ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

30 липня 2019

Лісництво на Черкащині прикрашає семиметрова Ейфелева вежа

Частинка Франції у Грушківці – лісівники встановили на території садиби Грушківського лісництва Кам’янського лісгоспу зменшену копію знаменитої Ейфелевої вежі.




Про це інформує обласне управління лісового та мисливського господарства.

Місцеві жителі та відвідувачі вже звикли, що на території цього лісництва можна побачити чимало незвичайних «родзинок» – це і вічнозелений тризуб із самшиту, й великі шахи, й цікаві дерев’яні скульптури, а віднедавна ще й Ейфелева вежа. Її висота – сім метрів. Вона має три поверхи, ліфт, який рухається, та освітлення, – усе, як у паризької «залізної пані», саме так її називають парижани. Єдина відмінність – на грушківській вежі майоріє жовто-блакитний прапор.

«Робота лісівника клопітка й відповідальна, ліс потребує щоденної турботи про нього, але в той же час він і надихає творити красу навколо. Цьогоріч у травні Ейфелева вежа відзначила 130-річчя, і ми вирішили таким чином вшанувати одну з найбільш впізнаваних споруд світу», – говорить ініціатор встановлення вежі, лісничий Грушківського лісництва Сергій Могила.

Тож якщо у вас на даному етапі немає змоги, – не переймайтеся, адже не обов’язково летіти за тисячі кілометрів за романтикою до Парижа. Можна просто завітати до Грушківського лісництва Кам’янського лісгоспу, де панує власна чарівна атмосфера лісової казки з присмаком Парижа.


Масштабні лісові пожежі в Сибіру: ЗМІ мовчать, вогонь поширюється



Люди вимагають введення режиму НС, а влада вважає відбувається звичайним явищем. Зміг накриває великі міста.

Росію охопили безпрецедентні лісові пожежі — їх загальна площа перевищила 3 млн гектарів, що можна порівняти з територією Криму або Бельгії. Незважаючи на це, вогонь у багатьох випадках навіть не гасять. Міста заволікає смогом, місцеві жителі виходять на пікети, вимагаючи ввести режим надзвичайної ситуації. «Росбалт» розповідає головне про масштабне стихійне лихо.

За даними Авиалесоохраны, лісові пожежі зараз зафіксовані на території 14 регіонів. Найбільш серйозна ситуація — в Республіці Саха (там вогнем охоплено понад 1,2 млн га лісу), в Красноярському краї (майже 1 млн га) і в Іркутській області (майже 600 тис. га). При цьому загальна площа, пройдена вогнем, практично досягла 3 млн га.

На гасінні лісових пожеж задіяно більше 3 тис. чоловік, 423 одиниць техніки. Режим НС введений в 4 суб’єктах РФ: на всій території Іркутської області, Красноярського краю, у двох муніципальних районах Республіки Бурятія, в одному муніципальному районі Республіки Саха (Якутія).

Російське відділення Greenpeace опублікувало інтерактивну мапу, зазначивши, що у Сибіру і на Далекому Сході горить територія за площею можна порівняти з Бельгією.

Смог від пожеж накриває великі міста. Запах гару відчувається в Іркутську, димом затягло Татарстан, страждають жителі Бурятії і Казахстану.

Адміністрація села Ванавара в Евенкії оголосила про безкоштовну роздачу медичних масок. Там з-за смогу видимість не перевищує 800 метрів.

За даними екологів, частина пожеж виникла в зонах контролю за спалювання порубкових залишків: пнів, коренів, стовбурів, які з’явилися після валки. У ряді випадків вогонь був викликаний багаттями та недопалками, залишеними туристами. Частина загорянь носила природний характер і почалася із-за гроз.

На думку керівника проекту протипожежного Greenpeace Росії Григорія Куксіна, нинішній рік може стати рекордним за розмірами території, пройденої лісовими пожежами.

«Ми вже близькі до того, що до кінця тижня поб’ємо рекордні показники — 2012 або 2003 року, і площа, пройдена вогнем з початку року, перевищить 13 млн га. Прогноз дуже поганий», — розповів Григорій Куксін «Росбалту».

Незважаючи на масштаби лиха, більшість лісових пожеж просто не гасять. В основному ліси горять у важкодоступних районах, де вартість гасіння перевищує розмір можливого збитку. Радник керівника Рослесхоза Олександр Агафонов заявив, що відомство поки не планує використовувати авіацію для гасіння лісових пожеж в Іркутській області.

«Дивіться самі: найближча точка базування (літака-танкера) в 500 км від пожежі в тайзі. Він летить туди-назад, скидає невеликий об’єм води. Ми розоримося використовувати авіацію для таких цілей», — сказав Агафонов.



У свою чергу голова уряду Красноярського краю Юрій Лапшин заявив, що пожежі не тушается через відповідної методики Рослесхоза, яка дозволяє не зупиняти вогонь, якщо немає загрози об’єктам економіки.

«Логіка зрозуміла — потрібно економити кошти. Але масштаби пожеж в цьому році у нас великі. Тому там, де є навіть гіпотетична загроза населеним пунктам і об’єктам економіки, необхідно нарощувати угруповання і працювати по крайках вогню. Так, це приведе до додаткових витрат, але ми в змозі обґрунтувати ці витрати в Рослісгоспі. І у разі необхідності — залучити кошти резервного фонду уряду Красноярського краю», — підсумував Лапшин.

Губернатор Красноярського краю Олександр Усс зазначив, що лісові пожежі є «звичайним природним явищем, боротися з яким безглуздо, а може навіть і шкідливо».

Однак екологи констатують катастрофічні наслідки від лісових пожеж у Росії. За їх словами, з вогнем можна було б впоратися на початковій стадії, але чиновники цього не робили через брак коштів.

Раніше голова комітету Держдуми з природних ресурсів, власності і земельних відносин Микола Ніколаєв заявив «Росбалту», що з вогнем не може впоратися стара техніка.

Тим часом, в інтернеті з’явилася петиція з вимогою ввести режим надзвичайної ситуації в Сибіру з-за лісових пожеж. Її автори закликають вжити посилених заходів по ліквідації вогню. На момент публікації цього матеріалу петицію підписали майже 400 тис. осіб.

Ще одне звернення опубліковано на сайті Greenpeace, організація вимагає направити додаткові сили на боротьбу з вогнем і переглянути зони контролю. Дану петицію підписали 120 тис. осіб.

Жителі Новосибірська і Барнаула вийшли на пікети, вимагаючи ввести режим надзвичайної ситуації. Люди тримали в руках плакати: «У вогні більше 1 млн га. Чому не вводять режим НС?» і «Сибір горить. Москва мовчить».

Російські федеральні телеканали в останні дні практично ігнорують тему лісових пожеж. Недільний «Час» на Першому каналі приділило цього стихійного лиха всього 36 секунд. Підсумкові «Вести» на «Росії 1», які у відсутність Дмитра Кисельова веде Євген Попов, і зовсім проігнорували цю тему. Головною подією тижня там порахували військово-морський парад в Санкт-Петербурзі — про нього розповідали майже 15 хвилин. За майже двогодинний випуск у державного медіа не знайшлося навіть кількох секунд, щоб повідомити про лісових пожежах. НТВ у підсумковій програмі «Сьогодні» також умолчало про події в Сибіру.

На Дніпропетровщині ліквідовано лісову пожежу


29 липня о 12:00 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу на території Панківського лісництва, розташованого за межами села Іванівка Петриківського району.



Головне Управління
Опубликовано: 29 июл. 2019 г.

29 липня 2019

«Уже никакие силы потушить пожары не могут»

«Гринпис России» о том, почему в стране сейчас тушат только 3% лесных пожаров



"Коммерсантъ" от 29.07.2019, 19:09

В Сибири и на Дальнем Востоке горит более 3 млн гектаров леса, дым от пожаров достиг Поволжья и Урала. В Рослесхозе отказываются называть ситуацию с пожарами критической, региональные чиновники объясняют, что «это обычное природное явление, бороться с которым бессмысленно». Руководитель противопожарной программы «Гринписа России» Григорий Куксин рассказал “Ъ”, из-за чего произошли такие масштабные пожары, как их теперь потушить и что нужно сделать, чтобы в следующем году такого не повторилось. Эксперт говорит и о вреде дымовой завесы, которая распространилась на ряд регионов: она несет рост заболеваемости и даже смертности граждан. Кроме того, подчеркивает эколог, такие масштабные пожары могут приводить к возникновению наводнений в других регионах.

— По официальным данным, сейчас в России лесные пожары, по тушению которых ведутся работы, действуют на площади почти 90 тыс. га. Еще около 2,7 млн га лесов горит, но их решено не тушить. Раньше экологи говорили, что официальные данные отличаются от фактических. Сейчас так же?

— Сейчас расхождения между данными космического мониторинга и данными, которые предоставляют регионы, отличаются примерно на 10%. В основном они связаны с неточностями наземных измерений, потому что многие пожары настолько крупные, что обойти и даже облететь их не получается. Но сейчас проблема не в том, что есть расхождения, а проблема колоссальной разницы: 90 тыс. га, которые тушат, и почти 3 млн га, которые при этом горят, и там никто не работает. Это зоны контроля, по которым принято решение отказаться от тушения.

Зоны контроля изначально были некорректно выделены, и в них попали и населенные пункты, и дороги, и, к сожалению, леса хозяйственно освоенные, где ведутся заготовки леса. Сейчас регионы имеют право принять решение отказаться тушить там пожары.

Причем здесь очень важно понимать, что это не только право, но к этому фактически подталкивают тем, что не выдают денег на тушение пожаров в таких зонах. То есть в регионах деньги на тушение считают исходя из площади охраняемых лесов, без учета зон контроля. И получается, мы сначала подталкиваем регионы к этим решениям — за счет очень недостаточного финансирования, а теперь, естественно, получается, что регионы сами виноваты в том, что они отказались от тушения, у них все загорелось, ну и с этим теперь ничего нельзя сделать. Загорелось настолько, что уже никакие силы там потушить пожары не могут. Можно спасать населенные пункты, можно защищать отдельные какие-то участки леса, но на задымление мы никак не можем повлиять, потому что миллионы гектаров — это значительно больше, чем любыми силами на нашей планете можно потушить.

— Именно пожары в зонах контроля и привели к задымлению, которое пришло в другие регионы?

— Да, это именно дым от пожаров в основном в зонах контроля. Это действительно дым, который идет из Якутии, Красноярска и Иркутска в первую очередь. К этому добавляется немножко местных локальных пожаров, которые и на Урале есть, и в соседних районах. Но основной дым, который приходил в Новосибирск, Омск, Томск, Кемерово, он дошел из Сибири до Урала, перевалил через Урал и даже попал в Поволжье. И он туда еще вернется. Сейчас его уносит на восток — он дошел до Камчатки и даже пошел дальше, но, если я правильно понимаю, сегодня должны примерно на Аляске увидеть наш дым. Но источник дыма никуда не делся, если у нас снова пойдет перенос этих воздушных масс на запад, то снова будут в дыму те же самые крупные города-миллионники. Эта ситуация будет развиваться еще несколько недель, пока не пойдут устойчивые дожди.

Сибирь во мгле



Красное солнце над жилыми домами в Новосибирске

Фото: Коммерсантъ / Ильнар Салахиев


Портовые краны в речном порту Новосибирска

Фото: Коммерсантъ / Ильнар Салахиев


Бугринский мост в Новосибирске

Фото: Коммерсантъ / Ильнар Салахиев


Прогулочный теплоход на реке Обь

Фото: Коммерсантъ / Ильнар Салахиев


Задымление над Новосибирском от пожаров

Фото: Коммерсантъ / Ильнар Салахиев


Женщина с велосипедом на фоне новосибирской дымки

Фото: Коммерсантъ / Ильнар Салахиев


Вид на задымленный Новосибирск со стороны Оби



Задымление атмосферы Новосибирска



Люди фотографируются на набережной Красноярска



Задымление атмосферы Красноярска в результате лесных пожаров



Задымление атмосферы в Красноярске



Красная луна над Новосибирском

Фото: Коммерсантъ / Ильнар Салахиев

— Постепенно дым будет рассеиваться в этих городах?

— Да. Но сейчас в зоне довольно плотного задымления многие населенные пункты Красноярского края, то есть для тех, кто рядом, ситуация не сильно поменялась. Это, конечно, опасно, увеличится смертность, увеличится заболеваемость в этих городах, это практически точно. Причем невозможно это связать с пожарами напрямую. Понятно, что это просто рост смертности в больницах по обычным причинам — респираторные, хронические заболевания, рост смертности среди пожилого населения, рост прерванных беременностей. Но никак не привяжешь к конкретному пожару, не получишь никакой страховки и компенсации, то есть это просто статистика. Но за этой статистикой стоят конкретные семьи. Поэтому здесь очень важно, чтобы как раз региональные власти на задымление обращали внимание, хотя бы остальные источники ограничивали на то время, пока дым приходит в эти населенные пункты.

— Сейчас в интернете активно подписывают петицию, что нужно ввести режим ЧС вообще на всей территории Сибири. На ваш взгляд, есть ли в этом необходимость или же это преждевременно?

Граждане требуют ввести режим ЧС по всей Сибири

— В любом случае важно, что люди обращают на это внимание, пытаются привлечь внимание власти к этой проблеме. Есть еще петиция «Гринписа» с тремя основными тезисами: увеличить противопожарную группировку, которая сейчас работает, и начать все-таки тушить пожары в зонах контроля, хотя бы новые, дать адекватную оценку загрязнения воздуха в городах при задымлении. В-третьих, надо пересмотреть зоны контроля и увеличить финансирование для регионов, потому что в сентябре Госдума будет рассматривать бюджет на следующий период, и очень важно, чтобы на эти грабли не наступили в следующем году. Я не уверен, что режим ЧС — это мера, которой будет достаточно, потому что сам по себе режим ЧС не исправит ситуацию с задымлением, не исправит ситуацию с зонами контроля, он в лучшем случае поможет выделить дополнительные федеральные силы. Я попытался вчера вечером сравнить, сколько сил выделялось на защиту москвичей от дыма в этом году и сколько выделяется в Сибири. На одном трудном пожаре недалеко от Москвы работало порядка 300 человек на 3 тыс. га, чтобы дым не дошел до Москвы, чтобы дым не мешал москвичам. Тогда с трудом справились. Но если посмотреть на Сибирь, получается, что на 3 млн га сейчас в сумме работает 3 тыс. человек. То есть это в 100 раз меньше.

Получается, что для защиты москвичей и Подмосковья выделяется в 100 раз больше людей и техники, чем для защиты сибиряков, жителей Дальнего Востока, уральцев. В Москве огромные ресурсы, чтобы до Кремля не дошел дым, а в Сибири просто отказ от тушения, потому что это экономически нецелесообразно.


Ну представляете, как для какой-нибудь семьи с ребенком-астматиком звучит, что экономически нецелесообразно тушить пожары, которые вас задымляют.

— Почему именно в этом году случилась такая критическая ситуация с задымлением, с таким огромным количеством пожаров?

— Сами пожары возникли из-за того, что мы порубочные остатки сжигаем, из-за того, что мы костры оставляем, из-за того, что мы окурки бросаем, а еще потому, что мы отказываемся тушить то, что можно потушить. Вот это и привело к развитию такой ситуации. Но, конечно, в условиях жары, засухи и сильного ветра это все развивается более экстремально, более опасно. Но в условиях такой погоды, самая главная причина, по которой у нас все так разгорелось,— это как раз зоны контроля и целенаправленный отказ от тушения. Например, в Якутии там сначала были маленькие пожары, но принимались решения комиссии по ЧС (КЧС), что экономически нецелесообразно тушить. То же самое в Иркутской области, затем в Красноярске. Все это разгорается, дальше все это приходит к населенным пунктам, их героически спасают, запрашивают федеральный резерв, но площади такие, что уже все равно невозможно их тушить. При этом мы понимаем, что полностью отказаться от зон контроля у нас не получится: у нас просто денег в стране нет, чтобы тушить все, поэтому их нельзя полностью отменить.

Но зоны контроля надо пересмотреть, примерно вдвое сократить, убрать оттуда населенные пункты и их окрестности, убрать оттуда освоенные леса, где ведется какая-то хозяйственная деятельность.


Сейчас это просто на усмотрение КЧС, то есть не кажется ли вам, что расходы на этот пожар будут слишком большими по сравнению с ущербом, который от него будет. Вот это надо гораздо более точно прописать: как делается прогноз, как считается потенциальный ущерб, причем желательно его посчитать не только в бревнах, которые там есть, а посчитать его и по выбросам, и по угрозе населенным пунктам, по атмосферному воздуху, и возможно, это будут совсем другие цифры. Поэтому мы сейчас так срочно собираем подписи — надо успеть принять какие-то решения или получить какие-то поручения президента, для того чтобы при рассмотрении бюджета на следующий период деньги закладывались на охрану лесов в том числе в измененных зонах контроля.



— Ситуация с пожарами и задымлением только ухудшается и площади только растут?

— Пожары продолжают расти, повлиять на их площади все равно уже не получается, сейчас, конечно, все зависит от того, в какую сторону задует ветер. Вот эта ситуация с задымлением, она связана не с тем, насколько эффективно работают пожарные, а с тем, насколько удачно или неудачно для людей дует ветер. Но это не говорит о том, что мы обесцениваем работу пожарных, нет, конечно, лесные пожарные на местах спасают конкретные населенные пункты, объекты инфраструктуры и, к сожалению, очень сильно рискуют, потому что их там все-таки очень мало для таких площадей. Просто на общие площади пожаров они повлиять не могут, потому что эти пожары растут гораздо быстрее, чем их кто-то тушит.

Ну еще раз вспомним, что у нас больше 90% по площадям — это пожары, которые никто не тушит. То есть повлиять мы можем вот на десятую часть в лучшем случае всех этих пожаров, а все остальное, оно развивается просто под воздействием погоды.


Поэтому здесь мы не можем говорить о том, что мы сокращаем площади за счет работы людей.

— А вот что может помочь в этой ситуации? Только продолжительные дожди?

— Помочь могут дожди, в отдельных случаях исправить ситуацию может переброска дополнительных сил, техники, денег, топлива. И это должны быть именно профессиональные силы, а ни в коем случае не должно быть массово привлеченное население или военные, потому что так мы только получим большие потери, чего бы, конечно, не хотелось.

Но системно на задымление, на общую ситуацию сейчас могут повлиять только дожди, потому что мы ситуацию целенаправленно упустили.

— Вы наверняка сейчас следите за прогнозом, ожидаются ли вообще в этих регионах какие-то ливни?

— Мы смотрим на прогнозы погоды, и, конечно, все надеются на то, что дожди пойдут. Но пожары такого масштаба сами очень сильно влияют на погоду. Этот разогретый воздух, дым, формируют более сильный антициклон. То есть дожди могут начать выпадать не там, куда они условно собирались пойти, а по границам зон горения, и это усугубит ситуацию с наводнениями.

Могут усилиться наводнения по части Иркутской области, по части Бурятии, по Забайкалью, по Амурской области, и, к сожалению, не исключено, что пожары в одном месте усугубят нам ситуацию с наводнениями по периметру этой зоны.


Так бывает, и это тоже очень распространенная история. Пока нельзя об этом говорить, как о свершившемся факте, но неоднократно над Сибирью наблюдались такие явления в прошлые годы, когда сильные пожары давали устойчивые антициклоны над собой и, соответственно, пожары горели все дольше, а наводнения случались в соседних регионах.

— Вот, например, в Иркутской области сейчас наводнение.

— Не исключено, что эти процессы связаны между собой. Это будет видно в конце сезона, когда мы проанализируем, как двигались воздушные массы, увидим, обходили они или нет стороной зону горения. Но я бы на месте региональных властей рассматривал этот сценарий и готовился к тому, что та же самая Амурская область сейчас может снова оказаться в зоне наводнения, равно как Прибайкальский регион, который вблизи зоны крупных пожаров находится.

В Україні презентували додаток, який шукає сміття та вирублені ліси у Карпатах



В Україні презентували додаток EcoHike, який шукає сміття в Карпатах. Туристи зможуть позначати його на інтерактивній мапі та долучатися до прибирань. Крім цього, функціонал дозволяє шукати вирубані ліси та інші об’єкти, однак наразі це лише фіксація проблем, пише mind.

Зараз відбуваються фінальні тестування. Планується, що туристи чи екоактивісти, знайшовши сміття, яке вони не можуть прибрати самі, за допомогою додатку позначать його на інтерактивній мапі. Інші користувачі зможуть спланувати свій маршрут так, аби прийти на місце та допомогти з прибиранням.

EcoHike зможе працювати як в онлайн, так і в офлайн режимі. Для роботи в офлайн доведеться попередньо завантажити карту. Після появи інтернету додаток сам розставить нові відмітки.

Поки що EcoHike можна завантажити лише в українському App Store та Google Play, адже він застосовується лише в Україні. Втім, згодом планується розширити охоплення і на інші країни світу.

Додаток за власною ініціативою розробили програмісти львівського офісу GlobalLogic. Планується, що в штатному режимі EcoHike запрацює з серпня.

Стан запобігання злочинам у сфері охорони лісових ресурсів на Прикарпатті у першому півріччі 2019 року



Із урахуванням стану додержання законності у сфері охорони довкілля важливим напрямом діяльності прокуратури є вжиття заходів щодо своєчасного виявлення та ефективного розслідування кримінальних правопорушень у лісовій сфері, встановлення винних осіб, притягнення їх до кримінальної відповідальності, а також відшкодування завданих державі збитків.
Про це повідомляє Бартка з посиланням на прес-службу прокуратури Івано-Франківської області.

Водночас у зв’язку із законодавчими нормами в частині суттєвого збільшення розміру шкоди (до 1,9 млн грн), за наявності якої настає кримінальна відповідальність за незаконну порубку, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників (які були чинними з січня до травня 2019 року), впродовж першого півріччя поточного року значно зменшилася кількість скерованих до суду обвинувальних актів про лісопорушення.

Так, із початку 2019 року розпочато 23 кримінальні провадження у сфері охорони лісових ресурсів. До суду скеровано 6 обвинувальних актів (3 – щодо незаконного експорту деревини, 2 – щодо незаконних порубок лісу, 1 – щодо неналежного виконання службових обов’язків стосовно забезпечення охорони лісу).

Наприклад, Івано-Франківською місцевою прокуратурою 24.04.2019 скеровано до суду обвинувальний акт за ч. 4 ст. 358 КК України щодо приватного підприємця, яка придбала завідомо підроблені товарно-транспортні накладні про відпуск деревини Золочівським ДЛП ЛГП «Галсільліс» породи «граб» у кількості 76 м³, з метою отримання сертифікатів та експорту деревини за кордон.

У закінчених кримінальних провадженнях указаної категорії встановлено близько 220 тис. грн збитків, спричинених кримінальними правопорушеннями, із яких 27 тис. грн відшкодовано під час досудового розслідування, питання відшкодування решти суми збитків вирішується в порядку цивільного судочинства.

Впродовж першого півріччя цього року судами розглянуто 17 кримінальних проваджень у сфері лісокористування: 3 кримінальні провадження закрито у зв’язку із закінченням строків давності, 14 – у зв’язку з набранням чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Крім цього, у зв’язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою, у поточному році на стадії досудового розслідування закрито 91 кримінальне провадження про злочини вказаної категорії (передбачені ст. 246 КК України).

Станом на 16.07.2019 у провадженні слідчих підрозділів територіальних органів поліції перебувають 32 кримінальні провадження за фактами кримінальних правопорушень, учинених у вказаній сфері, з яких 11 – щодо незаконного експорту деревини, 9 – щодо незаконних порубок лісу, 12 – про вчинення службових злочинів у сфері охорони лісових ресурсів.

2019-07-29 18:13:34

Чи запрацює закон, що покликаний захищати лісосмуги України


Знищення лісосмуг в Україні за останні роки набуло непомірних масштабів. Так звані “чорні лісоруби” знищують десятки гектарів лісу і майже завжди залишаються не покараними.

На початку 2019 року в Україні нарешті з'явився закон, що мав навести лад у питаннях лісосмуг. Необхідні законодавчі акти занепокоєні громади чекали ще у квітні. Адже чим ближче до опалювального сезону, тим менше залишається дерев у лісосмугах. Подробиці дізнавались наші журналісти.



Телеканал TV5
Опубликовано: 29 июл. 2019 г.

***


Чи запрацює закон, що покликаний захищати лісосмуги України


29 июля 2019


Знищення лісосмуг в Україні за останні роки набуло непомірних масштабів. Так звані “чорні лісоруби” знищують десятки гектарів лісу і майже завжди залишаються не покараними



Хто для власних потреб йде у ліс з сокирою, а хто і у промислових цілях безжально знищує лісові насадження, продаючи, по факту, викрадений у держави ліс. Злочинців затримати вдається вкрай рідко, адже багато років землі, на яких розташовуються лісові насадження не мали господаря. 

На початку 2019 року в Україні нарешті з’явився закон, що мав навести лад у питаннях лісосмуг. Необхідні законодавчі акти занепокоєні громади чекали ще у квітні. Адже чим ближче до опалювального сезону, тим менше залишається дерев у лісосмугах. Подробиці дізнавались наші журналісти.

Українські лісівники навчалися у турецьких колег біологічним методам боротьби зі шкідниками лісу



Делегація лісівників України минулого тижня перебувала з робочим візитом у Турецькій Республіці. Програмою візиту передбачено навчання з теми «Захист лісів від шкідників та хвороб». Під час навчання українська делегація відвідала регіональні управління лісового господарства Болу, Зонгулдака, Кастамону.

Навчання розпочалося із засідання в Регіональному управлінні лісового господарства Болу, де з вітальним словом звернувся представник Генерального департаменту лісів Туреччини Фатіх Улькюдюр.

Загальний огляд діяльності Регіонального управління лісового господарства Болу представив його директор Осман Кору. Начальник відділу із захисту лісів від шкідників Генерального департаменту лісів Туреччини Акин Емін ознайомив учасників семінару із станом справ у Туреччині щодо захисту лісів від шкідників.

Необхідно зазначити, що лісівники Туреччини не використовують хімічні методи боротьби зі шкідниками, а в пріоритеті є біологічні методи. Запровадження таких методів є перспективним і для України.



Зі сторони української делегації начальник відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства Ігор Будзінський презентував інформацію щодо загальної характеристики лісового господарсва України.

Також учасники семінару відвідали лісицтво лісогосподарського підприємства Абант, в якому на практиці були представлені механічні методи боротьби із стовбуровими шкідниками шляхом викладення ловильних дерев (деревини) та феромонних пасток.

Наступний день розпочався із візиту в лабораторію науково-дослідного інституту лісовго господарства Західно-причорноморського регіону (м. Болу). Завідувач лабораторією із захисту лісів Деніз Чакар ознайомила учасників семінару з біологічними методами боротьби з раком каштану їстівного. На практиці вона представила способи отримання та розмноження корисних вірусів у лабораторних умовах, а також виготовлення робочої суміші (гіповірулетів) з вмістом вірусів для застосування у лісових насадженнях.

Під час відвідування лісництва лісогосподарського підприємства Акчакоджа Деніз Чакар та Яшар Аксу ознайомили учасників семінару на практиці з методами відбору зразків з уражених раком дерев каштана їстівного та пересадки створених гіповірулентів на хворі дерева для їх лікування.



При відвідуванні Регіонального управління лісового господарства Зонгулдак українська делегація ознайомилася з роботою лісового розсадника в лісогосподарському підприємстві Гокчебей та лабораторій із захисту лісів у лісових господарствах Карабюка та Гокчебей.

Програма навчання у регіональному управлінні лісового господарства Кастамону розпочалася з презентації начальника відділу захисту лісів Мустафи Котіла щодо лісопатологічної ситуації у лісових господарствах цього регіонального управління.

Зі сторони української делегації свої презентації представили головний лісопатолог ДСЛП «Харківлісозахист» Деніс Батуркін та завідувач лабораторією ДСЛП «Херсонлісозахист» Марія Скрипкіна, у яких учасникам семінару детально представлено роботу українських лабораторій із захисту лісів.

Учасники семінару в лабораторії із захисту лісів регіонального управління лісового господарства Кастамону ознайомилися з методами розведення хижих комах для боротьби з короїдами.



У лісових насадженнях цього регіонального управління українська делегація мала змогу ознайомитися та взяти участь у практичних роботах з висаджування в природне середовище мурахожука (Thanasimus formicarius).

Практичні заняття з учасниками семінару щодо виявлення та визначення шкідників лісових насаджень провів біолог Яшар Аксу.

Підбиття підсумків навчального семінару відбулося в регіональному управління лісового господарства Кастамону із врученням українській делегації відповідних сертифікатів.

Практичні навчання, отримані під час семінару, будуть застосовуватися в діяльності державних спеціалізованих лісозахисних підприємств України.



Більше про проблему змін клімату та масового всихання лісів читайте ТУТ
29.07.2019

На колегії Держлісагентства розглянуто питання використання деревини



Ситуація, яка склалась на світових ринках необробленої деревини та продукції її переробки негативно позначається на діяльності лісогосподарських підприємств галузі, в наслідок чого спостерігається падіння основних виробничих показників у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Про це йшлося на виїзному засіданні колегії Державного агентства лісових ресурсів України, яке відбулася на Рівненщині.

Так, за 6 місяців чистий дохід від реалізації продукції становить майже 7,6 мільярда гривень, і у порівнянні з відповідним періодом минулого року зменшився на 7%, або на понад 500 мільйонів гривень.

За 6 місяців заготовлено біля 6,9 млн кбм деревини, що на 550 тис. кбм менше аналогічного періоду минулого року.

У зв’язку з переходом з 1 січня на гармонізовані з європейськими вимоги до якості на необроблену деревину, вихід ділової деревини збільшився на 12%.

Лісогосподарські підприємства активно залучають до виконання робіт суб’єктів приватного сектору економіки. За перше півріччя найманими бригадами заготовлено 5 млн кбм деревини, що становить 72%.

За 6 місяців поточного року використано понад 7 млн кбм деревини, в тому числі поставлено на внутрішній ринок у круглому вигляді 5,8 млн кбм на загальну суму близько 5,8 млрд грн, що відповідно на 292 тис. кбм менше по кубомасі, та на 526,2 млн грн менше ніж у минулому році.

На власну переробку направлено 1 млн 83 тис. кбм деревини.



На експорт не поставлено жодного кубометра деревини в необробленому вигляді. Лісогосподарські підприємства вже понад рік не здійснюють реалізацію дров’яної деревини, яка дозволена до експорту, за кордон. Адже з 18 липня 2018 року, у відповідності до телеграми Укрзалізниці, не надаються вагони під завантаження у напрямку кордонів.

Залишки деревини на складах лісогосподарських підприємств складають майже один мільйон кубічних метрів, з яких 70% – дров’яна деревина.

Накопичення дров’яної деревини пов’язано з відсутністю попиту на внутрішньому ринку та забороною здійснення експорту. На сьогодні цю проблему визнають навіть виробники плитних матеріалів. Асоціація «Меблідеревпром» вже двічі зверталась до Кабінету Міністрів України з проханням відкрити кордон для дров.

Заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар у коментарі для ЗМІ зазначив, що питання деревообробки потрібно розділити на дві частини. «Є деревообробка, якою займаються приватні деревообробні підприємства, і є деревообробка в державних лісогосподарських підприємствах», – сказав він.

Щодо приватного сектору, то на Рівненщині є потужні підприємства, які є флагманами деревопереробкив Україні. На сьогодні ці підприємства забезпечують не лише сплату податків до бюджету та зайнятість населення, а й впроваджують нові технології в переробці деревини.

«З іншого боку, в нас є багато сировини, яка не переробляється приватними деревообробними підприємствами, і вона не реалізовується. Це тонкомірна деревина, інші види низькосортної деревини. І тому переробку такої сировини беруть на себе державні лісогосподарські підприємства. На Рівненщині вона теж розвивається. Ми маємо приклади запровадження нових технологій в Соснівському лісгоспі, та інших лісгоспах. На Рівненщині є усвідомлення необхідності розвитку сегменту цього сектору, є позитивні приклади – це приємно», – підкреслив Володимир Бондар.



Загалом, за його словами, в Україні потрібно поглиблювати деревообробку. «Зараз, на мою думку, ми вживаємо неефективні методи на кшталт заборон. Заборона не призводить ні до чого позитивного сама по собі. Потрібно застосовувати методи стимулювання розвитку деревообробки, застосовувати економічні заходи, так як це в інших країнах», – сказав заступник Голови Держлісагентства.

Він пояснив, що наразі круглий ліс не експортується, натомість вивозиться просто розпиляна на дошку деревина. Всі інші країни виробляють кінцевий продукт – меблі та інші вироби, які мають серйозну вартість, створюють додаткові робочі місця та ін.

«Вважаю, що Україна також має стимулювати розвиток глибокої переробки, розвиток дерев’яного домобудування. І в наслідок цього поліпшувати якість життя українців та розвивати галузь, збільшувати податкові надходження. Але не обкладаючи великими податками лісгоспи, а навпаки створити такі умови, щоб переробка поглиблювалась», – зазначив Володимир Бондар.



Окрім того, заступник Голови відомства підкреслив, що найбільшою проблемою всього Поліського регіону є питання змін клімату і проблема всихання лісів.

«Вирішувати її достатньо складно силами лише лісівників. Ми очікуємо, що урядові структури, і новий Парламент приймуть необхідні законодавчі та нормативні зміни, які б давали нам можливість ефективніше боротися з цією проблемою. Так, як це є в наших білоруських, польських, німецьких колег. Ми очікуємо, що будуть прийняті і рішення щодо бюджетного фінансування. І лісівники зможуть нарешті більш ефективно працювати. Все, що ми можемо, в рамках діючого законодавства, ми робимо. Ми сподіваємося також і на розуміння суспільства, громадських активістів, екологів. Тому що проблема всихання лісів є глобальною. Заходи, які застосовують лісівники – вони є виправданими і потрібними. І коли замість загиблого лісу буде через декілька років рости молодий ліс, думаю, від цього виграють всі», – наголосив Володимир Бондар.

Прес-служба Держлісагентства
29.07.2019

Масштабна лісова пожежа сталася в Херсонській області



У Херсонській області горів ліс

Горіла низова хвоя, але причина збурення вогню поки невідома. Площа пожежі становила 1,2 гектара.

У Збур'ївському лісництві в Херсонській області сталася масштабна пожежа - горіло 1,2 гектара лісу. Про це повідомляє пресслужба Нацполіції в Херсонській області в понеділок, 29 липня.

Повідомляється, що в поліцію надійшло повідомлення, що на території лісництва горить ліс. Попередньо: загорілася низинна хвоя.

"Співробітники Голопристанського відділення поліції забезпечили охорону місця події для недопущення на територію небезпечної зони громадян. Над ліквідацією пожежі працювали рятувальники служби з надзвичайних ситуацій і працівники лісництва, було задіяно п'ять пожежних автомобілів і два трактори. Вогонь вдалося загасити, постраждалих немає", - сказано в повідомленні.



Нагадаємо, що раніше біля Станиці Луганської горів замінований ліс.

Також повідомлялося, що 30 людей постраждали в лісових пожежах у Португалії.

Корреспондент.net, Сьогодні, 20:21
Фото: facebook.com/khersonpolice.official

https://ua.korrespondent.net/ukraine/4123934-masshtabna-lisova-pozhezha-stalasia-v-khersonskii-oblasti