Черкащанин своїми літаками рятує ліси й місто від пожеж (відео)

Хобі, яке очистило легені жителів Золотоноші. А ще – рятує тамтешні ліси. Черкащанин Олександр Бойко вже п’ять років створює мінімоделі літаків. Нині у його авіапарку вже два десятки моделей. Те, що почалося як звичайне захоплення, спочатку переросло в науку для місцевих дітлахів, а нині – фіксує порушників, які труять містян, інформує "Вікка".

Перевірка моделі літака мало чим відрізняється від великого повітряного судна. Не готують хіба що місця для пасажирів.

- Перевіряються всі системи, як вони працюють, перевіряється двигун, механізація крила, здійснюється поточний огляд моделі, заміряється напруга, технічні параметри мають відповідати нормам перед злетом, тому що літак повинен мати запас, - розповідає чоловік.

Автор авіамоделей розповідає, моделі різняться і потребують окремого обслуговування. Мовляв, існують безпалевні та з бензиновим двигуном. Перші застосовують для навчань запуску других.

- Для спортивних тренувань, для повітряного пілотажу, для набуття досвіду в освоєні моделей, які складніші за керуванням і більші за розміром, - каже Олександр Бойко.

І вже безпосередньо перед запуском літака відбувається контрольна перевірка. Уже кілька років хобі чоловіка рятує "легені" Золотоноші. Мінілітаки Олександра облаштували камерами. Так фіксують несанкційоване спалювання сміття.

Детальніше - у сюжеті.

24 СЕРПНЯ 2019, 14:08

https://provce.ck.ua/cherkashchanyn-svoimy-litakamy-riatuie-lisy-y-misto-vid-pozhezh-video/

Далі...

Лесные пожары в России вернулись к норме. Пора принимать меры по предотвращению лесопожарной катастрофы 2020 года

Показатели лесопожарной обстановки в России сейчас вернулись к норме - значениям, характерным для последней декады августа. Крупная лесопожарная катастрофа, продолжавшаяся больше месяца в Красноярском крае, Иркутской области и Республике Саха (Якутия), близка к завершению. Риск развития новых крупных пожаров на юге Сибири и Дальнего Востока сохранится до середины осени, но в северных районах таежной зоны, обычно дающих самый большой вклад в пройденную огнем площадь, большого прироста площадей пожаров уже не ожидается.

По данным дистанционного мониторинга системы ИСДМ-Рослесхоз, общая площадь, пройденная лесными пожарами с начала пожароопасного сезона в России по утро 23 августа 2019 года, составила 15,7 миллионов гектаров; площадь действующих сейчас лесных пожаров - 2,7 миллиона гектаров.

Данные официальной сводки ФБУ "Авиалесоохрана", основывающиеся на информации региональных диспетчерских служб, скромнее: площадь, пройденная лесными пожарами с начала пожароопасного сезона в России по утро 23 августа 2019 года - 9,3 миллионов гектаров; площадь действующих сейчас лесных пожаров - 0,9 миллиона гектаров.

Расхождения, как всегда, объясняются целым комплексом причин: разными стандартами учета, отсутствием официального учета пожаров в некоторых категориях лесов (в частности, на землях сельхозназначения, землях запаса, землях промышленности и транспорта - по Лесному кодексу эти пожары даже не считаются лесными пожарами), запаздыванием официальной статистики, а также в некоторых случаях умышленным искажением данных о пожарах.


Изменение усредненного количества термоточек (температурных аномалий земной поверхности, выявляемых по сенсорам MODIS спутников Terra и Aqua, для каждой даты - за эту дату и предшествующие девять дней) по территории России в 2019 году до 22 августа включительно (красная линия) и в среднем за 2002-2018 гг. (голубая линия):




Самостоятельно получить аналогичные сравнения по субъектам РФ или по России за другие периоды можно здесь:

Термоточки по России и субъектам РФ


Период катастрофических лесных пожаров 2019 года близится к завершению, но наступает то время, когда нужно предпринимать активные действия по предотвращению уже следующей лесопожарной катастрофы - 2020 года. Наиболее важные решения по борьбе с лесными пожарами следущего года должны быть приняты в ближайшие несколько месяцев - до конца 2019 года; если эти решения приняты не будут, катастрофические лесные пожары в следующем году повторятся практически с гарантией. В частности, в ближайшие месяцы необходимо сделать следующее:

- предусмотреть значительное увеличение финансирования переданных субъектам РФ полномочий по охране лесов и по тушению лесных пожаров - до уровня, позволяющего охранять все доступные леса и хотя бы пытаться тушить все обнаруженные в них лесные пожары на ранних стадиях развития;

- сократить так называемые "зоны контроля лесных пожаров" (территории, на которых пожары разрешается не тушить) до разумных пределов, исключив из них леса, примыкающие к поселениям, крупным объектам инфраструктуры, федеральным ООПТ, а также эксплуатационные леса;

- утвердить требования к мерам безопасности, обязательным при проведении так называемых "контролируемых профилактических выжиганий", и полностью исключить возможность проведения таких выжиганий без соблюдения этих мер безопасности;

- установить ясный правовой статус лесов, растущих на землях сельхозназначения, и исключить из законодательства и правоприменительной практики положения и действия, стимулирующие собственников земельных участков к уничтожению таких лесов путем их сжигания;

- хотя бы начать формирование системы оплаты труда всех, кто вовлечен в охрану лесов от пожаров, стимулирующей в первую очередь к предотвращению пожаров или их ликвидации на ранних стадиях;

- подготовить и внести в лесное законодательство изменения, предусматривающие обязательное и быстрое снижение расчетных лесосек и установленных объемов заготовки древесины по арендным участкам пропорционально потерям лесов в результате лесных пожаров.

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=23699

Далі...

Знання з минулого

Як зародилося лісовідтворення та чим досвід лісівників ХІХ століття корисний сучасникам.

«На початковому етапі лісорозведення в Криму (кінець ХІХ – початок ХХ століття) переважали культури дуба. Всі вони загинули. Але у 1948–1952 роках дуб було знову посіяно на площі 3,5 тисячі гектарів», – це цитата з видання 1961 року «Опыт лесных культур в горном Крыму». Для нас видаються дивними спроби лісівників засадити дубами Кримський півострів із помірно-континентальним кліматом.

Роман Любека, учасник Громадської ради при Держлісагентстві, автор FB-сторінки «Форестрі-технології відновлення» та редактор інформаційного сайту www.forestry.com.ua, стверджує, що кінець ХІХ – початок ХХ століть – це час експериментів та набуття досвіду для лісівників. Отримані знання – актуальні й сьогодні. Детальніше про це він розповів «Природі та суспільству».

– Пане Романе, чим Вас зацікавили видання минулих століть на лісову тематику і де, власне, натрапили на цю літературу?

– У травні захищатиму магістерську дипломну роботу, яка стосується порівняння агротехнологій вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою для лісовідтворення. Для диплома потрібен літературний огляд, тому ішов до бібліотеки і шукав усе, що стосувалося вирощування садивного матеріалу та лісовідтворення. Натрапляв на публікації, починаючи з 1880 року до сьогодення. Про те, як це робиться зараз, знаю зі свого практичного досвіду, але бракувало інформації саме про те, як дійшли до теперішніх засобів лісовідтворення.

Було цікаво дізнатися про технології, за якими 150 років тому на території сучасних південних областей України створювалися лісомеліоративні насадження, які деревні породи для цього використовували, для чого це робилося і як саме, які відмінності від теперішніх технологій. Тоді ж це все проходило лише через етап становлення, це нині лісівники мають певний досвід як позитивний, так і негативний. Були речі, які в позаминулому столітті застосовувалися, а потім з’ясувалося, що так робити нема користі, тому що це не дає бажаного результату.

– Можете навести приклад таких апробованих знань?

– У 1850–1870 роках намагалися створювати лісові культури шляхом пересаджування дерев віком 3–5 років. З’ясувалося, що ця технологія не працює, бо навіть те, що вкорінюється, з часом гине. З роками дійшли висновків, що найкращий матеріал для лісовідтворення та лісовідновлення – це одно- та дворічні сіянці висотою до 40 см. Але щоб до цього дійти, експериментували десятки років.

– Це як знання з минулого, які зараз в нагоді лісівникам?

– Все поступово випробовувалося. А почався процес лісовідновлення у другій половині ХІХ століття. Якщо порівняти карту України тоді та зараз, то, може, лише четверта частина залишилася від тих лісів, що були раніше. Так трапилося через індустріалізацію, розвиток промисловості, зокрема, солеваріння, цукроваріння, будівництво залізниці, виробництво спирту – це все потребувало багато енергії. Раніше єдиним джерелом енергії була деревина. Через це вирубували тисячі гектарів лісу там, де розвивалося сільське господарство та промисловість. Спочатку сподівалися, що ліс відновиться сам, тобто дерево зрубали – дерево виросте. Пройшов не один десяток років, щоб зрозуміли, що так не буде.

Якщо спиляти діброву, то на тому місці, у кращому випадку, виросте береза, вільха чи осика, але точно не дуб. Коли почали розуміти, що природа сама не спроможна відтворити ліси, виникла потреба в розвитку науки про лісовідтворення. Це вже була друга половина ХІХ століття. Тоді почали вивчати як садити і що. Лише на початку ХХ століття лісівники дійшли до приблизно того рівня знань, що маємо сьогодні. За останні 100 років технологія лісовідтворення принципово не змінилася, тільки тепер починають впроваджувати більш якісні технології виробництва садивного матеріалу для створення лісових культур. А ХІХ століття – це був час пошуків. У Європі та США було трохи інакше і значно раніше.

– Ви також публікували інформацію, як свого часу на території Криму безрезультатно намагалися виростити дуби, мабуть, що тоді, що зараз, існують певні регіональні відмінності, що та де можна вирощувати?

– Як я вже згадував, технології лісового розсадництва почали розвиватися саме з південних регіонів країни. Бо стало зрозумілим, що без створення лісосмуг, залісення ярів неможливо нормально вирощувати сільськогосподарські культури. Держава почала заохочувати людей на своїх наділах створювали зелені насадження. Їх зобов’язали саджати по півдесятини лісу на кожні 60 десятин наділів. Та для багатьох роботи по залісенню посушливих південних степів виявилися непосильними. Як з’ясувалося пізніше, створення лісових насаджень «садовими способами» є неприйнятним. Тому й сьогодні потрібно розуміти, що для лісовідтворення повинні розроблятися окремі, відмінні від садівничих та ландшафтних технології. Вже в середині позаминулого століття з’ясували, що створювати лісові культури доцільно «маленькими деревами, так званими сіянцями», перед цим проводити ретельний обробіток ґрунту, висаджувати дерева загущено, щоб пришвидшити зімкнення культур.

Стосовно регіональних відмінностей, беззаперечно вони є. Територія України поділена, якщо не помиляюсь, на 10 ґрунтово-кліматичних зон. Для кожної з них притаманні свої лісотвірні деревні види. Наприклад, у карпатських лісах важкувато знайти сосну звичайну. Так само, як на Поліссі ми не звикли бачити буково-ялицеві деревостани.

– А як щодо інших областей, які здавна були лісистими територіями, у них не було такої потреби у лісовому розсадництві?

– Я вас здивую, але навколо Києва, де зараз в основному соснові ліси, до ХІХ століття були діброви. Доказом цього може слугувати Голосієво, де у великій кількості залишились старезні дуби. Та й у багатьох інших місцях на Київщині ще зустрічаються трьохсотрічні дуби, які підтверджують, що тут росло щось інше, крім сосон. Але через те, що виростити сосновий ліс і швидше, і простіше, ніж діброву, поступово відбулася заміна лісу. А потреба у лісовому розсадництві виникла відразу після того, як зрозуміли, що природа не всесильна і незавжди спроможна забезпечити лісовідновлення там, де погосподарювали люди. І потреба в садивному матеріалі виникала синхронно зі зростанням лісозаготівель, без прив’язки до регіонів.

– Чи корегує ці тенденції зміна клімату останніх років?

– Звісно, що так. Лісівники змушені на це реагувати. Найбільше впливає потепління та пониження рівня ґрунтових вод. Сосна лише до 30-річного віку може дозволити собі занурювати кореневу систему глибоко. Коли дереву стає 30 років, а йому ще 50 років рости до віку стиглості, його коренева система вже перестає рости вглиб, вона в своїх межах намагається добувати вологу та поживні речовини. Якщо ґрунтові води опускаються, дерево слабшає, йому не вистачає сил опиратися шкідникам та збудникам хвороб. Виникає питання – чим замінити ці соснові насадження, які гинуть? Чи взагалі потрібно це робити?

Але соснові насадження доводиться замінювати на нові соснові насадження. Є певні сподівання, що молоді дерева, які ми висаджуємо, зможуть до 30-річного віку досягнути корінням глибини, де достатньо вологи та поживних речовин. Хоча ще однією причиною проблеми можуть бути неправильні технології створення лісових культур, котрі застосовувались у 1950-х роках. Та й досі застосовуються. Але на те, щоб щось змінити, не вистачає фінансування.

– Чим корисний цей досвід минулого для сучасних лісівників?

– У першу чергу, досвід минулого повинен запобігти повторенню помилок. Кожен лісівник повинен знати, як робити не слід, бо це спричинить ось такі конкретні негативні наслідки. Технології лісовідновлення за останні півтора століття пройшли певний відбір – залишились лише ті, котрі гарантують прийнятний результат. Щодо чогось кращого, на жаль, не відбувається фінансування лісового господарства на такому рівні, щоб українські лісівники могли на повну застосувати новітні технології.

Інна ПОГОРІЛА,
Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=4032

Далі...

Екологічний контроль може бути зменшений для проектів з громадських лісів

Джес Бернс Орегон

У соснових лісах Пондероси застосовують проріджування, скошування та встановлення вогню для підтримки відкритого лісового підґрунтя.

OPB / EarthFix Photo / Джес Бернс, файл

АШЛАНД - Служба лісів США пропонує зменшити роль громадськості у формуванні способу застосування федерального природоохоронного законодавства до проектів на громадських землях.

Агентство каже, що зміни допоможуть землевпорядникам "приймати більш прийнятні рішення на основі високоякісного науково обґрунтованого аналізу".

Екологічні групи називають запропоновані зміни підданими лісовій промисловості, що дозволить затверджувати проекти з національних лісів із значно меншою участю громадськості.

Зміни стосуються того, як функціонує Лісова служба відповідно до Національного закону про екологічну політику (НЕПА), закону, який передбачає значну частину системи охорони навколишнього природного середовища в США. Відповідно до закону, проекти на громадських землях повинні проходити різні рівні екологічного аналізу, щоб гарантувати, що шкідливі наслідки не надто великі. Ці екологічні аналізи можуть зайняти кілька місяців або навіть років, щоб включити різні рівні участі громадськості та зворотній зв'язок.

Критики того, як Лісова служба в даний час застосовує НЕПА, кажуть, що процес занадто громіздкий, сповільнює проекти та занадто сильно дозволяє подати заявки, а також призвів до відставання необхідного управління природними ресурсами.

"Практика оформлення документів, яку вони мають пройти, просто не відповідає обсягу та масштабу проблеми", - сказав Травіс Джозеф, президент Американської ради лісових ресурсів, що базується в Портленді, торгової асоціації.

Запропоновані зміни формулюються з метою зменшення відставання в проектах по відновленню лісів та ліквідації пожеж за рахунок упорядкування процесу NEPA. Лісова служба каже, що відставання зараз становить 80 мільйонів гектарів.

Йосип пояснив цілі, використовуючи гіпотетичний проект відновлення в національному лісі Вілламет.

"Якщо Лісова служба прийшла до висновку, що їй потрібно зробити важливу, залежну від часу роботу, щоб зробити проект по витонченню ... що це робиться в десятки і десятки разів, чи потрібно це три-п'ять років і написати 500-1000 сторінок і витратити мільйон доларів платників податків, щоб зробити цей проект? », - сказав він. "Лісова служба дійшла висновку, що ні, це не має сенсу".

Нові правила змінили б рівень ретельного контролю, який застосовується до певних проектів. У рамках програми NEPA проекти запускають один з трьох рівнів екологічного аналізу, причому "категоричні виключення" є найнижчим рівнем, включаючи набагато меншу участь громадськості та набагато менше наукового аналізу впливу на довкілля, характерного для проекту.

«Традиційно вони схожі на встановлення тлумачних знаків на сліді або встановлення ямкового туалету або скошування газону рейнджера на станції рейнджер. Дуже незначні види діяльності, які мають певний вплив на навколишнє середовище, але настільки незначні, щоб бути виключеними з детального екологічного аналізу в рамках НЕПА ", - сказала Сьюзен Джейн Браун, директор громадських земель у Західному центрі екологічного права в Портленді.

Запропоновані правила додають категоричні виключення, щоб охопити більше видів та розмірів проектів. Ще одна запропонована категорія - це "заходи по відновленню або стійкості екосистем", що охоплюють площі в розмірі 7 300 гектарів або близько 11,5 квадратних миль. З цього району заготівля деревини може відбуватися на 6,5 квадратних миль - у формах, які можуть варіюватися від комерційного проріджування до чітко розрізаних лісозаготівельних ділянок лісу.


"Це досить велика сфера впливу на навколишнє середовище, і це дійсно не той вид діяльності, який категоричні виключення були розроблені для аналізу або документування", - сказав Браун. "Це насправді дуже схоже на політичний трюк - використовувати вогонь як виправдання чогось зовсім іншого - що в даному випадку є спробою збільшити рівень врожаю деревини в наших національних лісах".

Браун сказала, що її група дізналася, через запити Закону про свободу інформації, що 80% проектів, що управляються Лісовою службою між 2006 та 2016 роками, були затверджені, використовуючи категоричні виключення, перераховані в даний час. Згідно з новими правилами, ця кількість підскочила б до 93%.

Браун сказав, що Лісова служба має законний інтерес зробити ефективнішими процеси прийняття рішень. Але вона сказала, що положення щодо НЕПА - це не головне питання. Справжня проблема, за її словами, полягає в тому, що агенції не мають рівня фінансування та персоналу, необхідного для виконання важливої ​​роботи.

Для президента торговельної асоціації Травіса Джозефа бюрократія, що стоїть за дотриманням федерального екологічного закону, є головним бар'єром. Він аплодував Лісовій службі за те, що вони внутрішньо дивляться на те, як вони працюють, щоб спробувати виправити проблеми.

"Це позитивний крок вперед сказати:" Нам потрібно зробити краще. Нам потрібно бути ефективнішими з грошима податків. … Як ми це робимо? », - сказав він. «І це зробила Лісова служба».

Публічний коментар щодо запропонованих правил USFS закінчується 26 серпня.

https://www.eastoregonian.com/news/state/environmental-scrutiny-could-be-reduced-for-projects-on-public-forests/article_2e6fc35e-c5d0-11e9-9473-67f2bbd77080.html

Далі...

Запропонована зміна дозволить скоротити суспільний внесок у Зелений гірський національний ліс

КРИСТОФЕР РОСС
П’ятниця, 23 серпня 2019 року

Якщо запропонована зміна федеральних правил землекористування буде здійснена, Національний ліс Зеленої гори зможе побачити набагато більше комерційних лісозаготівель, будівництво доріг та коридорів корисних копалин - і все без екологічного огляду чи громадського сприяння.

"В основному правила виведуть" громадськість "з управління землею", - заявив Джеймі Фідель, директор програми лісу та дикої природи Ради Вермонту з природних ресурсів (ВРНР).

Суперечливою є пропозиція Служби лісів США (USFS) про перегляд способу тлумачення Закону про національну екологічну політику (NEPA), який є основою вироблення екологічної політики в США. Він вимагає від таких органів, як USFS, аналізувати екологічні наслідки запропонованих ними дій до прийняття рішень.

Пропозиція USFS кардинально змінить спосіб виконання цих вимог, значно розширивши кількість та тип проектів, які вважатимуться "категоричними виключеннями", які можуть бути затверджені без екологічних оцінок або заяв про вплив.

Проекти, які USFS перекласифікує як "категоричні виключення", включають:

■ Комерційна вирубка, включаючи чітку вирубку, на площах до 4 200 гектарів одночасно.

■ Будівництво нових доріг через ліс до 5 миль за раз.

■ Реконструкція старих доріг через ліс до 10 миль на час.

■ Бульдозування через ліс до 4 миль трубопроводів та комунальних прав.

■ Закриття доріг та стежок, що використовуються для рекреаційних цілей

■ Додавання незаконно побудованих доріг та доріжок до офіційної системи доріг та стежок USFS.

Нові правила також дозволять Держфінмоніторингу обійти публічний внесок майже кожного рішення проекту. За підрахунками ряду лісових та екологічних організацій, ця пропозиція скасує громадський та екологічний огляд з понад 90 відсотків усіх проектів USFS.

У лісовій службі сказали, що це потрібно зробити, оскільки, серед іншого, агентство має відставання "дозволів на спеціальне використання або поновлення", які "чекають екологічного аналізу та рішення, що стосуються більше 7000 підприємств та 120 000 робочих місць".

Крім того, такі проблеми, як нещодавнє збільшення кількості пожеж, забирають все більше ресурсів та персоналу агентства.

Однак, USFS не згадує, це те, що за даними Служби досліджень Конгресу, адміністрація Трампа запропонувала скоротити видатки на лісові послуги майже на 1 мільярд доларів на фінансовий рік 2020, включаючи скорочення на 654,4 мільйона доларів в Управлінні пожежами.

"Це (запропонована зміна до NEPA) відбувається в той момент, коли Лісова служба скорочує власний бюджет, і не вистачає ресурсів для оцінки того, що вона робить", - написав Сем Еванс у The New York Times .

Еванс, який працює в національних лісах Південної Аппалачі, продовжив називати пропозицію USFS "нападом на саму ідею" громадських земель.

"Якщо Лісова служба має свій шлях, відвідувачі не знатимуть, що буде, поки вантажні машини не з’являться на улюблених стежках або не буде розчищений шлях для газопроводу під мальовничим відомством", - написав Еванс.

Держфінпослуг наполягає на тому, що зміни "відповідають як духу, так і наміру НЕПА", але критики вважають нещодавню пропозицію частиною більшої тенденції.

У грудні минулого року, після анулювання дозволів, які дозволили б трубопроводу Атлантичного узбережжя будувати через частини національних лісів Джорджа Вашингтона та Мононгагели, а також через Аппалачій слід, 4-й Апеляційний округ США відмовив Лісовій службі за надання дозволів, які порушували і Національний закон про лісокористування, і NEPA.

Колегія трьох суддів прийшла до висновку, що агентство "відмовилося від відповідальності за збереження національних лісових ресурсів". Особливо слід зазначити, як раптово та загадково вчасно "таємничо" зазначалося, що "Служба лісового господарства" врятується з дотриманням термінів роботи приватного трубопроводу. ".У Зелених Горах

У Вермонті останні проекти USFS у Національному лісі Зеленої гори (GMNF) викликали занепокоєння у ряду екологічних організацій, зокрема ВНРК.

"У минулому, коли Лісова служба здійснювала великі проекти щодо GMNF, було достатньо можливостей (відповідно до NEPA) для публічного коментаря та участі", - написали представники ВНРК у своєму блозі 3 травня. "ВНРК брав участь у цих можливостях, і ми насолоджувались співпрацею з GMNF".

Але, починаючи з другої половини 2018 року, Держфінпослуг розпочав обмежувати громадські коментарі щодо проектів - один проводити заготівлю деревини на 15 000 гектарів у південній половині лісу, а інший, що потребуватиме десяток миль нових доріг для реалізації 9 630 десятин заготівлі деревини.

Загалом, за даними ВНРК, «Лісова служба планує побудувати 84 миль дороги (57 миль нових і тимчасових доріг та 26,7 миль відремонтованих доріг протягом наступних 15 років), не маючи можливості публічно коментувати вплив на навколишнє середовище ці заходи ».

Зелений гірський національний ліс - один із лише двох національних лісів у Новій Англії. Він був створений у 1932 році у відповідь на надлишкові лісозаготівлі, пожежу та повені. Станом на 2011 рік, ГМНФ покривала 821,040 десятин, майже половина з яких була федеральною власністю.

Addison Independent не зміг досягти чиновників GMNF для коментарів.

Національний ліс «Біла гора» був створений у 1918 році у відповідь на нерегульовану лісозаготівлю, яка спричинила лісові пожежі та заподіяла шкоду вододілам, важливим для галузей промисловості, які покладалися на воду для роботи млинів, повідомляється на веб-сайті лісу. Він включає майже 800 000 гектарів і в Нью-Гемпширі, і в Мен.

The Valley News не зміг зв’язатися з представниками Національного лісового господарства White Mountain для коментарів у п'ятницю.

Хезер Клаш, директор з питань природоохоронної та рекреаційної політики Бостонського клубу Аппалачі, що базується в Бостоні, заявила, що її організація надсилає коментарі до Лісової служби, закликаючи їх переглянути те, що описується як "довільні" пороги площ для категоричного виключення.

У національному лісі Біла гора, більшість, якщо не всі типові проекти управління лісом, потраплять під категоричне виключення, сказала вона.

"Важко повірити, що всі лісові господарства повинні бути звільнені від огляду", - сказала вона.

Прихильники громадського та екологічного огляду бачать запропоновані зміни NEPA як спробу адміністрації Трампа кодифікувати останні практики практики Лісової служби.

І багато з них відбиваються.

Організації, починаючи з Національного товариства "Аудубон" до клубу Сьєрра до Асоціації охорони національних парків, закликають зацікавлених громадян подати публічний коментар щодо запропонованих змін до правил.

Кінцевий термін для коментарів - понеділок.

"Будь ласка, зробіть ваші коментарі специфічними та унікальними щодо ваших проблем та пов'язуйте свої коментарі з певним національним лісом, як, наприклад, Національний ліс Зеленої гори", - написали посадовці ВНРК 25 липня. як один коментар, тому, будь ласка, зробіть ваші коментарі унікальними, щоб їх можна було рахувати. "

Відповідно до веб-сайту Лісової служби, коментарі можуть бути подані:

■ Інтернет через https://www.regulations.gov/comment?D=FS-2019-0010-0001

■ Електронною поштою NEPA Services Group, Емі Баркер, Служба лісових послуг USDA, вул. 1705, Солт-Лейк-Сіті, UT 84138.

■ Надіслати електронною поштою nepa-procedures-revision@fs.fed.us.

https://www.vnews.com/Proposed-change-would-cut-public-input-in-Green-Mtn-National-Forest-27915676

Далі...

Гори Німеччини. Документальні фільми українською

Альпійські луги із дикими орхідеями та едельвейсами, досі незаймані території Баварського лісу – найбільшого в Європі, гірський масив Шварцвальд, звідки бере початок Дунай…Дивовижно, але така індустріально-промислова країна, як Німеччина, є унікальною землею із дикою природою.

Величні гори, мальовничі річки, таємничі ліси і безкрайні прибережні ландшафти – ви побачите усе на власні очі. Де проживають унікальні олені, дикі коти, сірі тюлені та чорні лелеки? Як виглядає рідкісний птах – альпійський золотий орел? Якими природними багатствами вражає історична область Померанії? Чому Північну Фризію називають суворою землею?

Doc Ukr

Опубліковано 24 серп. 2019 р.

Далі...

Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України

УКАЗ 
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 

№ 616/2019

Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України

За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально- економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм постановляю:

Нагородити орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня

БІЛОУСА Анатолія Григоровича - завідувача відділу Інституту загальної та неорганічної хімії імені В.І.Вернадського Національної академії наук України, члена-кореспондента НАН України

Нагородити орденом "За заслуги" І ступеня

БУРКИНСЬКОГО Бориса Володимировича - директора Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України, академіка НАН України

Нагородити орденом "За заслуги" II ступеня

АЛЕКСЕЙЧУКА Володимира Івановича - учителя Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при Львівському національному університеті імені Івана Франка

ВОЛОБУЄВА Сергія Васильовича - головного інженера акціонерного товариства "Грета", Донецька область

ІВЖЕНКА Сергія Олександровича - змінного майстра цеху акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"

ПОДОРОЖНОГО Сергія Михайловича - голову Кіровоградської обласної організації інвалідів громадської організації "Всеукраїнська організація Союз осіб з інвалідністю України"

ТУРЧИНА Миколу Івановича - головного лікаря комунальної установи "Міська клінічна лікарня № 11", м.Одеса

Нагородити орденом "За заслуги" III ступеня

АВАНЕСЯНА Ашота Дадікоєвича - голову Ради національно-культурних громад, м.Київ

ВІНІКОВСЬКОГО Валерія Михайловича - головного інженера комунального закладу "Запорізька обласна філармонія" Запорізької обласної ради

ВІРАСТЮКА Романа Ярославовича (посмертно) - директора департаменту Міністерства молоді та спорту України

ГДИЧИНСЬКОГО Богдана Петровича - громадського діяча, ветерана органів внутрішніх справ, м.Київ

ГЕТЬМАНА Вадима Григоровича - завідувача кафедри Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, м.Київ

ДОРОХОВА Миколу Дмитровича - волонтера, Донецька область

ЖЕПЛИНСЬКОГО Богдана-Михайла Михайловича - бандуриста, публіциста, голову Львівського відділення Національної спілки кобзарів України

ЗЮБІНА Володимира Миколайовича - директора Київського дослідно- виробничого підприємства "Контакт" Українського товариства глухих

КАПУСТІНА Сергія Валентиновича - генерального директора Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек", м.Київ

КЕБУ Леоніда Миколайовича - волонтера, громадського діяча, м.Полтава

МАЦЬКА Михайла Антоновича - доцента кафедри Львівської комерційної академії Укоопспілки

НАГОРНОГО Ростислава Васильовича - директора Надвірнянського коледжу Національного транспортного університету, Івано-Франківська область

ПРИЛИПКА Леоніда Олександровича - помічника лісничого Оникіївського лісництва державного підприємства "Оникіївське лісове господарство", Кіровоградська область

ПРОКОПЕНКА Вадима Валерійовича - головного балетмейстера театрально- видовищного закладу культури "Київський національний академічний театр оперети"

ПШЕНІЧКУ Паула Францовича - учителя Чернівецького ліцею № 1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської ради

СМЕНКОВСЬКОГО Андрія Юрійовича - керівника служби Апарату Ради національної безпеки і оборони України

ЩЕРБИНУ Юрія Володимировича - професора кафедри Національного медичного університету імені О.О.Богомольця

ЮР'ЄВА Флоріана Ілліча - мистецтвознавця, майстра-художника скрипкових музичних інструментів, м.Київ

ЯНЧЕНКА Григорія Миколайовича - волонтера, м.Херсон

ЯРОШЕНКА Ігоря Вікторовича - головного хормейстера театрально-видовищного закладу культури "Київський національний академічний театр оперети"

Нагородити орденом княгині Ольги II ступеня

СЬОМИК Олену Броніславівну - учительку Кременчуцького ліцею № 25 "Гуманітарний колегіум" Кременчуцької міської ради, Полтавська область

Нагородити орденом княгині Ольги III ступеня

ІЩЕНКО Віру Іванівну - волонтера, голову громадської організації "Материнське серце", Київська область

КОРЖИК Валентину Костянтинівну - директора Харківського регіонального відділення Національної школи суддів України

ЛИСЕНКО Марію Анатоліївну - директора ліцею "Наукова зміна" Дарницького району м.Києва

ОВАННІСЯН Анаіт Левонівну - заступника завідувача відділу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України

ШАБАЛІНУ Ларису Михайлівну - начальника сектору державного підприємства "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем", м.Львів

ШАДУРУ Ганну Ігнатівну - доярку сільськогосподарського підприємства "Маяк", Харківська область

ШАЛІЄВСЬКУ Людмилу Іванівну - директора Департаменту МВС України

Нагородити орденом Данила Галицького

ПОЛТАВСЬКОГО Андрія Олександровича - помічника директора Київського науково- дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України

ПОСІЛЬСЬКОГО Олега Олексійовича - завідувача відділу Київського науково- дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України

Нагородити медаллю "За працю і звитягу"

ВОЛОХОВА Олександра Васильовича - слюсаря-ремонтника цеху акціонерного товариства "СУМИХІМПРОМ"

ГОНЧАРОВУ Надію Михайлівну - чергову по залізничній станції Сватове структурного підрозділу "Станція Попасна" регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", Луганська область

МІНЯЙЛА Станіслава Вікторовича - технолога дільниці теплозабезпечення комунального підприємства "Служба єдиного замовника" Авдіївської міської ради, Донецька область

НАСКАЛОВУ Катерину Петрівну - дозувальника цеху філії "Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал" акціонерного товариства "Українська залізниця", Хмельницька область

Присвоїти почесні звання:

"НАРОДНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ"

МАЛГАНОВУ Станіславу Давидовичу - акторові державного підприємства "Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка", м.Київ

ОЛІЙНИКУ Олександру Леонідовичу - солістові Одеської обласної філармонії, диригенту, професорові кафедри народних інструментів, ректору Одеської національної музичної академії імені А.В.Нежданової

СТОЯНОВУ Олександру Афанасійовичу - артистові балету - провідному майстру сцени державного підприємства "Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г.Шевченка", м.Київ

ЧИГЛЯЄВУ Валерію Івановичу - артистові, провідному майстру сцени комунального закладу "Театрально-видовищний заклад культури "Новий драматичний театр на Печерську", м.Київ

"НАРОДНИЙ ХУДОЖНИК УКРАЇНИ"

ДАНИЛОВУ В’ячеславу Павловичу - художникові-монументалісту, графікові, живописцю, м.Дніпро

"ЗАСЛУЖЕНИЙ АРТИСТ УКРАЇНИ"

ГРЕХ Ірені Іванівні - солістці-вокалістці Львівської обласної філармонії

КАЛАНТАЮ Сергію Гавриловичу - артистові драми державного підприємства "Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка", м.Київ

ЛУЦЕНКО Аллі Миколаївні - артистці драми комунального закладу "Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр" Рівненської обласної ради

СІДДІКУ Хваджі Хафізуллі - солістові-вокалісту творчої спілки "Асоціація діячів естрадного мистецтва України", м.Київ

"ЗАСЛУЖЕНИЙ БУДІВЕЛЬНИК УКРАЇНИ"

КОМАНДИРОВУ Олексію Вікторовичу - завідувачеві відділу лабораторії інженерно-технічних видів досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ВЧИТЕЛЬ УКРАЇНИ"

ГУСИНЕЦЬ Марії Петрівні - учительці Глибоцької загальноосвітньої школи I—III ступенів Бориспільської районної ради, Київська область

ЖУКУ Олександру Анатолійовичу - учителеві комунального закладу "Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат "Джерело" Запорізької обласної ради

ЖУРАВСЬКІЙ Оксані Львівні - учительці спеціалізованої загальноосвітньої школи I—III ступенів № 12 з поглибленим вивченням іноземних мов імені С.Ковальчука м.Житомира

ЛИСИЧУ Олександру Віталійовичу - керівникові гуртка Чорнотицької загальноосвітньої школи I—III ступенів Сосницької селищної ради, Чернігівська область

КЛИМЕНКО Катерині Сергіївні - ветеранові педагогічної праці, м.Дніпро

ПОКАЗІЙ Антоніні Петрівні -учительці комунального закладу "Макарівський багатопрофільний ліцей", Київська область

СУПРУН Тетяні Степанівні - учительці Ліцею міжнародних відносин № 51 Печерського району м.Києва

ШПІЛЬЧАК Марії Василівні - учительці Івано-Франківської загальноосвітньої школи І—III ступенів № 24 Івано-Франківської міської ради

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ НАУКИ І ТЕХНІКИ УКРАЇНИ"

БОГАЧЕНКУ Олексію Георгійовичу - головному науковому співробітникові Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона Національної академії наук України, доктору технічних наук, професорові

ДУБОВОМУ Володимиру Михайловичу - завідувачеві кафедри Вінницького національного технічного університету, доктору технічних наук, професорові

СКРИПНИК Ганні Аркадіївні - директорові Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т.Рильського Національної академії наук України, доктору історичних наук, професорові

ТИМОШЕНКО Вірі Іванівні - головному науковому співробітникові відділу Національної академії внутрішніх справ, доктору юридичних наук, професорові, м.Київ

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ"

БОНДАРЕНКУ Миколі Михайловичу - художникові-графіку, Сумська область

Д’ЯЧУКУ Юрію Георгійовичу - художникові, м.Одеса

ОРОНОВСЬКОМУ Анатолію Ігоровичу - викладачеві-методисту Тернопільського музичного коледжу імені Соломії Крушельницької

ЧУРІКОВІЙ-КУШНІР Ользі Дмитрівні - доцентові кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ЕКОНОМІСТ УКРАЇНИ"

АРТЕМЕНКУ Валерію Васильовичу - позаштатному радникові голови Дніпропетровської обласної ради

ВОЛЧКО Ірині Михайлівні - головному бухгалтерові відділу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України

ГЕТЬМАНУ Євгену Миколайовичу - заступникові генерального директора державної корпорації "Українське державне об’єднання "Радон", м.Київ

РАБОТЯГОВІЙ Олені Іванівні - заступникові директора департаменту - начальнику відділу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ЖУРНАЛІСТ УКРАЇНИ"

ВІВЧАРИКУ Олександру Іллічу - кореспондентові інформаційного агентства "Прочерк", м.Черкаси

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ"

ГАРІЯНУ Сергію Васильовичу - завідувачеві відділення комунального підприємства "Тернопільська університетська лікарня"

ГРИШИНУ Вячеславу Івановичу - завідувачеві відділення комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова"

ДЯЧУКУ Михайлу Дмитровичу - головному лікареві комунального закладу "Путильська центральна районна лікарня", Чернівецька область

КЕЛЕМЕНУ Ігорю Ярославовичу - завідувачеві відділення Закарпатської обласної клінічної лікарні імені Андрія Новака

САВЦІ Роману Володимировичу - медичному директорові комунального підприємства "Волинський обласний перинатальний центр" Волинської обласної ради, головному спеціалісту відділу управління охорони здоров’я Волинської обласної державної адміністрації

САПЄЛКІНУ Віктору Васильовичу - асистентові кафедри Харківської медичної академії післядипломної освіти

ТОМІЛІНУ Валерію Микитовичу - лікареві відділення комунального закладу "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова"

ШЕВЧЕНКО Любові Олексіївні - лікареві загальної практики - сімейному лікарю комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико- санітарної допомоги Краснокутського району" Краснокутської районної ради, Харківська область

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ЛІСІВНИК УКРАЇНИ"

АНИЩЕНКУ Михайлу Климентійовичу - помічникові лісничого Ново-Боровицького лісництва державного підприємства "Корюківське лісове господарство", Чернігівська область

ПРАСЮКУ Миколі Миколайовичу - лісничому Пульмівського лісництва Шацького національного природного парку, Волинська область

"ЗАСЛУЖЕНИЙ МАШИНОБУДІВНИК УКРАЇНИ"

ЗИБАЙЛУ Олегу Івановичу - токареві-розточувальнику акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", Донецька область

"ЗАСЛУЖЕНИЙ МЕТАЛУРГ УКРАЇНИ"

КРІСАНОВУ Сергію Михайловичу - плавильникові цеху акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Дніпропетровська область

"ЗАСЛУЖЕНИЙ МЕТРОЛОГ УКРАЇНИ"

ВАЩЕНКУ Роберту Дмитровичу - головному метрологові державного підприємства "Антонов", м.Київ

ЧЕПЕЛІ Володимиру Миколайовичу - заступникові генерального директора державного підприємства "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації"

"ЗАСЛУЖЕНИЙ МАЙСТЕР НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНИ"

ПЕТРОВІЙ Олені Анатоліївні - майстрині художнього ткацтва, Сумська область

РЕШТІ Данилу Вікторовичу - майстрові гончарного мистецтва, Житомирська область

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ"

БАЖАНУ Олегу Григоровичу - першому заступникові головного редактора журналу "Краєзнавство", м.Київ

БОЙЧЕНКО Ганні Олександрівні - заступникові генерального директора обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету"

ВАКУЛЬСЬКІЙ Тетяні Федорівні - режисерові-постановнику дитячого зразкового колективу "Арт-студія "Дебют" відособленого культурного підрозділу "Палац культури "Дніпроспецсталь", м.Запоріжжя

ОЗИМІНСЬКІЙ Еммі Юріївні - керівникові гуртка зразкового художнього ансамблю естрадно-спортивного танцю "Медитація" Івано-Франківського міського центру дитячої та юнацької творчості

РОДЧЕНКО Ірині Володимирівні - виконавчому директорові громадської організації "Сумське земляцтво у м.Києві"

ТУМАНОВІЙ Євгенії Андріївні - директорові Березанської централізованої бібліотечної системи, Миколаївська область

ХОРОШИЛОВУ Євгену Вікторовичу - мистецтвознавцеві, начальнику управління культури департаменту Дніпровської міської ради

"ЗАСЛУЖЕНИМ ПРАЦІВНИК ОСВІТИ УКРАЇНИ"

БЕРНАЦЬКІЙ Галині Миколаївні - директорові комунального закладу "Острозька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2 І—II ступенів" Рівненської обласної ради

БИЛИЦІ Ярославу Теодоровичу - професорові кафедри державного вищого навчального закладу "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника", м. Івано-Франківськ

БЛАКИТНІЙ Тетяні Іванівні - ветеранові педагогічної праці, м.Миколаїв

КРИВОНОС Валентині Іванівні - директорові Чорноморської загальноосвітньої школи І—III ступенів Чорноморської сільської ради Голопристанського району, Херсонська область

МАРТИНЮК Світлані Василівні - учительці, директорові Заставнівської гімназії, Чернівецька область

ОСТАПЕНКО Людмилі Анатоліївні - директорові Навчально-наукового інституту права і соціальних технологій Чернігівського національного технологічного університету

ПЕЧАРСЬКІЙ Вірі Петрівні - викладачеві комунального закладу "Балтський педагогічний коледж", Одеська область

РАГУЛІНІЙ Олені Сергіївні - художньому керівникові комунального закладу "Полтавський палац дитячої та юнацької творчості Полтавської міської ради Полтавської області"

СТАРЧЕНКО Світлані Володимирівні - начальникові управління освіти і науки Кам’янець-Подільської міської ради, Хмельницька область

СУСКОВУ Олександру Віталійовичу - майстрові виробничого навчання державного навчального закладу "Центр професійно-технічної освіти № 1 м.Вінниці"

ШАТНІЙ Лідії Францівні - заступникові начальника управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ"

РОМАНІШИНІЙ- ЛАНОВСЬКІЙ Людмилі Костянтинівні - головній медичній сестрі комунального підприємства "Рівненський обласний шкірно-венерологічний диспансер" Рівненської обласної ради

САЛІЖЕНКУ Сергію Володимировичу - начальникові медичного реабілітаційного центру Міністерства внутрішніх справ України "Перлина Прикарпаття", Львівська область

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ"

МАЛАКЕЙ Зої Анатоліївні - заступникові директора державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії", м.Харків

ПИЩИКУ Віталію Івановичу - провідному інженерові акціонерного товариства "Шосткинський хлібокомбінат", Сумська область

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ"

ГРОГУЛЕНКУ Дмитру Петровичу - виконавчому директорові товариства "Науково-виробничий центр "Агробіотехнологія", Черкаська область

ДАВИДЮК Ользі Іванівні - операторові машинного доїння сільськогосподарського підприємства "Рать", Волинська область

РАДЧУКУ Борису Степановичу - головному зоотехнікові сільськогосподарського товариства "Україна", Тернопільська область

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ"

РИСАКУ Валерію Григоровичу - директорові Ольшаницького психоневрологічного інтернату, Київська область

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК СФЕРИ ПОСЛУГ УКРАЇНИ"

РИБАЧУКУ Ігорю Олександровичу - слюсареві-сантехніку комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго", Житомирська область

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ"

КАЗАКОВІЙ Оксані Миколаївні - слюсареві виробничого підрозділу "Вагонне депо станції Каховка" філії "Пасажирська компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця", Херсонська область

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ФАРМАЦІЇ УКРАЇНИ"

ШМАТЕНКУ Олександру Петровичу - начальникові кафедри Української військово- медичної академії Міністерства оборони України, доктору фармацевтичних наук

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ УКРАЇНИ"

КОТЛЯРОВУ Ігорю Миколайовичу - учителеві Слов’янської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І—III ступенів № 23 Донецької обласної ради

САЛЄЄВУ Миколі Леонтійовичу - старшому тренерові-викладачу дитячо- юнацької спортивної школи № 7 м.Миколаєва

САХАРУКУ Володимиру Івановичу - тренерові-викладачу відділення дитячо- юнацької спортивної школи Луцького району, Волинська область

ФІЩУКУ Віктору Григоровичу - викладачеві кафедри Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

ШЕВЧУКУ Валентину Володимировичу - тренерові-викладачу комунального закладу "Луганська обласна школа вищої спортивної майстерності"

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРИРОДООХОРОНЕЦЬ УКРАЇНИ"

ПРОКОПІВУ Андрію Івановичу - директорові Ботанічного саду Львівського національного університету імені І.Франка

"ЗАСЛУЖЕНИЙ ХУДОЖНИК УКРАЇНИ"

БОВИЧУ Василю Васильовичу - художникові декоративно-прикладного мистецтва, Івано-Франківська область

ПОЗНЯКУ Сергію Віталійовичу – художникові-живописцю, графікові, ілюстратору, м.Київ.

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
22 серпня 2019 року

https://www.president.gov.ua/documents/6162019-29285

Далі...

В Каховке горело в лесопосадке

23 августа в Каховке произошел пожар на ул. Панкеевской – горели сухая трава и мусор в посадке.

Из-за порывов ветра густой дым ограничивал видимость на проезжей части и был направлен на многоэтажные жилые дома.

Тушили пожар спасатели. Сколько в итоге сгорело, не указывается.

24 Августа, 10:00

https://khersondaily.com/news/v-kahovke-gorelo-v-lesoposadke

Далі...

Экологи: Лесные пожары в Амазонии и Сибири — рукотворные

Из-за пожаров свои леса теряет не только Сибирь, но и Амазония. В дождевых лесах Бразилии с января по конец августа зафиксировали более 75 тысяч очагов огня — на 84% больше по сравнению с аналогичным периодом прошлого года. Экологи уверены: пожары в Амазонии — как и в Сибири — связаны с деятельностью человека; а способствует уничтожению леса политика нынешнего президента Бразилии, крайне правого Жаира Болсонару.

Возгорания в амазонских лесах возникают каждый год. Но экологи сходятся во мнении, что пожары таких масштабов, как сейчас, связаны с намеренным выжиганием леса. Растительность выжигают местные фермеры, чтобы очистить земли для пастбищ и выращивания сельхоз культур, объясняет в интервью RFI представитель бразильского отделения Всемирного фонда дикой природы (WWF) Рауль Валле.

Рауль Валле: «Лес горит сейчас во многих штатах (Бразилии). Пожары охватили почти всю Амазонию. Особенно — юго-восточную ее часть, которую называют сельскохозяйственной границей Бразилии. В этом году пожаров намного больше, хотя и влажность в этом году больше, чем в предыдущие годы. Единственное объяснение — в том, что это не случайные возгорания, которые распространяются из-за ветра и сухости. Пожары начинаются в основном из-за животноводов и людей, которые хотят захватить земли штатов и превратить их в земли для животноводства. Не случайно больше всего пожаров — в десяти муниципалитетах, которые больше всего сделали для вырубки лесов, чтобы выращивать на этой земле сельскохозяйственные культуры или заниматься животноводством. Это значит, что лес там уничтожили надолго, возможно — навсегда».

Рауль Валле из WWF называет бразильские власти и лично президента Жаира Бонсонару главными виновниками уничтожения лесов. Экологические активисты подтверждают: фермеров действительно «подстегивает» нынешняя политика. Недавно избранный Жаир Болсонару обещал содействовать очистке от леса (дефорестации) Амазонии для сельского хозяйства и добычи полезных ископаемых, ослабить экологические нормы и уменьшить штрафы за их нарушение.

Бывшая министр экологии Бразилии Марина Сильва, что нынешние власти отказываются слушать доводы ученых.

Марина Сильва: «38 тысяч очагов пожаров зафиксировали по всей Амазонии, 60% из них — на территории Бразилии. Бывшие министры, представители гражданского общества сейчас объединяются в движение. Мы обратимся в Национальный конгресс с тем, чтобы он остановил все законопроекты, идущие во вред природе. Но проблема в том, что правительство не доверяет ученым, экоактивистам, экологам. У нас экономический спад и вот что происходит: уничтожают деревья. Криминальные поджоги происходят в зонах, которые вообще не должны быть освоены».

Жаир Болсонару в четверг впервые признал, что за криминальными поджогами могут стоять фермеры, отмечает Reuters. Днем ранее он назвал зарубежные НКО виновниками лесных пожаров, не предоставив ни единого доказательства, за что подвергся шквалу критики как у себя на родине, так и на международной арене.

Амазонские пожары схожи лесными пожарами в Сибири. И те, и другие — последствия деятельности человека, объясняет руководитель противопожарного отдела Greenpeace Россия Григорий Куксин.

Григорий Куксин: «Сейчас сильнее всего горят Россия, Канада, Бразилия и Индонезия. Все эти пожары, конечно, связаны с деятельностью человека. В России — это традиция выжигания травы, традиция выжигать порубочные остатки. В Бразилии — это сжигание леса для того, чтобы обеспечить пастбища или земли для выращивания сои. В Индонезии — такая же история с выжиганиями, чтобы вырастить пальмы, из которых делают пальмовое масло. Абсолютное большинство пожаров вызвано именно деятельность человека, а именно использованием огня в хозяйстве. Просто в условиях, когда климат меняется, эти выжигания приводят к катастрофическим пожарам, а катастрофические пожары ускоряют изменения климата. Поэтому с каждым годом эти практики все более опасны».

Григорий Куксин из российского Greenpeace напоминает, что крупные леса — не только важнейшие производители кислорода, но и ключевые места для сохранения биоразнообразия и регулирования влаги на континентах. «Исчезновение лесов — это прямой путь к тому, чтобы континенты превращались в пустыни», — отмечает он.

24 Авг 2019 10:41:00

https://spektrnews.in.ua/news/ekologi-lesnye-pozhary-v-amazonii-i-sibiri-rukotvornye/84557

Далі...

НАБУ заинтересовалось Луценко-лесорубом

НАБУ заинтересовалось лесозаготовительными предприятиями Александра Луценко, которые появились у него именно в период каденции Юрия Луценко и занимаются вывозом ценных пиломатериалов из Украины в страны ЕС под видом дров.

В частности речь идет об ООО «ВЕАР», «ГРАНДВУД ГРУПП», «КОМПАНИЯ» ТИМБЕР ТРЕЙД » и другие. Об этом пишет блогер Сергей Иванов, передает канал 24.

Так, согласно данным Сергея Иванова задержание Юрия Грымчака, близкого соратника Юрия Луценко, свидетельствует о существенном уменьшении политического влияния Генпрокурора и его фактическом выбывании из касты «неприкасаемых».

Соответственно, следует ожидать, что антикоррупционные органы в ближайшее время могут начать расследование относительно деятельности компаний связанных с семьей Луценко, и происхождение их доходов в период пребывания Юрия Луценко на посту Генерального прокурора.

«Это направление семейного бизнеса (торговля лесом – прим. ред.) возникло именно в период работы Юрия Луценко в ГПУ. Секрет прибыльности данного бизнеса заключается в том, что ценные пиломатериалы вывозятся из Украины под видом дров. То есть эшелоны дров из Украины, попадая в Венгрию, Румынию или Австрию, оказываются ценными породами древесины, из которых производят элитную мебель. И, конечно, правоохранители не очень хотят лезть в генпрокурора гешефты.

Источники в правоохранительных органах утверждают, что, несмотря на высокую «крышу», вся необходимая информация по бизнесу Александра Луценко уже аккумулирована и ждет отставки его высокопоставленного папы», – говорится в блоге Иванова.

Знай

23.08.2019 16:37 

https://ord-ua.com/2019/08/23/nabu-zainteresovalos-lucenko-lesorubom/

Далі...