ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

10 серпня 2019

Гранотоеды, грантодатели, грантодеды и грантобабки



Мало кто знает сколько денег только за последнее время сумели освоит разного рода грантовые содержанки украниского разлива, а суммы просто громадные. Громадные настолько, что просто даже поверить в их величину не представляется возможности.

В Украине есть страшное табу нарушить которое не может себе позволить ни один здравомыслящий гражданин:
Никогда ни при каких обстоятельствах не критиковать грантодателя!

Почему? Спросите вы.

Логика примерно такова как и у обывателя никогда не критикующего власть и всегда топящего за нее!

Он уверен, что он в сговоре с ней и когда он станет этой самой властью - его пацаны тоже его критиковать не будут и всячески будут покрывать и не замечать его коррупционные схемы!

То бишь, граждане уверены, что ежели не замечать что грантодатели - это такие же коррупционеры как и любые другие, то рано или поздно они получат этот самый вожделенный грант!

Вот только милые мои, как в случае с властью ничего такого никогда за ваше существование не случится ни при каких обстоятельствах!

Почему?

1. Общественные эксперты


Да потому что за 28 лет независимости Украины гранты получали одни и те же люди и организации, а ежели и были "новые" лица то они с огромной долей вероятности находились в орбите влияния старых "проверенных" грантовых коррупционеров.

Это сегодняшняя реальность и проблема уже тут даже не в самих грантодателях и преследуемых целях и мотивах, а в той экспертной общественности которая во многом определяет круг получателей вожделенных грантов.

Так вот, эти самые "эксперты" десятилетиями не слазящие с грантовой иглы чаще всего мало того, что имеют длительные, чуть ли не родственные отношения с экспертами грантодателя, так еще и выступают носителями того самого определяющего дальнейшую судьбу заявки мнения - они фактически говорят кому дать, а кому нет.

Можно сказать, что эти пни пожравшие многие миллионы долларов и фактически пустившие за них только пыль в глаза - коррупционеры?

Безусловно ДА!

Коррупция это ведь не только за деньги. Коррупция это за злоупотребление, и тут уже, что властью, что положением - не важно!

2. Официальные коррупционеры


Аналогичным правом на отбор владеют конечно и всякого рода властные мужи и не очень, формирующие списки организаций которым велено дать, а которым велено не давать. Но так как это коррупционеры со стажем то тут и говорить собственно не о чем.

Отсюда и еще одно огромных размеров черное пятно на репутации грантодателей, которое не заметить просто таки надо очень постараться!

Этим пятном есть финансирование коррупции.

Понимаете как забавно получается: ежели властный институт возглавляемый коррупционерами подаст грантовую заявку, которая поможет им освоить не только бюджетные деньги, но и грантовые, то какой бы ни был безобразный тот проект, и сколько бы он не стоил, то с большой долей вероятности можно утверждать, что его утвердят!

Даже если все в стране будут знать, что данное ведомство, министерство или департамент возглавляет прожженный коррупционер!

Почему?

Да потому что этот человек - человек в законе, и прямо или косвенно его избрал на это место народ, доверием своим подтвердив его полномочия!

Другими словами откровенный преступник, такая себе "воровка на доверии" 80 левела, имеет все шансы быть обласканной вниманием грантодателя ибо у него есть на то соответствующая бумажка, а вы, сколько бы полезен и важен не был ваш проект - идете лесом! Потому что вы, по документам - никто!

3. Репутация


Могли бы вы к примеру прийти к руководителю и признаться, что в течении 20 лет вы его обманывали и помогали откровенному аферисту получать доход благодаря тому, что вам было стыдно признаться, что вас откровенно обманывают?

Безусловно - НЕТ!

Так и грантодатель никогда признается в том, что он все время руководствовался мнением афериста или мошенника, выделяя финансирование на заранее провальные проекты!

И вовсе не потому даже, что он фактически себя признает болваном таким образом. А потому, что по нему тут же начнут расследование, результатом которого станет вовсе не увольнение в запас и порицание, а весьма реальный тюремный срок.

Пойдет ли на это кто-нибудь из ныне царствующих грантосеятелей? Весьма сомнительно.

4. Лень и халатность


Собственно зачем вообще грантовому офицеру включать мозги и пытаться самостоятельно разобраться в том, есть ли у вашего проекта перспективы. Может ли он изменить ситуацию как в отдельно взятом регионе так и по стране в целом? Зачем?

Нет в этом никакого смысла!

Поэтому он смотрит на вашу грантовую заявку как учительница первых классов на диктант своих учеников, и просто проверяет насколько он соответствует правилам заполнения и точка!

Определяет насколько вам надо бы дать грант или нет снова таки экспертная комиссия состоящая из тех самых "общественных экспертов", сросшихся с грантодателями своими чреслами.

Грантовому офицеру благодаря их "экспертизе" снова таки не надо включать мозги и он будет уверен, что человек по рекомендации "проверенных" грантовых коррупционеров от общественности, вовремя сдаст и правильно оформит отчет, и как это полагается, устроит бесконечные поляны да гулянья с изысканными яствами на которые как мухи на фекалии слетаются разного рода хвалители грантодателей.

Собственно к лени и не желанию "включать мозги", можно отнести и еще одну модель финансирования официальных коррупционеров.

Согласно этой модели, если суммы финансирования проектов увеличить, то те, кто обычно сжирают все деньги успокоятся и какие-то копейки таки упадут в общественный сектор.

Что тут сказать?

Каким же наивным надо быть предполагая, что наши коррупционеры могут усмирить свой аппетит и не сожрать вдвое или втрое больший бюджет!

Да им просто вообще все-равно сколько будет денег! Сожрут они любые суммы и не поперхнуться!

5. Инновации как проблема


Последней по счету, но не по значимости есть проблема следующая.

Ежели грантодатель неожиданно сменит лицо получателей грантов и пошлет на небо за звездочкой всех стариков-грантоедов и вложит в деньги в новые перспективные проекты и они реально заработают - то случиться ужас и кошмар во всей грантовой индустрии Украины!

Окажется, что схема по которой они работали все это время попахивает, нет, просто таки разит, откровенной таки преступной халатностью и не менее откровенной коррупцией!

Окажется, что вся индустрия работала все это время на сдерживание развития страны, а вовсе не наоборот!

Окажется, что "помощь" в одни руки - не изводит коррупцию, а наоборот развивает и укрепляет!

А кому это надо?

Вот такая вот стройная и аккуратная модель-система вырисовывается. Модель которая за годы своей жизни закостенела и меняться не собирается! Ибо зачем?

Зачем грантодателю вкладываться в рисковые новые проекты, действительно необходимые стране, если можно гарантированно слить все деньги на счета проверенных в доску пиявок-кровососов, которые знают, что грантодателю надо и могут в случае чего устроить показуху эффективности и важность проектов средства на которые им выделили.

Иными словами - зачем им нервы, если можно и дальше стабильно без курьезов и проблем получать свои деньги? Плюс (иногда, но достаточно часто) небольшую, но весьма щедрую по нашим меркам премию?

Признаюсь, конечно есть в этой схеме и исключения.

Есть действительно шикарные проекты, которые были случайно профинансированы и сегодня благодаря им в стране есть изменения к лучшему.

Вот только увы, мне и пальцев рук хватит чтобы пересчитать эти действительно хорошие проекты.

P.S. Хорошим индикатором свидетельства изменений в Украине послужит факт изменения лица грантополучателей.

Если мы станем его свидетелями - Зеленский и правда пришел менять страну. Нет - порадуемся себе, что мы заслужили 5 лет шоу основанных на одном забавном фильме...

Богдан Калиниченко
10 августа, 13:13

Где и как мониторить состояние леса онлайн




Сейчас множество людей акцентирует внимание на экологии всего мира и своей страны в частности. Проблемы есть везде: вода, воздух, земля… И разные компании создают ресурсы, благодаря которым можно наблюдать за за какими-то природными явлениями. Раньше мы рассказывали о приложении, в котором можно наблюдать за циклонами, на этот раз речь пойдет о состоянии леса.

Global Forest Watch (GFW) создано Институтом мировых ресурсов при помощи партнеров, таких как Google, USAID, Университет Мэриленда (UMD), Esri , Vizzuality и многих других академических, некоммерческих, государственных и частных организаций. Об этом сообщает Информатор Tech, ссылаясь на Global Forest Watch. В нем более 100 разных пунктов, по которым можно анализировать состояние леса как в определенной стране, так и на всей Земле. Также можно подписаться и еженедельно получать отчет о состоянии леса в мире и в стране в частности.

Это приложение, в котором можно потеряться на несколько часов, изучая новые и интересные факты о нашей планете. Например, глобальная ежегодная потеря лесного покрытия, ТОП причин этого, в блоге можно прочитать как этого избежать и тому подобное. Также интересно посмотреть на расположение главных лесов мира и их густоту. Кроме этого, есть статистика потери тех же лесов. Кстати, на первом месте стоит Французская Гвиана, а Украина — на 138. Общая площадь наших лесов занимает 60,1 тысячи гектаров. 



Интересно найти свою страну и почитать о состоянии леса в ней

Больше информации о самих лесах, их плотности, климате, биоразнообразии, заповедниках и других пунктов можно посмотреть на сайте. Но если это причиняет неудобства — доступна также и версия для Android. Также можно следить за ними в Twitter, Facebook, Instagram и YouTube.

Еще кое-что о полезных онлайн сервисах: в украинском сервисе открытых данных YouControl появился новый инструмент — «Физические лица». Он позволяет проверить по реестрам любое физическое лицо в Украине. В тоже время Google предлагаетновые направления прогулок в дополненной реальности, известные как Google Maps Live View. Теперь они стали доступны для гораздо большего числа телефонов Android и iPhone.

Узнать еще больше актуальных новостей из мира технологий и игр можно в нашем Telegram-канале и на Facebook.

Ляна Ковальчук
ИНТЕРНЕТ
Создано 10.08.2019

Херсонське облуправління лісового та мисливського господарства надає роз'яснення

На інформацію, яка була розміщена в соціальній мережі Facebook державним підприємством «Олешківське лісомисливське господарство», що входить до сфери управління Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства, проведено службове розслідування та зазначається.

7 серпня 2019 року з кварталу 20 вид 3 Раденського лісництва було реалізовано та відпущено лісопродукцію «2 група Дров’яна деревина НП, сосна» наступним споживачам:

Яценко Д.О. – 6,4 кбм. – автомобіль ГАЗ 66 держ. № 84801 ВІ з супровідними документами на перевезення: товаро–транспортна накладна (ТТН- ліс) серія ХСА № 251030 від 07.08.2019 року, бирка № 210573517.

Яценко О.О. – 6,4 кбм. – автомобіль ГАЗ 66 держ. № 02761 ХО з супровідними документами на перевезення: товаро–транспортна накладна (ТТН- ліс) серія ХСА № 251031 від 07.08.2019 року, бирка № 210573516.

Суцільна санітарна рубка у кварталі 20 виділ 3 на площі 13,7 га проводиться відповідно до лісорубного квитка 02 ЛКБ № 536578 від 15.03.2019 року, Переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2019 рік по ДП «Олешківське ЛМГ» http://khersonlis.org.ua/images/stories/perelik%20140319.pdf

За інформацією адміністрація ДП «Олешківське ЛМГ»
09.08.2019

Как летучие мыши справляются с эхом от листьев


Чтобы услышать насекомых, притаившихся на листве, летучие мыши «озвучивают» их под определённым углом.

В густом лесу летучим мышам должно быть очень непросто найти добычу – не потому, что там её нет, а потому, что насекомому достаточно сесть на лист, чтобы стать незаметным для летучемышиного эхолокатора. Мы знаем, что летучие мыши охотятся, испуская в пространство ультразвуковые волны и прислушиваясь к вернувшемуся эху, и по эху они понимают, есть ли впереди препятствие и где добыча. Но если какая-нибудь ночная бабочка сядет на лист, эхо от неё будет заглушено эхом от листа, поскольку листья отражают эхолокационные сигналы очень хорошо. И летучая мышь просто не обнаружит свою еду.

Тем не менее, летучие мыши в лесах не бедствуют, а значит, они используют какой-то трюк, позволяющий справиться с «проблемой листьев». Как у них это получается, в статье в Current Biology описывают исследователи из Смитсоновского института тропиков, Антверпенского университета и других научных центров.

Для начала они проверили, как ведёт себя звук, направленный на листья под разными углами (звук при этом соответствовал пяти разным частотам, которые можно встретить у летучих мышей). Оказалось, что если звук направлен на лист более-менее прямо, то есть в пределах угла в 30°, то эхо замаскирует насекомое. Если же звук падает под большим углом, ситуация меняется, и тот, кто сидит на листе, становится «видимым» для эхолота. Оптимальный угол для «озвучивания» листа тут будет от 42° до 78°.

Эксперименты с настоящими летучими мышами подтвердили, что всё так и есть. Их снимали охотящимися на две высокоскоростные камеры, а потом реконструировали трёхмерную траекторию полёта – и 80% летучих мышей подлетали к насекомым на листьях в пределах тех значений угла, которые позволяли «увидеть» жертву. Возможно, эти результаты подскажут какие-нибудь новые идеи инженерам, занимающимся эхолокационными системами.

Автор: Кирилл Стасевич
Источник: Наука и жизнь (nkj.ru)

Величезний ліс з вимерлих дерев трансформував життя на планеті Земля



Найдавніший ліс на нашій планеті складався з одного виду дерев. 365 мільйонів років тому на Землі лісові зони могли бути просто фантастичними, тому що всі дерева були однаковими: тонкі, прямі, висотою в кілька метрів, стовбури, розділені вгорі на чотири короткі гілки. Такі дерева можна було б назвати сучасним арт-декором.

По темі
Земля не витримає 11 млрд чоловік - планеті загрожує неминуча еко-катастрофа

Але вони дійсно існували і формували єдину лісову зону на планеті. Сліди такого лісу вчені виявили в китайській провінції Аньхой. Майже 250 тисяч квадратних метрів скам'янілих дерев, імовірно девонського періоду, зарахували цю територію до найдавнішого викопному лісі в Азії. Це відкриття зробило важливий крок в історії лісів планети.

Найдавніше дерево планети отримало особливе назва - Гуандедендрон. Вчені з'ясували, що воно не мало ні квітів, ні насіння, в кінці гілок у дерева були пляшкового виду відростки, в яких накопичувалися суперечки, і в певний момент, в результаті визрівання, суперечки розпорошувалися по території. Примітивний ліс був схильний до частих перепадів температури і засух, і це зробило його міцним.


Навколишнє середовище було більш складною, не такий, як зараз, багатоклітинна життя постійно розвивалася, завойовуючи нові території. Приблизно 320 млн років тому на планеті розпочався черговий період, він сформував наявність болотистих місцевостей, з'явилися перші наземні рослини, що стали їжею для земноводних тварин. Протягом наступного мільярда років формувався земної ландшафт, з часом він став зеленим, з'явилися артерії річок і водойм.

Читайте також
Карелія позбудеться від лісів: 30 відсотків лісових насаджень знищать для їх же порятунку

Влада Карелії заявили про те, що найближчим часом тридцять відсотків лісових насаджень ...


Недавні дослідження показали, що сучасна біосфера планети має близько 550 мільйонів тонн вуглецю у своїй масі. Понад 80 відсотків цього обсягу становлять рослини, і цей факт підкреслює, що поширення лісів в історії нашої планети має важливу роль протягом усього існування Землі. Близько 50 млн років тому концентрація вуглекислого газу на планеті сильно змінилася і це викликало глобальні наслідки, про які сьогодні йдеться в історичних літописах.

ЛІСОВІ РЕСУРСИ
10 СЕРПНЯ 20191

У Львівській області викрито чоловіків, які розкрадали ліс

Досудові розслідування завершені, обвинувальні акти скеровані до суду. Про це повідомляє відділ комунікації поліції Львівської області.

У Турківське відділення поліції, 5 серпня, надійшло повідомлення про те, що в одному із сіл району зі складу лісопродукції викрадено 5,2 куб. м деревини. Як встановили правоохоронці, до правопорушення причетний 26-річний місцевий мешканець.

Чоловікові повідомлено про підозру у скоєнні правопорушення за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка). Статтею передбачене максимальне покарання — до трьох років позбавлення волі.

Також поліцейські повідомили про підозру 65-річному жителю Турківського району за ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу). Чоловіку загрожує покарання — до позбавлення волі на термін до трьох років.

За цими фактами досудові розслідування завершені, обвинувальні акти скеровані на розгляд суду.


Опубліковано 10.08.2019 11:40
https://varta1.com.ua/u-lvivskij-oblasti-vykryto-cholovikiv-yaki-rozkradaly-lis/

Фото іллюстративне


Підходи до розвитку лісової галузі у краї мають бути повністю змінені

Керівник облдержадміністрації Ігор Бондаренко ініціював обговорення питання розвитку лісової галузі Закарпаття з екологами, громадськими активістами та науковцями. Зустріч, участь у якій взяли також начальники обласних управлінь Національної поліції, СБУ та Патрульної поліції, відбулася в понеділок, 5 серпня, в малому залі ОДА.

– Лісове господарство – ключова бюджетоутворююча галузь краю, в якій задіяні десятки тисяч людей, – наголосив І. Бондаренко. – А Карпати – природне багатство не тільки нашої області чи України, а й усієї Європи. Водночас стільки скарг і претензій, як до ведення лісового господарства, не має жодна інша галузь Закарпаття. Це й незаконні рубки, й неефективне господарювання, і корупція, і відвертий кримінал… Хочу сказати чітко, що підхід до розвитку лісової галузі в області має бути змінений. І я закликаю екологів, науковців, громадських активістів, небайдужих громадян допомогти ОДА навести тут лад своїми конкретними пропозиціями. Для цього, власне, й була організована сьогоднішня зустріч.

Далі відбулася жвава і продуктивна дискусія, в ході якої з вуст багатьох людей прозвучало, що причиною незадовільного стану лісів є відсутність господарницького підходу з боку нинішнього керівника ЗОУЛМГ Валерія Мурги. Активісти висловили бажання запросити його на наступну зустріч для своєрідного звіту в роботі.
Керівники силових структур краю запевнили учасників заходу, що в межах своєї компетенції максимально сприятимуть розкриттю злочинів у лісовій сфері та відкриті до спілкування з громадським активом.

«Є порозуміння, і ми чекаємо на вашу підтримку», – підбив підсумки зустрічі Ігор Бондаренко. І доручив створити робочу групу, до складу якої необхідно запросити, крім присутніх на цьому заході, представників Карпатського біосферного заповідника, керівництво Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства та засоби масової інформації. Засідання робочої групи може відбутися вже наступного тижня.

В ОДА розглянули проблеми деревообробки та лісозаготівлі на Закарпатті


7 серпня голова облдержадміністрації Ігор Бондаренко, його перший заступник Іван Дуран та радник Сергій Гайдай зустрілися з підприємцями – членами ГО «Асоціація лісозаготівельників та деревообробників Усть-Чорнянського куща» (Тячівський район), а також ветеранами АТО.

Голова Асоціації Василь Шимків розповів, що деревообробні підприємства району працюють згідно з законом, купують деревину на відкритих аукціонах, створюють робочі місця, належним чином сплачують зарплату і податки до бюджету. Водночас, останнім часом проти лісозаготівельників і деревообробників у деяких ЗМІ та соцмережах розгорнуто справжню кампанію з дискредитації, мовляв, вони нічого не роблять, тільки крадуть ліси Карпат. За надуманими справами проходять безпідставні перевірки правоохоронними органами.

С. Гайдай зауважив, що Президент України поставив завдання навести лад у лісовій галузі Закарпаття, припинити незаконну вирубку дерев, практику суцільних рубок під виглядом санітарних. У жодному разі не йдеться про зупинку роботи деревообробних підприємств. Тому тим, хто працює в рамках закону, боятися нічого.

Свої зауваження висловили й активісти – ветерани АТО. Кажуть, що поважають роботу підприємців, не бажають знищення порядних фірм. Їхня позиція – змінилася влада, тож має бути все чесно і прозоро, аби клерки не набивали собі кишені грошима з краденого лісу. Долучитися до наведення порядку мають і правоохоронці області.

– Знаю, що на Тячівщині деревообробні підприємства працюють легально, платять податки, створюють робочі місця. Це дуже важливо, – звернувся до присутніх після жвавої дискусії Ігор Бондаренко. – Ви ж, у свою чергу, маєте допомогти нам зупинити незаконні рубки, не купувати крадений ліс. Проблем не буде в тих, хто працює чесно, а якщо виникнуть – звертайтеся напряму до мене. Малий і середній бізнес у краї матиме підтримку влади. Ми також готові допомогти вам у пошуку нових ринків збуту продукції.

Найближчим часом голова облдерж­адміністрації планує об’їхати райони Закарпаття. Пообіцяв навідатися й на Тячівщину, аби поспілкуватися з людьми й на власні очі побачити проблеми регіону.

До чого призводить управління заповідною природою в ручному режимі



Вл.Борейко, В.Брініх, І. Парнікоза

На жаль, певна кількість працівників заповідної справи як і раніше вважають за необхідне не тільки «підправляти», «послабшають шать», але навіть і «управляти» заповідною природою. Для цього виконуються різні регуляційні заходи - рубки лісу, сінокосіння, випас, відстріл або вилов тварин, «оптимізація» гідрологічного режиму та т.п. Як вважає італійський еколог Р. Гуарино, - «Загальний ризик в менеджменте керованих територій полягає в тому, що гроші інвести-ються на захист і збереження того, що нам найбільше подобається, і це інколи веде врозріз з природного динамікою, наприклад, з настанням чагарників, яке могло б вплинути на достаток і частоту зустрічатися-мости деяких видів, найбільш цін мих людиною, наприклад, диких орхідей (133) .Регуляціонние заходи в заповідниках не мають екологічно-го і етичного обґрунтування.лісового, рибного, або пасовищного господарства і веде до «приручення» дикої природи. Регуляторні заходи в заповідниках небезпечні своїм ре-дукціоністскім підходом, коли складна екологічна система спрощено підміняється певним механізмом, в якому безболісно можна замінити одну шестерню на іншу. Заповідники перетворюються в об'єкт експериментування, де природні спонтанні природні процеси і явища, заради підтримки яких і створюється заповідник, подавляются. З екологічної точки зору регуляційні заходи в запо-ведніках є абсурдними, тому що являють собою охорону дикої природи від неї самої. Кабанов рятують від вовків, дерева - від комах «шкідників», снить від кропиви. Сінокосіння, рубка лісу, відстріл хижих-ков в заповідниках - це наведення людського порядку в природних екосистемах, який протилежний і протипоказаний природним процесам і еволюції. Регуляційні заходи в заповідниках нагадують гільйотину як універсальний засіб від лупи і головний болі.Проблема полягає ще і в тому, що найчастіше менеджери за-поведніков діють виходячи з лінійного зв'язку причини і наслідки. Але в дикій природі набагато сильніше нелінійні зв'язки - зворотні, а не прямі. Тому будь-яка дія в заповідній екосистемі матиме непрямі і відстрочені наслідки часто зі знаком «мінус». Іншими словами, відстріл вовків зовсім не означає, що стане більше оленей.Проведеніе регуляційних заходів у заповідниках створює небезпечний прецедент для подальших «узаконених» порушення заповіді-ного режиму. Американський екофілософ Джек Тернер прав: «Якщо це втручання почалося, воно ніколи не закінчується, воно розвивається у все більшу і більшу людське вторгнення, роблячи дику природу все більш оцінюваної, керованої, регульованою і контрольованою. Тобто прирученою. Шматочок за шматочком, рішення за рішенням, тварина за твариною, пожежа за пожежею - ми зменшили дикість нашої дикої природи »(87) .Регуляціонние заходи в заповідниках сприяють крими-налізації колективу заповідника, підвищенню рівня корупції в заповідній справі, провокують ще більше господарське вико -Вань заповідника. «Важливо враховувати, що регуляційні заходи нерідко супроводжуються непередбачених побічним ефектом, отри-цательного наслідки якого можуть набагато перевершити тимчасову незначну вигоду» - писав відомий діяч заповідної справи, доктор наук А.А. Насимович (122). Регуляційні заходи в заповідниках-це «виправлення» од-них порушень іншими порушеннями, ремонт машини за допомогою ку-Валдим, латання «охрімової свити». Тому сінокосіння, санітарні рубки лісу, рубки догляду, відновлювальні рубки, прибирання хмизу, боротьба з комахами - «шкідниками», відновлення корінних типів лісу, гасіння пожеж, відстріл вовків та інших хижаків, розчищення бу-реломов, ветровалов, Горельніков, будь-яка біотехнія, зимові підгодівлі, диференційоване заступництво окремих видів тварин і рослин, випас домашніх тварин, боротьба з гельмінтозом копитних, регуляція чисельності копитних та інших тварин, оптимізація гідро-логічного режиму, штучні пав одкі, спрямовані пали, ство-ня лісових галявин, ставків, водопоїв, зацелініваніе, реакліматизації, рубки лісу

У багатьох заповідниках (Воронезький, Кримський, Хоперский, Медобори та ін.) Під виглядом «відновлення корінних типів лісів» проводилися або проводяться лісогосподарські заходи. Однак іхекологіческій підсумок виявився не те що нульовим, а навіть негативним. «Ефекту ж відновлення корінних типів в Воронезькому за-поведніке досягнуто не було», - робить висновок А.М. Краснітскій (45). ВХоперском, де вирішили вирубати сухостій заради запобігання даль-шого всихання насаджень, домоглися протилежного: як устано-вила С.В. Нікітіна, проведені рубки тільки сприяли посиленню інтенсивності всихання лісу (45). У Кримському заповіднику за допомогою рубок хотіли відновити корінні букові ліси, що також закінчилося нічим, хоча ще на початку 20 століття академік В.Н. Сукачов і його дружина Г.І. Поплавська попереджали: «... без будь-якого втручання людини Буко-вий ліс і надалі буде стійкий, і сам збереже свій вигляд і устрій, як він зберіг його багато століть» (45) .В національному парку «Біловезька пуща» рубки лісу призвели до зниження чисельності глухаря, а також скорочення місць проживання 46 видів лускокрилих, причому один вид зник (128). Після проведення санітарних рубок в Канівському заповіднику кількість видів багатоніжок скоротилося на 62% .При цьому сім видів, зниклих після санітарних рубок, які не співаючи-вилося в заповіднику і через 20 років (129). сінокосіння

З метою ручного управління цілинного степу і консервації її со-стояння, у багатьох степових заповідниках проводиться сінокосіння, і, як правило, важкою технікою і в період розмноження диких тварин (в цілях отримання товарного сіна) (155) .Все це призводить до катастрофічних наслідків для фауністіче-ського біорізноманіття. Так, в Центрально-Чорноземному заповіднику ма-шин ве сінокосіння призвело до зниження чисельності степової гадюки та прудкої ящірки (113, 114) .В філії Карпатського заповідника Долині нарцисів проводять сінокосіння та корчування кущів верби, що викликало різке скорочення чисельності птахів і деяких комах (82 ). Через систематичне сінокосіння на Косіма ділянках степових заповідників України і Рос-ці відзначено різке зменшення чисельності і видового різноманіття гризунів, птахів, павуків, жуків, кліщів, грунтових мікроорганізмів (117, 121, 124, 125, 130, 131). У заповіднику Асканія-Нова через сінокосіння на раніше некосімом ділянці повністю зникла рідкісна метелик зегріс желтонізий (120). Сінокосіння стало в цьому заповіднику одним з головних чинників зникнення степового орла (132) .На думку А.М. Краснітского, сінокосіння в степових заповідниках, як метод регуляції степу, є неефективним (45). До таких же висновків дійшов і Г.Н. Лисенко (119)

Регулірованіе чисельності тварин

Позитивного екологічного ефекту не приносять в заповідниках регуляційні заходи, пов'язані зі знищенням хижаків заради захисту інших видів. Так, в Воронезькому, Центрально-Чорноземному, Боржомській, Хоперського заповіднику у свій час повністю знищили вовків. Їх місце і нішу в ценозах тут же зайняли здичавілі собаки (45, 118, 122) .В Кавказькому заповіднику заради збереження копитних вовків не тільки відстрілювали, а й ловили капканами, петлями, труїли отрутами (118). Через переслідування вовка в Кавказькому заповіднику масово раз-множилися копитні, в зв'язку з чим з'явилася реальна загроза підриву зимової кормової бази і деградації популяції копитних. Особливо ця тенденція з'явилася у оленів. Вага рогів у биків з 3,75 кг знизився до 3,3 кг, погіршилися їх трофейні якості. Зняття преса хижаків призвело до негативних тенденцій в розвитку популяції копитних. Так як вплив вовків на копитних було природним еволюційним актом (118).

Як вважають С.А. Трепет і Т.Г. Єскіна, досвід регуляції чисельності вовків в Кавказькому заповіднику «підтверджує її неефективність, коли метою є обмеження лімітує впливу хижака на популяцію оленів" (126) .Ізлюбленное регулювальний захід у багатьох заповідниках - відстріл нібито «зайвих» копитних та інших великих жівотних.Однако, людина не може і не повинен включати і вимикати попу-ляцію диких тварин заповідника як кран. Це екологічно невірно, етично аморально і практично неефективно. Дослідження, проведені зоологами в різних заповідниках Росії, показали біс-корисність відстрілу як методу регулювання чисельності. У Окском запо-ведніке в 1962 р відстріляли 7% популяції лося, але вже через два тижні його чисельність відновилася за рахунок особин, які прийшли з сусідніх із заповідником районів. У 1964 р після регуляційного відстрілу чисельні-ність лося в заповіднику не тільки не знизилася, а навіть збільшилася на 9%. У Приоксько-Терасному заповіднику вилучили 40% лосів - але навіть такі масштаби вилучення не зробили істотного впливу на рівень їх чисельності-місце заповідних відстріляних лосів зайняли прийшли тварини з сусідніх із заповідником районів. Такий же ефект був отриманий і в Центрально-Чорноземному заповедніке.Отстрел плямистих оленів в Хоперського заповіднику також не приніс бажаних результатів. На місце убитих тварин прийшли нові (82) .В Чорноморському заповіднику вдалися до відстрілу чайки-реготухи. Однак незабаром її екологічну нішу зайняли сіра ворона і грак, прин-ящие не менше істотної шкоди ряду видів птахів (45). У Приоксько-Терасному заповіднику вилучили 40% лосів - але навіть такі масштаби вилучення не зробили істотного впливу на рівень їх чисельності-місце заповідних відстріляних лосів зайняли прийшли тварини з сусідніх із заповідником районів. Такий же ефект був отриманий і в Центрально-Чорноземному заповедніке.Отстрел плямистих оленів в Хоперського заповіднику також не приніс бажаних результатів. На місце убитих тварин прийшли нові (82) .В Чорноморському заповіднику вдалися до відстрілу чайки-реготухи. Однак незабаром її екологічну нішу зайняли сіра ворона і грак, прин-ящие не менше істотної шкоди ряду видів птахів (45). У Приоксько-Терасному заповіднику вилучили 40% лосів - але навіть такі масштаби вилучення не зробили істотного впливу на рівень їх чисельності-місце заповідних відстріляних лосів зайняли прийшли тварини з сусідніх із заповідником районів. Такий же ефект був отриманий і в Центрально-Чорноземному заповедніке.Отстрел плямистих оленів в Хоперського заповіднику також не приніс бажаних результатів. На місце убитих тварин прийшли нові (82) .В Чорноморському заповіднику вдалися до відстрілу чайки-реготухи. Однак незабаром її екологічну нішу зайняли сіра ворона і грак, прин-ящие не менше істотної шкоди ряду видів птахів (45). Такий же ефект був отриманий і в Центрально-Чорноземному заповедніке.Отстрел плямистих оленів в Хоперського заповіднику також не приніс бажаних результатів. На місце убитих тварин прийшли нові (82) .В Чорноморському заповіднику вдалися до відстрілу чайки-реготухи. Однак незабаром її екологічну нішу зайняли сіра ворона і грак, прин-ящие не менше істотної шкоди ряду видів птахів (45). Такий же ефект був отриманий і в Центрально-Чорноземному заповедніке.Отстрел плямистих оленів в Хоперського заповіднику також не приніс бажаних результатів. На місце убитих тварин прийшли нові (82) .В Чорноморському заповіднику вдалися до відстрілу чайки-реготухи. Однак незабаром її екологічну нішу зайняли сіра ворона і грак, прин-ящие не менше істотної шкоди ряду видів птахів (45).

Реакліматизації тварин

Реакліматизації в заповідниках давно зниклих тварин мо-же завдати серйозної шкоди заповідним екосистемам. Прикладом може служити завезення в 1955 р в Хоперский заповідник зубрів. Вони завдали великої шкоди рідкісним нагорним дібровам (122).

Біотехнічні заходи

Розвішування штучних гніздівель і інші біотехнічні заходи нерідко призводять до негативних результатів. У Цент-рального-чорноземний заповіднику в 1959 р в великому колічествевешівалі синичник і шпаківні. Більшість будиночків займалося польовим горобцем, який став конкурувати з синицею, що не можна вважати позитивним явищем (45) .В Чорноморському заповіднику залучення птахів за допомогою спокуса-ських будиночків призвело до того, що в деяких ділянках заповідника (Волижин ліс), значно збільшилася кількість шпака і горобця польового. В результаті птиці в масовій кількості стали скльовувати степових комах, в тому числі рідкісних - Дибков і богомолів (116) .Солонци для копитних вважаються важливим об'єктом біотехнія. Так, в Кавказькому заповіднику до кінця 1960-х років кількість солонців до-Стигла 80 штук, а загальна маса висипається в них солі - 15 тонн. Згідно з сучасними даними, організація солонців недоцільна і нічим не виправдана. Це додаткове джерело екологічних порушень, антропогенного занепокоєння і забруднення території. «Кожен такий« солонец »- це локальний осередок дестабілізації в сформованому сигналь-ном поле копитних і хижаків, а їх сукупність для популяції живіт-них вже серйозний негативний фактор» (127).

Лісокультурних діяльність

Посадка дерев в заповідниках нерідко викликає негативні еко-логічні наслідки. Так, основною причиною загибелі клонів рідкісних плаунов в Поліському заповіднику (рід дифазіаструм) є механи-чна підготовка грунту під лісові культури на місці вирубаного лісу (111).

Випас

Випас худоби вважається чомусь аж екологічно «поліз-ним» заходом в заповідниках. Однак це не так. Випас завдає значної шкоди заповідній пріроде.В Іссик-Кульському заповіднику в 1972 р на південно-західному березі озе-ра, на ділянці в 50 га в перебігу 1,5 місяців худобою було знищено 230 гнізд крижнів, чирков, травників, чайок і інших птахів. В Аксу-Джабаглін-ському заповіднику при навантаженні 7 тварин на 1 га рослинність була вибита до грунту, були занесені бур'яни, різко зменшилася кількість козуль і архарів. У деяких місцях Кавказького заповідного-ка тури, часто тревожімие пастухами, зовсім залишили альпійську зону.

Через випасу в 1940-х роках кількісно і якісно збіднів склад диких копитних в Кавказькому заповіднику на високогірних пасовищах. У флорі заповідника «Михайлівська цілина» до встановлення заповідей-ного режиму, коли був інтенсивний випас, налічувалося близько 190 видів, а після заповідання, на початку 1970-х років - 525 видів (123) .З випасом в заповідниках нерідко пов'язані браконьєрство, пре -следованіе диких тварин пастушачими собаками, поширення інтродуцентів (123) .В Башкирському заповіднику зараження марала від домашньої худоби гельмінтами відбувалося на солонцях. У Кавказькому заповіднику сарни заражалися хворобами, занесеними на пасовища домашньою худобою (вер-тячка, ящур, сибірська виразка, железница і ін.) (123) .В 1954-1963 рр. в Окском заповіднику худобою було розтоптано на луках 30% гнізд куликів,

Більш докладно про проблеми заповідності читайте в книзі:

В.Є. Борейко, В.А. Бриниха, І.Ю. Парникози заповідного (пасивна охорона природи). Теорія і практика, Друге видання http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2018/09/Boreyko73.pdf

Група фахівців України проводила дослідження в лабораторіях боротьби з шкідниками

Між Міністерством сільського і лісового господарства України від 9 січня 2013 року в рамках Угоди про співробітництво в галузі лісового господарства в районі було підписано в Анкарі делегація українського Державного агентства лісових ресурсів «Шкідливі комахи та Програма захисту Ліси проти хвороби Освіта» покриті Болу, Кастамону та лісового господарства з шкідливими Управлінням Зонгулдак участковое лісництво Він робив дослідження в лабораторіях боротьби.

В рамках біологічного контролю проти шкідників Pityokteines, що захищають шкідників (Thanasimus formicarus), вироблених у наших лабораторіях, надано інформацію про біологічні, біотехнічні та механічні методи контролю, що застосовуються в польових умовах та технічному оснащенні лабораторій.

Були проведені практичні вправи для вироблення корисних вірусів проти раку гілки каштана та доставки гіповірулентів, отриманих шляхом відбору проб каштанових дерев у полі.

28.07.2019


Загальне порівняння площ лісів всіх країн (2019 рік)



Це відео показує порівняння загальної площі лісів серед усіх країн у 2019 році. Країни, що мають менше 1 квадратного кілометра лісової площі, та країни, які не визнані Організацією Об'єднаних Націй, виключені з цього відео.




WawamuStats
Опубліковано 9 серп. 2019 р.