ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

20 травня 2019

Про внесення змін до Положення про лісовий заказник загальнодержавного значення "Дача Галілея"


МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ

від 30 листопада 2018 року N 406

Про внесення змін до Положення про лісовий заказник загальнодержавного значення "Дача Галілея"

Відповідно до статті 5 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" наказую:

1. Унести зміни до Положення про лісовий заказник загальнодержавного значення "Дача Галілея", затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 02 серпня 2012 року N 385, виклавши його у новій редакції, що додається.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Полуйка В. Ю.

Міністр                                                         О. Семерак




ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України
02 серпня 2012 року N 385
(у редакції наказу Мінприроди
від 30 листопада 2018 року N 406)


ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ЛІСОВИЙ ЗАКАЗНИК ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ "ДАЧА ГАЛІЛЕЯ"

(нова редакція)

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Лісовий заказник загальнодержавного значення "Дача Галілея" (далі - Заказник) створено постановою Ради Міністрів Української РСР від 28.10.74 N 500 "Про створення державних заказників в Українській РСР".

1.2. Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.

1.3. Заказник загальною площею 1856 гектарів розташований на території Борщівського та Чортківського районів Тернопільської області, між с. Озеряни (Борщівський район), с. Росохач, с. Залісся, с. Сосулівці, с. Улашківці, с. Заболотівка, с. Милівці (Чортківський район), кв. 29 - 74 Улашківського лісництва ДП "Чортківське лісове господарство" (далі - Землекористувач), лісове урочище "Дача Галілея".

Через територію Заказника в кварталах 50 - 51 проходять магістральні газопроводи "Уренгой - Помари - Ужгород" та "Прогрес". Лісові земельні ділянки через які проходять газопроводи та у межах яких знаходяться їх охоронні зони не вилучаються у Землекористувача. Утримання цих ділянок здійснюється згідно із вимогами законів України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів", "Про природно-заповідний фонд України", Лісового кодексу України, інших законодавчих та нормативно-правових актів.

1.4. Земельні ділянки, яким надано статус Заказника, не вилучаються з користування Землекористувача, який здійснює у його межах свою діяльність згідно з цим Положенням.

1.5. Землекористувач на території Заказника у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України", Лісовим кодексом України, іншими законодавчими і нормативно-правовими актами та цим Положенням, забезпечує і несе відповідальність за належний стан та дотримання встановленого режиму території Заказника.

1.6. Межі Заказника встановлюються в натурі, оформляються відповідними знаками та інформаційними матеріалами, наносяться на планово-картографічні матеріали лісовпорядкування з детальною характеристикою в таксаційних описах, територіальних органів Держгеокадастру та Землекористувача, відображаються у відповідних формах статистичної звітності з кількісного обліку земель та землевпорядній документації, обов'язково враховуються при здійсненні землеустрою, розробленні містобудівної документації, проектних матеріалів щодо планування території на регіональному рівні, реконструкції та розвитку прилеглих територій.

До встановлення меж Заказника у натурі його межі визначаються відповідно до проекту його створення.

1.7. Адреса Землекористувача: вул. Шевченка, 42, м. Чортків, Тернопільська область, 48500, тел./факс (03552) 2-25-46.

2. МЕТА СТВОРЕННЯ І ЗАВДАННЯ

2.1. Заказник створено з метою збереження у природному стані та відтворення унікального для Західного Поділля штучного високопродуктивного лісового масиву "Дача Галілея" з багатьма екзотами (модрина європейська, горіх чорний, сосна Веймутова) для наукових, пізнавальних, господарських цілей.

2.2. Основними завданнями Заказника є:

створення умов для збереження і відтворення унікальних природних угруповань цінного бореального екотипу дуба звичайного з усією сукупністю їх компонентів;

збереження взірцевих дубових та інших насаджень штучного та природного походження;

запобігання знищенню чи пошкодженню тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, поліпшення середовища їх існування, захист уразливих угруповань, створення належних умов для розмноження у природних умовах та для розселення;

збереження новостворених зразків унікальних ділянок лісових насаджень;

проведення наукових досліджень на території Заказника;

підтримання загального екологічного балансу в регіоні;

поширення екологічних знань серед населення тощо.

3. РЕЖИМ ТЕРИТОРІЇ

3.1. Відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території Заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням Заказника, передбаченим цим Положенням, і загрожує збереженню природного комплексу, у тому числі:

рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, крім випадків передбачених пунктом 3.2 цього Положення;

заготівля живиці та другорядних лісових матеріалів;

заготівля лісової підстилки, деревних соків, технічної сировини;

інтродукція нових видів рослин без відповідних, узгоджених в установленому порядку наукових обґрунтувань;

знищення та пошкодження окремих дерев, чагарників, трав'яної рослинності, крім випадків, передбачених пунктом 3.2 цього Положення;

зміна видового складу рослинного покриву (підліску, підросту тощо) без відповідних наукових обґрунтувань;

меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть призвести до зміни гідрологічного режиму території Заказника;

будь-яке засмічення та забруднення території Заказника, його водних об'єктів, порушення гідрологічного режиму;

будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту, які не пов'язані з виконанням покладених на Заказник завдань, крім випадків, передбачених пунктом 3.2 цього Положення;

розвідувальні, підривні роботи, розробка усіх видів корисних копалин, будь-яке порушення ґрунтового покриву та форм рельєфу, крім випадків, передбачених пунктом 3.2 цього Положення;

сінокосіння, розорювання земель, випас худоби та прогін її через територію Заказника поза межами спеціально відведених місць;

застосування хімічних засобів боротьби з шкідниками та хворобами рослин і лісу без відповідного наукового обґрунтування та погодження Мінприроди;

зберігання на території Заказника усіх видів отрутохімікатів;

забір води у межах Заказника для потреб промислових та сільськогосподарських підприємств, комунальних потреб;

полювання;

у період масового розмноження диких тварин з 1 квітня до 15 червня проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах);

здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів навколо місць гніздування хижих та інших птахів, занесених до Червоної книги України, виділених у встановленому порядку;

проїзд усіх видів механізованого транспорту поза межами доріг загального користування, крім службового транспорту Землекористувача (у випадках, коли здійснюються дозволені лісогосподарські заходи), державних природоохоронних та інспекційних служб, пожежних автомашин (при ліквідації пожеж), транспорту господарюючих структур у межах охоронних зон і смуг газопроводів у разі проведення робіт з обслуговування та ремонту газопроводів;

добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, регіонально-рідкісних видів, їх квітів, плодів, гнізд, яєць, частин або продуктів цих тварин і рослин (крім наукових і селекційних цілей, у встановленому порядку);

влаштування таборів, місць відпочинку, стоянок автотранспорту, розведення вогнищ на території Заказника поза межами місць, спеціально відведених для цього;

передача у господарське використання окремих земельних ділянок; надання земельних ділянок під забудову;

проведення пізнавальних екскурсій, що проводяться поза маркованою екскурсійною стежкою;

інші види господарської діяльності, що можуть призвести до пошкодження та знищення природних і штучних насаджень Заказника, порушення природних зав'язків та ходу природних процесів, втрати наукової, господарської та естетичної цінності природних комплексів, що охороняються.

3.2. На території Заказника у встановленому порядку дозволяється:

заготівля (збирання) дикорослих рослин, плодів, горіхів, грибів, квітів, насіння тощо;

проведення рубок формування і оздоровлення лісів, відповідно до встановленого порядку та цього Положення;

проведення біотехнічних заходів спрямованих на охорону та збереження мисливських видів тварин;

проведення в окремих випадках, у разі позитивного висновку наукової експертизи, рубок переформування слабкої інтенсивності (до 10 %), які спрямовані на вибірку дерев мінусових селекційних категорій та поліпшення умов плодоношення і появи природного поновлення головної породи за наявності погодження уповноваженого на те органу державної влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області;

використання її в оздоровчих, освітньо-виховних цілях, проведення науково-дослідних робіт, обмежена господарська діяльність з додержанням встановленого цим Положенням режиму території;

виконання відновлювальних робіт та здійснення заходів щодо запобігання змін природних комплексів у результаті негативного антропогенного впливу або стихійного лиха;

здійснення протипожежних та санітарних заходів, що не порушують режиму Заказника;

утримання охоронних зон газопроводів (десятиметрової смуги по обидва боки від осі газопроводів) "Уренгой - Пломари - Ужгород" та "Прогрес";

роботи з обслуговування та ремонту газопроводів (у випадку ремонту у смузі шириною 35 метрів) в порядку, передбаченому чинним законодавством;

збереження і відтворення природних комплексів та об'єктів Заказника.

3.3. Спеціальне використання природних ресурсів у межах території Заказника здійснюється на підставі дозволів, виданих уповноваженими на те органами державної влади, у порядку, передбаченому законодавством, у межах лімітів, установлених Мінприроди.

3.4. Забезпечення режиму охорони території земельних ділянок у межах Заказника здійснюється Землекористувачем.

3.5. На Землекористувача у межах Заказника оформляється охоронне зобов'язання щодо додержання встановленого режиму території.

3.6. Режим охорони території Заказника враховується при розробці регіональних та інших планів, проектів, схем з розвитку будівництва, землевпорядкуванні тощо.

3.7. Державний контроль за додержанням режиму території Заказника здійснюється Державною екологічною інспекцією України.

3.8. Громадський контроль за додержанням режиму охорони території Заказника здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля.

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

4.1. Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища у межах Заказника тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

5. ЗМІНА МЕЖ, КАТЕГОРІЇ ТА СКАСУВАННЯ СТАТУСУ

5.1. Зміна меж, категорії та скасування статусу Заказника проводяться відповідно до законодавства України про охорону навколишнього природного середовища.


Директор Департаменту екомережі
та природно-заповідного фонду

В. В. Клід

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN048543.html

А Держрибагентство вже змінює своє положення


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 17 квітня 2019 р. N 406

Київ
Про внесення змін до Положення про Державне агентство рибного господарства України

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. N 895(Офіційний вісник України, 2015 р., N 90, ст. 3018), зміни, що додаються.

Прем'єр-міністр України                                          В. ГРОЙСМАН


Інд. 75



ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 квітня 2019 р. N 406

ЗМІНИ,

1. У пункті 4:

1) підпункти 9, 16 та 34 виключити;

2) підпункт 37 доповнити абзацами такого змісту:

"форму та правила ведення списку осіб суднового екіпажу (суднова роль), суднового і машинного журналів на риболовних суднах;

правила пожежної безпеки на суднах флоту рибної промисловості, а також під час проведення вогневих робіт на суднах, які ремонтуються або будуються на суднобудівних та судноремонтних підприємствах;

статут служби на риболовних суднах;";

3) підпункт 48 викласти в такій редакції:

"48) здійснює проведення у межах повноважень, передбачених законом, моніторингу внутрішнього і зовнішнього ринку рибної продукції, державне регулювання внутрішнього ринку рибної продукції;";

4) підпункт 65 виключити.

2. У підпункті 2 пункту 5 слова "формує кадровий резерв на відповідні посади," виключити.

3. У пункті 7 слова "та спеціально уповноважений орган державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибного господарства" виключити.

4. У пункті 10 слова "за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра аграрної політики та продовольства" замінити словами "за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби".

5. Пункт 12 доповнити підпунктами 91, 231 та 232 такого змісту:

"91) затверджує посадові інструкції працівників Держрибагентства;";

"231) підписує накази Держрибагентства;

232) організовує внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечує їх здійснення в апараті Держрибагентства, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;".

6. Пункт 13 викласти в такій редакції:

"13. Голова Держрибагентства має двох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу.

Заступники Голови Держрибагентства звільняються з посади Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій Комісії з питань вищого корпусу державної служби відповідно до законодавства про державну службу.".

____________


Водяна магія «Магіруса»


В УМІЛИХ РУКАХ 

На захисті яснозірських лісів досі стоїть диво німецької техніки — «Магірус-Дойц», що зійшов з конвеєра 1961 року. Завдяки ентузіастам-умільцям місцевого лісництва вдалося відреставрувати двигун цього 15-тонного велетня. Пожежна машина має високу прохідність, уміщує великий об'єм води й досить економна. У разі потреби швидко загасить пожежу. Надійність машина довела десятками років роботи. Як розповів лісничий Яснозірського лісництва Леонід Буруль, навіть німецькі фахівці нещодавно виявили бажання приїхати й оглянути експонат, який досі рятує корсунські ліси від пожеж.



Екологічні проблеми України - ВІДЕО


Відеофільм, в якому зосереджена увага на найкритичніші екологічні проблеми України, особливо - вирубування лісів в Карпатах. Використано відеоматеріал програми "Брат за брата" телеканалу ZIK



Oles Hovanec
Опубликовано: 20 мая 2019 г.

Держлісагентство звернеться до відповідних органів щодо прийняття рішення про оголошення надзвичайної ситуації на Житомирщині, - Володимир Бондар


Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар сьогодні перебуває з робочою поїздкою на Житомирщині.

Він інспектує масштаби бурелому та вітровалу в Новоград-Волинському та Городницькому лісгоспах для визначення першочергових заходів для подолання наслідків стихії.

«Держлісагентство звернеться до відповідних органів щодо прийняття рішення про оголошення надзвичайної ситуації на постраждалих територіях, - наголосив Володимир Бондар. - Спеціалісти оцінюють шкоду, яку завдав буревій лісовому господарству, проте тепер першочергове завдання - ліквідація наслідків стихійного явища. Не гаючи ні хвилини, потрібно мобілізувати всі сили на прибирання поваленої деревини».

Нагадаємо, що 16 травня на території Новоград-Волинського, Ємільчинського та Олевського районів пронісся буревій. У Городницькому та Липинському лісництвах Городницького лісгоспу та Малоцвілянському і Курчицькому лісництвах Новоград-Волинського лісгоспу стихією пошкоджено понад 550 гектарів різновікових лісових насаджень. Окрім того, на території Пилипівського лісництва пошкоджено тепличне господарство.

Державне агентство лісових ресурсів України, опубліковано 20 травня 2019 року о 11:32

На страже Брянских лесов от огня


Для обнаружения лесных пожаров и возгораний управлением лесами внедрена и успешно эксплуатируется в ГБУ Брянской области «Лесопожарная служба» система дистанционного мониторинга «Лесохранитель».
В юго-западных районах Брянской области: в Гордеевке, Злынке, Красной Горе, Мирном, Новозыбкове (Мамай), Щербиничах, Рожнах и Победе установлены ip-камеры видеонаблюдения на вышках операторов сотовой связи, которые подключены к данной системе.
Дополнительно на вышках операторов сотовой связи в Брянском районе установлены четыре ip-камеры видеонаблюдения, которые также подключенные к системе «Лесохранитель». Система «Лесохранитель» используется и показывает свою эффективность для обнаружения лесных пожаров в Брянской области на протяжении последних четырёх лет. Это кроссплатформенная система дистанционного мониторинга с возможностью вывода на экран монитора или видео стену изображений с камер видеонаблюдения с одновременным выводом слоя карты местности. Она позволяет не только в автоматическом режиме обнаруживать и оперативно реагировать на пожары и возгорания, но и определять их координаты с определением участкового лесничества и лесного квартала, а также в автоматическом режиме оповещать ответственные службы.
В 2018 году с данных видеокамер было обнаружено 1375 возгораний, в т.ч. 134 возгорания, угрожавших лесному фонду и 6 загораний в лесном фонде, которые были своевременно обнаружены и потушены. 

В текущем году первый случай возгорания был зафиксирован уже 24 марта. На сегодняшний день зафиксировано 685 возгораний, в т.ч. 87 возгораний, угрожавших лесному фонду. Все случаи фиксируются диспетчером группы мониторинга за лесопожарной обстановкой. Полученная информация незамедлительно передаётся в Центр управления в кризисных ситуациях главного управления МЧС России по Брянской области (ЦУКС) и ЕДДС районов области.

В текущем году были обнаружены 6 случаев возгораний в республике Беларусь. Информация была передана в Центр оперативного управления и реагирования на чрезвычайные ситуации по Могилевской и Гомельской областям республики Беларусь.

В настоящее время проводится подключение к системе дистанционного мониторинга лесных пожаров «Лесохранитель» еще 31 видеокамеры, которые будут располагаться на вышках операторов сотовой связи Брянской области.

Короткая ссылка на новость: http://forest.ru/~LSsww
20 Мая 2019

Рубка лесов…назло марксистам

Площадь тропических лесов в Бразилии сокращается с рекордной скоростью. За период с августа прошлого года было уничтожено почти восемь тысяч квадратных километров леса — самая большая территория вырубки с 2008-го. Это на 13,7% больше, чем в 2017-м. Незаконная ликвидация массивов зелёных насаждений велась в основном в двух штатах: Мату-Гроса и Пара.

КАК ОТМЕЧАЮТ в министерстве охраны природы Бразилии, заметное уменьшение площади лесов происходит, несмотря на увеличение бюджета и ужесточение мер по защите. Местные экологи опасаются, что потеря зелёных массивов ещё больше ускорится при недавно избранном президенте Жаире Болсонару, который, в частности, хочет разрешить разработку месторождений на территории охраняемых заповедников. Кроме того, глава МИД в правительстве Болсонару Эрнесто Араухо утверждает, будто глобальное потепление — всего лишь заговор марксистов.

Между тем именно сохранение тропических лесов, по мнению ведущих учёных мира, является ключевым элементом в борьбе с изменением климата на планете.

№52 (30839) 21—22 мая 2019 года
3 ПОЛОСА
Автор: Елена МОРОЗОВА.

Поможет ли искусственный фотосинтез справиться с климатическим кризисом?

Растения — это легкие планеты, но они изо всех сил стараются справляться с растущими выбросами углекислого газа и вырубкой лесов. Инженеры, однако, протягивают им руку помощи, расширяя их возможности при помощи новых технологий и создавая искусственные заменители, которые помогут им очистить нашу атмосферу. Совсем недавно Имперский колледж Лондона, в котором есть одна из ведущих инженерных школ Великобритании, объявил о том, что совместно со стартапом Arborea создает первый проект системы выращивания BioSolar Leaf — по сути, искусственных листьев.



Arborea разрабатывает огромные структуры, похожие на солнечные панели, в которых размещаются микроскопические растения и которые можно устанавливать на зданиях или на открытой местности. Растения поглощают свет и углекислый газ в процессе фотосинтеза, удаляя парниковые газы из воздуха и производя органический материал, который может быть переработан для извлечения ценных пищевых добавок — например, омега-3 жирных кислот.

Идея выращивания водорослей для производства полезных материалов не нова, но смысл деятельности Arborea в том, чтобы сделать ее доступной и гибкой. Традиционный подход заключается в выращивании водорослей в открытых прудах, которые менее эффективны и открыты для загрязнения, или в фотобиореакторах, которые обычно требуют подачи CO2 вместо того, чтобы получать его из воздуха, и могут быть дорогими в эксплуатации.

Подробностей о том, как эта технология решает проблемы с поставкой питательных веществ и сбором урожая, пока мало. Компания утверждает, что может удалять двуокись углерода так же быстро, как 100 деревьев, используя площадь поверхности всего одного дерева, но нет опубликованных исследований, подтверждающих это, и трудно сравнить площадь поверхности плоских панелей с поверхностью сложного объекта, такого как дерево. Если разгладить каждый дюйм поверхности дерева, площадь окажется довольно большой.

Тем не менее, возможность установки этих панелей непосредственно на зданиях может стать многообещающим способом поглощения огромного количества CO2, производимого в наших городах транспортом и промышленностью. И Arborea не единственная, кто пытается протянуть руку помощи растениям.

Искусственный фотосинтез

Долгие десятилетия ученые работали над способами использования активированных светом катализаторов для расщепления воды на кислород и водородное топливо, и в последнее время были предприняты попытки объединить это с другими процессами, чтобы можно было производить из водорода и углерода из CO2 всевозможные продукты.

В частности, в 2016 году ученые из Гарварда показали, что катализаторы, расщепляющие воду, могут быть дополнены бактериями, которые объединяют полученный водород с CO2 и создают кислород, биомассу, топливо или другие полезные продукты. Этот подход был более эффективен, чем заводы по превращению CO2 в топливо, и выстраивался с использованием дешевых материалов, но превращение его в коммерчески жизнеспособную технологию займет время.

Имитация биологии

Не все хотят подражать биологии или заимствовать у нее, пытаясь высосать CO2 из атмосферы. В последнее время инвестируют в стартапы, работающие над технологией прямого захвата воздуха, которая ранее не использовалась из-за чрезвычайно большого энергопотребления и требований к месту. Неизбежный надвигающийся климатический кризис все меняет.

Большинство подходов направлены на использование концентрированного CO2 для производства синтетического топлива или других полезных продуктов, чтобы создать поток доходов, который повысит коммерческую жизнеспособность этих идей. Но мы склонны выходить за пределы безопасных парниковых газов, поэтому внимание больше смещается на технологии, не задействующие углерод.

Это означает улавливание CO2 из воздуха и последующее его долгосрочное хранение. Одним из способов может быть выращивание большого количества биомассы, а затем ее захоронение, имитирующее процесс, который изначально создал ископаемое топливо. Либо двуокись углерода закачивается в глубокие подземные скважины.

Первый вариант требует неоправданно больших площадей земли, а второй — огромные объемы и без того скудных и дорогих возобновляемых источников энергии. Искусственный фотосинтез мог бы обойти эти проблемы, поскольку он в пять раз эффективнее, чем его естественный аналог, и сможет быть дешевле закачки.

А вот сможет ли эта технология развиться достаточно быстро, чтобы ее можно было развернуть масштабно и вовремя и смягчить наихудшие последствия изменения климата, пока неизвестно. Сокращение выбросов, безусловно, представляет собой более надежный способ решения этой проблемы. Но может быть и так, что мы увидим растений-киборгов по соседству.


20.05.2019, 

На Волині горять «неофіційні» ліси. Бо не мають господаря



Волинь - серед лідерів за кількістю лісів. Їх тут – більше ніж 30 % території, або 614,5 тисяч гектарів.

Цікаво, що в цю цифру входять не всі території, зарослі лісом. Йдеться про так звані самосіви, або самозаліснені території. Як правило, це розпайовані сільськогосподарські землі, які прилягають до лісів. Люди на них не господарюють, дерева насіюються, ліс «розповзається».

От і виходить: фактично ліс, а «по документах» - земля громади. В більшості випадків аграрії не охоче беруться до «освоєння» самосівів – важко і трудозатратно.

Всього на Волині є 2 тисячі 457 гектарів таких «нічийних» лісів. Лідери - Іваничівський (357 га), Локачинський (270 га), Ковельський (232 га), Ківерцівський (199 га) райони.


Хазяйнує вогонь, бо більше нікому

Одна з великих проблем таких лісів – пожежі. Вони не мають господаря, то ж і стежити за порядком нема кому. Чи то через любителів палити суху траву, чи через стихійних відпочивальників самосіви часто горять. Сприяють цьому і купи сухих гілок, які лишають після себе люди і які нема кому прибирати.

Тільки з настанням весни на Волині фіксували більше десятка серйозних випадків загоряння самосівів, в тому числі й з подачі любителів спалювання сухої трави.

Село Котів Ківерцівського району: якийсь «борець за чистоту» вирішив запалити сміття, вогонь з якого перекинувся на самосіви, що спричинило велику небезпеку загоряння лісу.

Добре, що місцеві жителі побачили пожежу та повідомили про неї.

Спільними силами групи оперативного реагування, лісової охорони Воротнівського лісництва та працівників ДП «Звірівське ЛМГ» пожежу погасили і не дали їй «захопити» ліс, але вогню вдалося випалити орієнтовно 30 гектарів самосівів та прилісових територій.

Села Валер’янівка та Клепачів Рожищенського та Ківерцівського районів: пожежа на самосівах з ризиком загоряння лісу. Підсилюючим фактором пожежі тут стало саме загоряння неприбраних порубочних решток від заготівлі дров.

Для гасіння пожежі працівники лісової охорони та груп оперативного реагування ДП «Ківерцівське ЛГ», СЛАП «Рожищеагроліс», ТзОВ «Сіаль» залучили пожежні автомобілі лісгоспів та трактори.

Вогонь вдалося приборкати, проте пожежа виявилася масштабнішою і площа, що встигла вигоріти – втричі більша, ніж у селі Котів – 100 гектарів самосівів.

Менші пожежі доводилося гасити у селах Бодячів, Човниця та Конопелька Ківерцівського району, у населених пунктах на кордоні Ківерцівщини та Маневиччини.

Чи гасять лісники пожежі у самосівах?

Буквально нещодавно, майже аналогічний випадок стався поблизу села Дерно Ківерцівського району – відома луцька активістка разом зі своїм чоловіком удвох гасили пожежу в лісі.

Вогонь розтягнувся аж на 2 кілометри, тож на гасіння довелося витратити годину і докласти чимало зусиль.

Жінка скаржилася в соцмережах на те, що пожежники приїхали на виклик вже тоді, коли полум’я загасили, а лісівники не приїхали взагалі.

Здавалося б, випадок кричущий, але, як виявилося пізніше – горіли самосіви, тобто земля сільської ради , а не держлісфонду….

У прес-службі лісівників стверджують, що по допомогу в гасінні пожежі до працівників лісового управління ніхто не звертався. Будь-які пояснення будуть виглядати, як виправдання, але ж виправдовуватися немає за що, бо ж закономірно, що громада повинна контролювати належні їй землі, в тому числі й забезпечувати гасіння пожеж.

Істина про те, що ініціатива не завжди винагороджується, а часто буває «наказуєма», справно працює.

Працівникам лісу, які з березня цього року понад 350 разів виїжджали на гасіння пожеж на сільськогосподарських угіддях, щоб не допустити вогню у ліс, варто було не прибути на пожежу (про яку вони не знали!!!!) навіть на непідконтрольній їм території, як відразу ж вони отримали жирний «мінус».

Люди просто за замовчуванням «приписують» території, де ростуть дерева, для лісівників, але це не завжди так.

Хто повинен опікуватися самосівами?


Тисячі гектарів лісу висять у повітрі. Діла до них немає навіть господарям. Хоча лісівники неодноразово наголошували про важливість питання «нічийних» земель і пропонували шляхи вирішення цієї проблеми.

Наприклад, під час підсумкової наради про роботу в 2018 році, начальник управління ВОУЛМГ Олександр Кватирко звертався до влади з проханням передати ці землі лісівникам:
«Лісівники мають усі можливості перетворити ці бідні насадження у якісні ліси. Вберегти їх від пожеж та незонної вирубки. Маємо для того і людські, і матеріальні ресурси. Не вистачає лише політичної волі, щоб землі були внесені до держлісфонду», - запевняв представників обласної влади головний лісівник Волині.

Спеціалісти тривалий час пропонують приєднати до держлісфонду ці «нічийні» землі, дати можливість лісівникам опікуватися ними. Тим більше, що всі й так впевнені – це обов`язки саме лісників.



Прохання передати самосіви лісівникам не можна розглядати, як непереборне і нав`язливе бажання відібрати землю в людей. Адже лісівники запевняють: заради добробуту громад готові піти на поступки.

Прикладом цього можна назвати дозвіл Державного лісового агентства України на включення в межі міста Ківерці території, яка раніше була в підпорядкуванні спеціалістів галузі. Для розбудови та розвитку міста надали 86 гектарів землі.
І смішно, і сумно, і страшно

З точки зору господарювання та й з точки зору здорового глузду зрозуміло, що існування самосівів в площині «сам по собі» нелогічне та й навіть небезпечне. Бо ж через пожежі у самосівах може загорітися ліс. Тоді багато втратять і лісівники, і громади: у перших буде менше продукції, у других – менше податків.

Тільки у двох вищезгаданих пожежах вогонь випалив більше ніж 130 гектарів нікому не потрібної самозалісненої площі. Збитки рахувати немає кому, але якщо просто уявити, що згоріло 130 гектарів потенційного лісу – стає страшно і шкода.

За грамотного втручання спеціалістів на нікому не потрібній території міг вирости повноцінний ліс, матеріали з якого у майбутньому жителі громади використали б на її розвиток.

Не варто будувати замків з піску і наплановувати дуже багато, але невикористання всіх можливостей самозаліснених земель виглядає, як мінімум, смішно, а якщо врахувати, що неконтрольованість самосівів небезпечна, то ще й недбало.
Хто платить, той замовляє музику

За результатами року 2018 працівники лісгоспів провели догляди лісових насаджень на 17743,4 гектарах ввірених їм територій. Відповідно, такий об`єм роботи «потягнув» за собою і немалі витрати, бо в середньому, проведення доглядів за молодими лісами на гектарі площі обходиться у близько 817 гривень, що, загалом, потягнуло більше ніж 14 мільйонів 500 тисяч гривень .

Тому, любителям подокоряти лісівників у недогляді за самосівами варто було б підрахувати, до яких витрат треба готуватись, якщо громади хочуть вирощувати «свої ліси».



Приписувати самосіви по замовчуванню лісгоспам і цим самим на них «вішати усіх собак» (при тому, що галузь не має жодної підтримки від держави і заробляє на себе сама) – нерозумно і не зовсім по-господарськи.

Загалом, довірити ці землі лісівникам, які хоча б будуть впевнені, що вкладають кошти у землі, які з часом перетворяться на продуктивні ліси, чи взяти їх окремою статтею витрат громади – буде залежати від самих громад. Хто платить, той замовляє музику.

Джерело: видання «Конкурент»

550 гектарів знищеного лісу на Новоград-Волинщині: Можуть оголосити надзвичайну ситуацію



Повалений ліс
Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар сьогодні перебуває з робочою поїздкою на Новоград-Волинщині.

Він інспектує масштаби бурелому та вітровалу в Новоград-Волинському та Городницькому лісгоспах для визначення першочергових заходів для подолання наслідків стихії.

«Держлісагентство звернеться до відповідних органів щодо прийняття рішення про оголошення надзвичайної ситуації на постраждалих територіях, - наголосив Володимир Бондар. - Спеціалісти оцінюють шкоду, яку наніс буревій лісовому господарству, проте тепер першочергове завдання - ліквідація наслідків стихійного явища. Не гаючи ні хвилини, потрібно мобілізувати всі сили на прибирання поваленої деревини».

Нагадаємо, що 16 травня на території Новоград-Волинського, Ємільчинського та Олевського районів пронісся буревій. У Городницькому та Липинському лісництвах Городницького лісгоспу та Малоцвілянському і Курчицькому лісництвах Новоград-Волинського лісгоспу стихією пошкоджено понад 550 гектарів різновікових лісових насаджень. Окрім того, на території Пилипівського лісництва пошкоджено тепличне господарство.

12:20, 20 травня