Нові пам'ятки пророди, які планують створити, знаходяться у Дрогобицькому, Сколівському та Турківському районах.
Про це йдеться у проекті рішення, опублікованому на сайті Львівської обласної ради.
Львівська ОДА підготувала проект для розгляду депутатами на наступній сесії Львівської обласної ради про створення пралісових пам’яток природи місцевого значення.
Зокрема, на території області планують створити 4 пралісових пам’ятки природи: Сможанські старовікові ліси (Славське); Зубрицькі старовікові ліси (Турківський район); Тухлянські старовікові ліси (Славське); Східницькі старовікові ліси (Дрогобицький район).
Пам'ятки створюють для збереження унікальних залишків корінного природного старовікового лісу.
Нагадаємо, за останні 2 роки в області було створено 24 об'єкти природно-заповідного фонду.
Сьогодні, 31 січня, відбулось підсумкове засідання колегії Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, під час якої проаналізували роботу державних підприємств лісового господарства Вінниччини за 2018 – січень 2019 року та окреслили ключові пріоритети розвитку галузі на 2019 рік.
Засідання відбулось за участі першого заступника голови ОДА Андрія Гижка.
Під час засідання Андрій Гижко висловив подяку лісівникам Вінниччини за сумлінну працю та вагомі результати роботи, акцентувавши увагу на тому, що формат роботи держлісгоспів обласного управління лісового та мисливського господарства є зразковим. Зокрема, у червні минулого року лісівники з різних куточків України вивчали досвід лісівників Вінниччини в питаннях лісовідновлення і лісорозведення.
Важливими для розвитку лісового господарства України є рішення Всеукраїнської наради під керівництвом Президента України Петра Порошенка, яка відбулась 30 вересня 2017 року в Івано-Франківську. Під час наради розглянули питання щодо реформування лісового господарства та вдосконалення державної екологічної політики. Стратегію подальшого розвитку лісового господарства визначає Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду» №381/2017 від 21 листопада 2017 р.
Протягом 2015 – 2018 рр. за сприяння обласної державної адміністрації під заліснення було виділено 750 га земель та створено 708 га нових лісів.
За словами Андрія Гижка, підвищення лісистості Вінниччини також є пріоритетним напрямком роботи обласної влади, яка й надалі надаватиме підтримку в цьому напрямку.
Під час засідання присутні також обговорили особливості роботи НПП «Кармелюкове Поділля», що функціонує в лісових угіддях ДП «Чечельницький лісгосп».
Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондар висловив подяку трудовим колективам усіх держпідприємств лісового господарства області за плідну роботу в 2018 році, а також відзначив результативність роботи таких державних підприємств як: «Дашівське ДЛМГ», «Вінницький лісгосп», «Тульчинське ЛМГ». Усі зазначені державні підприємства посіли 1-3 місця в трудовому суперництві між держлісгоспами за підсумками роботи в 2018 році.
За словами Анатолія Бондаря, державні лісогосподарські підприємства Вінниччини у минулому році виконали весь комплекс робіт зі створення нових лісів, підвищення продуктивності лісових насаджень, забезпечення належного рівня охорони та захисту лісу. У 2018 році держлісгоспи області відтворили і створили 1143 га.
Під час засідання начальник Вінницького ОУЛМГ також акцентував увагу на внеску лісівників Вінниччини у створенні державних лісів. Зокрема, за 2018 рік обсяг виробленої продукції склав 759 млн. грн. (у 2017 році – 650 млн. грн.). Крім цього, на ведення лісового господарства направлено 356 млн. грн. (2017 рік - 298 млн. грн.). За словами Анатолія Бондаря, до зведеного бюджету було перераховано 235 млн. грн. (держбюджет – 173 млн. грн., місцеві бюджети – 62 млн. грн.), до цільових фондів – 63 млн. грн.
Анатолій Бондар акцентував увагу на роботі керівників держлісгоспів, враховуючи ефективність використання деревини, водних та земельних ресурсів, рекреаційних можливостей тощо. Начальник Вінницького ОУЛМГ також зазначив, що самофінансування лісогосподарського виробництва на власному ресурсі – запорука стабільної роботи держлісгоспів.
Крім цього, з основними доповідями порядку денного виступили перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Діденко, а також заступники начальника ВОУЛМГ Валентина Котенко та Андрій Колчанов.
Під час підсумкового засідання колегії Андрій Гижко та Анатолій Бондар вручили Почесну грамоту директору ДП «Гайсинський лісгосп» М.М. Лащенку, а також Подяки Голови Держлісагентства України прес-секретарям Вінницького ОУЛМГ, ДП «Бершадський лісгосп», ДП «Гайсинський лісгосп», ДП «Тульчинське ЛМГ» С.Т. Вовку, Ю.Ю. Лучик, О.М. Нікітіній та О.П. Онофрійчуку.
Виявлено групу осіб, які, попередньо змовившись, незаконно вирубували дерева.
Ця заслуга – за спільною міжвідомчою групою щодо виявлення фактів незаконної вирубки лісу на території Прилуцького району, до складу якої входять працівники Прилуцької місцевої прокуратури та Прилуцького ВП ГУНП в області.
29 січня 2019-го названа група в полезахисній смузі неподалік с. Турківка Прилуцького району, під час вирубки дерев, виявила групу осіб.
Вони незаконно рубали дерева та в подальшому завантажували лісопродукцію до транспорту марки «ГАЗ».
В ході проведення досудового розслідування, завдяки принциповій позиції Прилуцької місцевої прокуратури, незаконно здобуту деревина, автомобіль марки «ГАЗ», а також дві бензопили вилучені, та згідно рішення Прилуцького міськрайонного суду арештовані.
Наразі триває досудове розслідування, проводяться невідкладні слідчі дії, встановлюються збитки завдані державі, внаслідок незаконної порубки деревини.
* * *
Загалом протягом 2018 року, завдяки злагодженій роботі Прилуцької місцевої прокуратури, до суду направлено 5 обвинувальних актів, відносно осіб, що здійснювали незаконну вирубку дерев та заявлено позовів про відшкодування заподіяної незаконними порубками шкоди у розмірі понад 250 тисяч грн.
Приморский край постепенно становится малолесной территорией и в скором будущем может остаться совсем без леса. Об этом заявили в российском отделении международной экологической организации Greenpeace.
По словам активистов, данные о площади лесных пожаров в регионе занижены. В основном, горит территория вне земель лесного фонда, поэтому большая часть пройденной огнем площади не попадает ни в какую статистику, передает «Интерфакс» со ссылкой на пресс-службу организации.
При этом в Приморье все чаще возникают зимние лесные пожары из-за практически полного отсутствия снега. Так, по данным Greenpeace, только за январь наступившего года в регионе «сгорела территория размером с Казань».
«Сухая трава и лесная подстилка горят даже при устойчивой холодной погоде, особенно в ветреные дни. Из-за глобального изменения климата пожароопасный сезон в Приморье стал уже круглогодичным без перерыва на зиму», – отмечают экологи.
Цими днями, 30 та 31 січня на Закарпатті — у смт. Воловець, селах Свалявського району — Березники, Тибава, Дусино та Неліпино, де за межами цих населених пунктів заплановане будівництво грандіозного проекту вітроелектростанцій на Боржавському хребті, проходять громадські слухання проекту оцінки впливу на довкілля (ОВД). Кореспонденти Укрінформу побували на слуханнях у Воловці — це запланований центр проекту, бо в цьому населеному пункті є електропідстанція, у яку “закачуватимуть” підземним кабелем електрику, вироблену в карпатських горах за допомогою гігантських — висотою до 200 метрів - вітряків.
Нагадаємо, скандал навколо цього амбітного проекту виник минулого року — акурат взимку. Галас першими здійняли дельтапланеристи, які раптом виявили на кадастровій карті, що на Боржаві, саме там, де вони зазвичай літають і проводять змагання, відвели земельні ділянки під величезні вітряки. Виявилося, що ще у 2017 році інвестор провів громадські слухання, отримав землі в оренду і розпочинає будівництво вітряків на найпопулярнішому в Карпатах туристичному хребті — Боржавському.
ЗІРКА З СЕЛФІ-ПАЛКОЮ ЯК ЗАПОРУКА УСПІХУ
Ранок, дев'ята година. Під стінами селищної ради збираються місцеві й немісцеві: будуть слухання. Тут представники забудовника — фірми “Атлас Воловець Енерджи”, волівчани, їхні сусіди — жителі курортних селищ Пилипець, Подобовець, Ізки (на чиї села, а значить, і бізнес, вітряки кидають недобру тінь — у прямому й переносному значенні слова), а також дельтапланеристи, які з запуском ВЕС втрачають останній форпост для цього виду спорту в країні (Крим вони втратили ще п'ять років тому), екологи, гіди, науковці, депутати місцевих та обласних рівнів, активісти з інших міст (Ужгород, Львів, Київ, Вінниця)...
Реєструємося на слухання. Насамперед представники інвестора “протягують” до зали своїх: науковців, що робили звіт ОВД, місцевих жителів, які обома руками “за” проект ВЕС. Це переважно чоловіки середнього віку (молоді, примітно, серед них нема — зате молоді багато серед тих, хто не влазить у малу залу, вони стоять у коридорі, їм виносять колонку, аби могли все чути). Ще в холі воловецькі чоловіки кучкуються і, вигукуючи образи та непристойності на адресу не волівчан, хочуть пройти першими. “Ви за нас тут рішати не будете!” Чомусь, чоловіків найбільше дратують саме пилипчани (це селище-курорт, там із туризму живе майже кожен мешканець, у багатьох є не просто зелені садиби, а готелі й витяги). “Що ви сюди поприїжджали? Поставлять у Воловці вітряки, усі туристи у нас туй будут!” - кричить, червоніючи, дядько.
У залі доставляють стільці, в президії готуються розпочати слухання, а народу тим часом крутять промо-ролики на інтерактивному екрані: ВЕС у 3D- проекції на Боржавському хребті, цифри прибутків для місцевих, і гоп! — на екрані вигулькує Руслана. Відома борчиня за Карпати — усі ж пам'ятаємо її рейди з камерою на місця рубок у Карпатах, а тут Руслана з тою ж селфі-палкою агітує за вітряки в Карпатах. Вона робить селфі на фоні Овідіопольсої ВЕС (зведеної, до речі, тими ж турками, які будуватимуть вітряки і на Боржаві), розказує, як це круто — відновлювальна енергетика, які молодці турки, що будують у нас тут вітряки.
Д-Є-Є-ЄВУШКА, ВИ МЕНІ ТУТ НЕ РОЗКАЗУЙТЕ!
Щоправда, Руслана не говорить волівчанам, що гроші від цих вітряків також ітимуть, в основному, туркам, ні слова й про те, що місцеві жителі також не надто користуватимуться цією суперовою “зеленою” електроенергією. Ці дорогі вітрові кіловати інвестор закачуватиме в єдину енергетичну систему України за вигідним (поки ще) для нього “зеленим” тарифом і отримуватиме за це свої мільйони. Звісно, щось із того капне і Воловцю, безперечно. Але чи варта шкурка вичинки: віддати свої гори за оце “щось”?
Прямо запитую про це чоловіка із середовища тих волівчан, хто обидвома руками “за”.
- Дєєєвушка, ви мені то не розказуйте! Вітряки тут будуть, і в нас від того буде багато вигоди, - каже мені Богдан Лехман, чоловік представляється бізнесменом, власником готелю у Воловці. - Ми отримуємо в бюджет селища 300 тисяч гривень у рік від інвестора, ми отримуємо 34 робочі місця (планується поставити 34 вітряки, за кожним потрібно доглядати) — а це 34 сім’ї, які мають стабільний дохід, плюс — робота на будівництві для місцевих, яке триватиме 5 років. Кожен рік будівництва — це один соцоб’єкт для селища, який зобов'язується зробити інвестор. А ще ми отримуємо дороги на полонину, ось це — головна запорука розвитку турбізнесу для місцевих. Ми масу народу вивозитимемо на полонини! У нас по суботах молодята будуть іти на полонину біля вітряків фоткатися! У мене вже купа заявок від моїх туристів, вони хочуть приїхати сюди, коли будуть вітряки. Знаю також трьох бізнесменів, які готові інвестувати у витяги у Воловці: це ж не треба вкладати в дорогу і протягувати
електроенергію, за них це зроблять турки. Я вам говорю: з ВЕС туризм у Воловці отримає значний поштовх!
Святослав Жмуцький
А ТЕПЕР — ПРО ГРОШІ...
Тим часом, Юрій Бахарєв із департаменту екології Закарпатської ОДА починає слухання. Пропонують порядок: виступ інвестора, виступи науковців, що писали ОВД, а далі - питання від громадськості. Починає говорити Святослав Жмуцький, представник інвестора.
Говорить про те, що ВЕС потужністю 120 мегават буде збудована на території Воловецького та Свалявського районів, наголошує, що інвестор не зачіпає Міжгірського району, який виступив проти вітряків на землях Боржавського хребта, що у межах Міжгірщини. Розповідає насамперед про соціальну відповідальність інвестора, про будівництво доріг, очищення полонин від сміття, створення нових робочих місць, орендну плату 1,5 млн грн на 4 сільські та 1 селищну раду, та навіть вклад у розвиток туризму Воловецького та Свалявського районів (Жмуцький наголошує на тому, що біля деяких вітряків будуть облаштовані оглядові майданчики, а вітропарк загалом призведе до розвитку промислового туризму в регіоні).
Мені хочеться зіронізувати, що Руслана точно першою прийде робити селфі, але я ґречно мовчу і слухаю далі.
Чую знову про соціальну відповідальність інвестора, який скорегував плани на вимоги місцевого населення — і замість запланованих 40 тут збудують лише 34 вітряки, 14 — на Воловеччині, 20 — на Свалявщині. “Від 6 вітряків, до яких були претензії жителів Міжгірського району та науковців, ми відмовилися”, - каже пан Святослав.
Далі — цифри. Отже, обіцяють платити за один вітряк у місцевий бюджет — 50 тис. грн на рік.
Жмуцький також уточнює, що займуть ці вітряки площу 30 га, під дороги піде ще тридцять. Ці землі інвестору надали на 25 років, саме такий період їх і експлуатуватимуть. Також обіцяє, що за час введення в експлуатацію проекту не буде зрубано жодного дерева.
Щодо цих солодких цифр виступає із зауваженням обласний депутат Андрій Шекета (той самий, що минулого року після скандалу навколо ВЕС створив тимчасову комісію з цього питання на рівні області).
Андрій Шекета
- Поясніть, будь ласка, що отримують місцеві бюджети від вашого проекту? Ви робили заяви про 120 тис. євро для місцевих бюджетів, у звіті ОВД уже йдеться тільки про 50 тис. євро. То яка, зрештою, сума? І ще, у вас вказано як дохід місцевого бюджету ввізне мито на обладнання. Це обман, бо мито йде в державну казну, а не в місцеві бюджети, прошу наголосити.
Святослав Жмуцький уточнює, що два райони отримуватимуть від інвестора на рік 50 тис. євро від оренди землі під вітряки, плюс ПДФО, плюс у Воловці цього року інвестор вкладе 30 тис. євро у ремонт держархіву та кінотеатру.
- Ці зобов’язання десь юридично закріплені — бо я не бачив жодного такого документа? - питає Шекета.
- Ні, ще поки ні, - відповідає Жмуцький, - але вони закріплені у меморандумі, і ми їх дотримаємося
ЦЕ ВСЬОГО П'ЯТЬ УБИТИХ ПТАХІВ НА РІК
Окремо зупиняється на ОВД, мовляв, уперше в історії країни такий великий, аж 172 сторінки, зауважень до нього — ще 114 сторінок. Писали його науковці з провідних інститутів. Жмуцький називає в переліку Ужгородський нацуніверситет, Національний університет біоресурсів і природокористування України, незалежних експертів зі Львова.
Тимур Бедернічек, кандидат сільськогосподарських наук зі спеціальності "Екологія", науковий співробітник Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України, цікавиться, хто був замовником ОВД. Святослав Жмуцький відповів, що “Воловець Атлас Енерджи”.
- А хто оплачував роботу “незалежних експертів”?
- Вони також працювали на замовлення компанії.
- Тобто, - каже Бедернічек, - ми можемо вважати, що незалежні експерти працювали теж на ваше замовлення, то навіщо їх називати “незалежними”, вони зробили потрібні висновки на ваші гроші, - ця фраза науковця зриває сміх у залі.
Степан Поп
Тим часом, Жмуцький каже, а згодом ці слова повторюють і науковці Степан Поп та Людвіг Потіш з УжНУ, що у звіті були виконані всі необхідні дослідження та дотримані всі вимоги.
- Відтак, вітряки не зачіпатимуть землі заповідного фонду, не створюватимуть негативного впливу на фауну (тварини у лісі, а вітряки — на полонині), немає також негативного впливу на птахів і кажанів. Він, як дослідили науковці, що робили звіт, буде мінімальний, - каже Святослав Жмуцький.
Згодом орнітолог Петро Горов, який проводив дослідження впливу вітряків на перелітних птахів і дав фаховий висновок, що негативного впливу вітряки на птахів на Боржаві не чинитимуть, сказав сакраментальну фразу про 5 убитих птахів на рік. З його слів, саме такий потенційний вплив ВЕС на Боржаві на перелітних птахів (через цей хребет пролягає їхній маршрут весною і восени). То чи варто, мовляв, відмовлятися від проекту через п'ять убитих птахів? Також від час подальшої дискусії прозвучить від одного з її учасників, що жителі Овідіопольського району, де також стоять турецькі вітряки, після введення в експлуатацію ВЕС, інвестору взагалі дуже вдячні, бо птахи тепер не літають над їхніми полями і не псують урожаю.
Людвіг Потіш А КУДИ ЗЕМЛЮ ПОДІНУТЬ? А ЩО З ВОДОЮ БУДЕ?
Як переконують розробники ОВД, не матиме ВЕС негативного впливу і на людей. Зі слів Жмуцького, вітряки стоятимуть далеко від населених пунктів, небезпечна зона в період зледеніння визначена як 272 метри, найближчий до людської будівлі вітряк стоятиме за 2,2 км.
Цікаве зауваження щодо цього зробила Юлія Бурлаченко, кандидат фізико-математичних наук. Дівчина завважила, що оті 272 метри безпечної віддалі від вітряка в зимовий (коли із зледенілої лопасті може відвалитися шматок і травмувати людину, яка проходить поряд) період насправді вирахувані неправильно — ця відстань складає мінімум 300 метрів.
- Скажіть мені, де на хребті є місце, аби обійти ці ділянки на безпечному радіусі в 300 мерів, хай навіть у 272, як написано в ОВД? Це місце таким чином стає автоматично непрохідним у зимовий період, тут не можна буде говорити про фрірайд, бо це — пряма загроза життю людини, - сказала науковець.
Були питання у людей і щодо ґрунтових вод — чи не зачепить їх риття котлованів під 200 метрові вітряки? Ні, не зачепить, кажуть представники інвестора. Жодних загроз зникнення води нема.
Цікавило також жителів, куди піде ота земля, та порода, яку вириють під котловани. Адже якщо її викинуть на чорничники, то перший же великий дощ змиє її, і вона селевим потоком стече вниз, у Воловець. Ні, жодних селевих потоків не буде, каже забудовник. Щоправда, куди подінуть ту породу, так і не відповів.
ЦЕЙ ЗВІТ — СПРОБА БУДЬ-ЩО ДОВЕСТИ НЕОБХІДНІСТЬ ПРОЕКТУ
Загалом, як прокоментувала згодом Укрінформу звіт ОВД проекту вітряків на Боржаві закарпатська еколог Оксана Станкевич-Волосянчук, до звіту в екологів є чимало претензій.
- Звіт майже на 180 сторінок — це не нормально. Такий роздутий розмір - не через його якість, а через численні повтори одних і тих же абзаців чи навіть розділів у тексті по кілька разів. Звіт складається зі шматків розрізнених матеріалів, які, вочевидь, готували різні люди. Часто інформація у цих шматках є неузгодженою: в одній частині звіту написано, що оскільки вітроустановки будуть встановлювати на полонині, то усі об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), які нижче полонини, зокрема і річки (наприклад, загальнозоологічний заказник державного значення "Потік Оса") у жодному разі не будуть зазнавати впливів від земляних робіт важкою технікою. В іншій частині звіту автор визнає, що усі річки басейну Латориці та Боржави, які беруть свій початок саме на полонині, будуть зазнавати впливу від діяльності на полонині.
Деякі розділи автори писали не для Боржави, а просто копіювали з інших звітів, які їм раніше доводилось писати. Так у звіт потрапила Сколівська ВЕС та норкова ферма. Це свідчить про те, що люди, які підписали цей звіт, а це до десяти осіб, навіть не читали його, інакше б виявили такі ляпи.
У звіті не враховано факт, що полонина Боржава є об’єктом Смарагдової мережі (UA № 0000263), створеної на виконання Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Ця Конвенція ратифікована ВРУ, отже є частиною вітчизняного законодавства. Відсутність спеціального закону, який би регулював господарську діяльність у межах об’єкта Смарагдової мережі, не є причиною ігнорувати цю природоохоронну територію європейського значення. Також в описі усіх територій та об'єктів ПЗФ, які з усіх боків оточують полонину Боржаву, проігноровано старовікові ліси та праліси, розташовані на території верхньої межі лісу вздовж усього хребта, окрім його північної частини. Частина цих лісів уже отримала статус пам’ятки природи місцевого значення – це заповідне урочище «Березниківські праліси» на площі 385,5 га та заповідне урочище «Боржавські праліси» - на 853,5 га.
Також у звіті проігноровано факт, що згідно зі Схемою планування території Закарпатської області (Схема комплексної оцінки території. Природно-ресурсний потенціал) полонина Боржава віднесена до проектної території екомережі, через цю полонину проходить екокоридор, і там бере початок великий гідрологічний екокоридор – р. Боржава). Як на них вплине будівництво та діяльність ВЕС – у звіті жодного слова.
Ну, і щодо орнітологічних досліджень: до їхньої організації та виконання багато запитань. Наприклад, у міграційний період, зокрема в осінній, який є особливо важливим у випадку з полониною Боржавою, дослідники провели спостереження на своїх пунктах всього 2 дні у вересні та 2 дні у жовтні. Звісно, вони не побачили і 20 % того, що побачили орнітологи, які пробули на полонині Боржава, обліковуючи птахів під час осінньої міграції, з другої половини вересня до першої декади листопада. За даними закарпатського орнітолога Леоніда Покритюка саме у жовтні проходили найпотужніші хвилі міграцій журавля сірого - по кілька тисяч у день. Птахи летіли якраз на висоті до 200 м і вище. Це саме та висота, на якій вони потрапляють під лопасті вітроустановок. Окрім журавля сірого, який є червонокнижним видом, через Боржаву мігрують лелека білий, нечисленні зграї або поодинокі хижі птахи, серед яких також є червонокнижники: скопа, лунь польовий, сокіл сапсан.
Тож висновок фахівців ГО "Лагуна" з Мелітополя про те, що вітряки не завдадуть шкоди мігруючим птахам, вважаю необґрунтованим через те, що вони володіли недостатнім масивом даних про орнітофауну, яка мігрує, про вплив погодних умов на міграцію. Такі висновки в умовах гір можна зробити лише після кількох років тривалих спостережень, а не після дводенних виходів на пункти спостережень.
На слуханнях кандидат фізико-математичних наук Юлія Бурлаченко дуже фахово і чітко показала, що заходи, які пропонуються інвесторами проти обмерзання, є ефективними лише для того, щоб вітряки продовжували працювати й генерувати електроенергію. Але ці заходи ніяк не убезпечують людей від розльоту льодяних часток. Радіус такого розльоту може сягати більше 300 м, тобто, ходити на Боржаву взимку буде небезпечно.
Ну, й останнє — дивлячись на гострий вузький хребет Боржави, я розумію, що для встановлення там вітроустановок висотою 140 м потрібно зрізати і розрівняти весь хребет. Інакше я не уявляю собі, як можна вирити котлован для облаштування бетонних майданчиків під вітряки, а ще там мають роз'їхатись важка техніка з елементами вітроустановок і кран... На ці питання у звіті я відповіді так і не знайшла. На громадських слуханнях на подібне запитання ні автори звіту, ні представники інвестора також не відповіли, - каже еколог.
- Мені не подобається сам принцип виконання таких ОВД у нашій країні, - каже Оксана Станкевич-Волосянчук. - У країнах ЄС дослідники мають завдання виявити будь-які можливі негативні впливи на довкілля: ґрунти, водотоки, флору, фауну, оселища, екосистеми тощо, оцінити все це й або рекомендувати інвестору відмовитись від проекту, або запропонувати адекватні заходи з мінімізації впливів. Так працюють науковці, так працює відповідальний бізнес. А в нас науковці мають задачу обґрунтувати необхідність впровадження проекту за будь-яку ціну. Негативні впливи на довкілля воліють не бачити, а якщо вони очевидні, то намагаються всіх переконати, що то не біда, лише 5 птахів на рік. Тому в нас така ситуація, коли висновки одних експертів протиставляються висновкам інших. Це ситуація патова...
НЕ ПОСПІШАЄМО З ВИСНОВКАМИ КОМІСІЇ, АБИ МАТИ ЗМОГУ КОНТРОЛЮВАТИ ЗАБУДОВНИКА
Андрій Шекета, депутат Закарпатської обласної ради, який торік ініціював тимчасову комісію з вивчення питання будівництва ВЕС на Боржавському хребті, каже, що комісія за майже рік діяльності була важелем впливу на забудовника. Саме увага громадськості змусили інвестора піти на процедуру ОВД і затримати будівництво, саме це змусило відмовитися від будівництва шести вітряків на спірних ділянках.
- Комісія була створена за моєю ініціативою, по суті, як реакція на інформаційний ґвалт навколо цього проекту. Мене як представника Міжгірщини в облраді зачепила позиція, у якій через цей проект опинилися жителі Пилипця, Подобовця, Ізків, які живуть із туризму, побудували свій бізнес на гроші із заробітків. Ми як депутати мали стати над процесом, з’ясувати усі спірні питання. Піднявши ці проблеми на такому рівні, я отримав можливість бувати на зустрічах забудовника з громадою, з активістами. Власне, те, що інвестор відступив із Міжгірського боку, і було одним із наслідків нашої роботи, а також те, що інвестор пішов на ОВД. Це затримало будівництво, але вони пройшли процедуру. Також важливо те, що підземний кабель вони прокладатимуть методом горизонтального буріння, а не за допомогою траншей, що призвело б до ерозії ґрунту. У нас досі багато питань — зокрема, щодо соціальної відповідальності та прибутків місцевого бюджету від ВЕС. Там фактично буде дохід від ПДФО та орендна плата. Це небагато. Але, загалом, важко виміряти економічні та екологічні ризики. Така річ, як сплюндрований хребет — як її оцінити? Чи 100 тис. євро на рік у бюджети Воловецького та Свалявського районів добра ціна?
Цифри, які записані в ОВД проекті, дуже “середньопотолкові”, вся бухгалтерія проекту - на 36 сторінках. Вони пишуть гривні, а поряд ставлять значок євро, записують у місцеві доходи з ввізного мита — а це, насправді, заплатять у держбюджет. Тобто, грубо кажучи, від цього проекту кожен волівчанин отримає 50 гривень на рік. Звісно, якщо порахувати за 25 років цифра буде більшою!
Також у нас є питання, чому всі ці соціальні зобов'язання не підтверджені жодним документом.
Тому власне ми наразі не спішимо робити висновки комісії, бо після висновків вона має припини існування. Ми й далі контролюватимемо забудовника, будівництво розпочнеться цього року і триватиме ще кілька наступних. Це довгий період. І потрібен контроль.
ЯКЩО ЗАТВЕРДЯТЬ ЗВІТ ІЗ СУПЕРЕЧНОСТЯМИ, АКТИВІСТИ ОБІЦЯЮТЬ СУДИТИСЯ
Що ж робитимуть далі активісти? Тимур Бедернічек каже, що попереду наступні громадські слухання (ще у трьох населених пунктах) і подання письмових зауважень до звіту з ОВД.
- Далі – виконавці цього звіту мають врахувати чи не врахувати ці зауваження і кінцевий документ надходить на розгляд у Департамент екології та природних ресурсів ЗОДА або до Мінприроди, якщо буде офіційно визнано транскордонний вплив на довкілля. Ну, а що далі, яке рішення приймуть наші чиновники щодо цього звіту? Це й визначатиме подальшу стратегію дій. Якщо буде схвалено звіт із купою ляпів і суперечностей, звісно, ми його оскаржуватимемо у суді, - каже він.
Андрій Когут
Андрій Когут, спортсмен, дельтапланерист, який із самого початку виступає проти проекту, зі свого боку пояснює, що не збирається здаватися.
- Рішення боротися проти ВЕС ми прийняли ще рік тому. Закон про ОВД передбачає оскарження документа, для цього ми протягом року фахово збирали докази по тексту самого ОВД, паралельно орнітологи проводили дослідження на Боржаві, інші науковці виявляли оселища червонокнижних рослин і тварин на місці будівництва. Вся ця база є — ми готові до бою в суді. Так, у нас судді бояться братися за такі справі, але ми боротимемося. Інвесторів піджимають строки, у нас є інформація, що вони уже почали прокладання кабелі від підстанції у Воловці, а це — порушення, вони не мають права робити цього зараз. Але у них горять дедлайни, перший вітряк вони повинні підключити до грудня 2019 року, аби влитися в систему, побачити, як це працює. На кону - прибутки від зеленого тарифу.
Відповідальність за проект на цій стадії — на департаменті екології Закарпатської ОДА.
Але і чиновники, і забудовник можуть бути певні, що ми з них не зліземо. І можливо, це буде перший прецедент у країні, коли громадськість таки відстоїть своє перед великим бізнесом.
Специалисты министерства лесного хозяйства края напоминают жителям региона, что они могут оперативно сообщать о любых нарушениях и происшествиях в лесу с помощью прямой линии лесной охраны и мобильного приложения «Берегите лес».
Телефон прямой линии лесной охраны – 8-800-100-94-00, сотрудники региональной диспетчерской службы лесного хозяйства Красноярского края принимают звонки в круглосуточном режиме.
При использовании мобильного приложения «Берегите лес» у гражданина есть возможность позвонить или отправить сообщение. Для этого необходимо выбрать тематику нарушения или происшествия – незаконная рубка, свалка мусора, очаг вредителей, лесной пожар, жалоба на действия работников лесного хозяйства. К сообщению пользователь может прикрепить фотографию, а также добавить координаты места правонарушения или своего нахождения.
Операторы региональной диспетчерской службы направят поступившие сообщения и жалобы в соответствующие ведомства для оперативного реагирования. К примеру, сообщения о возгораниях в лесу проверят сотрудники краевого Лесопожарного центра, жалобы о фактах незаконных рубок – инспекторы государственного лесного надзора и Лесной охраны.
И.о. директора ФБУ «Рослесозащита» Павел Попов совместно с начальником Департамента лесного хозяйства по Северо-Западному федеральному округу Алексеем Эглитом обсудили вопросы ужесточения требований к контролю проведения санитарно-оздоровительных мероприятий. Совещание проходило в формате видеоконференции. В ходе заседания речь шла о результатах правоприменительной практики норм 455-ФЗ, проблемах в назначении и проведении санитарно-оздоровительных мероприятий в лесных насаждениях СЗФО, об организации и осуществлению информационного обмена о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов.
Было отмечено, что руководство ФБУ «Рослесозащита» в этом году уже провело ряд совещаний со всеми филиалами учреждения, по результатам которых даны соответствующие поручения по повышению качества проведения лесопатологических обследований, оформлению их результатов и назначению санитарно-оздоровительных мероприятий. Кроме того, в целях обеспечения контроля за включением в реестры государственного лесопатологического мониторинга данных обо всех сплошных санитарных рубках установлено дополнительное требование о сверке информации с данными дистанционного зондирования земли.
В ходе мероприятия стороны обсудили необходимость увеличения количества совместных выездных натурных проверок, назначаемых актами лесопатологического обследования санитарно-оздоровительных мероприятий по предложениям ФБУ «Рослесозащита» в течение двадцатидневного срока осуществления департаментом контроля достоверности сведений о санитарном и лесопатологическом состоянии лесов и обоснованности мероприятий, предусмотренных актом ЛПО. В завершении совещания присутствующие рассмотрели вопросы корректировки законодательства для ужесточения контроля проведения санитарно-оздоровительных мероприятий и согласовали перечень предложений.
ГУ ДФС у Рівненській області повідомляє відповідно до Закону України від 22.11.2018 № 2621-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», які набрали чинності з 1 січня 2019 року, змінено порядок розподілу надходжень рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, між державним і місцевими бюджетами.
До поточного року загальному фонду держбюджету і обласних бюджетів належало по 50 відс. надходжень вказаного платежу.
З 01.01.2019 до доходів загального фонду Державного бюджету України зараховується 37 відс. надходжень рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування .
До спецфонду Державного бюджету України спрямовується 26 відс. надходжень цього виду рентної плати. При цьому передбачено використання цих коштів на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів в лісовому фонді.
За загальними фондами бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад (ОТГ) закріплено 37 відс. надходжень від рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування (пункт 2 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України у новій редакції).
Враховуючи зазначені зміни, грошові зобов’язання з вказаного платежу слід розраховувати у розрізі міст обласного значення, ОТГ, та всіх органів місцевого самоврядування району, які не входять до складу ОТГ (сукупно). Належні до сплати суми рентної плати відображаються в додатку 8 до Податкової декларації з рентної плати «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування» (кількість додатків має відповідати кількості місцевих бюджетів, до яких підлягають зарахуванню ці кошти).
Ідентифікація території здійснюється в рядку 4 зазначеного податкового розрахунку «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням лісової ділянки» - шляхом зазначення КОАТУУ району, ОТГ або міста обласного значення.
Сплата сум рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, проводиться окремими платіжними дорученнями на відкриті бюджетні рахунки за кодом 13010100 для їх зарахування органами казначейства до відповідних бюджетів за належністю.
У Чернівецькій області залишилося 700 доз вакцини від сказу.
Вакцина «Верораб» може використовуватися як для екстреної профілактики у осіб, покусаних тваринами, так і для попередження сказу в осіб з груп професійного ризику.
Впродовж 2018 року в Чернівецькій області було зареєстровано 1015 звернень за антирабічною допомогою, з яких 959 - після укусів тварин. З цього числа 311випадків - серед дітей.
Як повідомляє ДУ «Чернівецький обласний лабораторний центр МОЗ України», протягом 2018 року в області вірус сказу було виявлено і підтверджено у 6 тварин, серед яких кіт, корова і чотири собаки (Вижницький, Заставнівський, Новоселицький, Герцаївський і Сторожинецький райони).
Крім екстреної профілактики при укусах тварин, захист від сказу важливо забезпечити особам з груп професійного ризику: працівникам ветеринарних лабораторій, клінік та інших лабораторій, які працюють з вуличним вірусом сказу, мисливцям, лісникам, спеціалістам ветеринарної медицини, працівникам боєнь, таксидермістам, особам, що виконують роботу з відлову і утримання безпритульних тварин, а також працівникам притулків для утримання безпритульних тварин.
Епідеміологи зазначають, що в області залишилося близько 700 доз вакцини проти сказу. Відтак, щонайменше 200 мешканців області з груп професійного ризику можуть отримати безкоштовне профілактичне щеплення проти сказу в Лікарні швидкої медичної допомоги, що в Чернівцях, а також у центральних районних лікарнях краю.
Для проведення профілактичної імунізації проти сказу застосовується трьохкратне введення вакцини «Верораб» - по 0,5 мл на 0-й, 7-й та 28-й день. Довідково:
Сказ – це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу. Перебіг захворювання характеризується розвитком своєрідного енцефаліту, паралічем м’язів тіла, починаючи з місця укусу чи подряпини, стрімким пошкодженням центральної нервової системи. У процесі швидкого поширення вірусу розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку. У разі зволікання з наданням квалфікованої медичної допомоги смерть неминуча.
Джерелом та резервуаром збудника сказу є дикі та свійські тварини. Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через укус, подряпину та мікроушкодження шкіри і навіть при потраплянні зараженої слини тварини на слизові оболонки тіла.
29 січня відбулися установчі збори для формування нового складу Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів. Нові члени ради працюватимуть на громадських засадах два наступних роки, невдовзі оновлений склад буде затверджений офіційно.
Громадська рада є дорадчим органом і має на меті зробити Держлісагентство більш демократичною, прозорою та ефективною структурою. Передбачається, що вона дозволить побороти корупцію, а також слугуватиме мостом між суспільством і лісівниками. Нових членів вдалося вибрати з першого разу, щоправда сам процес обрання був дуже гарячим, пише “Ресурс“.
Блокування та провокації
Хоча інформація про установчі збори була подана вчасно, а список необхідних документів був розміщений на сайті заздалегідь, кількість незадоволених організацією зборів було чимало. Так, щонайменше три громадські організації прийшли на збори із спробою їх зірвати. Вони нарікали на те, що їхні документи не прийняли і не дали їх зареєструвати, як кандидатів.
Так, представник ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» потрапив у зал засідань і спробував зірвати збори. Костянтин Соляник заявив, що установчі збори мають бути перенесені, оскільки вони не мають законної сили.
Також він пригрозив подати до суду на організаторів, якщо такі збори відбудуться. Натомість, решта учасників засудила протестувальників. «Ми приїхали з різних куточків України, не заважайте нам працювати. Їздити по кілька разів до Києва через вас ми не збираємося», – викрикнув один із активістів. Зрозумівши, що прихильників серед учасників зборів не знайдеш, провокатори змушені були мовчки спостерігати за ходом засідання.
Як пізніше виявилося, до списку було допущено 92 кандидатів, з них на самі збори прийшли 84. До зборів не допустили 30 громадських організацій. Основною причиною не допуску була невідповідність статуту ГО типовим положенням.
«До складу громадської ради при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади можуть бути обрані представники інститутів громадянського суспільства, які провадять свою діяльність у сфері, що пов’язана з діяльністю відповідного органу, та в статуті (положенні) яких визначені відповідні цілі і завдання діяльності», зазначається в нормативному документі.
Тобто, цілі та завдання цих організацій зовсім не співпадали з цілями та завданнями Держлісагентства. Однак активістів це не бентежить. Напевно, значна частина «активістів», реєструючись до Громадської ради при Держлісагентстві, не мала жодного відношення до питань лісокористування, лісовідновлення, природоохоронної та іншої схожої діяльності, однак сама назва «ліс» була настільки привабливою, що вони не могли собі відмовити у спробі зайти і сюди.
Під час зборів склалося враження, що частина тих, хто прийшов, мала на меті не збереження природи чи захист лісів, а корисні корупційні мотиви. Тому не дивно, що вони поступово відсіялися, коли зрозуміли, що їм нічого не світить.
Щоправда, більшість представників громадських організацій дійсно демонструвала, що хоче зробити щось корисне для лісу і була налаштована на серйозну громадську роботу і на провокації вони не піддалися.
Дебати і вибори
Сам процес виборів був доволі гарячим. Громадські діячі переходили на крик і ледь не влаштували бійку. По-перше, вони не могли визначитись, як рахувати. По-друге, на зборах не було згоди щодо того, скільки членів обирати до Громадської ради. Частина виступала за те, щоб до складу ради увійшло 35 членів. Частина – вимагала включити до складу Громадської ради всіх зареєстрованих кандидатів.
Аргументи перших – постанова Кабміну передбачає у складі громадських рад при держустановах до 35 членів. Аргументи других – постанова уряду має рекомендаційний характер. Мовляв, кількість членів буде згодом відсіяна природним чином, бо не всі зможуть їздити на засідання, і їх виключатимуть за неявку. Також вони вважали, що список у 35 членів формуватиме лише склад, лояльний до керівництва Держлісагентства.
Врешті-решт, кандидати двічі голосували за те, скільки буде членів, і двічі більшість була за прихильниками складу із 35-ти учасників Громадської ради.
Після того, як кількість ГР була все ж визначена, установчі збори приступили до самих виборів. Як зазначили члени лічильної комісії, бюлетені мають всі засоби безпеки, водночас, всі бюлетені тих, хто не прийшов на установчі збори, будуть знищені. Таким чином, всі спроби фальсифікації будуть виключені. Процес обрання членів ГР пройшов без порушень.
Ротація відбулася
Нова Громадська рада при Держлісагентстві матиме 35 нових членів і невдовзі зможе розпочати свою роботу. Тут працюватимуть як лояльні до агентства лісівничі та мисливські організації, так і її критики, а також нейтральні організації. Таким чином, закиди, що новий склад ради буде кишеньковим чи ручним є повною нісенітницею.
Так само недоречними є закиди відносно того, що учасники не знали, за кого голосували. За тиждень до голосування на сайті було оприлюднено інформацію про всіх бажаючих увійти до Громадської ради.
Тож є всі підстави говорити, що склад оновленої Громадської ради пройшов необхідне оновлення і тепер громадськість матиме змогу зробити свій вклад у розвиток та захист лісів.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
Святослав Жмуцький 
Андрій Шекета 
Степан Поп 
Людвіг Потіш
Андрій Когут 
