У Маріуполі пустив коріння молодий лісок

У Маріуполі на Донеччині віднедавна зеленіє окрайчик лісу з Волинської області. Ця зелена територія з’явилася біля міської ЗОШ №28. Учителі й учні цієї школи висадили ялини і сосни, саджанці яких їм передали колеги зі школи №1 міста Нововолинська. Маріупольці отримали фото й відеозаписи заходу, на якому волиняни готували їм зелену посилку, і листи з найкращими побажаннями.

«Рости велика і зелена!». Фото із сайту Маріупольської міської ради

Дружба і співпраця колективів двох шкіл з Донеччини та Волині розпочалася після екскурсії маріупольських дітей до Нововолинська, де вони знайшли собі чимало нових друзів. Відтепер разом беруть участь у всеукраїнському проекті «Схід і захід разом!», а молодий, точніше, дитячий волинський лісок, що пустив коріння поблизу маріупольської школи, — переконливе підтвердження цього.

https://ukurier.gov.ua/uk/news/u-mariupoli-pustiv-korinnya-molodij-lisok/

Далі...

Короед на прицеле: какие технологии помогают бороться с вредителем?

До горячей поры решающих битв с вершинным короедом у лесоводов остаются считанные недели. Специалисты лесного хозяйства обкатывают передовые технологии борьбы с ним. Беспилотники, спутниковая съемка, квадрокоптеры, феромонные ловушки, инсектициды – на прошлой неделе белорусские лесоводы поделились наработками по защите леса и обсудили с иностранными коллегами тактику противостояния короеду.



Более ста участников и десяток высококвалифицированных спикеров – Международный научно-практический семинар по вопросам усыхания сосновых насаждений собрал как белорусских специалистов, так и представителей лесных хозяйств Литвы, Эстонии, Польши, Украины, России и других стран.

Как зарождалась, развивалась и зрела эта беда в масштабах Беларуси, в своей приветственной речи поэтапно описал первый заместитель министра лесного хозяйства Республики Беларусь Валентин Шатравко. Замминистра также подробно осветил зарубежным гостям не только производственные, но и научные подходы, применяемые для разрешения проблемы усыхания в Беларуси.

– Активный рост объемов поврежденных сосняков начался с 2015 года, с тех пор граница усыхания из южных регионов планомерно двигается на север, – отметил в своей речи Валентин Шатравко. – Если в 2016 году участки расстроенных сосновых насаждений были отмечены в 64 лесхозах Беларуси, то в 2017-м сплошные санитарные рубки в усыхающих сосняках провел 81 лесхоз, в 2018-м – 93. В период с 2016-го по 2018 год в усыхающих сосновых насаждениях лесхозами отрасли проведены санитарно-оздоровительные мероприятия на площади 352 тыс. га. В том числе сплошные санитарные рубки на площади более 60 тыс. га.Актуальную для мирового сообщества проблему и возможные способы ее решения белорусские и зарубежные эксперты рассмотрели в теории и на практике – в полевых условиях Любанского лесхоза, где за пять лет свирепствования короеда пришлось вырубить 3035 га сосняков.



Стоп, жук!
– Последние три года – наиболее тяжелый для нас период, – говорит директор Любанского лесхоза Сергей Шуляковский. – На это время пришлась основная масса погибших сосняков, максимальные объемы фиксировали в 2016–2017 годах. Непростой ситуации предшествовала двухгодичная засуха. Водоемы, расположенные на территории Любанского района, – озеро Вячора и водохранилище Любань – стали стремительно мелеть. Вячора, площадью 350 га, высохло полностью. Естественно, на такой стресс деревья не могли не отреагировать.

– К сожалению, в Беларуси не ведется мониторинг уровня грунтовых вод, – тут же отметил заместитель директора по научной работе Института леса НАН Беларуси доктор сельскохозяйственных наук Владимир Усеня. – Белгидромет проводит большое количество различных мониторингов, есть отдельные локальные исследования уровня грунтовых вод, однако общего мониторинга нет. В свете существующей проблемы такая информация в динамике для лесоводов точно не была бы лишней.
С последствием ослабления сосняков – нашествием вершинного короеда – Любанский лесхоз продолжает бороться разными способами. К слову, за жуком здесь почти угнались – объемы идут на спад и ситуация почти под контролем. Чтобы урон от вредителя был минимальным, за время существования проблемы здесь перепробовали немало: биологическими средствами ослабленные сосняки поливали сверху, инсектицидами обрабатывали штабеля, жука выманивали на ловчие деревья, его численность мониторили феромонными ловушками. Радикально вырубали поврежденные объемы и сжигали ветки. Купили мощнейшую фрезу – теперь есть возможность в летний период при высоком классе пожарной опасности проводить очистку лесосек. Как говорят ученые, биологическая эффективность такого мульчирования – 90–95%! О самых действенных методах борьбы и мониторинга белорусские лесоводы в деталях рассказали зарубежным гостям и даже показали их в деле.



Виртуальная реальность
Монитор в лесу, да еще и демонстри­рующий сосновые насаждения с разных ракурсов, конечно, вещь противоестественная, но вызывающая неподдельный интерес. Монитор, а также квадрокоптер, стремительно взмывший в небо изучать обстановку в 49-м квартале Осовецкого лесничества, вызвали у участников семинара большое оживление. Организаторы продемонстрировали весь алгоритм использования лесхозом квадракоптера для выявления участков усыхания сосновых насаждений. Видео оперативно вывели на экран.

Аппаратура работает на ура, с помощью такой техники можно обнаружить наи­более ослабленные участки леса, проследить, как со временем меняется ситуа­ция. Однако думающего человека в ­лесу все эти «гаджеты» полностью всё же не заменяют. Полученную информацию специалис­там нужно детальнее изучать в полевых условиях. Только так можно установить истинную причину ослабления и продумать тактический план. Все собравшиеся, в том числе и зарубежные эксперты, согласились, что такого рода техника – большое подспорье для лесопатологов.

Как рассказал Валентин Шатравко, сегодня с помощью дронов усыхание мониторит практически каждый второй лесхоз республики, всего у предприятий отрасли 45 дронов. В планах закупить еще 33 единицы.




Видеть невидимое
Эти камеры способны видеть гораздо больше, чем можно себе представить. Использование спектральной съемки не новость, например, для сельского хозяйства. Съемка показывает максимально точную и детализированную информацию о том, как выглядит поле. Фермеры по всему миру на основе полученных изображений и рассчитанных вегетационных индексов получают комплексную оценку состояния растительности на своих участках.

В режиме взаимодействия Учреждения «Беллесозащита», ООО ­«УАВОС ГЕО», РУП «Белгослес» попробовали в Любанском лесхозе отработать возможность раннего выявления ослабления и усыхания сосновых насаж­дений с помощью цифровой RGB, мультиспектральной камер и видеокамеры. Технику установили на беспилотный летательный аппарат самолетного типа BOREY-10 и составили ортофотоплан участков лесного фонда. Эксперимент проводили в двух кварталах Осовецкого и Калиновского лесничеств.

– Летательный аппарат самолетного типа достаточно производительный, продолжительность его полета около четырех часов, – рассказал начальник отдела дистанционного зондирования и мониторинга лесов РУП «Белгослес» Михаил ­Ильючик. – Высота полета порядка 600 метров над поверхностью земли. Квадратный километр беспилотник облетает примерно за 15 минут. По зонам на мультиспектральных снимках можно определить участки ослабления насаждений. Мультиспектральные снимки обрабатываются и преобразуются в изображения по шести спектральным индексам.

Содержание азота в хвое, содержание хлорофилла, степень содержания влаги в хвое либо листьях – и это еще не все опции, что поддаются этой зоркой технике. По словам специалистов, снимки можно легко подвязать к любой ГИС и получить увязку по выделам и кварталам.

Пробный полет дал свои результаты. Сейчас специалисты в ожидании активного лёта короеда, чтобы еще раз опробовать мультиспектральную камеру и получить еще больше ценной информации. Тогда можно будет судить об использовании конкретных индексов в идентификации ослабления сосновых насаждений.

О возможности практического применения такой методики можно будет говорить после оценки ее экономической составляющей.



В перспективе
Что касается зарубежных специалистов, в целом их подходы к решению короедной проблемы практически не отличаются от белорусских.

– Мы также вырубаем деревья и перерабатываем остатки, – рассказывает специалист по лесовосстановлению из Варшавы Михал Магнушевский. – Не видим необходимости кардинальных перемен в ведении лесного хозяйства. В ходе мониторинга также пытаемся применять фотометоды – для выявления очагов заражения. Жаль только, что эти попытки не позволяют выявить дерево на самой ранней стадии ослабления.

Есть у поляков и свои нововведения. Они используют сетку, пропитанную специальным средством, которой укрывают спиленные деревья, если те долгое время остаются в лесу. Такая сетка не дает короеду переместиться с поврежденного ствола на здоровый. А украинские специа­листы видят перспективу в подселении в леса энтомофагов, которые уничтожают насекомых-вредителей.



Динамика положительная
Несмотря на то что коренным образом повлиять на улучшение санитарного и лесопатологического состояния белорусских сосняков пока не удалось, всё же положительная динамика имеется.

– Объем сплошных санитарных рубок в январе – феврале 2019 года практически в два раза меньше прошлогодних объемов. Количество очагов усыхания остается прежним, но существенно уменьшилась их площадь, – рассказал первый заместитель министра лесного хозяйства Беларуси Валентин Шатравко. – Мы надеемся, что в этом году начнем преодолевать пик усыхания и проблема с короедом пойдет на спад.

Автор материала и фото: Евгения Пестунова

Источник: lesgazeta.by

5 Апр 2019

https://wildlife.by/ecology/articles/kak-lesovody-protivostoyat-koroedu-/

Далі...

Ученые заявили о важной роли лесов в защите флоры и фауны от жары

Международная группа специалистов пришла к выводу, что с усилением процесса глобального потепления значение лесов как защитного буфера возрастает

ЖЕНЕВА, 5 апреля. /Корр. ТАСС Константин Прибытков/. Леса выполняют важную защитную роль для животных и растений в условиях потепления климата на планете, поэтому создание новых зеленых массивов является насущной необходимостью для человечества. К такому выводу пришла международная группа ученых с участием специалистов швейцарского Федерального института леса, снега и ландшафта (WSL).

Замеры температуры и сбор научных материалов они проводили в 98 лесных массивах на пяти континентах - от тропиков до тайги. В Швейцарии находятся 19 "точек" для ведения наблюдений за состоянием леса. "Деревья, их листья и ветви формируют защищающий от жары слой. Зимой и по ночам лес, наоборот, сохраняет тепло - температура там примерно на градус выше, чем на окружающей местности", - заявил журналистам, комментируя итоги научной работы, эксперт WSL Флориан Цельвегер.

Благодаря способности листьев уменьшать губительный эффект волн тепла лесные фауна и флора гораздо меньше страдают от жары, чем животные и растения, находящиеся вне этой защиты, отмечают в WSL. Это очень важно для всего живого на планете, учитывая то, что леса занимают четверть поверхности планеты и являются домом для двух третьих всех растений и животных на Земле.

Исследование показало, что с усилением процесса глобального потепления значение лесов как защитного буфера возрастает. По словам Цельвегера, повышение температуры в районах, где нет лесов, необязательно приводит к ее росту в лесах. "Температуры в лесу и на открытом пространстве продолжают различаться. Этот эффект буфера подчеркивает необходимость сохранения лесов и расширения лесных пространств", - заключил ученый.

https://tass.ru/nauka/6298807

Далі...

Правительство Южной Кореи объявило режим ЧС в связи с пожаром

Южнокорейское правительство объявило о введении режима чрезвычайной ситуации в стране в пятницу из-за массового пожара, охватившего пять городов и уезды вдоль северо-восточного побережья страны, сообщает "Ренхап".

"Правительство также примет решение о том, следует ли назначать пострадавшие районы в качестве особых зон бедствия после изучения масштабов ущерба", - цитирует агентство чиновника министерства внутренних дел и безопасности.

Возгорание, как полагают, началось на обочине в городе Косон провинции Канвондо, примерно в 160 километрах от Сеула. Из-за сильного ветра огонь быстро распространился на соседние районы, поглотив Сокчо, Каннын и Тонхэ.

По словам пожарных, со всей страны на борьбу с огнем направлено более 870 пожарных машин, около 13 тыс. сотрудников спасательных служб работают с вечера четверга, чтобы сдержать пожар и помочь эвакуации.

Уже подтверждена гибель одного человека в результате пожара. По меньшей мере, 11 человек получили ранения. Ожидается, что число раненых увеличится.

По данным источников агентства, число эвакуированных жителей превысило 4 тыс.

В результате пожара уже сгорело 385 гектаров леса. Огонь уничтожил, по крайней мере, 300 домов и зданий в Косоне, Сокчо и Канныне, заявили власти.

Перекрыты автомобильные и железные дороги, закрыты 52 школы и другие общественные объекты.

Из-за сильных ветров эксперты заявили, что масштабы ущерба и число пострадавших будут увеличиваться в течение дня.

http://interfax.az/view/762254

Далі...

Вчера на Херсонщине сгорело 15 соток сосен и 17 соток лесной травы

4 апреля в 12:25 спасателей вызвали тушить пожар в Кардашинское лесничество Голопристанского лесхоза (квартал 67, выдел 31).

Как сообщается в сводке облуправления по ЧС, горел сухостой (не лес) на площади 0,17 га

Потушили пожар в 14:30 силами пожарной машины, дежурного автомобиля и 9 чел. лесной охраны.

В12:15 ГП загорелось в Чебурдинском лесничестве Олешковского лесхоза (квартал 35, выдел 6).

Низовой лесной пожар (в соснах) охватил 0,15 га. Его потушили в 16:15 силами 3-х пожарных машин, дежурного авто и 15 чел. лесной охраны, 3-х пожарных машин и 10 чел. от ГСЧС.

Фото иллюстративное.

5 Апреля, 8:38

https://khersondaily.com/news/vchera-na-hersonschine-sgorelo-15-sotok-sosen-i-17-sotok-lesnoj-travy-

Далі...

Господарювати слід уміло, аби ліси не виснажувалися

Ліси Закарпаття сертифіковані міжнародною наглядовою радою FSC і виконують переважно екологічні функції, а відповідно мають обмежене експлуатаційне значення.



Розмова з начальником Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, депутатом облради Валерієм Мургою

Із досьє «Голосу України»

Валерій Мурга (на знімку) народився 27 жовтня 1970 року в селі Тернове Тячівського району на Закарпатті. Закінчив Санкт-Петербурзьку лісотехнічну академію. Працював оперуповноваженим Держслужби боротьби з економічними злочинами Тячівського райвідділу міліції; бухгалтером фермерського господарства «Золоте руно», директором ДП «Хустське лісове дослідне господарство». 2005—2010 роки — начальник Закарпатського облуправління лісового та мисливського господарства. 2011—2015 роки — директор Брустурянського лісгоспу. З осені 2015-го вдруге очолив Закарпатський обллісмисливгосп. Також удруге обраний депутатом обласної ради. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. Одружений. Разом з дружиною виховав сина й дочку.
Від суцільних до вибіркових зрубів

— Валерію Івановичу, загальновідомий факт: Закарпатська — найзалісненіша область України. Немає такого району — гірського чи низинного, — в якому б не функціонував держлісгосп...

— Це так. У тринадцятьох адміністративних районах діють два десятки державних лісових — дослідних і мисливських — господарств.

Насамперед наведемо промовисті цифри, які зможуть слугувати читачеві ключем до характеристики лісового фонду Закарпаття. Перше: ліси займають 51,2% території області. Це найвищий показник в Україні. Друге: площа всіх лісів регіону — 687,9 тисячі га. З них 588,9 тисячі га (або 87,1%) належить підприємствам обласного управління лісового та мисливського господарства. Решта — у постійному користуванні Мінекології, Міносвіти і науки, Міноборони і — землі запасу.

Буде доречно додати, що природно-заповідний фонд займає 182,4 тисячі га, або 14% території області.

Торік заготовлено 1 млн 171 куб. м ліквідної деревини, з них ділової — 411 тисяч куб. м. Потрібно особливо наголосити: останні три роки поспіль обсяги заготівлі зменшуються. Паралельно істотно меншає суцільних зрубів — незабаром проводитиметься лише вибірковий спосіб. Тобто смуги старого лісу чергуються зі смугами зрізаного, на яких підростає гінкий молодняк, що рветься до сонця. Таким чином схили не оголюються і коріння старих дерев зберігає вологу. Отже, переймаємо європейський метод заготівлі стиглого лісу.

Зазначу, що загальний запас деревини в області становить понад 270 млн куб. м. І якщо середній запас деревної маси на гектарі в Україні — 186 куб. м, то на Закарпатті — 350 куб. м. Слід зазначити, що протягом 2017—2018 років вітровалами та буреломами пошкоджено 5297 га лісових насаджень загальною масою 400 тисяч кубометрів. У зв’язку з цим вибірково-санітарні рубки проведено на 11519 га з вирубкою 235 тисяч куб. м. Суцільно-санітарні рубки проведено на площі 1306 га.

Наш принцип — так господарювати, аби лісові ресурси не виснажувалися, щоб тривало безперервне природокористування. І як наслідок — збереження деревостанів, охорона їх від пожеж, захист від шкідників і хвороб, посилення водозахисних, оздоровчих властивостей. І це спрямовано на охорону здоров’я людей та поліпшення довкілля.

Слід наголосити: ліси Закарпаття сертифіковані міжнародною наглядовою радою FSC і виконують переважно екологічні функції, а відповідно мають обмежене експлуатаційне значення. Збереження та раціональне використання лісоресурсів є одним з основних наших завдань. Повністю сертифіковані 14, а 4 новостворені підприємства (колишнього «Закарпатагролісу») подали заявку. Наразі сертифіковано 446 тисяч га лісів, або 75% загальної площі.

Доречно буде ще додати: усвідомлюючи свою відповідальність перед майбутніми поколіннями і зважаючи на громадську думку щодо збереження лісових масивів, управління щорічно зменшує обсяги заготівлі. Порівняно з 2016-м торік заготівля зменшилася на 203 тисячі куб. м, або на 15%; водночас заготовлено паливних дров 486,5 тисячі куб. м, з яких 239,6 реалізовано населенню, 28,49 тисячі куб. м — бюджетним установам, 211,5 тисячі куб. м — підприємствам та організаціям. Маю наголосити: за останні п’ять років попит на дрова зріс утричі! Причина? Здорожчання газу.

— Переробка кругляка...

— ...мінімальна. У держлісгоспах працює лише півдесятка цехів — виключно для власних і потреб населення. Адже деревину підприємці купують на аукціонах — в області діє до 700 переробних цехів. Торік лісгоспи переробили до 20 тисяч кубометрів лісу і отримали 13684 куб. м готової продукції. Якщо порівняти з 2017-м, то минулоріч на 12% збільшився вихід готових пиломатеріалів. Отже, активно працюємо над збільшенням обсягів переробки — і більш глибокої — круглої деревини, виробництвом технологічної та енергетичної тріски, паливних брикетів і пелет. Усе має бути раціонально використано.
Дерева охороняють... відеокамери

— Весна — час садити. І нові ліси також...

— 21 березня у Всесвітній день лісів на Закарпатті повсюдно розпочалася традиційна акція «Майбутнє лісу у твоїх руках». Хочемо привертати увагу громадськості, а особливо молоді до збереження та вирощування зеленого золота Карпат. Мені приємно усвідомлювати, що рушійною силою тут виступає молоде покоління лісівників — це класні фахівці й щирі патріоти краю, котрі хочуть, аби Карпати й далі славилися стрункими смереками, буковими пралісами й дубовими гаями, чистими джерелами й ревом благородних оленів. Це радує душу!

А хіба не тішимося, що в області діють 32 шкільні лісництва, в яких здобувають ази лісової науки понад 600 учнів. Це спонукає керівників лісгоспів шукати нові підходи, осучаснювати стиль роботи. Вважаю, що саме юнь дала імпульс тому, що цьогоріч лісівники запровадили нові конкурси — на кращий лісовий розсадник та «селфі з деревом».

А тепер — конкретика. Торік лісовідновлення проведено на площі 2791 га — це 109% від запланованого. Восени підприємствами заготовлено 24,2 тонни лісового насіння. Нинішнього року заплановано провести лісовідновлення на площі 2244 га — буде посаджено 726 га лісових культур, а 1518 га поновиться природним способом. Набагато менше, ніж торік? Зменшилися суцільні зруби. Але нами вирощено 7,7 млн одиниць стандартних саджанців. Найбільше буде посаджено в гірських лісгоспах, де триває істотне всихання смерічників. Використовуємо лише свій посадковий матеріал, адже всі підприємства забезпечено лісовими розсадниками. Це дає змогу також продавати саджанці колегам із Івано-Франківської та Львівської областей. Додам, що лісгоспами створено 153 розсадники загальною площею 62,2 га. Це наша тверда валюта!..

— Ви згадали про праліси та природно-заповідний фонд...

— Останнім часом питання пралісів — у тренді обговорення користувачів соціальних мереж. Лісівники Закарпаття проаналізували площі пралісів у сусідніх країнах та порівняли з Україною. Отже, за останніми даними, в Україні — 20 тисяч га пралісів, Угорщині — 43 га, Румунії — 2570 га, Чехії — 856 га. Крім цього, нами запропоновано передати під праліси додатково 1374 ділянки площею 16851 га. Найбільші масиви — на території Свалявського, Рахівського, Тячівського, Воловецького та Іршавського районів. Згодом на переданих площах буде створено заказники. Крім цього, нинішнього року створено нові заказники місцевого значення площею 2426 га.

— Охорона лісу, як відомо, вийшла на вищий, сучасний рівень і «озброїлася»... відеокамерами.

— Зрозуміло, що відеонагляд відчутно допомагає боротися з порушниками і виникненням пожеж. Адже серйозною проблемою стала охорона лісу від незаконних рубок або ж «чорних» лісорубів. Хоча число «лівих» лісорубів істотно зменшилося. Але це явище викоренити до кінця практично неможливо — у жодній місцевості й жодній державі. Отже, незважаючи на старання лісівників, протягом минулого року було зафіксовано 384 випадки незаконних рубок, кубомасою 1536 куб. м, сума збитків становить 9186 тисяч. Розпочато 24 кримінальні провадження. Доведено, що подекуди причетні до зловживань і посадовці підрозділів держлісохорони — дисциплінарно покарано 55 працівників, зокрема із займаних посад звільнено шістьох.

Робиться багато й постійно — особливо тепер, навесні, а також восени, аби запобігати виникненню загорань. Та незважаючи на це, торік не вдалося уникнути 25 випадків лісових пожеж на площі 49,3 га. Інколи вогонь виникає з необережності відпочивальників, часом від пустощів малюків. Але є й такі «провидці», котрі підпалюють як старий, так і гінкий середньої стиглості ліс неподалік села або в доступних для транспорту місцях, аби згодом вирубувати напівсухі дерева на дрова. Такий, з дозволу сказати, бізнес... Торік, аби зловити й покарати порушників правил пожежної безпеки, працівниками державної лісової охорони проведено 901 рейд — виявлено і притягнуто до адміністративної відповідальності 124 особи, а сума накладених штрафів становила 14501 грн. І повністю сплачена.
Усі два десятки підприємств галузі — прибуткові

— Будівництво лісових доріг теж сприяє, крім іншого, охороні від пожеж?

— Безумовно, це передумова охорони лісу від пожеж і незаконних рубок. Розвинута лісова дорожня інфраструктура — вимога дня. Загалом із 2007-го по 2018-й лісівниками прокладено 325 км лісових доріг. Лише торік побудовано земляного полотна майже 25 км і облаштовано дорожнім одягом 26,4 км, на що витрачено 9,1 млн грн власних коштів підприємств.

— Розвивати туризм — значить дбати і про здоров’я краян?

— Цілком згоден. Це не просто модний тренд, а й дуже перспективна справа. За останні роки, крім ведення лісомисливського господарства, ми збудували 32 рекреаційні пункти та 207 місць відпочинку. Розташовані вони в найвелелюдніших місцях — уздовж автодоріг, туристичних маршрутів, поблизу сіл. Ця робота триває. Управління разом із членами ГС «Регіональна туристична організація Закарпаття» підписало меморандум. Вирішено відновити Закарпатську туристичну стежку, якій цього року виповниться 100 літ. Що важливо, 19 березня між представниками ЗОУЛМГ, Громадською радою при Закарпатській ОДА та департаментом економічного розвитку і торгівлі ОДА було підписано Меморандум про співпрацю для ефективнішого сприяння діяльності зі збереження природи, використання природних ресурсів, розвитку туризму та пропаганди здорового способу життя.

Аби якнайширше використовувати природні ресурси, цілеспрямовано працюємо над розвитком «гастрономічного» туризму та побічного користування. Ось кілька прикладів: Великобичківський ЛМГ розпочав роботи з організації бджільництва, вівчарства, додаткового створення плантацій новорічних ялинок. У Брустурянському, Ясінянському, Довжанському та Великобичківському ЛМГ створено форелеві рибники. В останньому також діє сушилка, на якій сушаться гриби, ягоди, лікарські трави. У НПП «Зачарований край» відкривається виробництво карпатського екочаю.

— І нарешті, Валерію Івановичу, про зовсім не другорядне — фінанси.

— Не хотів би переобтяжувати, але без цифр не обійтися. Торік нашими підприємствами від усіх видів рубок заготовлено 1170,5 тисячі куб. м. Водночас чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив 1096,8 млн грн і зріс порівняно з 2017 роком на 208,9 млн грн, або 124%. Основна складова надходжень є реалізація лісопродукції — 1059 млн грн, переробка деревини 27,8 млн грн, мисливське господарство 209 тисяч грн, інше (транспортні послуги, рекреація) 8 млн грн. Рівень середньомісячної заробітної плати штатних працівників зріс до 10658 грн, порівняно з позаминулим роком підвищився на 2223 грн, або 26%. Ще кілька промовистих фактів: підприємствами галузі торік сплачено до зведеного бюджету 450,8 млн грн (це становить більш як 42% від річного обсягу реалізації продукції), зокрема до державної казни 258,5 млн грн; до місцевого бюджету — 105,2 млн грн; єдиного соціального внеску — 87,1 млн грн. Зростання порівняно з 2017 роком — на 79,5 млн грн, або 121%.

Усі лісогосподарські підприємства стали прибутковими.

Ужгород.

Фото надано автором.

Факт

Площа природно-заповідного фонду (ПЗФ) становить майже 180 тисяч га, або 14% території області, а в Україні загалом — 4%. 30 об’єктів площею 44430 га мають загальнодержавне значення. 171 об’єкт площею 15773 га — місцевого значення. Цікаво порівняти: до ПЗФ віднесено території (у процентах): у Франції — 1,2, Швеції — 3,4, Німеччині — 3,7, Швейцарії — 1,5, Фінляндії — 11,8.

Велику науково-дослідну роботу проводять такі природоохоронні установи, як знаменитий Карпатський біосферний заповідник (контора в місті Рахові); національні природні парки «Синевир» (Міжгірський район), «Ужанський» (Великоберезнянський район), «Зачарований край» (Іршавський район).

Факт

Площа мисливських угідь Закарпаття — 753 072,2 га. Кількість користувачів — 44. З них: 6 держлісмисливгоспам і держлісгоспам надано 147 627 га (19,6%). 38 громадських організацій користуються 605 443,4 га (80,4% площі). У мисливському господарстві зайнято 145 осіб: 9 мисливствознавців та 136 єгерів. Наразі в угіддях мешкають: олень європейський — 1862 (+22 особини приріст); лань — 137; козуля — 8449; кабан — 2660; білка — 5589; ондатра — 746; бобер — 209; лисиця — 3229; вовк — 137; борсук — 1308; видра — 460; куниця лісова — 2808; тхір темний — 756; рись — 169; кіт лісовий — 738; ведмідь — 112.

Понад 100 мисливських будиночків готові прийняти як мисливців, так і туристів. Планується розмістити всі на інтернет-карті, щоб мандрівники знали їх місце розташування.

http://www.golos.com.ua/article/315558?fbclid=IwAR3FB2jpF88cGfnZoXrOcCcdyGMmXREr0dqUQNDa2Vy0B5AF4J-N5Pdrmys

Далі...

«Майбутнє лісу у твоїх руках»

Всеукраїнська акція Держлісагентства «Майбутнє лісу у твоїх руках» стартувала у Міжнародний день лісу. Лісівники всіх лісогосподарських підприємств Волинського ОУЛМГ залучили до неї народних депутатів, владу, громадськість, студентську та шкільну молодь, учнівські лісництва, місцеві ОТГ. Попри створення лісокультур проводились науково-практичні конференції, екскурсії та лісові уроки для студентів та дітей.

Флешмоби 

Студенти Луцького національного технічного університету (21 та 11 групи ЛГ) допомогли відновлювати ліси ДП «Звірівське ЛМГ». А згодом на сторінці Машинобудівного факультету – МБФ #ЛНТУ – у ФБ опублікували пост із відео, яким започаткували флешмоб для студентів та школярів.

«Ліс наше багатство і це знає кожен, – нагадують хлопці і дівчата. – Прогулюючись ним, відчуваєш душевний спокій, відпочиваєш морально, збагачуєшся духовно. Цікаво спостерігати за різноманіттям дерев, їх особливим життям у безкраїх просторах. А ще цікавіше взяти участь у їх створенні. Саме тому групи ЛГ-21 та ЛГ-11 сьогодні долучилися до Всеукраїнської акції з посадки лісу. Також ми запускаємо челендж серед студентів та школярів, щоб залучити якнайбільше молоді. Кожен навчальний заклад, якому передають цю естафету, повинен долучитися до даної акції, виставити у соціальних мережах фото/відео із хештегами #селфізлісу #майбутнє_лісу_в_твоїх_руках та передати наступним навчальним закладам.
Передаємо челендж нашим друзям-побратимам – Східноєвропейському національному університету імені Лесі Українки».

«Сонячні премії»

У Всесвітній день людей із синдромом Дауна, який збігається з Міжнародним днем лісів, представники влади, духовенства, медійників та небайдужої громадськості Волині отримали «Сонячні премії». Серед нагороджених – волинські лісівники в особі начальника Волинського ОУЛМГ Олександра Кватирка.

«Сонячна премія» – особлива відзнака, що вже традиційно вручається обласною громадською організацією батьків сонячних дітей на чолі з керівником Оленою Мельник як вдячність усім, хто їх підтримує в повсякденній роботі.

Конференції

У Волинському ОУЛМГ пройшла лісівничо-молодіжна наукова конференція «Відтворення, охорона і раціональне використання лісових ресурсів». Ініціаторами її проведення стали ВОУЛМГ, обласна організація ТЛУ, Наукова рада при ВОУЛМГ та Лісівничий молодіжний центр.

У конференц-залі, крім студентів та школярів, зібралися також науковці СНУ імені Лесі Українки, Луцького НТУ, Шацького лісового коледж імені Валентина Сулька, представники Волинського ОУЛМГ, управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації, лісоводи-практики державних лісогосподарств, журналісти.

Зі словами привітання до учасників конференції звернулися голова та вчений секретар Наукової ради при ВОУЛМГ – к. с. г. н, доцент кафедри лісового та садово паркового господарства біологічного факультету СНУ імені Лесі Українки Анатолій Гетьманчук, начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ, голова обласної організації ТЛУ Борис Бабеляс, координатор Лісівничого молодіжного центру (діє на базі Воротнівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ») Валентина Юхимчук, члени наукової ради Василь Войтюк, головний спеціаліст управління освіти, науки і молоді Волинської облдержадміністрації Оксана Малащук, прес-секретар ВОУЛМГ Світлана Думська. 

Першим на конференції доповідає учень 9 класу ЗОШ І-ІІІ ст. с. Полиці Камінь-Каширського району Назарій Прокопчук. Тема його доповіді – «Використання безпілотних апаратів у лісовому господарстві». 

Цікавою виявилася і наукова робота студента Луцького НТУ Ореста Мороза. Її тема: «Аналіз садово-паркового мистецтва Волині». Науковим керівником виступила викладач ЛНТУ Наталя Ковальчук.

Шацький коледж для участі у науковій конференції відрядив до обласного центру трьох студентів – третьокурсника Владислава Мальцева, першокурсницю Марію Зінчук та четвертокурсника Максима Вовчика. Теми їх досліджень відповідно – «Динамічні процеси в лісах ДП «Шацьке УДЛГ», «Короїд наступає» (на прикладі Скулинського лісництва ДП «Ковельське ЛГ») та «Оптимальна ємність мисливських угідь ДП «Городоцьке ЛГ». Керівниками їх наукових робіт виступили викладачі спецдисциплін лісового профілю лісоколеджу Леся Арват (вона приїхала зі студентами і до ВОУЛМГ), Галина Сахарук (к. с. г. н.) та Лілія Вирович. А ось вихованка Любешівського учнівського лісництва (воно діє при ЗОШ І-ІІІ ст. на базі ДП «Любешівське ЛМГ») Софія Гук доповідала про «Експансію бобра річкового на території НПП «Прип’ять – Стохід». Їй допомагала у викладі матеріалу її однокласниця Кароліна Панікарчук. Керівник учнівського лісництва, вчитель основ здоров’я Любешівської ЗОШ Людмила Шептур задоволена, що діти можуть набути ось такий досвід участі в науковій конференції. Вихованці Здомишельського учнівського лісництва, що діє при Ратнівському ЦДЮТЛ на базі місцевого лісництва ДП «Ратнівське ЛМГ», захищали дослідження: «Лісовідновлення та лісорозведення у базисному лісовому розсаднику ДП «Ратнівське ЛМГ».




А головним сюрпризом цього дня стало вручення Назарію Прокопчуку диплома та грошової винагороди за зайняте ІІ місце в обласному конкурсі дендрологічних парків, скверів і алей. А це понад 12 тисяч гривень. Їх за дорученням начальника Волинського ОУЛМГ Олександра Кватирка юному науковцю і дизайнеру вручив голова обласної організації Товариства лісівників України Борис Бабеляс.

Уроки на природі

Ліс Першокласникыв з’явився у масивах Осницького лісництва ДП «Колківське ЛГ». Посприяли у цьому учні Великоосницької школи, які цьогоріч посадили 24,5 га лісових культур, провели сприяння природному поновленню на площі 40,9 га. Зокрема для першокласників (за домовленістю між керівництвом школи в особі директора Вікторії Ковбасюк та лісничого Осницького лісництва Павла Фурманчука) проведено урок природи на лісокультурній площі. Павло Валерійович розповів діткам про значення лісу в житті людини, про те, як він росте, що він також хворіє і його зрізають, щоб потім знову відновити.
А яке здивування було у маленьких, коли вони побачили в руках лісничого шишку сосни, малесеньку насінинку і сіянець, який згодом виростає з неї, щоб знову тягнути свою голівку до сонця, прикрашаючи нашу рідну землю.

Найдопитливіші взяли в руки меч, попробували його вагу. І ось найщасливіша мить – перший посаджений сіянець у житті! Таке не забувається ніколи!

Горохівщина: бори та діброви

У Ново-Зборишівському лісництві ДП «Горохівське ЛМГ» ліс садили учні ЗОШ І-ІІІ ступеня с. Лобачівка пліч-о-пліч з директором ДП «Горохівське ЛМГ» В’ячеславом Дейнекою, лісничим Ново-Зборишівського лісництва Миколою Романюком, лісоохоронцями, директором школи Сергієм Івановичем Карніцом і вчителькою Лілією Іванівною Мельничук. Створили 0,9 га лісокультур у 3 виділі 195 кварталу та 0,3 га у виділі 1 195 кварталу. Відтепер на школяриків чекатимуть їх дубочки, липи і ялини, а згодом – і гриби та ягоди, мурашині та пташині містечка.

У Коритницькому лісництві до акції долучилося три десятки жителів с. Пустомити. Було посаджено дуб і ялину на площі 1,1 га у кв. 66 виділу 24 та 0,9 га у кв. 66 виділу 4.
Берестечківське лісництво до створення лісокультур залучило учнів 9-10 класів ЗОШ І-ІІІ ст. с. Перемиль. На площі 2,5 га у кв. 243 виділу 14 вони посадили сосно-дубовий лісок.

Любешівщина 

Учні новоствореного шкільного лісництва ДП «СЛАП «Любешівагроліс», яке створено на базі Люб’язівської ЗОШ І-ІІІ ст., посадили 1,5 га лісових культур в Люб’язівському лісництві (лісничий Сергій Адамович Бубало).

А працівники Бихівського лісництва цього ж лісогосподарства разом із восьмикласниками Погулянківської ЗОШ І-ІІ ст. прибрали від сміття рекреаційний пункт «Берізка» та прилеглу до нього територію поблизу траси Любешів-Камінь-Каширський біля с. Погулянка, а заодно – й уздовж цієї ж дороги між селами Погулянка та Бірки.

Свято зустрічі птахів 

У школі с. Велика Яблунька пройшло свято зустрічі птахів. Допоміг провести його майстер лісу Куклинського лісництва ДП «Поліське ЛГ» Сергій Здрок. Він змайстрував 22 шпаківні. Їх учні разом з лісівниками розвісили на деревах Куклинського лісництва. А заодно й дізналися, що кожна пташина дбає про ліс, допомагає лікувати дерева, береже їх від шкідників. Заразом лісники розповіли дітям про усі тонкощі встановлення шпаківень, оскільки шпаки досить вибагливі та примхливі птахи.

Шкільні ліси

Цієї весни створили свої ліси учні Копилівської ЗОШ І-ІІІ ст. (10 га у Розничівському лісництві), Чорторийського шкільного лісництва (5 га), Красновільської ЗОШ І-ІІІ ст. (12 га у Куликовицькому лісництві ).

– Коріння сосни звичайної, дуба та берези обробляли вологонакопичувачем, – мовить директор ДП «Поліське ЛГ» Андрій Яцина. – Щоб в посушливий період коренева система зберігала вологу. 

Більша частина посадкового матеріалу вирощена на базових розсадниках ВОУЛМГ та тимчасових розсадниках ДП «Поліське ЛГ». Створювали ремізи з ялини звичайної, щоб було місце де відпочивати диким тваринам. Також по периметру обсаджували аронією чорноплідною. Усі зруби були заліснені.

Прибирання сміттєзвалищ

Проблема несанкціонованих сміттєзвалищ в наш час є досить актуальною. Одне діло, коли вони утворюються в неочікованих і не пристосованих для цього місцях, інше діло, як побороти та ліквідувати наслідки таких засмічень. Найчастіше несанкціоновані сміттєзвалища зустрічаються біля населених пунктів, земель сільськогосподарського призначення та місць, що прилягають до держлісфонду. І ця проблема турбує не тільки багатьох людей, що проживають поруч, а також працівників лісового господарства, що займаються їх ліквідацією на території лісництв. Зокрема працівниками ДП «Поліське ЛГ» ліквідовано три сміттєзвалища біля с. Лісове на території Чарторийського лісництва (3 квартал), на території Куклинського лісництва (кв. 18) та біля с. Кам’януха (кв. 27).



– Чисто там, де не смітять, – нагадують лісівники народну мудрість і просять людей бути відповідальними не тільки перед державою сьогодні, а й перед майбутніми поколіннями, що проживатимуть на цій території.

Садили ліс і прибирали узбіччя доріг на території Ружинського лісництва працівники ДП «Турійське ЛГ».

«Збережемо первоцвіти»

Для учнів Ківерцівської ЗОШ №4 працівники еколого-освітнього та рекреаційного відділу КНПП «Цуманська пуща» Роман Слободян та Максим Нечипорук провели урок на тему «Збережемо первоцвіти». Юннати дізналися, як зберегти ці чудові квіти, ознайомилися з іншими рідкісними та зникаючими видами рослин, які занесені до Червоної книги.


Лісокультурна кампанія

Першими на Волині лісокультурну кампанію-2019 завершили у ДП «Городоцьке ЛГ» та ДП «Ратнівське ЛМГ».

Лісівники не лише відновлювали ліс, а й традиційно проводили акції для громадськості. Як у Городоцькому (Маневицький р-н), так і Ратнівському лісгоспі до посадки лісу долучалося понад 250 учасників.

У ДП «Городоцьке ЛГ» лісовідновлення проведено на площі 352 га, із них лісових культур та сприяння природному відновленню проведено відповідно 72 га та 241 га, а площа 39 гектарів – залишиться під природне відновлення таких лісоутворюючих порід як вільха, береза, ялина.
Найбільший об’єм робіт по створенню лісових насаджень проведено в Лишнівському – 71,8 га, Троянівському – 57,6 та Новорудському – 51,8 га лісництвах.

Всі лісництва виконали завдання відповідно до затверджених «Проектів лісових культур, сприяння природному відновленню лісу та природному відновленню лісу на 2019 рік».
Цьогорічна весна сприяла тому, що всі заходи були проведені за оптимальних умов – невисока температура повітря, достатньо вологий грунт. Садивний матеріал: сіянці сосни звичайної, ялини європейської, дуба звичайного, липи, вільхи – був використаний із тимчасових лісових розсадників лісництв, а сіянці модрини були закуплені у ДП «Волинський ЛСНЦ».
Особливо приємно, що до весняної лісокультурної кампанії щороку долучається все більше й більше громадськості.

Учасниками акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» 2019 р. були учні, вчителі, технічні працівники всіх ЗОШ, які знаходяться в зоні діяльності Городоцького держлісгоспу: Городоцької, Прилісненської, Лишнівської, Новорудської, Троянівської.
Стало хорошою традицією садити весною ліс і для священослужителів Маневицького благочиння.

Водночас вперше участь в акції посадки лісу взяли працівники луцької рекламної агенції Aqua Print. Розповідають: щойно прочитили в інтернеті про те, що лісівники запрошують взяти участь в акції, відразу ж віддзвонилися, домовилися про день проведення робіт.
Долучились до акції і працівники ковельських лісопереробних фірм ТзОВ «Волма» та ВП КДК – загалом 22 людини. Такою дружною командою було висаджено сіянці на площі 1 га за декілька годин.

Акція «Майбутнє лісу в твоїх руках» пройшла також у всіх без винятку лісництвах ДП «Ратнівське ЛМГ».

У ній взяли участь працівники Ратнівської райдержадміністрації, силових стуктур Ратнівського р-ну, представники органів місцевого самоврядування, учні Ратнівського, Здомишельського, Кортеліського та Жиричівського шкільних лісництв.

Під час акції було посаджено 8 га лісових культур, висаджено біля 40 тисяч саджанців деревних та чагарникових порід.

Всім учасникам акцій лісівники щиро вдячні за небайдужість до майбутніх лісів!

Світлана ДУМСЬКА,
Сергій ЦЮРИЦЬ

http://volga.lutsk.ua/view/25496/

Далі...

В Черкаській області завершили весняне садіння лісу (ВІДЕО)

У Черкаському лісгоспі завершили весняне садіння лісу. Заплановані завдання виконали усі структурні підрозділи. Про це повідомляє прес-служба Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Цьогоріч, як і передбачалося, на підприємстві максимально перейшли на створення лісових культур механізованим способом – за допомогою лісопосадкових машин заліснили 107 гектарів, а це 76% від загальної кількості. Загалом же протягом цієї весни у Черкаському лісгоспі створили 140 гектарів лісових культур. Крім того, заплановано природне поновлення лісів на площі 19 га.

Як це було у Тясминському лісництві, зафіксував безпілотник: глибоке рихлення грунту з одночасним внесенням добрив та безпосередньо створення лісових культур сосни звичайної за допомогою лісопосадкової машини.

http://vycherpno.ck.ua/na-cherkashhini-zavershili-vesnyane-sadinnya-lisu-video/

Далі...

Лісова галузь потребує капіталовкладень і змін у нормативних документах

Лісгоспи Івано-Франківщини позбавлені державного фінансування.

Землі лісового фонду Прикарпаття становлять 626 тис. га. Значна частина регіону вкрита лісом, а це 41 відсоток території області. Розташовані нерівномірно, найбільше їх у Долинському районі — 73% площ, у Снятинському лише 5%. Галузь забезпечує потреби місцевого населення і промисловості в деревині та продукції побічного користування, виконує природоохоронні та рекреаційні функції.

«Лісове господарство області ефективно функціонує і розвивається з позитивною динамікою. Триває реформування галузі, основне завдання — ефективне ведення господарства з максимальним дотриманням лісівничих, економічних та соціальних принципів. Попри те, що лісгоспи не змогли забезпечити себе відповідною технікою, а звідси — максимально застосовувати природозахисні технології, ми добились підвищення заробітної плати, щоб утримати працівників. Але й оголились болючі проблеми», — розповідає начальник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) Руслан Осташук (на знімку).

Фото надано Івано-Франківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Лісова галузь не має системного законодавчого документа — програми розвитку, вектора руху. Лісгоспи позбавлені державного фінансування. Останнє завдає втрат і ОУЛМГ, бо частину ресурсу спрямовують до підприємств півдня і сходу.

Прийнято низку законів, які, на думку Р. Осташука, не зовсім коректні до лісового господарства. Насамперед це стосується мораторію на експорт дров. Принцип заборони — не найкращий для економіки держави. Починати треба зі створення умов для того, щоб сировину переробляти та продавати на місцях, а відтак — отримувати більші прибутки.

Підписаний закон про запровадження другого земельного податку на лісові площі. Держлісгоспи щороку додатково сплачуватимуть до місцевих бюджетів 600 млн грн. Така ситуація позбавить можливості розвиватися, придбати нову техніку, збільшити заробітну плату. А найгірше — призведе до банкрутства підприємств і знищення галузі як такої.

Попри те, тенденції розвитку галузі на Прикарпатті — комплексне лісокористування, яке не виснажує ліси, а сприяє їх збереженню, відновленню і водночас дає прибуток державі та місцевим громадам. Це перехід на інтенсивні сучасні технології, зокрема вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою, створення розсадників, розв’язання в такий спосіб проблеми всихання похідних смеречників, лісозаготівлі з акцентом на поступові та вибіркові рубки, удосконалення електронного обліку деревини і процедури електронних торгів нею, розвиток побічного користування і рекреації. Підтвердження цього — 10 держлісгоспів області сертифіковано за міжнародною системою FSC (Лісової опікунської ради).

«Кадри галузі — наша особлива гордість, — веде далі Руслан Осташук. — У держлісгоспах працює 2 981 професіонал своєї справи. Середня зарплата майже 9 тис. грн. Була б і вищою, якби кошти від підприємств до бюджетів різних рівнів (75% прибуткового податку) використовували винятково на розвиток лісового господарства та переоснащення виробництва. Попри те, ми згуртовані і з високо піднятою головою доносимо суспільству вагомість нашої роботи».

Важлива ланка кадрового забезпечення — 25 шкільних лісництв. Учні саджають дерева, доглядають за ними, збирають насіння деревних і чагарникових порід та висівають його в розсадниках, виготовляють та встановлюють годівниці тощо. А також беруть участь в акціях «За чисте довкілля», «Майбутнє лісу в твоїх руках», «Ліси для нащадків», «Збережи первоцвіт», активно долучаються до проведення заходів з нагоди Дня екологічних знань, Всесвітнього дня мігруючих птахів, Міжнародного дня біорізноманіття та інших профільних дат.

— Які планові роботи зі збереження та відновлення лісового фонду проводите? Чи є на це ресурси? — цікавлюся в Руслана Осташука.

— За останні десять років підприємства нашого управління провели лісовідновлення на 28,2 тисячі гектарів. Для охорони та відтворення генетичних ресурсів створено лісонасіннєві ділянки і плантації, деревостани. Ефективно працюють шишкосушарки та сховища насіння, насамперед — в унікальному селекційному центрі в селі Клубівці, — каже Руслан Осташук.

— Наскільки проблемна для області контрабанда лісу?

— Усі ми є свідками, як галузь дискредитують різними нападками. Наголошую — в державних лісгоспах області працюють максимально чесно і сумлінно. Системних порушень нема. Бо кожен на своєму місці захищає інтереси і честь лісового господарства — від простого працівника до керівника.

— Помітні тенденції до передання лісового господарства в концесію або навіть його приватизації. Чи відбуваються такі процеси на Прикарпатті?

— Запущено механізм, який повинен показати неефективність державного управління, і тільки приватна форма власності на ліси чи концесія стануть панацеєю. До цього готують громадську думку, зомбують пересічних громадян. Натомість чіткою і повсякденною роботою показуємо ефективність саме державного управління.

— Питання незаконних вирубок — притча во язиціх. Який характер та масштаби має ця проблема в області? Як боретеся з браконьєрами?

— Соціальний рівень мешканців краю, особливо гірських районів, залишається низьким. Фіксуємо порушення, боремося. Якщо в 2016-му незаконними рубками лісу завдано шкоди на 11,4 мільйона гривень, торік ця цифра зменшилася наполовину. То результат спільної роботи нашого управління та правоохоронних органів. Із зафіксованих державною лісовою охороною 540 випадків збитки відшкодовано на півмільйона гривень. Щодо решти триває розслідування.

У лісгоспах діють рейдові бригади, перекриваємо в’їзди шлагбаумами, запровадили електронний облік деревини, проведення раптових перевірок охорони лісу та звірку з правоохоронними органами.

Мало кому відомо, скільки гине працівників державної лісової охорони під час виконання службових обов’язків. У 2004-му зловмисники вбили майстра лісу Максимецького лісництва, протягом десятиріччя побили та завдали тілесних ушкоджень майстрам із Грамотнянського, Космацького, Поляницького, Хрипелівського, Солотвинського лісництв. У жодному з цих випадків винні не покарані.

— Санітарний стан лісів. З якими проблемами тут стикаєтеся?

— Ялинові ліси займають в області понад 240 тисяч гектарів. На десятиліття прогнози невтішні: всихання становитиме орієнтовно 60 тисяч гектарів. Проблема масового всихання смерек характерна не лише для України, вона стала стихійним лихом і для інших країн Європи.

Причина погіршення санітарного стану ялинників — кореневі гнилі, а через це — послаблення захисних функцій лісу, масове поширення хвороб та шкідників, зниження продуктивності деревостанів. Переважна більшість таких ялинників росте в ялицевих та букових типах лісу, що робить їх потенційно вразливими до дії кліматичних чинників.

Важливим є своєчасне виявлення вогнищ усихання. Для цього лісопатологи проводять фітопатологічний моніторинг. Закладено 42 пробні площі — для постійного моніторингу процесів усихання ялини.

Щоб уникнути масового заселення ялини короїдом-типографом, потрібно забрати дерево з лісу при його початковому заселенні шкідником. Проте половина пошкоджених насаджень для транспорту недоступна.

Для заміни висохлих насаджень необхідно побудувати майже 700 кілометрів лісових доріг. Відсутність капіталовкладень і неприйняття змін до нормативних документів призведе до втрати технічних якостей деревини, підвищення пожежної небезпеки, поширення вогнищ шкідників і хвороб лісу та значних збитків.

Довідково

Торік державні лісгоспи ОУЛМГ сплатили до бюджетів майже 260 млн грн податків, рентної плати та інших фінансових зобов’язань. Реалізували продукції приблизно на 900 млн грн. Підприємства отримали майже 30 млн грн чистого прибутку. Рентабельність від усієї діяльності становила 3,4%. На ведення лісового господарства спрямовано 370 млн грн власних коштів. Капітальні інвестиції — понад 48 млн грн.

http://www.golos.com.ua/article/315615

Далі...

Про необхідність термінових змін в законодавстві на захист лісів. ВІДЕО

Прес-брифінг. 4 квітня 2019 року. Український кризовий медіа-центр.

Центр Моніторингу Влади виступив ініціатором початку адвокаційної кампанії по терміновому внесенню змін в законодавстві, направлених на захист лісів, і організував брифінг, в якому прийняли участь народні депутати України від різних партій, що може свідчити про важливість питання: Ігор Луценко (Батьківщина), Остап Єднак (Сила Людей), Ольга Червакова (БПП). Також у заході прийняли участь координатор проекту Всесвітнього фонду природи (WWF) "Лісова варта" Дмитро Карабчук, члени правління Центру Моніторингу Влади Ігор Кирикевич та Сергій Потоцький.

Спікери закликали терміново внести зміни до законодавства, які б виправили помилку з «амністією» за незаконну вирубку лісу.

У вересні 2018 року Верховна Рада прийняла закон щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів. У положенні про розмір «істотної шкоди довкіллю», за яку передбачається вже кримінальна відповідальність, зазначено, що це шкода у розмірі понад 2 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При цьому помилково або зумисно не врахували, що у кримінальному законодавстві неоподаткований мінімум становитиме не 17 гривень, а 960 гривень. Як наслідок, зараз декриміналізовані усі незаконні рубки, де завдана шкода складає менше 2 мільйонів гривень.

На думку Ігоря Луценка дуже прикро, "що на п'ятому році існування нинішнього парламенту виявилось, що у нас по суті немає законодавчого механізму кримінального переслідування тих, хто нищить ліси. Але у нинішнього парламенту ще шанс виправити ситуацію - це терміново прийняти законопроект 5504".

«Зараз у реєстрі судових рішень 31 справа про закриття кримінальних справ з нового року у зв’язку з набуттям чинності цього закону про «декриміналізацію вирубки лісів». Правоохоронці кажуть, що це тільки верхівка айсберга, тому що зараз закривають і ті справи, у яких тривали слідчі дії. Ми не знаємо, скільки це, і про яку суму нелегально вирубаного лісу йдеться», – розповів Дмитро Карабчук.

«Недосконале рішення парламенту, яке мало на меті підвищити відповідальність за незаконну вирубку і контрабанду лісу, призвело до своєрідної амністії для «чорних» лісорубів. В поточних умовах за шкоду менш ніж на 2 мільйони гривень передбачається лише адміністративний штраф. Потрібно терміново знайти технічне вирішення проблеми», – зазначив Остап Єднак.

Один зі шляхів – прискорити розгляд проекту закону №5504, зареєстрованого майже 2 роки тому. Це дозволило б виправити норму про розмір істотної шкоди, а також зробити ефективнішим реагування на адміністративні правопорушення в лісозаготівельній діяльності та підвищити прозорість лісозаготівлі.

На думку Ольги Червакової, краще виправляти помилку через точковий законопроект, який би стосувався виключно розміру істотної шкоди – його буде простіше провести через парламент, ніж комплексний законопроект №5504. Один такий законопроект вже зареєстрував Сергій Кіраль (Самопоміч) (№10201).

На думку Дмитра Карабчука, розмір істотної шкоди має становити еквівалент одного автомобіля, завантаженого лісом-кругляком – це близько 100 тисяч гривень. «Крім того, потрібно підвищувати адміністративні штрафи щонайменше в 10 разів, щоб за перше порушення зловмисник платив принаймні 5 тисяч гривень і зобов’язаний був відшкодувати збитки – вартість лісу, який він вкрав у громади», – каже Дмитро Карабчук.

Також за його словами, потрібно запровадити підвищену відповідальність, якщо зловмисник діяв не сам, а у групі, підняти розмір відшкодування за вкрадену деревину, і запровадити не адміністративну, а кримінальну відповідальність за третє порушення.

Ігор Кирикевич наголосив, що зараз лісозаготівельна галузь залишається дуже непрозорою. Перевірити, наскільки виправдані суцільні санітарні рубки, на які дають дозволи лісгоспи, часто неможливо – акти лісопатологічних обстежень не публікують у відкритому доступі. Але і публікація у відкритому доступі не вирішує проблему.

«Очевидно, що ніхто [для обстеження] навіть не виїжджає на ділянку – всі вони фальсифікуються. Доки ми не виведемо систему охорони лісу з підпорядкування Держлісагентства – нічого не зміниться», – каже Олександр Соколенко, представник Національно-природного парку «Голосіївський».

На думку Дмитра Карабчука, варто було б створити відкриті електронні карти лісу і плани рубок, щоб громадськість могла контролювати роботу лісозаготівельників. А також – створити окрему «лісову поліцію» – щоб розслідуваннями незаконної вирубки займалися фахівці, які добре знають це законодавство, і процес був швидшим, ніж зараз.

Сергій Потоцький звернув увагу, що найбільші за обсягами незаконні рубки проводять саме посадові особи лісокористувачів. Проаналізувавши їх декларації, в яких повно коштовних автівок, квартир, будинків, земельних ділянок, стає очевидним факт проявів корупції.
Сергій Потоцький запропонував статтю 246 Кримінального Кодексу Ураїни (про незаконну порубку лісу), у випадку її вчинення шляхом зловживання службовим становищем, додати до переліку корупційних кримінальних статей (згідно ст. 45 ККУ), як, наприклад, статті 308 чи 410 ККУ.

Далі...