ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

31 серпня 2019

Мы все умрем. Лесные пожары




В Бразилии не первую неделю горят "зеленые легкие планеты" — леса Амазонки. Объемы пожаров больше, чем за всю историю наблюдений. Одновременно в России горят больше 2,5 млн гектаров сразу в пяти регионах. В США лесной пожар в прошлом году сжег несколько городов и нанес более трех с половиной миллиардов долларов ущерба. И так каждый год. Это норма — или мы задохнемся в дыму?
Ежегодно только в России сгорает до 1% от площади всех лесов. Это миллионы гектаров. В основном горит хвойный лес, в котором возраст деревьев может исчисляться столетиями. В воздух выбрасываются многие килограммы сажи, пепла и дыма — одних из самых канцерогенных веществ для наших легких. Сожженные леса превращаются в гарь, на которой деревья почти не растут. На полное восстановление ущерба, который огонь наносит за несколько недель, уходят десятилетия. И этот урон чувствует не только флора, но и животный мир. И, разумеется, человек.

Кто виноват в масштабных лесных пожарах — природа или человек? Могут ли леса когда-нибудь выгореть целиком? Правда ли, что из-за пожаров в северных регионах тает вечная мерзлота и это усиливает наводнения? Могут ли колоссальные выбросы от пожара заслонить солнце и привести к локальному (а то и глобальному) эффекту "ядерной зимы"? В этих и других вопросах помогал разобраться Дмитрий Замолодчиков, доктор биологических наук, главный научный сотрудник центра по проблемам экологии и продуктивности лесов РАН.

Слушайте подкасты РИА Новости.
Читать дальше: https://sputnik.by/radio/20190831/1042562550/My-vse-umrem-Lesnye-pozhary.html
© Sputnik /

РАДИО
13:00 31.08.2019

Нападників на журналістів на Харківщині посадили під домашній арешт

На Харківщині двом учасникам нападу на знімальну групу телеканалу "112 Україна" обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Дослівно поліція: 58-річному підозрюваному Золочівський районний суд обрав цілодобовий домашній арешт, 33-річному – нічний домашній арешт.

Деталі: 28 серпня у селищі Золочів між працівниками лісопереробного підприємства та журналістами стався конфлікт під час зйомок відеосюжету.

Як з’ясували слідчі, чоловіки із застосуванням сили перешкоджали руху транспорту, намагалися заволодіти знімальною технікою та завдали тілесні ушкодження журналісту.

Триває досудове розслідування у кримінальному провадженні, відкритому за ч.3 ст.171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів), ч.1 ст. 186 (грабіж), ст.293 (групове порушене громадського порядку), ч.2 ст.345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України.

За вчинення даних злочинів передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

Що було раніше: 28 серпня поліція на Харківщині затримала 30 осіб за напад на знімальну групу "112 каналу". На каналі заявили, що їхня група знімала сюжет про розкрадання лісу.

Українська правда
Субота, 31 серпня 2019, 12:05
Джерело: поліція Харківської області

Як в Івано-Франківську планують соціалізувати Вовчинецькі гори (ФОТО)



Івано-Франківськ другий рік реалізовує проект «Управління і використання міських ресурсів як природної спадщини в містах Дунайського регіону» (URBforDAN).

Кожне місто-учасник цього проекту має зберегти ліс на своїй території та соціалізувати його: облаштувати зони для відпочинку, туризму, спорту, освіти.

Стати партнером проекту Івано-Франківську запропонували представники міста Любляна зі Словенії.

Менеджер проекту в Івано-Франківську Уляна Сидор, розповідає, що європейські представники шукали в Україні ліси, наближені до міста. Територія, що планують облагороджувати в рамках проекту, розділена між Вовчинецькою сільською радою та Івано-Франківським лісгоспом.

У рамках проекту URBforDAN у Вовчинецьких горах планують створити освітню зону з лісовим ігровим майданчиком і природним кемпінгом для дітей; облаштувати оглядовий майданчик і рекреаційну зону для велосипедної спільноти, а також відновити маркування пішохідних та велосипедних доріжок.

Окрім відновлення маркування пішохідних та веломаршрутів, планується прокласти маршрут на “Козакову долину”. Це ландшафтний заказник загальнодержавного значення в Україні, розташований у Тисменицькому районі (ДП «Івано-Франківський лісгосп»), інформує “Галка” з посиланням на ОДА.

“Козакова долина” відома з 1648 року. Тоді на місці теперішнього Вовчинця, де сходяться дві річки Бистриці, розбили табір козаки Семена Височана – керівника селянського повстання, яке розпочалося в Східній Галичині восени 1648 року при підході військ Богдана Хмельницького до Львова. Згодом у пам’ять про козаків Височана люди прозвали це місце “Козаковою долиною”.



Субота, 31 серпня 2019, 11:30 

Вальник лісу - одна з найнебезпечніших і необхідних професій у світі


30 серпня 2019 року на базі державного підприємства «Тетерівське лісове господарство» Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства відбулися 22 Всеукраїнські конкурс-змагання вальників лісу. Організаторами конкурсу виступили Державне агентство лісових ресурсів та Товариство лісівників України. У цьому році в змаганнях вальників лісу взяли участь 24 команди, які представили 21 область України (32 учасники, серед яких і юніори). Всі учасники – переможці обласних змагань вальників лісу. Вальники змагалися у п’яти конкурсних змаганнях: заміні пилкового ланцюга бензопили, комбінованому і точному розпилюванні колод, обрізуванні гілок та звалюванні дерев. 

ДОВІДКОВО: Чемпіонати світу серед лісорубів проходять з 1970 року. Спочатку щороку, з 1996 року – через рік. Україна бере участь у змаганнях з 2002 року (Шотландія), а в 2004-му досягла результату, який є для нас рекордом і до сьогодні – IV місце у командному заліку та срібло в комбінованому різі Віталія Костюшка з Тетерівського лісгоспу та срібло на валці у Сергія Журавля у Польщі (2016 рік). Нинішній чемпіонат у Норвегії був для України дев’ятим. Перше місце виборола збірна Білорусі, повторивши свій успіх 2016 року. Друге – Німеччина, третє – Австрія. В індивідуальному рейтингу – першість за німцем Марком Трабертом. Наступний чемпіонат відбудеться в 2020 році у Сербії





Что нужно сделать, чтобы к 2024 году ущерб от лесных пожаров уменьшился в три раза?

Минприроды России сообщает, что к 2024 году в России запланировано почти трехкратное уменьшение ежегодного ущерба от лесных пожаров - с 32,3 млрд. руб. в 2017 году до 12,5 млрд. руб. в 2024 году. Выполнима ли эта задача, и что нужно сделать для ее выполнения?

Ответ на этот вопрос очень прост: задача абсолютно выполнима, и для того, чтобы ее выполнить или даже перевыполнить, не потребуется больших усилий. Достаточно будет просто разогнать или полностью загрузить бумагописанием остатки лесной охраны в большинстве крупных лесных регионов - и официальный ущерб, причиняемый лесными пожарами, автоматически снизится в несколько раз (не до нуля, но до исчезающе малой даже по меркам нашего небогатого лесного сектора величины).

Дело в том, что по действующему лесному законодательству ущерб от лесного пожара считается по-разному в зависимости от официальной причины его возникновения. Если органами дознания и следствия установлено, что пожар возник вследствие нарушения лесного законодательства, то ущерб рассчитывается в соответствии с постановлением Правительства РФ от 29 декабря 2018 года № 1730 - по таксовой стоимости сгоревшей древесины с использованием повышающих коэффициентов 50, 100 или 250, в зависимости от категории леса. Если же пожар возник по неустановленной причине, или объявлено, что он возник от молнии - то ущерб рассчитывается просто по таксовой стоимости сгоревшей древесины в соответствии с постановлением Правительства РФ от 22 мая 2007 года № 310.

Соответственно, для того, чтобы официальный ущерб от лесных пожаров, посчитанный в полном соответствии с требованиями действующего законодательства, при прочих равных существенно снизился - нужно всего лишь менее активно выяснять причины возникновения этих пожаров. С учетом того, что основной вклад в гибель лесов от огня обычно вносят сравнительно немногочисленные катастрофические пожары - для трехкратного снижения ущерба может оказаться вполне достаточно "не установить" причины всего нескольких десятков из них, или просто списать эти несколько десятков пожаров на молнии.

В общем, чем хуже будет работать лесная охрана, чем более беспризорными будут становиться леса, чем по меньшей доле лесных пожаров можно будет установить причину их возникновения - тем меньшим будет официальный ущерб, причиняемый этими пожарами, и тем проще будет выполнить поставленную Минприроды задачу.

К 2024 г. запланировано почти 3-х кратное уменьшение ежегодного ущерба от лесных пожаров


* * *

Как считается и от чего зависит официальный ущерб от лесных пожаров

Счетная палата Российской Федерации сообщила, что она "по поручению Президента Российской Федерации проводит постоянный мониторинг ситуации с лесными пожарами", и что "за первые шесть месяцев 2019 года возникло 7,6 тысяч лесных пожаров, стоимость ущерба от которых составила 2,4 миллиарда рублей" (ссылка).


Понятно, что это пока лишь предварительные данные, и они не отражают ущерб, причиненный большинством недавних катастрофических пожаров в Сибири и на Дальнем Востоке (самая большая площадь была пройдена ими в июле - седьмом месяце). Но все-таки и за первое полугодие лесными пожарами была пройдена немалая площадь - согласно сводкам ФБУ "Авиалесоохрана", 2,3 млн. га из 7,2 млн. га, пройденных огнем к настоящему времени.

2,4 миллиарда рублей ущерба, о которых сообщает Счетная палата - это сущие копейки даже по российским меркам. Для сравнения: общий бюджет Рослесхоза в 2019 году (включая лесные субвенции субъектам РФ) составляет 39,0 миллиардов рублей - согласно действующей редакции закона о федеральном бюджете.


В связи с этим возникает вопрос: как считается этот официальный ущерб от лесных пожаров, от чего он зависит и что в реальности отражает?

Самое интересное, что единой для всех случаев методики определения ущерба, причиняемого лесными пожарами, в нашей стране нет. Ущерб сейчас считается тремя разными способами в зависимости от ситуации.

1. Если пожар возник по причине подтвержденного органами дознания и следствия нарушения лесного законодательства - то ущерб рассчитывается в соответствии с постановлением Правительства РФ от 29 декабря 2018 года № 1730, с использованием всех повышающих коэффициентов и условий расчета. Это значит, в частности, что в эксплуатационных лесах ущерб от каждого уничтоженного дерева считается как 50-кратная таксовая стоимость его древесины, в защитных лесах - как 100-кратная, а в лесах особо охраняемых природных территорий - как 250-кратная.

2. Если пожар возник от молнии, или по неустановленной причине, или просто органами дознания и следствия не было подтверждено нарушение лесного законодательства, приведшее к этому пожару - то ущерб рассчитывается просто по таксовой стоимости уничтоженных им деревьев в соответствии с постановлением Правительства РФ от 22 мая 2007 года № 310. А эта самая таксовая стоимость (ставки платы) у нас, как известна, самая низкая среди всех стран со сколько-нибудь значительными лесными ресурсами, а в самых далеких от основных транспортных коммуникаций лесах она и вовсе символическая.

3. Если пожар случился в лесах, пожары в которых по действующему законодательству не считаются лесными пожарами (например, в лесах на землях сельскохозяйственного назначения или землях запаса) - то ущерб от лесного пожара вообще не считается. Раз по закону лесного пожара нет (хотя лес на землях сельхозназначения или запаса может быть точно таким же, как, например, соседний лес на землях лесного фонда) - то нет и ущерба от лесного пожара. А таких "незаконных" лесов в нашей стране - примерно 10-11%, и горят они гораздо чаще, чем леса на землях лесного фонда, поскольку находятся обычно ближе всего к людям, да и в действующем законодательстве есть положения, которые мотивируют собственников земель к поджогам таких лесов.

Единственное, что действует одинаково во всех трех случаях - это то, что ущерб, причиняемый другим компонентам лесных экосистем и ландшафтов и окружающей среде в целом, вообще никак не рассчитывается и в официальные оценки ущерба, причиняемого лесными пожарами, не входит.


Таким образом, получается, что примерно на одной десятой части российских лесов, причем той, которая в среднем горит чаще других, ущерб от лесных пожаров не считается в принципе - официально он будет равен нулю, даже если эти леса полностью сгорят.

На остальных девяти десятых частях российских лесов ущерб считается или как просто таксовая стоимость древесины погибших или поврежденных до степени прекращения роста деревьев (если не установлено, что к возникновению пожара привело нарушение действующего законодательства), или как 50 - 250-кратная ее таксовая стоимость, в зависимости от категории леса, если это установлено. Фактически это означает, что чем хуже работают органы дознания и следствия (и органы управления лесами с подведомственными организациями, без которых дознание и следствие в лесу мало что может сделать) - тем в меньшей доле случаев удается устанвить наличие виновников конкретных пожаров, и тем, соответственно, меньшим оказывается ущерб. Достаточно списать на молнию пожар, возникший по причине чьего-то разгильдяйства - и в обычных эксплуатационных лесах ущерб от этого пожара автоматически сократится в 50 раз, а на особо охраняемой природной территории - в 250.


При таком подходе к определению ущерба, причиняемого лесными пожарами, неудивительно, что он оказывается в масштабах страны совершенно несущественным, и в реальности совсем ничего не отражает. Более того - если подход к определению ущерба от лесных пожаров не изменится, то чем хуже будут охраняться леса и чем хуже будут работать органы дознания и следствия по установлению причин и виновников лесных пожаров, тем меньшим будет официальный размер ущерба, причиняемого этими пожарами.


Ссылки на некоторые предыдущие сообщения по этой теме:

Рослесхоз разъяснил свой подход к определению ущерба, причиненного лесными пожарами

Почему данные Рослесхоза о снижении ущерба от лесных пожаров ни о чем хорошем не свидетельствуют

8 января вступает в силу новый порядок исчисления вреда, причиненного лесам вследствие нарушения лесного законодательства

***

С учетом сегодняшнего состояния организации лесного хозяйства и, в частности, охраны лесов от пожаров, мы ничего не сможем сделать к 2024г. для уменьшения площади лесных пожаров. 
Но ущерб от лесных пожаров (в стоимостном измерении) уменьшить можно.



На Закарпатті працівник лісництва незаконно рубав дерева на території національного природного парку (ВІДЕО)


За процесуального керівництва прокуратури Закарпатської області слідчими СВ УСБУ в Закарпатській області повідомлено про підозру службовій особі Ільницького лісництва НПП «Зачарований Край», який зловживаючи своїм службовим становищем незаконно вирубав дерева на ввіреній йому території.

Наразі встановлено, що підозрюваний, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно вирубав 84 дерева на території національного природного парку, при тому, що відповідно до своїх посадових обов’язків, був відповідальний за їх збереження.

Лісівник не облікував цю деревину, маючи на меті безкоштовно передати її третім особам.

За оцінками експертів, сума збитків завданих державі від протиправних дій працівника лісництва становить понад 188 тисяч гривень.

Дії підозрюваного кваліфіковані за ч.1 ст.364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

Досудове розслідування здійснюють слідчі СВ УСБУ в Закарпатській області. Прокуратура області забезпечує процесуальний контроль за ходом слідства.

Пресслужба прокуратури Закарпатської області
18:40, 30 серпня

Інформування про лісові пожежі громадянам у дорожньому русі

З метою запобігання лісовим пожежам у рамках боротьби з лісовими пожежами у 2019 році, Анталійська регіональна дирекція лісу та Управління безпеки провінції Анталії спільно інформували громадян у дорожньому русі з метою підвищення безпеки до лісових пожеж.

Анталія - ​​Денізлі, шосе, місцевість Небілер, пункт контролю руху в інформаційній роботі, в першу чергу, регіональний директор лісу Анталії Ведат Дікічі, керівник відділення лісової пожежної справи Мустафа Сонґюр, керівник відділу зв'язків з громадськістю та зовнішніх зв'язків Айдоган Туреді, начальник управління лісового господарства Досемеалті Мехмет Деміркол, охорона лісів Участь взяли офіцери та працівники лісового господарства та провінції Анталії.

Наш регіональний менеджер Ведат Дікічі, який дав пояснення громадянам в інформаційному дослідженні, назвав ці безкоштовні лісові пожежні лінії ALO 177 або НЕВІДОМНІ 112, якщо вони не кидають свої палаючі сигарети на узбіччі дороги, поки вони знаходяться на дорозі і не бачать вогню чи диму. повідомили.

Потім інформаційний листівку, підготовлену для підвищення чутливості до трав’яного чаю та лісових пожеж, підготовлену Головним управлінням лісового господарства.

Захід триватиме регулярно у всіх районах Анталії.



Запобігання лісовим пожежам від повітряних ліній електропередач

Середземноморське акціонерне товариство з розподілу електричної енергії (AEDAŞ) та Анталійське регіональне управління лісового господарства в контексті передпожежної підготовки до початку сезону лісових пожеж обмінялися ідеями щодо того, що можна зробити в рамках співпраці між установами. У цьому контексті генеральний директор Середземноморської компанії з розподілу електричної енергії (AEDAŞ) Бахадір Мюдюроглу, регіональний менеджер Анталійського лісу Ведат Дікічі, менеджер з громадських комунікацій Яшар Джебіслі, керівник управління регіональних зв'язків та зв'язків з громадськістю та міжнародних зв'язків Анталії Ліс Айдаган Тюреді відвідали керівників лісового господарства у своїх офісах.

Старі та занедбані електричні лінії, які йдуть до сіл та мікрорайонів громадян, які живуть у лісі та його краях, викликають відхилення у спекотну погоду, пожежа чи іскра, спричинені контактом електричних проводів із вітровим впливом у вітряну погоду, викликають лісові пожежі. Насправді великі лісові масиви горять як причина пожежі в дні, коли температура висока і відносна вологість повітря низька.

З метою запобігання лісовим пожежам від ліній електропередачі, принаймні для їх мінімізації, Анталійське регіональне управління лісового та середземноморського розподілу електроенергії (AEDAŞ) Каш, Кумлука, Фініке, Серік, Тасаğыл, Манавгат, Аланія, Газіпаша, Аксеки, які готові до вогню з наших дирекцій лісового господарства, Відвідуючи дирекції лісового господарства Гюндоммуш та Анталію, обговорюючи заходи, які слід вжити у координації з директорами лісового господарства та начальниками управління лісовими ресурсами, та забезпечуючи, щоб посадові особи AEDAŞ та керівники лісового господарства, що відповідають за управління лісового господарства, постійно контактували з керівниками лісового господарства, і необхідна підготовка проводилася шляхом консультацій з таких питань, як ремонт, не відмовляючись і відключаючи енергію лінії під час пожежі.




Згоряючий кисень: чим загрожують масові пожежі лісів — знає Сергій Зібцев


Чому ліси на планеті горять інакше, ніж раніше? Чим це загрожує Україні зокрема та світові загалом? Як працюватиме надсучасна система "пожежної безпеки" у Чорнобильській зоні? Розповідає гість "Академії наук", директор Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев. 

Ефір від 31.08.2019




Радіо НВ
Прем’єра буде 31 серп. 2019 р.

В Мордовии реализуется региональный проект «Сохранение лесов»



Министерство лесного, охотничьего хозяйства и природопользования Республики Мордовия принимает участие в федеральном проекте «Сохранение лесов» в рамках национального проекта «Экология», разработанного в соответствии с Указом Президента Российской Федерации Владимира Путина от 7 мая 2018г. №204 «О национальных целях и стратегических задачах развития Российской Федерации на период до 2024 года». Региональный проект «Сохранение лесов» был утвержден Главой Мордовии Владимиром Волковым в декабре прошлого года.
- В ведении Минлесхоза Республики Мордовия находится 681 тысяча га земель лесного фонда, - рассказал первый заместитель Министра лесного, охотничьего хозяйства и природопользования РМ Вадим Михайлович. - Общая лесистость по Мордовии - 27%. У нас растут деревья различных пород: сосна, ель, дуб, ясень, клен, береза, осина, липа. Хвойными насаждениями занято 28% от общей площади лесов Мордовии. Особенно богаты на леса западные районы республики: Зубово-Полянский, Темниковский, Теньгушевский районы, здесь насаждениями занята почти половина территории.
Основной целью регионального проекта «Сохранение лесов» является обеспечение баланса выбытия и воспроизводства лесов в соотношении 100% к 2024 году, т.е. сколько леса вырубили или погибло, столько будет и восстановлено как естественным, так и искусственным путем. В 2019 году площадь лесовосстановления составит 1400 гектар. К 2024 году, согласно нацпроекту «Экология», эта цифра будет доведена до 2610 га.

Восстановление лесов - процесс долгий. И главным врагом леса, вопреки расхожему мнению, являются не насекомые-вредители, а мы, люди, т.е. человеческий фактор. - Главный враг леса - это, прежде всего, пожары, причиной которых является, в основном, неосторожное обращение с огнем. Кто-то курит и не гасит сигарету, разжигает в неположенных местах костры. Очень часто огонь переходит на леса с сельскохозяйственных земель, на которых собственник выжигает сухую траву, стерню. Пламя очень быстро распространяется, результат - огромные территории леса, выжженные огнем.

Как отмечает Вадим Максимкин, трагические события жаркого, причем во всех смыслах, лета 2010 года, до сих дают о себе знать. От лесных пожаров 2010 года пострадали, в основном, Темниковский, Теньгушевский, Торбеевский и Зубово-Полянский районы. В результате пожаров погибло около 28 тысяч гектаров лесных насаждений. До сих пор из-за тех пожаров на некоторых участках отмечается отпад древесины, то есть гибель деревьев.

За прошедшие годы специалисты провели расчистку территории, пострадавшей от пожаров, убрали погибшие деревья. На этих участках в результате кропотливой работы появились новые, в основном, сосновые насаждения. - На эти мероприятия были затрачены немалые средства, особенно в 2011-2012 гг., - рассказал Вадим Максимкин. - Сейчас можно сказать, что леса после пожаров 2010 года восстановлены. Но в тот год леса Мордовии пострадали не только от пожаров. Немало деревьев, особенно березовых насаждений, погибли от засухи. Эти участки восстановлены самой природой лиственными молодняками - березой, ясенем, осиной. Так что можно сказать, человек является не только врагом, но и первым другом леса. Он о нем заботится, воссоздает утраченные в результате засухи, пожаров или вырубки, участки лесонасаждений.

14:03 // 30 августа 2019