В Україні лише волинські лісівники виготовляють хвойний екстракт й ефірну олію

Хвойний екстракт купують санаторії, оздоровчі комплекси, аптеки.

З волинського лісу — до американського столу: іноземці у захваті від продукції консервних цехів українського краю

З весни і до пізньої осені значна частина волинян іде до лісу за його дарами, щоб урізноманітни меню власного столу. Натомість у лісівників зовсім інші цілі. І до основних напрямів їхньої діяльності, лісозаготівлі та лісовідновлення, додається безліч додаткових завдань, з-поміж яких — приємно здивувати та зацікавити гурманів продукцією власного виробництва.


Волинь славилася переробкою недеревних ресурсів ще з 70-років минулого століття. Нині область — єдина, де такі комплекси збереглися і працюють.

Волинь славилася переробкою недеревних ресурсів ще з 70-років минулого століття. Адже тоді запрацювали перші консервні цехи на базі держпідприємств і розпочалося виробництво березового соку. Відтак нині область — єдина, де такі комплекси збереглися і працюють. На сьогодні Волинське обласне управління лісового й мисливського господарств має шість консервних цехів у Маневичах, Ковелі, Ківерцях, Любешові, Цумані та Колках. А випускають вони понад 50 видів товарної продукції.

На Волині навчилися не просто збирати, а й переробляти, консервувати, робити естетично привабливими дари лісу. Фото надав автор

«Наймолодший» серед цехів — любешівський, 1984-го року заснування. Зараз тут консервують різні смаколики, які виготовляють із дарів лісу: протерті з цукром брусницю, журавлину, малину, ожину, кілька різновидів соку. Для задоволення споживачів є також мед і мариновані лисички.


Досягнення цеху — продукція органік. Сік, який консервують без лимонної кислоти, цукру, ароматизаторів, із екологічно чистої сировини, розробляли спеціально на замовлення американців.

Консервний цех ДП «Ковельське лісове господарство» працює з 1977 року. Родзинкою його асортименту став сік із чорноплідної горобини. Не кожного дня можете таким посмакувати, чи не так? Натомість споживачі дивуються, що тут виробляють мариновані помідори, огірки й кабачки. Авжеж, бо вони у лісі не ростуть. Але працівники лісових господарств на своїх ділянках і в теплицях вирощують ці культури без обробки хімікатами, що теж додає плюсів продукції.

Консервні цехи Колківського, Ківерцівського та Цуманського лісових господарств теж мають чим дивувати. У двох перших виготовляють не лише березовий сік, протерті ягоди та мариновані овочі, а й широку лінійку консервованих грибів: білі, маслюки, опеньки, польські, моховики. Словом, на різний смак. Тоді як фішкою цуманського слугує новий лікувальний напій — березовий сік з екстрактом стевії, який можна назвати вітамінною «бомбою», бо вона налагоджує роботу всіх систем організму, нейтралізує та видаляє токсини. Досягнення цеху — продукція органік. Сік, який консервують без лимонної кислоти, цукру, ароматизаторів, із екологічно чистої сировини, розробляли спеціально на замовлення американців. Завдяки такому складу напою його експортують у різні куточки світу. До слова, цуманський цех лідирує у переробці й заготівлі березового соку в Україні.

Найстаріший консервний цех Волині, який діє на базі Маневицького лісового господарства, побудували у 1970 році. Працівники цього підприємства тільки березового соку консервують 5 видів: з цукром, на шипшині, на сухофруктах, з лимоном, березово-яблучний. Тут також виробляють протерту з цукром ожину, малину, чорницю, калину, смородину, горобину, журавлину, брусницю тощо. З-поміж іншого маринують огірки, кабачки, помідори, переробляють столовий буряк, консервують овочеві салати, щавель і, звісно, гриби. Фішка цього цеху — виготовлення хвойного екстракту й ефірної олії. Такий напрям діяльності унікальний не лише на Волині, а й в Україні загалом. Ванни з хвойним екстрактом медики рекомендують у разі перевтоми й послабленні м’язового тонусу, функціональних розладах центральної та периферичної нервової систем, поліартритах, радикулітах, безсонні, гіпертонічній хворобі, застудних захворюваннях і бронхітах. Саме тому цей продукт купують санаторії, оздоровчі комплекси, аптеки. Торік лісгосп отримав півмільйона гривень від реалізації хвойного екстракту. Тож консервні цехи мають не тільки естетично привабливий і корисний продукт, а й прибуток.


Фішка цього цеху — виготовлення хвойного екстракту й ефірної олії. Такий напрям діяльності унікальний не лише на Волині, а й в Україні загалом.

Продукцію, зібрану й перероблену на Волині, споживають не лише у вітчизняних дитячих садках, школах, інтернатах, лікарнях, закладах громадського харчування. Вона потроху завойовує гастрономічну мапу світу. Наприклад, затребувана ця продукція у Польщі, Чехії, Литві, Словаччині, Австрії, Ізраїлі, Канаді, США. Органічні березові соки з Волині за кордоном продають у фітнес-центрах і закладах оздоровлення, а в сусідній Польщі їх пропонують навіть в аптеках. Іноземці, які приїздять на Волинь, захоплюються лісовими смаколиками та ставлять їм високі бали. Так, президент Українсько-австрійської асоціації Альфред Праус після робочого візиту та екскурсій лісгоспами області був приємно вражений високою якістю продукції консервних цехів Волинського ОУЛМГ та ініціював налагодження алгоритму її продажу. А фінські гості — Йоханнес Моісіо, представник регіональної ради Південної Карелії, очільник робочої групи з питань зовнішніх кордонів ЄС Асоціації європейських прикордонних регіонів, і Пекка Койвісто, бізнесмен і власник ягідно-переробної фірми Kaskein, — зацікавилися варенням та соками, які готують без додавання цукру.

Існує попит на без цукрову продукцію і серед американців. Це свідчить про те, що переробні цехи обрали правильний курс. Адже європейці та американці вміють оцінити якісну продукцію. Тішить, що нині український споживач, який донедавна не надто цікавився таким товаром, дедалі частіше шукає на його упаковці напис «органік».

«Наша консервна продукція екологічно чиста, виготовлена з дотриманням високих стандартів якості, має всі відповідні сертифікати. Ми пишаємося, що дари волинського лісу знайшли свого споживача за кордоном. Тож постійно працюємо над оновленням асортименту, презентабельності товару — все заради задоволення потреб споживачів», — зазначає очільник ВОУЛМГ Олександр Кватирко. Головний лісівник Волині переконаний, що діяльність таких заготівельних цехів при державних лісгоспах додає плюсів рейтингу краю.

Досвід і здобутки волинян у сегменті переробки недеревної продукції унікальний. Тому про це варто розповідати, аби люди не лише знали, де і яку продукцію придбати, а й поважали тих, хто це робить, забезпечуючи прибуток у бюджет і славу державі.

Приємно, що саме волинські лісівники пропагують такі товари в Україні та світі. В унікальних для нашої країни консервних цехів є майбутнє й перспектива розвитку. Відтак Волинь має всі передумови, щоб стати краєм із потужно розвиненою базою для виготовлення екологічно чистої та натуральної продукції.

Зрештою продукція консервних цехів — це ще один доказ того, що лісівники хороші господарники. Вони навчилися не просто збирати, а й переробляти, консервувати, робити естетично привабливими дари лісу. Досвід і здобутки волинян у сегменті переробки недеревної продукції унікальний. Тому про це варто розповідати, аби люди не лише знали, де і яку продукцію придбати, а й поважали тих, хто це робить, забезпечуючи прибуток у бюджет і славу державі.

Ольга БУЛКОВСЬКА
для «Урядового кур’єра».

lisvolyn.gov.ua
ЕКОНОМІКА01.08.2019, 09:43

https://www.volyn.com.ua/news/132910-v-ukraini-lyshe-volynski-lisivnyky-vmiiut-vyhotovliaty-khvoinyi-ekstrakt-i-efirnu-oliiu

Далі...

Позиція Держлісагентства щодо необхідності розірвання контракту з директором Жовтневого лісгоспу, що на Харківщині

Сьогодні, о 10:30 годині, в прес-центрі агентства «Інтерфакс-Україна» була запланована прес-конференція на тему «Харківського лісничого, який викрив лісову мафію перед Зеленським, звільняють». З метою висловлення позиції Державного агентства лісових ресурсів України до прес-центру «Інтерфакс-Україна» прибув начальник юридичного відділу Держлісагентства Віталій Дудка. Однак, за словами співробітників прес-центру, прес-конференція була скасована у зв’язку з нібито замінуванням інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна».

Позиція Державного агентства лісових ресурсів України щодо необхідності розірвання контракту з директором державного підприємства «Жовтневе лісове господарство» Русланом Чагаровським полягає у наступному.

Спеціалістами Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства проведено протягом 7-16 серпня 2018 року раптові ревізії лісових обходів державного підприємства «Жовтневий лісгосп».

Перевіркою виявлено 7 випадків незаконних рубок дерев масою 69,35 куб. м, сума збитків склала 542,4 тис. грн, в тому числі 1 випадок масою 66 куб. м на суму завданих збитків 529,9 тис. грн виявлено у Васищевському лісництві.

Окрім того, у 2017 році працівниками ДП «Жовтневий лісгосп» виявлено 98 випадків незаконних рубок дерев масою 960 куб. м та завданими збитками на суму 7,1 млн грн., а за І півріччя 2018 року – 24 випадки, масою 228 куб. м та завданими збитками на суму 1,95 млн гривень.

За результатами перевірки складено Акт перевірки стану охорони лісів від незаконних порубів по ДП«Жовтневе лісове господарство» за 2017, 2018 роки.

У результаті скоєння незаконних рубок у лісах ДП «Жовтневий лісгосп», зазначених у вказаному акті, підприємству завдано збитків на загальну суму 9,58 млн грн, що вказує на незадовільний стан охорони лісів від лісопорушень на підприємстві. Ці порушення виникли в результаті не виконання керівником підприємства обов’язків, визначених пунктом 10 Контракту та не забезпечення ним ефективного використання та збереження лісосировинних ресурсів.

Після цього, Харківське ОУЛМГ звернулось до Держлісагентства щодо результатів перевірки стану охорони лісів від незаконних рубок по ДП «Жовтневий лісове господарство» за 2017, 2018 роки у звיִязку з тим, що Чагаровський Р.Л. приступив до виконання обовיִязків директора 17 червня 2019 року після перебування у відпустці по догляду за дитиною і відповідно прийняття кадрового рішення стало можливим.

На звернення Держлісагентства (двічі – 01.07.2019 та повторно 09.07.2019) до Харківської районної державної адміністрації Харківської області щодо погодження звільнення Чагаровського Р.Л. було отримано відмови, які на думку Держлісагентства є невмотивовані, оскільки зазначені в них підстави відмови мають необיִєктивний характер (враховуючи розмір збитків).

Враховуючи вищевикладене, Держлісагентство звернулося 22.07.2019 до Кабінету Міністрів України з проханням надати погодження на звільнення із займаної посади директора ДП «Жовтневий лісгосп» Чагаровського Р.Л. шляхом розірвання Контракту з підстав, передбачених підпунктом «б» пункту 26 Контракту (одноразове грубе порушення, що завдало збитків підприємству).

«Контрактом чітко передбачено, що зобов’язання зберігати ліси покладено на директора підприємства. Це жодним чином не політично вмотивована ситуація і не тиск. Це виключно правовідносини між органом управління і керівником підприємства, який допустив значні порушення, що потягли наслідки для підприємства у вигляді збитків. Директор не забезпечив збереження лісів, що спричинило незаконні рубки. Рішення про розірвання контракту було прийнято одразу після виявлених порушень минулого року. Однак, особа у минулому році видала наказ про те, що він йде у відпустку по догляду за дитиною. І тому Держлісагентство за законодавством не змогло розпочати процедуру розірвання контракту. Після того, як він вийшов з декретної відпустки, Держлісагентством вживаються заходи щодо розірвання контракту. Процедура розірвання контракту передбачає погодження з місцевою владою, це не одноосібне рішення. Однак, райдержадміністрація двічі надала відмову, яка була не об’єктивною. Тоді Держлісагентство звернулося за погодженням до Уряду. Це передбачено відповідним нормативно-правовим актом. Як тільки ми отримаємо відповідь, Держлісагентство буде приймати рішення щодо цього питання», - пояснив начальник юридичного відділу Держлісагентства Віталій Дудка.

Прес-служба Держлісагентства

30.07.2019

http://dklg.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=88188332C1EFC8C21F9C655DA10D5886.app1?art_id=203407&cat_id=32888

Далі...

Оцінка впливу на довкілля

FSC сертифіковані підприємства лісового господарства в контексті національного законодавства.

Лісова сертифікація за міжнародною схемою Лісової опікунської ради, скорочено FSC®, присутня в Україні більше 15 років. В 2019 році в Україні сертифіковано 4,33 млн га лісів (42% від площі лісових ділянок)1, що перебувають у постійному користуванні переважно державних лісогосподарських підприємств.

Оцінка впливу на довкілля (далі – ОВД) відповідно до FSC принципів та критеріїв системи ведення лісового господарства (версії 4-0) вже тривалий час є невід’ємною складовою практики FSC сертифікованих підприємств лісового господарства задля збереження лісового біорізноманіття і пов’язаних із ним цінностей, підтримки лісових екосистем і ландшафтів. Набуття чинності вимог щодо ОВД відповідно до закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (2017) та низки підзаконних актів, зумовлює необхідність їх виконання FSC сертифікованими підприємствами лісового господарства як елементу застосовного законодавства. У цьому контексті важливо розуміти взаємоузгодженість та можливості взаємодоповнення вимог щодо ОВД як у контексті чинних FSC стандартів системи ведення лісового господарства (далі – FSC стандартів), так і відповідно до національного законодавства, задля зменшення трудомісткості у процесі їх практичної реалізації.

Ключові елементи процедури ОВД відповідно до FSC стандартів, відображено у низці критеріїв і відповідних їм індикаторів принципів 6, 7 та 8. Будучи частиною добровільних зобов’язань підприємств, ОВД відповідно FSC стандартів є прозорою системою управлінських рішень стратегічного, тактичного та оперативно-виробничого характеру щодо планованої господарської діяльності на основі виявлення потенційних її небезпек для довкілля та розроблення заходів щодо їх запобігання та зменшення.

Вимоги щодо ОВД відповідно до FSC стандартів визначають важливість належного документування (процедури ОВД, інструкцій, результатів ОВД програми моніторингу) та імплементації ОВД у план ведення лісового господарства (на основі врахування екологічних обмежень та природоохоронних заходів), а також подальшого практичного впровадження заходів з уникнення та мінімізації негативного впливу, забезпечуючи систематичний моніторинг господарської діяльності та відкритість й прозорість усієї процедури для зацікавлених сторін (рис. 1).

Рис. 1. ОВД згідно з вимогами FSC принципів та критеріїв у системі прийняття управлінських рішень щодо мінімізації впливу діяльності на довкілля на FSC сертифікованих підприємствах лісового господарства

З метою аналізу кращих практик оцінки впливу на довкілля Національним представництвом FSC в Україні за підтримки Держлісагентства України проведено анкетування FSC сертифікованих підприємств лісового господарства. Результати анкетування2 засвідчили про кращі приклади технічного забезпечення типових процедур та інструкцій, форм звітності та іншої документації щодо ОВД згідно з вимогами FSC стандартів, а також про приклади удосконалення управлінських рішень, спрямованих на мінімізацію впливу господарської діяльності на довкілля. Зокрема підприємства лісового господарства в рамках технічного забезпечення процедури ОВД, як складової FSC стандартів, здійснюють:

– документування процедури ОВД та інструкції щодо мінімізації впливу на довкілля при проведенні господарських заходів;

– документування процедури моніторингу (якою передбачено збір інформації щодо впливу лісогосподарських робіт на довкілля та їх наслідків);

– оформлення актів ОВД, оцінки наслідків проведення лісогосподарських заходів, які можуть бути складовою до карти технологічного процесу розроблення лісосіки, проекту створення лісових культур, проведення санітарно-оздоровчих заходів;

– формування звіту про ОВД (з-поміж іншого містить інформацію про вплив господарської діяльності на довкілля, а також обмеження користування лісовими ділянками);

– формування плану ведення лісового господарства із відображенням у ньому природоохоронних заходів, визначених на основі ОВД та систематичного моніторингу;

– формування звіту про моніторинг, включно із результатами впливу підприємства лісового господарства на довкілля;

– короткий виклад плану та звіту про результати моніторингу із забезпеченням доступу до них для зацікавлених сторін.

Кращі практики свідчать про важливість викладення у відповідних процедурах, інструкціях, формах звітності щодо ОВД згідно з FSC стандартами:

– чіткого порядку дій працівників лісового господарства в рамках здійснення ОВД;

– вичерпного переліку робіт та заходів, які можуть мати вплив на довкілля та потребують проведення оцінки;

– вичерпного переліку типових потенційних впливів на довкілля у розрізі елементів лісових екосистем, екологічних та соціальних складових довкілля;

– обґрунтованого підходу до оцінки ступеня впливу господарського заходу на довкілля;

– вичерпного переліку типових заходів щодо запобігання та зменшення негативного впливу господарської діяльності на довкілля;

– особливостей консультаційного процесу із зацікавленою громадськістю в рамках ОВД.

Поряд із технічним забезпеченням процедури ОВД, як складової FSC стандартів, результати дослідження свідчать про необхідність імплементації ОВД в систему прийняття управлінських рішень, спрямованих на запобігання негативному впливу на довкілля та зменшення ризиків для лісових екосистем у довготривалому періоді. Задля цього стратегічні управлінські рішення мають бути спрямовані на застосування екологічно безпечних технологій у лісогосподарському виробництві, модернізацію його технічного забезпечення, підтримку ефективної системи моніторингу стану лісів, захист біорізноманіття. Важливим у цьому контексті є орієнтація на розвиток багатоцільового лісокористування з метою диверсифікації джерел доходу, а також забезпечення ефективної взаємодії із громадськістю задля відкритості й прозорості лісокористування – невід’ємної складової іміджу підприємств лісового господарства та підвищення суспільної довіри до них.

Аналізуючи узгодженість вимог FSC стандартів для України та закону України «Про оцінку впливу на довкілля» в частині ОВД, взято до уваги такі ключові етапи законодавчої процедури ОВД, як:

1. підготовка та подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля згідно зі ст. 5 закону;
2. підготовка звіту з ОВД відповідно до ст. 6;
3. громадське обговорення звіту з ОВД відповідно до ст. 7 та ст. 8;
4. отримання висновку з ОВД, який є обов’язковим для виконання відповідно до ст. 9 закону;
5. прийняття рішення про провадження планованої діяльності з урахуванням результатів ОВД згідно зі ст. 11;
6. здійснення моніторингу впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності та за потреби післяпроектного моніторингу відповідно до ст. 13 закону.

Хоча вимоги національного законодавства стосовно ОВД побудовані на інших методологічних засадах, аніж у вимоги до ОВД у FSC стандартах, проте вони узгоджуються у таких ключових підходах:

– здійснення оцінки потенційного впливу на довкілля до провадження господарської діяльності задля запобігання негативному впливу на довкілля;

– забезпечення провадження господарської діяльності лише з урахуванням результатів ОВД;

– забезпечення прозорості ОВД з огляду на відкритість документації на всіх етапах процедури, а також можливості участі громадськості у процесі прийняття рішень у рамках публічних консультацій;

– здійснення моніторингу впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності та за потреби післяпроектного моніторингу задля виявлення відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення.

Рис. 2. Характеристика узгодженості вимог FSC стандартів системи
ведення лісового господарства для України та законодавства України
в частині ОВД

Аналіз вимог та ключових елементів ОВД (рис. 2) свідчить про можливості використання матеріалів ОВД згідно із FSC стандартами для підготовки підприємствами лісового господарства згідно із законодавством повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає ОВД; для формування звіту з ОВД; розроблення програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності, а також планів післяпроектного моніторингу; забезпечення відкритості процедури для зацікавлених сторін на різних етапах її реалізації.

При цьому частина вимог FSC стандартів частково перевищує вимоги чинного законодавства та має виконуватися підприємствами лісового господарства в рамках їх добровільних зобов’язань. Зокрема це стосується вимог щодо поділянкового рівня проведення ОВД, а також більш детальних вимог щодо оцінки екологічних та соціальних наслідків господарської діяльності.

У той же час слід відзначити більшу гнучкість вимог FSC стандартів з огляду на відсутність регламентування суто технічних складових процедури ОВД (наприклад, в частині термінів оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, вивчення його громадськістю та ін.), що не зменшує змістовності та результативності практичної реалізації процедури ОВД.

Таким чином належне виконання підприємствами лісового господарства вимог FSC стандартів у частині ОВД сприятиме зменшенню трудомісткості практичної реалізації законодавчих вимог України щодо ОВД. При цьому для виконання вимог законодавства України щодо ОВД можуть бути використані елементи технічного забезпечення цієї процедури згідно з вимогами FSC стандартів.

Загалом системний підхід до виконання вимог FSC стандартів системи ведення лісового господарства та відповідна практика лісокористування сприятимуть практичній реалізації визначених у висновку з ОВД згідно зі статтею 9 закону України «Про оцінку впливу на довкілля» умов та заходів, зокрема, умов використання території та природних ресурсів під час підготовки та провадження планованої діяльності; заходів щодо запобігання, уникнення, зменшення, усунення, обмеження впливу планованої діяльності на довкілля; заходів щодо післяпроектного моніторингу.

Більш детально з «Рекомендаціями щодо оцінки впливу на довкілля на FSC сертифікованих підприємствах лісового господарства в контексті вимог національного законодавства» можна ознайомитися за адресою https://ua.fsc.org/ua-ua/nasha-diyalnist/ovd

Павло КРАВЕЦЬ, національне представництво FSC в Україні,
Оксана ПАВЛІЩУК, кафедра таксації лісу та лісового менеджменту НУБіП України,
“Лісовий і мисливський журнал”

https://ekoinform.com.ua/?p=3558

Далі...

Чи потрібне міністерство аграріям?

Чим займаються міністерства в сфері АПК в Україні та світі?

СЕРЕДА, 31 ЛИПНЯ 2019, 09:06

ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА

в.о. міністра аграрної політики та продовольства України

Наразі доволі багато розмов точиться навколо доцільності існування тих чи інших міністерств.

Відповідно мені, як виконуючій обов’язки міністра аграрної політики та продовольства України, хотілося б висловити власну думку щодо цього питання в своїй галузі.

Мене складно назвати кадровим чиновником, а отже, і запідозрити в заангажованості.

Мій шлях до посади в.о. міністра був доволі нетиповим з огляду на практику українського істеблішменту.

Освіта в аграрному університеті України та науковий ступінь в Німеччині дозволили протягом багатьох років працювати в ринковій інституції в Берліні, заледве не щодня спілкуватись як з бізнесом, такі і з державними установами Німеччини та Європейського Союзу.

Зауважу, що цей досвід дозволив мені сформувати власний погляд та перейнятись базовими принципами, на яких до сьогодні формується аграрна політика ЄС:

- підтримка виробників задля підвищення рівня їх продуктивності;

- забезпечення сталого та доступного постачання;

- гарантування якості та безпечності продовольства для споживачів;

- забезпечення достойного рівня життя фермерів в ЄС;

- допомога у адаптації до змін клімату та розумному використанні ресурсів.

- підтримка сільських територій та ландшафтів (краєвидів, навколишнього середовища), сприяння більш збалансованому розвитку регіонів, зважаючи на процеси урбанізації.

Як і багатьом українцям, мені ніколи не була байдужа доля рідної країни, тож коли мені запропонували переїхати до Києва та очолити проект зі сприяння торгівлі агропродовольчою продукцією з ЄС, я залюбки погодилась, бо підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС підняло пласт завдань, які потрібно було виконувати та наповнювати практичним змістом.

Уже потім, після двох з половиною років роботи, коли за моєї участі було прийнято і ряд важливих євроінтеграційних законів, і підписано важливі міжнародні документи чи проведено результативні торгові місії, багато інших робочих заходів,  навесні цього року я й стала в.о. міністра.

Не так, щоб приставка дозволила отримати більше простору в прийнятті радикальних рішень, однак вважаю, що за чотири місяці ми з колегами з Мінагро та нашими ЦОВВ все ж досягли конкретних результатів, до яких сміливо віднесу уповноваження фітосанітарних лабораторій, компартменталізацію, правила імпорту тваринницької продукції, затвердження урядом секторальної експортної стратегії та інші напрацювання.

Спираючись на власні принципи та знання, а також отриманий останніми роками досвід, маю сказати, що аграрний сектор нашої країни має абсолютно повне право мати власного представника, ба, я навіть сказала б, лобіста в найвищому державному колегіальному органі виконавчої влади – Кабінеті міністрів.

Питання доцільності існування в нашій країні галузевого міністерства обумовлюється логікою забезпечення економічного зростання (18 % ВВП та 40 % валютної виручки формує сьогодні саме АПК) та світовим досвідом – цим шляхом йдуть доволі ефективно майже всі країни – світові лідери на продовольчих ринках (від США, Бразилії, Австралії, Китаю, Канади, і до ЄС, де кожна країна – член має не лише власне міністерство, але й загальноєвропейський директорат DG Agri).

На глобальному рівні в структурі ООН також маємо окрему організацію – ФАО.

Усі інституції відіграють важливу роль у формуванні аграрної політики, гарантуванні продовольчої безпеки, стимулюванні ефективності і продуктивності виробництва продовольства.

Більше того, ці країни не бояться на це витрачати доволі суттєві кошти. Бюджет USDA складає цього року 144 млрд доларів, бюджет САП ЄС на заходи підтримки на 2014-2020 - 408,31 млрд євро.

При цьому зазначу, я не є прибічником масованої державної підтримки всього сектору, бо це призводить до викривлення економічних відносин та зсуву економічних важелів, а вважаю за потрібне, витрачати обмежені бюджетні ресурси на формування точок зростання в секторі і в економіці в цілому фокусними програмами.

Більше того, в багатьох країнах невід’ємною частиною аграрного відомства є розвиток сільських територій – бо складно відділити АПК від села як такого.

Також можна зустріти приклади, де питання сільського господарства та сільських територій об’єднані з питаннями охорони навколишнього середовища та природокористування.

Ніде правди діти, багато країн проходили через об’єднання / приєднання міністерств сільського господарства (цим шляхом пройшли і США, і Німеччина, і Франція, і навіть Нідерланди).

Однак врешті решт всі вони так чи інакше приходили до визнання необхідності окремого міністерства, яке б виконувало функції формування та реалізації аграрної політики своїх держав.

Тому що це не лише багато специфічних підгалузей (в нашому випадку – 49), які потребують відповідного рівня знань, розуміння та навичок, але й "мистецтво" медіації між інтересами та потребами виробників, суспільства та держави як суб’єкта.

Завдання перед кожною державою ставляться як вимогами часу, так і потребами суспільства. І тут ми маємо поставити питання не про існування, а напевне все ж про наповнення роботи, про завдання: виходячи з викликів часу, суспільства та глобальних ринків, що має робити Мінагрополітики України сьогодні?

На початку існування незалежної України аграрна політика ґрунтувалась на потребах гарантування продовольчої безпеки, пізніше – на необхідності стимулювання розвитку.

Це  проявлялось у таких інструментах, як державні закупівлі, адміністрування роботи державних підприємств та регулювання цін на продовольчі товари, запровадження експортних обмежень.

Потім були етапи запровадження більш ринкових цивілізованих інструментів (інтервенції, лібералізація), а на останньому етапі – впровадження принципів розумної регуляції та європейська інтеграція.

Все це мало свій влив, пройшло 28 років і сьогодні Україна вже займає чільне місце серед експортерів окремих видів аграрної та харчової продукції, є одним із гарантів світової продовольчої безпеки.

Усвідомлюючи існуючі темпи зростання продуктивності в АПК та необхідність модернізації виробництва, важливість стимулювання формування доданої вартості безпосередньо виробниками агропродовольчої продукції, забезпечення ефективності використання наявних ресурсів, та концентрацію на продуктивності галузі, найбільш чутливими точками зростання в наступних періодах мають стати такі "наріжні камені":

Іноваційність - забезпечення технологічності, трансферу технологій, наукоємності, ефективності та продуктивності агропродовольчого виробництва.

Саме тому формування нових підходів до аграрної прикладної науки та аграрної  освіти є для мене особисто одним з найвищих пріоритетів;

Конкурентоспроможність та експорт - концентрація на ефективності та сталому використанні ресурсів, на продуктивності праці, створенні доданої вартості та оптимізації енергозатрат на одиницю виробленої продукції.

Забезпечення використання існуючих та створення нових конкурентних переваг, стимулювання формування доданої вартості вітчизняними виробниками агропродовольчої продукції

Управління ризиками та формування підходів climate smart agriculture - розвиток механізмів управління фінансовими, технологічними, комерційними, природно-кліматичними та іншими ризиками, стимулювання розробки та впровадження заходів страхування, адаптації до змін клімату та ефективного використання ресурсів;

Розвиток сільських територій - пріоритет з розвитку сільських територій є наскрізним напрямком, взаємопов’язаним з середньостроковими цілями уряду в частині досягнення економічного зростання, ефективного врядування та розвитку людського капіталу.

Відповідно, суспільну та фахову дискусію, на мою думку, потрібно спрямовувати на формування нової візії щодо основних завдань міністерства як в сфері формування аграрної політики та управління сектором, так і в сфері його "обслуговуючої" функції: як медіатора, лобіста та неупередженого економіста-аналітика для АПК.

https://www.epravda.com.ua/columns/2019/07/31/650101/

Далі...

Немецкий профессор о пожарах в Сибири: Мир вступает в эпоху огня

Сибирские леса в огне. Тушить или не тушить? Когда как, говорит ведущий немецкий специалист по пожарам в России профессор Йоханн Георг Гольдаммер. Эксклюзивное интервью DW.



За лесными пожарами в Сибири Йоханн Георг Гольдаммер (Johann Georg Goldammer) следит уже больше двадцати пяти лет. Такие масштабные возгорания, как в этом году, ученый предсказывал еще с 1993 года. "Но никто не слушал", - сетует в разговоре с DW профессор Гольдаммер. Сегодня он - руководитель Центра глобального мониторинга пожаров во Фрайбурге и один из наиболее востребованных специалистов в мире по лесным пожарам.

Пожары в Арктике и в Сибири заставили вновь обратиться к его опыту. Люди часто хотят получить простой ответ: тушить пожар или нет, но простого ответа на этот вопрос нет, признает ученый. В советское время и в первые годы независимой России существовала догма, что пожары в любом случае надо тушить, говорит Гольдаммер: "В СССР была инфраструктура для борьбы с пожарами, которая позже распалась. После пожаров 2010 года, которые однозначно были травматичными для России, в стране было много сделано для восстановления (системы тушения пожаров. - Ред.)". Но достаточно ли этого, Гольдаммер сказать затрудняется.

Сами по себе лесные пожары - нормальное природное явление

Сегодня догм в отношении лесных пожаров нет: губернатор Красноярского края Александр Усс на этой неделе заявил, что тушить часть из них также бессмысленно, как топить айсберги, чтобы "у нас было потеплее". В России эти слова вызвали возмущение на фоне огня, который охватил миллионы гектаров тайги. Но немецкий профессор считает, что в заявлении губернатора есть "частица горькой правды", поскольку "ресурсов для борьбы с масштабными пожарами просто нет".

Губернатор Красноярского края Александр Усс

В Северной Америке ситуация аналогичная, констатирует ученый. Принятая сегодня практика - тушить, только если пожары угрожают элементам инфраструктуры или жилым поселкам. Сами по себе лесные пожары - нормальное природное явление, они необходимы для обновления леса.

Крупные возгорания случались регулярно и раньше. "В 1925 году на протяжении нескольких недель стоял смог, покрывший, если я не ошибаюсь, почти 2 миллиона квадратных километров территории России", - напоминает Гольдаммер.

Профессия для новой эпохи: менеджер пожаров

Проблема в другом: в отличие от прошлых эпох, когда было время на естественную регенерацию лесов в 100-200 лет, сегодня из-за деятельности человека и ускоряющегося изменения климата этого времени уже нет. Сегодня среди специалистов по пожарам утвердилось мнение, что ответ на вопрос тушить или не тушить, следует давать только после анализа ситуации.

Йоханн Георг Гольдаммер

"Иногда грань между пожаром, который принесет пользу, и тем, который нанесет урон, очень тонкая", - поясняет профессор из Фрайбурга. Сложившуюся международную практику тушения пожаров он считает несовременной. Профессор консультирует правительства нескольких стран и предлагает ввести новую профессию - менеджер пожаров: "Он должен знать намного больше об экологии, климате, атмосферных явлениях, а не просто уметь тушить пожары".

"В научной среде считается, что прямо сейчас меняется геологическая эпоха, - продолжает Гольдаммер. - Мы живем в эпоху антропоцена. Но эта эпоха подходит к концу". Антропоцен - термин, описывающий влияние человека на планету и популяризованный ученым и нобелевским лауреатом Паулем Крутценом, устоялся в научной среде совсем недавно. Неужели все так быстро меняется? "Нового термина пока нет, но мы, специалисты по пожарам, уже знаем, каким он должен быть: это пироцен - эра огня", - отвечает Гольдаммер.

Пожары меняют окружающую среду

Еще до начала резких изменений климата человечество в целом плохо готовилось к природным катаклизмам. Но пожары нынешнего года - предвестники совершенно иной ситуации. И к ней, предупреждает ученый, пока не готов никто. По его словам, сегодня ежегодно сгорают от 300 до 600 миллионов гектаров леса.

Пожары наносят прямой ущерб имуществу и здоровью людей, но куда более опасны для человечества в долговременной перспективе. Они, по словам немецкого профессора, усиливают трансформацию окружающей среды: "Вопрос даже не философский, а вполне прагматический: способны ли мы эту трансформацию остановить?".

КОНТЕКСТ
К тушению пожаров в Сибири привлекли министерство обороны РФЧем так опасны для планеты лесные пожары в Сибири и на АляскеНемецкий эксперт: Охрана российских лесов - миссия наднациональной важностиВид из космоса на пожары в Сибири (фото)

Гольдаммер привел пример замещения лесов степями в центральной и южной Сибири, а также в северной Монголии: "Там нелегальные вырубки и лесные пожары вместе с изменением климата привели к тому, что возникли так называемые зеленые "пустыни".

Главная проблема: эти степи не могут выполнять функции леса, например, не способны связывать сопоставимое с лесами количество CO2. Комплексным проблемам, возникающим из-за пожаров и изменения климата, лесоохранные ведомства по всему миру не уделяют достаточного внимания, жалуется ученый.

У России есть богатство. Но оно взрывоопасно

У России с ее 1,3 миллиарда гектаров леса есть огромный потенциал по регулированию климата - если им правильно пользоваться. "Если нет, то Россия превратится в колоссальную бомбу СО2, особенно с учетом таяния вечной мерзлоты. Задача (по сохранению лесов. - Ред.) просто гигантская. Но для политиков, думающих на короткую перспективу, она совершенно не интересна", - указывает немецкий ученый.

Но осознание проблемы все же приходит. "Я надеюсь, - подвел итог профессор Гольдаммер, - что спустя год мы скажем, что 2019-й был годом пробуждения, по крайней мере на Западе. В том числе благодаря движению Fridays for Future (экологическое движение в защиту климата, которое начала школьница из Швеции Грета Тунберг. - Ред.). Политика стала реагировать, осознав, что климат меняется, и что эти изменения опасны".

https://www.dw.com/ru/немецкий-профессор-о-пожарах-в-сибири-мир-вступает-в-эпоху-огня/a-49835312

Далі...

Катастрофічні масштаби лісових пожеж у Росії

За даними "Авиалесохрана" станом на 31.07.2019 року у лісах Росії відбувається 321 лісова пожежа, якими пройдено загальну площу 2 882 527 га , за якими припинені роботи з гасіння на підставі рішень регіональних Комісій з попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій та забезпечення пожежної безпеки, в тому числі:

- 115 пожеж на площі 1 144 873 га (Республіка Саха (Якутія));

- 62 пожежі на площі 1 041 739 га (Красноярський край);

- 76 пожеж на площі 628 977 га (Іркутська область);

- 20 пожеж на площі 41 384 га (Республіка Бурятія);

- 36 пожеж на площі 17 680 га (Забайкальський край);

- 9 пожеж на площі 7 484 га (Хабаровський край);

- 3 пожежі на площі 390 га (Амурська область).



(Фото із сайту Апостроф)

Як вказано на сайті U-NEWS ситуація з лісовими пожежами в Сибіру перестала бути локальною проблемою і перетворилася в екологічну катастрофу в масштабах всієї країни, - йдеться в заяві російського відділення "Грінпіс".

За даними екологічної групи, в цьому році вигоріло майже 12 мільйонів гектарів дерев, що призвело до значних викидів вуглекислого газу і зниження майбутньої здатності лісів поглинати вуглекислий газ.

Також внаслідок пожежж виникає додаткова проблема, яка полягає в тому, що сажа падає на лід або сніг і затемнює її, тим самим зменшуючи відбивну здатність поверхні і затримуючи більше тепла, - відзначили у Всесвітній метеорологічній організації.

Дим вже досяг арктичних районів. Сажа прискорює танення льодів і вічної мерзлоти, виділяючи гази, які підсилюють глобальне потепління.

Як повідомили в російській "Авіалесоохране", станом на 31 липня в гасінні лісових пожеж задіяли 2 720 осіб, 390 одиниць техніки. На авіамоніторінгу - 34 повітряних судна, на гасінні - 28 повітряних суден.

Режим надзвичайної ситуації уведений в 4 суб'єктах Російської Федерації: на всій території Іркутської області, Красноярського краю, в 2 муніципальних районах Республіки Бурятія, в 1 муніципальному районі Республіки Саха (Якутія), - сказано в заяві.



(Фото із сайту Апостроф)



(Фото із сайту Апостроф)



(Фото із сайту Апостроф)



(Фото із сайту Апостроф)



(Фото із сайту Апостроф)

Регіональний Східноєвропейський
центр моніторингу пожеж

31 липня 2019 року
Сибір, Росія

https://nubip.edu.ua/node/62924

Далі...

Невидима сокира. Хто вирубав гектар лісу? ВІДЕО

Два тижні тому біля ЖК “Грін Сайд” вирубали майже один гектар лісу. Ласий шматок знаходиться на окраїні Ірпеня, де масово забудовують багатоповерхівками. Побачивши пост у соціальній мережі Аліна Кожух вирішила з'ясувати чому спиляли дерева, та що повинно бути на цій території.

Погляд Київщина - Новини Ірпінь Буча Вишгород Вишневе Обухів Бородянка Коцюбинське

Опубликовано: 30 июл. 2019 г.

Далі...

Ліси Закарпаття: маріонеткові «активісти» готуються до реваншу

Зміна влади в країни може стати приводом для рейдерства з боку так званих «лісових активістів», які на Закарпатті оголосили війну лісогосподарствам, місцевим мешканцям, а також справжнім активістам, які захищають ліси та природу. Президентські та парламентські вибори розв’язали їм руки для чергового наступу на лісгоспи під гаслом боротьби за природу.

Нова влада є – лісової політики немає

Представники лісової галузі, де працює понад 40 тисяч людей, з пересторогою дивляться на своє майбутнє через президентські та парламентські вибори. Так сталося, що стосунки лісового господарства та влади останніми роками не складаються.

Попередники все робили для того, щоб загнати галузь в нуль і викоренити нанівець. Уряд на 3 роки (!) позбавив ліси державного фінансування, внаслідок чого лісівники Півдня та Сходу залишилися без зарплат, але їх врятували колеги з інших областей.

Заборона на експорт лісу-кругляку, попри протести Євросоюзу, серйозно вдарила по лісовій галузі, а натомість відкрила двері для контрабанди лісу, яку «кришували» місцеві чиновники.
Торік Верховна Рада спробувала заборонити експорт і обробленого лісу, зокрема, у вигляді дров, лише вето президента врятувала галузь від банкрутства. Також парламент спробував обкласти ліси подвійним податком, що також означало смерть для багатьох господарств. Лише титанічними зусиллями лісівників, активістів та місцевої влади ця ініціатива була зведена нанівець.

Новий президент Володимир Зеленський поки публічно не сформував свою позицію у сфері лісового господарства, однак лісівники занепокоєні, що люди з оточення президента, або так звані екоактивісти спробують дезінформувати президента, через що лісова галузь може зазнати чергового удару.

Нещодавня поїздка президента у Харківську область, де він вимагав у правоохоронців та лісівників розібратися з незаконною вирубкою лісу говорить про намір покласти край цій проблем, однак важливе питання — хто буде інформувати главу державу щодо ситуації в лісовому господарстві.

«Захисники» лісу: «активісти», політики та злочинці

Ситуація на Закарпатті є наріжним камінням всього лісового господарства. Область займає передові позиції з вирубки та обробки деревини. Легальні валютні надходження з експорту обробленого лісу не дають спокійно спати контрабандистам, місцевій мафії та колишнім чиновникам, які хочуть дискредитувати лісівників. Для цього вони використовують як місцевих кишенькових псевдоактивістів, так і зарубіжний десант у вигляді британської організації Earthsight, представники якої рік тому прибули на території Закарпаття та опублікували «розслідування» про незаконні вирубки, які ретранслювала низка світових ЗМІ.
Пізніше виявилося, що розслідування було сфальшованим, а самих «розслідувачів» курував народний депутат Остап Єднак, який має свої лісопереробні підприємства і зацікавлений у самостійному експорті деревини.

На цих дострокових парламентських виборах Остап Єднак «пролетів», як і Максим Бурбак, який також, за даними ЗМІ та активістів, контролював контрабанду лісу. З іншого боку, до Верховної Ради увійшли депутати-мажоритарникі, близьких до партії «Укроп» та Ігоря Коломойського. Лісівники підозрюють, що під час перебування у парламенті вони вип’ють немало їхньої крові.

Адже особливістю лісового «активізму» в Карпатському регіоні є належність до політико-бізнесових груп. Очолюють цей екологічний рух звільнені за пияцтво, крадіжки та вбивство червонокнижних тварин лісівники, які представляються ЗМІ та іноземним організаціям, як природоохоронці. Раніше вони всім кагалом належали до «Партії Регіонів», потім майже всі перейшли під крило партії «Укроп», який контролює власник курорту Буковель Олександр Шевченко, донедавна бізнес-партнер мільярдера Ігоря Коломойського, який, в свою чергу, є колишнім партнером нинішнього президента.

Вже кілька років група псевдоактивістів під парасолькою «Укропу» тероризує лісові господарства Карпат, вимагаючи від працівників лісгоспів скидатися на підтримку партії. Деякі з найбільш нахабних, як депутат місцевої райради Кокіш-Мельник, не соромляться звертатися до керівників лісових господарств, майстрів лісу, щоб ті оплачували навчання їм та їхнім дітям у Львівському лісотехнічному університеті.

Члени партії «Укроп» в Закарпатській області Фіцай, Шелемба , Кокіш-Мельник, Дочинець, Войтенко будують своє політичне майбутнє на критиці лісової галузі Тячівського та Рахівського районів і називають себе довіреними особами кандидата в президенти Олександра Шевченка.

Однак, попри всі спроби цих, не просто звільнених, а за серйозні порушення закону, лісівників звинуватити керівництво лісгоспів, ані поліція, ані прокуратура не виявили правопорушень у діяльності нинішнього керівництва лісгоспів області.

Всі описані «активістами» схеми розкрадання були розроблені ними самими, а дехто з них навіть носить в області почесний титул «чорного лісоруба». Наприклад, Шелемба є колишнім директором Тячівського «Агролісу», який незаконно вирубав багато гектарів лісу та дубових насаджень, не сплачуючи податків та заробітної плати працівникам. За ці шахрайства та розкрадання він був звільнений з посади, щодо нього було порушено багато кримінальних справ, які, до речі, чомусь так і не розслідуються правоохоронними органами.

Так, пан Шелемба був тричі притягнутий до суду за розкрадання майна, але йому вдавалося виходити сухим із води і продовжувати свою «активістську» роботу проти керівництва лісового господарства області.

Звичайно, сам Шелемба заперечує факт засудження, але копії докумертів з вироками суду від 2011, 2012 та 2014 років промовисто свідчать про злочини.

У судових рішеннях йдеться про факти, які доводять вину підсудного щодо несплати заробітної плати трудовому колективу (понад 150 людей) з січня по серпень 2011 року. Частину невиплачених грошей в сумі майже 100 тисяч гривень він привласнив собі, оформлюючи неіснуючі контракти на закупівлю бензину та запчастин, завдавши цим великої шкоди лісовому підприємству.

Попри наявні докази та визнання провини, суд так і не відправив злодія під варту. Спочатку суд амністував його через виховання неповнолітньої дитини, пізніше зняв звинувачення внаслідок часткової виплати заборгованих зарплат. Втретє суд вирішив віддати Шелембу на поруки трудового колективу невідомого підприємця. Цікаво, що підсудний повністю визнав свою провину, висловив каяття та намір виправитися.

Як виявилося пізніше, всі сльози каяття Шелемби — звичайнісінька брехня з метою уникнути покарання. Таким чином, пан перетворюється з підсудного-крадія на активіста, очолює і влаштовує справжній терор місцевим лісогосподарствам, вимагаючи в них гроші за лояльність. Природоохоронців, які його не підтримали, він вирішив залякати.

Так, він погрожував активісту ГО «Доста Закарпаття» Євгену Чорнею, що перетворить його на інваліда, оскільки той засумнівався, як колишній крадій лісу може стати його захисником. Чорней записав розмову і подав заяву в поліцію, але віз і нині там.

Представник «Доста Закарпаття» вважає, що Шелемба займається перевезенням нелегальних мігрантів до Європи, а також незаконною торгівлею яворами, про що сам екс-лісівник зізнався під час однієї з погроз.

Інші «активісти», які також прославилися своїми кримінальними злочинами, були притягнені до відповідальності, але правоохоронці швидко відпустили їх через протекцію згори.

Рекет під видом екології

Звільнені за зловживання, вже колишні лісівники утворили в Тячівському та Рахівському районах ціле угрупування, яке з допомогою місцевих корупціонерів розпочало боротьбу за захоплення лісів Закарпаття.

Очолює цей рух Василь Пукман, директор місцевого лісгоспу та колишній заступник голови Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, звільнений за масову вирубку здорових дерев. Для цього він використовує для провокацій різноманітних псевдоактивістів, наприклад, вищезгаданого Кокіш-Мельника, також колишнього лісника, звільненого за розкрадання лісу. Серед його шісток також ціла купа кримінальних елементів, яка колись мала причетність до лісової справи. На жаль, подібне очищення лісового господарства не сподобалось місцевим політичним елітам, які планують ліквідувати всі державні лісгоспи, приватизувати ліси та контролювати ринки контрабанди деревини.

На деякий час вони затихли, однак після парламентських виборів угрупування «звільнених лісівників» може піти у наступ з метою дискредитації державних лісогосподарств Закарпаття.
Перший постріл, щоправда, вже зроблено. Після робочого візиту президента Зеленського до Ужгороду правоохоронці вирішили в черговий раз завітати до лісогосподарств із старими справами, які вже давно розвалюються, ще на етапі слідства. Мова йде про справу, порушену ще в 2016 році про збитки, завдані державі. За 2 роки поліція так і не довела факт завданих збитків чи шкоди під час продажу лісу.

“Якщо є виписаний лісорубний квиток, вирубка дійсна, деревина з даної лісосіки вся пішла на лісгосп. Лісгосп відпустив, кошти всі спрямовані на лісгосп… Сплачена певна плата, сплачені всі податки, сплачена заробітна плата. То які тут збитки будуть?” — зазначають лісівники господарств.

Водночас, поліція та прокуратура не помічають дивні вантажівки, які везуть ліс без жодних документів. Подібними фурами забиті всі дороги області. Не помічають їх і такі «еко-активісти», адже подібні вантажі – справа рук їхніх патронів.

Журналісти прослідкували за однією з фур, яка розвантажувалася саме під час візиту пана Зеленського, коли той давав прочухана місцевим митникам. Спочатку машина з лісом розвантажилась у приміському до Ужгорода селі Барвінок, в одному з відпочинкових комплексів, який пов’язують з родиною колишнього головного регіонала Закарпаття Олександра Ледиди. Камери зафіксували як вантажівка привезла деревину на лісозаготівлю, що належить депутату від партії «Відродження» Мирону Помпелю, який «прославився» тим, що стріляв в сторону опонентів на заправці під час розбірок щодо продажу лісу. Звинувачують місцевого «князя» лісу ще в одній стрілянині. Зі слів дописувачів, Мирон Помпель нібито застрелив одному з місцевих мешканців домашнього улюбленця — собаку. Місцеве видання припускає, що регіонал був п’яний та вбив невинну тварину з хуліганських мотивів. Більш того, стверджується, що пан Помпіль погрожував господарю-ліснику.

Звісно, пану Помпелю не сподобалось, що ним зацікавились журналісти і він організував таран транспортного засобу розслідувачів, журналісти змушені були тікати, аби врятувати своє життя.

Цікаво, що правоохоронці знову не помітили грубого порушення закону і на дива цього князька дивляться крізь пальці.

Останніми роками на Закарпатті сформувалось корупційне кубло чиновників-силовиків-прокурорів-депутатів, які мають між собою тісні родинні зв’язки і покривають один одного. Тому лісогосподарства, які працюють легально, є червоною ганчіркою для цього угрупування, через те інформаційний бруд на лісівників незабаром знову польється тоннами, з надією на те, що новий президент та парламент, не розібравшись, будуть знову звинувачувати лісові господарства, замість покарання реальних злочинців.

Діяльність псевдоактивістів, які прикриваються партійними квитками чи назвами міжнародних природоохоронних організацій, напевно, буде ключовою в інформаційному наступі лісової мафії. І новій владі потрібно дуже ретельно вивчити реальні корупційні потоки, які ширяться регіоном, а не рубати проблему з плеча. Бо з водою можна виплеснути і дитину. Чи ненайвлучніше в останніх публікаціях цю проблему окреслив еколог Генріх Розман.

“На Закарпатті найбільш поширеними екологічними темами є забруднення річок, будівництво міні-ГЕС, утилізація сміття та неконтрольована вирубка лісів. І що цікаво, всі ці теми жваво висвітлюються пресою, а ще більше обговорюються в соцмережах. Але, останнім часом, ми стали свідками не так фахового обговорення екологічних проблем, як подеколи огульного критиканства. Критиканства без об‘єктивності. Без аналізу та пропозицій вирішення проблеми. І тепер перед фахівцями постала проблема не лише проштовхування ідей, але й боротьби з псевдоактивізмом, який, однозначно, шкодить і здоровому екологічному руху, і захисту екології загалом…

Псевдоактивізм, як явище, поширюється, бо це найлегший шлях здобуття популярності шляхом критиканства. Я вдячний журналістам, які почали викривати псевдоактивістів і навіть не лінуються розслідувати причини активності псевдоактивістів. Була низка матеріалів у пресі, які викрили псевдоактивістів Годю, Шелембу, Янчика, Кокіш-Мельника, Дочинця та інших, які мають власні прагматичні інтереси. Було розкрито і схеми руху псевдрактивістів, які свого часу мали посади в лісогосподарстві, були вигнані звідти через законодавчі порушення, і наразі займаються реваншизмом. І всі критиканські потуги таких псевдоактивістів лише шкодять розвитку галузі, нівелюють справжній громадський рух та й навіть шкодять іміджу області”.

https://resource.com.ua/lisy-zakarpattya-marionetkovi-aktyvisty-gotuyutsya-do-revanshu/

Далі...

Деревина лежить і гниє, але вивозити - не можна. Лісівники розповіли про проблеми галузі

Лісова галузь України вже тривалий час переживає нелегкі часи. Окрім відсутності державного фінансування, накладено мораторій на експорт необроблених лісоматеріалів та дров’яної деревини. Переробка лісу теж суттєво гальмує, а відтак великий об’єм ресурсу просто гниє та пропадає.

Про проблеми галузі розповіли у сюжеті Сфери ТВ.

Ліс – чи не єдина галузь, яка нині не підтримується на державному рівні. Мораторій на експорт, позбавлення фінансування, а також невиправдані перепони для законних вирубок, все це має гіркі наслідки.

«У нас є багато сировини, яка не переробляється бізнесовими структурами належним чином і не може реалізуватися. Це тонкомірна деревина, це й інші види низькосортної деревини, які сьогодні бізнес переробляє неохоче, бо там вихід не такий високий, як з інших сегментів. І тому цю переробку на себе взяло лісове господарство», – розповідає заступник голови Держлісагентства України Володимир Бондар.

Людмила Яворська 

Сьогодні, 17:43

https://pershyj.com/p-derevina-lezhit-i-gniye-ale-vivoziti-ne-mozhna-lisivniki-rozpovili-pro-problemi-galuzi-38463

Далі...

Вырубка лесов: Сыса откупился за 5 миллионов, к Чагаровскому пришла проверка, а президент снова едет в Харьков

Чагаровский не скрывает, что боится за жизнь своих родных

Ситуация с вырубкой лесов на Харьковщине развивается стремительно.

История с директором Гутянского лесхоза Виктором Сысой, которому президент Зеленский звонил прямо из заседания на Харьковщине, получила продолжение.

Сыса пришел на заседание Нацсовета по вопросам антикоррупционной политики в Киеве. Зеленский поинтересовался ситуацией на территории Гутянского лесхоза.

По словам Сысы, он руководит предприятием всего год. За это время ему удалось поднять людям зарплату с четырех до 20 тысяч, а также поломать «схемы».

«Я отвечаю только за Гутянский лесхоз. Выручка от реализации в 2017 году была 24 миллиона гривен, в этом году будет 180 миллионов гривен. На сегодняшний день у нас уже 95 миллионов гривен выручка от реализации. Всего этого достигли, за счет того, что до 2017 года были схемы… Мы поставили правильно работу лесхоза. Все идет официально», – пояснил он.

Кроме того, Виктор Сыса акцентировал внимание на том, что за этот год было высажено 500 гектаров леса, – в пять раз больше, чем срублено.

Когда президент ответил, что «работу» чиновника видел, облетая угодья, тот парировал: Зеленский видел территории Октябрьского лесхоза, которым руководит Руслан Чагаровский, работавший и при Януковиче, и при Порошенко.

Напомним, Чагаровский и заварил всю эту кашу.

Тогда у Сысы поинтересовались, в курсе ли тот, что на него заведено уголовное дело, тот ответил, что они есть на всех директоров лесхозов.

В конце разговора Зеленский пообещал снова нагрянуть на Харьковщину:

«Хорошо, я приеду именно в ваш лесхоз… Проверим. В правоохранительные органы я обратился, чтобы они все эти уголовные дела толкнули, чтобы мы увидели, какая там реальная ситуация», – отметил президент.

Как сообщает сайт «Новости без границ», полтора года назад на Сысу было заведено уголовное дело за незаконную вырубку и реализацию деревьев.

После визита на Харьковщину глава государства потребовал возобновить это уголовное дело.

25 и 26 июля правоохранители провели масштабные проверки государственных лесничеств Харьковской области. В Золочевском, Чугуевском и Красноградском районах они задержали шесть грузовиков, перевозивших более 75 куб. м высококачественной древесины дуба.

Когда в одном из районов следователь осматривал место происшествия, люди, приехавшие с Сысой, который и сам прибыл на место, попытались блокировать работникам полиции подходы к транспорту с древесиной.

На следующий день, по согласованию Золочевского отдела прокуратуры, в местный суд было направлено ходатайство о наложении ареста на два автомобиля «Камаз» и на 45 стволов деревьев твердых пород.

Но, в результате, судья отказал в удовлетворении ходатайства. Это означает, что машины и вырубленные деревья правоохранители должны вернуть Сысе и его сестре, которая управляет одной из лесопилок.

По достоверной информации, отказ был подкреплен гонораром, которым «лесоруб» вознаградил работников суда.

Как сообщили информированные источники, во время проведения обысков, которые проводили работники Генеральной прокуратуры и Государственного бюро расследований при проведении досудебного следствия, они изъяли у него 10 миллионов долларов, половина из которых послужила откупными, то есть 5 миллионов долларов незаконно заработанных средств ему вернули.

Тем временем Чагаровский 30 июля, дать пресс-конференцию, чтобы расставить все точки над «і», однако произошло непредвиденное.

«В аккурат перед моей пресс-конференцией, здание пресс-агенства Интерфакс заминировали. Впервые с 1997 года. Поэтому нашу конференцию окончательно отменили без переноса по времени. Работа пресс-агенства на сегодня заблокирована», – написал он на своей странице в соцсети.

Однако это не помешало Чагаровскому пообщаться с журналистами центральных телеканалов и донести им важную информацию.
Произошедшее он воспринял философски.

«В принципе, после угроз и поджога машины жены я ожидал чего-то подобного. Поэтому материалы, которые я готовил на пресс-конференцию, я изложу в своём Фейсбуке по возвращению в Харьков. Надеюсь на реакцию Президента, который гарантировал мою безопасность, в связи с такими событиями», – подчеркнул он.

31 июля к лесничему нагрянула проверка Госагентства лесных ресурсов Украины, о которой он сообщил в Фейсбуке.

«А вот и ответка не заставила себя ждать. Агентство направило ко мне проверку. Но не в связи с распоряжением президента, а по жалобе карманной ГО черного лесоруба Сысы. Теперь ко мне приехали 17 человек комиссии, чтобы искать нарушения в моей работе. Найдут? Уверен! Для того их туда и направили», – написал Чагаровский.

Такая резвость еще более удивляет, учитывая, что до этого он неоднократно обращался в Агентство с просьбой проверить деятельность его предшественника, но никакой реакции не последовало.

«Пеньки никто считать не желает. Но по первому же обращению мурзилочной ГОшки высылают комплексную проверку моей деятельности за месяц», – подчеркнул он.

В комментариях пользователи указывают сразу на несколько любопытных фактов.

Так, не указаны основания для проведения проверки, а также период, за который нужно ее проводить, нет информации об участии в проверке самого руководителя предприятия, что дает основания для опровержения результатов ревизии.

Сам Чагаровский уверен: цель проверки – найти на него хоть что-то, что станет основанием для его увольнения и сокрытия фактов незаконной вырубки его предшественником.

Чагаровский не скрывает, что боится за жизнь своих родных, «потому что люди, которые теряют миллиардные прибыли, способны на что угодно».

Но вместе с тем он верит, что Зеленский, который пообещал остановить вырубку леса, сможет проконтролировать своих подчиненных и довести дело до конца, говорит он.

https://kharkov.dozor.ua/news/city/1201579.html

31.07.2019 13:59

Далі...