Юлія Чернєва має два спеціальні захисні костюми для роботи у небезпечній обстановці.
Юлія Чернєва шістнадцять років пропрацювала у банківській сфері, але у жовтні 2018 року кардинально змінила фах. Тепер вона — перша і поки що єдина на всю країну жінка на посаді хімік-рятувальник у Держслужбі з надзвичайних ситуацій
Юлія Чернєва шістнадцять років пропрацювала у банківській сфері, але у жовтні 2018 року кардинально змінила фах. Тепер вона — перша і поки що єдина на всю країну жінка на посаді хімік-рятувальник у Держслужбі з надзвичайних ситуацій.
Юлія Чернєва має довге чорне волосся, гарну усмішку й трохи соромиться давати інтерв'ю. Зізнається: поки що це — чи не єдине, до чого ще не встигла звикнути на своїй роботі.
Жінка з родиною — а вона заміжня та має двох синів — переїхала до Києва у 2017-му з Дніпра, де жила певний час. Саме тоді, наприкінці грудня, Кабінет міністрів скасував наказ, який забороняв жінкам займати певні посади, аргументуючи це ризиком і небезпекою для здоров’я. Після цього Державна служба з надзвичайних ситуацій відкрила кілька вакансій, серед яких була і «хімік-рятувальник».
Читайте також:
Доводиться діяти навпомацки. Як працює перша в Україні жінка-водолаз у Держслужбі з надзвичайних ситуаційЕкономіст за фахом, Юлія більше не хотіла повертатися на роботу в банк, тож, ризикнула. Тепер її посада називається так: хімік відділення радіаційно-хімічного та біологічного захисту групи радіаційного, хімічного та біологічного захисту частини спеціальних рятувальних робіт аварійно-рятувального загону спецпризначення Головного управління ДСНС України у Києві.
На цій посаді жінка працює трошки більше, ніж півроку. Каже: для того, аби змінити сферу діяльності, насамперед було потрібно бажання. Крім того — здати екзамени.
«Це були звичайні іспити: математика, українська мова, фізична підготовка. Якщо є бажання, всі ці іспити можна скласти. Після цього — навчання, протягом якого опановується нова професія», — каже Юлія. Головне фахове навчання у неї ще попереду — буде вчитися у Харкові.
Коли Юлія прийшла в ДСНС, стала першою жінкою в Україні на посаді «хімік-рятувальник». Досі інших жінок такого фаху, крім неї, в країні не існує. У частині, де вона працює, є й інші жінки, але на інших посадах: диспетчери, медики.
«Але якщо говорити про професії, пов’язані з витривалістю, ризиком, то це тільки я і водолазка Оксана Чехместренко, — говорить Юлія. — Якось мені у соцмережі писала дівчина, цікавилася тим, що треба, аби піти працювати на таку посаду, як у мене. Але чи ходила вона на співбесіду, чи намагалася справді отримати роботу тут — я не знаю».
![]()
Юлія Чернєва демонструє рятувальний автомобіль, на якому вона з колегами їздить на виклики. / Фото: Олександра Горчинська, НВ
Каже, що нещодавно була гостею конференції, на якій обговорювали професії, що раніше вважалися «не жіночими». Також говорили і про фемінітиви, необхідність впровадження яких дуже жваво обговорюють останнім часом. Юлія говорить, що вона не проти використання фемінітивів, проте на державному рівні ці зміни ще не відбулися. Тож вона і досі «хімік», а не «хімікиня».
Питаю, як відреагували колеги-чоловіки, коли дізналися, що з ними тепер працюватиме жінка. Співрозмовниця усміхається: «Спершу сказали: навіщо це нам треба? Але потім ми познайомилися, потоваришували, тож усе добре».
Графік роботи — доба через три. Аби підтримувати форму, займається спортом у місцевій пожежній команді. Співрозмовниця зізнається: робота подобається їй також і тим, що трошки небезпечна. Також приваблює можливість допомагати людям.
Можемо виїжджати в Чорнобиль, наприклад, якщо там горітимуть ліси
В Києві знаходиться більше 40 хімічно-небезпечних об'єктів: заводи, підприємства, виробництва тощо. Юлія з колегами виїжджає на ці об'єкти, якщо звідти надходять виклики, або запити населення. Наприклад, якщо треба виміряти наявність хімічних речовин у повітрі, перевірити радіаційний стан.
«Під час кожної зміни є якісь виклики. То якісь цистерни з речовиною треба перевірити, то якийсь запах відчули і занепокоїлися… Нещодавно їздили на завод по утилізації побутових відходів, наприклад», — пояснює співрозмовниця.
Для роботи має кілька спеціальних костюмів, які використовує в залежності від ситуації, від того, що саме треба вимірювати. Легший варіант вироблений у Німеччині й застосовується, якщо йдеться про різноманітні біологічні зараження, наприклад, віруси, також — якщо треба працювати в умовах радіаційного пилу.
Ще один костюм — для більш серйозних випадків. Вироблений у Швеції, важить 4 кг, дихальний апарат, який зберігається в машині — ще 12 кг. Костюм захищає від більш ніж чотирьохсот видів хімічних речовин.
![]()
Юлія в захисному костюмі. / Фото: Прес-служба ДСНС
«В залежності від обставин ми оцінюємо зону ураження і вирішуємо, що саме надягатимемо», — додає Юлія.
Автомобіль-лабораторія, на якому виїжджають хіміки, також оснащений спеціальним обладнанням. У надважких випадках, якщо рівень забруднення повітря буде дуже високий, команда навіть може не виходити з авто, аби зробити необхідні заміри. Це зроблять спеціальні вмонтовані датчики, розповідає керівник Юлії, начальник відділення, старший лейтенант Олександр Мартиненко.
Загалом тут працює п’ятеро осіб —- включно із Юлею та її керівником. Обслуговують не лише Київ, а і область. Такі відділення є по всій Україні — по одному на обласний центр.
«Можемо виїжджати в Чорнобиль, наприклад, якщо там горітимуть ліси, для того, аби замірювати радіаційний фон», — розповідає Юлія.
В Чорнобилі є своя рятувальна частина, яка може швидко зреагувати в разі потреби. Проте у разі чогось надзвичайного та масштабного можуть мобілізувати й групу з Києва.
Цікавлюся, чи дивилися мої співрозмовники американський серіал Чорнобиль від НВО, який вийшов нещодавно і сколихнув увесь світ.
«Ще ні, — каже Юлія. — Чекала, коли вийдуть уже всі серії. Цікаво буде поглянути на це з точки зору експерта».
