ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

18 червня 2019

В лесных пожарах безвозвратно исчезают уникальные биологические виды

Запрет на посещение лесов в засушливые периоды весны, лета и осени стал для белорусов обычным явлением. Такое ограничение свидетельствует о том, что в поджогах (умышленных или случайных) чаще всего виноваты люди. Так, весной этого года в Республиканском ландшафтном заказнике «Ольманские болота», расположенном в Столинском районе Брестской области, случился масштабный пожар, который пришел из соседней Украины и уничтожил все живое на территории более 400 га. Причины возгораний могут быть разные — весенние палы, летняя жара и неосторожно брошенный окурок, осенние посещения леса, связанные со сбором ягод и грибов. Результат же один — уничтожение биотопов и длительный период биологической реставрации.



Последствия для самых беззащитных

Пожары остаются одним из самых ужасных явлений в природе. Они уничтожают места обитания живых организмов, в том числе приводят к гибели значительного количества насекомых. В первую очередь от высоких температур погибают нелетающие формы, а также яйца, личинки и куколки. Анатолий Кулак, ведущий научный сотрудник лаборатории наземных беспозвоночных животных ГНПО «НПЦ НАН Беларуси по биоресурсам», кандидат биологических наук, говорит, что пожары могут иметь и опосредованное влияние на насекомых через преобразование микростаций покоя и зимовки (выгорание кочек, стеблей растений):
— Например, в заказнике «Ольманские болота», который представляет собой крупнейший в Европе участок полесской мозаики разнообразных болот и лесов, пожары привели к усыханию сосны на болоте. А эти деревья являются образующим фактором окружающей среды для жизни популяций краснокнижного вида бабочек — сатира ютты. Данный вид живет на болотах исключительно на участках с разреженной сосной, на которую бабочки присаживаются для отдыха. В настоящее время состояние популяции этого редкого вида в заказнике неизвестно.
Анатолий Викторович называет настоящей дикостью поджоги живых дуплистых деревьев, которые иногда заканчиваются возгоранием целых лесных массивов:
— В дуплах гнездятся не только совы и шершни, но и огромное количество видов полезных и редких насекомых, многие из которых находятся под режимом специальной охраны. Например, жуки: восковик-отшельник, бронзовка большая зеленая, восковик-пестряк изменчивый. В 2007 году в окрестностях деревни Пхов (Гомельская область) такой пожар уничтожил среду обитания целой череды бабочек, которые охраняются во многих странах Европы: зеновниковой иволги, черноватой голубянки, голубянок алькон и орион. Три первых вида охраняются в Беларуси.
Возможно, именно из-за пожаров на стыке XX и XXI веков остановилось существование редких перламутровок фриги и фреи на болоте Улица в Стародорожском районе Минской области. Необходимо помнить, что даже брошенная стеклянная бутылка может сработать как оптическая линза, которая собирает солнечные лучи в тонкий горячий пучок света, способный зажечь торф или сухой лесной опад.

Луговое разнотравье

Большинство видов дневных бабочек, пчелы, шмели, мухи и другие насекомые в умеренных широтах держатся луговой растительности, окраин лесов, заброшенных пустырей — здесь взрослые насекомые находят себе и своим потомкам пропитание. Но тысячи уголков нашей страны становятся беднее из-за весеннего выжигания сухой травянистой растительности. «Хозяева», думая облагородить и удобрить золой покосы, через десяток лет ежегодного выжигания растительности получают совсем не то, что ожидали: вместо богатых укосов трав — бедные земли. Дело в том, что корни и семена многих трав выгорают, гибнут насекомые — опылители цветковых растений, а также полезные рыхлители почвы — дождевые черви и клубенковые бактерии. В результате получаются территории с низкопродуктивными жесткими травами, которые потом покрываются сорняками, а затем и вовсе забрасываются и зарастают кустарниками и деревьями.

Но территория нашей страны расположена в лесной зоне, где лугам отведена второстепенная роль. Коренные луга в Беларуси раскинулись только там, где деревья не находят хороших условий для существования — в поймах рек. Поэтому обкошивание полян, окраин лесов, холмов с крутыми склонами, выпас животных в таких местах на протяжении многих веков освобождали землю от древесно-кустарниковой растительности.

С конца ХХ века площадь мелкоконтурных лугов в Беларуси сократилась в несколько раз, такие участки сильно поросли кустарником, постепенно превращаясь в лес. Сегодня бывшие луга, которые стали никому не нужны, открытые склоны холмов активно покрываются густыми лесопосадками. Параллельно изменению растительности происходит и изменение видового состава и потеря уникальности сообществ насекомых (значительно снизилось количество дневных бабочек, пчел, шмелей — опылителей цветковых растений).



Брнзаўка зялёная.

Палы под контролем

Удивительно, но природа «знает» и целебные для биологического разнообразия свойства пожаров. Примером для ученых послужили саванны, покрытые травянистой и сильно прореженной древесно-кустарниковой растительностью в субэкваториальном поясе с резким разделением года на сезоны дождей и засухи. Растения, которые растут в саваннах, и животные, которые там обитают, адаптированы к природным пожарам — их эволюция происходила под «контролем» огня. Теперь ученые успешно реконструируют ценные травянистые сообщества, используя направленные палы. Большой позитивный опыт в этом деле есть в центральных и южных областях Европейской России при реставрации степных экосистем.

Не обошли стороной тему «терапевтического» эффекта пожаров на природные сообщества и белорусские ученые. Опытным путем они доказали, что в условиях достаточного увлажнения ранние (по последнему снегу), периодические направленные палы на низинных болотах приводят к уменьшению нежелательно больших площадей кустарников и тростника. Это улучшает условия проживания для многих редких видов животных (например, вертлявой камышевки).

Отметим, что в отдельных случаях и вне болот контролируемые пожары на небольших территориях увеличивают мозаичность ландшафтов и биоразнообразие. Например, древостой широколиственных пород и сосны, поврежденной или ослабленной пожарами, в заказнике «Ольманские болота» является прекрасным субстратом для развития многих видов насекомых из Красной книги Беларуси и Красного списка Международного союза охраны природы. Здесь отмечены восемь краснокнижных видов жесткокрылых, развивающиеся в поврежденной древесине. Причем пять из них, с жуком-оленем и изменчивым пестряком включительно, стали относительно обычными для заказника. Однако при рассмотрении долгосрочного развития этих видов палы вредны, поскольку слишком частые пожары, скорее всего, подрывают восстановление кормовой базы и негативно влияют на развитие личинок.
— Некоторое время назад, — вспоминает Анатолий Кулак, — рядом с Минском, возле деревни Колодищи, существовал военный полигон, на территории которого жили природные сообщества, необычайно богатые краснокнижные и редкие для Европы виды. После прекращения учебных военных действий началось естественное зарастание открытых луговин и вересковых пустошей ивой, сосной, осиной, березой. Сейчас все реже и реже там встречаются орхидеи ятрышник обожженный, пылкоголовник длиннолистый, арника горная, лилия кудрявая ( «царские кудри») и многие другие редкие растения. Практически исчезли редкие голубянка алексис, шашечница, махаон. А пока только здесь со всей территории Беларуси обнаружены чрезвычайно редкая в Европе ночная бабочка — пяденица. В свое время ботаники и энтомологии рекомендовали присоединить эту уникальную территорию к соседнему биологическому заказнику «Глебкавка» и прописать для нее проведение научно обоснованных мелкоконтурных палов. Но даже такие направленные палы не могут полноценно заменить покосы и выпас крупного рогатого скота.
История пожаров на Ольманах

Неконтролируемое посещение человеком в совокупности с экстремальными погодно-климатическими условиями последних лет привели к опустошительным лесным и торфяным пожарам, которые уничтожили биоразнообразие на значительной части особо охраняемой природной территории Ольманских болот. Белорусские ученые Сергей Русецкий, Дмитрий Жилинский и Дмитрий Грумо из Института экспериментальной ботаники имени В. Ф. Купревича НАН Беларуси на основе архива программы Lаndsаt выполнили реконструкцию истории пожаров на территории этого лесоболотного комплекса за период 1985-2018 годов.

Они выяснили, что наиболее интенсивные пожары проходили в 1995 году (10,7 тыс. га), 2002-м (12,4 тыс. га) и 2015-м (13,4 тыс. га). Также было установлено, что основные участки локализации огня расположены в южном, западном и восточном секторах ООПТ. Ученые обнаружили, что в годовом цикле пожары наблюдаются с конца марта и до начала декабря. Пик приходится на сентябрь — вероятно, это связано с наиболее низким уровнем стояния болотных вод и со сбором клюквы в этих местах.



Результаты анализа карты пожароустойчивости растительного покрова (в пределах Ольманских болот) показали, что к 1-му классу (наименее устойчивая растительность) относятся 5,2% территории; к 2-му (неустойчивая) — 14,8%; к 3-му (среднеустойчивая) — 35,2%; к 4-му (устойчивая) — 22,5% и к 5-му (наиболее устойчивая) — 22,3%.

Растительные сообщества с высоким потенциалом природной пожарной опасности (1-й, 2-й класс устойчивости) распространены относительно равномерно по всей территории тестового полигона. На основе зонирования территории по классам пожарной устойчивости ученые разработали комплекс мер по снижению риска возникновения внештатных ситуаций на территории лесоболотного комплекса «Ольманские болота».

Ольга ПРОЛЮК

Фото Анатолия КУЛАКА
18.06.2019 15:17
Автор:
Вольга Пралюк

На пожежну охорону лісів Кіровоградщини виділено майже 3 мільйони гривень


Про заходи щодо запобігання та протидії масовим пожежам лісів, торфовищ, сільськогосподарських угідь у літній період 2019 року поінформував заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Сердюк - повідомляє сайт Кіровоградської ОДА.

Олег Сердюк зауважив, що за 2018 рік лісогосподарськими підприємствами на охорону лісів від пожеж використано 2,7 млн. грн. власних коштів. Цього року заплановали 2,8 млн. грн. На випадок гасіння великих пожеж у кожному лісництві заготовлено по 200 л паливно-мастильних матеріалів. Крім того, на підприємствах створені оперативні мобільні групи, які постійно здійснюють патрулювання лісових масивів та команди пожежогасіння у складі майже 300 осіб. Підприємства забезпечені пожежним інвентарем, а також мають 2 пожежних автомобіля, 2 автомобілі пристосованих для гасіння лісових пожеж та 3 пожежних модуля на базі УАЗ. На ДП «Світловодський ЛГ» функціонує лісова пожежна станція 1 типу оснащення, де на пожежонебезпечний період формується команда в кількості 25 чоловік.

За словами Олега Сердюка, щороку основна кількість пожеж виникає з вини населення. Однак найбільшу загрозу лісам створює спалювання пожнивних залишків на полях, що заборонено у період високої пожежної небезпеки.

Дитинча оленя, забране з лісу і віддане «у добрі руки» в Житомирській області, спробують повернути в природне середовище



Новонароджене дитинча оленя, знайдене 15 червня в лісі біля траси в Коростишівському районі Житомирської області та віддане на виходжування у приватне обійстя, необхідно повернути в природне середовище.

Про це у коментарі Житомир.info 18 червня сказав завідувач сектору мисливського господарства Житомирського обласного управління лісомисливського господарства Роман Логвінчук.

«Я вже казав, і ще раз повторю: не можна забирати новонароджену тваринку, козеня, лосеня чи зайченя, з того місця, де ви його знайшли. Будь-яка дика тварина, косуля чи лосиха, яка привела дитинча, на деякий час залишає його на тому ж місці, і воно нікуди не йде. Воно не має запаху, на нього не нападуть хижаки, воно сидить і чекає маму. Так передбачено природою. Мати десь є поруч, але вона боїться виходити до людей. У будь-якому випадку мати його знайде, вона десь неподалік. Якби воно було поранене, інша справа», - каже завсектору.

Зі слів лісівника, у соцмережі, де розповсюдили інформацію про малюка, немає контактів людей, які його прихистили. Тому він вийшов на контакт із директором мисливського господарства, якому можуть належати угіддя, де знайшли оленятко.

«Я зв’язався з директором мисливського господарства, ТОВ «Хантер» з Коростишівського району, за яким закріплені ці угіддя. Два роки тому в Угорщині вони закупили оленя європейського, перетримували у вольєрі, а потім випустили на природу. І вже другий рік ці олені дають приплід. Більше всього, це привела олениха з цього стада. Я зателефонував керівнику, щоб він через соцмережі спробував знайти, куди його забрали. На фото – якась закрита приватна територія, підлога вкрита плиткою, умови, далекі від бажаних. У мисливського господарства є всі умови і фахівці, які зможуть доглянути за оленям, і воно ростиме у природному середовищі», - сказав Роман Логвінчук.

Він закликав людей не вилучати з лісу дитинчат диких тварин і не робити поспішних висновків, що з матерями сталося щось погане.

«Люди, які забрали оленя, не мали злого умислу, я це розумію, але доведіть до людей, що цього робити не слід. Якщо виникли якісь сумніви, приїдьте на другий день і подивіться. Диким тваринам шкодить надмірна увага», - переконаний фахівець.

Адміністратори сторінки «Коти, собаки в хороші руки, Житомир Житомирська область» у фейсбук запитання щодо локалізації території, куди забрали дитинча, проігнорували.

Нагадаємо, 15 червня 2019 в лісі під Коростишевом знайшли оленятко, а менш як через добу розшукали людей, які надали тваринці тимчасовий прихисток.

Як повідомляв Житомир.info, 2017 році жителі Романівського району Житомирської області прихистили оленя, чию матір убили браконьєри, а в травні 2019 року на Польовій у Житомирі підібрали совеня, що випало з гнізда. Пташеня забрали на виховання і вчать самостійно добувати їжу.

Житомир.info
18 червня 2019, 14:12

Лісову охорону обласного управління озброїли відеореєстраторами

Лісову охорону обласного управління озброїли відеореєстраторами

Зловити підозрюваного в порушенні лісового чи мисливського законодавства на місці злочину, навіть коли є незаперечні докази, – це половина справи. Головне – довести вину в суді, притягнувши порушника до відповідальності.

Наразі дуже багато справ лісового та мисливського браконьєрства мають статус нерозкритих чи таких, що перебувають у провадженні або ж закриті. Нерідко, заповнивши первинні документи – протоколи, акти про правопорушення, в судах вони часто розбиваються об недостатню доказову базу – порушники, визнавши себе винними та засвідчивши своїми підписами в протоколах, складених працівниками лісової охорони, в судах здебільшого заявляють про те, що їх змушували визнати себе винними, при цьому лісоохоронці нібито чинили залякувальні міри стосовно них, відтак в основному виступають жертвами, а не злочинцями.

Аби поліпшити ситуацію щодо притягнення винних до відповідальності в законодавчій площині, спеціалістів відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів обласного управління лісового та мисливського господарства озброїли відеореєстраторами.
Наразі рейдова бригада, яка виїжджає на патрулювання без супроводу спецпідрозділу працівників поліції, матиме спеціальний пристрій для здійснення фото, аудіо та відеофіксації для проведення повного запису в разі виявлення порушників лісового та мисливського законодавства. Згодом планується збільшити кількість відеореєстраторів у кількості пропорційній до кількості рейдових бригад.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
https://te.20minut.ua/Vid-Chytachiv/lisovu-ohoronu-oblasnogo-upravlinnya-ozbroyili-videoreestratorami-10891224.html

ЛІСОВА СПРАВА В НАДІЙНИХ РУКАХ

Учні шкільного лісництва «Лісові бджілки» другої Перемишлянської школи імені Омеляна Ковча проводять канікули у спілкуванні з лісом.

Днями школярі відвідали Перемишлянське лісництво Бібрського лісгоспу. На садибі лісництва, як добрих друзів, їх зустрів лісничий Іван Голод. Спочатку були теоретичні заняття. Лісничий розказав про те, як вирощується садивний матеріал для відновлення лісів, які породи ростуть на Перемишлянщині, біологію їхнього розвитку. При огляді теплиць, де вирощуються модрина європейська та смерека дітям детально розказали, як готується грунт та насіння до посіву, поділились секретами догляду за посівами. З теплиць перейшли до посівного відділення розсадника, де їх зустріли зелені рядочки сіянців дуба звичайного. Гостинні господарі не забули показати дітям і короби, де висаджені живці різних декоративних порід, поділились секретами живцювання та доглядів за ними.

Пройшовши курс теорії, учні шкільного лісництва на практиці закріпили здобуті знання. Одні взялись прополювати рядки сіянців дуба звичайного, другі працювали в теплиці, інші проводили догляд за шкілкою декоративних рослин. Всі працювали дружно і з ентузіазмом. 

Від перебування в лісництві учні та лісівники отримали взаємне задоволення, адже лісівникам небайдуже до того, хто прийме від них трудову естафету і чи зможуть їхні діти та онуки не лише зберегти створені ліси, а й примножити їх. Безпосередньою участю дітей у заходах із створення та збереження лісів виховуються справжні природолюби і не виключено – майбутні професіонали лісової справи. Загалом лісівники сподіваються, що свою працю вони передадуть в надійні руки.

Надруковано 18.06.2019

Про результати виконання економічної частини угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2018 році та завдання на 2019 рік

Резюме

В аналітичній записці розглядаються стан виконання відповідними державними органами завдань щодо підготовки та введення в дію окремих правових документів, передбачених програмою імплементації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС на 2018 рік, їхній вплив на економічний стан країни, а також проблеми, які виникають у процесі розвитку зовнішньоекономічних стосунків з країнами ЄС в нових умовах.

Записку підготовлено на основі матеріалів власного аналізу поточної інформації; дискусії в рамках «круглого столу» на тему «Угода про асоціацію між Україною та ЄС: пріоритети внутрішньої політики та вплив зовнішніх чинників», організованого НІСД спільно з Українським інститутом публічної політики; робочих зустрічей з відповідальними за напрямки європейської інтеграції Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, керівництвом торговельно-економічного відділу Представництва Європейської Комісії в Україні, а також моніторингу імплементації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС в рамках проекту «Сусіди Європейського Союзу: Україна» інформаційної програми ГО «Український центр європейської політики».

Про результати виконання економічної частини угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2018 році та завдання на 2019 рік

Як неодноразово наголошувалося в аналітичних матеріалах Національного інституту стратегічних досліджень (аналітична записка «Щодо результатів імплементації Угоди про асоціацію з ЄС у 2015 році та завдань для державних органів України», Лист від 26 січня 2016 року вих. № 293/80), Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – УА), є для України не лише одним із міжнародних юридично зобов’язуючих документів, а й потужним стимулом для реалізації необхідних реформ та інституційних перетворень в економіці. Її імплементація означає не лише розробку та введення в дію окремими органами влади правових норм у відповідності до узгодженого графіку адаптації європейського законодавства, поступове наближення національного законодавства до положень acquis communautaire ЄС, але й створення реальних умов для впровадження цих норм у життя та забезпечення їхнього позитивного впливу на економічну ситуацію в країні.

Оскільки прогрес виконання заходів можна виміряти та зафіксувати, співвідношення виконаних завдань до загальної кількості завдань виконує роль індикаторів – показників стану реалізації завдань з виконання УА. Сумарна кількість індикаторів виконання УА становить близько 7,5 тис заходів, розподілених у межах 2 тис завдань. Враховуючи суспільне значення виконання УА як на державному рівні, так і на рівні громадських організацій, був запроваджений моніторинг цього процесу. Від державних органів моніторинг забезпечується Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Згідно їх щорічного завіту[1], загальне виконання УА за період з 2014 р. по 2018 р. склало 42 % (від всіх заходів, запланованих УА). За підсумками виконання завдань, запланованих на 2018 рік, УА була виконана на 52 %. Також протягом року були виконані завдання з попередніх років. Що стосується виконання економічної частини УА, протягом 2018 р. відзначено наступний прогрес виконання завдань:
  • технічні бар’єри у торгівлі – 70 %;
  • санітарні та фітосанітарні заходи – 64 %;
  • митні питання – 36 %;
  • підприємництво – 89 %;
  • державні закупівлі – 16 %;
  • енергетика – 59 %;
  • фінансові послуги – 67 %.
Водночас показники аналізу, проведеного представниками громадського сектору, дещо відрізняються від тих, що наведені Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Значною мірою через різні підходи до оцінки загальної кількості зобов’язань України, або концентрацію на зобов’язаннях по окремих розділах УА. Так, згідно моніторингу виконання окремих секторів розділів IV (технічних бар’єрів у торгівлі та заснуванні підприємницької діяльності, торгівлі послугами та електронної торгівлі) та V (законодавство про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит, навколишнє природне середовище, соціальна політика та транспорт, публічні закупівлі, митні питання та сприяння торгівлі, енергетика, оподаткування, захист прав споживачів та громадське здоров’я) УА інформаційної програми ГО «Український центр європейської політики», протягом 2018 р. прогрес виконання зобов’язань, що припадають на цей період, становить 21%, що майже вдвічі перевищило аналогічний показник минулого періоду, що становив 11%.

Найуспішішим сектором у частині наближення національного законодавства до положень європейського законодавства були технічні бар’єри у торгівлі. Протягом 2018 р. Україна виконала 7 з 10 зобов’язань у частині вертикального законодавства, а саме щодо: машин та механізмів, електромагнітної сумісності, простих посудин високого тиску, ліфтів, безпеки іграшок, електричного обладнання, приладів, що працюють на газоподібному паливі та засобів індивідуального захисту.

Незначний прогрес спостерігається у секторі навколишнього природного середовища, а саме щодо оцінки та управління ризиками затоплення.

У інших секторах, таких як транспорт, соціальна політика, фінансові послуги, заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля, законодавство про заснування та діяльність компаній – прогрес наближення національного законодавства до положень європейського майже відсутній. Це означає, що в цих секторах або не розроблено жодного нормативно-правового акту, або розроблені лише проекти таких актів, або прийнято Закони України, які для імплементації вимагають розробки та прийняття вторинного законодавства.

Загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію становить, за оцінками моніторингу інформаційної програми ГО «Український центр європейської політики», 24 %. Найуспішнішими секторами в частині наближення національного законодавства до положень європейського продовжують бути: публічні закупівлі, технічні бар’єри у торгівлі та оподаткування, діяльність компаній та захист прав споживачів, що свідчить про планомірну успішну роботу в цих секторах протягом всіх років виконання УА.

Результати власного аналізу поточної інформації; дискусії в рамках «круглого столу» на тему «Угода про асоціацію між Україною та ЄС: пріоритети внутрішньої політики та вплив зовнішніх чинників», організованого НІСД спільно з Українським інститутом публічної політики; робочих зустрічей відділу зовнішньоекономічної політики НІСД з відповідальними за напрямки європейської інтеграції Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, керівництвом торговельно-економічного відділу Представництва Європейської Комісії в Україні, а також моніторингу імплементації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС в рамках проекту «Сусіди Європейського Союзу: Україна» інформаційної програми ГО «Український центр європейської політики, дозволяють зробити висновок про те, що процес імплементації Угоди про Асоціацію України з ЄС вимагає суттєвих корективів з боку виконавчих органів державної влади.

Виходячи з наведених вище даних, можна констатувати, що державні органи України не забезпечують повномасштабну імплементацію УА на всіх основних рівнях, адже загальний прогрес виконання Україною УА за підсумками 2014-2018 рр. в частині завдань, покладених на Верховну Раду України, склав 28 %, на Центральні органи виконавчої влади – 43 %, на інші органи державної влади – 34 %. Та й в кожному окремо взятому році рівень виконання зобов’язань є нижчим за запланований. Так, поточний прогрес виконання УА у 2018 р. Верховною Радою України склав 40 %, Центральними органами виконавчої влади – 55 %, а іншими органами державної влади – 47 %.

Низькі темпи процесу імплементації УА в умовах високого публічного очікування щодо його результатів вказує на наявність достатньо високої ймовірності зриву програми імплементації Угоди про Асоціацію з ЄС у встановлені періоди, а отже створює реальну загрозу виконанню завдання щодо подання заявки на членство в Європейському Союзі у 2024 р.

Крім того, зрив графіку виконання зобов’язань несе низку інших ризиків для України, а саме: гальмування реальних реформ, на які є запит у суспільства, та втрату довіри партнерів України в ЄС, що суттєво підірве європейську перспективу України. У цьому контексті слід змістити акцент в пріоритетах діяльності України з нових ініціатив (таких, як Цифровий союз, енергетичний союз тощо) у бік чіткого та послідовного виконання узгодженого плану. Це, у свою чергу, продемонструє партнерам України в ЄС інституційну спроможність України робити наступні кроки у інтеграції до єдиного простору ЄС.

Про це, перш за все, свідчить той факт, що, попри наявність чітких планів імплементації УА, загальна (майже хронічна) незадоволеність темпами та змістом реалізації політики реформ є постійним контекстом критики української влади як з боку європейської спільноти, так і з боку українського громадянського суспільства. Значною мірою така незадоволеність стосується безпосередньо стану справ у питаннях, вирішення яких передбачено УА, адже саме ця Угода виражає у концентрованому вигляді основні напрями інституціональних та функціональних змін, здійснення яких необхідно для реформування соціально-економічної системи країни. Не випадково на стадії розробки та підписання УА досить часто лунали думки про те, що Угода про Асоціацію з ЄС по суті повинна була б стати основною програмою дій українського уряду.
Водночас період 2014-2018 рр. продемонстрував, що в основі хронічного відставання від графіку імплементації УА лежать наступні чинники:
  • Нереалістичність строків, закладних в УА. Під час підготовки технічної частини УА та графіку виконання зобов’язань до неї, з метою прискорення процесу її укладання, керівники відповідних центральних органів виконавчої влади закладали значно менші строки від необхідних по окремих заходах, по деяких із них (наприклад, по певних змінах у діяльності митних органів України) закладені строки виконання складали 1 рік, хоча, за оцінкою фахівців, вони вимагали щонайменше 3 років.
  • Застарілість певних зобов’язань по УА. Оскільки перші графіки зобов’язань України почали розроблятися ще у 2008 р., то станом на 2019 р. окремі нормативні документи ЄС, які Україна повинна була імплементувати у своє законодавство, втратили силу та були замінені на інші. Це призвело до ситуації, в якій виконання цих зобов’язань не мало практичного сенсу та потребувало додаткових переговорів з ЄС. Загалом, у процесі здійснення системних реформ в Україні необхідно постійно мати на увазі не лише чинне законодавство ЄС, але й основні тренди його подальшого розвитку (особливо в питаннях створення Фіскального та Банківського союзів, а також модернізації валютної системи ЄС) з тим, щоб забезпечити постійне «коригування цілей» не лише імплементації УА, але й євроінтеграції України в цілому.
  • Інституційна слабкість процесу забезпечення імплементації Угоди про Асоціацію з ЄС. З усіх варіантів організаційного забезпечення процесу імплементації УА, які попередньо розглядалися, було обрано варіант створення структури у вигляді Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції та інституту заступників міністрів з питань євроінтеграції, які згодом були «замкнуті» на віце-прем’єр-міністрі з питань євроінтеграції. Фактичне «опускання» ступеню відповідальності до рівня заступників міністра (третя-четверта ієрархічна ланка) призвело до зниження якості таких факторів імплементації, як виконавськаа відповідальність, взаємодія із законодавчим органом, міжвідомча координація, вплив на підприємницькі кола, спілкування з громадянським суспільством тощо. Як наслідок, відповідні заступники міністра з європейської інтеграції ігнорували доручення віце-прем’єр-міністра з питань євроінтеграції щодо відвідування Верховної Ради для роз’яснення народним депутатам профільних питань по євроінтеграційних законопроектах, що призводило до негативного голосування по них. Крім того, недолік такої бюрократичної моделі полягає у тому, що заступники міністра, як правило, змінюються з призначенням нового міністра, що вимагає додаткового часу для введення новопризначеного заступника у стан справ.
  • Прийняття законодавчих рішень, що суперечать УА. Суттєві проблеми виконання УА як в юридичній, так і політичній площині створює прийняття Верховною Радою України законів, які йдуть урозріз із зобов’язаннями України по УА. Так у 2015 р. Верховна Рада України запровадила десятирічну заборону на експорт необроблених лісоматеріалів (лісу-кругляку). Однозначним наслідком мораторію на експорт кругляку стала проблема у взаєминах України з ЄС, оскільки така заборона порушує положення УА. У січні 2019 р. ЄС ініціював проведення з Україною консультацій щодо мораторію. У політичній площині це призвело до того, що по інших питаннях, наприклад, по укладанню з Україною Угоди АСАА ЄС більш прискіпливо ставився до виконання усіх вимог.
Крім того, Верховна Рада України не підтримує законопроекти, спрямовані на виконання УА, а народні депутати реєструють законопроекти, альтернативні до тих, що спрямовані на виконання УА, що гальмує процес прийняття необхідних законів.
  • Відсутність мотивації для прийняття законів, необхідних для УА. Суттєвою відміною порядку імплементації Україною УА від аналогічного процесу в інших країнах-нових членах ЄС є відсутність будь-яких запевнень (гарантій) щодо майбутнього членства країни в Європейському Союзі, або хоча б встановлення певних попередніх умов для такого членства. Такий підхід помітно зменшує мотивацію української сторони у виконанні умов УА, особливо в тих випадках, коли це пов’язано зі значними фінансовими витратами, а також з проведенням внутрішнього політичного діалогу, або консолідації інститутів економічного співробітництва. Необхідно, однак, усвідомлювати, що така ситуація не є ані випадковою, ні недоліком у роботі українських політиків та фахівців, які приймали участь у підготовці УА. Це лише продовження (або підтвердження) принципу «відсутності зобов’язань щодо членства», характерного і для усієї політики східноєвропейського партнерства ЄС.
За результатами здійсненого аналізу, для підвищення результативності виконання УА рекомендується:

1. Кабінету Міністрів України:

1.1. Розробити та внести до Верховної Ради України законопроект про: доповнення Статті 91 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 р. № 1861-VI вимогою щодо включення до пояснювальної записки до законопроектів, що розглядаються Верховною Радою України, обґрунтування їх впливу на виконання Угоди про асоціацію з ЄС; доповнення Статті 10 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 р. № 1861-VI вимогою щодо проведення експертизи законопроектів на предмет їх відповідності Угоді про асоціацію з ЄС.

1.2. Проаналізувати ефективність діяльності заступників міністрів з євроінтеграції й при необхідності покласти відповідальність за здійснення необхідних реформ у частині виконання Угоди про Асоціацію з ЄС безпосередньо на міністрів або державних секретарів відповідних міністерств та відомств.

1.3. Забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроектів, спрямованих на виконання умов Угоди про асоціацію з ЄС, у тому числі шляхом звернення до Президента України з клопотанням, відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 р. № 794-VII, про визначення таких законопроектів невідкладними.

2. Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Міністерству аграрної політики та продовольства України:

2.1. Встановити часові «маяки» щодо остаточної практичної адаптації українських технічних регламентів до стандартів ЄС. Важливо завершити гармонізацію зі стандартами санітарних та фітосанітарних заходів ЄС та забезпечити їх належне впровадження на усіх рівнях.

2.2. З метою забезпечення реформи регулювання безпечності харчових продуктів важливо запровадити аналогічні прийнятим у ЄС законодавчі акти з питань кормів, інформування споживачів стосовно властивостей харчових продуктів, загальні вимоги до предметів та матеріалів, що контактують із харчовими продуктами, а також стосовно ветеринарних перевірок на кордоні.

Ус І.В.
відділ зовнішньоекономічної політики
Національний інститут стратегічних досліджень
травень 2019 р.

[1] Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 2018 р.

https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/55-GOEEI/AA_report_UA.pdf

https://www.niss.gov.ua/doslidzhennya/analitichni-materiali/ekonomika/pro-rezultati-vikonannya-ekonomichnoi-chastini-ugodi

Обсяг незаконних рубок на Львівщині зменшився майже втричі



Про це сьогодні, 18 червня, у межах брифінгу щодо стану охорони лісів від незаконних рубок повідомив начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека.

У першому кварталі 2019 року в лісогосподарських підприємствах Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства виявлено 87 випадків самовільних рубок, загальною кубомасою 230 м3, сума завдана лісовому господарству становить 1552,1 тис грн.

«Ми вважаємо, що проблема незаконних рубок на Львівщині у значній мірі є вирішеною. Якщо три роки тому ми фіксували у лісах у лісах державних лісогосподарських підприємств понад три тисячі кубометрів незаконних рубок, то станом на початок 2019 року кількість незаконних рубок зменшилася майже втричі», - зазначив Анатолій Дейнека.

Відтак, за період 2-16-2019 років обсяг незаконних рубок зменшився з 3268 м3 до 1242 м3, тобто у 2,6 рази.

Оплачено лісопорушниками добровільно збитків на суму 126,8 тисяч грн, що становить 8,2% від загальної кількості.

Зазначимо, що за неналежну охорону лісу від незаконних рубок до дисциплінарної відповідальності притягнули 5 посадових осіб лісогосподарських підприємств ОУЛМГ.

З метою забезпечення охорони лісів, раціонального використання лісових ресурсів, попередження нелегального обігу деревини і боротьби з незаконними рубками Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства та Головне управління Нацполіції у Львівській області реалізують «Спільні заходи щодо боротьби з незаконними рубками і попередження нелегального використання деревини». Відтак, відповідно до цих заходів, у лісогосподарських підприємствах ОУЛМГ діють рейдові бригади.

З початку року здійснили 460 рейдів з охорони лісу та державного мисливського фонду. Як результат – складено 101 протокол на лісопорушників.




18 Червня 2019 р, 
Прес-служба ОДА

В ведомстве Орешкина подготовили законопроект об изъятии земли у собственников за нарушения пожарной безопасности

Поправки в Земельный кодекс федеральный закон о пожарной безопасности предлагает внести Министерство экономического развития РФ. В соответствии с нововведениями ведомство планирует установить основание и механизм принудительного изъятия у собственника земли, используемой с нарушениями пожарной безопасности.

Законопроект уже размещен на официальном портале проектов нормативных правовых актов.

Из пояснительной записке к документу, в частности, следует, что использование земли вопреки нормам пожарной безопасности влечет угрозу жизни и здоровью людей, животных и может привести к уничтожению лесов, а принятие этого законопроекта будет способствовать устранению таких нарушений.

Володимир Бондар обговорив проблеми та перспективи лісового господарства з лісівниками Одещини



15 червня заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар ввідвідав Одещину, де поспілкувався з працівниками лісової галузі України.

Перебуваючи в державному підприємстві «Савранське лісове господарство» Володимир Бондар разом із начальником Одеського обласного управління Володимиром Доміканом та директором підприємства Анатолієм Слободянюком ознайомився з виробничою діяльністю підприємства, оглянув об'єкти центральної садиби, музей лісу, цех переробки деревини.

Також Володимир Бондар пройшовся екологічною стежкою до ботанічної пам'ятки природи місцевого значення «Слюсарівський віковий дуб», вік якого сягає майже 600 років. Була оглянута ділянка лісових культур дуба звичайного 2001 року створення.



Під час зустрічі з лісівниками області Володимир Бондар відповів на актуальні питання, які стосуються ведення лісового господарства на Півдні України: бюджетного фінансування в ІІ півріччі та в 2020 році, внесення змін до Лісового кодексу та Санітарних правил, оновлення техніки, в т.ч. протипожежної та спеціальної, спрощення процедури передачі в постійне користування лісгоспам під заліснення земель, непридатних для сільськогосподарського користування.

Заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар подякував одеським лісівникам за відданість, нелегку та сумлінну працю в умовах критичного недофінансування галузі.



Прес-служба Одеського ОУЛМГ
18.06.2019

Тюменским лесникам вручили ключи от новой техники


Машины предназначены для защиты лесов от пожаров и браконьеров.

Тюменские лесники получили новые автомобили марки УАЗ и ГАЗ: «Хантеры», «Фермеры», «Егеря», «КамАЗ» с прицепом сортиментовозом, а также трактор «Беларус» для создания минерализованных полос во время лесных пожаров и легендарный вездеход ГАЗ-71 с дизельным двигателем. Перед отправкой его спустили с платформы и показали в деле. Гусеничная машина предназначена для тушения лесных пожаров в самых труднодоступных местах. Такие вездеходы есть в каждом районе, сейчас идет масштабное обновление парка техники.

Всего в рамках регионального проекта «Сохранение лесов» на 2019 будет приобретено техники на сумму 358,4 млн рублей, в том числе из федерального бюджета – 154,3 млн рублей и областного бюджета – 204,1 млн рублей. На эти средства планируется закупить 72 единицы лесопожарной и лесохозяйственной техники, а также 308 единиц оборудования.
В торжественной церемонии передачи техники приняли участие заместитель губернатора Лариса Теплоухова и исполняющий обязанности начальника департамента лесного хозяйства по Уральскому Федеральному округу Сергей Куплевацкий.

«В этом году у нас зафиксировано более 108 лесных пожаров, – пояснила Лариса Теплоухова. – Из них 102 пожара произошло по вине человека, природных пожаров (из-за грозы) только два, поэтому мы плотно работаем с населением».

По словам Сергея Куплевацкого, в Тюменской области хорошие показатели по лесовосстановлению, необходимые объемы выполняются.

К сведению

С 2019 года Департамент лесного комплекса Тюменской области реализует региональный проект «Сохранение лесов» в рамках национального проекта «Экология».

Проектом предусмотрены масштабные работы по увеличению лесовосстановления, страхового фонда семян лесных растений, сокращению ущерба от лесных пожаров и площади погибших лесных насаждений. Проект рассчитан на 5 лет, реализация пройдет в несколько этапов.

18 ИЮНЯ 08:00 АВТОР: ЮРИЙ ШЕСТАК