ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

25 січня 2019

Новий закон про ліс: його загрози і небезпеки - WWF

Новий закон про ліс: його загрози і небезпеки - WWF

Українські ліси можуть стати ще менш незахищеними від незаконної вирубки, адже новий закон про ліс має певні недоліки.

Верховною Радою України 6 вересня 2018 року прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів”. Закон вступив у силу з 1 січня 2019 року.

У документі визначений термін “істотна шкода”, що прив’язується до матеріального критерію – понад 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Згідно Податкового кодексу України, в частині кваліфікації злочинів або порушень сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Отже, при кваліфікації “істотної шкоди” потрібно виходити не з неоподаткованого мінімуму в 17 грн, а з соціальної пільги, що станом на 1 січня 2019 року становить 960,5 грн. Таким чином, мінімально можливий поріг для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності згідно ч. 1 ст. 246 КК України з 1 січня 2019 року складатиме колосальну суму – понад 1 млн. 921 тисячу гривень (960,5 грн. помножені на 2000).

Трохи математики. Оскільки розмір шкоди за незаконну рубку одного дерева з діаметром пня 30 см оцінюється в 4,2-4,5 тисячі гривень, то від початку 2019 року порушникам слід одноразово вирубати понад 500 таких дерев, щоб їхні дії підпадали під термін “завдано істотної шкоди”. Загальна площа такої суцільної вирубки мала б складати від 0,5 до 2 гектарів.

Так звані “тяжкі наслідки” в редакції ч.4 ст. 246 КК України прийнятого закону взагалі становитимуть астрономічну суму – 4 млн. 805 тисяч гривень (потрібно одноразово вирубати понад 1000 дерев діаметром 30 см). Якщо врахувати, що вчинення одноразово таких значних рубок є вкрай рідкісним явищем, застосування цієї норми на практиці буде фактично унеможливлене.

Координатор проекту WWF “Лісова варта” Дмитро Карабчук зазначає, що “запровадження у дію цього Закону на практиці може призвести до суттєвого зниження рівня кримінально-правової охорони лісів у цілому, адже у випадку, якщо розмір розрахованої шкоди від незаконної вирубки буде менше 1,9 млн. гривень і кваліфікація злочину буде визначена як “неістотна” – наступатиме адміністративна відповідальність, яка цим Законом для фізичної особи, що вперше одноосібно здійснила злочин, визначена на рівні від 255 до 510 гривень.

Через це, WWF пропонує зменшити зазначений поріг, коли настає “істотна шкода”, та прив’язати його до умовної вартості деревини завантаженої на один лісовоз, наприклад, вартості 10 дерев з діаметром пня 50 см, яка розраховується на підставі затверджених Кабміном такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (постанова № 665), та становить сьогодні близько 90 тисяч гривень, а для визначення розміру відшкодування збитків, завданих вирубкою цінних з економічної точки зору порід дерев, пропонується введення додаткового коефіцієнта, залежного від породи, об’єму і ринкової вартості деревини.

P.S. Вже під час підготовки до публікації новини було знайдено приклад судового рішення, яке посилається на згадані зміни в законі щодо “істотної шкоди”, яка, у згаданому випадку, має становити 1,6 млн гривень на момент здійснення інкримінованого порушення, що дає підстави судді закрити кримінальне провадження.

Про WWF:

Всесвітній фонд природи (WWF) – це одна з найбільших та найповажніших незалежних природоохоронних організацій, представництва якої діють більш ніж у 100 країнах за підтримки майже 5 мільйонів людей по всьому світу. Місія Всесвітнього фонду природи – зупинити деградацію природного середовища планети та побудувати майбутнє, в якому людство житиме у гармонії з природою, шляхом збереження біологічного різноманіття світу, сталого використання природних ресурсів та скорочення забруднення і марнотратного споживання.

Джерело
https://zak-kor.net/51290-noviy-zakon-pro-ls-yogo-zagrozi-nebezpeki-wwf.html

Долаючи негативні тенденції

На колегії Держлісагентства 24 січня підбито підсумки діяльності підприємств лісової галузі за минулий рік

Заступник Голови Державно­го агентства лісових ресурсів Володимир Бондар, ана­лізуючи підсумки роботи галузі за звітний період зауважив, що ви­сока дисципліна, професіоналізм, згуртованість допомогли здолати негативні обставини для лісового господарства в 2018 році та крок за кроком досягти тих успіхів, які дода­ють оптимізму та сили в подальшій роботі.

Разом з тим, на початку нового року вже е тривожні тенденції: за­лишки непроданої сировини у ба­гатьох підприємствах галузі збіль­шуються, тому що ціна, як кажуть переробники, для них зависока.

Слід дотримуватись виваженої, консолідованої цінової політики. А зниження вартості сировини може бути виправдане тоді, коли вона пройшла аукціони та через ринкові механізми, — вважає голова Держ­лісагентства.

Наступний виклик ддя галузі — перехід на європейські стандарти. Були організовані навчання праців­ників галузі стосовно згаданих за­вдань. Процес переходу складний, але — зворотного шляху не буде.

Володимир Бондар звернув увагу також на таку тенденцію: в минуло­му році відбулося суттєве зростання заготовленої як за обсягом, так і за площею продукції по Київській, Волинській, Харківській, Хмель­ницькій, Черкаській областях. Деякі з них дійшли до показників ресурс­них регіонів. Здавалось, позитивна тенденція, але чому зріс тільки цей показник, а інші — ні? Це потребує серйозного аналізу, керівники на­званих управлінь повинні надати об­грунтовані та виважені пояснення.

Про здобутки та проблеми галузі доповіла начальник управління стра­тегії та економічного розвитку Держ­лісагентства Вероніка Мауер.

Минулий рік був складним, вна­слідок ситуації, яка склалась із бюджетним фінансуванням, що не дозволило галузі в повному обсязі.

На Черкащині лісогосподарські підприємства отримали понад 16 млрд грн за минулий рік



Сьогодні на засіданні колегії Державного агентства лісових ресурсів України було підбито підсумки діяльності лісової галузі за 2018 рік. Так, у минулому році за результатами господарської діяльності державними лісогосподарськими підприємствами, підпорядкованими Держлісагентству, отримано 16,8 мільярдів гривень чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що на 3,1 мільярда гривень більше аналогічного періоду минулого року (приріст 23%), інформують “Ліси Черкащини“.

На ведення лісового господарства було спрямовано 6,4 мільярдів грн, що на 1,5 мільярдів більше, ніж за 2017 рік.

Під час колегії повідомили, що 6,3 мільярдів гривень, або 97,3% на ведення лісового господарстваспрямовано власних обігових коштів підприємств, 138,3 млн грн або 2,1% коштів, отриманих за рахунокфінансової та іншої допомоги, 37,8 млн грн, або 0,6% підприємствам виділено асигнувань з місцевихбюджетів.

За оперативними даними у 2018 році підприємствами галузі отримано 466,1 млн грн чистого прибутку.

За 2018 рік підприємствами галузі сплачено до бюджету 4,8 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 906 млн. грн (23%) більше, ніж за 2017 рік.

З них до Державного бюджету сплачено 3,1 млдр грн (65%), до місцевого – 1,7 млдр. грн (35%).

Найбільшу питому вагу в сумі сплачених податків та зборів становить податок на додану вартість – 39% (1,9 млдр грн), податок на доходи фізичних осіб – 25% (1,2 млдр грн) та рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів – 21 % (1 млдр грн).

Окрім податків, підприємствами галузі за звітній період сплачено 1,4 млдр грн єдиного соціального внеску.

Разом сплачено податків та ЄСВ – 6,2 млрд гривень.

Лісівники одягнуть нову форму



Одяг, який використовуватиметься щоденно працівниками державної лісової охорони, складається із зимового, демісезонного та літнього костюмів

Наприкінці року в Державно­му агентстві лісових ресурсів України презентували нову форму для працівників державної лісової охорони — для щоденного носіння, чого раніше не було.

Нову форму затвердили єдиного зраз­ка: вона однотонна, кольору оливи (темно-зелена), складається із зи­мового, демісезонного та літнього костюмів. Зразки кожного елементу одягу — від взуття до головних убо­рів — теж затверджено.

— Це робоча нова форма, яка буде використовуватися працівни­ками при використанні своїх служ­бових обов’язків. Зразки вже готові, ми їх узгоджували з представниками обласних управлінь: враховували їхні думки, аби ця форма була зруч­ною у носінні, використанні в різних погодних умовах — у дощ, сніг, спеку, тому що лісівники працюють щодня. Раніше такої форми не було. Зразки костюмів для парадного та повсякденного носіння не скасовані. Тобто на різних подіях — засіданнях колегії, урочистих заходах — такий одяг і надалі буде використовува­тися, — розповів начальник Відділу охорони і захисту лісів Державного агентства лісових ресурсів України Ігор Будзінський. — Необхідність затвердження нових зразків фор­меного одягу для працівників державної лісової охорони виникла і в тому, що на сьогодні наше суспіль­ство дуже мілітаризоване: в краї­ні продається дуже багато різного камуфльованого одягу на ринках, у магазинах тощо. При цьому в Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу» прописано, що заборонено носити форму, яку використовують Збройні Сили України. Сьогодні військову форму можна побачити на рибалках, мисливцях, будь-яких категоріях населення. Й у лісі можна було зустріти працівників державної лісової охорони одягнутих у різні зразки військової форми, яку можна було придбати на ринках. Часто на рукавах були емблеми Німеччини, Англії, навіть траплялися РФ. Тобто ходив хто в чому міг, це нічим не регламенту­валося. Також ми вирішили відійти від камуфляжу, бо у нас були деякі застороги в Донецькій і Луганській областях — у зоні проведення ООС та «сірій» зоні. Там працівники державної лісової охорони мали застереження від військових, аби вони припинили одягати камуфльований одяг, тому що по них можуть відкрити вогонь на ураження: невідомо, хто ж це ходить — працівник лісни­цтва чи диверсійна група. Тому від камуфльованого одягу ми відходимо.

До речі, перед Новим роком у першому читанні був прийнятий за­конопроект, у якому ідеться, що за носіння військового одягу або зна­ків розрізнення, які використовують військові, передбачена адміністра­тивна відповідальність — навіть до вилучення одягу.

Які ж особливості нової форми? Для її пошиття пропонується вико­ристовувати цупку тканину, стійку до розривів. У Держлісагентстві по­яснили, що вислухавши різні думки, прийшли до висновку, що погони будуть недоречними, наприклад, на футболці. Теж не зручно на куртці, коли працівник державної лісової охорони нестиме, наприклад, на­плічник чи сумку. Залишається на­рукавна емблема «Державна лісова охорона» на лівому рукаві і нагрудні знаки, де буде зазначатися посада і прізвище. Крім того, працівник дер­жавної лісової охорони має мати при собі службове посвідчення.

— Наші працівники часто ви­їжджають обмінюватися досвідом за кордон на різні конференції — в країни Євросоюзу, Білорусь. Звіс­но, ми придивляємося в чому там ходять працівники лісу, які в них знаки розрізнення, формений одяг — цим всім ми цікавилися, пере­глядали сайти цих відомств, врахо­вували цей досвід. Були пропозиції зробити формений одяг, схожий до білоруського, але все-таки ми зі­йшлися на думці, що він є більш подібним до російського, і це буде не коректно. Наприклад, у білорусів як знаки розрізнення є петлиці — такі ж, яку Російській Федерації. Ми ви­рішили, що буде неправильно, якщо наші лісівники ходитимуть у схожій формі до форми країни-агресора, — уточнив Ігор Будзінський.

Він зазначив, що в Лісовому кодексі України передбачено, що державна лісова охорона забезпечу­ється форменим одягом. Якщо так, то підприємства за власні кошти організовують пошиття форми, ви­дачу і контроль її носіння. Звісно, в окремих підприємств, особливо Південно-Східного регіону, може бути сутужно з власними коштами. Тому в наказі Держлісагентства сказано, що форма може бути пошита і при­дбана як за власні кошти підпри­ємств, так і за кошти інших джерел, не заборонених законодавством (але в будь-якому випадку форма має бути обов’язково на обліку). В регіо­нах підприємства самі вибиратимуть виробника одягу, який зробить одяг за затвердженими зразками. Тому цінова пропозиція може різнитися. 

Як порахували в Держлісагентстві, в середньому набір із трьох комп­лектів коштуватиме 8—10 тисяч гривень — це приблизна ціна. Також затверджено терміни носіння форми для кожного елементу — від року до чотирьох.

Окрім того, наказом Держліс­агентства не передбачено конкрет­ної дати переходу на нову форму.

— Ми не могли написати кон­кретну дату, розуміючи, що сьогодні не всі підприємства мають достат­ньо коштів, аби забезпечити сво­їх працівників. Якщо у нас лісової охорони є близько 16 тисяч осіб, то навіть по 8 тисяч для кожного — це досить значна сума. Перехід буде поступовий — по мірі можливості підприємства і по мірі необхідності в сезон. В обов’язковому порядку в бухгалтерському обліку підприєм­ства це буде відображатися, — наголосив Ігор Будзінський. — Парадна форма залишається — поки ми її не змінюємо, у свій час вона була по­годжена з Міністерством оброни України (залишаються всі знаки розрізнення, погони).

Оксана МИКОЛЮК
ekoinform.com.ua








Перша "правдива книга" про знищення лісу в Україні


2Перша правдива книга про знищення лісу в Україні» У прес-конференції візьме участь: Володимир Борейко — автор книги "Лісоцид в Україні". У книзі розповідається про знищення лісу, негативний вплив рубок на об'єкти природно-заповідного фонду, дику природу,біоосвіту. Надаються пропозиції щодо збереження лісу.



informator.ua
Пряма трансляція відбулася 19 годин тому

На брянских лесах государство заработало рекордные 425 млн рублей



Значительную долю поступлений составила арендная плата

От использования лесов Брянской области в бюджетную систему РФ поступила рекордная сумма платежей. Об этом рассказали в региональном Управлении лесами.

По итогам 2018 года в казну поступила рекордная сумма платежей – более 425 млн рублей. Доходы федерального бюджета составили 235 млн. рублей, областного – 190,7 млн рублей.

Сумма неналоговых платежей превысила поступления 2017 года на 170,2 млн рублей. Плановый показатель поступлений перевыполнен на 115,9 млн рублей или на 17,8 процента.

Значительную долю поступлений (91,6 процента) составила арендная плата - это 389,7 млн рублей. В управлением лесами продолжают борьбу с задолженностями по платежам за использование лесов и увеличение поступлений в доход региона.

Четверг, 24 январь 2019, 21:00

Прокуратура повторно потребовала от чиновников хмао защитить леса



Охранные зоны трех природных парков до сих пор не установлены

Прокуратура ХМАО повторно предъявила претензии департаменту недропользования и природных ресурсов по ненадлежащей охране природных парков. Несмотря на аналогичные требования ведомства в прошлом году, чиновники так и не установили охранные зоны у ряда природных парков. Кроме того, в течение прошлого года они допускали незаконное распоряжение лесными участками.

Так, суд уже удовлетворил прокурорский иск, по которому департамент должен официально установить охранные зоны природных парков «Нумто», «Кондинские озера» и «Самаровский Чугас», сообщает пресс-служба ведомства.

Кроме того, прокуратура оспорила некоторые положения лесохозяйственных регламентов Самаровского, Октябрьского и Советского лесничеств, по которым участки леса незаконно отнесли к эксплуатационным лесам.

Помимо этого, ведомство выявило недостатки и в работе окружного Росприроднадзора в части пожарной безопасности лесов, и в деятельности юрлиц. Так, руководитель структуры ООО «Газпром трансгаз Югорск» получил прокурорское представление за то, что ремонт газопровода в заказнике шел без разрешения «Объединенной дирекции особо охраняемых природных территорий». Прокурор также добился от ООО «ЛУКОЙЛ – Западная Сибирь» повышения класса опасности объектов, находящихся в природном парке «Кондинские озера».

Всего по итогам 2018 года прокурорские проверки выявили 29 нарушений. Было внесено 9 представлений, 4 должностных лица привлекли к дисциплинарной ответственности. В суды поступило 5 исков, после чего 2 человек привлекли к административной ответственности. Также прокурор объявил 2 предостережения.

Напомним, прокуратура требовала от департамента недропользования и природных ресурсов ХМАО установить охранные зоны трех вышеназванных парков еще в прошлом году.

Всего в округе находится 25 особо охраняемых территорий площадью 2,7 млн гектаров. Из них 5 – федерального значения, 18 – регионального, 2 – местного.

Фото: agenda-u.org
25.01.2019-09:42

На Ставрополье почти 80 тысяч гектаров лесополос поставят на учёт в этом году

Так і хочеться запитати - а як справи в Україні?



Вопросы развития растениеводства на Ставрополье и подготовки урожая 2019 года обсуждены на расширенном совещании на площадке Ставропольского государственного аграрного университета.

Глава региона подчеркнул, что Ставрополье является одним из активных участников развития отечественного АПК.

Сегодня регион, помимо высоких урожаев зерна, заявляет о себе выходом на лидирующие позиции в стране по производству тепличных овощей, внедрением новых культур — в том числе, пряностей и хлопка.

Направленность дальнейшего роста отрасли определяется в первую очередь «майским» Указом президента от 2018 года. Одна из главных целей — развитие экспорта.

— Задача Ставрополья сегодня — «расти» как экспортёр. И не только зерна, но и другой сельскохозяйственной продукции. С этой целью до 2024 года в крае планируется увеличить экспорт в сфере АПК в 3,5 раза — с 300 миллионов долларов до 1,1 миллиарда долларов, — отметил Владимир Владимиров.

Для достижения заявленной цели, подчеркнул он, на господдержку отрасли в этом году уже запланировано 5,2 миллиарда рублей, и эту сумму планируется увеличить.

О состоянии посевов озимых культур и подготовке к весеннему севу доложил министр сельского хозяйства Владимир Ситников. Он сообщил, что в рамках осенней посевной кампании озимыми зерновыми было засеяно 2 миллиона гектаров.

Основная часть всходов в нормальном состоянии.

Ведётся постоянный мониторинг ситуации на полях, в завершающей стадии заготовка горюче-смазочных материалов, подготовка семенного материала, ремонт сельскохозяйственной техники.

В рамках господдержки ставропольские аграрии приобрели 1116 единиц техники на сумму 4,5 миллиарда рублей.

Также в краевом бюджете предусмотрено 50 миллионов рублей на противоградовые мероприятия, 28 миллионов рублей — на борьбу с саранчой.

Отдельным направлением работы является увеличение площади орошаемых угодий. Мелиорация — фактор повышения урожайности и увеличения перечня культур, которые можно выращивать в засушливых зонах.

Владимир Владимиров потребовал добиться опережающей динамики в развитии орошения. Он поручил расширить к 2024 году охват сельхозземель Ставрополья мелиоративными системами на 100 тысяч гектаров.

Среди приоритетов в развитии АПК Владимир Владимиров также назвал обеспечение плодородия почв.

Принципиальное значение для этого имеет наведение порядка в части использования лесополос.Сейчас в крае идет их постановка на кадастровый учёт.

Как сообщил министр имущественных отношений Алексей Газаров, в 2018 году на кадастровый учёт было поставлено почти 35 тысяч гектаров лесополос, в 2019 году это число планируется увеличить ещё на 79 тысяч гектаров.

В дальнейшем работа будет продолжена. Параллельно будет усиливаться контроль за состоянием лесополос.

У тісній співдружності з лісівниками



Виконання науково-дослідних робіт у лісовому фонді Чернігівського ОУЛМГ за 2018 рік

Протягом минулого року науковці ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» виконували 10 господарсько-договірних тем з державними лісогосподарськими підприємствами Чернігівського ОУЛМГ.

Згідно календарного плану виконання госпдоговірних науково-дослідних робіт у лісовому фонді державних лісогосподарських підприємств здійснювалося за напрямками: вивчення сучасного стану, формової будови, продуктивності, використання лісорослинного потенціалу та товарності соснових і дубових деревостанів.

Дійшли висновку, що соснові деревостани ДП «Холминський лісгосп», ДП «Корюківський лісгосп», ДП «Новгород-Сіверський лісгосп», ДП «Чернігівський лісгосп» середнього та старшого віків є переважно штучного походження, простої форми, збідненого видового складу. Протягом звітного періоду закладено та проаналізовано шість нових постійних пробних площ та проведені повторні дослідження на чотирьох постійних пробних площах.

На підставі аналізу повидільної бази даних лісовпорядкування станом ще на 1січня 2012 року визначено, що середньозважений ступінь використання потенційної продуктивності сосняків свіжого дубово-соснового субору становить 59-62 %, з них деревостанів штучного походження – 56-59 %, природного походження – 56-82 %. Поміж чотирьох вищезгаданих підприємств найвище використання потенційної продуктивності виявлено в соснових деревостанах ДП «Корюківський лісгосп» (81,7 %). Продуктивність сосняків природного походження є вищою протягом IV-IX класів віку. Однак частка сосняків природного походження є невеликою (близько 20 %).

Фактична продуктивність сосняків XI класу віку і старших істотно поступається потенційним показникам, що пов’язано зі зниженням повноти або розладнанням деревостанів. Для підвищення продуктивності соснових деревостанів слід збільшувати площі сосняків природного походження.

Чисті соснові деревостани пристиглого та стиглого віку мають високу товарність, але за санітарним станом є переважно ослабленими.

Соснові насадження, що створені Пакульською лісовою школою у віці 108-111 років є чистими за складом, повнотою 0,7-0,9. Культури, створені висіванням насіння сосни, мають більші запаси стовбурової деревини (540-620 м3/га), ніж продуктивність створених садінням сіянців (440-560 м3/га). Водночас за санітарним станом вони є ослабленими.

У дубових деревостанах штучного походження в ДП «Ніжинський лісгосп» у 2018 році закладено 4 постійні пробні площі. Дубові деревостани у віці 51-82 роки є середньоповнотними та переважно ослабленими. Причинами ослаблення є ураження дерев поперечним раком, несправжнім дубовим трутовиком, шкідливими комахами, низькими температурами повітря. У мішаних деревостанах ослаблення дуба відбувається від пригнічення другорядними породами, що потребує рубок догляду. На підставі аналізу повидільної бази даних лісовпорядкування визначено, що ступінь використання потенційної продуктивності дубових деревостанів природного походження свіжої грабової судіброви становить близько 50 %, а штучного – 35 %.

Соснові молодняки ДП «Холминський лісгосп» та ДП «Новгород-Сіверський лісгосп», що сформувались на землях, переданих під заліснення у віці 10-17 років є високоповнотними, але ослабленими та потребують проведення рубок догляду. У разі не проведення освітлень та прочищень у середньовікових соснових деревостанах на староорних землях виникають осередки відмирання дерев від кореневої губки.

Соснові деревостани мішаного складу мають більшу стійкість до шкідників, хвороб, несприятливих абіотичних факторів, ніж чисті сосняки. Нині культури сосни створюють переважно мішаного складу. Однак мало насіння заготовляють на об’єктах постійної лісонасіннєвої бази. У ДП «Борзнянський лісгосп» в останні роки розпочалось омолодження об’єктів насіннєвої бази. За оцінкою родинних плантацій та постійних лісонасіннєвих ділянок визначено, що їхній нинішній стан потребує доглядів.

Для поліпшення приживлюваності лісових культур сосни звичайної в ДП «Семенівський лісгосп» та ДП «Корюківський лісгосп» застосовані інсектициди та біопрепарати. Найбільшу ефективність отримано від застосування препарату «Антихрущ». Після застосування біопрепарату Метаризин у 2017 році поліпшився стан 3-річних культур сосни. Однак щільність личинок хрущів у 2018 році була у 7 разів меншою, порівняно з попереднім роком.

Для підвищення стійкості лісових культур сосни вони формуються мішаного походження. У насіннєвий рік на зрубах з прокладанням борозен у ДП «Корюківський лісгосп», ДП «Холминський лісгосп», ДП «Добрянський лісгосп» кількість дерев природного походження перевершує кількість дерев лісових культур у 3 та більше разів. У 3-6-річних культурах ДП «Холминський лісгосп» кількість дерев сосни природного походження на зрубах сягає 20 тис. ш./га. За таких умов можна орієнтуватись на природне поновлення, а культури – не створювати.

Під наметом стиглих соснових деревостанів ДП «Корюківський лісгосп», ДП «Холминський лісгосп», ДП «Новгород-Сіверський лісгосп», ДП «Добрянський лісгосп», що мають повноту 0,8 і більше попереднє поновлення сосни не відбувається. У сосняках свіжого бору повнотою 0,7 поновлення сосни є задовільним, але нерівномірним по площі; в інших типах лісу – недостатнє або погане. У сосняках вологих суборів, що мають повноту 0,5 кількість підросту сосни є задовільною, але домішка берези в його складі становить понад 30 %.

За таких умов буде доцільно проводити суцільні рубки головного користування зі збереженням підросту головних порід або поступові рубки.

Кінцеві прийоми рівномірно-поступових та наступний прийом смугово-поступових рубок проведено в соснових деревостанах ДП «Городнянський лісгосп» та ДП «Семенівський лісгосп» на загальній площі 30,9 га. У зимовий період зі сніговим покривом знищується від 4 до 30 % підросту сосни. Проведення лісосічних робіт після сходження снігового покриву не доцільне, адже кількість знищеного підросту збільшується. На ділянках залишилось близько 20 тис. шт./га 4-5-річного природного поновлення сосни та інших цінних порід, що є достатнім для формування деревостанів.

У ДП «Борзнянський лісгосп» сосновий молодняк, що сформувався після кінцевого прийому РПР переведено до вкритих лісовою рослинністю земель. На інших ділянках за 4-5 років після 1-го прийому РПР додатковий поточний приріст крупномірної деревини становив 44-58 м3/га. Розроблено наукове обґрунтування для проведення кінцевого прийому рівномірно-поступових рубок, наступного прийому групово-поступових рубок у ДП «Борзнянський лісгосп» та першого прийому поступових і вибіркових рубок у ДП «Остерський військовий лісгосп». На об’єктах ДП «Семенівський лісгосп», ДП «Корюківський лісгосп» та ДП «Городнянський лісгосп» проведено науково-виробничий семінар.

Протягом звітного року продовжено виявлення осередків всихання соснових деревостанів у ДП «Чернігівський лісгосп», ДП «Добрянський лісгосп», ДП «Борзнянський лісгосп», ДП «Корюківський лісгосп», ДП «Холминський лісгосп», ДП «Новгород-Сіверський лісгосп». У більшості підприємств до 31 березня 2018 року вилучено осередки всихання дерев сосни на площі 8848 га вибірковими та 80 га суцільними санітарними рубками. За результатами досліджень встановлено, що на заселених верхівковим короїдом модельних деревах сосни протягом зими 2017-20018 років загинуло лише близько 20% від наявної кількості шкідника.

У феромонних пастках, встановлених у серпні 2018 року, виявлені імаго верхівкового короїда, шестизубчатого короїда, малого соснового лубоїда. Літ верхівкового короїда закінчився наприкінці жовтня. Слід продовжити спостереження за шкодочинністю стовбурових шкідників та встановити феромонні пастки на початку їхнього масового льоту (початок квітня 2019 р.). Продукція комах (чисельність молодого покоління жуків) верхівкового короїда на облікових палетках модельних дерев досягає 100 шт./дм2, що перевершує майже у 10 разів середні популяційні показники виду та вказує на фазу концентрації чисельності.

У ДП «Новгород-Сіверський лісгосп» на маршруті постійного моніторингу завдовжки 7 км після вилучення 26 осередків всихання дерев сосни у січні-лютому 2018 року, протягом вегетаційного періоду утворилося 17 осередків, переважно групового типу. Поодиноко виявлені куртинні осередки всихання площею 0,06-0,1 га. Для попередження поширення всихання сосняків внаслідок масового розмноження шкідників потрібно регулярно проводити санітарні рубки, а в категоріях лісів, де ці заходи не дозволені – застосовувати біологічні заходи боротьби.

Визначено 8 видів рослин та 7 видів тварин, занесених до Червоної книги України, встановлене їхнє місцезнаходження у ДП «Борзнянський лісгосп» та ДП «Городнянський лісгосп» .

Протягом 2018 року науковцями відпрацьований 131 людино-день у відрядженнях у лісовому фонді державних лісогосподарських підприємств Чернігівського ОУЛМГ. Всі польові матеріали опрацьовані, проведено математично-статистичний аналіз, підготовлені наукові звіти та передані замовникам. Науково-дослідні роботи виконано на суму 327,1 тис. грн. (без ПДВ). Станом на 15 січня 2019 року заборгованість складає 22,9 тис. грн.



А.М. Жежкун,
науковий керівник господарсько-договірних тем,
кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник
24 Январь 2019



В наших силах допомагати птахам взимку



Вихованці шкільних лісництв, якими опікуються лісівники ДП «Берегометське ЛМГ» активно підтримують зимову акцію «Годівничка» та допомагають пернатим пережити зимові холоди.Школярі добре розуміють, що птахам непросто витримати випробовування морозами та нестачею кормів. Нерідко доводиться спостерігати на снігу і навіть у гніздах замерзлих, вкрай виснажених пташок.

- В наших силах врятувати птахів від голоду, розвісити годівнички та всю зиму підгодовувати їх,- каже керівник Лопушнянського шкільного лісництва Тодор Косован. - Саме тому юні охоронці природи спільно з лісівниками виготовили різноманітні годівниці. Діти завчасно потурбувались про заготівлю кормів для пернатих друзів, розклали їх у годівниці, які розмістили у шкільному саду. Заготовлених кормів: пшениці, дробленої та цільної кукурудзи, неочищеного та очищеного насіння соняшнику, вівса, пшона вистачить на весь несприятливий для птахів зимовий період. Юні лісівники двічі на тиждень поповнюють годівниці свіжими кормами.

Крім того, лісівники розповідають школярам про роль та місце птахів та інших диких звірів. Вони впевнені, що діти, виховані у любові до живої природи, ніколи не завдадуть їй шкоди.

Прес-служба ДП «Берегометське ЛМГ»
http://cvoulmg.gov.ua/arhiv/291.html