Однак останнім часом в країні справжня істерія щодо лісів, тож треба розібратися — чому? Вибачте, далі будуть декілька снодійних абзаців — але інакше не буде зрозумілий масштаб проблем.
Лісова галузь і деревообробка — це 3,6% ВВП України, цим займається ~500 тис ч (ціла армія!). Ліси є майже всюди, у західних областях і на Поліссі займають чи не половину всієї території — напр, Закарпат.обл — 51% (тому не помітити вирубки — неможливо, кожен знімає на смартфон і пише в фб своє «Ая-яй!»)))
Тому 99% зрубаного в Україні лісу — це справа лісгоспів і місцевої влади, зрідка — військових. Принаймні, так каже ДАЛРУ: заготовляють 21–22 млн куб м, нелегальні вирубки — 40 тис куб.
Кількість зрубаного лісу за всі роки незалежності не надто коливається. Тобто не можна сказати: в 90-ті все було ок, а зараз — жо…
Але в останні роки площа порубок постійно зростає. Багатьох людей втішають оптимістичні інфографіки від ДАЛРУ, що лісники щороку висаджують все більші і більші площі нових саджанців.
НЕ ВТІШАЙТЕСЯ! Лісники не висаджують ліси на нових площах — вони просто заліснюють те, що в минулих роках зрубали.
Якщо не посадити корисне, вирубки залісняться самі — нецінним мотлохом і кущами. Хоча, і такого у нас вистачає, особливо на крутих, кам’янистих схилах Карпат (там, аби посадити нове дерево, треба спочатку бити киркою, тож лісники запрошують місцевих на допомогу).
Загалом, в Україні щороку висаджується 20–30 млн саджанців (точної інфо не знайшов, складав цифри по лісгоспам). І саджанців вже не вистачає, тому збільшують потужність насін.заводів. Ми цих саджанців не бачимо на фото лисих Карпат — вони розміром з олівець, їм рости ще 50–70 років.
"спеціально для захисників ДАЛРУ: так, я знаю, що в їх статистиці вказується «створення нових лісів», +1–2 тис га/рік. У загальній кількості відтворених, 44 тис га, це 2–4%. Екологи стверджують, що це заліснюються старі вирубки, а нові ліси в Україні не створюються (хоча ще 5 років тому висаджували +10–12 тис га/рік).
Нові ліси повинні висаджуватись! Норматив лісів для нових членів ЄС — 20% від заг. території, а у нас — 15,6%. Хоча, є надія, що “воно якось само”: кинуті сільські землі без обробки самі заліснюються, на ті ж +1–2 тис га/рік)))"
Наостанок, щодо статистики: сайт ДАЛРУ рапортує, що запаси деревини у нас з кожним роком збільшуються, замість суцільних рубок застосовують вибіркові, податків сплачується більше, з/п ростуть… Останнє — точно правда. З/п деяких директорів лісгоспів у Карпатах — більше від пана Гройсмана))).
2. Чому мораторій на вивіз лісу-кругляку робить ще гірше;
Експорт кругляку сосни у нас заборонили з 2017-го, інших дерев — ще з 15-го. Що це дало?
1) Сваримося досі з європейцями, вони нам транш на $600 млн не дали — бо це порушення умов угоди про асоціацію (тут і далі я буду дещо спрощувати, аби окреслити проблеми).
2) Скільки вивозили лісу, стільки і вивозимо — тільки у вигляді дошок і «дровеняк».
3) Легальних рубок як було 21–22 млн куб м — так і лишилось. Рубати менше не стали.
4) Об’єм нелегальних рубок — виріс в 2–3 рази. Це цифри наших лісників; є декілька досліджень європейців, що у нас до 60% рубок не відповідають документації і природоохоронному статусу територій (на папері — одне, по факту — не там, не стільки, і т.д.) Розбіжність — ~500 разів!
Нелегали для наших лісників: люди з «ночніками» вночі заїжджають у ліс, мають бензопили з глушниками, спилюють столітній дуб, стовбур пхають у вантажний бус, решту дерева кидають. Це невелика кількість, від загального об’єму спиляного в країні — менше 1%.
Нелегали для європейців: всі, хто робить суцільні рубки в заповідниках та інших ПЗФ (ПЗФ — це типи заповідних територій з різним статусом; об’єднує всі ПЗФ одне — усюди пиляється ліс).
І хто ж ці «нелегали»? Звісно, лісники! Чужих до масштабних рубок не допускають.
5) Розбіжність цифр в експорті кругляка вже менша — вже не в 500, а лише в 238 разів :-) (447 тис т Eurostat, менше 2х тис т — наша митниця). Тобто наші митники видають кругляк — за дрова. Дуже вигідна схема: платиш мито, як за дешевий «чугуній», а продаєш дорогий «люміній».
Європейці чомусь не спалюють наші двометрові «дровеняки», якими забита Чернівецька митниця, а роблять з них у Румунії меблі і вироби.
6) Такі схеми — ще дрібнички, у порівнянні з об’ємами контрабанди. По ній, звісно, ніякої статистики митники не вказують. Але її можна вирахувати.
- Пан Гройсман в 2018-му заявляв, що об’єм контрабанди лісу — 6–8 млрд грн.
- Earthsight називає цифру контрабанди — $ 1 млрд, і що її об’єми збільшились за останні 4 роки на 75%;
- Мінстат: з України вивозять в 2 рази більше пиломатеріалів, ніж виробляють!
7) Проти контрабанди останнім часом приймаються певні кроки, спільно з Укрзалізницею. Тому знов з’явилися новини про прихід в Україну великих акул деревообробки. Більше всього бояться австрійського «Швайгофер», який купив 30 га в Коломиї для свого заводу, і навіть завіз устаткування. Страшилки кажуть: «Швайгофер» вже спиляв ліси в Румунії, а тепер те саме зробить у нас».
8) Не прибрані 3 головні схеми розкрадань. Всі три працюють із моменту незалежності і донині (схоже, це довічно))):
8.а) лісгоспи продають ліс посередникам по мінімальній ціні; ті, вже по нормальним цінам — закордонним споживачам.
8.б) є директиви «згори», які наказують лісгоспам — кому і за якою ціною продавати. За часів Яника, ця прокладка була навіть оформлена, як «консалтинговий центр».
8.в) найдорожчі дерева, напр, 200-літні дуби, зрубують вибірково, по документах — як «санітарна рубка». Навіть чипізація дерев не допомагає, що розпочалася в 2009-му. У нас на кожне дерево прибивають молотком бірочку з штрих-кодом, а на телефонах лісників — стоїть спецпрограма обліку. Облік, справді, тепер як у австрійців (це їх технологія), однак від зловживань це допомагає мало (кажуть, що в лісових селах у кожного селянина — мішок таких бірок).
9) Якщо при Янику корупція була складовою роботи, то зараз про неї говорять вже менше. Головні претензії:
- що керівництво ДАЛРУ, пан Бондар — близький друг прокурора Луценка;
- що Чернівецька митниця забита кругляком, як і до мораторію;
- що голови лісгоспів хизуються дорогими авто і будинками;
- що лісгоспи припинили співпрацювати з Prozorro, хоча раніше аукціони проводились.
10) З’явилися нові «ноу-хау» з розкрадання. Наприклад, «лісовідновні рубки» (це майже як «життєдайна смерть» :-) ). Стосуються вони саме заповідних територій, де заборонені РГП (рубки головного користування). Всі 15 лісгоспів Івано-Франківщини відмітилися…
Загалом, мораторії впроваджують переважно країни Африки (з європейських — Албанія, і тимчасово, Румунія — мабуть, недарма лякають Швайгофером))).
Такі заборони дають короткостроковий плюс для деревообробки (у нас теж рапортують про десятки нових пилорам, роб.місця і т.д.), але в довгостроковій — це мінус для всієї галузі.
Будь-який мораторій — це привід для корупційних зловживань і недобросовісної конкуренції.
Раніше весь вирубаний в країні ліс йшов:
- або на приватні пилорами (у нас їх 12000, по 3–4 в кожному селі), а далі — на деревообробку, меблі і до споживачів;
- або прямо за кордон.
Аж тут лісгоспам не дають вивозити колоди за кордон. Що вони роблять? Правильно, будують власні пилорами! Навіть на сайті Карпатського біосферного заповідника (це той, де букові праліси) написано: «Придбано стрічкову пилораму «Фермер 70» для активізації виконання природоохоронних та туристично-рекреаційних заходів». Егеж, туристів на пилорамі кататимуть :-)
Мабуть, лісники не чули про таке поняття, як «конфлікт інтересів». Це наче як призначити козлів стерегти капусту)))
За економічною логікою, всі приватні пилорами повинні збанкрутувати — бо державні можуть робити ті самі послуги, тільки за собівартість.
Однак жодна з 12000 приватних не закрилася, всі працюють. І де ж вони беруть ліс?
Але все це — ще дрібниці! Переходимо до:
3. Чотири вершники апокаліпсису, які помножують триндець в 4 рази
Вершник №1. Жук-короїд.
Через спеку і стрімку зміну кліматичних зон (у Поліссі вже кукурудзу вирощують!), зменшується кількість ялиці під корою. Жуки за декілька днів перетворюють столітню сосну у сухостій — яка вже не варта майже нічого, а просто чекає, поки її повалить вітер. Кожен бачив на свої очі, що проблема є: зелений ліс раптом перетворюється на сухий, рудий. Сосни «рижиють» не тільки в лісах, але і в містах (напр, нещодавно в Сумах через короїда спиляли пів-парку).
Почалася ця пошесть десь в 2015-му, і з того часу вже знищила вже 400 тис га лісів. Це приблизно в 10 разів більше, ніж вирубують за 1 рік.
Хімія проти короїда не діє — він під корою. Можна розвісити на деревах паперові пастки, як роблять у Білорусі. Можна розводити і запускати в ліси мурахожуків, це біологічний ворог короїдів, як роблять в Туреччині (у нас теж почали так робити). А можна спробувати спиляти заражене дерево, поки короїди не перелетіли на інше. І це — тадам! — основний спосіб боротьби.
А тут — тадам-там-там! — приймають закон, згідно якого не можна пиляти ліси з 01.04 до 15.06 — період розмноження фауни.
Чомусь ніхто не подумав, що короїди — це теж «тіпа-фауна», і вони в цей період теж розмножуються! В Білорусі можна спиляти заражене дерево за 1–3 дні — достатньо одного візита інспектора в ліс. А у нас — чекати по 2–3 місяці, і то не факт, що дозволять. Ну, і заборона рубок у квітні-червні, якої у сусідів нема.
Результат: стартові умови у нас були однакові, одна в Білорусі загинуло 30 тис га, у нас — вже 400 тис. І цифри збільшуються кожного року приблизно на третину….
Екологи кажуть, що лісники надто хитрож…, і вже використовують боротьбу з короїдом, аби спиляти все підряд і над-широкою полосою, поза регламентом. Екологи праві: кількість т.зв. «санітарних рубок» зростає по експоненті, в т.ч. в Карпатах, де короїда ще небагато.
Особливо екологів бісить, коли лісники рубають праліси Юнеско, прикриваючись короїдом і невизначеністю меж.
Лісники відповідають, що межі проведені «від фонаря», аби більше території захистити — і тепер у нас люди живуть «в пралісах», бо там їх хати :-)
Екологи: «А до чого тоді короїд, якщо праліси — букові? Буде шкандаль з Юнеско! Якщо на 1 га пралісу є хоча б 5 пеньків — це вже не вважається пралісом!»
Не буду в деталі влізати; ви зрозуміли — розібратися в доцільності вирубок стає все проблемніше…
Вершник №2. Засихання смерек.
Прийнято вважати, що смерека — автохтон Карпат. Насправді, раніше тут були переважно буко-ялицеві ліси. Саме ці тисячолітні залишки внесені до Юнеско. А смереку почали масово садити австрійці, 200 років тому. Цитата: «Бук легко колеться, його можна використовувати хіба що на дрова або з декоративною метою. А смерека значно міцніша (хоч на будову, хоч на меблі) і рівніша (легше обробляти)».
Подібна «немісцевість» зараз, через глобальне потепління, призводить до масового засихання. Цитата: «Смереки є біологічно ослабленими, і це призводить до розвитку в них фітохвороб: пожовтіла і опадає хвоя, поширилися стовбурові та кореневі гнилі, особливо інтенсивно почала розвиватися коренева губка. Приблизно 40% від загальної кількості цього виду дерев доведеться ліквідувати».
В деяких лісгоспах Закарпаття вся засохло 60% смерек! По суті, ті страшні кадри лисих Карпат, якими нас лякають змі — неминучі. Або дерева спиляють зараз і продадуть — або вони самі засохнуть і впадуть.
Що робиться: деякі лісгоспи розводять модрини і кедри. Деякі йдуть радикальніше, і висаджують горіхи («з них врожай кожен рік, ми добре заробляємо»).
До речі, у німців була аналогічна проблема — домінування смереки (наукова назва — «ялина біла», її усюди повно, не тільки в Карпатах). Вони заздалегідь оцінили ризики, і зробили «великий оберт» — замінили майже половину всіх смерек в лісах на інші породи. Виглядає цей ліс інакше (і це, начебто, «нехтування традиціями»), але він в рази стійкіший і здоровіший за монокультурний.
Вершник №3. Спекуляція. Страшенна кількість спекуляцій, яка помножується страшенною кількістю заборон.
Зараз в ЗМІ і соцмережах на тему лісів йде «мочилово», «полювання на відьм», всі проти всіх, і хто голосніше кричить — на бік того стає влада.
1) ЗМІ пишуть, що Карпати знищують місцеві мешканці. В тих областях безробіття — 20–30% (на решті України — 5–7%). «В селі такому-то стільки-то пилорам, а поряд вже не лишилося лісів. Куди дивляться силовики?» (йде навала листів в поліцію і прокуратуру, аби ті перевірили те-то і те-то).
2) Ті ж змі постять новини: «Місцеві мешканці не дають рубати ліси. Перекривають дороги, палять шини, збирають докази вини лісників». (йде навала листів в поліцію і прокуратуру, аби ті посадили таких-то лісників).
3) З’явився новий вид рейдерства: начебто, «екологи-активісти» не дають проїзду у ліси вантажівкам. Схоже на будівельне рейдерство, коли не дають будувати, аж поки «не договоряться». І як відрізнити справжніх учених від «активістів»?? (йде взаємна навала… ну ви зрозуміли).
4) Доходить до абсурду: наприклад, пройшов лісом буревій. Поряд з автодорогою — купа повалених дерев. Вітер кидає гілки на машини. Десь дерево ледь тримається, зараз гепнеться і когось приб’є. Дебіли кидають з вікон недопалки, і вся та вже посохла деревина починає тліти. Місцеві жителі вже захрипли вимагати дій у лісгоспа, і самі почистили дорогу.
І лише через 3 місяці лісгосп отримав дозвіл з Києва, аби прибрати весь той мотлох, і зрізати пошкоджені дерева.
Вигадую? Ні, це реальний випадок, з Черкаської області. І такого — повно, всією Україною.
Вершник №4. Хаос у думках українців.
Нам слід чітко зрозуміти, для чого взагалі ліси, і розрізняти їх функції. Катастрофа, що лісничі також не розуміють цього повністю — тому і лізуть весь час з пилами до заповідників і пралісів.
1) Для екології і туризму (чисте повітря, красиві краєвиди, відсутність повеней і зсувів)?
Тоді слід прибирати мертві дерева. Ліси зараз ослаблені і хворі, від одного з короїдом чи губкою може вмерти весь, доведеться спиляти задурно, поки ці рижі колоди комусь на голову не впали.
2) Для видового різноманіття, збереження екосистем (ягоди, гриби, тварини, птахи, полювання)?
Тоді «чим гниліше, тим краще»: на здоровому дереві ніхто не живе, а от трухлява колода — «зоопарк з половиною Червоної книги». Біловезькою Пущею пройти «навпростець» неможливо — навали з дерев, які розкладаються по 50–70 років! Однак навіть такі праліси вже не можуть самоочищуватися, їм теж допомагають у боротьбі зі шкідниками.
3) Щоб 5 млн наших громадян, мешканці зони лісів, не виїжджали в Польщу, а були зайняті у високорентабельному бізнесі?
Тоді розуміти, що дерево після 70-ти років слід спиляти. Бо інакше воно може перестигнути, засохнути, і замість «штуки баксів» буде коштувати мізер. Рентабельність лісництв в Естонії — 23%. У Фінляндії лісництва та деревообробка дають 45% ВВП. 900 тис ч, тобто кожен п’ята родина, є власником лісових угідь, і заробляє з них.
Агов, люди! Не вийде у нас «3 в 1»! Всі 3 задачі — несумісні!
4. Рішення проблем, на досвіді сусідів.
Хто зміг дочитати, тому вже зрозуміло, як і мені, якими повинні бути статуси територій.
1. Заповідники. Таких у нас — 4% від всіх лісів.
Сюди взагалі не заходять люди з пилами, не заїжджає техніка.
Впало дерево? Хай лежить, гниє.
Через нього засох цілий ліс? Ок, через 20 років сам відросте.
Він вже не буде такий, як зараз? Ну так в цьому і суть — там з’являться трохи інші звірі і птахи, то нормально!
В Чехії і Польщі є заповідники, де замість дерев — самі сірі засохлі стовбури. І там повно туристів — для багатьох саме такий, мертвий і страшний ліс є надпривабливою екзотикою.
Спеціалісти мені скажуть, що в наших заповідниках також є «ділянки АЗ» — абсолют.заповідності. Але при цьому, в усіх заповідниках продовжують видавати «ліміти на рубку лісу», і дозволяють «селекційний відстріл» (по суті, дозволи на полювання).
Щоб не було браконьєрів і порушників (до речі, це стосується не тільки заповідників — всіх лісів):
- на деревах встановити фото-пастки, як в Білорусі. За 10 сек на телефон лісника приходить ММС. Він знає, куди їхати — бо вказані GPS-координати. Фотографії утирків з бензопилами — викладати в мережу; країна повинна знати своїх героїв.
- Спостереження — не на джипах, а з дронами. В Білорусі вже використовують дрони з радіусом дій 350 км.
- Відповідальність — максимальна. У нас зараз прийняті закони, що дозволяють садити порушників на 5 років.
Туризм — тільки по периметру, або спеціальними стежками. Бажають люди піднятися на Говерлу? Ок, але: стежкою; без сміття; без нищення рослин і схилів. Якщо це Карпатський біосферний заповідник, він не повинен перетворюватись щоліта на звалище побутових відходів, з витоптаними брудними канавами.
2. Інші природоохоронні території. Таких у нас — ~ 15% від всіх лісів.
Тут лісники можуть пиляти — але поштучно! — старі і хворі дерева, вивозити падалку.
Але ніяких просік і суцільних рубок, які так сильно паплюжать наші гори!
Навіть якщо смерека засихає — це відбувається поступово і неодночасно, можна забирати такі дерева по одному, як це роблять в Німеччині, Австрії і Фінляндії, а на їх місце садити нові. Таким чином, в лісі утворюються галявини, і будуть зростати дерева різного віку і різних видів. Цитата з «Лісового кодексу України»: «У разі застосування вибіркової системи рубок ліси максимально зберігають і виконують водоохоронні, захисні та інші корисні властивості. Лісова ділянка постійно вкрита лісовою рослинністю».
У всьому світі, за такої системи рубки, можливо заробляти із збирання ягід, грибів, власних пасік — + 5–15% до доходу лісництв.
Немає можливості вивозити дерева по одному з крутих схилів? Придбайте спецтехніку — вистачило ж на придбання пилорам! В Австрії 70% всіх лісів спускають, як на канатній дорозі.
Це мільйони доларів? Ну так іншого виходу все одно немає. Якщо лісгоспи і далі будуть пиляти просіки на схилах — схили сповзатимуть в ущелини, як у нас рік-у-рік «сповзає» дорога на Драгобрат. Мабуть, відбудова після повеней і зсувів коштує більше за систему тросів і канатів.
3. Вся решта лісів, що зараз належать лісгоспам — стають ГОСПОДАРСЬКИМИ.
Лісгоспи можуть робити що завгодно і як завгодно, згідно Лісового кодексу і затверджених нормативів. Ніякі «ліві еколого-активісти» не мають права втручатися в діяльність лісників.
У нас майже всі ліси — вже як мінімум 4 рази посаджені, і 3 рази зрубані.
Це як енергетична верба, яку саджають на декілька років, а потім рубають і спалюють. Тільки наші ліси саджають на 70 років. Біля Києва, наприклад, ліси були посаджені в 60-ті. Отже, слід змиритися, що ми не зможемо все життя ходити в один і той самий ліс збирати гриби. Якщо цей ліс старий, він повинен бути зрубаний згідно нормативів (спочатку просіка тут, потім тут — це ціла наука, як правильно пиляти ліс; аж поки більша частина не буде замінена на молоді паростки).
Хочете отримати біля свого міста ліс, який не будуть рубати ВЗАГАЛІ — звертайтеся до міністерства і екологів, обґрунтовуйте необхідність створення заповідника.
До речі, лісники теж розуміють, що вибіркові рубки — кращі.
Львівська область рапортує, що таких — вже 43%, і буде більше, бо це пріоритетне завдання. ДАЛРУ пише, що зараз у Карпатах 60% площ рубок — вибіркові.
В далекому майбутньому треба переходити до приватних концесії, як у Фінляндії. Повторюсь: там 900 тис власників самі доглядають свої ділянки лісу, і це значно ефективніше лісгоспів.
А поки такі чіткі правила у нас не прийняті, слід припинити істерію, розшарити цей текст, і не вестися на дурні заклики.
Хочете допомогти вже зараз? Реєструйтеся спостерігачами від WWF, той вже декілька років моніторить наші заповідники.
В наступному пості напишу суть свого проекту щодо лісів, який може стартувати вже зараз.
