Центр Моніторингу Влади виступив ініціатором початку адвокаційної кампанії по терміновому внесенню змін в законодавстві, направлених на захист лісів, і організував брифінг, в якому прийняли участь народні депутати України від різних партій, що може свідчити про важливість питання: Ігор Луценко (Батьківщина), Остап Єднак (Сила Людей), Ольга Червакова (БПП). Також у заході прийняли участь координатор проекту Всесвітнього фонду природи (WWF) "Лісова варта" Дмитро Карабчук, члени правління Центру Моніторингу Влади Ігор Кирикевич та Сергій Потоцький.
Спікери закликали терміново внести зміни до законодавства, які б виправили помилку з «амністією» за незаконну вирубку лісу.
У вересні 2018 року Верховна Рада прийняла закон щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів. У положенні про розмір «істотної шкоди довкіллю», за яку передбачається вже кримінальна відповідальність, зазначено, що це шкода у розмірі понад 2 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При цьому помилково або зумисно не врахували, що у кримінальному законодавстві неоподаткований мінімум становитиме не 17 гривень, а 960 гривень. Як наслідок, зараз декриміналізовані усі незаконні рубки, де завдана шкода складає менше 2 мільйонів гривень.
На думку Ігоря Луценка дуже прикро, "що на п'ятому році існування нинішнього парламенту виявилось, що у нас по суті немає законодавчого механізму кримінального переслідування тих, хто нищить ліси. Але у нинішнього парламенту ще шанс виправити ситуацію - це терміново прийняти законопроект 5504".
«Зараз у реєстрі судових рішень 31 справа про закриття кримінальних справ з нового року у зв’язку з набуттям чинності цього закону про «декриміналізацію вирубки лісів». Правоохоронці кажуть, що це тільки верхівка айсберга, тому що зараз закривають і ті справи, у яких тривали слідчі дії. Ми не знаємо, скільки це, і про яку суму нелегально вирубаного лісу йдеться», – розповів Дмитро Карабчук.
«Недосконале рішення парламенту, яке мало на меті підвищити відповідальність за незаконну вирубку і контрабанду лісу, призвело до своєрідної амністії для «чорних» лісорубів. В поточних умовах за шкоду менш ніж на 2 мільйони гривень передбачається лише адміністративний штраф. Потрібно терміново знайти технічне вирішення проблеми», – зазначив Остап Єднак.
Один зі шляхів – прискорити розгляд проекту закону №5504, зареєстрованого майже 2 роки тому. Це дозволило б виправити норму про розмір істотної шкоди, а також зробити ефективнішим реагування на адміністративні правопорушення в лісозаготівельній діяльності та підвищити прозорість лісозаготівлі.
На думку Ольги Червакової, краще виправляти помилку через точковий законопроект, який би стосувався виключно розміру істотної шкоди – його буде простіше провести через парламент, ніж комплексний законопроект №5504. Один такий законопроект вже зареєстрував Сергій Кіраль (Самопоміч) (№10201).
На думку Дмитра Карабчука, розмір істотної шкоди має становити еквівалент одного автомобіля, завантаженого лісом-кругляком – це близько 100 тисяч гривень. «Крім того, потрібно підвищувати адміністративні штрафи щонайменше в 10 разів, щоб за перше порушення зловмисник платив принаймні 5 тисяч гривень і зобов’язаний був відшкодувати збитки – вартість лісу, який він вкрав у громади», – каже Дмитро Карабчук.
Також за його словами, потрібно запровадити підвищену відповідальність, якщо зловмисник діяв не сам, а у групі, підняти розмір відшкодування за вкрадену деревину, і запровадити не адміністративну, а кримінальну відповідальність за третє порушення.
Ігор Кирикевич наголосив, що зараз лісозаготівельна галузь залишається дуже непрозорою. Перевірити, наскільки виправдані суцільні санітарні рубки, на які дають дозволи лісгоспи, часто неможливо – акти лісопатологічних обстежень не публікують у відкритому доступі. Але і публікація у відкритому доступі не вирішує проблему.
«Очевидно, що ніхто [для обстеження] навіть не виїжджає на ділянку – всі вони фальсифікуються. Доки ми не виведемо систему охорони лісу з підпорядкування Держлісагентства – нічого не зміниться», – каже Олександр Соколенко, представник Національно-природного парку «Голосіївський».
На думку Дмитра Карабчука, варто було б створити відкриті електронні карти лісу і плани рубок, щоб громадськість могла контролювати роботу лісозаготівельників. А також – створити окрему «лісову поліцію» – щоб розслідуваннями незаконної вирубки займалися фахівці, які добре знають це законодавство, і процес був швидшим, ніж зараз.
Сергій Потоцький звернув увагу, що найбільші за обсягами незаконні рубки проводять саме посадові особи лісокористувачів. Проаналізувавши їх декларації, в яких повно коштовних автівок, квартир, будинків, земельних ділянок, стає очевидним факт проявів корупції.
Сергій Потоцький запропонував статтю 246 Кримінального Кодексу Ураїни (про незаконну порубку лісу), у випадку її вчинення шляхом зловживання службовим становищем, додати до переліку корупційних кримінальних статей (згідно ст. 45 ККУ), як, наприклад, статті 308 чи 410 ККУ.
0 коммент.:
Дописати коментар