ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

31 липня 2019

Друге життя застарілій техніці. У Ярмолинецькому лісгоспі майструють спецтехніку. ВІДЕО


ТВ7+. Друге життя застарілій техніці. У Ярмолинецькому лісгоспі, що належить державному підприємству «Ярмолинецьке лісове господарство», фактично з металобрухту майструють спецтехніку. Трактори та вантажівки, яким по кілька десятків років, ремонтують, а потім використовують їх у своїй роботі. Наш сайт : https://tv7plus.com/



TV7plus Телеканал Хмельницького. Україна
Опубликовано: 31 июл. 2019 г.

Мораторій на експорт лісу-кругляку потрібно переглянути, а також – запускати реформу лісогосподарської галузі – експертна дискусія




Київ, 31 липня 2019.

Новій владі варто переглянути доцільність мораторію на експорт необробленої деревини (лісу-кругляку), тому що у поточному вигляді він не виконує задекларованих цілей – щодо захисту лісів і підтримки української деревообробної промисловості. Таку основну тезу висловили експерти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

За результатами дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, мораторій сприяв певному зростанню української деревообробки, але, насамперед, за рахунок розвитку лісопильної галузі. Лише за перші 6 місяців цього року, порівняно з відповідним періодом попереднього року, лісопильна галузь зросла на близько 14%. При цьому, уся переробна промисловість за цей же період показала зростання близько 1%. У лісопильній галузі зросла кількість підприємств, за останні кілька років подвоїлися прямі іноземні інвестиції.

«Завдяки лісопильній галузі ми досягли рекордних темпів зростання експорту цієї продукції: кожного року приблизно на третину за останні кілька років. Але тут виникає головне запитання – чи це те, чого ми хотіли: чи ми хотіли заборонити експорт лісу-кругляку і замінити його на експорт розпиляного кругляку», – зазначає Євген Ангел.

При цьому, мораторій ніяк не зменшив обсяги вирубки лісів – тому що він не забороняв заготівлю деревини, лише експорт необробленої. Оцінити вплив мораторію на незаконну заготівлю неможливо, оскільки про це немає надійної інформації.

«Мораторій – це, в першу чергу,питання економічне, і коли спекулюють мораторієм у природоохоронних цілях – вас просто обманюють. У довгостроковій перспективі мораторій, з точки зору охорони лісу, є взагалі шкідливим: починає розвиватися деревообробка при лісгоспах, починає збільшуватися кількість лісопильних підприємств і посилюється лоббі деревообробників. І якщо ми як екологічна організація хотіли б, щоб Україна перейшла на ставлення до лісів як у США, коли ліси виконують переважно екологічні функції – ми зіткнемося із ще більшим лоббі деревообробників та лісівників», – зазначає Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».

«Мораторій був лише одним елементом у змінах, які повинні були відбутися в управлінні лісами України [за коаліційною угодою]. На жаль, крім мораторію,жодних інших змін досягти не вдалося. Держлісагентство і далі очолювали люди, які продовжували корупційні схеми. Деревина, дозволена для експорту, продавалася також не на конкурентних засадах, а через корупційні схеми. Що я би пропонував новому українському парламенту і новому українському уряду – запровадити (до відміни мораторію – якщо вона буде), конкурентні і прозорі правила роботи ринку української деревини – чи це експорт, чи це внутрішній ринок. І провести інституційну реформу лісового господарства», – зазначив народний депутат України Остап Єднак.

За словами Петра Тєстова, перший указ нового президента щодо незаконних рубок і ведення обліку деревини принципово не змінює ситуацію. «Безперечно, облік деревини треба вводити, з незаконними рубками треба боротися. Але, по-перше, вже існуюча система обліку в системі Держлісагентства – я не бачу жодної ефективності від її роботи, тому що інформація недоступна онлайн, частину інформації можна підробляти. По-друге, більшість фото вирубаних Карпат, які знімають з дронів – ці рубки не є незаконними. Вони можуть бути з порушенням природоохоронного законодавства, але на них є усі необхідні документи. Відповідно, введення цього указу жодним чином не поліпшує ситуацію з тими рубками, які викликають найбільше обурення громадян. Першочергові кроки – це те, що було закладено у коаліційній угоді попереднього парламенту – провести реформу Держлісагентства», – каже експерт.

Щоб зменшити корупційні ризики і зловживання у лісовій галузі, потрібна комплексна реформа Державного агентства лісових ресурсів: розділити господарчі функції, контрольні функції та функції розробки політики, які зараз об’єднані у межах цього відомства. Також слід переглянути підхід до фінансування роботи лісгоспів – деякі, розташовані на Півдні та Сході, не можуть бути самоокупними через те, що природного лісу у цих регіонах фактично немає.

За словами учасників дискусії, розробити концепцію реформи лісогосподарської галузі можливо упродовж цієї осені. Ініціювати початок реформи має уряд. Головні відповідальні за розробку концепції реформи – Мінагрополітики та Мінекології, спільно з профільними комітетами Верховної Ради з екологічної політики та аграрної політики.

Петро Тєстов нагадав, що ще у 2012 році у рамках проектів Світового банку підготували якісну аналітику і пропозиції щодо необхідних змін. Їх можна оновити та взяти за основу.



Остап Єднак

Євген Ангел

Петро Тєстов

http://uacrisis.org/ua/72877-moratorium-on-exports-of-unprocessed-wood-and-reform-of-forest-management

В Україні запустили перший портал відкритих геоданих для громад

Він містить понад 100 датасетів з 40 джерел та 13 порад щодо їх застосування

31 ЛИПНЯ 2019, 16:12


Фото Shutterstock

В Україні запустили перший портал відкритих геоданих для громад, який містить понад 100 датасетів з 40 джерел та 13 порад щодо їх застосування. Про це повідомляє прес-служба Уряду.

Громади отримують інструменти, з якими зможуть: збільшити надходження до бюджету, ефективно управляти своїми активами, вирішити екологічні проблеми, моніторити навколишнє природне середовище, прогнозувати розвиток несприятливих явищ (ерозії, зсувів, підтоплень тощо), управляти мережею соціальної інфраструктури та ін.

Реалізується ГС «Центр розвитку інновацій» за підтримки Програми ULEAD з Європою

Дані про економічний розвиток, промисловість, рекреаційний потенціал, забудову, актуальні та високоточні дані про ґрунти, сільськогосподарські культури, навіть погоду, тощо – все те, що потрібне кожній громаді для прийняття різних рішень та подальшого розвитку. Але всі ці дані розкидані по різним джерелам. Для вирішення проблеми пошуку цілої низки даних, які мають конкретну географічну локалізацію, команда Проекту «Е-рішення для громад» створила GIS-DATA портал», – розповідає віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

Заходи запобігання пожежам в екосистемах обговорили в облдержадміністрації



31 липня під час наради очільника області Юрія Гусєва з головами районних державних адміністрацій, об’єднаних територіальних громад та міськими головами міст обласного значення було обговорено ряд нагальних питань.


Серед головних – ситуація щодо недопущення пожеж в екосистемах області. Начальник Головного управління ДСНС України у Херсонській області Сергій Чорний доповів, що станом на 26 липня поточного року на території Херсонської області в природних екосистемах виникло 858 пожеж на загальній площі 420,14 га. З них 114 лісових пожеж на площі 150,47 га, 7 пожеж – на сільгоспугіддях, 737 - на землях інших користувачів.


Голова обласної державної адміністрації Юрій Гусєв наголосив на важливості конкретних дій для запобігання виникненню пожеж в області.


Так, районним державним адміністраціям, виконавчим комітетам міських, сільських та селищних рад, об’єднаних територіальних громад доручено забезпечувати постійний посилений моніторинг ситуації, пов’язаної з виникненням пожеж в природних екосистемах;

у разі виявлення фактів випалювання стерні, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, а також рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниці, у парках, а також інших зелених насаджень та газонів у населених пунктах негайно повідомляти Державну екологічну інспекцію в області та місцеві підрозділи Головного управління Національної поліції в області;

організувати проведення спільних рейдів і патрулювань з попередження виникнення пожеж в екосистемах області тощо;

організувати проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення про дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки в природних екосистемах.


Про заходи щодо недопущення пожеж та вирубки лісів доповіла начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Тетяна Касіч. Вона повідомила, що з метою посилення охорони лісів від пожеж і поліпшення організації боротьби з лісовими пожежами на рівні області видано ряд розпорядчих документів, які повинні виконуватися на місцях.


Крім того, порушувалося питання недопущення вирубки лісів та лісосмуг. Тетяна Касіч запропонувала створити в населених пунктах районів склади деревних відходів для забезпечення населення області матеріалом для опалення. Присутні на засіданні голови ОТГ та райдержадміністрацій зацікавилися пропозицією та висловили готовність співпрацювати у вирішенні даного питання.


За результатами наради головам районних державних адміністрацій, об’єднаних територіальних громад та міськими головами міст обласного значення, правоохоронним органам, регіональним відділенням центральних органів виконавчої влади надано відповідні доручення.



Автор: Вікторія Шовкопляс, Департамент з питань внутрішньої та інформаційної політики ХОДА

Галкин обвинил пользователей соцсетей в пиаре на лесных пожарах



Телеведущий Максим Галкин осудил пользователей соцсетей за разведение «истерии» на фоне лесных пожаров в Сибири.

Галкин опубликовал на своей странице в Instagram видео. Там он заявил, что происходящее в соцсетях «не имеет никакого отношения к борьбе за экологию».


Он указал, что «еще год назад горело такое количество сибирских лесов, и два года назад, но тогда не модно было об этом заботиться в соцсетях, не было гламурных девиц, которые выставляли свои «охи» и «ахи» по этому поводу».

Артист подчеркнул, что через месяц, когда «пожары потушит обычный дождь», блогеры об этом забудут.

Телеведущий также призвал свою публику заботиться об экологии самим. По его мнению, в России начинается «массовый психоз» и «истерия», когда в стране происходит какая-то катастрофа, но заботиться о том, чтобы этого не случилось, нужно заранее.

Он также заступился за чиновников и спасателей, которые не тушат лес из-за нехватки финансов, и отметил, что в данном случае неуместны и упреки пользователей в адрес властей, которые оказывают помощь в тушении пожаров в Сирии и Греции, так как площадь сибирских пожаров «ничуть не меньше, чем территории государств».

Ранее стало известно, что лесные пожары в России охватили порядка 3 млн га.

12:56, 31.07.2019
http://gorodskoyportal.ru/news/russia/55190709/

Почему Сибирь горит сильнее Канады



КОЛОНКА

Георгий Бовт

Пожар тушить — только деньги палить.

Полстраны горит, но никто ее не тушит — примерно такими паническими записями полнятся соцсети и многие СМИ. Пожарами по состоянию на конец июля охвачено более 3 миллионов гектаров леса на востоке России, всего в этот весенне-летний сезон уже горело 11 миллионов гектаров. Были годы и хуже, но, по прогнозам, все рекорды к осени будут побиты. Люди пишут коллективные обращения к властям с требованием принять меры. Однако на самом деле надо готовиться к худшему уже в ближайшие годы. Все гораздо серьезнее, чем мы думали

Уже сейчас площадь российских пожаров сравнивают с площадью Бельгии. А к осени у нас «сгорит» целая Португалия. Подобные катастрофы случаются ежегодно, площади, охваченные пожарами, в последнее время растут, увеличившись за три года в 3,2 раза (без учета нынешнего года): 2,7 миллиона гектаров в 2016-м, 4,5 миллиона гектаров в 2017-м и 8,5 миллиона гектаров в 2018 году. В этом году ситуация усугубилась тем, что ветер относит дым и гарь не на север, а на юг и восток. И жители Иркутска, Красноярска, Омска, Новосибирска и других сибирских городов публикуют «апокалиптические» снимки окутанных дымом населенных пунктов.

При этом многие обвиняют власти в бездействии и подписывают петиции с требованием принять меры. Дело в том, что более 90 процентов пожаров находится в так называемых зонах контроля. Если в переводе на нормальный язык, их не тушат, а наблюдают за ними до тех пор, пока огонь (но не дым) начинает представлять непосредственную опасность для населенных пунктов или объектов инфраструктуры. Такая норма была введена в 2015 году: считается, что пожар можно не тушить, пока ущерб от него не превысит стоимость пожаротушения. Региональные власти используют эту норму как предлог для экономии средств. Тем более что этих средств мало, как и техники, которая находится в распоряжении федеральных структур. О цинизме «бухгалтерского подхода» можно рассуждать долго. Но разве у нас в других отраслях не так? Так что получается, что «тушить страну — только деньги палить». К тому же экология вообще штука затратная. Деньги быстро «не отбиваются». А как же будущие поколения? А как же цивилизационная миссия?

Фото: Vladimir Melnikov/Adobe Stock

Да и как подсчитать истинный ущерб от лесных пожаров? Ведь оценивают, как правило, только стоимость сгоревшей древесины, по минимальным расценкам. И хотя леса сгорает в несколько раз больше, чем его вырубают (а вырубают в год примерно 1 миллион гектаров), в том числе самыми варварскими способами, упущенная выгода в данном случае тоже не учитывается. И никто не берет на себя труд, не считает даже нужным подсчитать ущерб здоровью людей, неделями живущих в густом облаке смога. В том числе ущерб детям, а также еще не родившимся. Почем встанет потом лечение? Например, до сих пор не подсчитан такой ущерб здоровью, нанесенный жителям Москвы появлением смога летом 2010 года. Скольким людям это укоротило жизнь, сколько детей родилось в тот год с врожденными нарушениями и даже патологиями именно по этой причине? Если такая статистика есть, то она засекречена. Многие ученые считают, что вред здоровью, полученный за день пребывания в дыме от лесных пожаров, эквивалентен ущербу от выкуривания 10–15 сигарет — и то, и другое скажется на работе дыхательной и сердечно-сосудистой систем.

Сейчас власти сибирских городов и населенных пунктов ограничиваются, как правило, скупой информацией относительно того, превышена ли предельно допустимая норма концентрации вредных веществ в воздухе. Однако, учитывая традиционный настрой любых наших властей на то, чтобы не «поднимать панику» и скрывать правду, если она «не позитив», а также ответное недоверие населения ко всему, что говорят чиновники, можно ли верить таким официальным сообщениям, не занижены ли они?

Проблема, между тем, гораздо серьезнее, чем кажется даже в дыму пожаров, который уже дошел чуть ли не до Поволжья. И она носит глобальный характер. В это лето также горят леса в Канаде и на Аляске. Причем везде горят с гораздо большей интенсивностью, чем ранее. 15 лет назад в среднем в день в арктических лесах фиксировалось 50–60 очагов возгорания в сутки летом. В этом году их число составляет в среднем 250. Раньше пожары в Арктике гасли сами собой или после дождей через несколько дней — в этом сезоне горение идет неделями, а то и месяцами. И речь не только о России. Все это результат глобального изменения климата. Как и невиданные ранее наводнения в той же Иркутской области, например.

Из-за пожаров в Северном полушарии в этом сезоне в атмосферу было выброшено 120 миллионов тонн углекислого газа, что превышает годовой промышленный «выхлоп» в большинстве индустриально развитых стран. Сажа от пожаров оседает на арктических льдах, и они начинают таять еще быстрее. Глобальное потепление еще сильнее ускоряется, пожаров будет еще больше.

Смог над КрасноярскомФото: Андрей Самсонов/ТАСС

Фотографии задымленных городов, аналогичные тем, которые публикуют жители Красноярска и Иркутска, выкладывают в сеть жители и ведущие СМИ канадского Калгари, Анкориджа и Фэрбенкса на Аляске. В Канаде, прежде всего в провинциях Альберта и Британская Колумбия, интенсивность и площадь пожаров по сравнению с 1970-ми годами выросла более чем в 10 раз, достигнув и даже превысив в последние годы 3–3,5 миллиона гектаров в год. Это меньше российских показателей последних лет. При этом по площади, а также по климатическим условиям Канада примерно равна нашей Сибири. По численности населения, кстати, тоже. Но если посмотреть сейчас на снимки Земли из космоса (например, на fire.ru), легко заметить, что площадь канадских пожаров в несколько раз меньше того «Армагеддона», который творится на востоке России.

В Канаде также существует практика не тушить отдаленные от населенных пунктов и объектов инфраструктуры пожары. Лесные пожары вообще считаются естественным явлением, а многие виды растений северных лесов «запрограммированы» на размножение посредством пожаров, так что лес относительно быстро восстанавливается. Другое дело, что природа северных регионов не рассчитана на столь быстрое глобальное потепление, которое носит во многом антропогенный характер.

Тактика тушения, а главное, профилактики пожаров в Канаде более гибкая, чем у нас. Размер ассигнований на эти цели все время растет, достигнув десятков миллионов долларов, увеличившись во много раз (в сопоставимых ценах) по сравнению с концом прошлого века. Скажем, там не практикуется такой способ «зачистки» леса, как сжигание порубочных остатков после вырубки. У нас оно сплошь и рядом становится причиной пожаров, причем в относительной близости от жилья. Иногда это, как гласит народная молва, становится средством сокрытия незаконных вырубок. Помимо этого, канадцы проводят такие профилактические мероприятия, как прореживание леса в наиболее пожароопасных (и населенных) местах. В зону начинающегося пожара, пока он не приобрел верховой характер (с таким пожаром наиболее трудно бороться) высаживается десант, который ведет борьбу с огнем на земле. Практикуется и «встречный поджог». «Зона контроля» в канадском понимании этого термина означает именно активное контролирование ситуации, а не просто «не тушение пожара», как в нашем случае. Все эти методы известны и нашему МЧС, они применяются. Однако, в силу вечной нехватки и тем более сокращения финансирования, как видим, недостаточно. Разница в масштабах — в разы — пожаров в Сибири и Канаде в этом сезоне говорит сама за себя.

При этом канадские власти придерживаются совершенно иной информационной политики в создавшейся ситуации, чем наши. Прежде всего это подробное и по возможности честное информирование о том, что происходит. Так, на сайте National Wildland Fire Situation Report публикуется ежедневный подробный мониторинг ситуации с лесными пожарами по всей стране. Дается площадь и число пожаров (разбивка по провинциям), из них указано, какое число носит неконтролируемый характер, какое находится под контролем, какое «сдерживается» и какое находится под воздействием смешанных мер — тушения и сдерживания. Так, по состоянию на конец июля в стране было 113 неконтролируемых пожаров, 39 «сдерживались», 61 находился под контролем, активная борьба велась со 105. Как видим, соотношение иное, чем у нас (не тушится, напомним, 90 процентов пожаров). Отдельное внимание (priority fires) уделено пожарам, которые происходят вблизи каких-либо населенных пунктов. Таковых в настоящий момент три — в 12, 30 и 40 километрах от населенных пунктов, из них два на 29 июля находились в состоянии «неконтролируемости»). Общая площадь пожаров с начала сезона в Канаде, включая погасшие и потушенные, составила 1,7 миллиона гектаров (это примерно столько, сколько сейчас горит в одной только Сибири). Также указано, какие и сколько средств (люди, техника, авиация) задействованы в данный конкретный день, дается прогноз на ближайшее время. Между канадскими провинциями существует солидарность: они перебрасывают имеющиеся средства и технику друг другу, если она не задействована у себя. Расходы возмещает пострадавшая от пожара провинция. Есть ли у нас такая координация на межрегиональном уровне? Вопрос риторический. У нас в таких случаях все делается через федеральный центр, при этом каждый регион тушит пожары за счет своего бюджета (отсюда экономия).

Фото: Федеральная Авиалесоохрана/ВКонтакте

Было бы правильно, если бы российские власти проявили бо́льшую открытость в аналогичной ситуации. Не надо бояться паники, надо давать правдивую информацию — сводку «боевых действий». Неведение же порождает только страхи и слухи. То же самое касается информации о проводимых профилактических работах. Помимо призывов не разжигать в лесу костров, это еще и рассказ о том, что делается в плане противопожарной безопасности, как пресекаются (если пресекаются) поджоги порубочного материала. Нелишними будут советы, как себя вести в условия многодневного смога. Раздача так называемых медицинских масок (самых простых), которую начали практиковать власти некоторых населенных пунктов, наиболее страдающих от задымления, на самом деле бесполезна, такие маски не спасают от продуктов горения. Нужны другие, а также противогазы. В конце концов мы так давно и долго готовились ко всяким войнам, что уж противогазы-то должны быть где-то на складах? И поскольку такая ситуация пребудет с нами на годы вперед, причем с нарастающей интенсивностью, надо готовиться к новой долгой войне. Но у нас многие так сильно смеялись над теориями о глобальном потеплении, что к очередной войне мы как раз оказались опять не готовы.


31 ИЮЛЬ 2019 12:30

Російська влада відмовляється гасити пожежі в Сибіру: за справу беруться шамани

Шамани в Росії збираються викликати дощ, щоб загасити масштабні лісові пожежі / фото david baxendale.com
Близько 40 шаманів з Бурятії, Забайкалля і Іркутської області зберуться 4 серпня на байкальскому острові Ольхон, щоб зробити обряди, які, на їхню думку, допоможуть пролити дощі на палаючу тайгу в Сибіру.

Про це в середу повідомив голова правління міжрегіональної організації шаманів "Тенгері" Баїр Цирендоржиєв, передає ТАСС.

Читайте також
 У 5 регіонах Росії запроваджено режим НС через масштабні лісові пожежі, дим може дійти до Москви

За даними ФДМ "Авіалісохорона" на ранок середи, в Росії гасять 147 лісових пожеж на загальній площі понад 100 тисяч га. При цьому значні площі лісу охоплені вогнем у віддаленій місцевості, де загоряння не гасять. Більшість пожеж зареєстровано в Сибіру - на території Іркутської області і Красноярського краю.

"На Ольхоні 4 серпня зберуться близько 40 шаманів з Бурятії, Забайкалля і Іркутської області. Вони здійснять обряди, щоб викликати дощі на лісові пожежі. Зараз ми уточнюємо місцевості, де горять ліси", - сказав Цирендоржиєв.

У вівторок буддійські священнослужителі-лами також заявили, що готові зробити обряди виклику дощів на палаючу тайгу, але відзначили, що для цього їм потрібні "точні координати пожеж", повідомляє видання.

Як повідомляв УНІАН, в Росії заявили, що вартість гасіння пожеж перевищує розмір можливого збитку. Тому загоряння гаситься лише в разі загрози населеним пунктам або об’єктам інфраструктури.

  Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/russianworld/10636167-rosiyska-vlada-vidmovlyayetsya-gasiti-pozhezhi-v-sibiru-za-spravu-berutsya-shamani.html

***

Шамани Сибіру проведуть спільне камлання, щоб загасити мільйони гектарів тайги



Сьогодні, 12:03
Якщо держава не може впоратися з лісовими пожежами, до справи вирішили взятися окультисти
/ Фото: AFP
Близько чотирьох десятків російських шаманів проведуть окультний ритуал, щоб закликати дощ, який зможе загасити масштабні лісові пожежі в Сибіру.
Як повідомили в організації шаманів "Тенгері", з цією метою 4 серпня на байкальському острові Ольхон зберуться шамани з трьох регіонів Росії.
"На Ольхоні 4 серпня зберуться майже 40 шаманів з Бурятії, Забайкалля та Іркутської області. Вони здійснять обряди, щоб викликати дощі на лісові пожежі. Зараз ми уточнюємо місцевості, де горять ліси", – сказав голова правління "Тенгері" Баїр Цирендоржієв.
Варто відзначити, що за офіційними даними 31 липня в лісах Росії було зафіксовано понад 300 осередків загорянь. Загальна площа загоряння – майже 3 млн гектарів, але гасять лише трохи більше 100 тис. га. Більшість пожеж зареєстровано в Сибіру – на території Іркутської області і Красноярського краю.
Як стверджують в російській "Авіалісоохороні" на гасінні лісових пожеж задіяно 2 720 осіб, 390 одиниць техніки, а також 28 повітряних суден.
0:00 / 2:03
Нагадаємо, що дим від пожеж вже досяг навіть Казахстану, де метеорологи повідомили про перевищення гранично-допустимої концентрації шкідливих речовин в повітрі в деяких регіонах країни.

https://ukr.segodnya.ua/world/russia/shamany-sibiri-provedut-obshchee-kamlanie-chtoby-potushit-milliony-gektarov-taygi-1310144.html

На Черкащині горів ліс (ФОТО)



У селі Яснозір’я, Черкаського району, в районі вулиці Івана Сльоти, на відкритій території, сталося загорання сухої трави.

Про це повідомляє пресслужба управління ДСНС України в Черкаській області.

Вогонь, що встиг поширитися на територію у 2 гектари, було ліквідовано силами чергових відділень місцевої пожежної команди із села Яснозір’я та пожежної команди Черкаського держлісгоспу, які оперативно прибули до місця події.

Дискусія на тему: «Мораторій на експорт необробленого лісу: що далі?»



Час: 31 липня (середа), 11-00 – 12-30

Місце: прес-центр Українського кризового медіа-центру (Хрещатик 2, «Український дім»).

Більш як 4 роки тому Верховна Рада України прийняла закон, який забороняє експорт необробленого лісу. Цей крок викликав хвилю критики торгівельних партнерів України, у тому числі ЄС. Прихильники мораторію стверджують, що це рятує українські ліси від вирубки і чорного експорту, а також захищає вітчизняну деревообробну галузь. Опоненти мораторію кажуть, що насправді він нічого не змінив. І, крім того, загрожує угоді про Зону вільної торгівлі з ЄС – він вже спричинив перший спір з ЄС у рамках Угоди про асоціацію. Минулого тижня в Офісі президента України заявили, що ініціюватимуть перегляд мораторію.

Перед початком роботи нової Верховної Ради та Кабінету Міністрів, ми запрошуємо експертів розповісти про:

1) Підсумки мораторію:
Чи змінив мораторій ситуацію з незаконними рубками та чи стала сировина доступнішою для українських деревообробників?
Які наслідки може мати мораторій для відносин України і міжнародних партнерів?

2) Порядок денний для нової влади: що мають зробити нові парламент і уряд, аби справді захистити ліси?

Учасники:

  • Остап Єднак, народний депутат України
  • Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
  • Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина»
  • Європейська асоціація бізнесу (ТВС)

Реєстрація ЗМІ на місці за редакційними посвідченнями. Відбуватиметься пряма трансляція події.

Опубліковано 31 лип. 2019 р.



Дискусія на тему: «Мораторій vs реформи: що мають зробити нова Верховна Рада і уряд, щоб захистити українські ліси?» Остап Єднак, народний депутат України Євген Ангел, науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Петро Тєстов, аналітик Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина»


Государственное управление делами Президента Украины воровало деньги из Госбюджета Украины, прикрываясь не созданными национальными парками - БОРЕЙКО

Владимир Борейко, КЭКЦ

Начиная с 2014 г, Государственное управление делами Администрации Президента Украины ( ДУСя) незаконным способом использовало деньги, отпущенные из государственного бюджета Украины . В это можно убедиться, ознакомившись с письмом Государственного управления делами народному депутату О.Еднаку ( копия от 26.12.2014 г. прилагается). В нем начальник Государственного управления делами С.Березенко сообщает о том, что Законом Украины « Про державний бюджет Украины на 2014 г» за бюджетной программой Государственного управления делами « Збереження природно-заповдіного фонду в національних парках та заповідниках» было выделено для Государственного управления делами более 35 тыс. гривен. Далее Березенко пишет о том, что Державная организация « Резиденция Залесье» получило 13 235 твс. гривен, Державная организация « Резиденция Синегора» получила 11518 тыс. гривен, а Державная организация « Лесное хозяйство Белоозерское» получило 4 538 тыс. гривен.

Однако выше перечисленные организации не являются национальными парками или заповедниками, однако получали и получают в течении прошедших 5 лет целевое финансирование из госбюджета по статье «Збереження природно-заповідного фонду в національних парках та заповідниках», что является нецелевым использованием средств, а точнее сказать –воровством из госбюджета с признаками коррупции.

Можно также ознакомиться с рас печатками из Державного бюджета Украины за 2014 и за 2015 годы, из которых видно, что Государственное управление делами каждый год получало деньги по статье «Збереження природно-заповідного фонду в національних парках та заповідниках» ( копия прилагается). И каждый год, начиная с 2014 г. по 2019 г. эти средства использовались не по назначению. Так, на 2019 г. Государственное управление делами получило из госбюджета по данной статье 82 млн. гривен, которые также расходуются не по назначению.

Связи с тем, что руководители Государственного управления делами Президента Украины относятся к категории « А», так как « керівники державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України» ; мы обратились в Государственное бюро расследований, Национальное антикоррупционное бюро и Генпрокуратуру Украины, согласно ст. 216 Криминально-процессуального кодекса Украины, возбудить против них , начиная с С.Березенко, уголовные дела за нецелевое использование средств.



На фото-

= ответ руководителя ДУСи С.Березенко о фининсировании депутату О.Еднаку

= сканы из Госбюджета Украины по финансированию ДУСИ за 2014 г. и за 2015 г.

Держ.управління справами- 1

Держ.управління справами- 2

DOC_20190729152821

DOC_20190729153143