Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне використання об'єктів тваринного світу як природних ресурсів загальнодержавного значення та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року N 459

ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 12 березня 2019 року N 107

Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державна регуляторна служба України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянула проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне використання об'єктів тваринного світу як природних ресурсів загальнодержавного значення та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року N 459" (далі - проект постанови), а також документи, що додаються до проекту постанови, надіслані Мінприроди листом від 31.01.2019 N 5/4.1-15/1240-19.

За результатами проведеного аналізу проекту постанови та аналізу регуляторного впливу на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон), Державна регуляторна служба України встановила:

проект постанови, як зазначено в аналізі регуляторного впливу, розроблено з метою встановлення механізму видачі дозволів на спеціальне використання об'єктів тваринного світу як природних ресурсів загальнодержавного значення для попередження самовільного та неконтрольованого вилучення з природного середовища об'єктів тваринного світу, а також виключення ризиків вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією.

Однак проект регуляторного акта не може бути погоджений з огляду на наявність таких зауважень.

I. Щодо змістовного наповнення проекту постанови

1. Проектом постанови пропонується затвердити Порядок видачі дозволів на спеціальне використання об'єктів тваринного світу як природних ресурсів загальнодержавного значення (далі - проект Порядку) та внести зміни до Порядку видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.92 N 459.

Пунктом 6 проекту Порядку передбачається, що видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу на спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про дозвільну систему).

Дозвіл на спеціальне використання об'єктів тваринного світу (далі - Дозвіл) встановлено пунктом 67 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України від 19.05.2011 N 3392-VI(далі - Перелік).

Статтею 1 Закону про дозвільну систему визначено, що документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Оскільки норми Закону про дозвільну систему поширюються лише на суб'єктів господарювання, пункт 6 проекту Порядку потребує доопрацювання в частині незастосування Закону про дозвільну систему на фізичних осіб.

2. Пунктом 6 проекту Порядку також пропонується встановити перелік документів, які додаються до заяви для отримання дозволу на спеціальне використання об'єктів тваринного світу.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону про дозвільну систему виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, зокрема, встановлюються строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі, перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, перелік та вимоги до документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Крім того, ні Закон України "Про тваринний світ", ні Закон України "Про мисливське господарство та полювання" не містять положень щодо переліку документів, які необхідно подати разом із заявою для отримання Дозволу.

3. Пунктом 7 проекту Порядку передбачається, що видача або надання повідомлення про відмову у видачі дозволу здійснюється протягом тридцяти робочих днів з дня надходження документів, необхідних для його видачі.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 41 Закону про дозвільну систему строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Вимогами Закону України "Про тваринний світ" не встановлено строку видачі Дозволу.

4. Пунктом 8 проекту Порядку передбачається погодження документації для отримання дозволу на спеціальне використання об'єктів тваринного світу з відповідними органами виконавчої влади.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 41 Закону про дозвільну систему основні вимоги до порядку видачі, переоформлення, анулювання документів дозвільного характеру поширюються на всі документи дозвільного характеру, у тому числі на дозвільні (погоджувальні) процедури, якщо інше не встановлено законом.

Законом України "Про тваринний світ" та іншими нормативно-правовими актами не передбачено необхідності одержання погоджень та обґрунтованих пропозицій щодо можливості видачі Дозволу, а отже відсутні правові підставі для запровадження у проекті Порядку відповідної процедури.

Крім того, дозвіл на переселення тварин у нові місця перебування, акліматизацію нових для фауни України видів диких тварин, а також на здійснення заходів щодо схрещування диких тварин є окремим документом дозвільного характеру, який передбачено пунктом 52 Переліку.

Тому пункти 8 - 10 проекту Порядку потребують доопрацювання.

5. Пунктом 13 проекту Порядку передбачається, що подання заяви та відповідних документів, видача або відмова у видачі дозволу здійснюється в паперовій та електронній формі (за вимогою).

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 41 Закону про дозвільну системуприйняття від суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи заяви про одержання (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру здійснюється адміністратором у центрі надання адміністративних послуг.

Заява про одержання (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру, що оформляється дозвільними органами, або декларація подається суб'єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою):

у паперовій формі особисто або поштовим відправленням - до адміністратора;

в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - портал електронних сервісів), оформлена згідно з вимогами законів у сфері електронних документів, - до дозвільного органу.

Документи в електронній формі подаються суб'єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою) через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України,

Відповідно до частини сімнадцятої статті 41 Закону про дозвільну систему документ дозвільного характеру відображається у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підлягає обов'язковому оприлюдненню на порталі електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Враховуючи зазначене, пункт 13 проекту Порядку необхідно доопрацювати в частині доповнення його положеннями про подання суб'єктом господарювання заяви про одержання (анулювання) дозволу до адміністратора або в електронній формі, а також видачу (відмову у видачі, анулювання) дозволу в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Також, враховуючи зазначене вище, пункт 14 проекту Порядку та додаток до проекту Порядку, яким затверджується форма дозволу на спеціальне використання об'єктів тваринного світу, не узгоджуються з законодавчими актами, що діють у даній сфері правового регулювання.

6. Пунктом 16 проекту Порядку передбачається, що користувач упродовж п'яти робочих днів з моменту направлення повідомлення до Держекоінспекції та вилучення з природного середовища тварини з метою надання порятунку має звернутися із заявою для отримання дозволу.

При цьому не конкретизовано дозвільний орган для звернення користувача в таких випадках.

Одночасно звертаємо увагу розробника на таке.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 41 Закону про дозвільну систему порядок видачі документів дозвільного характеру, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань записів про переоформлення, анулювання документів дозвільного характеру визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 N 47 "Про затвердження Порядку внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про ліцензування виду господарської діяльності, документи дозвільного характеру" встановлено, що документи в електронній формі подаються суб'єктом господарювання, уповноваженим ним органом (особою) через портал електронних сервісів за умови реєстрації користувача на порталі електронних сервісів з використанням кваліфікованого електронного підпису; рішення, прийняті дозвільним органом відповідно до Закону про дозвільну систему, оприлюднюються на порталі електронних сервісів у день їх прийняття за допомогою програмних засобів ведення порталу електронних сервісів.

Враховуючи вищевикладене, проект постанови потребує доопрацювання з урахуванням наданих зауважень та пропозицій.
II. Щодо аналізу регуляторного впливу

1. Наданий розробником аналіз регуляторного впливу до проекту постанови не у повній мірі відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 13 Методики результати проведення аналізу впливу регуляторного акта (далі - АРВ) викладаються письмово згідно з додатком 1 до цієї Методики.

Так, у розділі I "Визначення проблеми" АРВ згідно з вимогами Методики розробник повинен чітко визначити проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання, зокрема:

визначити причини її виникнення;

оцінити важливість зазначеної проблеми, зокрема навести дані у цифровому чи кількісному вимірі, що доводять факт існування проблеми і характеризують її масштаб;

визначити основні групи, на які вона справляє вплив;

обґрунтувати, чому проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів та діючих регуляторних актів;

оцінити важливість зазначеної проблеми, зокрема навести дані у цифровому чи кількісному вимірі, що доводять факт існування проблеми і характеризують її масштаб;

обґрунтувати, чому проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів та діючих регуляторних актів.

Разом з тим в АРВ до проекту постанови розробником жодним чином не проаналізовано існуюче правове регулювання правовідносин, щодо яких склалась проблема, не доведено, чому існуюче регулювання не вирішує проблему та потребує вдосконалення.

При визначенні проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, розробник обмежився лише формальним текстовим описом проблеми та не навів жодних даних у числовій формі, які б обґрунтовували наявність проблеми, визначали її масштаб та важливість.

Зазначене, в свою чергу, не відповідає вимогам статті 4 Закону, зокрема, принципу доцільності, оскільки розробником неналежним чином обґрунтована наявність проблеми, що потребує державного регулювання.

2. У розділі II "Цілі державного регулювання" АРВ розробник повинен чітко визначити мету державного регулювання, що має бути безпосередньо пов'язана з розв'язанням проблеми.

Однак, у зв'язку з тим, що проблема фактично не визначена, задекларована розробником ціль державного регулювання викладена формально та не є вимірюваною.

Зокрема, розробником не визначено індикаторів зменшення масштабів проблеми, що характеризувало б досягнення мети регулювання, а тому зробити висновок, чи є цілі реально досяжними, не вбачається можливим.

Таким чином, розробником порушено принцип адекватності, оскільки належним чином не обґрунтовано, наскільки обраний спосіб державного регулювання відповідає вирішенню існуючої проблеми та дозволить досягти поставлених цілей.

3. У розділі III "Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей" АРВ розробник повинен визначити всі можливі альтернативні способи вирішення існуючої проблеми, з яких обрати не менше двох альтернатив, стисло описати їх та оцінити вигоди і витрати держави та суб'єктів господарювання від застосування кожної з них.

Однак розробником не наведено належної кількості альтернативних способів досягнення цілей, чим порушено пункт 5 Методики, згідно якого при визначенні та оцінці прийнятних альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання наводяться не менше ніж два можливих способи.

Зазначене, в свою чергу, унеможливлює надання об'єктивної оцінки тому, наскільки обраний розробником спосіб державного регулювання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.

4. У зв'язку з неналежним опрацюванням попередніх розділів АРВ, у розділі IV "Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей" розробником не доведено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей, не проаналізовано причини відмови від застосування того чи іншого способу та аргументи на користь обраного.

Вказане є порушенням принципу ефективності, тобто забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

5. У розділі VI АРВ "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" розробником не обраховано витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта згідно з додатком 3 до Методики, що не дозволяє зробити висновок щодо забезпечення балансу інтересів суб'єктів господарювання та держави, та чи є обраний спосіб регулювання оптимальним з позиції мінімізації витрат держави.

6. У розділі VIII "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" розробником не враховано вимоги пункту 10 Методики.

Так, розробником наведено неповний перелік обов'язкових показників результативності регуляторного акта, визначених пунктом 10 Методики, та недостатню кількість додаткових показників, які безпосередньо характеризують його результативність.

Відповідно до пункту 10 Методики прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов'язковими з яких повинні бути:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

кількість суб'єктів господарювання;

розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання, пов'язаними з виконанням вимог акта;

рівень поінформованості суб'єктів господарювання.

Також необхідно навести не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта та які підлягають контролю (відстеження результативності).

7. У розділі IX АРВ "Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта" розробником не визначено заходів з проведення відстеження результативності регуляторного акта.

Порушення розробником вимог Закону та Методики в частині визначення показників результативності та заходів з проведення відстеження результативності регуляторного акта не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як передбачено статтею 10 Закону.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду положень проекту постанови та АРВ, встановлено, що проект розроблено з порушенням основних принципів державної регуляторної політики, а саме: доцільності, адекватності та ефективності, визначених статтею 4 Закону.

Крім цього, проект постанови не відповідає вимогам статті 8 Закону в частині підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики.

Ураховуючи викладене, керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону, Державна регуляторна служба України вирішила:

відмовити у погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне використання об'єктів тваринного світу як природних ресурсів загальнодержавного значення та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року N 459".




Голова Державної
регуляторної служби України

К. Ляпіна

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DP4704.html