявлених онкозахворювань. 10 балів область могла отримати за динаміку змін – перспективи того, що в найближчі роки екологія регіону покращиться.

Загальний бал Рівненської області — 49,5. Чистоту повітря оцінили у 9,9 бала, ще 9,8 дали за обсяг забруднених стічних вод і 9,4 за кількість онкохворих. Найменший бал Рівненщина отримала за очікувану середню тривалість життя в області — 4 бали за 71,6 років для обох статей.

Окремо було названо декілька головних екологічних проблем кожного регіону. У Рівненській області це незаконна розробка родовищ бурштину та вирубка лісів.

“Такий видобуток бурштину – це біда. Але треба розуміти, що жодного правдивого еколога туди не пустять”, – коментує виконавча директорка громадської організації “Екологія. Право. Людина” Олена Кравченко.

Експертка уточнює, що масштаби знищення лісів через видобуток бурштину неминуче призводять до зміни екосистеми всього регіону. За оцінками екологів, найбільше дерев вирубують саме в Рівненській і Житомирській областях, а не в Карпатах.

На першому місці опинилась Чернівецька область, на другому– Івано-Франківщина, на четвертому – Тернопільщина.



Оксана КРИВІЦЬКА

24.01.2019

https://ostroh.info/misto/ekologiya/rivnenshchyna-posila-tretie-mistse-za-stanom-ekolohii/

Далі...

Прокуратура про лесовосстановительную ложь: фрагмент интервью брянского природоохранного прокурора М.В.Зубко

На сайте Генеральной прокуратуры размещено интервью (в видеоформате) с брянским природоохранным прокурором М.В.Зубко про надзор за исполнением природоохранного законодательства на территории Брянской области. Значительная часть интервью посвящена лесным проблемам. Особенно интересен фрагмент, касающийся лесовосстановления:

"Путем вот этих ежедневных и ежемесячных выездов в лес мы стали обладать полной картиной, более или менее полной картиной, о состоянии брянского леса. К сожалению, она не такая радужная, как хотелось бы об этом говорить. Поскольку большинство брянского леса, это 77%, находится в аренде. Соответствующие договоры были подписаны в 2008 - 2011 годах. Арендаторы основную цель преследуют - это получение максимальной выгоды. Выгода их интересует. Да, они проводят рубки в соответствии с проектом освоения лесов, но лесовосстановление осуществляется не надлежаще. Мы соответствующие проверки проводили в этом году, направляли ряд исковых заявлений об обязывании лесопользователей, арендаторов, проводить лесовосстановление надлежащим образом. У нас выявлены факты, когда при расторжении договоров аренды лесного фонда ни лесничество, ни Управление лесами ни потребовали от лесопользователя провести лесовосстановление на вырубленных делянках, на вырубленной территории. Они так и заросли неликвидной древесиной, кустарником они заросли. Ездим мы, например, в Почепском районе, Почепском лесничестве, по лесным дорогам, и лес из себя представляет заросли кустарников. Километры - заросли кустарников. А там по документам, которые нам представило лесничество - проведено лесовосстановление, должны быть сосенки уже десятилетние, но, к сожалению, сведения вносятся недостоверные в учетные документы. Более того - не осуществляется лесовосстановление, но через определенное время лесничество его переводит уже в лесные насаждения и отчитывается, что там растет лес, а фактически там кустарник. Такие факты нами выявлялись, то есть без визуального осмотра лесного фонда не определишь достоверность сведений, изложенных в документах при проведении проверок. Да, это тяжело, зачастую это труднодоступные места, зачастую тяжело доехать, поскольку разбитые дороги, грузовыми машинами, затоплены, особенно в дождливые времена года, труднодоступные места. Но мы преодолеваем эти трудности, и за счет нашего желания мы выявляем такие правонарушения, и заставляем арендаторов выполнять работу. Ставим вопрос об ответственности контролирующих органов, работников лесничества и Управления лесами, которые внесли недостоверные сведения, и которые не требуют соответствующих сведений".


Ссылка:

Криминальный тренд. Шумит сурово Брянский лес: надзор за исполнением природоохранного законодательства на территории Брянской области


Очень хорошо, что проблема лесовосстановительной лжи (массового искажения сведений о результатах и эффективности лесовосстановления) дошла уже и до органов прокуратуры. Официальные площади, на которых ежегодно в нашей стране проводится лесовосстановление, сейчас примерно сравнялись с ежегодными площадями рубок. Но в реальности, по оценке Гринпис, в целом по стране все эти лесовосстановительные работы дают хоть сколько-нибудь значимый результат примерно на трех процентах вырубаемой площади, а остальные примерно девяносто семь процентов вырубок зарастают чем придется - тем, чем они заросли бы без какого бы то ни было лесовосстановления. Основные причины тотального отсутствия результатов лесовосстановления - отсутствие реальных работ или экстремально низкое их качество, отсутствие последующего ухода или также экстремально низкое его качество. В отдельных некрупных регионах малолесной зоны, где вопреки Лесному кодексу 2006 года удалось сохранить элементы лесного хозяйства, ситуация лучше, но в большинстве многолесных регионов, особенно в таежной зоне, на которую приходятся основные площади рубок и "бумажного" лесовосстановления, она совсем плоха.

Без уничтожения системы лесовосстановительно лжи невозможно обеспечить в нашей стране сколько-нибудь эффективное воспроизводство лесов - точно так же, как без уничтожения системы лесопожарной лжи невозможно выстроить сколько-нибудь эффективную охрану лесов от пожаров.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23122&sid=f0ac7d2ad8d2eb72b6b057d1a7a89773

Далі...

Объявлено публичное обсуждение вырубки деревьев в Науенской волости

Науенское волостное управление организует публичное обсуждение вырубки деревьев. Планируется спилить 5 берез, растущих на земельном участке с кадастровым номером 44740030035 (собственность «Айзсили»).

Жителей Науенской волости просят до 11 февраля текущего года подавать свои предложения о вырубке деревьев в письменном виде, либо явившись лично в волостное управление (Науене, ул. Сколас, 15, тел. 654 76843, контактное лицо – Э. Карницка). При подаче предложений нужно обязательно указать имя, фамилию, место жительства и телефон.

Обсуждение назначается в соответствии с 13-й и 17-й статьями правил Кабинета министров № 309 от 2 мая 2012 года – «Правила о вырубке деревьев за пределами леса», а также на основе обязательных правил Даугавпилсской краевой думы № 10 от 30 мая 2013 года «О вырубке деревьев за пределами леса на административной территории Даугавпилсского края».

24 января, 05:00

http://www.gorod.lv/novosti/300554-obyavleno-publichnoe-obsuzhdenie-vyrubki-derevev-v-nauenskoi-volosti

Далі...

Ліс садити – не дарма на світи жити…

Глибокі знання, практичні навики, лісівнича інтуїція, працелюбність і любов до лісу майстра лісу – запорука створення зразкових лісових культур

Анатолій Кузьмович Гичак, майстер лісу Заболотненського лісництва ДП «Крижопільський лісгосп», переконаний, що для успішного створення лісових культур головне - не запустити насадження з першого року, вчасно посадити, не допустити забур’яненості, провести необхідні лісокультурні заходи. Він гордиться тим, що оглядаючи створені його руками лісові культури висотою до 6 метрів, можна з упевненістю сказати: це справжній ліс…

53-річний Анатолій Кузьмович – дипломований спеціаліст, сильний практик, невтомний трудівник, знає кожне дерево, кожну стежину у своєму майже п’ятисотгектарному обході №9, інтуїтивно відчуває, що краще застосувати саме тут і саме в цей період для того, щоб молоді насадження мали хорошу приживлюваність і гарний приріст.

Майстер лісу несе за свій обхід повну відповідальність у будні та вихідні, незалежно від часу доби, погодніх умов та соціально-економічних змін у державі. А це - ненормований робочий день, який часто розпочинається ні світ, ні зоря, робота в суворі зимові морози... Ось і цими днями - о сьомій ранку вже в лісі, адже на часі - рубки догляду, прочищення, освітлення. Тож слід простежити за ходом робіт, за вивезенням сировини. Анатолій Кузьмович зовсім не скаржиться. Свою роботу він і знає, і любить.

Сьогодні у проведенні лісокультурних робіт значну роль відіграє техніка, що суттєво полегшує ручний лісівничий труд. Лісгоспом взято серйозний курс на механізацію, закуплено трактори, культиватори, плуги.

Роки роботи – це не лише здобуті знання, практичні навики, поєднані з інтуїцією. Адже природа має свої примхи, які часто не збігаються із планами людини.

- Рік на рік не схожий. Тому по-різному буває. Часом спостерігаю за культурами першого року – чахнуть, жовтіють, але перезимували – і пішов ріст. Така вже специфіка нашої роботи, треба дивитися по обставинах: проводити вчасні догляди молодих культур, щоб не заглушив бур’ян, але і щоб не згоріли в спеку. Буває навесні дуб розвивається, дає приріст уже 5-6 см, а потім раптові травневі пізні заморозки вдарили – і молоді пагони гинуть. Потім насадження відновлюються, пускають з іншої бруньки пагін, але скільки вже втрачено… З роками набивається рука і з’являється досвід.

Лісові культури, а особливо дуб, без допомоги людини рости не будуть. Тому лісівники Крижопільського лісгоспу найбільше переймаються станом молодих насаджень

- Багато уваги надаємо формуванню стовбура під час проведення ручних доглядів, забираємо нижні гілочки, щоб збільшити продуктивність росту рослини, адже тоді вона не витрачає поживних речовин дарма, а йде вгору, збільшується приріст, - розповідає Анатолій Кузьмович. - Таким чином ми з перших років насаджень починаємо роботу над підвищенням товарної цінності майбутньої деревини.

Крім дуба звичайного, особлива увага в лісових угіддях Крижопільського лісгоспу надається культурі клена-явора. Це теж аборигенна для Поділля порода, яка гарно почуває себе у складі з головною породою дубом звичайним, в наших грунтово-кліматичних умовах дає гарний приріст, до того ж посухостійка порода, що важливо у даний час, коли рівень грунтових вод знижується, і до того ж цінується за якісну деревину.

- Вирощуємо і горіх чорний, який також є цінною породою в економічному плані, і хоча це інтродукована лісова культура, наші ґрунтово-кліматичні умови їй підходять. До того ж, Крижопільський лісгосп має гарну насіннєву базу цієї культури. Крижопільські лісівники роблять усе можливе для того, щоб ліс виконував свою основну функцію – екологічну – і при цьому створюють високопродуктивні лісові насадження.

Майстер лісу – це в першу чергу добрий господар. А клопотів на цій посаді завжди вистачає: взимку – рубки догляду, навесні – посадка, влітку – догляди, восени – заготівля насіння… Чого тільки вартий трудомісткий процес заготівлі насіння береки лікарської .А.К. Гичак показує фото осіннього урожаю цієї культури: китиці з рясними ягодами на кількаметровій висоті… І з усіх тих кілограмів ягід – 100 грам насіння… І за співпрацю з підростаючим поколінням лісівник не забуває. Приміром, цьогоріч учні Крикливецької школи зібрали для лісгоспу 400 кг жолудя.

Лісівник бачить результат своїх трудів, справжні діброви, які залишаться служити людям на довгі роки.

Автор: Прес-служба Вінницького ОУЛМГ
23.01.2019 22:02

https://vinwood.gov.ua/pres-sluzhba/novina/article/lis-saditi-ne-darma-na-sviti-zhiti.html

Далі...

Лісівники Брустурянського лісомисливгоспу активно реконструюють лісництва

За останні роки лісівниками Брустурянського лісомисливського господарства проводиться масштабна реконструкція адміністративних будівель на території підприємства. Зі слів директора держлісгоспу, поряд із веденням лісового господарства, значна фінансова увага приділяється й розвитку інфраструктури. 

Яскравим прикладом та окрасою Брустурянського лісомисливгоспу слугує адміністративна будівля Лопухівського лісництва. Ще донедавна його працівники не мали власної контори, однак у минулому році будівлю лісництва урочисто відкрили. 

Сьогодні працівники Лопухівського лісництва працюють в комфортних умовах. Більше того, будівля також має нагоду приймати туристів, адже на другому поверсі розташовані кімнати відпочинку. Це саме можна сказати й про контору Плайського лісництва. На відміну від Лопухівського, де контора була збудована, тут пройшла капітальна реконструкція. Наразі вже завершено як зовнішні так й внутрішні роботи. 

Також біля контори Плайського лісництва підходить до завершення будинок лісової охорони. Наразі залишилось провести внутрішні роботи на другому поверсі. Технічним ж проривом у розбудові інфраструктури Брустурянського лісомисливгоспу стало Турбатське лісництво. Контора найвисокогірнішого лісництва працює без електроенергії, тож доводилось добувати її спеціальним генераторам живлення. Розпочавши капітальну реконструкцію будівлі, лісівники також встановили тут альтернативні види енергії, а саме сонячні батареї, які повинні забезпечити електроенергією контору лісництва. 

Завершивши всі розпочаті роботи, Брустурянське лісомисливське господарство матиме оновлені, а в деяких й збудовані, адміністративні будівлі всіх лісництв.

Zakarpatski Lisivniki

Опубликовано: 22 янв. 2019 г.

Далі...