ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 лютого 2019

Напрями стимулювання розвитку переробних виробництв на базі природно-ресурсних комплексів регіону


У статті досліджено стан, проблеми та представлено обґрунтування напрямів стимулювання розвитку переробних виробництв на базі природно-ресурсних комплексів Волинській області на предмет можливості застосування отриманих результатів для вирішення аналогічних проблем в інших регіонах України. Вивчено взаємозв’язки між природно-ресурсною та переробною сферами, а також між структурними елементами природно-ресурсних комплексів, що виникають унаслідок комплексного використання природно-ресурсного потенціалу. Побудовано схему використання землі як природного ресурсу та основи розвитку природно-ресурсних комплексів. Проведено ретроспективний аналіз становлення переробних виробництв у Волинській області в 60-80-х роках ХХ ст. на основі використання місцевої природної сировини, а також виявлено причини їх занепаду на початку 90-х. Запропоновано набір інструментів економічного стимулювання розвитку переробних виробництв на базі природно-ресурсних комплексів регіону, застосування яких дозволить відновити втрачені позиції та забезпечити успішну реалізацію регіональних програм раціоналізації природокористування, імпортозаміщення, енергоефективності та екобезпечності на засадах державно-приватного партнерства.

The article analyzes the state, problems and substantiates the ways to stimulate development of processing industries on the basis of natural resource complexes in Volyn’ Oblast for the possibility of applying the obtained results to solve similar problems in other regions of Ukraine. The interconnections between natural resource and processing fields, as well as between structural elements of natural resource complexes, that arise due to the integrated use of natural resource potential, have been studied. The scheme of use of land as a natural resource and bases for the development of natural resource complexes have been elaborated. A retrospective analysis of the formation of processing industries in Volyn’ Oblast in the 60's and 80's of the 20th century has been conducted on the basis of the use of local natural raw materials, and the reasons for their decline in the early 90's have been revealed. A set of instruments for economic stimulation of the development of processing industries based on natural resource complexes in the region, which will allow to restore lost grounds and ensure the successful implementation of regional programs for the rationalization of nature use, import phase out, energy efficiency and environmental safety on the basis of public-private partnership.

Постановка проблеми. Наявність різноманітних природних ресурсів на території певного регіону є сприятливим фактором подальшого створення й розвитку відповідних природно-ресурсних комплексів, що працюватимуть на місцевій природній сировині та формуватимуть основу переробної промисловості. Світова практика доводить, що найбільш раціонально використовувати природні ресурси можливо за умов створення на їх основі переробних виробництв, які забезпечать безвідходне та комплексне використання певного природного ресурсу чи їх сукупності. Це дозволить отримати додаткові вигоди за рахунок розширення ланцюгів формування доданої вартості. Розвиток територіальних природно-ресурсних комплексів сприятиме залученню всіх внутрішніх резервів підвищення еколого-економічної ефективності природокористування та створить умови для стабільного розвитку сільського, лісового й водного господарства, переробної промисловості та відновлювальної енергетики.

У цьому контексті надзвичайно важливим є вдосконалення системи економічного стимулювання розвитку переробних виробництв на базі природно-ресурсних комплексів регіону. Для цього потрібно визначити напрями стимулювання та забезпечити оптимальне поєднання економічних важелів, методів та інструментів ринкового й державного регулювання природокористування на основі дотримання принципів комплексності, ефективності та екологічної безпечності.

Аналіз останніх досліджень. Науковими дослідженнями актуальних проблем економічного стимулювання розвитку природно-ресурсної сфери, територіальних природно-ресурсних комплексів та окремих переробних виробництв займалися такі вітчизняні вчені, як: А.Борисов, Н.Василик, О.Галиця, В.Голян, В.Дудюк, Б.Данилишин, С.Демидюк, Ю.Кіндзерський, М.Хвесик, Л.Федулова, Д.Шевченко, О.Шубалий, М.Якубовський та інші [1-5].

Зарубіжні вчені пов’язують економічне стимулювання в природно-ресурсній сфері як напрям покращення екологічного стану навколишнього середовища. Так, Едвард Б. Барб’є (Edward B. Barbier) [6] визначає економічне стимулювання у сфері природокористування як один із напрямів екологічної безпеки. А Lucy Emerton [7] визначає економічне стимулювання як важливий інструмент збереження природи.

Проте потребують більш детального вивчення питання, що стосуються пошуку ефективного інструментарію економічного стимулювання розвитку природно-ресурсних комплексів за рахунок створення комплексних переробних виробництв, які виготовлятимуть продукцію з високим ступенем доданої вартості на основі використання природно-ресурсного потенціалу окремого регіону.

Цілі статті. Цілями статті є дослідження стану, проблем та обґрунтування напрямів стимулювання розвитку переробних виробництв на базі природно-ресурсних комплексів Волинській області на предмет можливості застосування отриманих результатів для вирішення таких же проблем в інших регіонах України.

Виклад основного матеріалу. Варто зазначити, що характерними особливостями переробних виробництв на базі територіальних природно-ресурсних комплексів є їх тісний взаємозв’язок із природно-ресурсною сферою (рис. 1).


Рис. 1. Взаємозв’язки між природно-ресурсною та переробною сферами*
* Побудовано авторами.

У нашій країні повинні бути створені відповідні умови для: посилення ключових компетенцій регіонів у розвитку високоефективного виробництва на місцевій природно-ресурсній базі, організації відповідних управлінських структур (корпорацій сталого розвитку територій) прискореного розвитку прогресивних галузей господарства із застосуванням проектного підходу, фінансизації природокористування, в тому числі зі створення спеціальних режимів господарювання та структур за типом суверенних фондів [8].

Окремі засади економічного стимулювання в Україні закладені в таких напрямах економічної політики держави:
- у межах структурно-галузевої політики – стимулювання розвитку галузей, які визначають науково-технічний прогрес, забезпечують конкурентоспроможність вітчизняної продукції та зростання рівня життя населення, а складовими цієї політики є промислова, аграрна, будівельна та інші сфери економічної політики, щодо яких держава здійснює відносно самостійний комплекс заходів стимулюючого впливу;
- у межах грошово-кредитної політики – стимулювання використання кредитних ресурсів на потреби функціонування й розвитку економіки;
- у межах валютної політики – стимулювання зростання державних валютних резервів та їх ефективне використання [9].

Особливістю стимулювання розвитку природно-ресурсних комплексів є спонукання суб’єктів господарювання саме до поглибленої переробки природних ресурсів з метою формування додаткових ланцюгів створення доданої вартості. Відповідний механізм економічного стимулювання має бути спрямований на комплексне залучення в господарський оборот усіх наявних в певній території природних ресурсів (рис. 2).

Як бачимо з рис. 2, природно-ресурсний комплекс є складною відкритою системою, окремі елементи якої тісно взаємопов’язані та формують інтегровані утворення різної спеціалізації та рівня складності взаємозв’язків господарськими ланками на базі використання певного природного ресурсу чи їх сукупності. На території Волинської області розташовані такі природно-ресурсні комплекси: лісовий, агропромисловий, водогосподарський, мінерально-сировинний, паливно-енергетичний, туристично-рекреаційний тощо. Кожен включає певні виробництва, які формують основу промислового потенціалу регіону.

Основним багатством Волинської області є земельні ресурси, які характеризуються різноманітністю ландшафтів, біологічних ресурсів, ґрунтів та природних корисних копалин тощо. Це дозволяє використовувати землі за різним призначенням: для потреб сільського чи лісового господарства, промисловості, містобудування та ін.

Рис. 2. Встановлення взаємозв’язків між структурними елементами природно-ресурсних комплексів, що виникли внаслідок комплексного використання природно-ресурсного потенціалу*
* Побудовано авторами.

Щоб забезпечити раціональне використання землі як природного ресурсу та основи розвитку природно-ресурсних комплексів, потрібно сформувати складну систему взаємозв’язків (рис. 3).

Рис. 3. Схема використання землі як природного ресурсу та основи розвитку природно-ресурсних комплексів*
* Побудовано авторами.

Лісовий комплекс охоплює галузі виробництва з вирощування, заготівлі й переробки лісових ресурсів. Структуру Волинського лісовиробничого комплексу визначають чотири макрокомпоненти – сфери:

1) лісове господарство;
2) деревообробка;
3) переробка деревини;
4) матеріально-технічне забезпечення виробництва [11].

У досліджуваному регіоні зосереджені підприємства щодо переробки лісової деревини, а саме: компанії «Деревосвіт» (м. Ковель), «Запах дерева» (м. Луцьк), ТОВ «Тартак» та інші. Продуктами їх переробки є будівельні матеріали та меблі (вагонка, євровагонка, блок-хаус, дошки для підлоги, паркет, ліжка, шафи, фурнітура, крепіж та ін.). Ці підприємства розміщують свої філіали в інших регіонах країни, а також експортують свою продукцію в різні країни світу.

Також на території регіону розташовані підприємства, продукція яких користується великим попитом за кордоном. До таких підприємств належить, зокрема, «БРВ – Україна», вироби якого прикрашають оселі в більш як двадцяти країнах світу – Угорщині, Румунії, Польщі, Німеччині. Щомісяця зростають замовлення, а це означає, що підприємство впевнено виходить на європейський ринок. Від початку своєї діяльності (2002 рік) його працівники завдяки впровадженню новітніх технологій та використанню європейського автоматизованого обладнання нарощують обсяги виробництва, розширюють асортимент продукції [12].

У межах області знаходяться підприємства, що займаються виробництвом паперових виробів: ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» (гофровані та картонні вироби), ПАТ «ВГП» (серветки, паперові рушники тощо). Проте, на нашу думку, особливої уваги заслуговує ТОВ «Кроноспан УА». Завдяки технології виробництва, що використовує підприємство, можливо переробляти низькосортну технологічну деревину й відходи деревообробної промисловості.

Завдяки цьому виробництву маємо розвиток інших: збудовано фабрику гофротари, меблеву фабрику «БРВ-Україна». Тобто практично в одному комплексі працюють три заводи: упаковка, виготовлення плити, виробництво меблів [13].

Волинь – чи не єдина область в Україні, де збережені та працюють консервні цехи, в яких переробляється натуральна та екологічно чиста лісова продукція, асортимент якої налічує понад 80 найменувань [14].

Для заготівлі й первинної обробки харчових продуктів лісу в держлісгоспах створено мережу заготівельно-переробних пунктів, на кожен з яких припадає в середньому 1,5-2 тис. га лісу. Одинадцять консервних цехів спроможні випустити понад 10 млн умовних банок консервної продукції [15].

На Волині функціонують підприємства, що переробляють продукти лісу: консервний цех ДП «Цуманське лісове господарство» (розробило технологію виготовлення нового лікувального напою та впровадило у виробництво новий вид продукції «Сік березовий оздоровчий з екстрактом стевії», є лідером у виробництві органічного березового соку); консервний цех ДП «Маневицьке лісове господарство»; консервний цех ДП «Колківське лісове господарство»; консервний цех ДП «Ковельське лісове господарство»; консервний цех ДП СЛАП «Любешівагроліс». Продукція цих підприємств представлена різними видами березового соку, протертими ягодами (ожина, горобина, журавлина, брусниця, чорниця), грибами маринованими, консервованими овочами (огірки кабачки й томати). Доставка товарів цих підприємств здійснюється по України. Продукція також відома й за кордоном (Польща, Чехія, країни Прибалтики, Канада, США) [16].

Стимулювання розвитку лісоресурсної сфери стає на сьогодні найважливішим завданням управління в усіх сферах економіки. Підтримуємо думку ряду вчених [17], що найбільший економічний ефект можна досягти за рахунок відновлення виробництв, які здатні забезпечити комплексне використання лісоресурсного потенціалу в умовах ринкових відносин. Це дозволить отримати додаткові прибутки за рахунок раціоналізації лісокористування, а також синергетичний ефект в інших сферах діяльності.

Лісовий комплекс Волинської області є збалансованим, має вікові традиції та подальші перспективи для розвитку. Про це свідчить аналіз масштабів розвитку сфери лісопереробки в 60-80-х роках ХХ ст., протягом яких на території регіону було сформовано потужний лісопереробний комплекс, що міг переробляти практично всі види лісосировини (табл. 1).


Таблиця 1.

Лісопереробний комплекс Волинської області в 60-80-х роках ХХ ст.*

*Побудовано на основі джерел [11;18].

Одним із перспективних напрямків розвитку лісового комплексу є створення нових та розвиток існуючих переробних виробництв, що дасть можливість:

- збільшити обсяг податкових надходжень до бюджету області за рахунок збільшення доданої вартості;
- забезпечити максимально раціональне використання лісових ресурсів, що сприятиме їх збереженню та ефективному відновленню;
- покращити екологічну ситуацію в регіоні за рахунок розвитку безвідходного виробництва; забезпечити місцеве населення робочими місцями тощо.

Лісовий комплекс має важливе значення для економіки регіону, а тому потрібно максимально ефективно та раціонально використовувати лісоресурсну базу й забезпечувати її розширене відновлення.

Вагому частку у промисловості досліджуваного регіону відіграє агропромисловий комплекс, до якого входять сфери сільського господарства; переробки сільгоспсировини (харчова та легка промисловість); матеріально-технічного забезпечення.

Агропромисловий комплекс Волинської області формують підприємства різних галузей, об’єднані спільною кінцевою метою – виробництво продуктів харчування й інших предметів споживання із сільськогосподарської сировини, їх постачання споживачу [19, с. 95].

Основа агропромислового комплексу – це сільське господарство, яке є основним постачальником продовольчої сировини для переробних підприємств. Вважаємо, що найбільшою проблемою сільського господарства Волинської області є також його сировинна орієнтація й недостатня концентрація переробних виробництв на наступних ланцюгах створення доданої вартості. Таким чином, майже вся сільгосппродукція, вироблена в регіоні, є сировиною для переробних підприємств з інших регіонів чи іноземних держав, що призводить до ряду проблем (табл. 2).


Таблиця 2.

Проблеми розвитку сільського господарства Волинської області та шляхи їх вирішення*

* Побудовано на основі джерел [11;18].

Важливою проблемою сьогодення є здійснення науково-обґрунтованих заходів, спрямованих на ліквідацію надмірного вилучення земельного фонду із сільськогосподарського обігу внаслідок промислового, транспортного, міського й сільського будівництва, видобутку корисних копалин, запобігання підтопленню, заболоченню, забрудненню ґрунту, захисту його від водної та вітрової ерозії [21].

Варто зазначити, що розвиток сільського господарства Волинської області в 60-80-х роках ХХ ст. спричинив появу потужних переробних комплексів у сферах харчової та легкої промисловості, що займались переробкою місцевої сільгоспсировини (табл. 3).


Таблиця 3.

Переробні виробництва, що сформувались на основі місцевої сільгоспсировини у Волинській області в 60-80-х роках ХХ ст.*

*Побудовано на основі джерел [11; 18].

Нині основу переробних підприємств харчової промисловості Волині становлять хлібопекарські підприємства (ПАТ «Теремно Хліб», ТОВ «Ковельський хлібокомбінат», ТОВ «Волиньагропродукт», ТОВ «Західторгхліб», СГ ТОВ «Агропродторг» та ін.), цукрові заводи (ПАТ «Гнідавський цукровий завод», ПП «Європацукор»), молокопереробні підприємства (ПАТ «Ковельмолоко», ПрАТ «Ратнівський молокозавод», ТДВ «Рожищенський сирзавод» та ін.), м’ясопереробні підприємства (ПрАТ «Ковельські ковбаси», ТОВ «Мікос», ПП «Злагода», ПП «Хороший смак», ПП «Линник», ТОВ «Забіяка» та ін.), пивзаводи (ТОВ «Павлівський пивзавод», ПАТ «Луцький пивзавод»), консервні та інші переробні підприємства (ПрАТ «Волиньхолдінг», ПАТ «Луцьк Фудз», ТОВ «Йоданка» ТОВ «Віта Фудз» та ін.).

Негативною тенденцією розвитку харчової промисловості Волинської області можна вважати зменшення частки готових харчових продуктів у загальній структурі експорту, що свідчить про зростання частки експорту сировини та продуктів первинної переробки, що не сприяє створенню нових робочих місць та збільшенню виробництва продукції з високою часткою доданої вартості [22].

Отже, доцільним є стимулювання розвитку підприємств з переробки продукції садівництва на території Волинської області. Адже це призведе до збільшення фінансових надходжень за рахунок збільшення доданої вартості; створить нові робочі місця для місцевого населення; забезпечить раціональне використання та безвідходну переробку плодів та ягід тощо [23].

Із середини 90-х років ХХ ст. розпочався занепад легкої промисловості Волинської області. Припинили діяльність стратегічно важливі для задоволення потреб населення заводи та фабрики.

Зокрема, припинили свою діяльність льонопереробні підприємства, які розташовувались тоді в містах Ковелі та Камінь-Каширському, а також у Любомльському районі (філіал від Камінь-Каширського льонозаводу) [24], Любешівський льонозавод, Луцька взуттєва фабрика, що працювали на власній сировині.

Наявні на території досліджуваної області підприємства легкої промисловості спеціалізуються, головним чином, на пошитті одягу. На власній сировині в цій сфері працюють лише такі підприємства, як товариство «Продтранссервіс», що спеціалізується на виготовленні нетканих матеріалів та виробів з них, приватне підприємство «Територія дитячої білизни», та фірма «Едельвіка», яка шиє жіночий одяг [25].

Головними проблемами, що блокують розвиток переробних підприємств легкої промисловості Волинської області, є відсутність власної сировини та високотехнологічного обладнання для її переробки.

Тому необхідно стимулювати виробництво власної природної сировини (відновити галузь льонарства; збільшити виробництво вовни, хутра, шерсті); надавати підприємствам легкої промисловості фінансову допомогу (відшкодовувати витрати) на закупівлю новітнього обладнання; розробити ефективну державну стратегію розвитку підприємств легкої промисловості тощо [26].

На території Волинської області значна частина земельних площ задіяна для видобутку корисних копалин та інших мінеральних ресурсів. Область має потужну мінерально-сировинну базу і працює переважно на місцевій сировині. Тут діють родовища з видобутку цегельно-черепичної сировини, будівельного та баластного піску і пісковиків, керамічних і цегельних глин, крейди, вапняків та інших видів сировини [11].

З п’яти видів мінеральної сировини, копалини яких знаходяться у Волинській області, розробляються лише два, запаси яких досить значні. Це пісок будівельний та сировина цегельно-черепична.

Упродовж останніх чотирьох років спостерігається тенденція до зниження обсягів виробництва цегли в досліджуваній області. Разом із тим обсяги виробництва інших будівельних товарів зростають.

Будівельно-індустріальна галузь Волинської області почала набувати розмахів розвитку ще у 60-х роках ХХ ст. Але, досягши піку розвитку у 80-х роках, під впливом низки чинників вона частково занепала (табл. 4).


Таблиця 4.

Розвиток будівельно-індустріального комплексу Волинської області в 60-80-х роках ХХ ст. та причини його занепаду

*Побудовано на основі джерел [11; 18].

Проте сировинна база області дозволяє в перспективі нарощувати потужності з виробництва будівельних матеріалів, адже ця продукція буде постійно користуватися попитом серед місцевого населення, оскільки придбання та доставка її із сусідніх регіонів буде значно дорожчою.

Створення (розбудова) нових територіально-виробничих комплексів щодо переробки місцевих природних ресурсів потребуватиме значної кількості будівельних матеріалів. Це може призвести до збільшення обсягів виробництва будівельних матеріалів, що дозволить дати додатковий імпульс для розвитку місцевого будівельно-індустріального комплексу.

На території Волинської області зосереджені значні поклади бурштину та сапропелю, використання яких може бути використане в різних сферах промисловості. Тому потрібно стимулювати розвиток підприємств, що займатимуться їх видобутком та переробкою.

До того ж видобуток сапропелю вирішить ряд проблем екологічного характеру: комплексне відновлені озер покращить водний баланс і якість води, умови для рибальства, сприятиме створенню нових рекреаційних територій; сприятиме вирощуванню екологічно чистої сільськогосподарської продукції шляхом використання добрив, кормів та добавок на основі сапропелю.

Отже, всі природно-ресурсні комплекси на території Волинської області, повинні формувати складну систему, між елементами якої повинні існувати тісні виробничі взаємозв’язки. Важливо, щоб розвиток одного комплексу давав додатковий імпульс для розвитку суміжних комплексів на наступному щаблі ланцюга створення доданої вартості, що в кінцевому підсумку дозволить отримати синергетичний ефект від усієї системи.

Щоб сформувати таку виробничу систему, необхідно економічно стимулювати розвиток поглибленої переробки місцевих природних ресурсів. Для цього варто визначити напрями економічного стимулювання розвитку переробних виробництв на базі природно-ресурсних комплексів регіону (рис. 4).

Рис. 4. Напрями економічного стимулювання розвитку переробних виробництв на базі природно-ресурсних комплексів регіону*
* Побудовано авторами.

Відповідно до вказаних напрямів з метою стимулювання розвитку поглибленої переробки місцевих природних ресурсів вважаємо за доцільне застосовувати такі економічні інструменти:

- обмежити експорт продукції природно-ресурсних комплексів регіону в сирому (необробленому) вигляді та продукції, що пройшла лише первинну обробку;
- інвестувати кошти в розвиток переробних виробництв з державного та місцевого бюджетів, а також за рахунок індивідуальних інвесторів, попередньо створивши для них оптимальний інвестиційний клімат;
- підвищити плату за використання природних ресурсів на основі врахування їх реальної ринкової вартості та рентної оцінки природних ресурсів з урахуванням особливостей їх розміщення на певній території;
- встановити додаткові норми, обмеження, підвищити екологічні податки та збори для виробників, які не впроваджують екобезпечні та енергоефективні технології поглибленої переробки природних ресурсів;
- стимулювати інвестування в інноваційну діяльність переробних підприємств (нове ресурсо- та енергозаощадливе обладнання, технології, підготовка кадрів тощо) за рахунок повного чи часткового звільнення від сплати ввізного мита підприємств, що закупили закордонне обладнання для поглибленої переробки;
- виділяти з держбюджету або екологічних фондів кошти цільового характеру на розвиток матеріально-технічної бази державних переробних підприємств, що забезпечуватимуть раціональне використання природних ресурсів та екологізацію навколишнього середовища;
- встановити пільговий режим оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями;
- державна підтримка та супровід проектів у сфері енерго- та ресурсозбереження;
- державні замовлення – потреба держави в певних товарах стимулює розвиток відповідних переробних підприємств на базі природно-ресурсних комплексів;
- сприяти створенню нових або відновленню колись потужних підприємств із переробки природних ресурсів за рахунок державних довгострокових безвідсоткових кредитів та повного або часткового звільнення від сплати податків;
- вдосконалювати систему міжбюджетних відносин для збільшення податкових надходжень до місцевих бюджетів із метою їх подальшого перерозподілу для стимулювання місцевих переробних виробництв.

Висновки. Отже, наявність різноманітних природних ресурсів створює сприятливі передумови для розвитку природно-ресурсних комплексів на території Волинської області. У структурі природно-ресурсних комплексів цього регіону найбільшу частку займає лісове та сільське господарство, харчова промисловість. Підприємства цих сфер в основному здійснюють процеси первинної переробки, а тому стратегічно важливим завданням є стимулювання розвитку підприємств з поглибленої переробки природних ресурсів. Адже за рахунок розширення виробничо-переробних ланцюгів збільшиться й загальна додана вартість усього господарського циклу. Це дозволить значно покращити еколого-економічну ситуацію в регіоні, створити нові робочі місця, збільшити податкові надходження до бюджетів усіх рівнів, успішно реалізувати регіональні програми раціоналізації природокористування, імпортозаміщення, енергоефективності та екобезпечності на засадах державно-приватного партнерства.


ЛІТЕРАТУРА
1. Дудюк В. С. Економічні інструменти стимулювання раціонального використання недеревинних ресурсів лісу (на прикладі березового соку) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.08.01/ Укр. держ. лісотехн. ун-т. Львів, 2001. 20 с.
2. Загородній А. Г., Чубай В. М. Оцінювання привабливості ринків реалізації продукції в процесі формування стратегії розвитку підприємства. Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. Вип. 250, Т. III. Дніпропетровськ : ДНУ, 2009. С. 626-630.
3. Хвесик М.А., Голян В. А. Інституціональна модель природокористування в умовах глобальних викликів : монографія. Київ : Кондор, 2007. С. 401-402.
4. Хвесик М. А., Шубалий О. М., Василик Н. М. Комплексне використання лісоресурсного потенціалу: механізм стимулювання, інституціональне та інноваційне забезпечення : монографія. Нац. акад. наук України, ДУ «Ін-т економіки природокористування та сталого розв. НАН України». Київ : ДКС, 2011. 497 с.
5. Шубалий О. М. Перспективи розвитку поглибленої деревообробки у Волинській області. Економічні науки : зб. наук. пр. Луцького НТУ. Сер. Регіональна економіка. Вип. 11 (43). Луцьк: РВВ Луцького НТУ, 2014. С. 309–316.
6. Barbier E. B (1993). Роль економічних стимулів для управління природними ресурсами у країнах, що розвиваються. Економічний прогрес і екологічні проблеми. Публікації Фонду Егон-Сохмен. Спрінгер, Берлін, Гейдельберг.
7. Сommunity-based incentives for nature conservation. Lucy Emerton IUCN-The World Conservation Union Eastern Africa Regional Office and Economics Unit. URL: http://economics.iucn.org.
8. Клиновий Д. В., Мельник О. В. Управління природокористуванням в умовах децентралізації влади: міжнародний досвід та національна стратегія розвитку. Економіка та держава. 2015. №2. 27 с.
9. Бабич Р. Б. Організаційно-економічний механізм регулювання екологізації виробництва (на прикладі лісового комплексу) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.08.01/ НАН України, РВПС України. Київ, 2005. 21 с.
10. Шувар І. А., Снітинський В. В., Бальковський В. В. Екологічні основи збалансованого природокористування : навчальний посібник. Львів – Чернівці : Книги – ХХІ, 2011. 760 с.
11. Єврорегіон Буг: Волинська область / за ред. Б. П. Клімчука, П. В. Луцишина, В Й. Лажніка. Луцьк : Ред.-вид. відд. Волин. ун-ту, 1997. 448 с., іл.
12. Лісова А. Дають собі раду й армії допомагають. Волинь-нова. 2014. 20 листопада. С. 4.
13. Лівіцька О. Перспектива – за «Кроноспаном». Волинська газета. 2008. 7 лютого. С. 6.
14. Волинська обласна рада : офіційний сайт. URL: http://volynrada.gov.ua/masmedia/upravlinnya-lisami-povinne-buti-efektivnim.
15. Побурко Я. О. Шубалий О. М., Семерак М. Ф. Моніторинг конкурентних переваг лісогосподарських систем (на прикладі Волинської області). НАН України. Інститут регіональних досліджень. Львів, 2007. 105 с.
16. Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства : офіційний сайт. URL: http://lis.volyn.ua/.
17. Голян В. А., Шубалий О. М., Василик Н. М. Механізми стимулювання розвитку лісоресурсної сфери : монографія. Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. 376 с.
18. Народне господарство Волинської області в цифрах. Статистичний збірник / відповід. за випуск М. Сергєєв. Львів: Статистика, 1971. 181 с.
19. Олійник Я. Б., Голуб Г. С. Територіальна організація життєдіяльності населення Волинської області : монографія. Луцьк : Волиньполіграф, 2015. 191 с.
20. Статистичний щорічник Волинь 2017 / за ред. В. Науменка. Луцьк, 2018. 457 с.
21. Карпюк З. К., Димшиць О. Л., Качаровський Р. Є. Охорона ґрунтів та їх раціональне використання в межах Луцького району Волинської області. Природа Західного Полісся та прилеглих територій : збір. наук. праць. Луцьк. 2009. № 6. С. 54–59.
22. Гордійчук А. Перспективи розвитку харчової промисловості прикордонного регіону. Економіст. 2013. № 9. С. 63–65.
23. Косінський П.М. Економічне стимулювання розвитку промислової переробки продукції садівництва у регіоні. Сучасні проблеми економіки : матеріали VIII наук.-практ. конф., м. Київ, 16 жовтня 2018 р. Київ, 2018. С. 58–60.
24. Бізнес-портал Луцька. URL: http://toplutsk.com/biznews-news_11944.html.
25. Костюк І. Волинські швачки одягають Європу. Відомості. ua. 2010. 4–10 листопада. № 44 (528). 16 с.
26. Косінський П. М. Економічне стимулювання розвитку підприємств легкої промисловості області. International Scientific Conference Modern Economic Research: Theory, Methodology, Strategy: Conference Proceedings, Part II, September 28, 2018. Kielce, Poland: Baltija Publishing. P. 58–60.


REFERENCES
1. Dudyuk V.S. Ekonomichni instrumenty stymulyuvannya ratsional'noho vykorystannya nederevynnykh resursiv lisu (na prykladi berezovoho soku) [Economic instruments for stimulating the rational use of non-wood forest resources (for example, birch sap)]. Ukr. derzh. lisotekhn. un-t, L'viv, 2001, 20 p. [in Ukrainian].
2. Zahorodniy A.H., Chubay V.M. Otsinyuvannya pryvablyvosti rynkiv realizatsiyi produktsiyi v protsesi formuvannya stratehiyi rozvytku pidpryyemstva [An assessment of the attractiveness of the markets for products sales in the process of enterprise development strategy formation]. Ekonomika: problemy teoriyi ta praktyky: zb. nauk. prats', no. 250, vol. III, Dnipropetrovs'k, DNU, 2009, pp. 626-630 [in Ukrainian].
3. Khvesyk M.A., Zahorodniy M.A., Holyan V.A. Instytutsional'na model' pryrodokorystuvannya v umovakh hlobal'nykh vyklykiv [Institutional model of nature management in the context of global challenges]. Kyiv, Kondor, 2007, pp. 401-402 [in Ukrainian].
4. Khvesyk M.A., Shubalyy O.M., Vasylyk N.M. Kompleksne vykorystannya lisoresursnoho potentsialu: mekhanizm stymulyuvannya, instytutsional'ne ta innovatsiyne zabezpechennya [Integrated use of forest resource potential: incentive mechanism, institutional and innovation support]. Nats. akad. nauk Ukrayiny, DU “In-t ekonomiky pryrodokorystuvannya ta staloho rozv. NAN Ukrayiny”, Kyiv, DKS, 2011, 497 p. [in Ukrainian].
5. Shubalyy O.M. Perspektyvy rozvytku pohlyblenoyi derevoobrobky u Volyns'kiy oblasti [Prospects for the development of advanced woodworking in Volyn’ Oblast]. Ekonomichni nauky: zb. nauk. pr. Luts'koho NTU, no. 11 (43), Luts'k, RVV Luts'koho NTU, 2014, pp. 309-316 (seriya “Rehional'na ekonomika”) [in Ukrainian].
6. Barbier E.B. Rol' ekonomichnykh stymuliv dlya upravlinnya pryrodnymy resursamy u krayinakh, shcho rozvyvayut'sya [The role of economic incentives for managing natural resources in developing countries]. Economic progress and environmental problems. Publications of the Egon-Sochman Foundation. Springer, Berlin, Heidelberg, 1993.
7. Emerton L. Community-based incentives for nature conservation. IUCN - The World Conservation Union Eastern Africa Regional Office and Economics Unit. Available at: http://economics.iucn.org.
8. Klynovyy D.V., Mel'nyk O.V. Upravlinnya pryrodokorystuvannyam v umovakh detsentralizatsiyi vlady: mizhnarodnyy dosvid ta natsional'na stratehiya rozvytku [Management of natural resources in the conditions of decentralization of power: international experience and national development strategy]. Ekonomika ta derzhava, 2015, no. 2, 27 p. [in Ukrainian].
9. Babych R.B. Orhanizatsiyno-ekonomichnyy mekhanizm rehulyuvannya ekolohizatsiyi vyrobnytstva (na prykladi lisovoho kompleksu) [Organizational and economic mechanism of production ecologization regulation ( as exemplified by forest complex)]. NAN Ukrayiny. Rada po vyvch. Produkt. Syl Ukrayiny, Kyiv, 2005, 21 p. [in Ukrainian].
10. Shuvar I.A., Snityns'kyy V.V., Bal'kovs'kyy V.V. Ekolohichni osnovy zbalansovanoho pryrodokorystuvannya: navchal'nyy posibnyk [Environmental bases of sustainable nature management: Textbook]. L'viv, Chernivts,: Knyhy XXI, 2011, 760 p. [in Ukrainian].
11. Klimchuk B.P., Lutsyshyn P.V., Lazhnik V.Y. Yevrorehion Buh: Volyns'ka oblast' [Euroregion Bug: Volyn’ region] Luts'k, Red.-vyd. vidd. Volyn. un-tu, 1997, 448 p. [in Ukrainian].
12. Lisova A. Dayut' sobi radu y armiyi dopomahayut' [They make do and help the army]. Volyn'-nova, 2014. 20 lystop, 4 p. [in Ukrainian].
13. Livits'ka O. Perspektyva – za “Kronospanom” [The future lies in Kronospan”]. Volyns'ka hazeta, 2008, 7 lyutoho, 6 p. [in Ukrainian].
14. Volyn’ Regional Council: official website. Available at: http://volynrada.gov.ua/masmedia/upravlinnya-lisami-povinne-buti-efektivnim [in Ukrainian].
15. Poburko Ya.O., Shubalyy O.M., Semerak M.F. Monitorynh konkurentnykh perevah lisohospodars'kykh system (na prykladi Volyns'koyi oblasti) [Monitoring of competitive advantages of forestry systems (as exemplified by Volyn’ Oblast)]. NAN Ukrayiny, Instytut rehional'nykh doslidzhen', L'viv, 2007, 105 p. [in Ukrainian].
16. Volyn’ Regional Department of Forestry and Hunting: official website. Available at: http://lis.volyn.ua [in Ukrainian].
17. Holyan V.A., Shubalyy O.M., Vasylyk N.M. Mekhanizmy stymulyuvannya rozvytku lisoresursnoyi sfery [Mechanisms for stimulating the development of the forest resource field]. Luts'k, PVD “Tverdynya”, 2012, 376 p. [in Ukrainian].
18. Serheev M. Narodne hospodarstvo Volyns'koyi oblasti v tsyfrakh. Statystychnyy zbirnyk [National economy of Volyn’ Oblast in figures. Statistical book]. Lviv, publishing house “Statistics”, 1971, 181 p. [in Ukrainian].
19. Oliynyk Ya.B., Holub H.S. Terytorial'na orhanizatsiya zhyttyediyal'nosti naselennya Volyns'koyi oblasti [Territorial organization of functioning of the population of the Volyn’ Oblast]. Luts'k, Volyn'polihraf, 2015, 191 p. [in Ukrainian].
20. Naumenko V. Statystychnyy shchorichnyk Volyn' 2017 [Statistical Yearbook Volyn’ 2017]. 2018. 457 pp. [in Ukrainian].
21. Karpyuk Z.K., Dymshyts' O.L., Kacharovs'kyy R.Ye. Okhorona gruntiv ta yikh ratsional'ne vykorystannya v Mezhakh Luts'koho rayonu Volyns'koyi oblasti [Soil protection and their rational use within Luts’k district of Volyn’ Oblast]. Pryroda Zakhidnoho Polissya ta prylehlykh terytoriy: zbir. nauk. prats', Luts'k, 2009, no. 6, pp. 54-59 [in Ukrainian].
22. Hordiychuk A. Perspektyvy rozvytku kharchovoyi promyslovosti prykordonnoho rehionu [Prospects for food industry development in the cross-border region]. Ekonomist, veresen', 2013, no. 9, pp. 63-65 [in Ukrainian].
23. Kosins'kyy P.M. Ekonomichne stymulyuvannya rozvytku promyslovoyi pererobky produktsiyi sadivnytstva u rehioni [Economic stimulation of the development of industrial processing of garden products in the region]. Suchasni problemy ekonomiky: materialy VIII nauk.-prakt. konf., m. Kyyiv, 16 zhovtnya 2018 r., Kyiv, 2018, pp. 58-60. [in Ukrainian].
24. Biznes portal Luts'ka [Business portal of Luts’k]. Available at: http://toplutsk.com/biznews-news_11944.html [in Ukrainian].
25. Kostyuk I. Volyns'ki shvachky odyahayut' Yevropu [Volyn’ seamstresses are clothing Europe]. Vidomosti.ua, 2010, 4–10 lystopada, no. 44 (528), 16 p. [in Ukrainian].
26. Kosins'kyy P.M. Ekonomichne stymulyuvannya rozvytku pidpryyemstv lehkoyi promyslovosti oblasti [Economic stimulation of the development of light industry enterprises of the region]. International Scientific Conference Modern Economic Research: Theory, Methodology, Strategy: Conference Proceedings, Part II, September 28, 2018. Kielce, Poland: Baltija Publishing. pp. 58–60. [in Ukrainian].



Олександр ШУБАЛИЙ,
доктор економічних наук,
Луцький національний технічний університет
Oleksandr SHUBALYY,
Doctor of Economics,
Lutsk National Technical University



Петро КОСІНСЬКИЙ,
аспірант,
Луцький національний технічний університет
Petro KOSINS'KYY,
Postgraduate student,
Lutsk National Technical University

СтаттіНаука | Сьогодні, 14:37 

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері мисливського господарства та полювання і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державним агентством лісових ресурсів

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 27 грудня 2018 р. N 1210
Київ

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері мисливського господарства та полювання і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державним агентством лісових ресурсів


1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері мисливського господарства та полювання і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державним агентством лісових ресурсів, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

пункт 16 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. N 1103 (Офіційний вісник України, 2018 р., N 17, ст. 573).

Прем'єр-міністр України                         
В. ГРОЙСМАН
Інд. 75

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2018 р. N 1210

КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері мисливського господарства та полювання і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державним агентством лісових ресурсів

1. До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері мисливського господарства та полювання, належать:
відсоток фактичного кадрового забезпечення єгерської служби суб'єкта господарювання від чисельності, встановленої законодавством, протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду;
фактична чисельність козулі європейської від оптимальної чисельності, встановленої законодавством, протягом останніх трьох років, що передує плановому періоду;
відсоток запланованих заходів щодо охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь, які було виконано за результатами останніх трьох років, що передує року, в якому розробляється річний план заходів державного нагляду (контролю);
обсяг вкладення коштів у забезпечення охорони і відтворення мисливських тварин від обсягу, встановленого законодавством, протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду;
кількість випадків інфекційних захворювань мисливських тварин, які небезпечні для життя або здоров'я людини, виявлених на території користувача мисливських угідь протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду;
кількість порушень вимог законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, виявлених протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду.

2. Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері мисливського господарства та полювання визначено у додатку 1.

3. Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері мисливського господарства та полювання, їх показниками, кількість балів за кожним показником визначено у додатку 2.

4. Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатку 2, за такою шкалою:
від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.


5. Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері мисливського господарства та полювання здійснюються за діяльністю суб'єктів господарювання, яка віднесена до:
високого ступеня ризику - не частіше ніж один раз на два роки;
середнього ступеня ризику - не частіше ніж один раз на три роки;
незначного ступеня ризику - не частіше ніж один раз на п'ять років.

6. У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх шести років для суб'єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх десяти років для суб'єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб'єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Додаток 1
до критеріїв

РИЗИКИ
настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері мисливського господарства та полювання

Цілі державного нагляду (контролю) (код)
Ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності
Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду контролю)
подія, що містить ризик настання негативних наслідків
негативний наслідок
1. Життя та здоров'я людини (О1)
неналежне регулювання користувачем мисливських угідь чисельності диких тварин
нездійснення (неналежне здійснення) користувачем мисливських угідь вилучення та ізоляції тварин, що мають ознаки хвороб, небезпечних для життя і здоров'я людини
смерть людини,
шкода, завдана здоров'ю людини
смерть людини,
шкода, завдана здоров'ю людини
кількість випадків інфекційних захворювань мисливських тварин, які небезпечні для життя або здоров'я людини, виявлених на території користувача мисливських угідь протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду
кількість порушень вимог законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, виявлених протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду
обсяг вкладення коштів у забезпечення охорони і відтворення мисливських тварин від обсягу, встановленого законодавством, протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду
2. Навколишнє природне середовище (О4)
невиконання обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин
шкода, завдана державному мисливському фонду
відсоток фактичного кадрового забезпечення єгерської служби суб'єкта господарювання від чисельності, встановленої законодавством, протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду
фактична чисельність козулі європейської від оптимальної чисельності, встановленої законодавством, протягом останніх трьох років, що передує плановому періоду
невиконання обов'язків користувача мисливських угідь, що призвели до погіршення якості мисливських угідь та виникнення загрози знищення мисливських тварин
шкода, завдана мисливським угіддям
відсоток запланованих заходів щодо охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь, які було виконано за результатами останніх трьох років, що передує року, в якому розробляється річний план заходів державного нагляду (контролю)


Додаток 2
до критеріїв

ПЕРЕЛІК
критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері мисливського господарства та полювання, їх показники, кількість балів за кожним показником

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)
Показники критеріїв
Кількість балів
1. Відсоток фактичного кадрового забезпечення єгерської служби суб'єкта господарювання від чисельності, встановленої законодавством, протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду
протягом трьох років рівень кадрового забезпечення єгерської служби становить до 60 відсотків включно чисельності, встановленої законодавством
20
протягом трьох років рівень кадрового забезпечення єгерської служби становить від 61 до 90 відсотків включно чисельності, встановленої законодавством
15
протягом трьох років рівень кадрового забезпечення єгерської служби становить від 91 до 100 відсотків включно чисельності, встановленої законодавством
0
2. Фактична чисельність козулі європейської від оптимальної чисельності, встановленої законодавством, протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду
фактична чисельність становить до 40 відсотків включно оптимальної чисельності, передбаченої мисливським упорядкуванням
20
фактична чисельність становить від 41 до 80 відсотків включно оптимальної чисельності, передбаченої мисливським упорядкуванням
10
фактична чисельність становить від 81 до 100 відсотків включно оптимальної чисельності, передбаченої мисливським упорядкуванням
0
3. Відсоток запланованих заходів щодо охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь, які було виконано за результатами останніх трьох років, що передують року, в якому розробляється річний план заходів державного нагляду (контролю)
здійснення до 60 відсотків включно запланованих заходів щодо охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь, які було виконано за результатами останнього року, що передує року, в якому розробляється річний план заходів державного нагляду (контролю)
20
здійснення від 61 до 90 відсотків включно запланованих заходів щодо охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь, які було виконано за результатами останнього року, що передує року, в якому розробляється річний план заходів державного нагляду (контролю)
10
здійснення від 91 до 100 відсотків включно запланованих заходів щодо охорони, раціонального використання, відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь, які було виконано за результатами останнього року, що передує року, в якому розробляється річний план заходів державного нагляду (контролю)
0
4. Обсяг вкладення коштів у забезпечення охорони і відтворення мисливських тварин від обсягу, встановленого законодавством, протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду
обсяг вкладення коштів у забезпечення охорони і відтворення мисливських тварин від обсягу, встановленого законодавством, протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду, становить до 60 відсотків включно
20
обсяг вкладення коштів у забезпечення охорони і відтворення мисливських тварин від обсягу, встановленого законодавством, протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду, становить від 61 до 90 відсотків включно
15
обсяг вкладення коштів у забезпечення охорони і відтворення мисливських тварин від обсягу, встановленого законодавством, протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду, становить від 91 до 100 відсотків включно
0
5. Кількість випадків інфекційних захворювань мисливських тварин, які небезпечні для життя або здоров'я людини, виявлених на території користувача мисливських угідь протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду
протягом останніх трьох років зафіксовано більше семи випадків
10
протягом останніх трьох років зафіксовано від одного до семи випадків
5
протягом останніх трьох років не зафіксовано жодних випадків
0
6. Кількість порушень вимог законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, виявлених протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду
наявність трьох і більше порушень вимог законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, виявлених протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду
10
наявність від одного до двох порушень вимог законодавства у сфері мисливського господарства та полювання, виявлених протягом останніх трьох років, що передують плановому періоду
5
відсутні порушення вимог законодавства у сфері мисливського господарства та полювання
0

Шкала балів
Ступінь ризику від провадження господарської діяльності
Періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)
Від 41 до 100
високий ризик
не частіше ніж один раз на два роки
Від 21 до 40
середній ризик
не частіше ніж один раз на три роки
Від 0 до 20
незначний ризик
не частіше ніж один раз на п'ять років
____________

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP181210.html

705 мільйонів гривень витратили держлісгоспи Житомирщини на ведення лісового господарства

  



На третину збільшили в минулому році витрати на ведення лісового господарства державні підприємства Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства. Це збір насіння, садіння, догляди за культурами, охорона насаджень тощо.

В порівнянні з попереднім вони зросли на 177 млн. грн. З них 698 млн. грн. - власні кошти підприємств.

Бюджетне фінансування в минулому році мав лише Поліський природний заповідник.
Ще 17,9 мільйона гривень власних коштів лісівники витратили на будівництво доріг. Відтак лісова дорожня мережа області розширилася на 33 кілометри.

Вдвічі зменшилися в 2018 році обсяги незаконних рубок в лісах держлісгоспів – далася взнаки посилена робота лісової охорони, яка веде цілодобові патрулювання безпосередньо в лісових масивах.

Значно покращилася і ситуація з лісовими пожежами. Якщо кількість їх в порівнянні з попереднім роком фактично не змінилася, то площа завдяки оперативному реагуванню пожежних ланок лісгоспів скоротилася в 32 рази.

Наталія Горай, прес-служба Житомирського ОУЛМГ
01.02.2019 11:01
Прес-служба Житомирського ОУЛМГ

Про організаційні заходи щодо запобігання пожежам - ДАЗВ

ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З УПРАВЛІННЯ ЗОНОЮ ВІДЧУЖЕННЯ

НАКАЗ

від 6 квітня 2018 року N 80

Про організаційні заходи щодо запобігання пожежам

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 N 1417 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 05.03.2015 за N 252/26697, Правил пожежної безпеки в лісах України, затверджених наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 27.12.2004 N 278 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 24.03.2005 за N 328/10608, з метою запобігання пожежам на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери управління ДАЗВ, та на території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення на 2018 рік, наказую:

1. Затвердити Організаційні заходи щодо запобігання пожежам на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери управління ДАЗВ, та на території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення у 2018 році (далі - Організаційні заходи), що додаються.

2. Керівникам підприємств, що належать до сфери управління ДАЗВ, забезпечити безумовне виконання Організаційних заходів.

3. Керівникам підприємств, установ і організацій інших відомств, незалежно від форм власності та підпорядкування, що здійснюють діяльність у зоні відчуження та не належать до сфери управління ДАЗВ, рекомендувати виконання Організаційних заходів.

4. Контроль за виконанням Організаційних заходів покласти на в. о. начальника управління з питань забезпечення бар'єрної функції зони відчуження, природно-заповідного фонду, радіаційної безпеки, охорони праці та цивільного захисту Байталу М. Р.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Фещенка В. П.

Голова
В. В. Петрук



Додаток
до наказу Державного агентства України з управління зоною відчуження
06.04.2018 N 80

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ
щодо запобігання пожежам на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери управління ДАЗВ, та на території зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення на 2018 рік

I. Пожежна безпека на території та виробничих об'єктах

Керівникам підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління ДАЗВ:

1. Забезпечити постійний контроль за дотриманням працівниками встановленого протипожежного режиму згідно вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 N 1417, та Правил пожежної безпеки в лісах України, затверджених наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 27.12.2004 N 278, та інших нормативно-правових актів України, що регламентують заходи пожежної безпеки.
2. До настання пожежонебезпечного весняно-літнього та осінньо-зимового періоду провести для працівників під підпис позапланові інструктажі щодо виконання вимог пожежної безпеки на виробництві та у побуті.
3. Переглянути (у разі необхідності) накази про призначення відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
4. Розробити (при наявності - відкоригувати), погодити з відповідними органами ДСНС та ввести в дію плани взаємодії на випадок виникнення пожеж на підвідомчих об'єктах.
5. Організувати щоденний огляд службових та виробничих приміщень, після закінчення робочого часу відповідальними за протипожежний стан, з метою виявлення та усунення можливих порушень вимог пожежної безпеки.
6. Підтримувати у належному протипожежному стані закріплену територію, регулярно очищати її від горючих виробничих та будівельних відходів, заборонити та не допускати спалювання сміття та відходів, стежити за справним станом під'їзних шляхів до будівель, споруд та джерел протипожежного водопостачання, обладнання.

7. Під час капітальних ремонтів установок пожежної сигналізації, систем оповіщення про пожежу несертифіковані сповіщувачі замінювати на сертифіковані, а також ті у яких вийшов термін експлуатації згідно з паспортом.
8. Постійно проводити перевірки справного стану електротехнічного, тепломеханічного та вентиляційного обладнання, пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу. У разі виявлення несправностей негайно вживати заходів щодо приведення їх у відповідність до вимог нормативних актів.
9. Забезпечити проведення технічного діагностування та перезарядку вогнегасників на спеціалізованих пунктах технічного обслуговування вогнегасників, які мають ліцензії на ці види робіт.
10. Провести аналіз наявності і необхідності забезпечення об'єктів і території вогнегасниками. У разі не забезпечення, спланувати та організувати їх закупівлю.
11. Провести аналіз стану обробки дерев'яних конструкцій будівель і споруд вогнезахисними засобами для визначення необхідності її оновлення. У разі потреби провести обробку дерев'яних конструкцій, відповідно до витрат, передбачених планом використання у поточному році, та передбачити зазначені видатки у бюджетному запиті на 2019 рік.
12. Виконати обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних конструкцій в будинках усіх ступенів вогнестійкості, у тому числі елементів горищних покрівель (крокви, обрешітка тощо), за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів, що повинні забезпечувати 1-у групу вогнезахисної ефективності відповідно до ДБН В.1.1.7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва", крім будинків V ступеня вогнестійкості.
13. Під час поточних та капітальних ремонтів приміщень виконати заміну двополюсних розеток на триполюсні, а також штепсельних роз'єднувачів у побутових кондиціонерах та комп'ютерах.
14. Забезпечити території підприємств, а також будівлі, споруди, приміщення відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", а також інструкціями, пам'ятками на протипожежну тематику.
15. До початку пожежонебезпечного весняно-літнього періоду визначити та скласти перелік автотракторної та спеціальної техніки, що буде використовуватися на роботах у лісах, на перелогах, у тому числі під час проведення заходів з рекультивації земель і робіт на науково-дослідних полігонах та складах із легкозаймистими і горючими рідинами. Обладнати зазначену техніку іскрогасячими пристроями та забезпечити порошковими вогнегасниками.
16. Провести огляд і за необхідності відремонтувати роздавальні колонки, запірну арматуру, заземлюючі пристрої, трубопроводи, резервуари на АЗС.
17. Перевірити протипожежний стан місць зберігання легкозаймистих та горючих речовин (рідин та матеріалів). При виявленні порушень негайно їх усунути.
18. Провести ревізію пристроїв захисту від блискавок із складанням акту. Усі виявлені у пристроях захисту від блискавок та вказані в акті порушення і дефекти негайно усунути.
19. Провести перевірки наявних постійних місць проведення вогневих робіт відповідно до пункту 1 розділу VII Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 N 1417, облаштувати їх відповідно до встановлених вимог. Наявні та нові постійні місця проведення вогневих робіт, а також місця для куріння визначити розпорядчим документом.
20. Провести перевірку та визначити порядок зберігання у складських приміщеннях (складах, витратних коморах) вибухопожежонебезпечних речовин, балонів з газами та інших вибухопожежонебезпечних матеріалів.
21. Не допускати проведення тимчасових вогневих робіт на об'єктах без оформлення наряду-допуску на проведення вогневих робіт, попереднього інструктажу виконавців, підготовки робочого місця та наявності на ньому первинних засобів пожежогасіння. Забезпечити посадовою особою, відповідальною за пожежну безпеку, де проводилися вогневі роботи, перевірку місця проведення цих робіт упродовж двох годин після їх закінчення із відповідним записом у наряді-допуску на виконання вогневих робіт.

22. Проводити (не рідше одного разу на рік) з персоналом повторний інструктаж з питань пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 N 1417, Правил пожежної безпеки в лісах України, затверджених наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 27.12.2004 N 278, та Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 N 444.
23. Організувати та забезпечити навчання посадових осіб, які до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) зобов'язані проходити навчання з питань пожежної безпеки у навчально методичних закладах, які мають ліцензію на проведення такого виду діяльності.
24. Організувати проведення спеціального навчання (за програмою пожежно-технічного мінімуму) та перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки особам, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою (до початку самостійного виконання роботи), та працівникам, зайнятим на цих роботах (періодично один раз на рік) безпосередньо на підприємстві, в установі та організації, за затвердженою об'єктовою програмою навчання. Заборонити та не допускати до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки.
25. Вжити невідкладних та вичерпних заходів щодо виконання пунктів приписів у встановлені терміни, запропоновані посадовими особами органів державного нагляду (контролю) у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
26. Провести перевірку у працівників наявності і стану засобів індивідуального захисту. За необхідності провести їх заміну на придатні до застосування (термін яких не вийшов).
27. Відключати від електроживлення об'єкти, які не експлуатуються.
28. У тематичний план проведення занять з питань цивільного захисту до рекомендованих тем включати питання щодо дотримання вимог пожежної безпеки, дії працівників у разі виявлення (виникнення) пожежі, застосування первинних засобів пожежогасіння та правила поведінки при участі у гасінні пожежі тощо.
Під час проведення занять, залучати фахівців (за погодженням) відповідних органів ДСНС для проведення поглибленого курсу лекцій на протипожежну тематику.
29. Під час проведення капітальних ремонтів чи реконструкції приміщень, будівель, здійснювати комплекс заходів, направлених на усунення конструктивних недоліків керуючись чинними будівельними нормами України.
30. Здійснювати контроль та забезпечувати дотримання правил радіаційної безпеки персоналом, що залучається до гасіння пожеж (попередньо проводити цільовий інструктаж).
31. Організувати проведення профілактичних оглядів та планово-попереджувальні ремонти електрообладнання і електромереж, виконувати заміри опору ізоляції електромереж, електроустановок, а також своєчасно усувати виявлені порушення, що можуть призвести до пожежі.
32. Провести перевірку стану стаціонарних зовнішніх пожежних сходів та драбин, сходів на перепадах висот, огорожі на покриттях будівель та споруд. Утримувати їх у справному стані та пофарбованими.
33. Не допускати перепланування приміщень, споруд та зміну функціонального призначення без узгодження проектної документації, згідно з нормативно-правовими актами України.
Керівникам ДСП "Чорнобильський спецкомбінат" та ПАТ "Київобленерго" Чорнобильського районного підрозділу (за погодженням):

34. З метою запобігання виникнення пожеж внаслідок коротких замикань електромереж забезпечити розчищення від захаращеності деревами, кущами вулиць та територій під ЛЕП у м. Чорнобиль.
Керівникам ДП "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" та 11 Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Київській області (далі - 11 ДПРЗ) (за погодженням)

35. Спільно проводити роз'яснювальну роботу серед "самопоселенців" щодо дотримання ними вимог правил пожежної безпеки у побуті, під час експлуатації пічного опалення, електрообладнання тощо.
Протягом року

Керівникам 11 ДПРЗ (за погодженням) та ДСП "Чорнобильський спецкомбінат":
36. Підготувати тексти радіобесід на протипожежну тематику для трансляції по об'єктовому радіомовленню та забезпечити їх радіотрансляцію впродовж року.
Керівнику 11 ДПРЗ (за погодженням)
37. На час проведення днів пам'яті (поминальних днів) організувати чергування інспекторського складу на контрольно-пропускних пунктах зони відчуження для проведення роз'яснювальних бесід та вручення пам'яток відвідувачам щодо дотримання правил пожежної безпеки у зоні відчуження.

II. Пожежна безпека у вахтових гуртожитках

Керівнику ДСП "Чорнобильський спецкомбінат":
38. Скласти графік та регулярно проводити огляди гуртожитків з метою дотримання мешканцями правил пожежної безпеки.
39. Забезпечити у гуртожитках наявність та придатність до застосування первинних засобів пожежогасіння. За необхідності доукомплектувати гуртожитки вогнегасниками, пожежним інвентарем, наочною агітацією та пам'ятками щодо дотримання мешканцями вимог встановленого протипожежного режиму та дій під час виявлення осередків пожеж.
40. До початку пожежонебезпечного весняно-літнього та осінньо-зимового періоду провести позапланові інструктажі для усіх мешканців з питань дотримання вимог пожежної безпеки. Під час поселення нових мешканців у гуртожитки обов'язково проводити (під підпис) інструктаж про дотримання встановленого протипожежного режиму.
41. До початку пожежонебезпечного періоду навколо гуртожитків очистити від захаращення протипожежні розриви.
42. Продовжити проведення у м. Чорнобилі перевірки житлового фонду, в якому використовуються колишні приватні будинки, з метою виведення з експлуатації гуртожитків, на які не укладені договори про оренду.
Залучити (за погодженням) до проведення цієї роботи представників Відділу поліції зони ЧАЕС, 11 ДПРЗ та ПАТ "Київобленерго" Чорнобильського районного підрозділу.
43. На базі матеріально-технічного забезпечення "Залісся" складські будівлі в яких зберігаються балони з горючими газами забезпечити газоаналізаторами та системою вентиляції.
44. Перевірити та привести у працездатний стан зовнішні мережі протипожежного водогону, а також перевірити технічний стан встановлених гідрантів. На зимовий період забезпечити захист люків колодязів із пожежними гідрантами від їх примерзання, налипання снігу, льоду.

III. Пожежна безпека лісів, сільгоспугідь, торфовищ на територіях зони відчуження зони безумовного (обов'язкового) відселення

Керівнику ДСП "Північна Пуща":

45. Поновлювати наявні та створювати нові мінералізовані смуги вздовж доріг, у лісах, на колишніх сільгоспугіддях та підтримувати їх у належному стані. До початку пожежонебезпечного періоду на лісових дорогах відремонтувати та встановити шлагбауми.
46. Продовжити прокладання протипожежних просік і розривів у лісових масивах, регулярно проводити розчищення згарників, просік та доріг від захаращеності.

47. До початку пожежонебезпечного періоду забезпечити стовідсоткову заправку техніки лісових пожежних станцій та автотракторної техніки лісництв. Підтримувати недоторканий запас паливно-мастильних матеріалів у кількості: бензин - 6 тонн, дизпаливо -6 тонн, мастило дизельне - 0,5 тонни, мастило карбюраторне - 0,5 тонни.
48. Забезпечити повітряне патрулювання території зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення згідно договору з відповідною аеронавігаційною організацією.
49. Організувати цільові навчальні заняття (з прийняттям заліків) для пожежних та водіїв лісових пожежних станцій, залучивши до цього фахівців 11 ДПРЗ (за погодженням).
Провести спільне практичне навчання працівників лісових пожежних станцій ДСП "Північна Пуща" та особового складу 11 ДПРЗ щодо ліквідації умовної пожежі з метою коригування спільних дій.
50. Забезпечити, на пожежонебезпечний період постійну готовність пожежної техніки, пожежно-технічного обладнання та необхідного спорядження персоналу лісових пожежних станцій. Спільно з представниками 11 ДПРЗ (за погодженням) перевірити готовність лісових пожежних станцій за призначенням. За результатами перевірки поінформувати ДАЗВ з поданням відповідних документів.
51. Виготовити та встановити (наявні відремонтувати) вздовж автошляхів: на в'їзних дорогах до лісових масивів (перелогів) шлагбауми; протипожежні панно, аншлаги, сіті-лайти, буквені написи, заборонні знаки з інформацією про заборону в'їзду до лісу транспортних засобів.
52. Встановити шлагбауми на лісових дорогах, що не використовуються для виробничого призначення.
53. Переглянути і відкоригувати у разі потреби оперативний план організації гасіння пожеж у лісах, на колишніх сільгоспугіддях та торфовищах при взаємодії з силами та засобами 11 ДПРЗ.
54. Передбачити кошти на придбання пожежно-технічного та спеціального оснащення, паливо-мастильних матеріалів для ефективного гасіння та ліквідації пожеж у місцях, до яких відсутній під'їзд пожежних автомобілів.
55. Забезпечити постійний контроль та виконання заходів щодо забезпечення пожежної безпеки лісів, колишніх сільгоспугідь та місць залягання торфу на території ЗВіЗБ(О)В.
56. Забезпечити взаємодію з правоохоронними органами щодо підвищення якості розслідування справ осіб, винних у виникненні пожеж у, лісових масивах, на перелогах та в місцях залягання торфу на території ЗВіЗБ(О)В, для притягнення їх до відповідальності.
57. Вжити заходів щодо поновлення та утримання у належному стані мінералізованих смуг навколо колишніх населених пунктів, де мешкають "самопоселенці".
58. Заслухати керівників структурних підрозділів про стан готовності підрозділів лісових пожежних станцій та виконання протипожежних заходів у лісовому фонді зони відчуження. Про результати заслуховування доповісти ДАЗВ.
59. Забезпечити пожежні автомобілі укомплектованими медичними аптечками. Організувати перевірку наявності та термінів придатності медпрепаратів в аптечках на лісових пожежних станціях (у тому числі в пожежних автомобілях). У разі виявленні відсутності або розкомплектованості аптечок медпрепаратами негайно їх поновлювати.
Керівнику ДСП "ЦППРВ":
60. Поновити наявні та створювати нові мінералізовані смуги навколо ВК "Вектор", ПЗРВ "Буряківка", ПЗРВ "Підлісний", ПЗРВ "3-я черга ЧАЕС", ПТЛРВ та навколо лісових масивів, які знаходяться на території, що закріплена за ДСП "ЦППРВ", підтримувати їх у належному стані.

Керівнику ДП "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження"

61. Забезпечувати, у разі необхідності, питною водою осіб, залучених до гасіння лісових пожеж, що тривають понад три години.
Керівнику ДСП "Чорнобильський спецкомбінат":

62. Узбіччя вздовж автомобільних доріг з твердим покриттям, що проходять територією зони відчуження очищати від наземних горючих матеріалів (трави).
63. Забезпечувати харчування осіб, залучених до гасіння лісових пожеж, що тривають понад три години.
64. Забезпечити виїзд на гасіння пожеж автомобіля зв'язку центру телекомунікацій ДСП "Чорнобильський спецкомбінат" одночасно з підрозділами ДСП "Північна Пуща" та забезпечити керівників структурних підрозділів лісових пожежних станцій, які здійснюють гасіння пожежі надійним зв'язком.
Керівнику ДСП "Екоцентр":

65. Привести у готовність до пожежонебезпечного періоду пересувний вузол "Діброва" на меліоративній системі "Галло".
66. Провести обстеження гідротехнічних споруд, при виявлені недоліків виконати їх ремонт.
67. Підтримувати у стані готовності меліоративні системи та свердловини, на яких проведені ремонтно-відновлювальні роботи, для підтоплення торфовищ у разі їх загоряння.
68. Перед початком гасіння пожежі здійснювати дозиметричну розвідку, з визначенням та доведенням до керівника гасіння пожежі часу перебування пожежних на лінії вогню.
Керівникам ДСП "Екоцентр" та ДСП "Північна Пуща":

69. Провести розчищення та ремонт під'їзних шляхів до гідротехнічних споруд, розчищення замулених і зарослих рослинністю каналів меліоративних систем зони відчуження.
Керівникам ПАТ "Київобленерго" Чорнобильського районного підрозділу (за погодженням), Київських магістральних електромереж (за погодженням), ДСП "Чорнобильський спецкомбінат", ДСП "ЦППРВ", ДСП "Екоцентр":

70. Забезпечити утримання у безпечному протипожежному стані лісові просіки у межах проходження повітряних ЛЕП та охоронних зон ЛЕП, у віданні яких перебувають ці лінії, у т. ч. у лісових масивах та в межах населених пунктів, відповідно до вимог Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.97 N 209, Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 30.12.2014 N 1417, та Правил пожежної безпеки в лісах України, затверджених наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 27.12.2004 N 278.
Керівникам ДСП "Екоцентр", ДСП "Північна Пуща", 11 ДПРЗ (за погодженням):

71. Спільно здійснити технічний огляд меліоративних систем, у тому числі у місцях залягання торфу, та перевірити готовність роботи шлюзів-регуляторів для підтоплення і підтримання у вологому стані торфовищ.
Керівникам ДСП "Північна Пуща" та Відділу поліції зони ЧАЕС (за погодженням):

72. Проводити спільні рейди щодо виявлення фактів незаконного проникнення сторонніх осіб на територію зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення; розкладання вогнищ, випалювання сухої трави на луках, по берегах річок, водоймищ тощо.

Керівнику Боярського ЛВУМГ філії УМГ "КИЇВТРАНСГАЗ" ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" (за погодженням):

73. Утримувати у належному протипожежному стані, протягом пожежонебезпечного періоду, смуги відводу та охоронні зони газопроводів від огорожі 30-кілометрової зони до розподільчого пункту м. Чорнобиль.
Керівнику Відділу поліції зони ЧАЕС (за погодженням):

74. Посилити контрольно-пропускний режим з метою запобігання несанкціонованому проникненню в зону відчуження сторонніх осіб та транспортних і плавзасобів. В'їзд на територію зони делегацій та організованих відвідувачів здійснювати виключно за дозволом ДАЗВ.
75. За зверненням оперативного чергового ДАЗВ (відповідно до заявок ДСП "Чорнобильський спецкомбінат") пропускати пожежну техніку із номерними знаками зони через зовнішні КПП для гасіння пожеж на прилеглих та суміжних до ЗВіЗБ(О)В територіях.
Керівникам Відділу поліції зони ЧАЕС (за погодженням) та 11 ДПРЗ (за погодженням):
76. У період проведення у зоні відчуження днів пам'яті (поминальних днів) встановити постійний контроль за виконанням відвідувачами зони відчуження окремих заходів, спрямованих на забезпечення громадського порядку та пожежної безпеки.
Керівникам підприємств, що належать до сфери управління ДАЗВ та 11 ДПРЗ (за погодженням):

77. Для вчасного виїзду на пожежу підрозділу (дозиметриста) ДСП "Екоцентр" забезпечити своєчасну передачу повідомлень про пожежі черговому оператору за телефоном 5-21-38.
78. Забезпечувати радіаційний контроль в місцях ліквідації пожеж та надавати необхідну інформацію до ДАЗВ.
79. Для проведення радіаційного контролю у місцях гасіння пожеж залучати дозиметриста ДСП "Екоцентр" (номер телефону чергового дозиметриста у робочий час 5-22-90, у неробочий час 5-21-38), який доставляється автотранспортом 11-ДПРЗ.
80. Після гасіння пожеж у 10-кілометровій зоні відчуження обов'язково направляти персонал залучений на гасіння пожежі для обстеження на спектрометрі випромінення людини вмісту цезію в організмі до ДСП "Екоцентр".
Керівнику ДЗ "ЦСМД ЗВ МОЗ України" (за погодженням):

81. Проводити навчальні заняття з питань надання домедичної допомоги з персоналом підприємств, який залучається до гасіння пожеж.
82. Перевірити наявність та за необхідності поповнити запаси медпрепаратів, призначених для надання першої медичної допомоги постраждалим від пожеж.
83. Забезпечити, у разі необхідності, медогляд осіб, які брали участь у ліквідації пожеж, і обов'язково тих, які залучалися до гасіння на територіях з високими рівнями радіаційного забруднення.
Керівникам ДСП "Чорнобильський спецкомбінат", ДСП "Північна Пуща", ДСП "Екоцентр", ДП "Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС":

84. Забезпечувати наявність та справність необхідної кількості допоміжного автотранспорту, що буде залучатися до ліквідації великих пожеж, на вимогу керівника гасіння пожежі згідно з класифікаційною картою.
Протягом пожежонебезпечного періоду
85. Забезпечити недоторканий запас паливно-мастильних матеріалів для автотракторної техніки, що буде залучатися до ліквідації пожеж.
Протягом року

Керівнику 11 ДПРЗ (за погодженням):

86. Провести вибіркові перевірки готовності підприємств, установ та організацій, що здійснюють діяльність у зоні відчуження до проходження весняно-літнього пожежонебезпечного періоду, про результати перевірки поінформувати ДАЗВ з поданням відповідних документів.
Керівникам ДСП "Чорнобильська АЕС" та ДП "Управління забезпечення функціонування об'єктів Чорнобильської АЕС":

87. Забезпечити поновлення наявних або утворення нових мінералізованих смуг уздовж залізниці, яка підпорядкована ДСП "Чорнобильська АЕС", при можливій експлуатації.
88. Утримувати протягом пожежонебезпечного періоду смуги відводу та охоронні зони газопроводів від розподільчого пункту в м. Чорнобиль до ДСП "Чорнобильська АЕС".
89. Забезпечити недоторканий запас палива (1 - 2 т.) та мастила на випадок гасіння можливих пожеж та аварійно-рятувальних робіт.
90. Випробувати систему пожежогасіння "Сухо-труб" 4-го блока ЧАЕС, а також пожежні гідранти зовнішнього протипожежного водопроводу на закріпленій за ДСП "ЧАЕС" території пуском води і перевіркою на водовіддачу, перевести їх на літній режим роботи.
91. На території проммайданчика ЧАЕС укомплектувати пожежні щити вогнегасниками (знятими на зимовий період).
92. Перевірити запас води в пожежних резервуарах пожежної насосної станції побутового корпусу об'єкта "Укриття" та підрядних організацій, включаючи СП "НОВАРКА", за необхідності поповнити до необхідного рівня. Випробувати засувки мокрих колодязів.
93. Провести перевірку дренажних пристроїв кабельних споруд, що забезпечують відведення води.
94. Провести перевірку систем протидимної вентиляції на ДСП "ЧАЕС".
95. Провести оранку ґрунту (мінералізованих смуг) по зовнішньому периметру ВРУ-110, 330, 750 кВ, уздовж автошляхів на проммайданчику ЧАЕС, а також уздовж межі закріпленої за ДСП "ЧАЕС" території, підтримувати у належному стані.
96. Забезпечити будівлі, споруди, приміщення первинними засобами пожежогасіння.
97. Провести перевірку наявних постійних місць проведення газоелектрозварювальних і інших вогневих робіт, за необхідності доукомплектувати їх первинними засобами пожежогасіння.

Начальник відділу радіаційної
безпеки, охорони праці та
цивільного захисту управління
з питань забезпечення бар'єрної
функції зони відчуження,
природно-заповідного фонду,
радіаційної безпеки, охорони
праці та цивільного захисту
О. В. Гавриленко
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN041194.html

Садовий розповів, як на митниці дрова перетворюються на кругляк



Кандидат у президенти Андрій Садовий називає мораторій на вивіз лісу-кругляка "фількиною грамотою"

Офіційно у 2017 році Україна експортувала 2 мільйона тонн дров.

Натомість, за статистикою митниць іноземних держав, до них з України в'їхало всього 443 кілограми дров і понад 610 тисяч тонн кругляка.

Кандидат у президенти Андрій Садовий наголошує, що більшість таких оборудок проводять державні підприємства – лісгоспи, які й експортують "дрова" з України.

"Насправді всі розуміють, що ніякі дрова ніхто за кордон не вивозить. У Польщу, Румунію, Туреччину йде ліс-кругляк. Сировина, з якої там виробляють меблі. А потім велика кількість тих меблів повертається в Україну. Більше того, багато з цих меблів виробляють українські працівники, які їдуть туди на роботу, бо в Україні виробництва нема", – сказав Садовий у своєму відеоблозі на Youtube.

Відтак, політик називає мораторій на вивіз лісу-кругляка "фількиною грамотою".

Зі свого боку Садовий пропонує боротися із вивезенням лісу-кругляка дієвими антикорупційними органами, повною цифровізацією митниці та обліку лісових насаджень, а також пропонує державні програми для збільшення лісових насаджень і підтримки вітчизняного виробництва, зокрема у галузі обробки деревини.

"Має бути політична воля підтримати українського виробника. Тільки у деревообробці ми можемо створити тут, в Україні, до 50 тисяч робочих місць. Так люди можуть мати роботу і не виїжджати за кордон. Все маємо – сировину, мудрих людей, бажання. Тільки маємо "жуліків", які видавлюють з людей останні соки. Вони мають піти", – розповів Андрій Садовий.

Василь Полуйко: «Лось європейський і надалі буде охоронятися як червонокнижний вид тварин»

Заступник міністра екології та природних ресурсів Василь Полуйко переконаний, що занесення лося європейського до Червоної книги було єдиним правильним рішенням для збереження його популяції в Україні. І будь які дискусії з цього приводу є абсурдними.

Про це він заявив під час панельної дискусії в Укрінформі, організованій

представниками Київського зоопарку та ГО «Юристи за захист тварин».

«Ми «звірили годинники думок» з науковцями, зоозахисниками та громадськістю, які беззаперечно підтримують позицію Мінприроди щодо занесення лося до Червоної Книги. І вкотре переконалися, що рішення якому передував колосальний супротив і брудна інформаційна кампанія був правильний. Лось європейський і на даний момент залишається червонокнижним видом тварин», - сказав Василь Полуйко.

За його словами, проти лося в Червоній книзі мисливці, які стверджують що внесення лося в Червону книгу «підриває» мисливську галузь. Коли мова йде про збереження біорізноманіття керуватися виключно економічними чинниками, ми не можемо.

«Боротьба за збереження лося не припиняється. Черговий етап, 4 лютого 2019 року в Окружному адміністративному суді м. Києва. І компромісу тут бути не може. Ми європейська країна і маємо як і інші держави докласти зусилля для збереження зникаючих біовидів», - сказав заступник Міністра.

В свою чергу засновник Г.О. «Єдина Планета» Павло Вишебаба висловив повну підтримку діям Мінприроди у питанні занесення лося до Червоної книги.

«Юристи нашої громадської організації вважають цілковито неправомірним рішення першої інстанції Окружного адміністративного суду м.Києві щодо відміни рішення Національної комісії з питань Червоної книги. Сподіваюсь, в апеляції це буде доведено. І закон і здоровий глузд розставлять все на свої місця», - сказав Павло Вишебаба.

Він також зазначив, що проти лося в Червоній книзі люди, які мають фінансову зацікавленість у цьому питанні – це мисливські організації.

«Їх методи відомі. Якщо вони під камерами в центрі Києва вчиняють провокації, а ви знаєте що під час мітингу під Окружним адміністративним судом м.Києва мені було залито одне око зеленкою і я отримав хімічний опік. Якщо вони це роблять на очах поліцейських, під камерами ЗМІ, що вони роблять у лісі? Без правоохоронців і камер? Я думаю, що як це було доведено нашими колегами зоозахисниками, на одну ліцензію на лося вбивається не одна тварина. І враховуючи емоційний стан цих мисливців та жагу до провокацій, це цілком імовірно. І тому популяція лося, думаю, значно менша, ніж заявлена цифра у шість тисяч осіб. Тому давайте не піддаватись на провокації. Науковці виступають «за» внесення лося до Червоної книги України, зоозахисника також «за». Нехай так і буде», - сказав зоохахисник.

Присутній на панельній дискусії профільний фахівець Інституту зоології ім..Шмальгаузена, представник Національної комісії Червоної книги Сергій Межжерін, стверджує, що згідно офіційних даних, навіть якщо брати цифру 6 тисяч, останні роки спостерігається значне пониження чисельності виду. Якщо раніше під час наукової експедиції лося європейського можна було зустріти досить часто, то зараз це велика рідкість.

«Проведене моделювання динаміки популяції лося працівниками лабораторії моніторингу Інституту зоології показало, що зміна природних умов поступово буде приводити до зменшення кількості лосів, і до 2050 року є загроза повного зникнення цього виду з території України. Крім того, цей вид дуже цінний для науки і знищення його господарськими методами недопустиме», - сказав Сергій Межжерін.

Він також навів приклад Латвії, в країні територія якої дорівнює території Київської і Чернігівської області, а популяція лосів представлена 15 тисяч особин.

Нагадаємо, що наразі у судах перебуває дві справи щодо скасування Наказу Мінприроди «Про внесення змін до Переліку видів тварин, що заносяться до Червоної книги України».

Мінприроди закликає громадськість, зоозахисників і всіх українців, підтримати і разом захистити право лося на життя в Україні.












1 Лютого 2019, 10:35

Иван Валентик: Меры против незаконных вырубок леса дают эффект



Принимаемые в настоящее время меры против незаконных рубок леса дают эффект. Об этом сообщил заместитель Министра природных ресурсов РФ – руководитель Федерального агентства лесного хозяйства Иван Валентик.

По его словам, проблема незаконных вырубок леса в стране резко обострилась с принятием в 2007 году Лесного кодекса Российской Федерации. Многие полномочия по управлению лесными ресурсами страны были переданы тогда с федерального уровня на уровень регионов РФ, причем без достаточного на то финансирования. В результате, в частности, в большинстве субъектов Российской Федерации резко сократилась численность лесной охраны. Возник кумулятивный эффект, когда в отсутствие «государева ока» за тем, что происходило в лесах, проблема незаконных рубок стала набирать обороты.

— Мы внимательно проанализировали создавшуюся ситуацию, и в условиях, когда быстрое восстановление численности лесной охраны было достаточно сложной задачей, так как полномочия были переданы на уровень регионов, основной акцент сделали на формирование системы государственного учета лесоматериалов и системы декларирования сделок на основе системы ЛесЕГАИС,- сообщил руководитель Федерального агентства лесного хозяйства.

Система была введена в действие с 1 марта 2016 года и позволяет сегодня объективно фиксировать оборот заготовленной древесины от лесосеки до ее переработки или экспорта. В настоящее время в системе миллионы правоустанавливающих документов. Системой ЛесЕГАИС пользуются в своей деятельности органы Федеральной службы безопасности, Министерства внутренних дел, Федеральной таможенной службы РФ. На одном из недавних совещаний в Генеральной прокуратуре Российской Федерации по противодействию незаконному экспорту древесины была отмечена эффективность системы ЛесЕГАИС.

Заместитель Министра природных ресурсов РФ – руководитель Федерального агентства лесного хозяйства также сообщил о том, что еще одним источником теневого оборота древесины являются необоснованные санитарные рубки.

— Создается ситуация, когда формально документы на проведение таких рубок имеются, но при этом отсутствует достаточный контроль за назначением санитарно-устроительными мероприятиями, — рассказал руководитель Рослесхоза. – При этом древесина либо используется не по целевому назначению, либо документы умело используют для прикрытия незаконных рубок, — сообщил Иван Валентик. Чтобы поставить этому заслон, отметил глава Рослесхоза, с 2016 года в отрасли для контроля за каждой санитарной рубкой действует система «двух ключей». Каждый акт лесопатологического обследования размещается на сайте и в течение 20 дней осуществляется его проверка системой общественного контроля и системой федеральной Рослесзащиты. Введение с 1 октября 2016 года норм 455-го Федерального закона с требованием о размещении каждого акта лесопатологического обследования в открытом доступе и с контролем Рослесзащиты привело к значительному снижению объемов проведения санитарных рубок: с 32 млн кубометров в 2014 году до 21 млн кубометров в 2017 году. В начале действия закона доля отмененных актов о назначении санитарных рубок достигала 40 проц. За период действия закона не согласовано 10,5 тыс. актов обследования. Это предотвратило необоснованное проведение санитарных рубок на площади 177 тыс. гектаров или 30 проц. от общей площади назначенных мероприятий.

В числе эффективных мер для предотвращения незаконного оборота древесины Заместитель министра природных ресурсов – руководитель Федерального агентства лесного хозяйства Иван Валентик назвал необходимость единого системного регулирования деятельности пунктов скупки древесины.
— Именно они стали основным местом легализации древесины, заготовленной без разрешительных документов, — считает руководитель Рослесхоза. – Здесь партии древесины смешиваются, часть перерабатывается, а ворованная древесина легализуется ввиду отсутствия утвержденных норм выхода пиломатериалов. На самом деле не важно, российские или, например, китайские предприниматели, этим занимаются, важно, что это – недобросовестные предприниматели, которые пользуются пробелами в региональном законодательстве. Ведь именно на регионы РФ сегодня возложена обязанность установить «правила игры» на пунктах приема и отгрузки древесины.

Заместитель Министра природных ресурсов – руководитель Федерального агентства лесного хозяйства Иван Валентик отметил, что в условиях, когда регионы Российской Федерации не справляются с тем, чтобы урегулировать нормальный порядок скупки древесины на этих пунктах приема и отгрузки древесины, то эти полномочия необходимо передать на федеральный уровень.

— Мы готовы это сделать системно и единообразно, — сообщил руководитель Рослесхоза. — С 2017 года, например, в Иркутской области, которая стала лидером по незаконным рубкам в России, реализуется пилотный проект на основании использования ЛесЕГАИС и принятого в области регионального закона об упорядочении скупки древесины. Проект дает ощутимые результаты. Положительный опыт распространяется в других регионах страны.

В ближайшее время в отрасли планируются мероприятия по увеличению численности лесной охраны, оснащению ее современным оборудованием, а также обеспечением уровня социальных гарантий. В государственной программе уже предусмотрено финансирование в объеме 1,1 млрд рублей на приобретение лесопатрульной техники – около двух тысяч автомобилей. В рамках национального проекта «Экология» до 2024 года предусмотрена закупка лесопожарной и лесохозяйственной техники на сумму около 22 млрд рублей.