На Житомирщині верхівка сосни зламалася й впала на голову лісорубу

18 січня страшна звістка надійшла з Чоповицької об’єднаної територіальної громади, зі Стримівщини. 44-річний місцевий житель разом із помічниками різав дерева у лісі. Верхівка сосни зламалася й впала на голову лісорубу.

Сельчани, котрі працювали разом із постраждалим, викликали швидку, однак допомога лікарів не знадобилася. Отримані травми були несумісними з життям, чоловік помер, передає mn.zt.ua.

Того ж дня до реанімаційного відділення малинської лікарні потрапив 24-річний житель Коростенського району. Лікарі, аби врятувати молодика, змушені були викликати нейрохірургів з області, адже пацієнтові довелося робити трепанацію черепа та ампутувати ногу. Працівники малинського відділення поліції узялися з’ясовувати, що сталося з постраждалим, однак чоловік губився у показах. Одна з версій, буцімто він, перебуваючи у Новаках, травмувався під колесами електрички, відтак свідки трагедії занесли його в електропотяг. Так він добрався до Чопович, звідки швидка привезла покаліченого у малинську лікарню. Пізніше молодик казав, що його штовхнули під поїзд. Тож правоохоронці нині з’ясовують, як сталася трагедія.

20 січня вночі ще одна жахлива новина надійшла до працівників поліції від малинчанки. Жінка розповіла, напередодні її 39-річний чоловік повернувся від друзів, а через три години вона знайшла його повішеним.

Правоохоронці, виїхавши до будинку померлого, з’ясували, у вішальника немає слідів насильницької смерті, тож припустили: чоловік сам вкоротив собі віку. Що підштовхнуло його накинути петлю на шию, лишається загадкою. Однак знайомі померлого подейкують, буцімто бідолаха полюбляв проводити час за ігровими автоматами. Не виключено, граючи в азартні ігри, він програв життя…

Цей тиждень також розпочався із трагедій. У вівторок непоправне лихо сколихнуло Пристанційне. Місцевий житель тривалий час боровся із онконедугою. Однак, не стерпівши страшного болю і не захотівши бути тягарем для родини, застрелився.

Джерело: mn.zt.ua

Автор Мария
Суббота, 26/01/2019

http://news.dks.com.ua/index.php/news/zhitomir/30514-na-zhitomirshchini-verkhivka-sosni-zlamalasya-j-vpala-na-golovu-lisorubu

Далі...

Підготовка до лісопожежного сезону в Забайкаллі почалася на якісно новому рівні

Із січня 2019 року набрав чинності Лісовий план Забайкальського краю, чинний до грудня 2028 року. Щорічне збільшення фінансування заходів плану дозволить фахівцям Мінприроди краю вирішити накопичені за довгі роки проблеми

Організувати підготовку до пожежонебезпечного сезону і з найбільшою ефективністю використовувати виділені з федерального бюджету кошти - таке завдання поставив Мінприроди краю керівник Забайкальського краю Олександр Осіпов. Зокрема, він доручив навчити особовий склад, провести масштабну інформаційну роботу з населенням, підготувати всі сили і засоби, які будуть задіяні на пожежах.

За повідомленням прес-служби губернатора Забайкальського краю, загальний обсяг фінансування лісової галузі в Забайкальському краї на рік становить 1,6 мільярда рублів, з них 1,4 мільярда рублів або 87% заплановано на реалізацію повноважень Російської Федерації в області лісових відносин, до них відноситься охорона від пожеж, захист і відтворення лісів. Гроші федеральної субсидії дозволять не тільки придбати протипожежне спорядження та інвентар, а й містити пожежну техніку, системи зв'язку та оповіщення, створити резерв необхідного обладнання та паливно-мастильних матеріалів для Забайкаллесхоза і Читинської авіабази.

Так, наприклад, в 2019 році на придбання лісопатрульної техніки для державних лісових інспекторів заплановано 16,6 мільйона рублів.

Крім того, з цього року на території краю почнеться реалізація федерального проекту «Збереження лісів» національного проекту «Екологія». Обсяги нацпроекта - 160,6 мільйона рублів. З них на придбання лісопожежної техніки заплановано 119,2 мільйона рублів, на обладнання, необхідне для лісовідновлення та лісорозведення - 5,7 мільйона рублів.

У Забайкальському краї лісова галузь відіграє не останню роль у формуванні регіонального та муніципальних бюджетів. Дохід за використання лісів становить 549,2 мільйона рублів, з них в крайової бюджет надходить 166,2 мільйона рублів.

У той же час, збиток від пожеж у 2018 році склав 270,8 мільйона рублів, у тому числі витрати на гасіння - 212,2 мільйона рублів. Фахівці Мінприроди краю відзначають, що реалізація нового Лісового плану і збільшення фінансування заходів позитивно позначиться на галузі і, в цілому - на соціально-економічний розвиток регіону.

Площа земель, покритих лісом, на території Забайкальського краю становить 28,2 мільйона гектарів, за підсумками завершення реалізації Лісового плану до 2028 року планується збільшити цей показник до 29,5.

Джерело: http://забрабочий.рф/news/media/2019/1/26/podgotovka-k-lesopozharnomu-sezonu-v-zabajkale-nachalas-na-kachestvenno-novom-urovne/ 

Далі...

Лес требует соблюдения закона

Разрешается сбор населением валежной древесины на собственные нужды

В связи с вступлением в силу с 1 января 2019 года Федерального закона № 77 от 18.04.2018 г. «О внесении изменения в статью 32 Лесного кодекса Российской Федерации» объяснения по нему дает участковый лесничий отдела ГКУ РБ «Управление лесничествами» по Бирскому лесничеству Р.Гильмутдинов.

— С вступлением в силу вышеназванного закона разрешается сбор населением валежной древесины на собственные нужды. В часть 2 статьи 32 Лесного кодекса Российской Федерации внесено изменение и дополнено словом «валежник», — объясняет Рим Асхатович. — Согласно этому же закону заготовка и сбор недревесных лесных ресурсов представляют собой предпринимательскую деятельность, связанную с изъятием, хранением и вывозом соответствующих лесных ресурсов из леса.

К недревесным лесным ресурсам, заготовка и сбор которых осуществляются в соответствии с настоящим Кодексом, относятся валежник, пни, береста, кора деревьев и кустарников, хворост, веточный корм, еловая, пихтовая, сосновая лапы, ели или деревья других хвойных пород для новогодних праздников, мох, лесная подстилка, камыш, тростник и подобные лесные ресурсы.

— Какие изменения внес закон еще?

— До вступления в силу закона любая упавшая с дерева сухая ветка считалась древесиной. Соответственно, ее нельзя было поднимать и выносить из леса для разведения костра, растопки печи и т. п. Присвоение буреломных деревьев рассматривалась как хищение. То есть, за такие действия граждан в зависимости от объема похищенного могли привлечь к административной ответственности по ст. 7.27 КоАП РФ или к уголовной ответственности по ст. 158 УК РФ.

Новый закон называет валежником поваленные деревья или кустарники, либо их отдельные части, если они повредились из-за непогоды или других естественных причин (бурелом, завал снега, ураган и т. д.) Соответственно, упавшая ветка больного или мертвого дерева будет являться валежником. А если спилить такую ветку с дерева, она будет являться древесиной.

— Как должна заготавливаться валежная древесина?

— Заготовка валежной древесины осуществляется путем сбора (без осуществления рубки лесных насаждений) лежащих на поверхности земли стволов деревьев или их частей, сучьев, ветвей, не являющихся порубочными остатками в местах проведения лесосечных работ, и (или) образовавшихся вследствие естественного отмирания деревьев, при их повреждении вредными организмами, буреломе, снеговале. Сбор валежника осуществляется в течение всего года, кроме случаев установления запрета на посещение лесов гражданами в особый противопожарный период. Заготовка населением валежной древесины для собственных нужд может быть осуществлена только после уведомления отдела ГКУ РБ «Управление лесничествами» по Бирскому лесничеству места проведения работ и объемов заготовки, не позднее, чем за 1 день до начала работ по телефону 83478440232 с 9 до 17 часов. Уведомление может быть осуществлено любыми способами. После обращения в отдел ГКУ РБ «Управление лесничествами» по Бирскому лесничеству будут определены те лесные участки, которые ближе заявителю для заготовки валежной древесины. Заготовка валежника разрешена на всей территории лесного фонда РБ.

Информация о рекомендованных лесных участках с наличием валежника размещена на официальном сайте Министерства лесного хозяйства РБ (реестр лесных участков — функция «скачать»).

— Значит, разрешается сбор валежника, но не рубка сухостоя?

— Да, сбор валежника осуществляется без рубки лесных насаждений и в том числе сухостойных деревьев. За незаконную рубку деревьев пре- дусмотрена административная и уголовная ответственность. Некоторые граждане думают, что если попадусь, то отделаюсь административным штрафом. Но с этого года при взаимодействии органов правопорядка они будут привлечены по части 2 ст. 8.28 КоАП РФ, которая предусматривает ответственность за незаконную рубку, совершенную с применением механизмов, автомототранспортных средств, самоходных машин и других видов техники, либо совершенную в лесопарковом зеленом поясе, если эти действия не содержат уголовно наказуемого деяния, влекут наложение административного штрафа на граждан в размере от четырех тысяч до пяти тысяч рублей с конфискацией продукции незаконного природопользования, а также с конфискацией орудия совершения административного правонарушения или без таковой; на должностных лиц — от сорока тысяч до пятидесяти тысяч рублей с конфискацией продукции незаконного природопользования, а также с конфискацией орудия совершения административного правонарушения или без таковой; на юридических лиц — от трехсот тысяч до пятисот тысяч рублей с конфискацией продукции незаконного природопользования, а также с конфискацией орудия совершения административного правонарушения или без таковой.

Также в настоящее время многие пытаются приобрести дрова в том числе из сухостойных деревьев без документов, думая, что легче купить, чем заготавливать, но они забывают, что за приобретение незаконно заготовленной древесины предусмотрена также ответственность частью 3 ст. 8.28 КоАП РФ. Приобретение, хранение, перевозка или сбыт заведомо незаконно заготовленной древесины, если эти действия не содержат признаков уголовно наказуемого деяния, влечет наложение административного штрафа на граждан в размере пяти тысяч рублей; на должностных лиц — пятидесяти тысяч рублей; на юридических лиц — от четырехсот тысяч до семисот тысяч рублей.

Еще хочу напомнить, если вы стали свидетелем нарушения лесного законодательства, просим оперативно обратиться в отдел ГКУ РБ «Управление лесничествами» по Бирскому лесничеству по тел. 8(3478440232, Бирский МТО ФГЛПН МЛХ РБ 8(34784)22290 или участковому лесничему отдела ГКУ РБ «Управление лесничествами» по Бирскому лесничеству — 89063715510.

Автор новости: МИЦ "Дружба", Фирдаус Кадикова

24.01.2019

https://mishred.rbsmi.ru/articles/chelovek-i-zakon/les-trebuet-soblyudeniya-zakona/

Далі...

Володимир БОНДАР: "Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор"

Минулий рік для лісової галузі України був непростим, бурхливим і багатим на позитивні зміни.

Рік прийдешній обіцяє бути ще інтенсивнішим. Про це та інше — із заступником голови Державного агентства лісових ресурсів України (ДАЛРУ) Володимиром Бондарем.

— Володимире Нальковичу, яка нинішня "лісова" політика держави, як виконуються зобов'язання президента, Верховної Ради й уряду щодо галузі?

— Упродовж звітного року було проведено три засідання Комітету ВР України з питань агрополітики, на яких обговорювалися проблеми розвитку лісового господарства. З ініціативи Товариства лісівників України на базі Іванківського держлісгоспу відбулося виїзне засідання екологічного комітету з питань усихання сосни в українському Поліссі. У жовтні 2017 року в Івано-Франківську відбулася нарада за участі президента України Петра Порошенка з порядком денним "Про сталий розвиток Карпат". Невдовзі за її результатами група фахівців галузі підготувала указ президента №381/2017 "Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду", який підписано 21 листопада 2017 року. За останнє десятиріччя це найбільш місткий і комплексний указ президента, який урегульовує проблемні питання лісового господарства й екології. Залишається один важливий нюанс — його виконання урядом. В указі є три надважливі доручення уряду, яких не виконано з вини самого уряду: створення фонду фінансування лісового господарства; затвердження Програми "Ліси України до 2030 року"; затвердження Державної стратегії розвитку деревообробної промисловості. Вони стануть предметом обговорення у березні нинішнього року.

Ми спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування розробили законодавчі зміни, які внесено до Податкового і Бюджетного кодексів України на 2019 рік, і, вперше від 2016 року, отримано фінансування лісів Півдня та зменшено податкове навантаження в частині земельного податку на ліси з 5% до 0,1. За останні три роки було підготовлено 10 проектів законів України, п'ять з яких уже працюють. Нам вдалося відстояти державну власність на ліси, незважаючи на ухвалене урядом 4 липня 2017 року рішення про їх концесію. Призупинено розроблену Стратегію розвитку лісового господарства, в якій передбачалась і концесія, і створення однієї лісової компанії: вона не відповідає інтересам України. Наше звернення щодо цього важливого документа підтримали адміністрація президента та облради всіх ресурсних областей. І знайшло підтримку в указі президента. Таке рішення підтверджує тезу, що ринкові механізми не забезпечують вирішення стратегічних завдань організації раціонального використання та охорони природних ресурсів.

Ліс — це галузь, яка найбільш гостро відчуває недосконалість ринку, що переважно орієнтований на вирішення потрібних на якусь конкретну мить завдань. Екологічні й соціальні функції лісу, які є головними цілями ведення лісового господарства на левовій частині лісового фонду, мають залишатися поза сферою ринкових відносин, і титульним власником лісу й лісових земель в осяжному майбутньому повинна залишатися держава. Суттєві позитивні зрушення є у фінансовій підтримці лісової галузі. У держбюджеті 2019 року на охорону й відтворення лісів виділено 365 млн грн. Крім того, було внесено відповідні зміни до Бюджетного кодексу, якими передбачено для цих потреб спеціальний фонд у складі державного бюджету. Так, 26% ренти за спеціальне використання лісових ресурсів (у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) зараховуватимуть до спеціального фонду державного бюджету. Ці кошти (близько 300 млн грн 2019 року) спрямують на ведення лісового й мисливського господарства, охорону і захист лісів.

— З'явилася інформація про підготовку ДАЛРУ до першої національної інвентаризації лісів (НІЛ) України за участі фахівців з Німеччини. Які результати очікуються від неї?

—Роботи з підготовки до інвентаризації практично завершено, і німецька сторона позитивно оцінила зрушення у підготовці до проведення 2019 року НІЛ за результатами переговорів у рамках 15-го засідання Німецько-Українського аграрного комітету. Оскільки на сьогодні до Лісового кодексу України не внесено відповідних змін і немає затвердженого Мінагрополітики порядку проведення НІЛ в Україні, єдиним юридично можливим шляхом виконання домовленостей з німецькою стороною і започаткування НІЛ є проведення робіт ВО "Укрдержліспроект" із застосуванням процедури контролю якості виконання робіт Мінагрополітики та верифікації результатів фахівцями з Німеччини.

Для цих цілей у ВО "Укрдержліспроект" створюється спеціальний підрозділ із штатом 10—12 постійних працівників і 12—16 інвентаризаційних груп із тимчасових працівників для виконання польових робіт. Запропоновано їх комбінований технологічний цикл, згідно з яким щорічно здійснюватиметься обстеження інвентаризаційних ділянок у Поліській, Лісостеповій зонах і в Карпатах на площі 7,9 млн га лісів. Один раз на п'ять років обстежуватимуться ліси всіх областей України на площі 9,6 млн га. Це складний і відповідальний процес, під час якого ДАЛР зробить запит про необхідну інформацію до органів виконавчої влади суб'єктів України, органів самоврядування, юридичних осіб і громадян, які згідно з лісовим законодавством забезпечують проведення лісовпорядкування, розробку лісових планів і лісогосподарських регламентів.

Проект інструкції з проведення НІЛ, підготовлений і схвалений науково-технічною радою ДАЛР з урахуванням думки науковців, визначає зміст робіт, схему вибіркового обстеження, форму вибіркових одиниць, встановлює перелік ключових показників та звітних таблиць національної інвентаризації лісів. Звіт щодо національної інвентаризації лісів включатиме до ста звітних таблиць, об'єднаних в окремі цільові групи: площа лісів; загальні запаси деревостанів; об'єм і кількість дерев; приріст, рубки; середні таксаційні показники; показники біорізноманіття та структури насаджень; показники санітарного стану насаджень; відновлення лісу. Потреба провести національну інвентаризацію лісів викликана відсутністю в Україні достовірної та надійної інформації щодо всіх лісів держави, оскільки останній державний облік їх у повному обсязі проводився 1996 року. Очікується, що за результатами НІЛ буде отримано достовірну оцінку загальних запасів насаджень (розрахункова похибка до ±3%), і вперше для України після проведення двох циклів інвентаризації буде визначено показники поточного приросту насаджень, необхідні для оцінки рівня інтенсивності лісокористування. Серед інших важливих очікуваних результатів — визначення площі самозаліснених сільськогосподарських земель та уточнення звітності до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату й Кіотського протоколу щодо щорічного рівня поглинання парникових газів лісами України тощо.

— Нині перед галуззю гостро поставлено завдання підвищити ресурсно-екологічний потенціал лісу. Сподіваюся, вам про це є що сказати?

— Цивілізований світ успішно втілює модель інтенсивного відтворення лісів на генетико-селекційній основі. Нам потрібні потужні фабрики з виробництва насіння з поліпшеними спадковими властивостями, що значно підвищить якість, темпи й масштаби робіт у галузі лісового насінництва.

Якщо ж вести мову про довгострокову програму розвитку насінництва, то ми не уникнемо створення широкої мережі таких спеціалізованих господарств із навченими кадрами, сучасними технологічними рішеннями, фінансуванням, технічним оснащенням усіх видів робіт за останнім словом техніки, заготівлі насіннєвої сировини та її переробки, аналізу якості насіння і його довготривалого зберігання.

У структурі Львівського облуправління лісового та мисливського господарства функціонує підприємство, яке застосовує сучасні технології в лісовому насінництві, — державне підприємство "Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр". На його базі розроблено проект будівництва сучасного розсадницького комплексу із залученням обладнання і технологій шведської компанії ВСС АВ, яка є лідером у виробництві сучасного устаткування для лісових насіннєвих центрів і розсадників. Кошторисна його вартість становить 86,2 млн грн, в тому числі кошти на закупівлю обладнання та устаткування — 55,3 млн грн.

У першій половині поточного року його буде здано в експлуатацію. Проектом передбачено вирощування сіянців високопродуктивних лісових порід (модрини європейської, сосни звичайної, дуба звичайного) для лісорозведення та лісовідновлення, а також для плантаційного вирощування на Прикарпатті й рівнинній частині Львівщини; сіянців біотичностійких порід (ялиці, бука) для лісовідновлення на території Карпат на місці ялинових насаджень, що всихають. У перспективі проект разом з уже діючими потужностями дасть змогу отримати садивний матеріал: 6 млн сіянців із закритою кореневою системою і 4 млн з поліпшеною кореневою системою. Разом із тим український ліс отримає наукові розробки та рекомендації щодо вирощування високопродуктивних лісових порід, найсучаснішу лабораторію лісового насінництва. Увага до цього регіону в нас особлива: природне середовище та природні ресурси українських Карпат мають загальнодержавне значення. Особливою є їхня роль у збереженні біо- й ландшафтного різноманіття, регулюванні клімату, формуванні водно-ресурсного, лісового, рекреаційного потенціалу країни. Разом із тим, регіону притаманні складні для вирішення екологічні проблеми, серед них — значне зменшення лісистості й неоптимальна структура ландшафтів, висока паводкова небезпека, ерозія ґрунтів тощо.

— Податок на лісову землю викликав бурхливу реакцію працівників галузі. Профільні інтернет-форуми буквально вибухнули обуренням. Здивував сам механізм ухваленого депутатами рішення. Якщо точніше, то у Верховній Раді час від часу проявляється небажання депутатів вникати в тонкощі функціонування галузі, сприяти її розвитку; реальне регулювання підмінюється формальними підходами з незрозумілим економічним змістом. Хіба ні?

—Держава, яка захоплюється частим підвищенням податків і зборів, опосередковано демотивує втілення нових технологій та інвестування в галузь у цілому, ставлячи в заздалегідь менш вигідне становище стійких лісокористувачів з довгостроковим плануванням. Від цього страждають ті, хто платить найбільше, — за принципом "хто везе, того й поганяють". Практика показує, що з точки зору планування інвестицій у лісовій галузі має йтися як мінімум про роки. А інакше проект просто не почне генерувати прибуток. Це дуже проста аналітика. Якщо говорити про модернізацію виробництва, терміни фінансового планування різко зростають. Наприклад, у деревообробній галузі типові умови надання лізингових кредитів на закупівлю обладнання — на термін до 7 років. Якщо впродовж цього часу різко змінюються правила гри (наприклад зростає питома вага витрат, пов'язаних з податками), усі розрахунки руйнуються й інвестиції не лише не окупляться, а й стануть непосильним тягарем для підприємства.

— Загальновідомо, що на сьогодні серед проблем галузі залишається низький рівень використання лісової сировини, обмежений масштаб внутрішнього ринку, низька інвестиційна привабливість галузі зі створення підприємств для глибокої переробки деревини, низький рівень її матеріально-технічного, наукового і кадрового забезпечення. Чи можливо зрушити ці проблеми?

—Нам потрібна національна лісова політика — політика держави щодо лісової галузі, яка визначає спосіб дій усіх учасників лісових відносин, спрямованих на забезпечення охорони, відтворення й раціональне використання лісових ресурсів і послуг (відпочинок населення, туризм), на які завжди є запит у суспільстві. Ця політика має формуватися відповідно до норм Конституції України, усіх видів законодавства з урахуванням принципів і норм міжнародного права, міжнародних угод у галузі збереження та використання природних ресурсів. На жаль, ми ще не маємо чітко сформульованої й офіційно прийнятої у вигляді закону національної лісової політики. Йдеться про її законодавче оформлення, яке б відображало наміри і зобов'язання уряду щодо лісової галузі. І, безперечно, про чітке виконання.

Виконавши всі ці умови, Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор, як його створив Захід, але виключно за рахунок реалізації інновацій, передових технологій, сучасної лісової техніки, знань і наукових досягнень світового досвіду ведення лісового господарства. Ми маємо реконструювати всю матеріально-технічну базу, яка закладалася ще в середині минулого століття на основі тогочасних проектних рішень, технологій та уявлень. Вона фізично зношена й морально застаріла. У процесі реконструкції маємо використовувати принципово нові рішення, уникаючи проміжних стадій з урахуванням досвіду провідних країн Європи й світу. Це підхід не лише до лісової галузі. Це стосується політики держави, владних інститутів, науки і сфери освіти.

Публікацію підготовлено з надією на те, що її зміст стане відомим не лише лісівникам і людям, наближеним до галузі, а й суб'єктам законодавчої і виконавчої гілок влади, від яких залежить ухвалення рішень, що дозволять розв'язати багато проблем українського лісу.

https://dt.ua/business/volodimir-bondar-ukrayina-maye-shans-stvoriti-principovo-noviy-lisoviy-sektor-300700_.html

• 

АВТОР

• Петро Чечелюк

СТАТТІ АВТОРА

• Держава знаєЯк помножити на нуль результати господарської діяльності лісової галузі.
• Держава проти лісу?Хто з київських пагорбів монотонно заганяє український ліс у "феодальний" стан? 
• Ліс України: "стратегія" без стратегіїЛіс — це та галузь, завдяки якій відкривається можливість зробити ривок до несировинних секторів економіки,...

Всі статті автора

Далі...

Рейдові бригади Вінничини за рік виявили 453 порушників правил полювання і зняли 800 браконьєрських петель

Загальна площа мисливських угідь Вінниччини становить 2 млн. 136 тис. га, і вона розділена між 47 юридичними особами, що займаються веденням мисливського господарства. На держпідприємства Вінницького ОУЛМГ припадає 257,1 га (12,3 %) мисливських угідь області. Кількість зареєстрованих в області мисливців складає більше 28 тисяч осіб.

Лісівники Вінниччини ведуть постійну роботу над створенням для мисливських звірів кращих умов існування – це забезпечення кормовою базою, регулювання чисельності хижаків та шкідливих тварин, боротьба з браконьєрством. 3а 2018 рік Вінницьким ОУЛМГ було видано 47 дозволів на добування хижих та шкідливих тварин.

З метою охорони державного мисливського фонду та контролю за дотриманням правил полювання держпідприємствами Вінницького ОУЛМГ постійно проводяться рейдові перевірки. До складу рейдових бригад входять представники державної лісової охорони, єгерської служби лісгоспів та працівники поліції.

Упродовж 2018 року усього проведено 1015 рейдів, в яких було задіяно більше 2,7 тис. осіб. У результаті роботи рейдових бригад було складено 453 протоколи, і відповідно притягнуто до адміністративної відповідальності 453 особи. На порушників накладено штрафів на загальну суму більше 92 тис. грн.

Також учасниками рейдів знято майже 800 петель. Це наймасовіша через свою дешевизну і простоту виготовлення браконьєрська снасть в Україні для здобування мисливських тварин. Крім того, це дуже жорстокий вид добування дичини. Потрапивши в зашморг, тварина довго мучиться від болю, повільно задихаючись. Основна небезпека від їхнього застосування пов'язана з тим, що після закінчення зими петлі браконьєрами не знімаються, а тварини гинуть у петлях й надалі.

Тож мисливствознавці Вінниччини звертаються до населення поважати законодавство, а головне - бути людяними, толерантними, відповідальними і чуйними у поводження із братами нашими меншими, берегти тваринний світ лісів нашого краю!

Автор: Прес-служба Вінницького ОУЛМГ

https://tlu.kiev.ua/novini-zakhodi/novina/article/reidovi-brigadi-vinnichini-za-rik-vijavili-453-porushnikiv-pravil-poljuvannja-i-znjali-800-brakonjerskikh.html

Далі...

Дільничні поліцейські викрили двох чоловіків, які незаконно спиляли дерева акації у Верхньорогачицькому районі

Ввечері у Верхньорогачицьке відділення поліції зателефонували жителі с.Самійлівка і повідомили, що зі сторони лісосмуги чути звуки працюючої пили. Про це повідомляє відділ комунікації поліції Херсонської області.

Як повідомив начальник Верхньорогачицького відділення поліції Ігор Усенко, першими на місце прибули дільничні поліцейські. Вони виявили двох лісорубів, які за допомогою бензопили знищили великі дерева акації та завантажили їх у причеп. Чоловіки пересувалися на автомобілі «ВАЗ». Поліцейські вилучили транспортний засіб з деревиною та бензопилу.

Лісорубами виявилися місцеві жителі. Вони пояснили, що спилили дерева для власних потреб. Наразі встановлюється сума збитків, завданих лісовому господарству. Відкрите кримінальне провадження за ст.246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка лісу».

http://kherson-news.info/incidents/dilnichni-policeiski-vikrili-dvoh-cholovikiv-iaki-nezakonno-spiliali-dereva-akaciyi-y-verhnorogachickomy-raioni-3/

Далі...

Мисливці головні вороги червонокнижних тварин. Вони знищували або знищують лісового кота, ведмедя, зубра і рідкісних хижих птахів

Володимир Борейко

Мисливці є головними ворогами червонокнижних тварин. Одних вони знищували по по жадібності, заради трофею, інших-як «шкідливих» для них самих, мисливців, тварин. Розберемо це на прикладі рідкісних хижих птахів, ведмедя, зубра і лісового кота.

Хижі птахи вже протягом більш ніж двох століть вважаються мисливцями «шкідливими» тваринами і масово винищуються. На початку-середині 20 століття практично всі хижі птахи були занесені мисливцями в нормативні документи, згідно з якими відстріл хижих птахів не тільки офіційно дозволявся, а й заохочувався. Так, тільки в 1962 р в Україні офіційно було відстріляно 71246 «шкідливих» птахів, а всього в Радянському Союзі в цей рік мисливцями було знищено 1 млн.154 тис. «Шкідливих» птахів. Причому кількість денних хижих птахів і сов склало 105 тисяч, тобто майже 10%. Іншими словами, кожна десята убита мисливцями «шкідлива» птах виявлялася або совою, або денної хижим птахом (1). Через систематичне видового терору, що проводиться мисливцями протягом двох століть, практично всі великі хижі птахи, а також сови виявилися в Червону книгу (4). Однак це не зупинило мисливців. Їх нелегальний відстріл мисливцями триває і донині. Так, до Червоної книги України занесено 22 види хижих птахів, з яких 9 видів (40%), як випливає з видових нарисів, потрапили в Червону книгу в тому числі з-за триваючого відстрілу мисливцями (4).

До Червоної книги України занесено лісовий кіт. Згідно видового нарису про цю тварину, однією з головних причин зменшення чисельності лісового кота є «відстріл тварин під час регулювання чисельності бродячих домашніх котів, а також під час полювання» (4).

Іншими словами, екологічно безграмотні і не розбираються в диких тварин мисливці беруть рідкісного лісового кота за «безпритульних» домашніх кішок і знищують його. Справа в тому, що ст. 33 Закону України «Про мисливське господарство та полювання

«Якраз націлює мисливців на знищення« безпритульних »котів, а працівників мисливських господарств навіть зобов'язує стріляти« безпритульних »котів. Більш того, виходить, що Держлісагентства заради вбивства червонокнижного лісового кота навіть безкоштовно забезпечує мисливців патронами та іншим необхідним спорядженням. (7).

Ось як звучить жіводерская стаття 33 даного Закону =

« Стаття 33. Відстріл та відлов Хижих та шкідливих тварин,
Добування Мисливських тварин для наукових цілей,
переселення в Нові місця перебування

Відстріл та відлов вовків, бродячих собак и котів, сіріх
ворон здійснюються Мислівці во время полювання на інші види
Мисливських тварин. }

Відстріл та відлов переліченіх тварин, а такоже вовка и лисиці
не в мисливський сезон або в заборонених для полювання місцях
здійснюються Мислівці за дозволив центрального органу віконавчої
власти, что реалізує державну політику у сфері лісового та
мисливського господарства, а в межах територій та об'єктів
природно -заповідного фонду - за дозволив обласних, Київської,
Севастопольської міськіх державних адміністрацій, за письмовий
заявив користувача Мисливських угідь. Центральний орган віконавчої власти, что реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, и
Користувачі Мисливських угідь могут безоплатно Забезпечувати
міслівців, Які добувають зазначеним тварин, набоями та іншім
необхіднім спорядження.

Добування вовків, лисиць, єнотовідніх собак, бродячих собак и
котів, сіріх ворон Належить до службових обов'язків ПРАЦІВНИКІВ,
уповноважених Здійснювати охорону Мисливських угідь, і
здійснюється без спеціального на це Дозволу в течение року. »(7).

Ми звернулися до відомого в Україні фахівця з хижою твариною, кандидату біологічних наук, зоологу Марині Шквиря з проханням прокоментувати шкоду, якої завдають мисливці, відстрілюючи лісового кота під виглядом «бродячих» домашніх кішок. Марина Шквиря пише, що шкода від цього-«Величезний. Майже всі мої знахідки трупов- це відстріл під ідею «яка різниця який» або «це бродячий» .Плюс собак спускають і не заважають тиснути будь-яких котів вообще.Особенно плавні і дороги вздовж полів »(5) .Як то кажуть, коментарі тут зайві. Не пощастило і ведмедю У 1996 році, а потім в 1998 р, а потім в 2002 р  Держкомлісгосп України затвердив Наказ № 26 від 28.02.2002 року "Про затвердження граничного рівня цін на мисливські трофеї, добуті іноземними громадянами, та граничних рівнів цін на послуги, які їм надаються ». Цим наказом іноземним мисливцям (та й своїм, українським) дозволялося (незаконно !!!) відстрілювати занесеного до Червоної книги зубра і занесеного до Червоної книги ведмедя. Відстріл зубра максимально коштував 3100 євро, відстріл самки-1300 євро, відстріл теляти зубра 1100 євро, поранення зубра-1300 євро. Відстріл ведмедя максимально коштував 3100 євро, поранення ведмедя-1600 євро (2) .Завдяки цьому незаконному наказом Держкомлісгоспу, та незаконному полюванні на ці види рідкісних тварин, чисельність зубрів з 1991 по 2007 р (коли цей незаконний наказ був скасований під нашим тиском Генпрокуратурою України), скоротилася з 720 голів до 200 голів, а чисельність ведмедя з 600 голів впала до 300 голів (2,3). Тільки іноземними мисливцями за цей час було вбито за офіційними даними Держкомлісгоспу України 34 зубра (2).

Література

1. Гусев О.К., 1963, Кого же мы уничтожаем, Охота и охотничье хозяйство, № 9, стр. 28-30.
2. Борейко В.Е., Сесин В.А.,  2007, Истребление зубров в Украине, Беларуси, Польше и России, 2007, К., КЭКЦ, 80 стр.
3. Статистичний щорічник  України за  2011 р,, 2012, К, ТОВ « Август Трейд», 558 стр.
4. Червона книга України. Тваринний світ, 2009, К, Глобалконсалтинг, 600 стр.
5. Ответ М.Шквыри по электр.  Почте  на вопросы , 20.01.2019 г.
6. Борейко В.Е, 2008, Этика и практика охраны биоразнообразия, К, КЭКЦ, 360 стр.
7. Закон  України « Про мисливське господарство та полювання»

http://ecoethics.ru/ohotniki-glavnyie-vragi-krasnoknizhnyih-zhivotnyih-oni-unichtozhali-ili-unichtozhayut-lesnogo-kota-medvedya-zubra-i-redkih-hishhnyih-ptits/

Далі...

В лісах Тернопільщини "полювали" на мисливців

20 січня рейдова група Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства проводила патрулювання мисливськими угіддями на території кількох районів області разом із працівниками спецпідрозділу поліції.

Патрулюючи лісові мисливські угіддя Підгаєцького району, рейдова група помітила свіжі сліди автотранспорту, що вивели їх на п’ятьох осіб.

Враховуючи те, що сезон полювання на парнокопитних завершився, перебувати зі зброєю на території лісових мисливських угідь заборонено. Відтак особи свідомо проігнорували це та пішли на порушення, адже маючи дозволи на полювання на території польових угідь на хутрового звіра, порушники зайшли в лісові мисливські угіддя зі зброєю та ще й у супроводі мисливських собак.

Побачивши працівників рейдової групи, порушники мисливського законодавства далися навтьоки, та мисливський патруль оперативно перехопив зловмисників.
Як поінформував керівник рейдової групи обласного управління лісового та мисливского господарства, головний мисливствознавець області Микола Слюсаревський, до даних осіб застосовано адміністративні санкції відповідно до ч. 3 та 4 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство і полювання».

На порушників правил полювання складено 5 протоколів про вчинення адміністративних правопорушень. Штраф особами сплачено добровільно.

14:42, 25 січня

https://www.0352.ua/news/2284903/v-lisah-ternopilsini-poluvali-na-mislivciv

Далі...

Торік у лісах Тернопільщини не зафіксовано жодної пожежі

Про це поінформував перший заступник начальника обласного управління – начальник відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів управління Іван Приймачук.

Така позитивна тенденція спостерігається уже протягом останніх трьох років. І це, незважаючи на те, що випадків виникнення пожеж в екосистемах та суміжних із лісовим фондом ділянках щороку фіксується чимало.

Як зауважив перший заступник начальника управління, в лісогосподарських підприємствах у 2018 році належним чином проводили профілактичні й попереджувальні заходи щодо охорони лісу від пожеж. Зокрема, облаштовано 160 км мінералізованих смуг, проведено догляди мінсмуг протяжністю 502 км.

Проведено 194 рейди з виявлення порушників правил пожежної безпеки в лісах, затримано 8 осіб. Найвища ефективність рейдів із виявлення порушників спостерігалася у двох підприємствах: Бережанському лісомисливському та Бучацькому лісових господарствах, повідомляють у прес-службі Тернопільського ОУЛМГ.

П’ятниця | 25.01.2019 | 22:01:46

https://nday.te.ua/torik-u-lisah-ternopilschyny-ne-zafiksovano-zhodnoji-pozhezhi/

Далі...

Глава Держекоінспекції розповів, чому отруйників природи в Україні неможливо покарати

Чому в Україні неможливо зупинити вирубку лісу і незаконний видобуток піску і води; про те, як Бортницька станція аерації перетворилася в сповільнену екологічну бомбу, а вся країна - на велетенський смітник, тому що закон просто не зобов'язує переробляти відходи.

Про те, що будівництво в охоронних зонах зупинити практично неможливо, тому що за такі порушення "нічого не буде", чому нікому немає діла до ртутного могильника в центрі Києва і про те, як застаріле трудове законодавство грає на руку "вічнохворим" чиновникам говоримо з головою Державної екологічної інспекції України Андрієм Заїкою.

АСН: Щодо заяв пана Семерака, міністра екології та природних ресурсів. Він незадоволений вашою роботою. Наскільки це відповідає дійсності?

Я би сказав так: ми всі незадоволені роботою екологічної інспекції в тому форматі, в якому вона зараз існує. Є об’єктивні і суб’єктивні чинники. Питання лежить у площині повноважень інспекції. Після Революції Гідності було прийнято ряд декларативних актів по різним галузевим напрямкам. Як вони виконуються чи не виконуються в інших галузях – це не моя компетенція. Я можу сказати, що відбувається у нас в інспекції.

Була прийнята коаліційна угода, яка, наскільки я розумію, де-юре ще й досі діє. Там один із пунктів, якщо я не помиляюсь – пункт 1.2.3. у розділі 17 передбачає створення єдиного контролюючого органу у сфері довкілля, якому мають бути передані всі контролюючі функції. Тобто має бути один орган, який буде контролювати все. На сьогодні контролюючі функції у природоохоронній галузі розпорошені.

АСН: Що це означає на практиці? До прикладу, є Державне агентство лісових ресурсів.

Воно, безумовно, робить важливу для країни річ – вирубує ліс, продає його на експорт, країна отримує валюту, яка на сьогодні дуже потрібна. Але, в той самий час, воно саме себе контролює. Логіки в цьому немає. Не може суб’єкт провадити якусь діяльнсть і сам себе контролювати. Те саме меншою мірою є в Державному агентстві водних ресурсів.

Те саме є в Службі геології та надр. Коаліційна угода виходила відповідно з європейського досвіду, на який зараз так модно орієнтуватися, із світового досвіду, і врешті решт із здорового глузду. Тобто один орган контролює, інший – безпосередньо займається якоюсь виробничою діяльністю. Як наслідок цієї коаліційної угоди, був прийнятий ряд законодавчих актів, зокрема була прийнята Постанова уряду № 442, яка передбачає в частині дерегуляції розформування Сільгоспінспекції і передачу її функцій в різні органи. Частину – в новий орган, Держпродспоживслужбу, частину – в Держгеокадастр, частину – в Держекоінспекцію саме в частині контролю за землями. До прикладу, у нас існує дуже серйозна проблема, про яку всі зараз говорять – я маю на увазі сміттєзвалища. Чому ми не можемо в повній мірі ефективно впливати на цю проблему?

Саме через те, що ця постанова уряду не виконана і нам ці функції досі не були передані. В цьому я вбачаю певну політичну волю. Спочатку був абсолютно логічний ланцюжок: створюємо єдиний контролюючий орган і, відповідно, він має права і несе відповідальність. Не можна нести відповідальність, не маючи прав. На сьогодні наші функції дуже сильно розпорошені.

Крім того рівень покарання за злочини в природоохоронній сфері – неадекватний. Тобто неадекватно низький. Європейське законодавство на порядок більш жорстке, порівняно із українським. Однак щойно ми починаємо про це говорити, відразу ж Регуляторна служба та громадськість говорять про тиск на підприємництво.

АСН: Можете навести якісь конкретні приклади?

Нещодавно до мене на прийом прийшли представники громадськості селища Тарасівка на Київщині зі скаргою на незаконне сміттєзвалище і з питанням “чому ви нічого не робите?”. Сміттєзвалище незаконно зайняло близько 10-15 гектарів землі. Ми оштрафували власників на 9 тисяч гривень, оскільки в країні існує саме така методика розрахунку штрафів. Ми не можемо зі стелі взяти розмір штрафу. До чого це призводить? Суб’єкт господарювання державної чи то приватної форми власності, перш за все, керується економічною доцільністю. Зрозуміло, що є поодинокі дійсно соціально відповідальні підприємства, але в більшості випадків всі просто підраховують, що вигідніше.

Сьогодні значно вигідніше сплатити мізерні штрафи і далі незаконно діяти. Можна цю ситуацію порівняти з тим, як постійно збільшуються штрафи за перевищення швидкості на дорогах та вживання алкоголю за кермом. Уявіть, що штраф за перевищення швидкості буде 201 гривню, а за вжавання алкоголю – 2 гривні. Думаю, велика кількість людей і чарку собі дозволить, і буде ганяти, і при цьому буде виконувати вимоги закону. Штраф сплатив – поїхав далі. Розмір покарання має бути такий, щоб при виборі опцій виконувати вимоги законодавства чи сплачувати штрафні санкції, все ж таки люди обирали виконувати вимоги законів.



АСН: А чому за три роки дій цієї нової влади не прийняти нові законодавчі акти, які б збільшили це покарання?

Держекоінспекція не є суб’єктом законодавчої ініціативи, хоча ми, зрозуміло, співпрацюємо з профільним комітетом Верховної Ради, і співпрацюємо плідно, маємо підтримку. Причини пов’язані частково з політичною волею, частково з бюрократичними перепонами. Я на державній посаді – вперше, все життя працював в бізнесі, і для мене деякі речі виглядають абсолютно дико. Коли я зайшов на цю посаду і подивився існуюче Положення про екоінспекцію, природоохоронне законодавство, ми зібрали експертів, виписали концепцію, наше бачення того, якою має бути Держекоінспекція. А потім почалися нескінченні поневіряння.

АСН: Вашу концепцію не підтримали? Чи були якісь зауваження, обговорення?

Ну по-перше, в Міністерстві екології з часів Майдану це вже третій міністр і, крім того, було двоє виконуючих обов’язки міністра. Тобто, фактично п’ять очільників відомства змінилися за неповних три роки. А згідно українського законодавства ми, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується урядом через міністра, Положення про Держекоінспекцію подаємо через міністерство на інші органи державної влади. І от воно знову і знову поверталося. Тобто ми зі свого боку неодноразово подавали свої пропозиції, і далі продовжуємо подавати це робити.

АСН: Тобто всі ваші концепції, всі ваші пропозиції про реформування екологічної інспекції завертаються назад вже на рівні керівництва?

Вони завертаються, вони тонуть... І це не лише питання Мінприроди. Це питання навіть більшою мірою інших органів. Положення має заюстувати Мінюст, його мають завізувати ряд суміжних міністерств – Міністерство АПК, інші міністерства і відомства. Тобто нічого не відбувається.

АСН: А чому, на Вашу думку, за Вашими оцінками, нічого не відбувається?

Відверто кажучи, я думаю, що не вистачає політичної волі і узгодженності. На жаль, якщо взяти відсутність політичного консенсусу нагорі, то це так чи інакше проецюється на всі поверхи вниз. Плюс величезною проблемою є власне правила функціонування державного механізму, що для мене особисто було справжнім відкриттям.

АСН: Які саме?

От візьмемо такий простий приклад, який для мене був просто шоком. Мова йде про Закон про працю, кадри, призначення і звільнення. Коли я працював у бізнесі, я розумів, що найважливіша людина – це фінансовий директор. Найважливіша людина на державній службі, на мою думку – це кадровик. Звільнити людину просто неможливо. Є випадки, коли люди за посади судяться роками.

От нещодавно до нас надійшла постанова Виконавчої служби про поновлення на службі людини, яка судилася з 2009-го чи 2010-го року. Фактично у нас патерналістська держава, і суд стає на бік працівника, а не роботодавця. Враховуючи те, як у нас працюють суди, якщо у нас таких судових процесів десятки, то наш юридичний відділ більшість часу витрачає на суди всередині інспекції за поновлення на посадах. З 1-го травня поточного року вступив у дію новий Закон про державну службу, який дещо покращив ситуацію, але він дуже далекий від досконалості.



АСН: ... і з “лікарняними” також виникають проблеми?

Це взагалі окрема тематика. Можливо, варто запросити МОЗ зробити якесь дослідження, тому що рівень захворюваності керівного складу в екоінспекції зашкалює. Думаю, що шахтарі або робітники на уранових копальнях менше хворіють, ніж наші працівники. При чому раніше можна було чотири місяці хворіти, потім день на роботі, потім знову хворіти, і так – роками.

Зараз, на щастя, закон чітко визначає: або чотири місяці хвороби безперервно, або п’ять місяців сукупно за рік. І тоді керівник має підстави звільнити людину. У нас був випадок, коли людина хворіла 119 днів, а на 120-й день вона раптом одужала, щоб далі знову хворіти. Це питання реформування системи державного управління в широкому сенсі. Ми чітко розуміємо, що відповідальність за “лікарняний”, по великому рахунку, ніхто не несе. Тому для того, щоб держава ефективно працювала, будь-який орган, не лише екоінспекція, потрібно мати керованість, мати можливість призначати і звільняти людей, і мати дієвий законодавчий інструментрій – те, чого ми наразі не маємо. Більшість претензій до екоінспекції, на превеликий жаль, не безпідставні, але ми фактично не можемо працювати так, як би ми хотіли і як ми могли би працювати.

АСН: В чому, на Вашу думку, полягає вихід з такої ситуації?

Потрібні зміни в законодавстві щодо діяльності екоінспекції як такої, і, напевне, більш широкі зміни. До речі, я знаю, що зараз будуть зміни до Закону про державну службу, тому що зрозуміло, що жоден закон не є на 100% досконалий. Окреме питання – це матеріально-технічне забезпечення. Що таке екоінспекція? От інспектори їдуть на рейди по браконьєрам, по рибі, надзвичайні ситуації сталися. Але автомобілі останній раз закупалися 7-8 років тому, комп’ютери – зразка десятирічної давнини, форми немає.

На наступний рік у нас бюджет близько 250 мільйонів гривень. З них 90-95% - це зарплата. У нас не вистачає коштів навіть на обладнання лабораторій, на реактиви. А якщо у нас немає реактивів у лабораторіях, не повірені прилади, ми не можемо виконувати свої безпосередні функції. Навіщо просто витрачати кошти на зарплату, якщо у нас немає коштів на те, щоб виконувати нашу роботу? При цьому, на бюджетному комітеті Верховної Ради я доповідав про наш бюджет, наше бачення, скільки коштів ми просимо на лабораторії. Це відносно невеликі кошти, порівняно із зарплатою, 10-20 мільйонів гривень. А один з народних депутатів каже: “А навіщо? Ми ж вам зарплату підвищили”.

Оце є рівень обізнаності і сприйняття. І це при тому, що за результатами перевірки Держекоінспекції у Дніпропетровській області ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», після судових процесів до бюджету було стягнуто понад 72 млн грн. збитків, заподіяних державі, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Я вже не кажу про те, що йде системний процес урізання повноважень екоінспекції саме як контролюючого органу і деякі речі доходять до абсурду.

АСН: Які саме повноваження екоінспекції у вас забрали?

Протягом півтора року діяв мораторій на перевірки – ми взагалі нічого не могли перевіряти. З другого півріччя 2015 року цей мораторій був скасований. Але у контролюючого органу у галузі довкілля мають бути певні надзвичайні повноваження. Що я маю на увазі? Наприклад, якесь підприємство починає скидати у річку шкідливі речовини. Ми не можемо чекати місяць-два поки нам дадуть дозвіл. Ми маємо виїхати на цю подію на річці, так само як пожежники виїжджають на пожежу. Що ж у нас відбувається по факту? У нас є два види заходів: планові та позапланові. Плани заздалегідь складаються, позапланові – це коли до нас звертаються громадяни зі скаргами і ми виїжджаємо на перевірку.

Зараз плануються зміни до закону, згідно яких ми маємо на сайті давати повідомлення за певний термін, що ми їдемо на позапланову перевірку. Мотивація така, що це – зниження тиску на бізнес. Але як це виглядає на практиці? Громадяни поскаржилися на підприємство, ми розмістили на сайті інформацію про те, що ми на приїдемо із перевіркою через 10 днів. Власник вимикає все обладнання і вже нічого не забруднює. Доказів забруднення у нас немає.

Це те саме, якщо Нацполіція буде повідомляти наперед про обшук чи затримання. Другий момент. Є така норма – про недопуск інспекторів. От коли сталася ця трагедія на Грибовецькому сміттєзвалищі, нас питали, чому ми нічого не робимо. Перепрошую, але останні чотири чи п’ять років нас туди взагалі не допускали.



АСН: Чому?

У суб’єкта господарювання є право нас не допустити на перевірку. Навіщо тоді потрібна така інспекція? Звісно, коли вже сталося лихо, відкрили кримінальне провадження, всі приїхали – прокуратура, поліція – тоді вже і нас допустили. Але що з того, коли трагедія вже сталася? Тобто це питання повноважень інспекції, керованості, кадрової політики, ну і звичайно питання, з якого я починав – це питання відповідності покарання злочину. Тематика, за яку нас весь час критикують – незаконні намиви піску. Ми порушників штрафуємо, штрафи сплачуються. Але порівняно з тим, що отримують ті незаконні копачі і що вони сплачують – їм дуже вигідно ці штрафи сплачувати. Вони порушили закон, штраф сплатили, понесли покарання.

АСН: Чи є якийсь бізнес інтерес, чи політична воля, чи певна зацікавленість того ж міністра Семерака та інших, хто Вас критикує в тому, що нічого не зроблено і у Вас немає реальних важелів впливу, ні законодавчих актів, ні фінансового забезпечення? Чому Вас так критикує той же міністр і його прибічники?

З одного боку незручно критикувати керівництво, хоча згідно Закону про центральні органи виконавчої влади суб’єктом мого призначення є Кабінет міністрів України. Просто діяльність центральних органів виконавчої влади скеровується міністром через відповідне міністерство. Я не вбачаю якоїсь особистої неприязні. Просто, на превеликий жаль, інспекція в межах тих повноважень, які є сьогодні – неефективна і в принципі не може бути ефективною. Але питання в тому, що просто всіх звільнити і всіх нових набрати в ту матрицю, яка існує – абсолютно нічого не зміниться.

Те, що треба значною мірою оновлювати склад – це теж, безумовно, правильно. Люди працюють роками, люди тримаються за посади і дуже непросто їх звільнити. Мені соромно про це говорити, але це факт – приблизно раз на місяць відбувається затримання нашого працівника. При чому інколи це доходить до абсурду. От наприклад – Чернівецька область, рік тому інспектора (прізвище називати не буду) затримали на отриманні хабаря за дозвіл при незаконному видобутку піщано-гравійної суміші. Звільнити його ми не можемо. Кілька тижнів тому той самий працівник, та сама історія, також піщано-гравійна суміш. От як так можна? Ця людина і досі працює. Це не питання, що я його тримаю чи хочу бачити. У нас іде низка судів, в основному це, звичайно, стосується керівного складу територіальних органів екоінспекції, тобто керівники інспекції, їх заступники, ті люди, які працюють там роками, для них це є засобом для існування, звичайно не зовсім легальним і вони тримаються за місця усіма силами.

АСН: А вони підпадають під норми закону про очищення влади, якщо вони роками працюють на керівних посадах?

Наскільки я розумію, під люстрацію попадали лише керівники територіальних органів і заступники.

АСН: А на місцях щось змінилося?

Нічого не змінилося. Ті самі люди, які роками в цьому варяться. От така на сьогодні ситуація. Тому, з одного боку критику на адресу інспекції я сприймаю як об’єктивну, а з іншого при такій законодавчій моделі, при такому Положенні про державну екологічну інспекцію можна всіх звільнити, нових людей набрати, але нічого не зміниться.

АСН: Просто щоб поставити своїх?

Не без цього. Розумієте, керівник центрального орагну виконавчої влади так чи інакше є, звичайно, фігурою неполітичною, але він має маневрувати. Є якесь бачення депутатів, є бачення голів обласних адміністрацій, тому що раніше вони погоджували призначення керівників територіальних органів. Ну і взагалі, має бути якийсь здоровий глузд, консенсус стосовно діяльності екоінспекції. Однак в такому розхитуванні ситуації навколо Держекоінспекції я конструктиву не бачу. Потрібно спочатку змінити модель, а потім міняти людей.

АСН: Давайте поговоримо ще раз не про політику, а реальні проблеми. Чи контролює екоінспекція екологічність громадського транспорту?

З перевіркою транспорту так само є проблема, оскільки порядок, згідно якого Держекоінспекція може це робити, скасований. Тобто ми і тут маємо проблему недосконалого законодавства в природоохоронній сфері.



АСН: Останнім часом у столиці виникає багато скандалів, пов’язаних з роботою автомобільних мийок, які розташовані поблизу житлових будинків, працюють цілодобово і навіть чистять інтер’єрні килими. Чи є це законно і як з цим бореться Держекоінспекція?

Справа в тому, що більшість автомийок як суб’єкти господарювання працюють за спрощеною системою оподаткування. На превеликий жаль на сьогодні екоінспекція не має повноважень перевіряти такі суб’єкти.

АСН: Таке уточнення. Які наразі найбрудніші місця у столиці? І хто у цьому винен?

Скажу коротко. Я досить давно і тривалий час був причетний до природоохоронної тематики, це була більше громадська діяльність. Мені здавалося, що я уявляв собі ситуацію із довкіллям. Але вона значно гірша, ніж я собі може уявити будь хто, хто не занурюється у цю проблематику. У нас справи дуже кепські. Нещодавно було оприлюднене міжнароде дослідження ВОЗ, згідно якого в Україні – найбільший у світі рівень смертності людей від викидів в атмосферне повітря. Не в абсолютних цифрах, а відносно кількості населення. Звичайно, ці дослідження відносні, це важко довести і зафіксувати, але це дуже тривожний сигнал. Можливо, ми не перші, а треті, але що це, по великому рахунку, змінює?

В столиці – жахлива ситуація із Дарницькою ТЕЦ, Бортницька станція аерації, завод “Радикал”. Це я називаю забруднювачів, які всім відомі, на кого постійно скаржаться люди і ці питання потрібно вирішувати, оскількі це питання великих коштів. Крім того, весь час виникають якісь точкові проблеми і, напревеликий жаль, причина полягає у відсутності у нас важелів впливу з точки зору повноважень. От я приведу приклад. Звернулися мої знайомі, які живуть на Лівому березі у Києві в районі Ленінградської площі. Там працює підприємство “Фанпліт”, яке займається обробкою деревини. Так от це підприємство здійснює опалення тирсою і відходами деревообробки, хоча вони повинні опалювати газом. Відповідно, і рівень забруднення повітря принципово різний. Це те саме, коли вам треба скип’ятити чайник на плитці чи ви те саме можете зробити, розклавши у себе на кухні багаття. Результат буде той самий, але дихати там буде нічим. Люди скаржаться постійно. Але ми, фактично, нічого не можемо зробити. Ми прийшли перевіряти вдень, вони котел вимкнули, а вночі знову ввімкнули. Ми пишемо у Нацполіцію, прокуратуру, але нічого не відбувається.

АСН: А як має бути? Які, на Вашу думку, в такій ситуації потрібні повноваження екоінспекції, щоб подібні випадки не повторювалися? 

Екологічна інспекція повинна мати такі повноваження, щоб ми прийшли і просто закрили підприємство. Або виписали такий штраф, щоб підприємству було вигідніше опалювати газом, аніж сплачувати його. Чому я навів цей приклад?

Коли до нас надходить скарга, тобто фізична особа звертається до нас, то ми не можемо не вийти на перевірку. Інколи буває так, що подібні ситуації виникають через недобросовісну конкуренцію, хтось на сусіда образився, але бувають ситуації абсолютно об’єктивні, як у випадку, про який я щойно сказав. Спочатку мені подзвонив знайомий, потім пришла до мене делегація мешканців того району міста, тобто люди масово скаржаться, люди хворіють. Але наші можливості - мінімальні.

Та сама ситуація із Дарницькою ТЕЦ – це приватне підприємство, за яким стоять кошти, прибутки. Знову ж таки, ми можемо скільки завгодно скаржитися на Бортницьку станцію аерації, але Київ не може залишитись без очисних споруд. Так само, ми не можемо відключити водоканали, які є серйозними забруднювачами.

АСН: Який вихід із такої ситуації? Як нам вирішувати ці проблеми?

Має бути системність, має бути державна програма, коли подібні підприємства поступово виводяться з експлуатації, вводяться нові потужності. З іншого боку є суб’єкти господарювання, і державної, і недержавної форм власності, коли від того, що ми їх закриємо, ніхто не помре, місто не залишиться без світла чи води, вони дійсно шалено забруднюють довкілля.

Наприклад, раніше інспекція, виходячи на перевірку, мала повноваження призупиняти діяльність підприємства, якщо фіксувались серйозні порушення. На сьогодні ми маємо позиватися до суду. А цей процес може тривати роками. По-друге, якщо на одному боці інспекція і юристи із зарплатнею 3 тисячі гривень, а на іншому – потужне підприємство, яке заробляє серйозні кошти і має кваліфікованих юристів, які працюють за великі кошти. А потім нас питають, чому ми нічого не робимо. Ми відповідаємо, що от ми подали до суду, що ми ще можемо зробити? Є повноваження, в межах яких ми робимо максимум, що можливо.

АСН: Скільки у Києві та під Києвом незаконних сміттєзвалищ? Як з цим бореться екоінспекція?

Точну кількість незаконних сміттєзвалищ важко назвати, оскільки купа сміття у 5 кв.м. – це вже незаконне сміттєзвалище. Крім того, в Україні закони не зобов'язують переробляти сміття. Передбачене лише захоронення. Однією з найбільш злободенних і невирішених проблем для більшості населених пунктів країни є ліквідація незаконних сміттєзвалищ. Згідно нашого законодавства вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів покладено на органи місцевого самоврядування, які зволікають з впровадженням сучасних технологій поводження з побутовими відходами. З цієї ж причини в населених пунктах, як правило у приватному секторі, долинах річок, балках, віддалених лісах щорічно виявляються сотні і тисячі несанкціонованих звалищ. Це одна з найгостріших екологічних проблем.

АСН: сміттєзвалища такі небезпечні для здоров’я людини?

По-перше, розкладаючись, сміття отруює землю, грунтові води і навіть повітря. Крім того, часті випадки, коли люди самі спалюють відходи, сухе листя. Але при згоранні виділяється ще більше шкідливих речовин, таких як окис азоту, метан, вуглекислий газ та інші. Їх вміст може бути до десятків відсотків від складу повітря. Більше того, сміття самозаймається, оскільки відбуваються хімічні реакції, підвищується температура. Аби подолати цю проблему, Україні потрібні інвестори, розширена відповідальність виробника. Інший важливий момент – сміття як ресурс має великий потенціал. Його можна переробляти, використовувати для опалення метан, який утворюється на полігонах.

Лише на львівському сміттєзвалищі утворюється блізько 10 млн кубічних метрів метану щорічно. Шведи – світові лідери у переробці сміття. Сьогодні у них майже половина відходів переробляється, а інша половина використовується для вироблення тепла. І лише близько 1-2% залишається непереробленим. В Україні ж натомість і досі відсутня національна система поводження з відходами, яка має починатись із зменшення кількості відходів, впроваджує роздільний збір сміття, транспортування і власне перетворення сміття у ресурс.

АСН: Нещодавно екологи показували журналістам місця на Дніпрі, де річку можна перейти бродом, вона міліє. Кажуть, що це через незаконний видобуток піску. Чому це відбувається і які наслідки?

У Держекоінспекції немає повноважень перевіряти суб’єктів господарювання, які здійснюють роботи по добуванню корисних копалин в частині нагляду за додержанням законодавства про охорону та використання надр на землях водного фонду та інших землях. Тобто повноваження, надані Держгеонадра, застосовуються на офіційних родовищах. А самовільне добування корисних копалин за їх межами, у тому числі на землях водного фонду, залишаються безконтрольними.

При цьому згідно Ст. 23 Кодексу про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення загальною глибиною до двох метрів. Таким чином, здійснюється добування піску та його привласнення без відповідних дозвільних документів. Більше того, на даний час скасована Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду.

АСН: Як, на Вашу думку, можливо вирішити цю проблему?

Держекоінспекція повинна мати повноваження, які дозволять нам оперативно реагувати та негайно припиняти порушення вимог природоохоронного законодавства. Для цього потрібно запровадити рейдові перевірки. Необхідно також ввести поняття доцільності та обґрунтованості здійснення розчистки річок, розробити порядок реалізації незаконно добутих природних ресурсів, в тому числі і водних живих ресурсів з правом законного використання коштів на матеріально-технічне забезпечення для здійснення оперативних заходів.

АСН: В Києві деякі новобудови будуються із порушенням законодавства, в тому числі і екологічного. Наприклад – новобудова в прибережній зоні Дніпра біля метро “Лівобережна”, або історія із озером “Качине”. Які подібні справи ви оскаржуєте?

Держекоінспекція здійснює нагляд за додержанням законодавства про використання та охорону земель, у тому числі водного фонду (прибережно-захисні смуги). Відповідно до частини 2 статті 61 Земельного Кодексу України, статтями 88, 89 водного Кодексу України обмежено режим використання прибережних захисних смуг, але адміністративної відповідальності за порушення режиму не встановлено. Під час розрахування збитків, завданих самовільним зайняттям земельних ділянок ми використовуємо Методику визначення розміру шкоди, відповідно до якої нараховуються суми збитків. Але ці суми не відповідають розмірам навіть нормативно-грошової оцінки земель за 1 кв.м.

Тобто маємо проблему досить невеликих штрафів та сум збитків за порушення природоохоронного законодавства. Наприклад, за діючими методиками нарахування збитків за самовільне зайняття 1 кв. земель лісового фонду сума збитків складає – 4,83 грн, природно-заповідного фонду – 21,90, прибережно-захисної смуги – 0,63 грн. Тобто, наприклад, за самовільне зайняття 10-ти соток прибережної смуги на острові Труханів нараховується шкода в сумі 630 грн.

Що стосується столиці, то, як я вже сказав, у Державної екологічної інспекції у м. Києві відсутні можливості для оперативного реагування на порушення природоохоронного законодавства. Тому дуже потрібні зміни до Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», потрібно розробити Порядок проведення рейдових перевірок щодо охорони та використання водних живих ресурсів, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.



АСН: Багатостраждальна Бортницька станції аєрації щовесни знаходиться на межі прориву. Яка ситуація там зараз?

Бортницька станція аерації ПАТ «АК «Київводоканал» – це єдині очисні споруди стічних вод м. Києва та прилеглих міст і селищ Київської області, досить складний комплекс інженерних споруд для повної біологічної очистки стічних вод. На станції проходять очистку всі побутові стічні води, а також стоки промислових підприємств після попередньої їхньої очистки на самих підприємствах.

Проектна потужність станції – 1,8 млн. м3 стічних вод на добу (проектна потужність кожного з 3-х блоків – 600 тис. м3 на добу). Фактична витрата стічних вод, що надходять на очистку на сьогодні становить 800 000 – 1 000 000 м3 на добу. Однак, ця витрата є максимальною при якій можливо забезпечити якісну очистку стічних вод. Станція була спроектована ще у 50-60-х роках минулого століття інститутом "Київпроект" і з того часу жодних суттєвих змін в неї не вносилося.

Очевидно, що на сьогодні така схема є морально застарілою і не придатною для застосування, оскільки змінився склад стічних вод, власне якість осадів. Проблема і в тому, що руйнуються залізобетонні та металеві конструкції технологічних споруд, від корозійних процесів руйнуються технологічні трубопроводи.

Існуючі мулові поля перевантажені, оскільки відсутні ефективні технології утилізації осадів, які утворюються в процесі очистки стоків. Думаю, що далі ситуація може ще більше погіршуватися і призведе, в остаточному підсумку, до скиду неочищених стоків міста в р. Дніпро і виникнення екологічної катастрофи не тільки українського, а й європейського масштабу.

АСН: - Дуже Вам дякую!

Дякую за розмову!

http://asn.in.ua/ua/news/interview/79179-glava-gosehkoinspekcii-ushherbnye-zakony-prevratil.html

Далі...