ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

26 січня 2019

Близько 8 тонн соснових шишок заготували працівники Полтавського лісового господарства


Близько 8 тонн соснових шишок заготували працівники Полтавського лісового господарства за два останні місяці. Про це розповіла інженерка лісових культур підприємства Світлана Курочка. За її словами, це на 4 тонни менше, ніж за такий період минулого року. Збиратимуть шишки до квітня.

Це частина Полтавського лісгоспу, що у Терешках, Полтавського району. Тут місцеві жителі збирають шишки. Серед них – Василь Корінний.

Василь Корінний, збирає шишки: Цю потрібно збирати, бо вона закрита і вона більша, ніж 3 см, а відкриту – не треба. Відкрита не має насіння. Вона не піде на розсаду.
Зібрані шишики відносять у лісництво.

Сергій Усенко, працівник Полтавського лісгоспу:  У цих мішках – шишка сосни звичайної. Близько 700-800 кілограмів. Збирають люди. Приносять шишку до лісництва і за це отримують гроші. 

За кілограм – 8 гривень, каже Сергій Усенко. Шишки працівники лісгоспу вантажать в автомобіль та везуть на переробку до Рублівського лісництва, що входить до Полтавського лісгоспу.

Станіслав Ковпак, працівник Полтавського лісгоспу:  Після привезення шишки, (показати як завантажують) ми завантажуємо її до камери попередньої сушки, вона підсушується, (камера сушки з барабанами) потім завантажуємо її до камери сушки. Протягом 4-5 днів, шишка сушимо. Підтримуємо температуру до 50 градусів. Шишка розкривається і насіння висипається. (збирає) Потім ми її збираємо і перероблюємо. Цього року ми переробили небагато. Ще тільки третє завантаження, тобто три тонни.

Світлана Курочка, інженерка лісових культур Полтавського лісгоспу: За період 2018-2019 років заготовили близько 8 тонн шишок сосни звичайної. Порівняно з минулим осінньо-зимовим періодом 2017-2018 років, ми заготували близько 12 тонн шишок сосни звичайної. Низький бал плодоношення пов’язаний з весняними заморозками, із посухостійкою літньою погодою.

У квітні насіння із шишок висіють на розсадниках. Через рік сіянці висаджуватимуть в лісі, розповіла Світлана Курочка. 



https://pl.suspilne.media/news/8190

25 січня 2019

У минулому році RMK встановив рекорд за обсягом природоохоронних робіт



Центр управління державними лісами (RMK) в 2018 році здійснив відновлювальні роботи в місцях проживання на площі в 3300 гектар. Всього ж з 2015 року місцеперебування відновлені на території 7200 га.

Програма розвитку RMK на 2015-2020 роки ставить завдання відновити місцеперебування, що знаходяться в небезпеці або в неблагополучному стані, на площі в 10 000 гектар. З 2015 року на природоохоронні роботи і відповідну інфраструктуру було витрачено 16 мільйонів євро, більшу частину з яких надав Фонд єдності Європейського Союзу.

У 2018 році на природоохоронні роботи і природоохоронну інфраструктуру витратили 4,88 мільйона євро. Відновлення болотних середовищ існування вироблено на площі в 2778 гектар, а напівприродні спільноти відновлені на 505 гектарах.

Завершено масштабні роботи по відновленню водного режиму в Ендласком природному заповіднику на болотах Ліннусааре і Каасік'ярве загальною площею понад 700 гектар, на 600 гектарах в Соомааском національному парку на болотах Валгераба і Еерді і Рубінаском природному заповіднику більше, ніж на 500 гектарах.

Найбільші об'єкти відновлення напівприродних спільнот завершені на Сааремааа (230 га) і в Алам-Педьяском природному заповіднику в Тартумаа (119 га).

У нинішньому році ми плануємо здійснити природоохоронні роботи на суму в 5 мільйонів євро і побудувати природоохоронну інфраструктуру на 1,3 мільйона євро. Найбільші роботи по відновленню водного режиму намічено завершити на болотах Кікерпера в Соомаа і Еерді (800 га), а також на болоті Маарьяпеаксе в Луйтемаа (539 га). Ще плануємо відновити напівприродні спільноти на 500 гектарах.

В процесі підтримки природної різноманітності неминуче доводиться покращувати стан місць проживання видів, які знаходяться під загрозою вимирання або в несприятливих умовах. Основні місцеперебування, що знаходяться під загрозою зникнення або в несприятливих умовах, поліпшення стану яких вимагає активного втручання, - це напівприродних спільноти, болотні місця проживання, а також Пустошний і дюнні спільноти.

У природоохоронній діяльності RMK керується кращими сучасними науковими знаннями. Для цього ми тісно співпрацюємо з науковцями, фінансуємо з наукового фонду RMK дослідження щодо поліпшення середовища існування окремих видів, наприклад, глухаря і білки-летяги. З природним різноманіттям перегукується і діяльність Пилулаского рибницького центру, який входить до складу RMK з 2014 року.

У веденні RMK знаходиться близько 30 відсотків всієї території Естонії, на якому виростає 47 відсотків естонських лісів.

RMK - державне підприємство, хранитель, захисник і господарюючий суб'єкт державних лісів і різноманітних природних спільнот. RMK вирощує ліси, піклується про збереження природних багатств, своєї лісогосподарської діяльністю приносить дохід державі, створює можливості для прогулянок на природі і формує природно-наукові знання.


Додаткова інформація:
Кауп кохве,
завідувач відділом охорони природи RMK
kaupo.kohv@rmk.ee
Тел .: 5349 7924
 22.01

Тенденції інституціональних трансформацій системи управління лісовою галуззю в Україні


В Україні застосовується модель централізованого управління лісовими ресурсами та лісокористуванням, котра характеризується концентрацією функцій нормативного регулювання, управління діяльністю і контрольних функцій в єдиному центрі – Державному агентстві лісових ресурсів України з дублюванням функцій управління й контролю його територіальними органами, а також деякими іншими міністерствами й відомствами.

Вважаємо, що така модель управління й контролю лісових ресурсів та лісокористуванням має як позитивні, так і негативні аспекти. Так, централізоване управління і планування ефективне для досягнення довгострокових, стратегічних цілей держави, забезпечуючи насамперед невиснажливе використання лісових ресурсів, збільшення їх продуктивного і природоохоронного потенціалу. Про це свідчить позитивна динаміка підвищення рівня лісистості території загалом (рис. 1).



Рис. 1. Площа лісів України (за даними Global Forest Resources Assessment, 2015)

Як відзначається у довідці Світового банку про лісовий сектор «Стан і можливості розвитку» (2006 р.), ця сфера національної економіки може у понад 2 рази збільшити свій внесок у національну економіку, забезпечуючи ефективне стале виконання орієнтованих на благо суспільства функцій. При цьому необхідні системні реформи з метою досягнення конкурентоспроможності та інноваційного розвитку лісопромислового сектору і деревообробної промисловості.

У липні 2017 року Міністерство економіки України представило стратегічне бачення Уряду України перспектив поводження з державними підприємствами, що перебувають у підпорядкуванні центральних органів виконавчої влади . Визначено перелік підприємств, які в довгостроковому періоді повинні залишатися у державній власності, передаватися в концесію, приватизуватися чи ліквідуватися.

При цьому фінансові показники не були критеріями формування такого переліку. Пропонована концепція є основою подальшого реформування сфери управління державною власністю та одним із зобов’язань, узятих Україною в рамках договорів з Міжнародним валютним фондом. Для передачі в концесію (у тому числі після відповідних змін у законодавстві) рекомендовано 333 державні підприємства, оцінені на рівні 0,2 % усіх активів.

Вітчизняні експерти і фахівці сфери лісокористування висловили єдину думку, що концесія її об’єктів у сучасних українських умовах є недоцільною, що підтверджує зарубіжний досвід, який свідчить про необхідність жорсткого механізму контролю діяльності концесіонера.

Найбільша площа лісових земель України (близько 73 %) за відомчим підпорядкуванням перебуває в користуванні підприємств Державного агентства лісових ресурсів України, які відповідальні за весь комплекс робіт, володіючи потужностями з первинної обробки деревини. За даними публічного звіту установи (2016 і 2017 рр.), на ведення лісової і мисливської діяльності, охорону і захист лісів 2016 року спрямовано 4503,4 млн грн, з них 4437,2 млн грн, або 98,5 % власних обігових коштів підприємств, та 66,2 млн грн, або 1,5 % коштів державного бюджету.

Цього ж року припинено фінансування завдань та заходів щодо ведення лісової і мисливської діяльності з держбюджету. У зв’язку з цим упродовж 2016–2017 рр. склалася критична ситуація з фінансування зазначених робіт, зокрема в південно-східних областях України. Одночасно обсяги продукції (товарів і послуг) лісової галузі у фактичних цінах зростають (рис. 2).



Рис. 2. Обсяги продукції (товарів та послуг) лісової галузі (у фактичних цінах), млн грн (за даними Державної служби статистики України)

У цілому новітні тенденції інституціональних трансформацій системи управління лісовою галуззю в Україні проявляються в тому, що всі елементи цієї системи повинні відповідати положенням асоціації між Україною та Європейським Союзом. Очевидно, що існує потреба в розвитку різноманітних форм публічно-приватного партнерства, які б забезпечували мінімізацію негативних аспектів концентрації функцій управління й контролю лісових ресурсів та лісокористування Державним агентством лісових ресурсів України за максимізації еколого-економічного і соціального ефекту.

Разом з тим у процесі прийняття управлінських рішень щодо лісів слід перш за все враховувати поточні організаційно-управлінські й техніко-економічні характеристики ведення діяльності, попередній позитивний досвід, що зумовлюють збереження й стале освоєння лісоресурсного потенціалу економіки України, а не механічне перенесення інноваційних для сектору інститутів, які можуть виявитися нежиттєздатними у вітчизняних умовах.


Оксана Сакаль, к.е.н., с.н.с.,
Ольга Гамзіна,
відділ проблем економіки земельних і лісових ресурсів
Державної установи “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України

СтаттіАналітика | Сьогодні, 16:38 

Юрій Марчук: «Ми одна з небагатьох країн Європи, яка не має своєї галузевої програми розвитку, але ми хотіли б бачити програму «Ліси України», яка є в Указі Президента»



24 січня відбулася колегія Держлісагентства України, на якій зі звітною доповіддю і пропозиціями щодо розвитку громадської організації виступив Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук.
За 10 місяців, що минули від проведення останнього звітно-виборного з’їзду, робота Товариства значно змінилася, як в організаційному, так і в ідеологічно-методичному плані. При підтримці керівництва агентства, активній позиції колег на місцях, громадське об’єднання лісівників стало активним учасником в формуванні національної лісової політики та осередком створення позитивного іміджу лісової галузі в суспільстві.
Головні результати роботи Товариства у 2018 році:
-Проведення в вересні минулого року IV з'їзду лісівників України, ініціатором скликання і головним організатором якого була Президія ТЛУ. Саме на з’їзді були опрацьовані спільні рішення щодо шляхів подолання штучно створеної кризи у лісовій галузі, питання подальшого розвитку та реформування українського лісового господарства на основі європейських стандартів та досвіду, направлені відповідні звернення та резолюції до органів влади. І не вина Товариства в тому, що в роботі з’їзду не брали участі ані представники уряду, ані нашого профільного міністерства. Біда в іншому - вкрай повільній реакції на наші рішення та вимоги. 

Так, до нас трохи прислухалися з приводу нового податку на лісові землі, також помітно спав градус та інтенсивність нападів на лісову галузь. Є реакція Кабміну, є реакція Президента.
-Значно активізувалася участь Товариства лісівників України у законотворчості, наданні пропозицій до нормативно-правових актів в сфері лісового та мисливського господарства. Проекти відповідних законів внесені на розгляд Верховної Ради України. Є підтримка Президента країни. Товариство передбачає у своєму плані роботи організаційну підтримку роботи групи експертів, які розроблятимуть проекти необхідних лісовому господарству законів, надаватиме майданчик і створюватиме організаційні умови для їх громадського обговорення та висвітлення у засобах масової інформації, мережі Інтернет та соціальних мережах. 

-Заходи, які у минулому році проводилися обласними і первинними організаціями Товариства спільно з обласними управліннями лісового та мисливського господарства, колективами лісогосподарських підприємств, були спрямовані на сприяння відтворення лісів, охорону і збереження лісового фонду за участі широких кіл громадськості, місцевої влади і ЗМІ. Вони, безперечно, збільшили чисельність прихильників лісу, додали авторитету лісівникам, покращили імідж лісової галузі, підтвердили прозору діяльність лісогосподарських підприємств та самовіддане служіння лісу їх працівників. 

Товариство займало досить жорстку позицію щодо протидії закидам та інформаційним атакам на лісову галузь та її працівників, якими грішили в минулому році окремі засоби масової інформації, заангажовані активісти та упереджені представники депутатського корпусу різних рівнів. 
 
Що бачиться перспективним в діяльності Товариства лісівників України в цьому 2019 році, які стратегічні напрямки будуть мати пріоритетне значення?

Перший пріоритет. Організація виконання рішень IV з'їзду лісівників України. Указ Президента, який був у грудні 2017-го року, призупинив створення концесії, процес приватизації лісів, нам вдалося відстояти ідею створення спецфонду для підтримки лісового господарства.

Другий. Ми одна з небагатьох країн Європи, яка не має своєї галузевої програми розвитку, але ми хотіли б бачити програму «Ліси України», яка є в Указі Президента. Нам потрібна програма розвитку деревообробки, яку має розробити Мінекономіки, щоб наші люди мали робочі місця в Україні. 

Третій. Якщо у 2018 році провідним пріоритетом було організаційне зміцнення Товариства, то в цьому році, одним з головних завдань є потужна ідеологічна та просвітницька робота. Без активних дій в цьому напрямку нам не вдасться сформувати позитивного ставлення суспільства, як до лісівничої професії, так і до самого ведення українського лісівництва.

Дуже важливим пріоритетом є відновлення системи виховання професійних лісівничих кадрів. Під загрозою сьогодні існування лісівничих коледжів, наша вища освіта, яка готує спеціалістів для лісового і мисливського господарства, деревообробки, нараховує близько 30-ти вузів, які готують лісівників, не маючи ані матеріально-технічної бази, ані професорсько-викладацького складу, який би відповідав сучасним вимогам. В зв'язку з цим, ми за домовленістю з МОН створюємо при Товаристві акредитаційну комісію, яка буде активно впливати на ліцензування вищих навчальних закладів, які готують фахівців для лісового господарства. 
 
Четвертий пріоритет. Це перехід від загальних заходів до конкретних цілеспрямованих акцій в вирішенні і подоланні актуальних проблем під гаслом «Люди - для лісу. Ліс – для життя», в тому числі можлива організаційна участь Товариства в залученні в Україну пан-європейської сертифікації лісів, як один із пріоритетів європейського ведення лісового господарства.

- В березні 2019 року заплановано проведення круглого столу з питання національної лісової політики, адже саме формування її в Україні було визнано IV з'їздом лісівників в якості першочергового завдання. Даний круглий стіл може стати пробним кроком при підготовці другого етапу з’їзду. 

- В травні передбачено проведення форуму лісівників та деревообробників України для визначення спільної позиції в галузі лісового господарства та деревообробної промисловості з метою напрацювання звернення до майбутніх кандидатів до парламенту та політичних партій щодо необхідності внесення змін до законодавства стосовно лісового господарства та деревообробного сектору економіки. 
 
Ми проводимо значну кількість заходів, необхідних і корисних, але з здебільшого про них знає досить вузьке коло фахівців. Вплив мас-медіа і особливо телебачення на створення негативного іміджу лісівників значно переважає і все частіше доносить до людей не завжди правдиву інформацію. Потрібна наступаюча, навіть в чомусь спрощена і доступна для широкого вжитку просвітницька робота. 

Важливим, на нашу думку, а у подальшому можливо і головним конкурсом під патронатом Товариства лісівників України може стати всеукраїнський конкурс на краще лісництво, який ми започаткували минулого року.
Потрібно шукати нові форми і методи донесення до суспільства важливості роботи лісівників. Наприклад, цікаві туристичні маршрути, які вже є у деяких областях і які варто нанести на туристичну карту регіону. Важливим є нанесення на туристичні карти хатинок лісників. Згадаймо історію з гірським лижником, якому хатина лісника врятувала життя.
Дуже важливим є залучення громадськості до різних лісівничих акцій. Схвальним є те, що минулого року у багатьох областях відбувалися нові цікаві акції, фотовиставки, флешмоби, «сапка-тури», прес-тури, уроки для школярів. Лісівничі прес-служби почали шукати нові форми просвітницької роботи.
У цьому році ми робимо акценти на проведенні різних конкурсів із залученням школярів. Ці конкурси навчають любити і берегти ліс, поважати роботу лісівників не лише школярів, а й вчителів, батьків, широкі верстви населення.
Звертаємося до первинних організацій товариств лісівників: хочемо знати їх бачення стратегії Товариства лісівників України у 2019 році. Чекаємо на пропозиції.


Автор: Прес-служба ТЛУ

У держлісфонді Тернопільщини зменшилася площа осередків шкідників та хвороб лісів



За матеріалами інвентаризації, по управлінні за 2018 рік площа осередків і шкідників у цілому зменшилася на 201,1 гектара. Про це повідомив перший заступник начальника управління – начальник відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів Іван Приймачук.

За словами першого заступника начальника обласного управління, зменшення осередків шкідників і хвороб лісу відбулося по всіх підприємствах.
Загальна площа шкідників і хвороб лісу на кінець 2018 року по управлінні становила 5366 гектарів, що у відсотковому відношенні до загальної площі держлісфонду становить 3,4%.
Потребує заходів ще 5051 гектар лісів. Питому вагу осередків шкідників і хвороб лісу становить опеньок осінній – 1622,9 га, комплексний осередок стовбурних шкідників і грибів синяви (всихання сосни) – 861 га, некроз ясена – 1211,5 га, бактеріальний рак ясена – 399,2 га і ін.

Автор: Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
25.01.2019 14:40 

Олег Яремко. Лісонасадження. Інтерв'ю з експертом. Випуск 68. ВІДЕО


"Ліс - це не просто місце для прогулянки, а джерело життя", - запевняє еколог, керівник громадської організації "Екоальянс" - Олександр Філь. З цим твердженням погоджується керівник обласного управління лісового та мисливського господарства - Олег Яремко. Обговорили підсумки за 2018 рік і план роботи на 2019 рік.



"Інтерв'ю з експертом" - MagneticOne.Org
Опубликовано: 25 янв. 2019 г.

З нового року українські ліси можуть стати ще менш захищеними від незаконної вирубки



БЕРЕЖІТЬ ЛІСИ!

Верховною Радою України 6 вересня 2018 року прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів”. Закон вступив в силу з 1 січня 2019 року.

У документі визначений термін “істотна шкода”, що прив’язується до матеріального критерію – понад 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Згідно Податкового кодексу України, в частині кваліфікації злочинів або порушень сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Отже, при кваліфікації “істотної шкоди” потрібно виходити не з неоподаткованого мінімуму в 17 грн, а з соціальної пільги, що станом на 1 січня 2019 року становить 960,5 грн. Таким чином, мінімально можливий поріг для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності згідно ч. 1 ст. 246 КК України з 1 січня 2019 року складатиме колосальну суму – понад 1 млн. 921 тисячу гривень (960,5 грн. помножені на 2000).

Трохи математики. Оскільки розмір шкоди за незаконну рубку одного дерева з діаметром пня 30 см оцінюється в 4,2-4,5 тисячі гривень, то від початку 2019 року порушникам слід одноразово вирубати понад 500 таких дерев, щоб їхні дії підпадали під термін “завдано істотної шкоди”. Загальна площа такої суцільної вирубки мала б складати від 0,5 до 2 гектарів.

Так звані “тяжкі наслідки” в редакції ч.4 ст. 246 КК України прийнятого закону взагалі становитимуть астрономічну суму – 4 млн. 805 тисяч гривень (потрібно одноразово вирубати понад 1000 дерев діаметром 30 см). Якщо врахувати, що вчинення одноразово таких значних рубок є вкрай рідкісним явищем, застосування цієї норми на практиці буде фактично унеможливлене.

Координатор проекту WWF “Лісова варта” Дмитро Карабчук зазначає, що “запровадження у дію цього Закону на практиці може призвести до суттєвого зниження рівня кримінально-правової охорони лісів у цілому, адже у випадку, якщо розмір розрахованої шкоди від незаконної вирубки буде менше 1,9 млн. гривень і кваліфікація злочину буде визначена як “неістотна” – наступатиме адміністративна відповідальність, яка цим Законом для фізичної особи, що вперше одноосібно здійснила злочин, визначена на рівні від 255 до 510 гривень.”

Через це, WWF пропонує зменшити зазначений поріг, коли настає “істотна шкода”, та прив’язати його до умовної вартості деревини завантаженої на один лісовоз, наприклад, вартості 10 дерев з діаметром пня 50 см, яка розраховується на підставі затверджених Кабміном такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (постанова № 665), та становить сьогодні близько 90 тисяч гривень, а для визначення розміру відшкодування збитків, завданих вирубкою цінних з економічної точки зору порід дерев, пропонується введення додаткового коефіцієнта, залежного від породи, об'єму і ринкової вартості деревини.

Детальніше про стан правового регулювання обліку деревини та пропозиції щодо його посилення можна прочитати у спеціальному звіті, підготовленому юристом та консультантом проекту “Лісова варта” WWF в Україні Олегом Сторчоусом, “Правове регулювання обліку деревини: проблеми та пропозиції”. (лінк)

P.S. Вже під час підготовки до публікації новини було знайдено приклад судового рішення, яке посилається на згадані зміни в законі щодо “істотної шкоди”, яка, у згаданому випадку, має становити 1,6 млн гривень на момент здійснення інкримінованого порушення, що дає підстави судді закрити кримінальне провадження.

Прикарпатський військовий лісгосп сплатить півмільйона за незаконні рубки



Після тривалих судових розглядів Прикарпатському військовому лісгоспу ДП «Івано-Франківській військовий ліс промкомбінат» таки доведеться примусово сплатити понад півмільйона гривень збитків за незаконну рубку лісу.
Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області за результатами проведеної ще у 2016 році позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства нарахувала лісгоспу 680 293,74 грн шкоди, нанесеної довкіллю внаслідок незаконних рубок дерев хвойних та листяних порід, пише Фіртка з посиланням на прес-службу Інспекції.

Оскільки суб’єкт господарювання в добровільному порядку сплатив тільки частину шкоди, Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області передала матеріали перевірки до Військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону, яка подала до суду позовну заяву про стягнення не сплачених 521 715,19 грн. Господарський суд Івано-Франківської області відмовив у задоволенні позивних вимог.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Івано-Франківської області залишено без змін. Військова прокуратура подала касаційну скаргу на рішення Господарського суду Івано-Франківської області та постанову Львівського апеляційного господарського суду. Постановою Верховного суду касаційну скаргу Військової прокуратури Західного регіону задоволено, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області. У січні 2019 року Господарським судом Івано-Франківської області прийнято рішення про задоволення позову на 521 715,19 грн у повному обсязі.

Відповідно до ст.66 Конституції України, кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки. Відповідно до ст.107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Кошти, які будуть сплачені за завдану довкіллю шкоду, надходять в державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, звідки спрямовуються на виконання природоохоронних заходів.

25.01.2019, 15:59 

Екологія, георозвідка, агробізнес — нові сфери використання космічних технологій



У Житомирському національному агроекологічному університеті (ЖНАЕУ) вперше пройшов форум «Космічні технології для агробізнесу», на якому обговорили переваги використання космічних технологій в аграрній сфері.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Космічні технології мають широкий спектр використання, а особливо в аграрній сфері. Більшість виробників не знають про їхні можливості, тому на форумі фахівці, які працюють у цій сфері, продемонстрували, що можна робити за допомогою таких технологій. Наша мета — популяризувати ідею використання космічних технологій в агробізнесі. Відтак, з’являтиметься більше споживачів цієї інформації та постійно розвиватимуться ті, хто її надають», — розповів ректор ЖНАЕУ Олег Скидан.

За словами начальника ЖНАЕУ Володимира Присяжного, у Житомирі планують розгорнути Регіональний космічний центр «Полісся» на базі агроуніверситету.

«Такий центр дозволить впроваджувати космічні технології на Житомирщині. Європейське космічне агентство визначило нас (Національний центр управління та випробувань космічних засобів — ред.) оператором програми ЄС «Copernicus», що дає доступ до усіх європейських космічних систем. Така інформація корисна для аграрного сектору, лісового господарства, екології, геології», — зауважив Присяжний.

Інформація, яка надходитиме до космічного центру, дозволить прогнозувати урожай, спостерігати за процесом вегетації рослин, проводити моніторинг вирубки лісів і масштабів ураження короїдом соснових насаджень, слідкувати за видобутком у кар’єрах та копачами бурштину. При цьому попит на такі дані вже нині є у Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства екології та природних ресурсів та агропідприємств.

Читайте також: Вітроенергетика та інновації: Зубко розповів про цікаві проекти ОТГ

Під час форуму також ішлося про практичні аспекти агромоніторингу на прикладі Дунаєвецького району Хмельниччини, застосування безпілотних літальних апаратів для дослідження вегетації та захисту від шкідників, використання супутникового агроекологічного моніторингу, а також дистанційного зондування для моніторингу стану лісових екосистем на Житомирщині.

Навесні на базі ЖНАЕУ планують також провести Національний космічний форум.



З нового року українські ліси можуть стати ще менш захищеними від незаконного вирубування



Верховною Радою України 6 вересня 2018 року ухвалено закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів”. Закон набув чинності з 1 січня 2019 року.

У документі визначено термін “істотна шкода”, що прив’язується до матеріального критерію – понад 2 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Згідно з Податковим кодексом України, в частині кваліфікації злочинів або порушень сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Отже, при кваліфікації “істотної шкоди” потрібно виходити не з неоподаткованого мінімуму в 17 гривень, а з соціальної пільги, що станом на 1 січня 2019 року становить 960,5 грн. Таким чином, мінімально можливий поріг для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності згідно з ч. 1 ст. 246 КК України з 1 січня 2019 року становитиме колосальну суму – понад 1 млн 921 тисячу гривень (960,5 гривні помножено на 2 тисячі).
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
Тюрма за контрабанду лісу: Почав діяти закон про підвищення відповідальності за незаконне вирубування та вивезення деревини
18:43 01.01.2019
Трохи математики. Оскільки розмір шкоди за незаконну рубку одного дерева з діаметром пня 30 см оцінюється в 4,2-4,5 тисячі гривень, то від початку 2019 року порушникам слід одноразово вирубати понад 500 таких дерев, щоб їхні дії підпадали під термін “завдано істотної шкоди”. Загальна площа такої суцільної вирубки мала б становити від 0,5 до 2 гектарів.

Так звані “тяжкі наслідки” в редакції ч. 4 ст. 246 КК України прийнятого закону взагалі становитимуть астрономічну суму – 4 млн 805 тисяч гривень (потрібно одноразово вирубати понад 1 тисячу дерев діаметром 30 см). Якщо врахувати, що вчинення одноразово таких значних рубок є вкрай рідкісним явищем, застосування цієї норми на практиці буде фактично унеможливлене.

Координатор проекту WWF “Лісова варта” Дмитро Карабчук зазначає, що “запровадження у дію цього закону на практиці може призвести до суттєвого зниження рівня кримінально-правової охорони лісів у цілому, адже у випадку, якщо розмір розрахованої шкоди від незаконної вирубки буде менше 1,9 мільйона гривень і кваліфікація злочину буде визначена як “неістотна” – наступатиме адміністративна відповідальність, яка цим законом для фізичної особи, що вперше одноосібно здійснила злочин, визначена на рівні від 255 до 510 гривень.”
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
Україна перейшла на європейські стандарти якості деревини
12:06  09.01.2019
Через це WWF пропонує зменшити зазначений поріг, коли настає “істотна шкода”, та прив’язати його до умовної вартості деревини, завантаженої на один лісовоз, наприклад, вартості 10 дерев з діаметром пня 50 см, яка розраховується на підставі затверджених Кабміном такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (постанова № 665), та становить сьогодні близько 90 тисяч гривень, а для визначення розміру відшкодування збитків, завданих вирубкою цінних з економічної точки зору порід дерев, пропонується введення додаткового коефіцієнта, який залежатиме від породи, об’єму і ринкової вартості деревини.

P.S. Вже під час підготовки до публікації новини було знайдено приклад судового рішення, у якому посилаються на згадані зміни в законі щодо “істотної шкоди”, яка у згаданому випадку має становити 1,6 млн гривень на момент здійснення інкримінованого порушення, що дає підстави судді закрити кримінальне провадження.