У статті досліджено стан, проблеми та представлено обґрунтування напрямів стимулювання розвитку переробних виробництв на базі природно-ресурсних комплексів Волинській області на предмет можливості застосування отриманих результатів для вирішення аналогічних проблем в інших регіонах України. Вивчено взаємозв’язки між природно-ресурсною та переробною сферами, а також між структурними елементами природно-ресурсних комплексів, що виникають унаслідок комплексного використання природно-ресурсного потенціалу. Побудовано схему використання землі як природного ресурсу та основи розвитку природно-ресурсних комплексів. Проведено ретроспективний аналіз становлення переробних виробництв у Волинській області в 60-80-х роках ХХ ст. на основі використання місцевої природної сировини, а також виявлено причини їх занепаду на початку 90-х. Запропоновано набір інструментів економічного стимулювання розвитку переробних виробництв на базі природно-ресурсних комплексів регіону, застосування яких дозволить відновити втрачені позиції та забезпечити успішну реалізацію регіональних програм раціоналізації природокористування, імпортозаміщення, енергоефективності та екобезпечності на засадах державно-приватного партнерства.
The article analyzes the state, problems and substantiates the ways to stimulate development of processing industries on the basis of natural resource complexes in Volyn’ Oblast for the possibility of applying the obtained results to solve similar problems in other regions of Ukraine. The interconnections between natural resource and processing fields, as well as between structural elements of natural resource complexes, that arise due to the integrated use of natural resource potential, have been studied. The scheme of use of land as a natural resource and bases for the development of natural resource complexes have been elaborated. A retrospective analysis of the formation of processing industries in Volyn’ Oblast in the 60's and 80's of the 20th century has been conducted on the basis of the use of local natural raw materials, and the reasons for their decline in the early 90's have been revealed. A set of instruments for economic stimulation of the development of processing industries based on natural resource complexes in the region, which will allow to restore lost grounds and ensure the successful implementation of regional programs for the rationalization of nature use, import phase out, energy efficiency and environmental safety on the basis of public-private partnership.
Постановка проблеми. Наявність різноманітних природних ресурсів на території певного регіону є сприятливим фактором подальшого створення й розвитку відповідних природно-ресурсних комплексів, що працюватимуть на місцевій природній сировині та формуватимуть основу переробної промисловості. Світова практика доводить, що найбільш раціонально використовувати природні ресурси можливо за умов створення на їх основі переробних виробництв, які забезпечать безвідходне та комплексне використання певного природного ресурсу чи їх сукупності. Це дозволить отримати додаткові вигоди за рахунок розширення ланцюгів формування доданої вартості. Розвиток територіальних природно-ресурсних комплексів сприятиме залученню всіх внутрішніх резервів підвищення еколого-економічної ефективності природокористування та створить умови для стабільного розвитку сільського, лісового й водного господарства, переробної промисловості та відновлювальної енергетики.
У цьому контексті надзвичайно важливим є вдосконалення системи економічного стимулювання розвитку переробних виробництв на базі природно-ресурсних комплексів регіону. Для цього потрібно визначити напрями стимулювання та забезпечити оптимальне поєднання економічних важелів, методів та інструментів ринкового й державного регулювання природокористування на основі дотримання принципів комплексності, ефективності та екологічної безпечності.
Аналіз останніх досліджень. Науковими дослідженнями актуальних проблем економічного стимулювання розвитку природно-ресурсної сфери, територіальних природно-ресурсних комплексів та окремих переробних виробництв займалися такі вітчизняні вчені, як: А.Борисов, Н.Василик, О.Галиця, В.Голян, В.Дудюк, Б.Данилишин, С.Демидюк, Ю.Кіндзерський, М.Хвесик, Л.Федулова, Д.Шевченко, О.Шубалий, М.Якубовський та інші [1-5].
Зарубіжні вчені пов’язують економічне стимулювання в природно-ресурсній сфері як напрям покращення екологічного стану навколишнього середовища. Так, Едвард Б. Барб’є (Edward B. Barbier) [6] визначає економічне стимулювання у сфері природокористування як один із напрямів екологічної безпеки. А Lucy Emerton [7] визначає економічне стимулювання як важливий інструмент збереження природи.
Проте потребують більш детального вивчення питання, що стосуються пошуку ефективного інструментарію економічного стимулювання розвитку природно-ресурсних комплексів за рахунок створення комплексних переробних виробництв, які виготовлятимуть продукцію з високим ступенем доданої вартості на основі використання природно-ресурсного потенціалу окремого регіону.
Цілі статті. Цілями статті є дослідження стану, проблем та обґрунтування напрямів стимулювання розвитку переробних виробництв на базі природно-ресурсних комплексів Волинській області на предмет можливості застосування отриманих результатів для вирішення таких же проблем в інших регіонах України.
Виклад основного матеріалу. Варто зазначити, що характерними особливостями переробних виробництв на базі територіальних природно-ресурсних комплексів є їх тісний взаємозв’язок із природно-ресурсною сферою (рис. 1).
Рис. 1. Взаємозв’язки між природно-ресурсною та переробною сферами*
* Побудовано авторами.
У нашій країні повинні бути створені відповідні умови для: посилення ключових компетенцій регіонів у розвитку високоефективного виробництва на місцевій природно-ресурсній базі, організації відповідних управлінських структур (корпорацій сталого розвитку територій) прискореного розвитку прогресивних галузей господарства із застосуванням проектного підходу, фінансизації природокористування, в тому числі зі створення спеціальних режимів господарювання та структур за типом суверенних фондів [8].
Окремі засади економічного стимулювання в Україні закладені в таких напрямах економічної політики держави:
- у межах структурно-галузевої політики – стимулювання розвитку галузей, які визначають науково-технічний прогрес, забезпечують конкурентоспроможність вітчизняної продукції та зростання рівня життя населення, а складовими цієї політики є промислова, аграрна, будівельна та інші сфери економічної політики, щодо яких держава здійснює відносно самостійний комплекс заходів стимулюючого впливу;
- у межах грошово-кредитної політики – стимулювання використання кредитних ресурсів на потреби функціонування й розвитку економіки;
- у межах валютної політики – стимулювання зростання державних валютних резервів та їх ефективне використання [9].
Особливістю стимулювання розвитку природно-ресурсних комплексів є спонукання суб’єктів господарювання саме до поглибленої переробки природних ресурсів з метою формування додаткових ланцюгів створення доданої вартості. Відповідний механізм економічного стимулювання має бути спрямований на комплексне залучення в господарський оборот усіх наявних в певній території природних ресурсів (рис. 2).
Як бачимо з рис. 2, природно-ресурсний комплекс є складною відкритою системою, окремі елементи якої тісно взаємопов’язані та формують інтегровані утворення різної спеціалізації та рівня складності взаємозв’язків господарськими ланками на базі використання певного природного ресурсу чи їх сукупності. На території Волинської області розташовані такі природно-ресурсні комплекси: лісовий, агропромисловий, водогосподарський, мінерально-сировинний, паливно-енергетичний, туристично-рекреаційний тощо. Кожен включає певні виробництва, які формують основу промислового потенціалу регіону.
Основним багатством Волинської області є земельні ресурси, які характеризуються різноманітністю ландшафтів, біологічних ресурсів, ґрунтів та природних корисних копалин тощо. Це дозволяє використовувати землі за різним призначенням: для потреб сільського чи лісового господарства, промисловості, містобудування та ін.
Рис. 2. Встановлення взаємозв’язків між структурними елементами природно-ресурсних комплексів, що виникли внаслідок комплексного використання природно-ресурсного потенціалу*
* Побудовано авторами.
Щоб забезпечити раціональне використання землі як природного ресурсу та основи розвитку природно-ресурсних комплексів, потрібно сформувати складну систему взаємозв’язків (рис. 3).
Рис. 3. Схема використання землі як природного ресурсу та основи розвитку природно-ресурсних комплексів*
* Побудовано авторами.
Лісовий комплекс охоплює галузі виробництва з вирощування, заготівлі й переробки лісових ресурсів. Структуру Волинського лісовиробничого комплексу визначають чотири макрокомпоненти – сфери:
1) лісове господарство;
2) деревообробка;
3) переробка деревини;
4) матеріально-технічне забезпечення виробництва [11].
У досліджуваному регіоні зосереджені підприємства щодо переробки лісової деревини, а саме: компанії «Деревосвіт» (м. Ковель), «Запах дерева» (м. Луцьк), ТОВ «Тартак» та інші. Продуктами їх переробки є будівельні матеріали та меблі (вагонка, євровагонка, блок-хаус, дошки для підлоги, паркет, ліжка, шафи, фурнітура, крепіж та ін.). Ці підприємства розміщують свої філіали в інших регіонах країни, а також експортують свою продукцію в різні країни світу.
Також на території регіону розташовані підприємства, продукція яких користується великим попитом за кордоном. До таких підприємств належить, зокрема, «БРВ – Україна», вироби якого прикрашають оселі в більш як двадцяти країнах світу – Угорщині, Румунії, Польщі, Німеччині. Щомісяця зростають замовлення, а це означає, що підприємство впевнено виходить на європейський ринок. Від початку своєї діяльності (2002 рік) його працівники завдяки впровадженню новітніх технологій та використанню європейського автоматизованого обладнання нарощують обсяги виробництва, розширюють асортимент продукції [12].
У межах області знаходяться підприємства, що займаються виробництвом паперових виробів: ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика» (гофровані та картонні вироби), ПАТ «ВГП» (серветки, паперові рушники тощо). Проте, на нашу думку, особливої уваги заслуговує ТОВ «Кроноспан УА». Завдяки технології виробництва, що використовує підприємство, можливо переробляти низькосортну технологічну деревину й відходи деревообробної промисловості.
Завдяки цьому виробництву маємо розвиток інших: збудовано фабрику гофротари, меблеву фабрику «БРВ-Україна». Тобто практично в одному комплексі працюють три заводи: упаковка, виготовлення плити, виробництво меблів [13].
Волинь – чи не єдина область в Україні, де збережені та працюють консервні цехи, в яких переробляється натуральна та екологічно чиста лісова продукція, асортимент якої налічує понад 80 найменувань [14].
Для заготівлі й первинної обробки харчових продуктів лісу в держлісгоспах створено мережу заготівельно-переробних пунктів, на кожен з яких припадає в середньому 1,5-2 тис. га лісу. Одинадцять консервних цехів спроможні випустити понад 10 млн умовних банок консервної продукції [15].
На Волині функціонують підприємства, що переробляють продукти лісу: консервний цех ДП «Цуманське лісове господарство» (розробило технологію виготовлення нового лікувального напою та впровадило у виробництво новий вид продукції «Сік березовий оздоровчий з екстрактом стевії», є лідером у виробництві органічного березового соку); консервний цех ДП «Маневицьке лісове господарство»; консервний цех ДП «Колківське лісове господарство»; консервний цех ДП «Ковельське лісове господарство»; консервний цех ДП СЛАП «Любешівагроліс». Продукція цих підприємств представлена різними видами березового соку, протертими ягодами (ожина, горобина, журавлина, брусниця, чорниця), грибами маринованими, консервованими овочами (огірки кабачки й томати). Доставка товарів цих підприємств здійснюється по України. Продукція також відома й за кордоном (Польща, Чехія, країни Прибалтики, Канада, США) [16].
Стимулювання розвитку лісоресурсної сфери стає на сьогодні найважливішим завданням управління в усіх сферах економіки. Підтримуємо думку ряду вчених [17], що найбільший економічний ефект можна досягти за рахунок відновлення виробництв, які здатні забезпечити комплексне використання лісоресурсного потенціалу в умовах ринкових відносин. Це дозволить отримати додаткові прибутки за рахунок раціоналізації лісокористування, а також синергетичний ефект в інших сферах діяльності.
Лісовий комплекс Волинської області є збалансованим, має вікові традиції та подальші перспективи для розвитку. Про це свідчить аналіз масштабів розвитку сфери лісопереробки в 60-80-х роках ХХ ст., протягом яких на території регіону було сформовано потужний лісопереробний комплекс, що міг переробляти практично всі види лісосировини (табл. 1).
Таблиця 1.
Лісопереробний комплекс Волинської області в 60-80-х роках ХХ ст.*
*Побудовано на основі джерел [11;18].
Одним із перспективних напрямків розвитку лісового комплексу є створення нових та розвиток існуючих переробних виробництв, що дасть можливість:
- збільшити обсяг податкових надходжень до бюджету області за рахунок збільшення доданої вартості;
- забезпечити максимально раціональне використання лісових ресурсів, що сприятиме їх збереженню та ефективному відновленню;
- покращити екологічну ситуацію в регіоні за рахунок розвитку безвідходного виробництва; забезпечити місцеве населення робочими місцями тощо.
Лісовий комплекс має важливе значення для економіки регіону, а тому потрібно максимально ефективно та раціонально використовувати лісоресурсну базу й забезпечувати її розширене відновлення.
Вагому частку у промисловості досліджуваного регіону відіграє агропромисловий комплекс, до якого входять сфери сільського господарства; переробки сільгоспсировини (харчова та легка промисловість); матеріально-технічного забезпечення.
Агропромисловий комплекс Волинської області формують підприємства різних галузей, об’єднані спільною кінцевою метою – виробництво продуктів харчування й інших предметів споживання із сільськогосподарської сировини, їх постачання споживачу [19, с. 95].
Основа агропромислового комплексу – це сільське господарство, яке є основним постачальником продовольчої сировини для переробних підприємств. Вважаємо, що найбільшою проблемою сільського господарства Волинської області є також його сировинна орієнтація й недостатня концентрація переробних виробництв на наступних ланцюгах створення доданої вартості. Таким чином, майже вся сільгосппродукція, вироблена в регіоні, є сировиною для переробних підприємств з інших регіонів чи іноземних держав, що призводить до ряду проблем (табл. 2).
Таблиця 2.
Проблеми розвитку сільського господарства Волинської області та шляхи їх вирішення*
* Побудовано на основі джерел [11;18].
Важливою проблемою сьогодення є здійснення науково-обґрунтованих заходів, спрямованих на ліквідацію надмірного вилучення земельного фонду із сільськогосподарського обігу внаслідок промислового, транспортного, міського й сільського будівництва, видобутку корисних копалин, запобігання підтопленню, заболоченню, забрудненню ґрунту, захисту його від водної та вітрової ерозії [21].
Варто зазначити, що розвиток сільського господарства Волинської області в 60-80-х роках ХХ ст. спричинив появу потужних переробних комплексів у сферах харчової та легкої промисловості, що займались переробкою місцевої сільгоспсировини (табл. 3).
Таблиця 3.
Переробні виробництва, що сформувались на основі місцевої сільгоспсировини у Волинській області в 60-80-х роках ХХ ст.*
*Побудовано на основі джерел [11; 18].
Нині основу переробних підприємств харчової промисловості Волині становлять хлібопекарські підприємства (ПАТ «Теремно Хліб», ТОВ «Ковельський хлібокомбінат», ТОВ «Волиньагропродукт», ТОВ «Західторгхліб», СГ ТОВ «Агропродторг» та ін.), цукрові заводи (ПАТ «Гнідавський цукровий завод», ПП «Європацукор»), молокопереробні підприємства (ПАТ «Ковельмолоко», ПрАТ «Ратнівський молокозавод», ТДВ «Рожищенський сирзавод» та ін.), м’ясопереробні підприємства (ПрАТ «Ковельські ковбаси», ТОВ «Мікос», ПП «Злагода», ПП «Хороший смак», ПП «Линник», ТОВ «Забіяка» та ін.), пивзаводи (ТОВ «Павлівський пивзавод», ПАТ «Луцький пивзавод»), консервні та інші переробні підприємства (ПрАТ «Волиньхолдінг», ПАТ «Луцьк Фудз», ТОВ «Йоданка» ТОВ «Віта Фудз» та ін.).
Негативною тенденцією розвитку харчової промисловості Волинської області можна вважати зменшення частки готових харчових продуктів у загальній структурі експорту, що свідчить про зростання частки експорту сировини та продуктів первинної переробки, що не сприяє створенню нових робочих місць та збільшенню виробництва продукції з високою часткою доданої вартості [22].
Отже, доцільним є стимулювання розвитку підприємств з переробки продукції садівництва на території Волинської області. Адже це призведе до збільшення фінансових надходжень за рахунок збільшення доданої вартості; створить нові робочі місця для місцевого населення; забезпечить раціональне використання та безвідходну переробку плодів та ягід тощо [23].
Із середини 90-х років ХХ ст. розпочався занепад легкої промисловості Волинської області. Припинили діяльність стратегічно важливі для задоволення потреб населення заводи та фабрики.
Зокрема, припинили свою діяльність льонопереробні підприємства, які розташовувались тоді в містах Ковелі та Камінь-Каширському, а також у Любомльському районі (філіал від Камінь-Каширського льонозаводу) [24], Любешівський льонозавод, Луцька взуттєва фабрика, що працювали на власній сировині.
Наявні на території досліджуваної області підприємства легкої промисловості спеціалізуються, головним чином, на пошитті одягу. На власній сировині в цій сфері працюють лише такі підприємства, як товариство «Продтранссервіс», що спеціалізується на виготовленні нетканих матеріалів та виробів з них, приватне підприємство «Територія дитячої білизни», та фірма «Едельвіка», яка шиє жіночий одяг [25].
Головними проблемами, що блокують розвиток переробних підприємств легкої промисловості Волинської області, є відсутність власної сировини та високотехнологічного обладнання для її переробки.
Тому необхідно стимулювати виробництво власної природної сировини (відновити галузь льонарства; збільшити виробництво вовни, хутра, шерсті); надавати підприємствам легкої промисловості фінансову допомогу (відшкодовувати витрати) на закупівлю новітнього обладнання; розробити ефективну державну стратегію розвитку підприємств легкої промисловості тощо [26].
На території Волинської області значна частина земельних площ задіяна для видобутку корисних копалин та інших мінеральних ресурсів. Область має потужну мінерально-сировинну базу і працює переважно на місцевій сировині. Тут діють родовища з видобутку цегельно-черепичної сировини, будівельного та баластного піску і пісковиків, керамічних і цегельних глин, крейди, вапняків та інших видів сировини [11].
З п’яти видів мінеральної сировини, копалини яких знаходяться у Волинській області, розробляються лише два, запаси яких досить значні. Це пісок будівельний та сировина цегельно-черепична.
Упродовж останніх чотирьох років спостерігається тенденція до зниження обсягів виробництва цегли в досліджуваній області. Разом із тим обсяги виробництва інших будівельних товарів зростають.
Будівельно-індустріальна галузь Волинської області почала набувати розмахів розвитку ще у 60-х роках ХХ ст. Але, досягши піку розвитку у 80-х роках, під впливом низки чинників вона частково занепала (табл. 4).
Таблиця 4.
Розвиток будівельно-індустріального комплексу Волинської області в 60-80-х роках ХХ ст. та причини його занепаду
*Побудовано на основі джерел [11; 18].
Проте сировинна база області дозволяє в перспективі нарощувати потужності з виробництва будівельних матеріалів, адже ця продукція буде постійно користуватися попитом серед місцевого населення, оскільки придбання та доставка її із сусідніх регіонів буде значно дорожчою.
Створення (розбудова) нових територіально-виробничих комплексів щодо переробки місцевих природних ресурсів потребуватиме значної кількості будівельних матеріалів. Це може призвести до збільшення обсягів виробництва будівельних матеріалів, що дозволить дати додатковий імпульс для розвитку місцевого будівельно-індустріального комплексу.
На території Волинської області зосереджені значні поклади бурштину та сапропелю, використання яких може бути використане в різних сферах промисловості. Тому потрібно стимулювати розвиток підприємств, що займатимуться їх видобутком та переробкою.
До того ж видобуток сапропелю вирішить ряд проблем екологічного характеру: комплексне відновлені озер покращить водний баланс і якість води, умови для рибальства, сприятиме створенню нових рекреаційних територій; сприятиме вирощуванню екологічно чистої сільськогосподарської продукції шляхом використання добрив, кормів та добавок на основі сапропелю.
Отже, всі природно-ресурсні комплекси на території Волинської області, повинні формувати складну систему, між елементами якої повинні існувати тісні виробничі взаємозв’язки. Важливо, щоб розвиток одного комплексу давав додатковий імпульс для розвитку суміжних комплексів на наступному щаблі ланцюга створення доданої вартості, що в кінцевому підсумку дозволить отримати синергетичний ефект від усієї системи.
Щоб сформувати таку виробничу систему, необхідно економічно стимулювати розвиток поглибленої переробки місцевих природних ресурсів. Для цього варто визначити напрями економічного стимулювання розвитку переробних виробництв на базі природно-ресурсних комплексів регіону (рис. 4).
Рис. 4. Напрями економічного стимулювання розвитку переробних виробництв на базі природно-ресурсних комплексів регіону*
* Побудовано авторами.
Відповідно до вказаних напрямів з метою стимулювання розвитку поглибленої переробки місцевих природних ресурсів вважаємо за доцільне застосовувати такі економічні інструменти:
- обмежити експорт продукції природно-ресурсних комплексів регіону в сирому (необробленому) вигляді та продукції, що пройшла лише первинну обробку;
- інвестувати кошти в розвиток переробних виробництв з державного та місцевого бюджетів, а також за рахунок індивідуальних інвесторів, попередньо створивши для них оптимальний інвестиційний клімат;
- підвищити плату за використання природних ресурсів на основі врахування їх реальної ринкової вартості та рентної оцінки природних ресурсів з урахуванням особливостей їх розміщення на певній території;
- встановити додаткові норми, обмеження, підвищити екологічні податки та збори для виробників, які не впроваджують екобезпечні та енергоефективні технології поглибленої переробки природних ресурсів;
- стимулювати інвестування в інноваційну діяльність переробних підприємств (нове ресурсо- та енергозаощадливе обладнання, технології, підготовка кадрів тощо) за рахунок повного чи часткового звільнення від сплати ввізного мита підприємств, що закупили закордонне обладнання для поглибленої переробки;
- виділяти з держбюджету або екологічних фондів кошти цільового характеру на розвиток матеріально-технічної бази державних переробних підприємств, що забезпечуватимуть раціональне використання природних ресурсів та екологізацію навколишнього середовища;
- встановити пільговий режим оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями;
- державна підтримка та супровід проектів у сфері енерго- та ресурсозбереження;
- державні замовлення – потреба держави в певних товарах стимулює розвиток відповідних переробних підприємств на базі природно-ресурсних комплексів;
- сприяти створенню нових або відновленню колись потужних підприємств із переробки природних ресурсів за рахунок державних довгострокових безвідсоткових кредитів та повного або часткового звільнення від сплати податків;
- вдосконалювати систему міжбюджетних відносин для збільшення податкових надходжень до місцевих бюджетів із метою їх подальшого перерозподілу для стимулювання місцевих переробних виробництв.
Висновки. Отже, наявність різноманітних природних ресурсів створює сприятливі передумови для розвитку природно-ресурсних комплексів на території Волинської області. У структурі природно-ресурсних комплексів цього регіону найбільшу частку займає лісове та сільське господарство, харчова промисловість. Підприємства цих сфер в основному здійснюють процеси первинної переробки, а тому стратегічно важливим завданням є стимулювання розвитку підприємств з поглибленої переробки природних ресурсів. Адже за рахунок розширення виробничо-переробних ланцюгів збільшиться й загальна додана вартість усього господарського циклу. Це дозволить значно покращити еколого-економічну ситуацію в регіоні, створити нові робочі місця, збільшити податкові надходження до бюджетів усіх рівнів, успішно реалізувати регіональні програми раціоналізації природокористування, імпортозаміщення, енергоефективності та екобезпечності на засадах державно-приватного партнерства.
ЛІТЕРАТУРА
1. Дудюк В. С. Економічні інструменти стимулювання раціонального використання недеревинних ресурсів лісу (на прикладі березового соку) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.08.01/ Укр. держ. лісотехн. ун-т. Львів, 2001. 20 с.
2. Загородній А. Г., Чубай В. М. Оцінювання привабливості ринків реалізації продукції в процесі формування стратегії розвитку підприємства. Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. Вип. 250, Т. III. Дніпропетровськ : ДНУ, 2009. С. 626-630.
3. Хвесик М.А., Голян В. А. Інституціональна модель природокористування в умовах глобальних викликів : монографія. Київ : Кондор, 2007. С. 401-402.
4. Хвесик М. А., Шубалий О. М., Василик Н. М. Комплексне використання лісоресурсного потенціалу: механізм стимулювання, інституціональне та інноваційне забезпечення : монографія. Нац. акад. наук України, ДУ «Ін-т економіки природокористування та сталого розв. НАН України». Київ : ДКС, 2011. 497 с.
5. Шубалий О. М. Перспективи розвитку поглибленої деревообробки у Волинській області. Економічні науки : зб. наук. пр. Луцького НТУ. Сер. Регіональна економіка. Вип. 11 (43). Луцьк: РВВ Луцького НТУ, 2014. С. 309–316.
6. Barbier E. B (1993). Роль економічних стимулів для управління природними ресурсами у країнах, що розвиваються. Економічний прогрес і екологічні проблеми. Публікації Фонду Егон-Сохмен. Спрінгер, Берлін, Гейдельберг.
7. Сommunity-based incentives for nature conservation. Lucy Emerton IUCN-The World Conservation Union Eastern Africa Regional Office and Economics Unit. URL: http://economics.iucn.org.
8. Клиновий Д. В., Мельник О. В. Управління природокористуванням в умовах децентралізації влади: міжнародний досвід та національна стратегія розвитку. Економіка та держава. 2015. №2. 27 с.
9. Бабич Р. Б. Організаційно-економічний механізм регулювання екологізації виробництва (на прикладі лісового комплексу) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.08.01/ НАН України, РВПС України. Київ, 2005. 21 с.
10. Шувар І. А., Снітинський В. В., Бальковський В. В. Екологічні основи збалансованого природокористування : навчальний посібник. Львів – Чернівці : Книги – ХХІ, 2011. 760 с.
11. Єврорегіон Буг: Волинська область / за ред. Б. П. Клімчука, П. В. Луцишина, В Й. Лажніка. Луцьк : Ред.-вид. відд. Волин. ун-ту, 1997. 448 с., іл.
12. Лісова А. Дають собі раду й армії допомагають. Волинь-нова. 2014. 20 листопада. С. 4.
13. Лівіцька О. Перспектива – за «Кроноспаном». Волинська газета. 2008. 7 лютого. С. 6.
14. Волинська обласна рада : офіційний сайт. URL: http://volynrada.gov.ua/masmedia/upravlinnya-lisami-povinne-buti-efektivnim.
15. Побурко Я. О. Шубалий О. М., Семерак М. Ф. Моніторинг конкурентних переваг лісогосподарських систем (на прикладі Волинської області). НАН України. Інститут регіональних досліджень. Львів, 2007. 105 с.
16. Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства : офіційний сайт. URL: http://lis.volyn.ua/.
17. Голян В. А., Шубалий О. М., Василик Н. М. Механізми стимулювання розвитку лісоресурсної сфери : монографія. Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. 376 с.
18. Народне господарство Волинської області в цифрах. Статистичний збірник / відповід. за випуск М. Сергєєв. Львів: Статистика, 1971. 181 с.
19. Олійник Я. Б., Голуб Г. С. Територіальна організація життєдіяльності населення Волинської області : монографія. Луцьк : Волиньполіграф, 2015. 191 с.
20. Статистичний щорічник Волинь 2017 / за ред. В. Науменка. Луцьк, 2018. 457 с.
21. Карпюк З. К., Димшиць О. Л., Качаровський Р. Є. Охорона ґрунтів та їх раціональне використання в межах Луцького району Волинської області. Природа Західного Полісся та прилеглих територій : збір. наук. праць. Луцьк. 2009. № 6. С. 54–59.
22. Гордійчук А. Перспективи розвитку харчової промисловості прикордонного регіону. Економіст. 2013. № 9. С. 63–65.
23. Косінський П.М. Економічне стимулювання розвитку промислової переробки продукції садівництва у регіоні. Сучасні проблеми економіки : матеріали VIII наук.-практ. конф., м. Київ, 16 жовтня 2018 р. Київ, 2018. С. 58–60.
24. Бізнес-портал Луцька. URL: http://toplutsk.com/biznews-news_11944.html.
25. Костюк І. Волинські швачки одягають Європу. Відомості. ua. 2010. 4–10 листопада. № 44 (528). 16 с.
26. Косінський П. М. Економічне стимулювання розвитку підприємств легкої промисловості області. International Scientific Conference Modern Economic Research: Theory, Methodology, Strategy: Conference Proceedings, Part II, September 28, 2018. Kielce, Poland: Baltija Publishing. P. 58–60.
REFERENCES
1. Dudyuk V.S. Ekonomichni instrumenty stymulyuvannya ratsional'noho vykorystannya nederevynnykh resursiv lisu (na prykladi berezovoho soku) [Economic instruments for stimulating the rational use of non-wood forest resources (for example, birch sap)]. Ukr. derzh. lisotekhn. un-t, L'viv, 2001, 20 p. [in Ukrainian].
2. Zahorodniy A.H., Chubay V.M. Otsinyuvannya pryvablyvosti rynkiv realizatsiyi produktsiyi v protsesi formuvannya stratehiyi rozvytku pidpryyemstva [An assessment of the attractiveness of the markets for products sales in the process of enterprise development strategy formation]. Ekonomika: problemy teoriyi ta praktyky: zb. nauk. prats', no. 250, vol. III, Dnipropetrovs'k, DNU, 2009, pp. 626-630 [in Ukrainian].
3. Khvesyk M.A., Zahorodniy M.A., Holyan V.A. Instytutsional'na model' pryrodokorystuvannya v umovakh hlobal'nykh vyklykiv [Institutional model of nature management in the context of global challenges]. Kyiv, Kondor, 2007, pp. 401-402 [in Ukrainian].
4. Khvesyk M.A., Shubalyy O.M., Vasylyk N.M. Kompleksne vykorystannya lisoresursnoho potentsialu: mekhanizm stymulyuvannya, instytutsional'ne ta innovatsiyne zabezpechennya [Integrated use of forest resource potential: incentive mechanism, institutional and innovation support]. Nats. akad. nauk Ukrayiny, DU “In-t ekonomiky pryrodokorystuvannya ta staloho rozv. NAN Ukrayiny”, Kyiv, DKS, 2011, 497 p. [in Ukrainian].
5. Shubalyy O.M. Perspektyvy rozvytku pohlyblenoyi derevoobrobky u Volyns'kiy oblasti [Prospects for the development of advanced woodworking in Volyn’ Oblast]. Ekonomichni nauky: zb. nauk. pr. Luts'koho NTU, no. 11 (43), Luts'k, RVV Luts'koho NTU, 2014, pp. 309-316 (seriya “Rehional'na ekonomika”) [in Ukrainian].
6. Barbier E.B. Rol' ekonomichnykh stymuliv dlya upravlinnya pryrodnymy resursamy u krayinakh, shcho rozvyvayut'sya [The role of economic incentives for managing natural resources in developing countries]. Economic progress and environmental problems. Publications of the Egon-Sochman Foundation. Springer, Berlin, Heidelberg, 1993.
7. Emerton L. Community-based incentives for nature conservation. IUCN - The World Conservation Union Eastern Africa Regional Office and Economics Unit. Available at: http://economics.iucn.org.
8. Klynovyy D.V., Mel'nyk O.V. Upravlinnya pryrodokorystuvannyam v umovakh detsentralizatsiyi vlady: mizhnarodnyy dosvid ta natsional'na stratehiya rozvytku [Management of natural resources in the conditions of decentralization of power: international experience and national development strategy]. Ekonomika ta derzhava, 2015, no. 2, 27 p. [in Ukrainian].
9. Babych R.B. Orhanizatsiyno-ekonomichnyy mekhanizm rehulyuvannya ekolohizatsiyi vyrobnytstva (na prykladi lisovoho kompleksu) [Organizational and economic mechanism of production ecologization regulation ( as exemplified by forest complex)]. NAN Ukrayiny. Rada po vyvch. Produkt. Syl Ukrayiny, Kyiv, 2005, 21 p. [in Ukrainian].
10. Shuvar I.A., Snityns'kyy V.V., Bal'kovs'kyy V.V. Ekolohichni osnovy zbalansovanoho pryrodokorystuvannya: navchal'nyy posibnyk [Environmental bases of sustainable nature management: Textbook]. L'viv, Chernivts,: Knyhy XXI, 2011, 760 p. [in Ukrainian].
11. Klimchuk B.P., Lutsyshyn P.V., Lazhnik V.Y. Yevrorehion Buh: Volyns'ka oblast' [Euroregion Bug: Volyn’ region] Luts'k, Red.-vyd. vidd. Volyn. un-tu, 1997, 448 p. [in Ukrainian].
12. Lisova A. Dayut' sobi radu y armiyi dopomahayut' [They make do and help the army]. Volyn'-nova, 2014. 20 lystop, 4 p. [in Ukrainian].
13. Livits'ka O. Perspektyva – za “Kronospanom” [The future lies in Kronospan”]. Volyns'ka hazeta, 2008, 7 lyutoho, 6 p. [in Ukrainian].
14. Volyn’ Regional Council: official website. Available at: http://volynrada.gov.ua/masmedia/upravlinnya-lisami-povinne-buti-efektivnim [in Ukrainian].
15. Poburko Ya.O., Shubalyy O.M., Semerak M.F. Monitorynh konkurentnykh perevah lisohospodars'kykh system (na prykladi Volyns'koyi oblasti) [Monitoring of competitive advantages of forestry systems (as exemplified by Volyn’ Oblast)]. NAN Ukrayiny, Instytut rehional'nykh doslidzhen', L'viv, 2007, 105 p. [in Ukrainian].
16. Volyn’ Regional Department of Forestry and Hunting: official website. Available at: http://lis.volyn.ua [in Ukrainian].
17. Holyan V.A., Shubalyy O.M., Vasylyk N.M. Mekhanizmy stymulyuvannya rozvytku lisoresursnoyi sfery [Mechanisms for stimulating the development of the forest resource field]. Luts'k, PVD “Tverdynya”, 2012, 376 p. [in Ukrainian].
18. Serheev M. Narodne hospodarstvo Volyns'koyi oblasti v tsyfrakh. Statystychnyy zbirnyk [National economy of Volyn’ Oblast in figures. Statistical book]. Lviv, publishing house “Statistics”, 1971, 181 p. [in Ukrainian].
19. Oliynyk Ya.B., Holub H.S. Terytorial'na orhanizatsiya zhyttyediyal'nosti naselennya Volyns'koyi oblasti [Territorial organization of functioning of the population of the Volyn’ Oblast]. Luts'k, Volyn'polihraf, 2015, 191 p. [in Ukrainian].
20. Naumenko V. Statystychnyy shchorichnyk Volyn' 2017 [Statistical Yearbook Volyn’ 2017]. 2018. 457 pp. [in Ukrainian].
21. Karpyuk Z.K., Dymshyts' O.L., Kacharovs'kyy R.Ye. Okhorona gruntiv ta yikh ratsional'ne vykorystannya v Mezhakh Luts'koho rayonu Volyns'koyi oblasti [Soil protection and their rational use within Luts’k district of Volyn’ Oblast]. Pryroda Zakhidnoho Polissya ta prylehlykh terytoriy: zbir. nauk. prats', Luts'k, 2009, no. 6, pp. 54-59 [in Ukrainian].
22. Hordiychuk A. Perspektyvy rozvytku kharchovoyi promyslovosti prykordonnoho rehionu [Prospects for food industry development in the cross-border region]. Ekonomist, veresen', 2013, no. 9, pp. 63-65 [in Ukrainian].
23. Kosins'kyy P.M. Ekonomichne stymulyuvannya rozvytku promyslovoyi pererobky produktsiyi sadivnytstva u rehioni [Economic stimulation of the development of industrial processing of garden products in the region]. Suchasni problemy ekonomiky: materialy VIII nauk.-prakt. konf., m. Kyyiv, 16 zhovtnya 2018 r., Kyiv, 2018, pp. 58-60. [in Ukrainian].
24. Biznes portal Luts'ka [Business portal of Luts’k]. Available at: http://toplutsk.com/biznews-news_11944.html [in Ukrainian].
25. Kostyuk I. Volyns'ki shvachky odyahayut' Yevropu [Volyn’ seamstresses are clothing Europe]. Vidomosti.ua, 2010, 4–10 lystopada, no. 44 (528), 16 p. [in Ukrainian].
26. Kosins'kyy P.M. Ekonomichne stymulyuvannya rozvytku pidpryyemstv lehkoyi promyslovosti oblasti [Economic stimulation of the development of light industry enterprises of the region]. International Scientific Conference Modern Economic Research: Theory, Methodology, Strategy: Conference Proceedings, Part II, September 28, 2018. Kielce, Poland: Baltija Publishing. pp. 58–60. [in Ukrainian].
Олександр ШУБАЛИЙ,
доктор економічних наук,
Луцький національний технічний університет
Oleksandr SHUBALYY,
Doctor of Economics,
Lutsk National Technical University
Петро КОСІНСЬКИЙ,
аспірант,
Луцький національний технічний університет
Petro KOSINS'KYY,
Postgraduate student,
Lutsk National Technical University
.jpg)
