ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

14 лютого 2019

Спійманий на крадіжці лісопродукції майстер лісу привів у лісгосп журналістів ГО «Стоп корупція»

До уваги громади Фастівщини або Спійманий на крадіжці лісопродукції майстер лісу привів у лісгосп журналістів ГО «Стоп корупція».

У ДП «Фастівський лісгосп» відбулися доволі неоднозначні події, які вимагають роз’яснення.
До нашого підприємства навідалися журналісти ГО «Стоп корупція», яких запросив підозрюваний у крадіжці лісопродуції майстер лісу П. Відповідно на інтернет ресурсах була поширена стаття.

Наше підприємство надає додаткову інформацію щодо подій, які висвітлені у даній статті, та наполягає на їх публікації.

Так, команда ГО «Стоп корупції» була виведена у лісозаготівельну зону, яка є матеріально підзвітною майстру лісу П., який і привів активістів на лісосіку .

Раніше 08.11.2018 оперативним підрозділом СБУ було затримано вищезгаданого майстра лісу П. при крадіжці значної кількості лісоматеріалів, яку він не поставив на електронний облік підприємства. Будучи затриманим на місці злочину з речовими доказами, останній давати покази відмовився. У присутності представників підприємства було складено всі процесуальні документи. Після документування крадіжки, майстер лісу П. раптово захворів і по сьогоднішній день перебуває на лікарняному. З його пояснення стало відомо про те, що у січні 2019 року перебуваючи на лікарняному він отримав перелом ноги.

Запитання до медичної установи чи можливо з поломаною ногою бігати по лісам та керувати автомобілем?

Досудове слідство розпочате поліцією і СБУ,- триває.

Адміністрація


Лісівники Вінниччини на фестивалі "Пізнай ліс" святкують 100-літній ювілей управління

Сьогодні, 14 лютого, знаменна дата у житті Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, 100–річчя з дня утворення територіального органу управління лісами Вінницької області. З нагоди свята у приміщенні вінницького обласного українського академічного музично-драматичного театру ім. М.К. Садовського проходить лісівничо-просвітницький захід «Пізнай ліс».

Сто років тому Вінниця була тимчасовою столицею УНР. 10 січня 1919 року ще в Києві було прийнято Закон про ліси в Українській Народній Республіці. Саме на його виконання урядом УНР вже у Вінниці було утворено інституцію Подільського губернського лісничого на підставі "Тимчасового Закону про Губерніяльних та Повітових лісничих", затвердженого Директорією Української Народної Республіки 14 лютого 1919 року.

Тому саме цю дату утворення територіального органу управління лісами Подільської губернії можна по праву вважати днем утворення Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства. З 1917 року це був перший законно діючий орган влади, який займався лісовим господарством на підпорядкованій території.


Саме ці закони, що переймались долею та збереженням лісів України, дали початок установі, правонаступником якої є сучасне обласне управління лісового та мисливського господарства.
Юні лісівники (члени учнівських лісництв області) разом із начальником обласного управління лісового та мисливського господарства, заслуженим лісівником України, доктором сільськогосподарських наук, професором Анатолієм Бондарем привітали численних поважних гостей, які прийшли розділити радість величного свята з лісівниками Вінниччини.
Серед них - народний депутат України Григорій Заболотний; заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар; голова Вінницької ОДА Валерій Коровій; голова Вінницької обласної ради Анатолій Олійник; Вінницький міський голова Сергій Моргунов; перший заступник голови Вінницької ОДА Андрій Гижко; заступник голови Вінницької ОДА Валерій Бойко; Заслужений лісовод Української РСР Валерій Самоплавський; Голова Державного комітету лісового господарства України (2002 – 2005 рр.) Микола Колісниченко; Голова Державного комітету лісового господарства України (2005 – 2006 рр) Віктор Червоний; Голова Державного комітету лісового господарства України (2010 р.) Микола Шершун; голова Товариства лісівників України Юрій Марчук; директор Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП України Петро Лакида; голова Житомирської обласної організації профспілки працівників лісового господарства Володимир Ткачук; начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Чигринець; голова Федерації профспілок області Микола Колеснік; голова Вінницької обласної організації профспілки працівників лісового господарства Іван Івацко та керівники установ, департаментів, управлінь області.

Особливою гордістю управління є ветерани лісового господарства Вінниччини. Адже ми, подоляни, ввійшли в ХХІ століття, маючи велике багатство - величні ліси, створені попередніми поколіннями лісівників.

На відкритті фестивалю були присутні ветерани лісового господарства Вінниччини. Начальник ВОУЛМГ А.О. Бондар разом із членами учнівських лісництв привітав ветеранів лісового господарства і зазначив, що сучасне покоління лісівників Вінниччини схиляє голову перед тим воістино героїчним трудом, який вклали старші покоління лісівників у нашу спільну благородну справу відтворення та збереження лісів Поділля.

- Сьогодні, вітаючи у цьому залі представників ветеранів лісового господарства, ми вшановуємо усі покоління лісівників, які з 1944 року (за неповними даними через відсутність архівів) на Вінниччині створили 174807,3 га лісів: відтворено 111788,5 га і створено 63018,8 га нових лісів! У 1991 році лісистість Вінницької області складала близько 11%, зараз – 13,8%. Лише за роки Незалежності України на Вінниччині створено 37122 га лісів: відтворено 25607 га, створено нових лісів 11515 га! Для досягнення мінімальної оптимальної лісистості 15% в області необхідно ще створити близько 30 тис. га лісів. А бажано було б довести лісистість і до 20%, - зазначив Анатолій Бондар.

Прес-служба Вінницького ОУЛМГ






Как ужесточат контроль за санитарными рубками

Сейчас штраф для должностных лиц за подобные правонарушения составляет от 3 до 6 тысяч рублей. Законопроект повысит их до 5-20 тысяч рублей, а в отношении лесов с особым правовым режимом (защитные, леса в границах лесопарковых зеленых поясов и т.п.) до 20-40 тысяч рублей.


Фото: Владимир Астапкович / РИА Новости


Внимание к теме санитарных рубок не случайно. По замечанию руководителя Федерального агентства лесного хозяйства Ивана Валентика, санитарные рубки сегодня превратились в удобный способ изъять деловую древесину, которая находится ближе к дороге, которую дешевле вывозить. Хотя предназначены они исключительно для оздоровления леса - удаления лишь больных, поврежденных и усыхающих деревьев.

Лесопользователей обязали восстанавливать каждый вырубленный гектар

Основанием же для таких рубок являются результаты лесопатологических обследований. В сообщении Минприроды РФ со ссылкой на замминистра уточняется: только в 2018 году было отменено более 6,5 тысячи актов лесопатологического обследования, а значит, спасены здоровые деревья на территории свыше 64 тысяч гектаров.

- Тема в масштабах нашей страны очень сложная. Хотя мы понимаем, где эта проблематика наиболее актуальна - это Сибирь, это территории Дальнего Востока, там, где действительно произрастает товарная древесина ценных пород, имеющая высокий спрос, - отмечает Иван Валентик.

Случаи, когда под видом санитарных вырубок вывозился деловой лес выявлены, например, в Иркутской области. Подозрения подтвердились выводами Генеральной прокуратуры, что под видом санитарных рубок скрывались факты незаконной заготовки и хищений ценной древесины. Например, на территории Качугского района обнаружена незаконная рубка в орехово-промысловой зоне, где произрастают кедры. Причем, как выяснила прокуратура, сведения о деревьях были заранее удалены из государственного лесного реестра должностными лицами.

Необоснованные сплошные и выборочные санитарные рубки были выявлены в защитных лесах Нижнеилимского и Балаганского лесничеств, находящихся в водоохранной зоне. Но самой громкой историей стала вырубка в заказнике Туколонь в Казачинско-Ленском районе - там, по данным прокуратуры, были необоснованно назначены сплошные санитарные рубки на площади в 600 гектаров. К проверке на этой территории привлекли независимых экспертов, по их оценке, лес в местах порубки был здоровым. По словам заместителя Байкальского межрайонного природоохранного прокурора Алексея Калинина, не могло идти даже речи о выборочной рубке, не то чтобы о сплошной. К тому моменту, когда заготовку леса прекратили вмешавшиеся органы юстиции, подрядчики вырубили уже 116 гектаров из отведенных 600. Ущерб составил 880 миллионов рублей, а мог достичь 2 миллиардов. По выявленным фактам неправомерных санрубок в Приангарье были возбуждены уголовные дела.

Глава Рослесхоза предупредил о миллионных штрафах за вырубку елок

Отметим, что ответственность по данной статье КоАП наступает и в случае если лесопатолог не внес сведения о действительно больных деревьях. Ведь очагов заражения в лесах немало и бороться с ними надо оперативно. Вместе с тем, нельзя чтобы над работой лесопатологов довлела своего рода презумпция виновности. Заключения об их работе должны быть компетентными - в тех же сибирских регионах есть примеры, когда общественность огульно обвиняла сотрудников Рослезащиты. Иван Валентик полагает, что для решения проблемы все полномочия по отводу лесосек, в том числе и для санитарных рубок, необходимо перевести на федеральный уровень.

- Сегодня должен существовать федеральный контроль, который проверит каждый акт лесопатологического обследования, сопоставит сведения. Идея с лесоустройством имеет достаточно серьезную поддержку, и мы рассчитываем, что скоро будет принято положительное решение, - уверен глава Рослесхоза.

Коли під Вінницею з’явився дубовий гай? Сто років тому запроваджено посаду Губерніяльного лісничого


Кожної зими підгодовують лісових тварин юні лісівники зі шкільного лісництва "Зелений світ" у селі Грижинці Тиврівського району 

  • Сьогодні у лісівників області свято – сто років тому, 14 лютого 1919-го, Директорією УНР затверджено тимчасовий закон «Про Губерніяльних та Повітових лісничих» Як змінилися з того часу ліси? 
  • Чому всихають окремі породи і як рятують зелені насадження?

Найбільше дубових лісів у державі – у нашій області. Вони ростуть на площі 80% від загальної кількості усіх насаджень. Сто років тому домінували грабові ліси. Чому лісівники віддають перевагу дубовим велетням?

Де може рости дуб, не маємо права висаджувати інші породи дерев

Керівник обласного управління лісового і мисливського господарства Анатолій Бондар наголошує, що регіон Поділля, а це, крім нашої, Хмельницька і Тернопільська області, має сприятливі умови для вирощування цієї цінної породи деревини – дуба звичайного. Це і кліматичні умови, і ґрунтові. Такими є результати досліджень науковців.

-Де може рости дуб,, не маємо права висаджувати інші породи дерев, - говорить пан Бондар. – Зрозуміло, що на схилах Дністра дуб не посадиш. Там сприятливі умови для сосни кримської.
У Музеї лісу, створеному в обласному управлінні, можна побачити порівняльні фотознімки Дністрових схилів у Могилів-Подільському і Ямпільському районах . На одних – «голі» схили. Такими вони були у 60-і роки минулого століття. У наш час вкриті густою зеленню хвойних дерев.

Для вирощування дубів навіть не всі рівнинні площі придатні. Все залежить від того, з якою метою заліснюють ту чи іншу ділянку.


-Якщо такі дерева посадити, скажімо, на супіщаних ґрунтах, деревина дуба буде малопродуктивна, - розповідає Анатолій Бондар. – Саме такими є дерева у відомому усім нам дубовому гаї під Вінницею. Там вони красиві тільки естетично. Деревина не має високої якості. Бо там бідні супіщані ґрунти, на яких краще росте сосна. Втім, ліси виконують не тільки продуктивну функцію. Повинна бути й красота. Саме цю функцію виконує наш добре знаний вінничанам дубовий гай.

За словами співрозмовника, деревам у дубовому гаю під сто років. На цій площі відбувалося здебільшого природне поновлення насаджень.

Нинішні площі молодого дуба, уже служитимуть наступним поколінням. Період стиглості такої породи 100-120 років.


Століття тому у краї домінували грабові ліси. Їхня деревина найбільш придатна для дров. Тоді потребували великої кількості дров. В архівних документах, що представлені у Музеї лісу, можна прочитати, як влада закликала всіх до лісу на боротьбу з холодом.

А ось проблеми всихання дерев не знали ні сто, ні п’ятдесят років тому. Чим викликано таке явище?

Всихають не тільки хвойні

Як пояснив керівник вінницьких лісівників, сохнуть не тільки хвойні породи. Частково це явище зачепило дуб, ясен, клен. Причиною такого явища науковці і практики називають глобальне потепління. Єдиний вихід – мати більше посухостійких деревних порід.

У лісах області з’явилася породи, яких раніше не висаджували. Наприклад, вічнозелена дугласія та модрина. У них глибша коренева система, тому вони більш стійкі до всихання. Ще одна новинка – горіх чорний, батьківщиною якого є Північна Америка. У переліку стійких до посухи - берека лікувальна. На практиці перевірено: вони виживають в умовах, що склалися нині. Такі дерева можна побачити у всіх районах області.


Названі породи – горіха чорного та береки лікувальної – мають ще одну важливу особливість. Їхня деревина коштує дорожче навіть від дуба. Так, горіх чорний має у тричі вищу цінність у порівнянні з дубом звичайним.

Які дерева ростуть у лісах краю

Загальна площа лісів області – 366,4 тис.га, з них 218,8 тис.га – площа лісогосподарського призначення обласного управління лісового та мисливського господарства.
Головна порода, дуб звичайний, становить 80% загальної площі; ясен – 8,7%; граб – 5,2%; сосна – 3,9%; акація – 1,1%; вільха – 0,9%;береза – 0,7%; ялина – 0,6%; клен – 0,4%; липа – 0,3%; інші породи – 1,1 відсотка.

Починаючи з 1944 року, в області створено нові ліси на площі – 63018,8 гектарів, відтворено – 111788,5 га. За роки незалежності (з 1991-го) створено 37122 га лісів.

У 1991 році лісистість краю становила майже 11%, нині – 13,5% . Аби досягти оптимального показника (15%), треба створити приблизно 30 тис.га лісів. Двісті років тому нинішня територія області була вкрита лісами на 41%.


У лісах Вінниччини водиться поголів’я різних видів мисливських тварин: зубра – 93 голови, оленя благородного – 219, оленя плямистого – 671, козулі – 7512, кабана – 1410 (поголів’я кабанів зменшилося на половину через хворобу африканська чума свиней). Дані перепису минулого року.

При обласному управлінні діє лісівничий еколого-просвітницький центр Вінниччини, загалом в області створено 33 таких центри, працює 46 учнівських лісництв.


Закон про лісничих ухвалено у нашому місті

«Тимчасовий Закон про Губерніяльних та Повітових лісничих» ухвалено у Вінниці 14 лютого1919 року. На його підставі утворено інституцію Подільського губернського лісничого. Губернським лісничим став Микола Афанасьєв, випускник природничого факультету Новоросійського університету та Петербурзького лісового інституту. До речі, копії названих документів зберігаються у Музеї лісу. Раніше, у царські часи, посада лісничого була шанована і високооплачувана. Затверджували лісничих у Петербурзі. Вони підпорядковувалися безпосередньо тодішньому міністерству лісів, а не губернатору.

У царські часи за незаконну вирубку дубових насаджень винуватцю загрожувала смертна кара
У роки Жовтневого перевороту і навіть дещо раніше, під час Першої світової війни, ліси безжально вирубували. Радянська влада звільнила усіх царських хранителів лісів. Декого з них не обминула вища міра покарання. Щоправда, згодом нова влада зрозуміла, що вирощувати ліси і здійснювати догляд за ними, мають знаючі люди. Тому спеціалістів лісового господарства зобов’язали повернутися до колишніх місць роботи. Покарання чекало на тих, хто тне зробить цього.

Однак увага до таких спеціалістів змінилася кардинально. У 1925 році зарплата лісничого становила тільки 18% від тієї, що її платив раніше царський уряд у 1914 році. Розміри земельних наділів для лісничих зменшили у 5-6 разів.

У 20-х роках в умовах війни і економічної розрухи вкрай загострилася паливна криза. Роботи в лісах припинилися. Єдиним видом палива залишалися дрова. Повсюди з’являлися лозунги «Всі – на боротьбу з холодом!», «Добудеш дрова – роздавимо буржуазію!». У ті часи найбільше знищено лісових насаджень. Їх відновлення почали у перед Другою світовою і продовжили у післявоєнний час.

Лісівників вітатимуть у театрі

Сьогодні, 14 лютого, у день 100-річчя створення інституції Подільського губерніального лісничого, колектив обласного управління лісового і мисливського господарства, а також лісівники краю, ті, хто плекає ліси нині, і ветерани галузі, зберуться на урочистості. Вони відбуватимуться в залі обласного академічного музично-драматичного театру імені Садовського. До ювілею підготовили книгу з історії підприємства. У ній детально відображено сторінки 100-літньої історії розвитку зеленого царства нашого краю, тих людей, хто плекав його колись і робить це нині.

За незаконне вивезення лісу – кримінал

З 1 січня 2019 року вступили в дію нові підвищені штрафи за незаконну рубку і знищення лісових культур та молодняка.

Наприклад, незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, - тягнутиме за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти (255 грн) до тридцяти (510 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти п’яти (1275 грн) до ста п’ятдесяти (2550 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з перелічених вище порушень, - штраф на громадян від тридцяти (510 грн) до шістдесяти (1020 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьохсот (5100 грн) до шестисот (10200 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також вводиться кримінальна відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України. Такі незаконні дії каратимуться позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Якщо особа вчинить такі протизаконні дії знову або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням влади чи службового становища, або у великому розмірі – каратиметься позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Якщо ж такі незаконні дії вчинятимуться організованою групою чи в особливо великому розмірі – каратиметься позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Окрім того, кримінальна відповідальність у разі заподіяння істотної шкоди* підвищуватиметься і за незаконну порубку або незаконне перевезення, зберігання та збут лісу. За такі незаконні дії штраф становитиме від тисячі (17000 грн) до тисячі п’ятисот (25500 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

У разі, якщо такі незаконні дії будуть вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах – вони каратимуться штрафом від тисячі п’ятисот (25500 грн) до двох тисяч (34000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Якщо незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання та збут лісу спричинили тяжкі наслідки** – каратимуться позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.
Також Законом встановлюється обмеження внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених у розмірі 25 мільйонів кубічних метрів на рік.

*Істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

**Тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у п’ять тисяч і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.


Зелене царство Вінниччини: сто років тому й нині

Лісівники Вінниччини святкують ювілей - 100 років Закону про Губерніяльних та Повітових лісничих. Але завдання, як і сто років тому, - одне: відновлювати і збільшувати площу лісових насаджень.



Саджанці дуба звичайного вирощують у тепличному господарстві державного підприємства «Вінницький лісгосп».

Із технологією ознайомлюються керівники структурних підрозділів обласного управління лісового і мисливського господарства (у центрі — начальник управління Анатолій Бондар). Із цих маленьких дерев виростуть через десятиліття дуби-велетні.

Фото Станіслава ВОВКА, керівника прес-служби Вінницького обласного управління лісового і мисливського господарства (червень 2018 року).


Закон про Губерніяльних та Повітових лісничих затверджено сто років тому, 14 лютого 1919-го, Директорією Української Народної Республіки (УНР). Документ приймали у Вінниці, де на той час перебував уряд УНР. Тоді ж створено інституцію Подільського губернського лісничого, нині це обласне управління лісового та мисливського господарства. У лісівників краю — ювілей.

У тих, хто плекає ліс нині, таке саме завдання, як і в їхніх попередників сто років тому, — відновлювати і збільшувати площу лісових насаджень. А ось його вирішення зазнало кардинальних змін. Хіба могли лісівники в далекому минулому бодай уявити, що колись у лісовій галузі використовуватимуть електронні засоби? Нині це реальність. Змінено також технології вирощування лісових культур. Розширено види порід. Запроваджено переробку деревини...



Два Бондарі: Анатолій (ліворуч) — начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства і Володимир — заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України.



Керівники державних підприємств лісового господарства Вінниччини (у центрі — Анатолій Бондар).

Фото надано прес-службою Управління лісового та мисливського господарства Вінниччини (з архіву).


Рятують від всихання

Водночас з’явилася проблема, якої не знали ні сто, ні п’ятдесят років тому.

— Глобальне потепління призвело до масового всихання лісів, — каже керівник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, заслужений лісівник України, доктор сільськогосподарських наук Анатолій Бондар. — Нашому поколінню випала місія не тільки вирощувати та відновлювати ліси, а й рятувати їх.

Всихання лісів Анатолій Бондар називає одним з викликів галузі. За його словами, всихають не тільки хвойні породи. Частково це стосується дуба, ясена, клена. Явище набуло масового характеру не тільки в нашому регіоні. У майбутньому ситуація ще більше загостриться. Причина вже встановлена — глобальне потепління. Єдиний вихід — мати більше посухостійких деревних порід.

На Вінниччині розширюють площі під такими породами, які раніше не культивували. З’явилися дугласія, модрина. У них глибша коренева система, стійкіша до всихання. Новою породою є горіх чорний, батьківщина якого — Північна Америка. У переліку стійкіших до посухи — берека лікарська. Такі лісові культури можна побачити у всіх районах області. Горіх чорний та берека лікарська мають ще одну важливу особливість. Їхня деревина коштує дорожче навіть від дуба. Змінилися не тільки породи, а й пріоритети.

Найбільше висаджують дубів-велетнів

Архівні дані свідчать, що раніше в лісах краю домінували насадження граба. Чому значні площі відводили під малопродуктивну породу? Крім дров, граб майже ні на що не годиться. Утім, саме дров, до того ж у великих кількостях, потребували в окремі періоди розвитку краю. «Усі — на боротьбу з холодом!» — такими закликами більшовицька влада скликала людей у ліси. Їх використовували не тільки для опалення приміщень.

Нині економіка диктує інші потреби. Ліс має давати прибуток. Заробляти гроші можна насамперед за рахунок деревини цінних порід. До таких належить дуб звичайний. На Вінниччині найбільші порівняно з іншими регіонами площі дубових насаджень.

Дуби ростуть на 80 відсотках насаджень лісових культур. Вирощування цієї породи збільшували впродовж тридцяти останніх років. Як це вдалося?

— Науковцями досліджено, що регіон Поділля — а це, крім нашої, Хмельницька і Тернопільська області — має найсприятливіші кліматичні і ґрунтові умови для вирощування дуба звичайного, — уточнює Анатолій Бондар. — Як було цим не скористатися?

Змінили схему створення лісових культур, зменшили ширину міжрядь до двох-трьох-чотирьох метрів. Раніше вона становила 6—8 метрів. Насадження дуба чергуємо з горіхом чорним, грушею, черешнею лісовою, а також згаданими вище модриною, дугласією, гікорі. Такі «сусіди» створюють оптимальні умови для зростання дуба.

Як стверджує співрозмовник, наступні покоління отримають від нинішніх лісівників більше деревини цінних порід, ніж маємо її сьогодні. За його словами, після досягнення періоду стиглості ліси даватимуть по 500—600 кубометрів деревини з одного гектара. Це у 1,5—2 рази більше, ніж тепер. Ідеться про деревину дуба, період стиглості якого — 100—120 років.

Лісовими стежками — від випускника академії до професора

Сорок років життя присвятив галузі нинішній керівник управління Анатолій Бондар. За його ініціативою і безпосередньою участю відбулися ті позитивні зміни, про які згадувалося вище. Випускник Української сільськогосподарської академії, за фахом інженер лісового господарства, Анатолій Бондар трудовий шлях розпочав на посаді майстра лісу на Вінниччині. Було це у вересні 1979-го. Працював також помічником лісничого, лісничим, директором держлісгоспу, генеральним директором обласного лісогосподарського об’єднання «Вінницяліс». У 2005—2006 роках А. Бондар — перший заступник Голови Державного комітету лісового господарства України. У 2007-му — генеральний директор Українського державного проектного виробничого об’єднання «Укрдержліспроект». З серпня 2007-го вдруге очолив колектив Вінницького обласного управління лісового і мисливського господарства. Продовжує працювати на цій посаді нині.

Займається науковою роботою. Розробив нові методи вирощування високопродуктивних дубових насаджень в умовах центральної частини України. Він — один з авторів навчального посібника «Практикум з лісівництва». Доктор сільськогосподарських наук, професор.

Одна з характерних рис, на яку звертають увагу колеги А. Бондаря, його висока відповідальність у будь-якій справі. Очолюване ним управління — одне з найкращих у галузі. До речі, Анатолій Бондар вивчив досвід роботи своїх попередників на посаді керівника лісової галузі краю. Портрети тих, хто керував управлінням, починаючи з 1944 року, можна побачити на стенді в будівлі управління. Нове адмінприміщення збудовано за ініціативою й участю нинішнього очільника колективу.

Інформація до роздумів

На Вінниччині діє 11 лісогосподарських підприємств. Кожне з них має здобутки, що заслуговують на окрему розповідь.


24 трудівники удостоєні звання «Заслужений працівник лісового господарства України». Найбільше їх (шестеро) нараховується у державному підприємстві «Могилів-Подільський лісгосп».

Вінниччина є малою батьківщиною одного з колишніх міністрів лісового господарства України Василя Байтали. На цій посаді працював у 1980—1987 роках. На його честь у селі Пеньківка Шаргородського району закладено Алею пам’яті.

У день 100-річчя утворення територіального органу управління лісами області, 14 лютого, відбудуться урочистості з нагоди ювілею. Лісівники краю, гості зберуться в обласному академічному музично-драматичному театрі імені Садовського. Зі святом вас, хранителі зелених легенів краю!

Вінницька область.

Цікаво знати

У царські часи за незаконну вирубку дубових насаджень винуватцю загрожувала смертна кара.
У 1925 році зарплата лісничого становила тільки 18% від тієї, що її платив царський уряд 1914-го. Розміри земельних наділів для лісничих зменшили у 5—6 разів.
Радянська влада, яка спершу звільнила колишніх царських лісничих — декого з них навіть розстріляли, зобов’язала живих, а також усіх спеціалістів лісового господарства повернутися до виконання своїх колишніх обов’язків.

Тільки факти,

Загальна площа лісів області — 366,4 тис. га, з них 218,8 тис. га — площа лісів обласного управління лісового та мисливського господарства.
Головна порода — дуб звичайний, становить 80% загальної площі; ясен — 8,7%; граб — 5,2%; сосна — 3,9%; акація — 1,1%; вільха — 0,9%; береза — 0,7%; ялина — 0,6%; клен — 0,4%; липа — 0,3%; інші породи — 1,1%.
Починаючи з 1944 року, в області створено нові ліси на площі 63018,8 га, відтворено 111788,5 га. За роки незалежності (з 1991-го) створено 37122 га лісів.

Тільки факти

У 1991 році лісистість краю становила майже 11%, нині — 13,8%. Аби досягти оптимального показника (15%), треба посадити приблизно 30 тис. га лісів.
У лісах краю нараховується (станом на 2018 рік) така кількість поголів’я основних видів мисливських тварин: зубра — 93 голови, оленя благородного — 219, оленя плямистого — 671, козулі — 7512, кабана — 1410 (поголів’я кабанів зменшилося наполовину через африканську чуму свиней).
При обласному управлінні діє лісівничий еколого-просвітницький центр Вінниччини, загалом в області створено 33 таких центри, працюють 50 учнівських лісництв.

13 лютого 2019

Свободный порт Ванино задыхается от дыма лесных пожаров

Тушить пожары практически некому – лесхозы в целях экономии распустили противопожарные формирования


Иллюстрация: Ольга Демиденко


ВАНИНО, ХАБАРОВСКИЙ КРАЙ, 13 февраля 2019, 05:57 — REGNUM Жители свободного порта Ванино задыхаются от дыма лесных пожаров. Аномальная зима, которая не подарила пока жителям порто-франко ни одной снежинки, привела к возгораниям сухой растительности, лесным пожарам, задымлению жилых массивов. Но бороться с пожарами практически некому, передаёт корреспондент ИА REGNUM.

Читайте также: Огненные выходные в Хабаровском крае: «Местное население поджигает лес»

В порто-франко видимость почти нулевая — дым, как густой туман, скрывает очертания зданий. В порту Ванино круглосуточно работают пушки-орошатели, но с дымом пушки не справляются, они для пылеподавления. Как в таких условиях работают люди — портовые докеры, моряки на пришвартованных у пирса судах — остается лишь догадываться.

Жители Ванинского района задыхаются:

«Я астматик. Вот, в каждом кармане по ингалятору, без них вообще не смогу выжить в такой ситуации. Перед глазами уже всё плывет, невыносимо, который день уже! Проветрить квартиру — невозможно! Вся одежда у всей семьи пропахла дымом», — пожаловалась продавец местного магазина Светлана.

В ГУ МЧС по Хабаровскому краю сообщили, что о ситуации знают:

«В связи с тем, что в Ванинском районе сложились аномальные погодные условия — отсутствует снежный покров — что в принципе не характерно для данного района, регистрируются возгорания сухой растительности. Это не в лесах. Это возгорания травы в межпоселенческих территориях, на территориях населенных пунктов. Дым распространяется на жилые территории. Там находится краевая группировка пожарной охраны, это не МЧС России. Буквально несколько дней назад там был достаточно крупный пожар, в труднодоступной местности. Подразделениям пожарной охраны туда добраться не было никакой возможности. Задействовать пожарную авиацию в зимний период невозможно — в связи с морозами тушить водой нельзя, происходит обледенение воздушных судов. Поэтому проводят окарауливание территорий, чтобы исключить возможность возгорания жилого сектора. Вообще, пожары в зимнее время — это из разряда аномалий. Причина возгораний сухой растительности, преимущественно, человеческий фактор — люди выезжают на рыбалку, на охоту, разводят костры, бросают окурки. А потом всё вокруг горит. Хотелось бы напомнить людям об осторожном обращении с огнем», — сообщила пресс-секретарь ГУ МЧС РФ по Хабаровскому краю Екатерина Потворова.


Читайте также: Хабаровский край в огне: «Остаётся только человеческий фактор»

Несколько иная информация у главы Ванинского района Александра Наумова, который своим постановлением уже ввёл на территории особый противопожарный режим — горит лес в окрестностях района.

«Задымление есть, сильное. Лес горит. Меры, какие возможно, мы принимаем. Но лес продолжает гореть. Жилые массивы мы, можно сказать, отбили, опасности для людей, имею в виду пожар, нет. Но горит лес в труднодоступных местах, машины наши туда не проходят. Написали в правительство края с просьбой помочь в решении этой проблемы. В районе веден особый противопожарный режим, все предприятия и организации предупреждены. Но вся проблема, она в чём? В том, что лесхозы, краевые, они противопожарные формирования-то распускают в целях экономии. У лесхозов есть обязанность формирования противопожарных команд. Но поскольку зимой, как правило, снег лежит, то и необходимости создания таких формирования как бы и нет. Не было. Но вот эта зима — выдалась аномальная. И лесхозы не сформировали такие подразделения. Их сейчас нет. Поселенческие власти на зимний период тоже не заключили договоры на противопожарные мероприятия. Никто не ждал такую зиму. По моему мнению, неплохо было бы пожарную авиацию задействовать. Ну, да, тушить водой. А мы тут чем тушим сейчас? Тоже водой. По-другому никак. Вдоль дорог, вдоль важных объектов, жилых массивов мы еще пока справляемся с тушением. Но в труднодоступные места, в тайгу техника не пройдет. Нет у нас такой техники», — прокомментировал ситуацию Александр Наумов.


Подобной зимы, по словам старожилов Ванино, в этих краях не видели с начала 70-х годов XX века.

Зато в Ванино очень хорошо помнят страшный пожар 1976 года, когда в октябре, уже в холода, загорелась тайга, потом поднялся шквальный ветер, и пламя перекинулось не только на жилые массивы, но и на артиллерийские склады, где хранились снаряды, по недосмотру уложенные боеголовками в сторону жилья. Склады вспыхнули, снаряды полетели на жилые массивы, круша стены зданий. Потом специальная комиссия Минобороны СССР установила, что плотность стрельбы была выше, чем во время Сталинградской битвы. Выгорела тогда половина района — дотла, без жилья остались сотни людей, экономике был нанесен колоссальный урон. Поэтому пожары у жителей Ванинского района и сегодня вызывают панические настроения. Правда, артиллерийских складов в окрестностях больше нет.

По поручению губернатора Хабаровского края Сергея Фургала специальная комиссия регионального минздрава выясняет взаимосвязь между угольной пылью из местных портов, которая в последнее время сведена к минимуму, и количеством бронхолегочных заболеваний. Неплохо было бы установить такую взаимосвязь и в отношении постоянно пылающих лесов, которые вызывают сильнейшее задымление жилых кварталов. И пора принять уже какие-то меры по защите людей от едкого дыма.


Как сообщало ИА REGNUM, в весенне-летний период 2018 года в Хабаровском крае были зафиксированы десятки крупных лесных пожаров. Многочисленные возгорания в лесах, палы сухой травы, по прогнозам МЧС, вполне могли стать причиной масштабных пожаров на территории края.

В 2016 году на территории Хабаровского края было зафиксировано 286 лесных пожаров, огонь охватил 97 тыс. гектаров лесов Государственного лесного фонда и хабаровского управления лесами.

Подробности: https://regnum.ru/news/accidents/2571497.html

На виручку тваринам приходять лісівники

Василь БЕДЗІР, «Урядовий кур’єр»

ПОРЯТУНОК. Рекордна кількість снігу, що випав у Карпатах, загнала лісову живність. зокрема оленів і косуль, у скруту. Дикі тварини, не маючи змоги самостійно добувати їжу, можуть загинути. У глибоких снігових заметах закарпатські лісівники прорубують коридори до годівниць, які підготували ще влітку. Розкладають у них сіно, солому, насипають кукурудзу.

— Минула осінь була теплою. а тому косулі, кабани, олені та зайці не надто потребували нашої опіки. А ось тепер працюємо на повну силу, — розповів єгер Лазещинського лісництва на Рахівщині Іван Куриляк.

На довіреній йому території два кормосховища. Це дасть змогу тваринам перезимувати.
У всіх державних лісогосподарських підприємствах Закарпаття є запаси кормів. Лісівники щодня підгодовують тварин кукурудзою, картоплею, топінамбуром, підкладають їм сіль. У місцях скупчення тварин працівники держлісгоспів розчищають стежки до водоймищ. Загалом в області влаштували майже 300 годівниць для копитних, 38 під-годівельних майданчиків для кабанів, створили 54 штучні водопої.

У цей час угіддя посилено охороняють від браконьєрів. Протидіяти їм закликають і місцеве населення, адже небезпека диких полювань надзвичайно велика: ослаблені тварини в пошуках їжі прибиваються до населених пунктів, де можуть стати жертвою людей із злочинними намірами.

Населенню повідомили телефони держлісгоспів: за ними оперативно можна звернутися, якщо хтось став свідком незаконних дій, а також попередити про загибель диких тварин. В'їзд у лісові угіддя для всіх автомобілів нині заборонено.

Читайте повну версію в Урядовому кур'єрі (випуск 14 лютого 2019 року , четвер, № 30 (6393), стор. 12)

Масштабна лісова пожежа в Чилі


В цьому відео ви зможете побачити свіжі кадри масштабної лісової пожежі в Чилі.


Чилі у вогні: у центральній частині країни палають ліси

Вогнеборці нарахували 85 осередків займань, третину з яких загасити поки що не вдається. Режим надзвичайної ситуації діє у регіоні вже тиждень. Боротися зі стихією допомагають Сполучені Штати. Вони доправили до Чилі два великих літаки-цистерни. 

Випуск ТСН.16:45 за 13 лютого 2019 року


В Уряді працюють над створенням нових інструментів управління державною власністю, - Олександр Саєнко

Уряд України працює над створенням нових, якісних інструментів управління державною власністю, використовуючи практики розвинених країн світу, - повідомив Міністр Кабінету Міністрів України Олександр Саєнко.
«У сфері корпоративного управління дуже важливо якісно змінити систему управління державними підприємствами. Ми створили Номінаційний комітет, який відповідає за процес рекрутингу професійного менеджменту і членів незалежних наглядових рад, й маємо за результатами 2018 року вже п’ять успішних кейсів формування професійних і незалежних наглядових рад», - сказав він, виступаючи на 15 Щорічній інвестиційній конференції Dragon Capital 12 лютого.
На думку Міністра, важливо розуміти, як трансформувати інструменти управління державними об’єктами, оскільки на сьогодні держава має у власності понад 3,5 тисячі державних підприємств.

«Міністерства зараз керують напряму цими підприємствами. Враховуючи загальну кількість підприємств, ми маємо надвелике навантаження на міністерства. Тільки Міністерство економічного розвитку і торгівлі управляє понад 500 держпідприємствами. Ми бачимо своє завдання в тому, щоб розвантажити міністерства і забезпечити можливість сфокусуватися на розробці політики», - наголосив Олександр Саєнко.

Він підкреслив, що функція контролю за державними активами має бути передана до новостворених наглядових рад, а міністерства повинні через політики власності встановити певні завдання для підприємства та KPI для його менеджменту.

«Україна має великий сектор державних підприємств, і його потрібно зменшувати. Потрібно почати ефективний процес приватизації. Завдячуючи Верховній Раді, ми маємо дуже ефективний закон про приватизацію, який дав важливі інструменти захисту прав інвесторів. Більшість інвесторів зацікавлені у використанні англійського права, яке найбільше захищає права сторін, і новий закон дав таку можливість», - резюмував Міністр Кабінету Міністрів України Олександр Саєнко

КЭКЦ выиграл суд против Минагрополитики , запретив селекционный отстрел в заповедниках

13 февраля 2019 г. состоялось заседание Шестого апелляционного административного суда ( г. Киева) , на котором Киевский эколого-культурный центр ( КЭКЦ) одержал победу на Министерством аграрной политики Украины. Суд признал бездеятельность Минагрополитики Украины в том, что уже 4 года подряд данное министерство грубо нарушает Закон Украины « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони біорізноманіття», и не желает приводить в соответствие с данным Законом Инструкцию о селекционном отстреле охотничьих животных. Закон « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони біорізноманіття», разработанный Киевским эколого-культурным центром, запрещает селекционный отстрел охотничьих животных в заповедниках ( заповедных зонах и заповедных урочищах), а Инструкция о селекционном отстреле такой отстрел разрешает. Под видом « селекции» в заповедниках и заповедных зонах нацпарков и региональных парков нередко велась или ведется обыкновенная охота .Например, еще совершенно недавно, в Крымском заповеднике под видом « селекции» отстреливалась ежегодно полсотня кабанов и оленей.

Теперь эта браконьерская лавочка закрыта. Кроме того, что Минагрополитики за два последних месяца уже два раза позорно в суде проиграло КЭКЦу ( первый суд Минагро проиграло в январе по Закону по охране пралесов), сейчас оно еще и попало на бабки. Суд обязал Минагро выплатить КЭКЦу почти 3 тыс. судебных издержек.

И еще. Минагро, наверное, самое «отстойное» и коррумпированное министерство в Украине. Оно не только крышует незаконную охоту и рыбную ловлю, но и еще незаконно присвоило себе антиконституционное право самому решать-выполнять или нет законы Украины.

Пресс-служба КЭКЦ