ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

11 червня 2019

Багаття загасити легше ніж ліс. Мешканців Львівщини закликають берегти природу від пожеж

Лісівники закликають жителів області не розводити багаття у недозволених місцях на природі та не дозволяти дітям гратися з вогнем. Про це Львівському порталу повідомили у відділі охорони, захисту лісу та мисливського господарства Львівського ОУЛМГ.

У зв’язку із значним потеплінням і відсутністю опадів, що сприятиме підвищенню пожежної небезпеки в лісах, враховуючи наближення вихідних та святкових днів, обласне управління звертається до мешканців бути обережними з вогнем у межах будь-якої природної території, не розводити багаття у недозволеному місці, не дозволяти дітям гратися з вогнем.

«Не випадково на в’їздах до лісу встановлені шлагбауми, аншлаги, що закликають громадян берегти ліс від вогню та від засмічення побутовими відходами», – зазначається у повідомленні.

Так, із початку року рейдовими бригадами лісогосподарських підприємств управління складено 27 протоколів на порушників вимог пожежної безпеки в лісах.

«Якщо ж пожежа розгорілася, і ви не можете загасити її самотужки – якнайшвидше зателефонуйте до служби порятунку за телефоном «101» чи повідомте лісову охорону (тел.297-61-21) або органи місцевого самоврядування», – наголошують в обласному управлінні.

Соломія Головіна
11 Червня 2019, 10:52 

На Тернопільщині жуки з’їдають соснові дерева

На Шумщині жуки поїдають соснові дерева. Про це пишуть на сторнці Шумський районний краєзнавчий музей.

– Златка соснова велика – основний і потужний шкідник наших соснових лісів. Цей жук швидко розмножується, харчується деревиною і залишає після себе лише сухі стовбури дерев. В Іловиці їх так багато, як хрущів. Сухі дерева у шумському парку Соснина – це також їх робота, – написали в дописі.

Джерело: mediator.te.ua
Вівторок, 11 червня 2019, 06:35

Во «Владимирском лесхозе» на Николаевщине нашли новые нарушения – на этот раз незаконно отдали в аренду 280 гектаров земли



В Николаевской области государственное предприятие «Владимирское лесное хозяйство» незаконно отдало в аренду частной фирме 280 гектаров из лесного фонда общей стоимостью 15,7 миллиона гривен.

Об этом сообщили в пресс-службе прокуратуры Николаевской области.

Эти земли предназначались для того, чтобы на них высадили лес, но фирма их использовала для ведения товарного сельхозпроизводства. Аренду оформили под видом договоров о совместной деятельности. При этом передать в пользование земли лесного фонда может только Кабинет министров Украины, который согласие на их передачу не давал.

В связи с этим прокуратура подала иск в Хозяйственный суд Николаевской области о признании недействительным договора между лесхозом и фирмой, и чтобы частное предприятие вернуло земли в распоряжение государства.

Напомним, ранее сообщалось, что «Владимирское лесное хозяйство» незаконно отдало в аренду 347 гектаров земли.

11.06.2019 05:27
https://news.pn/ru/money/218442

Президент Украины внедряет современные способы борьбы с «черными лесорубами»



Нестандартные пути решения насущных проблем ищет команда нового президента Украины Владимира Зеленского.

Так для борьбы с незаконной вырубкой леса он решил привлечь социальные сети.

А именно специальный канал в Telegram «Zелений лiс».

Все неравнодушные граждане, которые заметили факт незаконной вырубки, встретили автомобиль,загруженный древесиной неизвестного происхождения, могут сделать снимок и отправить его на канал.

Все фото будут опубликованы на канале и доступны к просмотру.

Факты будут переданы в компетентные органы, а команда президента будет следить за тем, что бы все причастные к хищению леса понесли наказание.

По материалам ukraina.ru

Ирина Железняк, 
Собкор интернет-издания "AtmWood. Дерево-промышленный вестник"
АВТОР: ИРИНА ЖЕЛЕЗНЯК | ОПУБЛИКОВАНО: ИЮНЬ 11, 2019 В 07:52

Уманські лісівники разом зі школярами та держслужбовцями висадили дубовий ліс



В Уманському лісгоспі у рамках акції «Майбутнє лісу в твоїх руках» висадили 3800 сіянців дуба. Таким чином було заліснено площу 1,6 га в Потаському лісництві. Участь в акції брали лісівники, школярі та районне керівництво.

Про це йдеться на сайті Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

До акції приєдналися голова Тальнівської РДА Валентина Любомська, заступник голови Володимир Гречка, начальник управління сільського господарства Тальнівської РДА Віталій Захарчук, працівники апарату Тальнівської РДА, голова Мошурівської сільської ради Наталія Пономаренко та директор МГ ТОВ «Потаське» Віталій Запорожець.

Також долучились до заходу учні шкільного лісництва Мошурівської загальноосвітньої школи.



Координували учасників акції уманські лісівники. Зокрема, головний лісничий Уманського лісгоспу Анатолій Гусак, провідний інженер лісових культур Уманського лісгоспу Галина Устенко, лісничий Потаського лісництва Ігор Крилов та помічник лісничого Ірина Ковалишин.



«Подібні заходи вже стали доброю традицією. Приємно, що з кожним роком стає дедалі більше охочих відчути на собі працю лісівника. Це важка та водночас надзвичайно важлива робота», ― зазначив головний лісничий Уманського лісгоспу Анатолій Гусак.
Автор Марина Уманська
-2019-04-22

У 2019 році в Україні відтворено майже 36 тис. га лісів



За перше півріччя 2019 року лісогосподарські підприємства, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, відтворили ліси на площі 35 852 га. Про це повідомляє прес-служба відомства.

Нагадаємо, що Верховна Рада України підтримала зміни в законодавстві про збереження українських лісів в частині відповідальності.

Відтворення лісів складається з трьох компонентів:

– садіння та висівання лісу (майже 25 тис. га);

– сприяння природному поновленню лісів (більше 10 тис. га);

– створення нових лісів (майже 1,4 тис. га).

«Відповідно до законодавства, надається один-два роки, протягом яких необхідно відтворити ліс на місці суцільних зрубів або згарищ. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для садіння лісу або сприянню його природному поновленню. Основне правило: скільки було зрубано – стільки і посаджено», – ідеться в повідомленні.

З 2017 році відбувається значне зменшення площі зрубів від суцільних рубок під час заготівлі деревини. Таке зменшення обумовлено Санітарними правилами в лісах України, якими і передбачено обмеження застосування суцільних санітарних рубок.

Найбільш сприятливі погодні умови для відтворення лісів – навесні та восени.

Заходи з відтворення лісів відбуваються, в переважній більшості, за кошти лісогосподарських підприємств.

Статистика свідчить, що лісівникам навіть вдається створювати і нові ліси на малопродуктивних та деградованих землях. Однак, з року в рік, виділення лісгоспам таких земель під залісення зменшується у зв’язку з законодавчими перепонами та іншими чинниками. При виділенні достатнього державного фінансування та спрощенні процедури виділення земель під залісення лісівники мають достатньо садивного матеріалу та можливостей для створення нових лісів та збільшення лісистості України, – ідеться в повідомленні.
Сьогодні, 07:30

Комунікація з громадськістю має бути одним з пріоритетів роботи лісівників, - Володимир Бондар на Прикарпатті



Сьогодні, 10 червня, в Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар представив нового начальника, який був переведений на цю посаду з Чернівецького обласного управління.

«Віктор Анатолійович Сахнюк – людина молода, але професійна, вимоглива. Добре знає свою справу. Ви відчуєте, як легко і добре з ним працювати», – зауважив Володимир Бондар.



Віктор Сахнюк подякував усім присутнім за довіру і запевнив, що готовий до плідної праці. «Переконаний і впевнений, що разом з лісівниками області ми збережемо всі добрі лісівничі традиції Франківщини, а також забезпечимо ведення господарства області на належному рівні», - сказав новий керівник.

У вступному слові заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар звернув увагу нового керівництва на важливість роботи з громадськістю та громадськими об’єднаннями.



«Зараз громадськість дещо по-іншому бачить роботу лісівників, ніж бачить її професійне середовище. Проте комунікація потрібна і важлива. Зустрічі з громадами повинні бути постійними. Ми повинні звіряти свої годинники з тим, як бачить це громадськість, ми повинні доносити через ЗМІ позицію лісівників, розповідати про напрямки лісівничої роботи. Адже, на жаль, робота лісівників на Франківщині, яка є однією з найбільш лісистих областей, є дещо викривленою. Ця проблема надзвичайно гостра не тільки для певного регіону, а й для держави в цілому. Багато питань, які порушує громадськість, виникають через недостатню поінформованість або неналежну оцінку. З іншого боку, питання, які порушує громадськість, належно не оцінені лісівниками. Тому актуальні питання громадськості мають стати пріоритетами нашої роботи», - зауважив Володимир Бондар.



Також він зазначив, що великі сподівання лісова галузь покладає на науковців, які повинні допомагати в інформуванні населення. Пояснювати особливості роботи лісогосподарських підприємств.

Окрім того, назріла проблема щодо зменшення реалізації продукції лісогосподарських підприємств. «Проблема породжує проблему виплат заробітної плати працівникам лісгоспів. Багато наших підприємств відмовилися від преміювання наших працівників і на наступній колегії ми будемо обговорювати питання, як працюватимемо далі», - звернув увагу заступник Голови відомства.

Володимир Бондар також наголосив на необхідності співпраці з органами влади всіх рівнів. «Потрібно привертати їхню увагу на проблеми в галузі. Маємо переконати їх в необхідності відстоювати у Верховній Раді України інтереси лісової галузі та допомагати у розробці потрібної законодавчої бази», - сказав він.



10.06.2019

Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 5 червня 2019 р. N 390-р

Київ

Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

Відповідно до статей 92, 122, 123 і 149 Земельного кодексу України надати Ковельському комунальному підприємству "Добробут" дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 10 гектарів (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), що перебуває у постійному користуванні Ковельського спеціалізованого лісогосподарського приватного акціонерного товариства "Тур", розташованої на території Ковельського району Волинської області, з подальшим вилученням та передачею в постійне користування зазначеному підприємству із зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування (під облаштування (розширення) кладовища для м. Ковель).

Ковельському комунальному підприємству "Добробут" відповідно до законодавства передбачити у зазначеному проекті землеустрою розрахунок розміру збитків, що будуть завдані землекористувачу внаслідок вилучення земельної ділянки для потреб, не пов'язаних із лісогосподарським виробництвом.


Прем'єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН


Інд. 75

Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 5 червня 2019 р. N 476

Київ

Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України

Відповідно до частини третьої статті 35 Закону України "Про землеустрій" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок проведення інвентаризації земель, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.




Прем'єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН


Інд. 75



ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 червня 2019 р. N 476



ПОРЯДОК
проведення інвентаризації земель

1. Цей Порядок визначає вимоги щодо проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель (далі - технічна документація).

2. Інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

3. Державна інвентаризація земель проводиться шляхом формування земельних ділянок незалежно від форми власності, визначення їх угідь та у разі потреби віднесення таких земельних ділянок до певних категорій для інформаційного наповнення Державного земельного кадастру.

4. Інвентаризація земель проводиться з урахуванням принципів плановості, достовірності та повноти даних, послідовності і стандартності процедур, доступності використання інформаційної бази, узагальнення даних з додержанням єдиних засад та технології їх оброблення.

5. Об'єктами інвентаризації земель є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення, окремі земельні ділянки.

6. Інвентаризація земель проводиться в межах адміністративно-територіальних одиниць, територій, межі яких визначені проектами формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад, масивів земель сільськогосподарського призначення, окремих земельних ділянок.

Під час проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюються заходи, визначені статтею 35 Закону України "Про землеустрій".

7. Вихідними даними для проведення інвентаризації земель є:

матеріали з Державного фонду документації із землеустрою;

відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній (цифровій) формі, у тому числі Поземельної книги; книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; електронних документів, що містять відомості про результати робіт із землеустрою;

містобудівна документація, затверджена в установленому законодавством порядку;

планово-картографічні матеріали, в тому числі ортофотоплани, складені за результатами виконання робіт відповідно до Угоди про позику (Проект "Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17 жовтня 2003 р., ратифікованої Законом України від 15 червня 2004 р. N 1776-IV;

відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

копії документів, які посвідчують речові права на земельну ділянку або підтверджують сплату земельного податку.

Під час проведення інвентаризації земель можуть використовуватися матеріали дистанційного зондування землі, лісовпорядкування, проекти створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду, схеми формування екомережі, програми у сфері формування, збереження та використання екомережі.

8. Підставою для проведення інвентаризації земель є рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками технічної документації (далі - виконавці), судові рішення.

Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є:

для земель державної власності - рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою;

в інших випадках - рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої розташований масив.

Проведення державної інвентаризації земель забезпечує Держгеокадастр або його територіальний орган шляхом прийняття наказу про проведення державної інвентаризації земель.

9. Замовниками технічної документації (далі - замовники) можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

10. Виконавцями є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

11. Для проведення інвентаризації земель замовник укладає з виконавцем договір про розроблення технічної документації.

Строк складення технічної документації не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

12. Роботи з інвентаризації земель включають обстежувальні, топографо-геодезичні та проектно-вишукувальні роботи, складення і оформлення технічної документації в паперовій та електронній (цифровій) формі.

13. Обстежувальні роботи включають збір та аналіз виконавцем вихідних даних для проведення інвентаризації земель, складення робочого інвентаризаційного плану.

Робочий інвентаризаційний план складається у разі, коли об'єктами інвентаризації є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення.

Робочий інвентаризаційний план не складається у разі інвентаризації окремої земельної ділянки (окремих земельних ділянок).

14. Робочий інвентаризаційний план складається на основі чергового кадастрового плану або інших планово-картографічних матеріалів у межах міст та селищ у масштабі не менш як 1:5000, у межах сіл та масивів земель сільськогосподарського призначення у масштабі не менш як 1:2000, у межах територій, визначених проектами формування території і встановлення меж сільських, селищних рад, у масштабі не менш як 1:10000, у межах районів у масштабі 1:25000 із зазначенням меж:

об'єкта інвентаризації;

адміністративно-територіальних одиниць, які ввійшли до складу об'єкта інвентаризації;

територій, визначених проектами формування території і встановлення меж сільських, селищних рад;

земель незалежно від форми власності;

земельних ділянок, які внесено до Державного земельного кадастру;

обмежень у використанні земельних ділянок;

обтяжень прав на земельні ділянки;

угідь.

15. Межі земельних ділянок, які внесено до Державного земельного кадастру, обмежень у їх використанні, обтяжень прав на земельні ділянки та угідь зазначаються на робочому інвентаризаційному плані у масштабі не менш як 1:10000.

16. У разі відсутності відомостей у Державному земельному кадастрі виконавець за координатами поворотних точок, зазначених у проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або іншій документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок, визначає межі таких ділянок, угідь, обмежень у їх використанні, обтяжень прав на земельні ділянки та зазначає їх на робочому інвентаризаційному плані.

17. Топографо-геодезичні роботи виконуються в єдиній державній системі координат з метою визначення або уточнення меж земельних ділянок, обмежень у їх використанні, обтяжень прав на земельні ділянки та угідь, які потребують уточнення або за якими неможливо визначити такі межі під час виконання обстежувальних робіт.

18. Під час виконання топографо-геодезичних робіт також здійснюється обстеження земельних ділянок щодо наявності та/або відсутності електромереж напругою 0,4 кВ і більше, магістральних трубопроводів та інших об'єктів, навколо яких встановлюється обмежене використання земельних ділянок.

19. Середньоквадратична похибка визначення координат поворотних точок меж земельних ділянок відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, міських геодезичних мереж не повинна перевищувати:

у мм. Києві, Севастополі та містах обласного підпорядкування - 0,1 метра;

в інших містах та селищах - 0,2 метра;

у селах - 0,3 метра;

за межами населених пунктів - 0,5 метра.

Граничні розходження не повинні перевищувати подвоєних значень допустимих середньоквадратичних похибок та їх кількість не повинна бути більш як 10 відсотків загальної кількості контрольних вимірів.

20. Під час проведення інвентаризації земель площа земельної ділянки зазначається до 1 кв. метра з урахуванням граничної похибки масштабу плану в разі, коли координати поворотної точки межі визначаються з точністю до 0,01 метра.

21. Проектно-вишукувальні роботи передбачають оброблення даних, отриманих у результаті виконання топографо-геодезичних робіт.

22. Під час виконання проектно-вишукувальних робіт на робочому інвентаризаційному плані зазначаються межі земельних ділянок, обмежень у їх використанні, обтяжень прав на земельні ділянки та угідь, отримані за результатами виконання топографо-геодезичних робіт, складаються поконтурні відомості з експлікацією, в яких зазначаються номери контурів, площа земельних ділянок, їх кадастрові номери (у разі наявності), площа угідь, що фактично використовуються на момент проведення інвентаризації, площа обмежень у їх використанні, обтяжень прав на земельні ділянки, а також зведений інвентаризаційний план у масштабі згідно з вимогами пункту 14 цього Порядку.

Зведений інвентаризаційний план складається з дотриманням умовних позначень. Межі охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель, водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, територій та об'єктів екомережі та інших обмежень у використанні земель позначаються штрихпунктирною чорною лінією.

Зведений інвентаризаційний план складається у разі, коли об'єктами інвентаризації є територія України, територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, масив земель сільськогосподарського призначення.

Зведений інвентаризаційний план не складається у разі інвентаризації окремої земельної ділянки (окремих земельних ділянок).

23. Окремо складаються переліки земельних ділянок (земель):

наданих у власність (користування) з присвоєнням кадастрових номерів;

наданих у власність (користування) без присвоєння кадастрових номерів;

не наданих у власність та користування у розрізі угідь;

що використовуються без документів, які посвідчують речові права на них;

що використовуються не за цільовим призначенням;

нерозподілених, невитребуваних земельних часток (паїв);

відумерлої спадщини.

Зазначені переліки узагальнюються у порівняльній таблиці із зазначенням у разі наявності розбіжностей, відповідно до якої готуються пропозиції щодо узгодження даних, отриманих за результатами проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, що посвідчують право на земельну ділянку, та Державному земельному кадастрі.

24. На зведеному інвентаризаційному плані зазначаються межі:

об'єкта інвентаризації;

адміністративно-територіальних одиниць, які ввійшли до складу об'єкта інвентаризації;

територій, визначених проектами формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад;

земельних ділянок, наданих у власність (користування);

земель і земельних ділянок, не наданих у власність (користування);

земельних ділянок, що використовуються без документів, які посвідчують речові права на них, або не за цільовим призначенням;

обмежень у використанні земельних ділянок;

обтяжень прав на земельні ділянки;

нерозподілених земельних ділянок, невитребуваних земельних часток (паїв);

земельних ділянок (земель) відумерлої спадщини;

угідь;

водних об'єктів і гідротехнічних споруд, дорожньої мережі, електромереж напругою 0,4 кВ і більше, продуктопроводів та інших об'єктів, навколо яких встановлюється обмежене використання земельних ділянок;

зрошуваних та осушуваних земель.

25. На зведеному інвентаризаційному плані чорним кольором зазначаються межі земельних ділянок згідно з документами, що посвідчують речові права на земельну ділянку, і Державним земельним кадастром; червоним кольором - межі земельних ділянок за результатами проведення інвентаризації земель.

26. За результатами проведення інвентаризації земель виконавцями розробляється технічна документація відповідно до статті 57 Закону України "Про землеустрій".

27. Технічна документація погоджується та затверджується в порядку, встановленому статтею 186 Земельного кодексу України.

28. Виконавці подають копії матеріалів, отриманих за результатами проведення інвентаризації земель, до місцевого фонду документації із землеустрою в паперовій та електронній (цифровій) формі.

29. Відомості, отримані за результатами інвентаризації земель, вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. N 1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., N 89, ст. 3598).



ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 червня 2019 р. N 476

ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. N 513 "Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель" (Офіційний вісник України, 2012 р., N 44, ст. 1701).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2013 р. N 154 "Про внесення змін до Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 2013 р., N 21, ст. 707).

3. Пункт 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. N 668 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1094"(Офіційний вісник України, 2016 р., N 79, ст. 2639).

4. Пункт 4 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 р. N 890 (Офіційний вісник України, 2017 р., N 96, ст. 2936).

____________

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP190476.html

Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне використання об'єктів тваринного світу як природних ресурсів загальнодержавного значення та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року N 459




ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

від 12 березня 2019 року N 107
Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державна регуляторна служба України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянула проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне використання об'єктів тваринного світу як природних ресурсів загальнодержавного значення та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року N 459" (далі - проект постанови), а також документи, що додаються до проекту постанови, надіслані Мінприроди листом від 31.01.2019 N 5/4.1-15/1240-19.

За результатами проведеного аналізу проекту постанови та аналізу регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон), Державна регуляторна служба України встановила:

проект постанови, як зазначено в аналізі регуляторного впливу, розроблено з метою встановлення механізму видачі дозволів на спеціальне використання об'єктів тваринного світу як природних ресурсів загальнодержавного значення для попередження самовільного та неконтрольованого вилучення з природного середовища об'єктів тваринного світу, а також виключення ризиків вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією.

Однак проект регуляторного акта не може бути погоджений з огляду на наявність таких зауважень.

I. Щодо змістовного наповнення проекту постанови

1. Проектом постанови пропонується затвердити Порядок видачі дозволів на спеціальне використання об'єктів тваринного світу як природних ресурсів загальнодержавного значення (далі - проект Порядку) та внести зміни до Порядку видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.92 N 459.

Пунктом 6 проекту Порядку передбачається, що видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу на спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про дозвільну систему).

Дозвіл на спеціальне використання об'єктів тваринного світу (далі - Дозвіл) встановлено пунктом 67 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України від 19.05.2011 N 3392-VI(далі - Перелік).

Статтею 1 Закону про дозвільну систему визначено, що документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Оскільки норми Закону про дозвільну систему поширюються лише на суб'єктів господарювання, пункт 6 проекту Порядку потребує доопрацювання в частині незастосування Закону про дозвільну систему на фізичних осіб.

2. Пунктом 6 проекту Порядку також пропонується встановити перелік документів, які додаються до заяви для отримання дозволу на спеціальне використання об'єктів тваринного світу.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону про дозвільну систему виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, зокрема, встановлюються строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі, перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, перелік та вимоги до документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Крім того, ні Закон України "Про тваринний світ", ні Закон України "Про мисливське господарство та полювання" не містять положень щодо переліку документів, які необхідно подати разом із заявою для отримання Дозволу.

3. Пунктом 7 проекту Порядку передбачається, що видача або надання повідомлення про відмову у видачі дозволу здійснюється протягом тридцяти робочих днів з дня надходження документів, необхідних для його видачі.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 41 Закону про дозвільну систему строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Вимогами Закону України "Про тваринний світ" не встановлено строку видачі Дозволу.

4. Пунктом 8 проекту Порядку передбачається погодження документації для отримання дозволу на спеціальне використання об'єктів тваринного світу з відповідними органами виконавчої влади.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 41 Закону про дозвільну систему основні вимоги до порядку видачі, переоформлення, анулювання документів дозвільного характеру поширюються на всі документи дозвільного характеру, у тому числі на дозвільні (погоджувальні) процедури, якщо інше не встановлено законом.

Законом України "Про тваринний світ" та іншими нормативно-правовими актами не передбачено необхідності одержання погоджень та обґрунтованих пропозицій щодо можливості видачі Дозволу, а отже відсутні правові підставі для запровадження у проекті Порядку відповідної процедури.

Крім того, дозвіл на переселення тварин у нові місця перебування, акліматизацію нових для фауни України видів диких тварин, а також на здійснення заходів щодо схрещування диких тварин є окремим документом дозвільного характеру, який передбачено пунктом 52 Переліку.

Тому пункти 8 - 10 проекту Порядку потребують доопрацювання.

5. Пунктом 13 проекту Порядку передбачається, що подання заяви та відповідних документів, видача або відмова у видачі дозволу здійснюється в паперовій та електронній формі (за вимогою).

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 41 Закону про дозвільну системуприйняття від суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи заяви про одержання (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру здійснюється адміністратором у центрі надання адміністративних послуг.

Заява про одержання (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру, що оформляється дозвільними органами, або декларація подається суб'єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою):

у паперовій формі особисто або поштовим відправленням - до адміністратора;

в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - портал електронних сервісів), оформлена згідно з вимогами законів у сфері електронних документів, - до дозвільного органу.

Документи в електронній формі подаються суб'єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою) через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України,

Відповідно до частини сімнадцятої статті 41 Закону про дозвільну систему документ дозвільного характеру відображається у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підлягає обов'язковому оприлюдненню на порталі електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Враховуючи зазначене, пункт 13 проекту Порядку необхідно доопрацювати в частині доповнення його положеннями про подання суб'єктом господарювання заяви про одержання (анулювання) дозволу до адміністратора або в електронній формі, а також видачу (відмову у видачі, анулювання) дозволу в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Також, враховуючи зазначене вище, пункт 14 проекту Порядку та додаток до проекту Порядку, яким затверджується форма дозволу на спеціальне використання об'єктів тваринного світу, не узгоджуються з законодавчими актами, що діють у даній сфері правового регулювання.

6. Пунктом 16 проекту Порядку передбачається, що користувач упродовж п'яти робочих днів з моменту направлення повідомлення до Держекоінспекції та вилучення з природного середовища тварини з метою надання порятунку має звернутися із заявою для отримання дозволу.

При цьому не конкретизовано дозвільний орган для звернення користувача в таких випадках.

Одночасно звертаємо увагу розробника на таке.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 41 Закону про дозвільну систему порядок видачі документів дозвільного характеру, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань записів про переоформлення, анулювання документів дозвільного характеру визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 N 47 "Про затвердження Порядку внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про ліцензування виду господарської діяльності, документи дозвільного характеру" встановлено, що документи в електронній формі подаються суб'єктом господарювання, уповноваженим ним органом (особою) через портал електронних сервісів за умови реєстрації користувача на порталі електронних сервісів з використанням кваліфікованого електронного підпису; рішення, прийняті дозвільним органом відповідно до Закону про дозвільну систему, оприлюднюються на порталі електронних сервісів у день їх прийняття за допомогою програмних засобів ведення порталу електронних сервісів.

Враховуючи вищевикладене, проект постанови потребує доопрацювання з урахуванням наданих зауважень та пропозицій.
II. Щодо аналізу регуляторного впливу

1. Наданий розробником аналіз регуляторного впливу до проекту постанови не у повній мірі відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 13 Методики результати проведення аналізу впливу регуляторного акта (далі - АРВ) викладаються письмово згідно з додатком 1 до цієї Методики.

Так, у розділі I "Визначення проблеми" АРВ згідно з вимогами Методики розробник повинен чітко визначити проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання, зокрема:

визначити причини її виникнення;

оцінити важливість зазначеної проблеми, зокрема навести дані у цифровому чи кількісному вимірі, що доводять факт існування проблеми і характеризують її масштаб;

визначити основні групи, на які вона справляє вплив;

обґрунтувати, чому проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів та діючих регуляторних актів;

оцінити важливість зазначеної проблеми, зокрема навести дані у цифровому чи кількісному вимірі, що доводять факт існування проблеми і характеризують її масштаб;

обґрунтувати, чому проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів та діючих регуляторних актів.

Разом з тим в АРВ до проекту постанови розробником жодним чином не проаналізовано існуюче правове регулювання правовідносин, щодо яких склалась проблема, не доведено, чому існуюче регулювання не вирішує проблему та потребує вдосконалення.

При визначенні проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, розробник обмежився лише формальним текстовим описом проблеми та не навів жодних даних у числовій формі, які б обґрунтовували наявність проблеми, визначали її масштаб та важливість.

Зазначене, в свою чергу, не відповідає вимогам статті 4 Закону, зокрема, принципу доцільності, оскільки розробником неналежним чином обґрунтована наявність проблеми, що потребує державного регулювання.

2. У розділі II "Цілі державного регулювання" АРВ розробник повинен чітко визначити мету державного регулювання, що має бути безпосередньо пов'язана з розв'язанням проблеми.

Однак, у зв'язку з тим, що проблема фактично не визначена, задекларована розробником ціль державного регулювання викладена формально та не є вимірюваною.

Зокрема, розробником не визначено індикаторів зменшення масштабів проблеми, що характеризувало б досягнення мети регулювання, а тому зробити висновок, чи є цілі реально досяжними, не вбачається можливим.

Таким чином, розробником порушено принцип адекватності, оскільки належним чином не обґрунтовано, наскільки обраний спосіб державного регулювання відповідає вирішенню існуючої проблеми та дозволить досягти поставлених цілей.

3. У розділі III "Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей" АРВ розробник повинен визначити всі можливі альтернативні способи вирішення існуючої проблеми, з яких обрати не менше двох альтернатив, стисло описати їх та оцінити вигоди і витрати держави та суб'єктів господарювання від застосування кожної з них.

Однак розробником не наведено належної кількості альтернативних способів досягнення цілей, чим порушено пункт 5 Методики, згідно якого при визначенні та оцінці прийнятних альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання наводяться не менше ніж два можливих способи.

Зазначене, в свою чергу, унеможливлює надання об'єктивної оцінки тому, наскільки обраний розробником спосіб державного регулювання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.

4. У зв'язку з неналежним опрацюванням попередніх розділів АРВ, у розділі IV "Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей" розробником не доведено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей, не проаналізовано причини відмови від застосування того чи іншого способу та аргументи на користь обраного.

Вказане є порушенням принципу ефективності, тобто забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

5. У розділі VI АРВ "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" розробником не обраховано витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта згідно з додатком 3 до Методики, що не дозволяє зробити висновок щодо забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави, та чи є обраний спосіб регулювання оптимальним з позиції мінімізації витрат держави.

6. У розділі VIII "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" розробником не враховано вимоги пункту 10 Методики.

Так, розробником наведено неповний перелік обов'язкових показників результативності регуляторного акта, визначених пунктом 10 Методики, та недостатню кількість додаткових показників, які безпосередньо характеризують його результативність.

Відповідно до пункту 10 Методики прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов'язковими з яких повинні бути:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

кількість суб'єктів господарювання;

розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання, пов'язаними з виконанням вимог акта;

рівень поінформованості суб'єктів господарювання.

Також необхідно навести не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта та які підлягають контролю (відстеження результативності).

7. У розділі IX АРВ "Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта" розробником не визначено заходів з проведення відстеження результативності регуляторного акта.

Порушення розробником вимог Закону та Методики в частині визначення показників результативності та заходів з проведення відстеження результативності регуляторного акта не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як передбачено статтею 10 Закону.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду положень проекту постанови та АРВ, встановлено, що проект розроблено з порушенням основних принципів державної регуляторної політики, а саме: доцільності, адекватності та ефективності, визначених статтею 4 Закону.

Крім цього, проект постанови не відповідає вимогам статті 8 Закону в частині підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики.

Ураховуючи викладене, керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону, Державна регуляторна служба України вирішила:

відмовити у погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне використання об'єктів тваринного світу як природних ресурсів загальнодержавного значення та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року N 459".




Голова Державної
регуляторної служби України

К. Ляпіна

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DP4704.html