Питання створення природоохоронної території в Холодному Яру піднімається вже більше 30-ти років. У кінці 80-х років група науковців просила створити там природний заповідник. А вже в часи незалежності, аби забезпечити комплексне збереженню природної та історико-культурної спадщини, вирішили створювати там національний природний парк.
Проте, через небажання землекористувачів, у першу чергу ДП «Кам’янське лісове господарство», парк досі не створений.
Черговий етап створення НПП почався після Революції Гідності, в 2014 році. Групою науковців було запропоновано створити парк на площі близько 8500 га в межах двох лісництв лісгоспу – Креселецького та Грушківського.
Обґрунтований науковцями варіант створення НПП «Холодний Яр» на площі 8500 га
Проте, як і в минулі роки, лісівники виступили категорично проти створення НПП. І максимум, чого вдалося досягти після років постійної роботи і більше, ніж 30-ти нарад на різних рівнях (від зустрічей в сільрадах до розгляду у Верховній Раді), – готовності лісівників передати до складу парку більше 3777 га Креселецького лісництва, основу з яких складають колишні агроліси. Вони не мають природної цінності, знаходяться впритул до городів місцевих мешканців і часто сформовані з інвазійних порід дерев (акація біла, клен ясенелистий).
Зрозуміло, що такий варіант не влаштовує ані науковців, ані природоохоронну громадськість, ані природоохоронних чиновників – оскільки парк в такій конфігурації не зможе виконувати ефективно свої функції внаслідок нестачі площі та сильної фрагментарності.
Варіант створення НПП «Холодний Яр» за версією Черкаської ОДА
та ДП «Кам’янське лісове господарство»
Основним аргументом лісівників проти створення парку є економічне питання, мовляв, у випадку створення парку на всій площі, запропонованій науковцями, лісгосп буде вимушений припинити свою діяльність і понесе значні економічні збитки.
Варто відмітити, що, дійсно, лісове господарство України не має бюджетного фінансування і вилучення для створення ПЗФ значної кількості експлуатаційних лісів може призвести до ускладнення діяльності підприємства. Проте це не стосується ДП «Кам’янське ЛГ», яке має одну з найбільших в Україні розрахункових лісосік по дубу (щорічного ліміту заготівлі під час комерційних рубок головного користування) і є одним із найбагатших лісгоспів України.
А от включення до складу природно-заповідного фонду з вилученням неексплуатаційних лісів або лісових ділянок, які в найближчі роки не досягнуть віку головного користування, господарській діяльності лісгоспу не зашкодить, і в окремих випадках навіть навпаки буде… вигідним. Бо лісгосп, не маючи можливості проводити на таких ділянках комерційні рубки, несе витрати на охорону території, проведення рубок догляду тощо.
Тому, аби знайти хоч якийсь компромісний варіант створення парку, окремими представниками громадськості було запропоновано долучити до переліку кварталів «основного масиву» Холодного Яру, погодженими лісівниками до включення в парк, сусідні квартали в межах Креселецького та Грушківського лісництв. У цих кварталах рубки головного користування або не проводяться взагалі, або проводяться в мінімальним обсягах. У той же час, ці квартали мають значну природоохоронну цінність, в них широко поширені види, занесені до Червоної книги України, і їх включення до складу парку дозволить довести площу та конфігурацію НПП до мінімально допустимої з управлінської та природоохоронної точки зору.
На жаль, лісівники відкинули і ці пропозиції.
Основними аргументами лісівників проти включення запропонованих ділянок до парку є:
неможливість проведення догляду за лісовими культурами, що може привезти до їх загибелі;
розформування Креселецького лісництва внаслідок зменшення його площі;
значний відсоток деревини, який заготовлюється Креселецьким лісництвом внаслідок рубок оздоровлення та формування лісів, а також залежність місцевого населення від деревини, яка заготовлюється під час таких рубок.
Насправді, ці аргументи не витримують жодної критики. Розберемось по пунктах:
рубки догляду дозволені в господарській зоні та зоні регульованої рекреації НПП, і проводяться і самими установами ПЗФ, і лісгоспами на території «без вилучення». Більше того, необхідність проведення таких заходів прописується в проекті організації національного природного парку – основному документі, який описує діяльність установ ПЗФ;
у випадку включення до складу НПП ділянок, пропонованих вище «з вилученням», площа лісництва залишиться приблизно 4000 га. У той же час, в Черкаській області є лісництва і з меншими площами – наприклад, Яблунівське лісництво Лисянського лісгоспу має площу 2420 га, а в інших областях наявні лісництва площею менше, ніж 2000 га. Також можна включити частину запропонованих ділянок до складу НПП «без вилучення» або долучити ділянки з інших лісництв;
по-перше, вибіркові санітарні рубки дозволені і в господарській зоні, і в зоні регульованої рекреації НПП. І, відповідно, зможуть проводитись і після передачі територій до складу парку. По-друге в складі лісництва залишиться достатня площа для забезпечення деревиною місцевого населення під час рубок всіх видів. По-третє, якщо нанести на карту всі ділянки, на яких у 2018-2019 роках згідно із «Переліком заходів з поліпшення санітарного стану лісів» проводилися санітарні рубки, то виявиться, що більшість їх знаходиться в тих кварталах, які планується не включати до складу парку.
Схема запропонованих меж НПП. Зеленими колами позначені санітарні рубки в Креселецькому лісництві за 2018-2018, червоним маркером – запропоновані межі парку.
Тому, на жаль, відповідь Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства в черговий раз демонструє, що лісова галузь у переважній своїй більшості не збирається вести діалог з природоохоронцями і шукати якісь компромісні варіанти. «Не хочемо, бо не хочемо» – так можна коротко охарактеризувати позицію ДП «Кам’янське лісове господарство» щодо створення НПП «Холодний Яр». На нашу думку, саме така неконструктивна позиція лісівників і призводить до постійних конфліктів з природоохоронцями, і, як наслідок,– до нових змін до законодавства, які накладають на лісівників природоохоронні обмеження.
Зі зверненням щодо включення відповідних кварталів та з відповіддю Черкаського ОУЛМГ можна ознайомитися за посиланням.
Контакти:
Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ
office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
(032) 255 65 82
Проте, через небажання землекористувачів, у першу чергу ДП «Кам’янське лісове господарство», парк досі не створений.
Черговий етап створення НПП почався після Революції Гідності, в 2014 році. Групою науковців було запропоновано створити парк на площі близько 8500 га в межах двох лісництв лісгоспу – Креселецького та Грушківського.
Обґрунтований науковцями варіант створення НПП «Холодний Яр» на площі 8500 га
Проте, як і в минулі роки, лісівники виступили категорично проти створення НПП. І максимум, чого вдалося досягти після років постійної роботи і більше, ніж 30-ти нарад на різних рівнях (від зустрічей в сільрадах до розгляду у Верховній Раді), – готовності лісівників передати до складу парку більше 3777 га Креселецького лісництва, основу з яких складають колишні агроліси. Вони не мають природної цінності, знаходяться впритул до городів місцевих мешканців і часто сформовані з інвазійних порід дерев (акація біла, клен ясенелистий).
Зрозуміло, що такий варіант не влаштовує ані науковців, ані природоохоронну громадськість, ані природоохоронних чиновників – оскільки парк в такій конфігурації не зможе виконувати ефективно свої функції внаслідок нестачі площі та сильної фрагментарності.
Варіант створення НПП «Холодний Яр» за версією Черкаської ОДАта ДП «Кам’янське лісове господарство»
Основним аргументом лісівників проти створення парку є економічне питання, мовляв, у випадку створення парку на всій площі, запропонованій науковцями, лісгосп буде вимушений припинити свою діяльність і понесе значні економічні збитки.
Варто відмітити, що, дійсно, лісове господарство України не має бюджетного фінансування і вилучення для створення ПЗФ значної кількості експлуатаційних лісів може призвести до ускладнення діяльності підприємства. Проте це не стосується ДП «Кам’янське ЛГ», яке має одну з найбільших в Україні розрахункових лісосік по дубу (щорічного ліміту заготівлі під час комерційних рубок головного користування) і є одним із найбагатших лісгоспів України.
А от включення до складу природно-заповідного фонду з вилученням неексплуатаційних лісів або лісових ділянок, які в найближчі роки не досягнуть віку головного користування, господарській діяльності лісгоспу не зашкодить, і в окремих випадках навіть навпаки буде… вигідним. Бо лісгосп, не маючи можливості проводити на таких ділянках комерційні рубки, несе витрати на охорону території, проведення рубок догляду тощо.
Тому, аби знайти хоч якийсь компромісний варіант створення парку, окремими представниками громадськості було запропоновано долучити до переліку кварталів «основного масиву» Холодного Яру, погодженими лісівниками до включення в парк, сусідні квартали в межах Креселецького та Грушківського лісництв. У цих кварталах рубки головного користування або не проводяться взагалі, або проводяться в мінімальним обсягах. У той же час, ці квартали мають значну природоохоронну цінність, в них широко поширені види, занесені до Червоної книги України, і їх включення до складу парку дозволить довести площу та конфігурацію НПП до мінімально допустимої з управлінської та природоохоронної точки зору.
На жаль, лісівники відкинули і ці пропозиції.
Основними аргументами лісівників проти включення запропонованих ділянок до парку є:
неможливість проведення догляду за лісовими культурами, що може привезти до їх загибелі;
розформування Креселецького лісництва внаслідок зменшення його площі;
значний відсоток деревини, який заготовлюється Креселецьким лісництвом внаслідок рубок оздоровлення та формування лісів, а також залежність місцевого населення від деревини, яка заготовлюється під час таких рубок.
Насправді, ці аргументи не витримують жодної критики. Розберемось по пунктах:
рубки догляду дозволені в господарській зоні та зоні регульованої рекреації НПП, і проводяться і самими установами ПЗФ, і лісгоспами на території «без вилучення». Більше того, необхідність проведення таких заходів прописується в проекті організації національного природного парку – основному документі, який описує діяльність установ ПЗФ;
у випадку включення до складу НПП ділянок, пропонованих вище «з вилученням», площа лісництва залишиться приблизно 4000 га. У той же час, в Черкаській області є лісництва і з меншими площами – наприклад, Яблунівське лісництво Лисянського лісгоспу має площу 2420 га, а в інших областях наявні лісництва площею менше, ніж 2000 га. Також можна включити частину запропонованих ділянок до складу НПП «без вилучення» або долучити ділянки з інших лісництв;
по-перше, вибіркові санітарні рубки дозволені і в господарській зоні, і в зоні регульованої рекреації НПП. І, відповідно, зможуть проводитись і після передачі територій до складу парку. По-друге в складі лісництва залишиться достатня площа для забезпечення деревиною місцевого населення під час рубок всіх видів. По-третє, якщо нанести на карту всі ділянки, на яких у 2018-2019 роках згідно із «Переліком заходів з поліпшення санітарного стану лісів» проводилися санітарні рубки, то виявиться, що більшість їх знаходиться в тих кварталах, які планується не включати до складу парку.
Схема запропонованих меж НПП. Зеленими колами позначені санітарні рубки в Креселецькому лісництві за 2018-2018, червоним маркером – запропоновані межі парку.
Тому, на жаль, відповідь Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства в черговий раз демонструє, що лісова галузь у переважній своїй більшості не збирається вести діалог з природоохоронцями і шукати якісь компромісні варіанти. «Не хочемо, бо не хочемо» – так можна коротко охарактеризувати позицію ДП «Кам’янське лісове господарство» щодо створення НПП «Холодний Яр». На нашу думку, саме така неконструктивна позиція лісівників і призводить до постійних конфліктів з природоохоронцями, і, як наслідок,– до нових змін до законодавства, які накладають на лісівників природоохоронні обмеження.
Зі зверненням щодо включення відповідних кварталів та з відповіддю Черкаського ОУЛМГ можна ознайомитися за посиланням.
Контакти:
Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ
office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
(032) 255 65 82
24 червня 2019
