Про затвердження Плану дій щодо збереження чорного лелеки (Ciconia nigra L.) в Україні

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 11 березня 2019 року N 102

Про затвердження Плану дій щодо збереження чорного лелеки (Ciconia nigra L.) в Україні

Наказ визнано таким, що не підлягає державній реєстрації
(згідно з наказом Міністерства юстиції України
 від 18 березня 2019 року N 857/5)

На виконання положень статті 6, додатка II та резолюції 6 (1998) Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, пункту 3 статті IV та додатка II до Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин, додатка II до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів, статті 3 Закону України "Про Червону книгу України" та статті 37 Закону України "Про тваринний світ", позиції N 395 Переліку видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ), затвердженого наказом Мінприроди від 17.06.2009 N 313, зареєстрованим в Мін'юсті 13.07.2009 за N 627/1663, та з метою збереження та відновлення популяції чорного лелеки (Ciconia nigra L.) в Україні наказую:

1. Затвердити План дій щодо збереження чорного лелеки (Ciconia nigra L.) в Україні, що додається.

2. Управлінню охорони біорізноманіття та біобезпеки (Богданович Г. В.) забезпечити координацію діяльності з виконання Плану дій щодо збереження чорного лелеки (Ciconia nigraL.) в Україні.

3. Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду (Клід В. В.):

забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на Державну реєстрацію до Міністерства юстиції України:

організувати роботу із виконання Плану дій щодо збереження чорного лелеки (Ciconia nigra L.) в Україні установами природно-заповідного фонду у Закарпатській, Вінницькій, Волинській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій та Чернігівській областях.

4. Виконавцям Плану дій щодо збереження чорного лелеки (Ciconia nigra L.) в Україні надавати до Міністерства екології та природних ресурсів України щопівроку до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, звіт про виконання цього Плану.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр

О. Семерак

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України
11 березня 2019 року N 102

ПЛАН
дій щодо збереження чорного лелеки (Ciconia nigra L.) в Україні

N з/п	Заходи із збереження виду*	Виконавець	Термін виконання, роки
1.	Організація та проведення моніторингу	Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська обласні державні адміністрації Державний природознавчий музей НАН України за участі установ природно-заповідного фонду та державних підприємств лісової галузі у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, Чернігівській областях	2019 - 2022
2.	Здійснення еколого-освітніх заходів	Державний природознавчий музей НАН України Вінницька, Волинська, Закарпатська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська обласні державні адміністрації Установи природно-заповідного фонду у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, Чернігівській областях	2019 - 2022
3.	Створення охоронних ділянок в місцях гніздування	Установи природно-заповідного фонду та державні підприємства лісової галузі в Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, Чернігівській областях	2019 - 2022
4.	Створення мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, природоохоронних територій міжнародного значення	Міністерство екології та природних ресурсів Державний природознавчий музей НАН України Вінницька, Волинська, Закарпатська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська обласні державні адміністрації	2020 - 2022
5.	Облаштування штучних гніздівель	Установи природно-заповідного фонду та державні підприємства лісової галузі у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, Чернігівській областях	2019 - 2022
6.	Оптимізація лісокористування в місцях гніздування	Державне агентство лісових ресурсів Державні підприємства лісової галузі у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, Чернігівській областях	2019 - 2022
7.	Заходи з оптимізації гідрологічного режиму в місцях гніздування	Установи природно-заповідного фонду та державні підприємства лісової галузі у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, Чернігівській областях	2019 - 2022
8.	Розведення в неволі, реабілітація та випуск у природу	Державний природознавчий музей НАН України Установи природно-заповідного фонду у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, Чернігівській областях	2020 - 2022
9.	Співпраця та координація природоохоронних заходів	Державний природознавчий музей НАН України	2019 - 2022

____________
* детальна інформація про заходи із збереження виду вказана у пояснювальній записці до Плану дій щодо збереження чорного лелеки (Ciconia nigra L.) в Україні, що додається.

Директор Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду - начальник відділу	В. В. Клід
Начальник Управління охорони біорізноманіття та біобезпеки	Г. В. Богданович

Додаток
до Плану дій щодо збереження чорного лелеки (Ciconia nigra L.) в Україні

Детальна інформація
про заходи із збереження виду до Плану дій щодо збереження чорного лелеки (Ciconia nigra L.) в Україні

Загальна частина

Чорний лелека Ciconia nigra L. (далі - чорний лелека) ще донедавна був одним з найменш вивчених видів птахів в Україні. Потаємний спосіб життя, низька чисельність виду поряд з її нестабільною динамікою та висока вартість подібних досліджень тривалий час не давали змоги розробити дієві заходи з охорони виду.

Сьогодні існує реальна загроза істотного скорочення чисельності виду, внаслідок кількох основних причин. Насамперед, це спосіб ведення лісового господарства, який на практиці не передбачає збереження місць гніздування рідкісних видів, серед них і чорного лелеки, навіть у гніздовий сезон; постійне зростання антропогенного навантаження на лісові масиви (збір грибів і ягід), особливо в розпал гніздового періоду; зменшення кількості старих дерев, на яких лелека може влаштовувати гнізда. Перелік негативних факторів впливу на стан популяцій виду наведений у розділі 2 Плану дій щодо збереження чорного лелеки (Ciconia nigra L.) в Україні (далі - План дій).

Не зважаючи на високий охоронний статус, визнаний міжнародними угодами та на національному рівні, практична охорона виду в Україні майже не проводиться. Саме тому необхідне розроблення конкретних заходів з охорони чорного лелеки і втілення їх на практиці. Заходи, скеровані на охорону чорного лелеки, повинні сприяти істотному зменшенню, а за можливості повному усуненню негативних факторів, які існують для цього виду в Україні.

Основною метою Плану дій є збереження цього виду в державі та збільшення його чисельності, а також взяття під охорону основних середовищ його існування.

План підготований на основі матеріалів, зібраних за останнє десятиліття в Українських Карпатах та Українському Поліссі орнітологами Державного природознавчого музею Національної академії наук України та Західноукраїнського орнітологічного товариства завдяки підтримці фонду "Ciconia" (Ліхтенштейн) в рамках проекту "Ciconia-Ukraina".

1. ПОТОЧНИЙ СТАН

1.1. Загальні дані

1.1.1. Таксономічна належність

Повна наукова назва виду: Лелека чорний - Ciconia nigra Linnaeus, 1758.

Клас	Птахи	(Aves)
Ряд	Лелекоподібні		(Ciconiiformes)
Родина	Лелекові			(Ciconiidae)
Рід	Лелека				(Ciconia)
Вид	Лелека чорний					(Ciconia nigra)

1.1.2. Опис виду

Чорний лелека за розмірами дещо менший від білого. Довжина тіла становить 95 - 100 см, розмах крил - 185 - 205 см, вага - близько 3 кг. Оперення у дорослого птаха переважно чорне з зеленим і пурпуровим металічним полиском. Груди, черево, частина пер споду крил і підхвістя - білого кольору. Дзьоб, ноги, горло, гола шкіра довкола очей і вуздечка - яскраво червоні. Молодий птах, на відміну від дорослого, має темно-буре оперення верху тіла без металічного полиску. Гола шкіра довкола очей, вуздечка, дзьоб і ноги - оливково-бурі.

Самець і самка забарвлені однаково, а різниця в розмірах (самець дещо більший) на око майже непомітна.

Статевої зрілості чорний лелека досягає у трирічному віці, живе в середньому 6 - 8 років, хоча відомо, що у природних умовах деякі птахи мали вік 15 - 18 років. У неволі зареєстровано випадок, коли птах прожив 30 років.

Голос чорного лелеки - це неголосні звуки "че-лі" або "чи-лін". У пташенят голос низький і сильний. Іноді чорний лелека клацає дзьобом, хоча значно рідше і тихіше, ніж білий. Під час польоту чорний лелека часто ширяє.

У гніздовий період тримається парами, хоча завжди є частина популяції, яка не бере участі в розмноженні і тримається невеликими зграйками. Зазвичай це молоді нестатевозрілі птахи або особини, які з різних причин не приступили до гніздування. Під час міграції великих зграй не утворює. Часто мігрує разом з білим лелекою.

1.1.3. Охоронні статуси

Чорний лелека належить до видів, які найсуворіше охороняються актами на законодавчому рівні. Цей вид занесений у додаток II та Резолюцію 6 (1998) Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція), Додаток II Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннська конвенція), додаток II Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), у Додаток II Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення(CITES). В Україні вид занесений до Червоної книги України (2009) зі статусом "рідкісний". Вид занесений до переліків регіонально рідкісних видів тварин Вінницької, Дніпропетровської, Львівської, Харківської, Чернівецької областей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 N 1030 встановлено розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження чорного лелеки.

1.2. Історичний ареал і сучасне поширення

Чорний лелека на території України впродовж двох останніх століть був рідкісним і локально поширеним видом. Депресія чисельності виду в Європі, яка тривала впродовж XIX ст., досягла піку в 20-х роках XX ст. З того часу тренд чисельності має тенденцію до зростання. Проте його темпи є надзвичайно низькими.

За даними Ф. І. Страутмана, чорний лелека в Карпатах і на Поліссі до середини XX ст. був рідкісним птахом. У горах він віддавав перевагу глухий лісам, переважно південно-західного макросхилу, мішаним лісам північно-східного макросхилу і тайзі вододілу, підіймаючись іноді навіть до верхньої межі лісів. Цей же автор пише: "Будучи дуже обережним, лякливим птахом і віддаючи перевагу для полювання глухим долинам, чорний лелека уникає близькості людини та її житла. Тому, як правило, він відсутній на гніздуванні в передгір'ях і низьких горах, населяючи, в основному, центральну частину гірського масиву" (Страутман, 1963). Подібна ситуація з цим видом склалася і на Поліссі, де він вважався рідкісним і потайним птахом. Загалом для західних областей України Ф. І. Страутман (1963) в середині XX ст. припускав гніздування близько 50 пар чорного лелеки.

В 60-х роках XX ст. чорного лелеку все частіше знаходять у передгір'ях Карпат. К. А. Татаринов наводить дані про знахідки гнізд у заплавних лісах долин Дністра та Ужа, що значно нижче межі поширення, яку наводив Ф. І. Страутман (Татаринов, 1973). Ці дані свідчать про розширення ареалу карпатської популяції виду, яке очевидно було наслідком збільшення її чисельності. А. І. Гузій (1990), на підставі аналізу літературних даних, припускає, що тенденція до росту чисельності і розширення ареалу чорного лелеки в Українських Карпатах насувається з європейських країн. Беззаперечним доказом цього є гніздування виду у 80-х роках на південно-західних макросхилах на значно більших висотах (1200 м н. р. м. ) і з вищою щільністю, ніж на північно-східних (700 - 800 м н. р. м.).

Збільшення чисельності виду в Україні загалом, і в Карпатах зокрема, підтверджують і дані трьох анкетних опитувань, які проводилися у 1977, 1984 і 1990 - 1991 роках (табл. 1).

Таблиця 1

Результати обліків чорного лелеки в Україні

Область	Регіон	Кількість гнізд
		1977 р.	1984 р.	1990 - 91 рр.	2005-2009 рр.
		дані Грищенка та ін., 1992			Дані дослідження
Закарпатська	Карпати	1	1	7	40*
Львівська		13	18	27	45*
Івано-Франківська		2	4	12	35*
Чернівецька		-	-	-	10*
Волинська	Західне Полісся	35	42	45	98**
Рівненська		56	48	34	100**
Житомирська		27	42	42	130**
Київська	Східне Полісся	-	8	14	40***
Чернігівська		2	2	16	60***
Сумська		1	2	10	14***
Разом:		137	167	207	572

____________
* - дослідження 2005 р., ** - дослідження 2006 - 2007 рр., *** - дослідження 2008 - 2009 рр.

Дані обліків 1990 - 1991 років дають усі підстави говорити і про збільшення чисельності і про розширення ареалу виду, особливо в Карпатах.

Це ж підтверджують і дані закарпатських орнітологів О. Є. Лугового та Л. А. Потіша (2004), які у 1997 р. провели опитування працівників у 15 державних підприємствах лісової галузі Закарпатської області. За їхніми оцінками, в Закарпатській області налічувалося 30 - 35 гніздових пар чорного лелеки. Автори зазначають, що лелека чорний охоче почав гніздитися на густозаселеній території рівнини області, а також у середньогір'ї і може бути повністю відсутнім у високогір'ї.

Збільшення чисельності у гірській частині басейну верхнього Дністра підтверджують і дослідження А. А. Бокотея зі співавторами (2010). Якщо у долині Дністра, на відтинку довжиною близько 130 км між м. Миколаїв Львівської обл. та с. Нижнів Тлумацького р-ну Івано-Франківської обл. у 1993 - 1994 рр. гніздилося 3 - 4 пари чорного лелеки, то у 1999 - уже 8 (Бортей та ін., 1999). Причому гніздові території розташовувалися достатньо рівномірно вздовж усього маршруту, що може свідчити про достатньо високу щільність гніздування виду. Обстеження долин річок Свічі, Лімниці та Бистриці Надвірнянської у Івано-Франківській області у 2001 - 2002 рр. дозволяють говорити про гніздування близько 30 - 35 пар чорного лелеки у карпатській частині цієї області, що теж свідчить про ріст чисельності виду у порівнянні з 1990 - 1991 роками (Бокотей та ін., 1999).

Дослідження карпатської частини Львівської області (Східних Бескидів) проводилися у 1993 р. А.-Т. В. Баштою зі співавторами (Bashta et al., 1994). Чисельність чорного лелеки ними оцінювалася в 17 - 19 гніздових пар. Дослідження у долинах рік Східних Бескидів 1998 - 2000 рр. (Дністер, Стрий, Опір, Свіча) дають підстави говорити про ріст кількості гніздових пар, а їх чисельність оцінити в 20 - 25 пар (Бокотей та ін., 2010).

У Чернівецькій області чорний лелека гніздився до 1950-х років, а потім зник. Лише у 80-х роках XX ст. птахів знову почали спостерігати у цій області (Скильский, 1990).

У 2006 р. розпочато дослідження західної частини поліської популяції чорного лелеки в Україні в трьох областях: Волинській, Рівненській та Житомирській. Попередні результати давали підстави говорити про ріст чисельності поліської популяції.

1.3. Біологія і екологія виду

1.3.1. Середовище існування та основні типи оселищ

Чорний лелека - лісовий птах. Для гніздування обирає лісові масиви зі старими деревами або групи старих дерев поруч з болотами, ріками, озерами чи луками. Заселяє усі типи лісів як у горах, так і на рівнині. Віддає перевагу листяним, часто заплавним, лісам. Велике значення мають старі розлогі дерева, зручні для розташування гнізда. Останнім часом гніздиться навіть неподалік осель людини. Дуже обережний, особливо біля гнізда. До гнізда і від нього найчастіше летить не над лісом, а всередині лісу поміж деревами. Оскільки розмах крил у нього близько 2 м, то гніздо найчастіше розташовується поруч із "коридором", яким птахові зручно підлітати. Тому воно часто влаштоване біля лісових просік або долин струмків. Відразу після прильоту та в передміграційний період чорного лелеку можна побачити і на відкритих суходільних просторах або великих водоймах.

Результати досліджень в Українському Поліссі показують, що існує значна залежність між загальною структурою лісового покриву в регіоні і поширенням чорного лелеки. У відсотковому вимірі розподіл чорних лелек повторює загальну структуру лісу. Різниця у відсотковому розподілі не перевищує 10 %. Більшої переваги надає гніздуванню у вологих дубово-соснових суборах (на 8 % частіше) порівняно з іншими лісами. Рідше обирає для гніздування свіжі дубово-соснові субори та свіжі соснові бори (на 8 % і 5 % відповідно).

У стосунку до вікового складу лісів, чорний лелека надає перевагу лісостанам старіших класів віку. Пристигаючим лісам надає перевагу на 20 % частіше, ніж іншим, а стиглим - майже на 18 %. Хоча, найчастіше лелеки обирають для заселення ліси середньої вікової категорії (у 47,5 % випадків), що можна пояснити їх найбільшим поширенням на Поліссі. З такого нерівномірного розподілу чітко видно, що оптимальним біотопом для виду є старовікові ліси (Bokotey et al., 2017).

1.3.2. Живлення

Живиться головно тваринною їжею. Переважно, це риба довжиною навіть до 25 см, жаби, тритони, різноманітні водяні комахи, рідше плазуни і раки. Іноді споживає водяні рослини.

Дослідження раціону нагніздних пташенят чорного лелеки в Українському Поліссі показали, що до його складу входять: риба - 63,8 %, земноводні - 34,6 %, плазуни (0,8 %), комахи і членистоногі (по 0,4 %). Серед риб найчисленнішою була амурська головешка - 40,2 %, часто траплялися карась сріблястий (23,2 %), в'юн звичайний (20,1 %) і щука звичайна (9,1 %) (Бокотей, Дзюбенко, 2014).

Кормові ділянки виду бувають значних розмірів. Годуватися птахи літають нерідко на відстань понад 5 км від гнізда, відомі випадки, коли їм доводилося літати і за 10 км. Зазвичай, птахи намагаються розмістити гніздо якомога ближче до основної кормової території, яка знаходиться переважно в межах 0,5 - 2 км від гнізда.

На Поліссі птахи полюють найчастіше на меліоративних каналах, ставках, озерах і болотах. В Карпатах - на гірських річках.

Чорний лелека, залежно від умов середовища, використовує різні способи полювання. В каламутній воді він полює наосліп, хапаючи здобич, яка торкнеться його дзьоба. У прозорій воді птах може наздоганяти і хапати помічену здобич. Часто ходить берегом у пошуках корму. У жарку погоду може застосовувати полювання "під парасолькою": стоячи у воді лелека розкриває крила і хапає рибу, яка збирається в його тіні.

1.3.3. Фенологія гніздування

Із зимівлі повертається в кінці березня - на початку квітня. Перший прилітає переважно самець. Через кілька днів після прильоту приступає до облаштування гнізда.

Моногамний вид, гніздиться окремими парами. Відстань між гніздами сусідніх пар переважно не менше кількох кілометрів. На особливо багатих кормовими ресурсами територіях щільність гніздування може значно зростати.

Одне гніздо використовує протягом багатьох років. Відомі гнізда, які птахи заселяють понад 30 років, хоча в середньому вік гнізда близько 10 років. Гніздо - велика споруда діаметром понад 1 м, яка дуже рідко буває високою, як у білого лелеки чи великих хижих птахів. Новозбудоване гніздо має невеликі розміри і часто справляє враження недобудованого.

Гніздо будують з грубих сухих гілок, які скріплюють глиною і дереном та вистеляють всередині мохом і сухою травою. У будівництві гнізда беруть участь обидва птахи.

У повній кладці зазвичай 2 - 6, у середньому - 4, білих із сіруватим відтінком, яєць. Самка відкладає кожне яйце з перервою у два дні, а насиджувати починає приблизно через добу після знесення першого. Насиджують обидва батьки протягом 35 - 46 днів. Зрідка цей термін може бути коротшим. Часто в кладці буває одне-два незапліднених яйця, тому пташенят у гнізді переважно менше, ніж яєць.

Пташенята вилуплюються вкритими густим білим пухом. Дзьоб у них помаранчевий біля основи і зеленувато-жовтий на кінці. Близько 10 днів після вилуплення пташенята лише лежать у гнізді, потім починають сідати і лише через 35 - 40 днів після вилуплення починають вставати на ноги.

Батьки годують пташенят 4 - 5 разів протягом доби, у дощову погоду рідше. Батьків з кормом пташенята зустрічають голосним ґелґотанням. Як і білий лелека, при нестачі корму чорний викидає з гнізда найслабших пташенят або, якщо вони ще зовсім маленькі, - з'їдає їх.

У віці 50 днів лелечата вже повністю оперені, але ще не покидають гнізда. У цей час вони важать більше, ніж дорослі птахи, але потім втрачають вагу, бо батьки рідше їх годують. Молоді лелеки покидають гніздо у віці 64 - 65 днів, переважно у другій половині липня. Ще близько двох тижнів молодь повертається ночувати у гніздо, а батьки підгодовують їх.

На початку серпня сім'ї та невеликі збірні групи чорних лелек починають пересуватися на південь, відліт може затягуватися до глибокої осені.

1.3.4. Щільність гніздування

На більшості території ареалу є рідкісним гніздовим видом. В Україні середня щільність карпатської популяції становить 0,01 пари / 100 км² залісеної території, поліської: в Західному Поліссі - 2,0 пари / 100 км² залісеної території, в Східному Поліссі - 1,0 пари / 100 км² залісеної території. Впродовж останніх десятиліть зберігається незначна, проте стійка тенденція до зростання чисельності виду (Дзюбенко та ін., 2011; Bokotej, Dziubenko, 2012).

1.3.5. Особливості розташування гнізд

Гнізда зазвичай будує у важкодоступних і малонаселених районах на старих розлогих деревах, на товстих бічних гілках, часто на відстані 1 - 2 метри від стовбура, або в широкому розгалуженні стовбура. Аналіз розташування 375 гнізд чорного лелеки за видами дерев в Українському Поліссі в 2008 - 2016 роках показав таке: 53 % гнізд збудовані на дубі, 30 % - на сосні, 8 % - на вільсі, по 4 % - на березі та осиці і 1 % - на вербі. Висота розташування гнізда коливається від 4 до 26 м від землі. У недоступних для людини місцях, наприклад, на островах серед боліт Полісся, гнізда будує невисоко (Bokotey et al., 2017). На Поліссі іноді будує гнізда на бортях.

1.3.6. Успішність гніздування

Під успішністю гніздування розуміємо кількість пташенят, що успішно покинули гнізда. Вона істотно змінюється з роками, як видно з таблиці 2. Основним чинником впливу є погодні умови і пов'язані з ними кормові. У посушливі або холодні роки успішність гніздування була найнижчою.

Таблиця 2

Успішність гніздування чорного лелеки в Західному Поліссі в 2010 - 2016 роках

Рік	Кількість обстежених гнізд	Кількість пташенят	Кількість пташенят в успішної пари
2010	11	33	3,0
2011	16	50	3,1
2012	16	40	2,5
2013	16	53	3,3
2014	17	46	2,7
2015	23	68	3,0
2016	11	25	2,3
2017	17	40	2,3

1.3.7. Генетична оцінка популяцій

Збір проб для генетичного аналізу популяції відбувається з 2010 року. Сьогодні на молекулярно-генетичному рівні в Україні досліджене співвідношення статей у нагніздних пташенят чорного лелеки на Поліссі. За даними досліджень воно становить 1:1, що свідчить про стабільний демографічний стан популяції (Белоконь и др., 2013; Konovalov et al., 2015).

Досліджена стать та індивідуальні генотипи за дев'ятьма мікросателітними локусами у 119 пташенят з 38 виводків. За генотипами пташенят визначені генотипи потенційних батьків. Встановлено, що всі досліджені пташенята є нащадками моногамних пар (Белоконь и др., 2013).

1.4. Поширення і зміни чисельності

1.4.1. Особливості поширення

У світі чорний лелека поширений значно ширше, ніж білий - у всій лісовій зоні Євразії. Зимує в Африці між Сахарою та екватором, а також у Індії та на південному сході Китаю. Не має і вузьких міграційних шляхів, часто перелітає над Середземним морем.

В Україні чітко виділяються дві популяції чорного лелеки: карпатська і поліська. Вказані популяції мають відмінності в особливостях екології, темпах приросту, динаміці чисельності та інших показниках.

В Україні чорний лелека трапляється переважно у Карпатському регіоні - в Українських Карпатах і прилеглих рівнинах у межах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, а також на Поліссі - в межах Львівської, Волинської, Рівненської, Хмельницької, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей. Окремі випадки гніздування виду відомі в Тернопільській, Вінницькій та Полтавській областях.

1.4.2. Чисельність популяцій, її динаміка і тенденції

У світі налічується близько 20 тис. гніздових пар чорного лелеки. В Україні гніздиться близько 1 тис. пар, з яких у Карпатах - близько 200 пар і на Поліссі - близько 800.

Незважаючи на значне поширення: від Піренейського півострова до Приморського краю, чорний лелека всюди є нечисленним або рідкісним. Перші повідомлення про скорочення чисельності виду та зникнення його і з деяких європейських країн сягають середини XVIII століття. До 1930-х років західна межа ареалу змістилася до Центральної Європи. Проте, з початку XX століття почався ріст чисельності і відновлення ареалу виду, епіцентром якого, ймовірно, була Східна Пруссія. Зменшення чисельності і скорочення ареалу на території сучасної України розпочалося з початку XX століття з південних і східних регіонів. Цей процес відбувався до 1960-х років, а з 1970-х уже помітний ріст чисельності і відновлення ареалу, який триває до сьогодні.

Проте, динаміка чисельності популяцій чорного лелеки в Українських Карпатах і на Поліссі є нестабільною. Роки зростання чисельності гніздової популяції чергуються з роками її значного падіння, що, насамперед, пов'язано з фактором турбування і несприятливими кліматичними умовами.

2. Негативні фактори впливу на стан популяцій виду

2.1. Осушувальна меліорація

Ступінь впливу - низький.

Осушувальна меліорація приводить до скорочення площ зволожених земель, що, в свою чергу, негативно впливає на площу кормових територій чорного лелеки. Проте, мережа меліоративних каналів, які швидко замулюються і є багатими на іхтіо- (карась, в'юн, щипавка, головешка, щука) та батрахофауну (особливо пуголовків у період вигодовування пташенят) є оптимальними кормодобувними ділянками для цих птахів.

Через падіння рівня фунтових вод збільшується доступність лісову масивів для місцевого населення, а відтак і ступінь турбування виду в місцях гніздування.

2.2. Порушення гідрологічного режиму

Ступінь впливу - високий.

Зона впливу меліоративних систем може сягати 3 км і призводить до істотного падіння рівня ґрунтових вод. Сприяє цьому також спрямлення русел поліських річок. Наслідком є висихання мілких водойм і меліоративних каналів, що істотно зменшує площі кормових територій чорного лелеки, особливо в посушливі роки.

2.3. Рубки та заготівля деревини

Ступінь впливу - критичний.

Через високий ступінь лісоексплуатаційних робіт, цей фактор є найбільш загрозливим для виду в Україні. Для побудови гнізда чорного лелеки особливо важливими є старі дерева, збереження якомога більшої кількості яких у наших лісах є критично важливим для виживання виду. На практиці, під час проведення рубок навіть у позагніздовий сезон, в кращому випадку залишають тільки дерево з гніздом, а ліс довкола вирубують. Досить часто під час проведення рубок гніздо лелеки опиняється на краю вирубки. Така Практика у більшості випадків приводить до покидання птахами гнізда.

Рубки лісу виявлені у 37,3 % із 141 обстеженої гніздової ділянки в межах 100-метрової буферної зони навколо гнізд. На понад 14 % ділянок (у 100-метрових буферах) втрата лісового покриву перевищує 20 % від загальної площі лісу в них. Це яскраво свідчить, що вирубка лісів є однією з основних загроз для гніздової популяції чорного лелеки в Україні (Strus et al., 2017).

2.4. Розорювання лук

Ступінь впливу - низький.

Цей фактор не є поширеним, проте зволожені луки є важливими кормовими територіями для чорного лелеки як у гніздовий, так і в міграційний періоди і збереження та охорона цих угідь є важливими для збереження виду.

2.5. Браконьєрський відстріл

Ступінь впливу - середній.

На жаль, такі факти задокументовані неодноразово, зокрема і завдяки птахам, поміченим супутниковими передавачами. Найчастіше браконьєри вбивають чорних лелек під час міграційних періодів на місцях відпочинку.

2.6. Турбування в гніздовий період

Ступінь впливу - критичний.

Чорний лелека є дуже чутливим до турбування з боку людини. Вилуплення і вигодовування пташенят у чорного лелеки припадає на період масового збору ягід і грибів. На фоні масового безробіття місцевого населення, збір дарів природи має великі масштаби і значну інтенсивність. Полишення гнізд птахами через надмірне турбування є досить звичайним явищем у лісах Полісся. Відомі неодноразові випадки скидання гнізд чорного лелеки бортниками, які розвішують вулики на тих самих деревах.

2.7. Низький рівень екологічної свідомості та знань

Ступінь впливу - високий.

Місцеве населення не завжди знає про існування такого птаха, як чорний лелека. Навіть працівники лісового господарства часто не зважають на наявність заселеного лелеками гнізда під час рубок. Проте, заходи з екологічної освіти дають хороші результати. Видання популярних, добре ілюстрованих брошур, буклетів, плакатів, наклейок та ін., разом з роз'яснювальною роботою, дозволяють істотно підняти рівень обізнаності про цей вид і середовище його існування.

3. Заходи із збереження виду

3.1. Організація моніторингу

Проведення щорічного контролю стану гнізд, гніздових і кормових територій виду, мічення птахів і дослідження їхньої гніздової поведінки є гарантією збереження виду і середовища його гніздування.

Для своєчасного реагування на зміни стану популяції чорного лелеки необхідно володіти достовірними даними по його чисельності. Для цього в Україні необхідно кожних 5 років проводити Всеукраїнський облік чисельності за єдиною методикою. З метою визначення природоохоронного статусу чорного лелеки в Україні рекомендуємо використовувати Форму звітування про виконання Резолюції N 8 (2012) Бернської конвенції, схваленої на 37-му засіданні Постійного комітету (https://rm.coe.int/reporting-format-for-the-period-2013-2018/168073fa26) та проект рекомендацій для її заповнення (https://www.coe.int/en/web/bern-convention/-/workshop-on-reporting-under-res-8-2012-).

Для ефективної охорони популяцій чорного лелеки в Україні необхідно:

- розробити і затвердити програму моніторингу виду;

- здійснювати системні ґрунтовні наукові польові дослідження в Карпатах і Поліссі;

- створити в кожному з цих регіонів детальний менеджмент-план популяцій.

3.2. Здійснення еколого-освітніх заходів

Від рівня екологічних знань місцевого населення, особливо працівників лісового господарства та школярів, залежить майбутнє чорного лелеки в Україні. Важливими заходами є видання науково-популярної літератури, рекламної продукції (плакати, наклейки, марки та ін.), поширення екологічних знань через інтернет-ресурси. Вагомий внесок у зростання обізнаності населення повинні здійснювати об'єкти природно-заповідного фонду, проводячи інформаційні кампанії, конкурси, уроки, лекції та інші заходи, пов'язані з охороною виду та середовищ його існування. Доцільним також є розроблення спеціальної освітньої програми щодо чорного лелеки.

3.3. Створення охоронних ділянок в місцях гніздування

Досвід європейських природоохоронців показує, що необхідною умовою збереження місць гніздування рідкісних видів птахів і забезпечення їм спокою під час виведення пташенят є створення охоронних ділянок навколо гнізд. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 N 555 "Про затвердження Санітарних правил в лісах України" встановлено заборону здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів навколо місць гніздування чорного лелеки. На практиці лише 7 % гнізд чорного лелеки в Україні знаходяться в межах охоронних зон. Це надзвичайно низький відсоток для забезпечення успішної охорони та збереження цього виду. Крім того, він часто змінюється, оскільки чорний лелека досить часто міняє місце розташування гнізда.

Охоронна ділянка повинна складатись з двох частин - ділянка суворої охорони та ділянка сезонної охорони. Для чорного лелеки ділянка суворої охорони має включати територію радіусом не менше 100 м довкола гнізда. На цій території рекомендується заборонити здійснення будь-якої діяльності та робіт протягом усього року, а під час гніздового періоду - навіть перебування. На лісових дорогах і просіках, що проходять через ділянку суворої охорони, мають стояти попереджувальні аншлаги такого змісту - "Увага! Місце розмноження тварин, занесених до Червоної книги України. Вхід заборонений з 15 квітня до 30 липня. В інший період року просимо не порушувати їхніх оселищ.". Окрім цього, на ділянці сезонної охорони під час гніздового періоду рекомендується заборонити проведення будь-якої діяльності та робіт на території радіусом не менше 500 м навколо гнізда.

3.4. Створення мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, природоохоронних територій міжнародного значення

За даними науковців з 1000 пар чорного лелеки, які гніздяться в Україні, лише близько 70 охороняються в межах природно-заповідного фонду. Відповідно до оцінки достатності територій Смарагдової мережі в Україні для збереження птахів з резолюції 6 (1998) Бернської конвенції мережа природоохоронних територій для чорного лелеки потребує значного розширення.

Пропонується:

підготувати наукове обґрунтування та клопотання для розширення мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду для збереження чорного лелеки;

підготувати пропозиції щодо включення нових територій до Смарагдової мережі в Україні для збереження чорного лелеки.

3.5. Встановлення штучних гніздівель

Існуючі гнізда чорного лелеки часто руйнуються від погодних умов або падають через велику вагу чи погане закріплення. Якщо гніздо почало руйнуватися, чи вже впало, у цьому місці доцільно встановити штучну платформу, збиту з жердин. Якщо гніздо розміщене на сухій гілці, яка може зламатися, то доцільно спиляти частину гілки, яка виступає за гніздом, що зменшить ризик її обламування.

Найкраще чорний лелека заселяє штучні платформи, встановлені поруч з місцем, де раніше було його гніздо. Проте можна встановлювати платформи і в придатних для його існування середовищах: у старих вологих мішаних лісах, на лісових островах серед боліт, у старих чорновільхових лісах, інших типах лісу, але обов'язково поряд зі зволоженою місцевістю. Місце для платформи обирається подалі від ділянок з господарською діяльністю людини й обов'язково поблизу територій, придатних для живлення чорного лелеки (це може бути болітце, струмок, канал або риборозплідні ставки).

Платформу рекомендується розташовувати на висоті 6 - 10 м віл землі на міцній бічній гілці, на відстані 1 - 2 м від стовбура. Основу платформи повинні становити 5 - 7 жердин довжиною 1 - 1,2 м і товщиною 8 - 10 см. Поверх них кріпиться вінок діаметром близько 1 м, зв'язаний за допомогою дроту з ялинових гілок або лози. Внутрішня поверхня закріпленого на жердинах вінка закладається гілками, дереном і листям.

Встановлювати гніздо можна лише у позагніздовий сезон: з жовтня до березня. Навесні чорні лелеки з'являються у перших числах квітня, і всі заходи, які здійснюються біля їхніх гнізд, необхідно завершити до цього часу.

Такі нескладні біотехнічні заходи значно підвищать успішність гніздування вже існуючих пар і спростять молодим птахам або парам, які втратили гніздо, пошук нового місця для гніздування.

Успішність здійснення таких заходів доводить досвід багатьох європейських країн. З 2012 року, лелеки гніздяться на штучних платформах в Україні. Перші пари загніздилися у Київській області та в Галицькому національному природному парку, а ще дві в 2013 році в Галицькому та Шацькому національних природних парках (Бокотей та ін., 2013).

3.6. Оптимізація лісокористування в місцях гніздування

Перші кроки оптимізації лісокористування в місцях гніздування чорного лелеки зроблені в Рівненській області. Обласним Управлінням лісового та мисливського господарства враховані результати досліджень чорного лелеки і відповідно лісові виділи, де розташовані гнізда переведені до категорії репрезентативних ділянок лісових екосистем, в яких не проводяться лісогосподарські роботи. Найближчим часом доцільно впровадити таку практику і в інших областях.

Під час здійснення лісовпорядкувальних робіт чи виділенні особливо цінних лісів і лісових ділянок, на яких присутні гнізда птахів діаметром понад 1 метр, рекомендується звертатися до професійних орнітологів за консультаціями у визначенні видової належності гнізда. Фахівці часто можуть зробити це навіть за фото, а адреси регіональних орнітологічних товариств доступні в мережі Інтернет.

3.7. Заходи з оптимізації гідрологічного режиму в місцях гніздування

Осушувальні меліоративні роботи істотно скоротили площі кормових угідь птахів, які трофічно пов'язані з водою, а зловживання хімічними добривами призвело до скорочення різноманіття кормової бази. У європейських країнах, де водойм, придатних для харчування чорного лелеки, залишилося не так багато, здійснюють заходи з ренатуралізації водойм і створення нових невеликих ставків. Це необхідно для збільшення кормової бази лелеки (дрібна риба, земноводні, водяні комахи і молюски), та зростання успішності гніздування виду.

Пташенята, які полишили гніздо, деякий час ще не здатні здійснювати перельоти до основних кормових ділянок і шукають здобич навколо гнізда. Чим далі змушене пташеня відходити від гнізда у пошуках корму, тим більше воно наражається на небезпеку від наземних хижаків (куниці, лисиці тощо).

Пропонується створювати штучні рівчаки, викопані ще до прильоту лелек ранньою весною. До вильоту пташенят у них набереться дощова вода і розведуться комахи та земноводні, які слугуватимуть кормом для них.

3.8. Розведення в неволі, реабілітація та випуск у природу

В Україні в неволі розмножується в Київському та Харківському зоопарках.

Успішне розмноження чорного лелеки в зоопарках створює умови для випуску молодих лелек у дику природу, що узгоджується зі ст. 11 Закону України "Про Червону книгу України". Проте, після полишання пташенятами гнізда у зоопарку, їх доцільно передавати в умови напівдикого утримування в центри реабілітації диких тварин при об'єктах природно-заповідного фонду України, розташованих в межах ареалу цього виду. Сьогодні найбільш оптимальні умови для цього є в Центрі реабілітації диких тварин Галицького національного природного парку.

Необхідним документом, який повинен регламентувати процес випуску птахів у природу, повинна стати Програма розведення в неволі, реабілітації та випуску в природу чорних лелек.

3.9. Співпраця та координація природоохоронних заходів

Впродовж останніх 12 років дослідження чорного лелеки в Україні проводяться Державним природознавчим музеєм НАН України спільно із Західноукраїнським орнітологічним товариством у рамках міжнародного проекту "Ciconia-Ukraina", за підтримки Фонду "Ciconia" (Ліхтенштейн). Усі польові роботи відбуваються у співпраці з установами природно-заповідного фонду України та обласними управліннями лісового та мисливського господарства.

Координація заходів з мічення відбувається в рамках Міжнародної групи з кольорового мічення чорного лелеки за співпраці з Українським центрам кільцювання птахів.

Директор Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду - начальник відділу	В. В. Клід
Начальник Управління охорони біорізноманіття та біобезпеки	Г. В. Богданович

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN051668.html

Далі...

Плохой и очень плохой. К какому сценарию глобального потепления готовиться Литве

Согласно данным исследования, опубликованного на портале Greenmatch, последствия глобального потепления в Европе сильно коснутся Литвы, а меньше всего – Исландии. Что грозит прибалтийской республике, выяснил Baltnews.

В Литве уровень воды поднялся больше всего: с 1970 до 2015 года поднимался на 4,46 мм в год. Также росла температура воды – с 1960 по 2014 год на 0,73 градусов. Количество осадков в Литве с 1960 по 2015 года увеличивалось на 20 мм через каждые десять лет, передает ru.delfi.lt.

Ученые называют вышеописанные данные сигналом как для Литвы, так и для других стран. По мнению заведующего отдела гидрологических наблюдений Литовской гидрометеорологической службы Юозаса Шимкуса и ученого кафедры гидрологии и климатологии Вильнюсского университета Юстинаса Килписа, у республики есть два сценария: плохой и очень плохой.

РИА Новости / Кейтлин Оукс
"Готовы пожертвовать частью леса". Как в Литве оберегают пожароопасную Куршскую косу

Килпис считает, что, согласно данным научных исследований, уровень воды больше всего поднимется на юго-востоке Балтийского моря, то есть на взморье в Германии, Литве и Польше.

Ученый отметил, если уровень загрязнения воздуха снизится, то уровень воды поднимется на 50 см, если нет, то уровень воды поднимается на 100 см.

"Это серьезный сигнал. Уже сейчас есть подсчеты, согласно которым, за 50 лет уровень Балтийского моря у Клайпеды поднялся на 16 см. Мы этого не ощущаем, поскольку пляжи у нас довольно широкие, но когда бывают бури, вода смывает больше пляжей", – заявил Килпис.
Опасность для Клайпеды

Повышение уровня воды ощутят все жители литовского взморья. В первую очередь это коснется Клайпеды, где уже сейчас есть проблема – дождевая вода не может стекать в реку Дане и залив при высоком уровне воды.

"Ученые моделировали ситуацию, что было бы в случае сильной бури, ведь именно в такой ситуации Клайпеда подвергается наибольшей опасности, когда вода из залива не может вытекать в море. Если говорить о худшем сценарии, если уровень воды поднимется на 100 см, тогда зальет большую территорию в центре Клайпеды у реки Дане, Театральную площадь и так далее", – сказал Килпис.

РИА Новости
"Урожая не будет". Почему в Литве ожидается подорожание ягод и фруктов

Также последствия повышения уровня воды коснутся порта. В случае поднятия воды на 100 см возникнет риск для инфраструктуры порта, которую просто может смыть.
Опасность для Куршской косы и пляжей Паланги

Заведующий отделом гидрологических наблюдений Литовской гидрометеорологической службы Юозас Шимкус напомнил, что в случае поднятия уровня воды опасность грозит и Куршской косе. Шимкус подчеркнул, что несколько лет назад коса уже оказывалась под водой во время сильного шторма.

Кроме того, повышение уровня воды ставит под риск палангские пляжи, ведь даже несколько сантиметров во время шторма приводят к разрушению дюн.

25.05.2019 22:00

https://baltnews.lt/vilnius_news/20190525/1019148732/Lithuania-poteplenie-scenarii.html

Далі...

Макаревич рассказал о способности власти «губить и засирать все вокруг себя»

Музыкант Андрей Макаревич высказался по поводу бездействия властей. Певец опубликовал пост на свое странице в Facebook.

Артист рассказал о сосновом лесе, на который несколько лет назад «напал какой-то паразит». Макаревич заявил, что лес можно было спасти, если бы на месте оказались лесники, которых упразднили. Затем певец описал, как выглядит бор после того, как его расчистили от больных деревьев: «В остатках леса, который пережил нашествие насекомых, остались стоять и лежать сотни трупов и скелетов умерших сосен». По словам исполнителя, это выглядит чудовищно.

«Неужели так сложно и так дорого нашим районным властям оторвать задницу от кресла, посмотреть на этот позор и пригласить специально обученных людей, которые за три дня наведут на этой уже крохотной территории порядок? Удивительная, неиссякаемая способность губить и засирать все вокруг себя», — заключил Макаревич.

В 2006 году в России в действие вступил новый Лесной кодекс. Существовавшая до этого система охраны лесов была реформирована. В итоге из 83 тысяч сотрудников Гослесоохраны было оставлено 680 лесных инспекторов.

Ранее музыкант высказался по поводу нового президента Украины Владимира Зеленского. Он заявил, что ненависть к новому главе государства объединяет бывшую украинскую и нынешнюю российскую власть.

Источник: lenta.ru

https://newsland.com/community/7451/content/makarevich-rasskazal-o-sposobnosti-vlasti-gubit-i-zasirat-vse-vokrug-sebia/6756091

Далі...

Российские леса восстановят по новым правилам

Тема: Какие законы вступают в силу 

Министерство природных ресурсов и экологии установило новые правила восстановления леса. Ими будут пользоваться в том числе организации, которые для своей деятельности вырубают лес — по закону, они должны восстанавливать баланс «зелёных лёгких» страны в том же объёме, в котором уничтожили их. Критерии и требования для такой работы во всех лесных районах России утверждены приказом Минприроды, который вступает в силу 26 мая.

Согласно новым правилам, восстановление леса может вестись тремя способами: естественным, искусственным и комбинированным. Естественное лесовосстановление происходит вследствие природных процессов, человек только помогает растениям расти, сохраняя подрост лесных пород, минерализуя почву и т.д. Искусственный способ возрождения леса состоит в посадке сеянцев, саженцев (в том числе с закрытой корневой системой), черенков или посева семян лесных растений. Комбинированный способ сочетает искусственный с естественным.

ЧИТАЙТЕ ПО ТЕМЕВ России предлагают разработать новый Лесной кодекс

Новые правила предусматривают постепенное увеличение территорий восстановления леса путём посадки сеянцев и саженцев с закрытой корневой системой: с 2022 по 2025 год площадь посадки таких растений должна составлять не менее 20 процентов; с 2025 по 2030 год — не менее 30 процентов; с 2030 года — не менее 45 процентов.

Восстановление леса будет вестись на местах вырубок, гарей, пустырей и прогалин, которые расположены на землях лесного фонда.

В приказе Минприроды установлены критерии восстановления леса для всех районов России. Особое внимание — тайге и тундре: отдельно расписаны требования по возрождению лесов в различных зонах Урала, Западной Сибири и Бурятии, а также в Карелии, Приамурье и Приморье, Забайкалье, на Камчатке и Дальнем востоке и т.д.

Особые требования предусмотрены для четырех специальных районов: Двинско-Вычегодского, Балтийско-Белозерского, Среднеангарского и Байкальского.

ФОТО: PIXABAY.COM

https://www.pnp.ru/economics/rossiyskie-lesa-vosstanovyat-po-novym-pravilam.html

Далі...

Волинські лісівники працюють над розвитком медової справи

Медова справа для лісівників Волині, як і десятки років тому, залишаться солодкою традицією. Лісовий мед уже давно отримав визначення елітного сорту серед продуктів бджільництва. І це заслужено. Адже продукт, який на виході отримують з пасіки, що від усіх на світі благ цивілізації захована у самісінькому серці лісу, цінний уже своєю екологічністю.

Про це повідомляють на сайті лісівників.

Акценти на розвиток бджільництва, як і загалом збереження та нарощення потужностей виробництва консервної продукції, ставить начальник управління Олександр Кватирко.

На Волині лісова продукція з недеревних ресурсів завжди цінувалася особливо. Ці традиції шануються нинішніми лісівниками. Лише наша область зберегла таку еко-переробку – консервні цехи на базі лісогосподарських підприємств. Продукція побічного користування, як називають лісівники виробництво соків, варення, консервованих грибів та, звісно, меду і продукції його переробки, є родзинкою Волині у напрямку ведення лісового господарства всієї України.

Цього року волинські лісівники зробили суттєві кроки для нарощення потужностей виробництва меду. Кількість бджолосімей на пасіках державних лісгоспів із трохи більше півтисячі останнім часом зросла до 768. І робота активно триває. Найефективніше вже попрацювали ДП «Колківське ЛГ», ДП «Городоцьке ЛГ», ДП «Ратнівське ЛМГ», ДП «Маневицьке ЛГ», ДП «Старовижівське ЛГ», ДП «Турійське ЛГ», ДП «СЛАП «Ратнеагроліс».

Всюди у лісі працюють професійні пасічники, адже розвиток медової справи – це не лише кількість, а й якість. Про це свідчитимуть «медові показники» на виході.

Традиційно «солодким» у лісовому господарстві Волині залишається ДП «Любомльське ЛГ», де є 100 пасік. На підприємстві поки не ставлять акценти на створення нових – тут працюватимуть над розвитком та оновленням діючих пасік, зокрема й у Замлинському лісництві.

Однією з найбільш популярніших на Волині є пасіка, що діє на базі Воротнівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ». Тут навіть створили унікальну «Школу бджоляра», що працює при Лісівничому молодіжному центрі. Пасічник Іван Онищук постійно показує і розповідає відвідувачам про життя лісових бджіл, їхні звички та, звісно, користь лісового меду.

Про пасіку, нещодавно створену у Галузійському лісництві, розповідають у ДП «Маневицьке ЛГ». 26 бджолосімей тепер житимуть у новеньких вуликах. Доглядає за ними пасічник із досвідом Роман Домальчук. Розмістили «сучасний житловий квартал для бджіл» біля Галузійського лісництва, де ростуть садові дерева, а поряд – лісові угіддя, ягідники, лікарські рослини.

Лісові пасічники кажуть: дуже важливо – вдало вибрати місце для розміщення вуликів. Тоді й бджоли працюватимуть самовіддано, й мед буде не лише солодким, а й «правильним», точніше – цілющим.







https://volynonline.com/volinski-lisivniki-pratsyuyut-nad-rozvitkom-medovoyi-spravi-foto/

Далі...

Розповіли про особливості співпраці лісівників та громад волинського прикордоння

Під час прес-туру, організованого Волинським РВ Асоціації міст України в рамках реалізації проекту «ПУЛЬС», на тему: «Як живеться ОТГ у волинському прикордонні: фінансова децентралізація, джерела наповнення місцевого бюджету та розвиток інфраструктури Вишнівської ОТГ», журналістам розповіли про співпрацю місцевої громади та ДП «Любомльське ЛГ».

Про це повідомляє прес-служба Волинського ОУЛМГ.

Відбулася зустріч із директором лісогосподарського підприємства, головою Вишнівської сільської ОТГ, виконавчим комітетом, старостами, депутатським корпусом. Говорили про розвиток громади за два роки, обговорювали проекти та плани на майбутнє, відвідали ряд соціальних, освітніх та культурних об’єктів, унікальних місцевих родзинок.

Серед усього програма заходу передбачала візит до мальовничих місць Замлинського лісництва, зокрема – лісової пасіки. У лісових масивах, подалі від метушні та загазованого повітря – уже більш як півстоліття знаходяться вулики, де лісівники заготовляють корисний і цілющий мед.

Учасники заходу – керівництво Вишнівської ОТГ та представники обласних ЗМІ – поспілкувалися із директором ДП «Любомльське ЛГ» Володимиром Туревичем та досвідченим пасічникомМиколою Лобком, посмакували свіжим травненим медом.

«У нас гарна комунікація із громадою, – наголосив Володимир Сергійович, – дружимо, відвідуємо сесії, нас запрошують і ми виступаємо зі своєї ініціативи. Серед депутатів є наш інженер лісових культур Іван Каліщук. Разом із громадою ми садимо ліс, відновлюємо дороги, тобто у нас повне взаєморозуміння. На території Вишнівської ОТГ ми облаштували три автобусні зупинки – дерев’яні конструкції, виготовлені у власному цеху, маємо два великих рекреаційних пункти, за якими постійно доглядають наші працівники, нещодавно встановили дві бесідки за с. Машів, допомогли у створенні невеличкої відпочинкової зони для цього села. Звичайно, сплачуємо податки усіх видів до бюджету цієї ОТГ. З початку 2019 року на сьогоднішній день уже сплатили 454,4 тисячі гривень».

Директор лісогосподарського підприємства також зауважив, що спілкування є із усіма місцевими ОТГ, є взаєморозуміння та підтримка, спільні вирішення питань: «Ми тримаємо контакт з усіма громадами, бо бачимо: чим частіше спілкування, тим більше порозуміння і більше корисної роботи разом, – сказав Володимир Туревич».



Учасники прес-туру неодноразово відзначили хорошу і злагоджену співпрацю Вишнівської ОТГ та Любомльського держлісгоспу. Подорожуючи територією громади, журналісти могли бачити всі результати співпраці. А перший заступник голови сільської ради Галина Федончук розповіла і про плани на майбутнє. Так, у проекті будівництва рекреаційної зони «Моторик-парк» у с. Вишнів держлісгосп допоможе виготовити спеціальні дерев’яні конструкції для розвитку моторики дітей, вестибулярного апарату.

http://www.volynpost.com/news/138755-rozpovily-pro-osoblyvosti-spivpraci-lisivnykiv-ta-gromad-volynskogo-prykordonnia

Далі...

Не признающие границ: как в СНГ борются с жуком-короедом и иными паразитами

Sputnik / Николай Хижняк

Страны СНГ станут сообща сражаться с вредителями, которые перебираются из страны в страну, и грозят истреблением лесных массивов и урожаев.

В повестке дня заседания Комиссии по экономическим вопросам при Экономическом совете СНГ среди привычных вопросов - приграничного сотрудничества, подготовки кадров - значилась и довольно специфическая тема – ликвидация очагов вредителей леса на приграничных территориях стран СНГ.

"Вредоносные организмы и болезни интенсивно проникают в Россию и в приграничные страны – Беларусь, Казахстан и другие. Одним из ярких примеров этого является массовое размножение вершинного короеда на территории Европы. Его проникновение особенно сильно сказалось на территории Республики Беларусь, где уже погибло несколько десятков тысяч гектаров лесов", - рассказал корреспонденту Sputnik заместитель директора ФБУ "Рослесзащита" Василий Тузов.

SPUTNIK / ТИМУР СЕЛИВАНОВ

Карантинные страсти - какие фрукты из Молдовы "заворачивают" в России

По его словам, причинивший колоссальный вред лесному хозяйству Беларуси жук-короед был обнаружен и на территории России. И сейчас все делается, чтобы поставить барьеры на пути его дальнейшего распространения. "Надеюсь, мы справимся с этой вспышкой, и не будет такого большого ущерба, как в Республике Беларусь", - отметил Тузов.

Но короед не единственный, кто вредит природным ресурсам стран СНГ.

"Есть масса инвазивных видов, которые нас беспокоят. Много вредителей сейчас на территории Краснодарского края. Это связано с тем, что он стал воротами в Российскую Федерацию, и всякого рода вредители привозятся в Россию с сельскохозяйственной продукцией", - пояснил Тузов.

Конечно, существует карантинная служба, которая должна предотвращать ущерб. "Но, - как отметил специалист, - она работает на пунктах пропуска, а вредители-то не знают, где положено проходить, а где нет".

Попадая таким образом из Европы, Северной Америки или стран Юго-Восточной Азии в Россию агрессивные виды быстро захватывают новые территории, оперативно перебираясь через границы в сопредельные государства.

"Например, каштановая орехотворка, которая сейчас начала свирепствовать на территории Краснодарского края, пришла из Европы. Это очень мелкое насекомое, которое трудно рассмотреть даже вооруженным глазом, но оно сильно вредит съедобному каштану, очень ценной породе", - отметил специалист.

SPUTNIK / СЕРГЕЙ МАЛЬГАВКО
Клонирование кедра: очередной проект сибирских ученых

Любая из сопредельных стран, по словам Тузова, может столкнуться с этой проблемой, если вовремя не поставить заслон и не начать борьбу с вредителем.

Специалист также рассказал, что сейчас с территории Казахстана в Россию движется целый ряд лесных паразитов, которые наносят существенный ущерб лесам. Это и сосновый шелкопряд, и сосновая совка, и пилильщики, которые повреждают хвойные породы.

"На встречах с коллегами из других стран СНГ постоянно чувствуется большая обеспокоенность. Дополнительный вред наносит изменение климата, которое непредсказуемым образом влияет на распространение этих вредителей. Мы отмечаем значительный сдвиг границ распространения вредных организмов. Поэтому и появилось соглашение. Оно уже согласовано и подписано всеми странами-участниками СНГ. Надеемся, что это соглашение послужит реальным барьером перед распространением вредных организмов", – подытожил Василий Тузов.

22:34 22.05.2019
Алексей Стефанов

Читать далее: https://ru.sputnik.md/world_society/20190522/26050216/parazity-kak-v-sng-boruitsya-s-zhukom-koroedom-ne-priznayuschim-granits.html

Далі...

Мільярдер хоче викупити 30% диких лісів планети, щоб захистити їх від втручання людини

Минулого місяця, коли всього за кілька днів понад мільярд доларів було пожертвувано на відновлення собору Нотр-Дам, багато хто задумувався над питанням: чому такі великі суми грошей недоступні для вирішення більш нагальних проблем, таких як забезпечення житлом бездомних людей чи проблеми екології. Однак, як виявилося, такі великі внески на допомогу планеті теж трапляються, хоч і нечасто.
Ще в жовтні швейцарський мільярдер-філантроп Хансйорг Вісс, генеральний директор Wyss Foundation, пообіцяв пожертвувати $1 млрд на зусилля з охорони навколишнього середовища протягом наступних десяти років, повідомляє mind.ua.

У статті для The New York Times Вісс оголосив про неймовірний план викупити великі ділянки землі по всьому світу і перетворити їх на парки, відкриті для громадськості.

«Ідея полягає в тому, що дикі землі та води найкраще охороняти не в приватних руках, за закритими воротами, а в якості громадських національних парків і заповідників, які завжди відкриті для всіх охочих. Ідея про те, щоб ці місця перейшли в управління громаді (public trust) запала мені в душу, ще коли я був молодим чоловіком і вперше піднявся у Скелясті гори в Колорадо», – поділився Вісс.

«Кожен з нас – громадяни, бізнесмени, урядові лідери – має бути стурбований величезним розривом між тим, як мало природи сьогодні захищено, і як багато ще потрібно захистити. Ми повинні терміново скоротити цей розрив, перш ніж втручання людини знищить останні дикі місця на Землі», – додав він.

Вісс сподівається, що його внесок зможе захистити 30% планети до 2030 року.

«Сьогодні ми раді оголосити про початок кампанії вартістю $1 млрд, щоб допомогти захистити 30% планети до 2030 року», – оголосив фонд Вісса у жовтні.

Wyss Campaign for Nature@WyssCampaign

Today, we’re excited to announce the launch a $1 billion campaign to help protect 30% of the planet by 2030. Learn more at http://www.WyssCampaign.org  pic.twitter.com/9wBvXVzCy7

792

17:30 - 31 жовт. 2018

Відомості про Рекламу у Твіттері та конфіденційність

За даними Business Insider, філантроп уже пожертвував понад $66 млн щонайменше 9-ти різним організаціям з часу своєї обіцянки.

Серед цих пожертвувань: $750 000 на допомогу корінним народам дехчо в Канаді для створення програми управління для національного заповідника Едехжі, який є частиною екосистеми водно-болотних угідь площею 3,5 млн акрів і є домом для багатьох тварин. Фонд також пожертвував 5,8 млн найстарішій природоохоронній групі в Аргентині Aves Argentinas. Це пожертвування допоможе створити 1,5 млн акрів національного парку. Ще 22 млн було передано організації Fundación Flora y Fauna для створення національного парку площею 178 000 акрів в аргентинській провінції Тукуман.

Хансйорг Вісс не надто відомий навіть серед захисників природи, хоча він без розголосу жертвує свої мільйони на навколишнє середовище протягом останніх 20 років. За цей час він віддав на екологію понад 450 млн.

«Ці гроші підтримають зусилля по збереженню природи, що проводяться на місцевому рівні в усьому світі. Я вважаю, що ця амбітна мета досяжна, тому що я бачив, чого можна досягти. Корінні народи, місцеві лідери та природоохоронні групи по всьому світу вже зайняті охороною ділянок дикої незайманої природи», – сказав Вісс в інтерв’ю NYT.

За кошти, надані філантропом за ці роки, вдалося зберегти понад 16 млн гектарів таких територій.

Сьогодні 16:35

https://www.volynnews.com/news/all/miliarder-khoche-vykupyty-30-dykykh-lisiv-planety-shchob-zakhystyty-yikh-vid/

Далі...

Ліси Закарпаття – це ще й майданчик для еко-заробітку

Крім ведення лісового та мисливського господарства, закарпатські лісівники активно приділяють увагу побічному користуванні та розвитку туризму. В кожному держлісгоспі лісівники відкривають кімнати відпочинку, де подорожуючий має змогу знайти прихисток на ніч.

За останні роки лісівники Закарпаття створили форелеві рибники по розведенню малька та формуванню зрілих особин. Крім того у гірських районах Закарпаття лісівники щовесни запускають мальків форелі у гірські струмки для збільшення популяції «царської» риби, облаштовують численні форелеві перепади тим самим поповнюючи вміст кисню у воді.

У майбутньому лісівники планують розширити рибне господарство, збільшуючи систему резервуарів та басейнів. Також у лісгоспах діють пасіки. Так у “Великобичківському ЛМГ” працює сушилка, на якій сушаться гриби, ягоди, березовий сік та лікарські трави. Цього року на базі НПП "Зачарований край" планується виробництво чаю.

Вчора, 21:12
Закарпаття / Суспільство

https://www.khustnews.in.ua/novini/zakarpattya/38500-lsi-zakarpattya-ce-sche-y-maydanchik-dlya-eko-zarobtku.html

Далі...