ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 вересня 2019

Чому відбулося об'єднання Мінекономіки та Мінагрополітики

Злиття міністерств в єдине відомство носить не тільки бюрократичний, а й стратегічний характер.



Об'єднання Міністерства економічного розвитку і торгівлі разом з Міністерством аграрної політики та продовольства в єдине відомство носить не тільки бюрократичний, а й стратегічний характер. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив новий глава Мінекономрозвитку Тимофій Милованов, інформує Ukr.Media.

За його словами, злиття цих відомств здійснюється для прискорення реалізації ключових реформ, таких як:
  • приватизація державних підприємств;
  • впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення;
  • детінізація аграрних ринків та земельних відносин;
  • лібералізація трудових відносин та збільшення кількості легальних робочих місць;
  • розширення доступу до міжнародних ринків;
  • перезавантаження системи професійного навчання;
  • модернізація підходів до наукових досліджень і впровадження інновацій в аграрному секторі.
«Детальний опис реформи буде викладено в Програмі уряду, яка буде представлена на розгляд парламенту у визначені законом терміни. Зараз Кабінет міністрів напрацьовує карту пріоритетів і план дій», — заявив Милованов.
Він підкреслив, що під час об'єднання будуть враховані інтереси сільгоспвиробників.

«Ми плануємо проведення координаційної зустрічі з представниками аграрного сектору для визначення больових точок і перспектив. Налагодження ефективного діалогу — наш виклик і можливість. Буде докладено максимум зусиль, щоб життєвий сільськогосподарський цикл не був порушений», — сказав міністр.

Милованов зазначив, що для міністерства є важливою синхронізація діяльності всіх ринків і впровадження ефективних, прозорих і зрозумілих правил гри. Реформа аграрної сфери з урахуванням її комплексності вимагає стратегічного узгодження з ключовими змінами в інших сферах.

За його словами, перезавантаження системи державної статистики дозволить отримати чіткі цифри за показниками розвитку галузі та сформувати прогнозовані довгострокові орієнтири та пріоритети державної політики у відповідній сфері.

31-08-2019 09:48

Экономист о ликвидации минагрополитики: ошибку поймут очень быстро. Найдут «свою» кандидатуру и восстановят министерство



Ликвидация министерства аграрной политики – это большая ошибка новой власти. Нашу страну элементарного некому будет представлять на внешних рынках, где нужна работать и работать, расширять и расширять присутствие. Как передает replyua.net, такое мнение в эфире одного из телеканалов высказал экономический эксперт Михаил Кухар.

По его словам, Китай застыл со времен Виктора Януковича – с потенциальным спросом на нашу агропродукцию на 5 млрд. долларов в год. Сам собой возникает вопрос: нам, что не нужны «лишние» 5 млрд экспортной выручки? А, кто поедет в Китай, который любит статусность и церемониалы, нас представлять, контракт пробивать? Наверное, директор департамента минэкономразвития по агро? Это просто смешно. Нужно очень сильно не понимать, что для внешних рынков значит статус Министра Отрасли, чтобы совершить эту ошибку.

Кухар пишет, есть и более простое объяснение: у партии власти просто еще нет своей компромиссной кандидатуры на эту должность. А чем отдавать чужим – так лучше ликвидировать все министерство. Но ничего, ошибку поймут очень быстро. Найдут «свою» кандидатуру и восстановят министерство. От двух до шести месяцев продлится эта «ликвидация», не больше. Читайте также – в «Слуге народа» признали, что альтернативы Авакову нет.

НАБУ підозрює заступника міністра екології Вакараша в недекларуванні будинку

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) повідомило заступнику міністра екології та природних ресурсів Віктору Вакарашу про підозру у недекларуванні будинку і землі.


Віктор Вакараш.Фото: канал 24

Про це Українським Новинам повідомило джерело в правоохоронних органах.

"Про підозру повідомили Вакарашу", - сказав він.

Йому повідомили про підозру у статті 366-1 Кримінального кодексу.

В той же час НАБУ не називає прізвище заступник міністра.

За даними бюро, він не задекларував користування будинком (556,4 кв. м) і земельною ділянкою (0,1607 га) за 2015 і 2016 роки.

Власником цієї нерухомості є близький родич чиновника.

Як повідомляли Українські Новини, НАБУ відкрило справу на Гладковського з-за недекларування 1,3 млн гривень.

Заступник міністра з питань окупованих територій Юрій Гримчак був затриманийпри отриманні хабара в 480 тисяч доларів, при цьому це був перший внесок, усього Гримчак вимагає за свої послуги від одного з забудовників 1,1 мільйона доларів.

В Україні ліквідовують Міністерство екології: наслідки



29 серпня, надвечір Верховна Рада призначила склад нового Кабінету Міністрів України, на посаду міністра енергетики та екології України – експерта у сфері паливно-енергетичного комплексу Олексія Оржеля. Таким чином, уряд об’єднає Міністерства палива та енергетики з Міністерством екології та природних ресурсів, що, на думку експертів, означатиме фактичне знищення останнього.

Спільнота дуже гостро відреагувала на прийняте рішення, більшість експертів вже висловились з даного приводу і сходяться на думці, що Банкова прийняла «дуже і дуже погане рішення».

«В Україні одні із найбільш нагальних проблем – це екологічні: корупція в екологічному контролі, зловживання в лісовому господарстві, відсутність моніторингу, неналежне поводження з відходами, низька екологічна свідомість, безконтрольне добування бурштину, руйнування річок малими ГЕС та багато іншого», – розповідають в Environment People Law (EPL). – «Україна сьогодні входить у топ-5 країн Європи із найзабрудненішим повітрям. Відповідно до Угоди про Асоціацію із ЄС, найбільша кількість директив, яку треба апроксимувати в Україні, стосується охорони довкілля – 29 директив, у жодній іншій галузі такої прірви немає! Тому не можна просто так об’єднувати два міністерства в одне, тим більше, коли профільним міністром є експерт з енергетики. Наслідки можуть бути незворотними».

«Чому знищення Мінкології може бути бідою для України? Злиття галузей енергетики, видобутку ресурсів та екології – це класична африканська практика. Саме так це працює у відсталих країнах світу», – пишуть активісти в Батарейки, здавайтеся. – «Розмиття фокусу – екологія стане ще менш приорітетним напрямком для країни, будучи другорядною поряд з енергетикою. В ній працюватиме ще менше експертів та реформа з переробки сміття (наш фокус) може рухатись ще повільніше».

«Об’єднання Мінприроди з енергетикою означатиме, що довкілля буде на задніх ролях. Це прослідковувалось ще в Уряді Гройсмана, коли той прийняв стратегію розвитку гідроенергетики не провівши попередньо оцінку наслідків для довкілля та не узгодив її з Мінприроди. Дика природа сама себе не може захистити. Держава повинна її охороняти від знищення людиною. Енергетика та надра – це десятки мільярдів доларів, це величезні ресурси, які будуть управляти всім процесом в новому мега-Міністерстві. В таких умовах питання довкілля завжди будуть на задньому плані». – вважає Остап Єднак, координатор РПР.


Анжеліка Лабунська запропонувала провести аудит Міністерства екології України



Під час першого засідання членів Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що відбулося у п’ятницю, були розглянути організаційні та проблемні питання роботи комітету.

Народний депутат України Анжеліка Лабунська запропонувала колегам розглянути два питання, які на її погляд дуже важливі для розбудови екологічної безпеки в Україні.

Анжеліка Лабунська запропонувала депутатам рекомендувати Верховній Раді зупинити ліквідацію Міністерства екології України. На думку Лабунської це рішення може погіршити ситуацію з екологічними проблемами в Україні, бо саме Міністерство виступало координатором реалізації природоохоронних та інших заходів за рахунок державного бюджету. Тож потрібно спочатку провести аудит роботи Міністерства екології України, потім проаналізувати результати, що були чи не були досягнені, встановити причини негараздів та вирішити – це системна проблема, чи міністерство потрібно реформувати під нові виклики і завдання.

«В той час, коли Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерреш заявив, що у світі спостерігається надзвичайна кліматична ситуація: льодовики тануть, а рівень вуглекислого газу зростає, Україна ліквідовує Міністерство екології. Це помилкове рішення», – заявила Анжеліка Лабунська під час дискусії.

Але колеги, більшість яких в Комітеті представляють політичну партію «Слуга народу», не підтримали пропозицію Анжеліки Лабунської і відмовились пропонувати Верховній Раді зупинити ліквідацію Міністерства екології України.

Але її пропозиція провести повний аудит Міністерства екології України була підтримана – було прийняте рішення членів Комітету звернутись до Кабміну з відповідним зверненням про аудит.

Валентин БОРТНИК
Дата: Серпень 31, 2019

112 Украина: Ученые опровергают информацию о катастрофических последствиях лесных пожаров


Внимание всего мира приковано к масштабных лесных пожаров, которые более месяца бушуют в бассейне Амазонки. В этом году количество очагов - рекордное. В соцсетях и СМИ распространяется информация, что пламя угрожает запасам кислорода на планете. Однако ученые опровергают эту информацию





112 Украина
Опубліковано 31 серп. 2019 р.

На Херсонщине дважды за прошлые сутки горел лес



На территории Херсонщины за прошлые сутки пожарными были зафиксированы два случая пожара лесов.

Первый случай произошел в Новокаховском лесничестве, где в 08:43 загорелась лесная подстилка из хвои площадь поражения составила 12 квадратных метров.

Второй случай произошел в 31-ом квартале Херсонского лесничества, вызвали пожарных 20-ой части Суворовского района ГСЧС, там площадь поражения составила 0.35 га

Будьте осторожные в обращении огнем на открытых участках во время отдыха.

ХЕРСОН И ОБЛАСТЬ 31 августа 2019, 22:50

Україна в диму. Через звичайні багаття по всій країні згорають гектари лісу та займаються торфовища


ТСН піднялась у повітря, щоби показати масштаби задимлення.

Українці за давньою традицією продовжують після роботи на городах спалювати сухе бадилля, а також підпалюють стерню чи сміття. Пожежники усе це гасять і дружно повторюють - відкритий вогонь може призвести до великої біди. Кореспондент ТСНпіднявся у повітря, щоб подивитися згори, як горить в Україні.

Житомирська траса. Горить ліворуч, димить праворуч. Люди палять суху траву та сміття. Масштаб задимлення краще видно згори. Тому знімальна група ТСН готує до польоту двомісний літак.

За кілька хвилин перед нами Житомир, стовп диму видніється на східному передмісті. Хтось підпалив суху траву, вогонь дістався до смітника. На півдні одразу дві пожежі - люди палять бадилля на городі і щось догорає у ярку. На одну з таких пожеж виїжджаємо вже автомобілем. Горить майже гектар. За 5 хвилин з міста приїжджають пожежники. Добре, що вчасно помітили, зауважують пожежники.

"Могло піти далі в поле, і це могло б ускладнити гасіння пожежі. З одного боку там суха стерня, сіно, яке люди зібрали і з іншого боку - поле соняшників", - каже рятувальник.

Останніми тижнями тільки й виїжджають, що на гасіння трави, кажуть вогнеборці.

На Київщині тільки за минулу добу гасили 50 подібних пожеж. Найбільша проблема - від такого вогню займаються торфовища, які гасити дуже важко, кажуть пожежники.

Відео Україна в диму: попри небезпеку і застереження, українці продовжують палити суху траву



Українці за старою традицією продовжують після роботи на городах спалювати сухе бадилля, а також підпалюють стерню чи сміття. Пожежники усе це гасять і дружно повторюють - відкритий вогонь може призвести до великої біди. Екологи з ними заодно: кажуть, так робити не можна.


"Тільки сьогодні в 5-ти районах області проводиться гасіння торфовищ - Іванківський, Броварський, Вишгородський район, Ірпінська зона", - повідомила речниця управління ДСНС Київщини Вікторія Рубан.

Рятувальники просто благають не підпалювати нічого, особливо у вітряну погоду. Вогонь миттєво з маленького багаття перетворюється на пожежу, а потім ще й мандрує полями. Але багато селян так не вважають, бо їхні батьки палили, і діди палили, і сьогодні Україна у густому диму. Він зникне, коли підуть рясні осінні дощі.

Кореспонденти ТСН Олександр Загородний та Оксана Муляр

29 000 000 рублей получит область на тушение пожаров

На эти деньги будут куплены транспорт и техника


Оренбуржье получило дополнительное финансирование в рамках национального проекта «Экология» на закупку техники и оборудования для тушения лесных пожаров. Министерству лесного и охотничьего хозяйства Оренбургской области выделено дополнительное финансирование из федерального бюджета в размере 29,3 млн рублейна оснащение специализированного учреждения лесопожарной техникой и оборудованием. Министерством планируется закупка пожарных автоцистерн, зажигательных аппаратов и лесопожарных ранцевых установок, бензопил, пожарных стволов для укомплектования лесопожарных формирований «Центр пожаротушения и охраны лесов Оренбургской области».

– В 2019 году с учетом дополнительного финансирования регионального проекта «Сохранение лесов» на оснащение подведомственного учреждения лесопожарной техникой и оборудованием будет затрачено 66,7 млн рублей. Такое масштабное обновление парка позволит более оперативно реагировать на своевременное обнаружение и тушение лесных пожаров, – отметил и.о. министра лесного и охотничьего хозяйства Оренбургской области Владимир Морозов.

«Ми зробили це разом». Чому злиття Мінекології та Міненергетики нікого не хвилює

 У пересічного громадянина України присутнє враження, що природоохоронець України – це або манірний веган з буряковим смузі, екоторбою та фоточками в інстаграмі, або навіжена тітонька з 40 котиками у квартирі, або якийсь грантоїд, який займається незрозумілою фігнею, а скоріше за все, нічим корисним.

Також є така точка зору, що Міністерство екології та природних ресурсів – це корупційна та ледача організація, яка займається бозна чим, і у кращому випадку просто краде людські гроші, а у гіршому – встромляє палки у колеса чесному бізнесу регуляцією, ліцензуванням, вимогами платити за забруднення і тому подібне. А за ліси, річки, атмосферне повітря не бореться, звалища не регламентує, бурштинокопачів не ганяє, природу не рятує, і навіть котиків з дерев знімає волонтерська Київська група порятунку тварин, а не чиновники-дармоїди з міністерства.

На жаль, не можна сказати, що природоохоронна спільнота, Міністерство та інші державні інституції, які опікуються охороною довкілля, багато зробили для комунікації та пояснення, що в Україні робиться з охороною природи, які функції міністерства, держекоінспекції, Державної агенції лісових ресурсів, які групи та природоохоронні спільноти в Україні працюють, яким лобіюванням вони займаються, які проблеми накопичилися роками, а які – нарешті почали вирішуватися.

Так, справа дуже непроста. Розібратися в цьому «з вулиці» - практично нереально. І на це є причини.

Законодавча.


В Україні існує безліч різної нормативки, яка регулює охорону природи і довкілля, поводження з ресурсами і дотичні питання. Це рамкові закони, такі, як «Про охорону навколишнього природнього середовища», «Про тваринний світ», більш конкретні «Про мисливство та мисливське господарство», «Про природно-заповідний фонд», «Про охорону надр», «Про Червону Книгу України» тощо, Кодекси – Водний, Лісовий, купа постанов КМУ та Стратегій, і так далі. Окрім того, є купа міжнародних природоохоронних конвенцій, які України підписала, і положення яких зобов’язана імплементувати.

Щось з цієї нормативки добре, щось абсолютно застаріле, щось просто не працює у нинішніх умовах, а щось є дуже корисною та поки що беззаперечною перемогою, такою, як прийнятий нещодавно Закон «Про оцінку впливу на довкілля». На цю нормативку впливають різні стейкхолдери різного рівня та ресурсу.

По-перше, Україна згідно Асоціації з ЄС має імплементувати близько 20 різних Директив, пов’язаних з охороною природи, у національне законодавство, та змусити це запрацювати. На це виділялися та виділяються кошти міжнародних донорів, ми маємо це робити, подобається нам чи ні. Робота в Міністерстві тут йде по-різному, щось краще, щось гірше, але так-сяк йде. Злиття з Міненергоресурсів відкине нас у цьому процесі дуже далеко назад, і донорам це не сподобається.

По-друге, є нормативка, яка «пробивається» знизу, руками різних, часто дуже контроверсійних, природоохороних груп та НГО. Серед таких документів можна загадати Закон «Про жорстоке поводження с тваринами», багато різної нормативки нижчого рівня, пов’язаного з об’єктами природно-заповідного фонду тощо.

По-третє, є нормативка, яку з різним успіхом штовхають представники економічно зацікавлених груп, починаючи від законопроекту на звільнення від мита ввозу водовідмивних помп для потреб бурштинодобувного бізнесу (так десь і валяється у надрах Комітету з митної політики), закінчуючи всією купою паперу, що регулює «зелений тариф». Тут виступають великі гравці, це бізнес, великі кошти та інтереси «великих дядь».

Давайте зіллємо всю нормативку виключно під цих «великих дядь», це так допоможе берегти природу України та виконувати наші міжнародні зобов’язання! Чи ні?

Дотична до законотворчої інша причина непорозумінь навколо природоохорони:

Політична.


Частина природоохорони не цікава нікому, крім купки людей-ентузіастів з обмеженим ресурсом, наприклад питання реабілітації диких тварин, дельфінарії, контактні зоопарки, зообізнес. І вона - той Невловимий Джо, який нікому не потрібен. Інша частина цікавить дуже впливових хлопців – надра, альтернативна енергетика, риба, земля, ліси.

А є ще інтереси місцевих громад, на які до децентралізації взагалі ніхто не зважав, і які як можуть не хотіти у себе на гірській річці мініГЕС, так і не хотіти під боком національний парк. А ще вони бажають рубити ліс, копати бурштин, а також аби заводи, поряд з якими вони живуть, встановлювали фільтри на свої труби з викидами. Дуже різного бажають, якщо чесно.

І от той самий прийнятий Закон «Про оцінку впливу на довкілля» таки дав громадам у руки потужний робочий інструмент, що дозволяє безпосередньо вплинути на побудову поруч свиноферми на мільйон голів, хімічного заводу чи полігону для зберігання ртутних ламп. Або ГЕС чи ТЕС, так :). І перше, що зробить новостворене «гібридне» міністерство – це буде намагатися цей Закон поховати. Бо на відміну від непрацюючого інституту громадських слухань чи паперового Закону «Про відходи», цей таки працює, і громада, за допомогою НГО чи експертних середовищ має можливість захистити себе. Вже захищає.


Багато років об’єднання під одним дахом дуже різних моментів, інтересів, ресурсів та гравців призводило до того, що міністерство завжди було «розмінною монетою» у політичних торгах різних партій та політсил, що приходили до влади. Воно не вважалося настільки «жирним», як податки, МВД чи енергетика, які намагалася контролювати умовна «партія влади», але і не таким «гробиком», як Мінсоц і Мінздрав. Корупційна спритна людина могла там розвернутися, тому міністри мінялися та летіли з посад, як листя восени, разом з різними каденціями уряду і не тільки. Це не дуже сприяло розбудові зрозумілої стратегії відомства.

І це підводить нас до третьої причини.

Інституційної.


Ви думаєте, у нас тільки Мінеко? Та в нас також є Державна агенція з лісових ресурсів, яка донедавна знаходилась під Мінагро. Вони планують рубки, більшість зрубаних лісів - це не кляті браконьєри, вони абсолютно легальні. З 2016 року Мінеко нарешті почало масово відмовляти лісникам у погодженні таких рубок. А тепер його прихлопнули. Думаю, у новому бізнес-міністерстві всі все швиденько погодять. Так що якщо вам дуже захочеться закричати: «А де та клята природоохорона-дармоїди, коли у нас ліси рубають?», то ваші претензії треба адресувати до вже ліквідованого Мінагро, який наразі став Мінекономіки.
З Державним агентством рибного господарства України теж не дуже зрозуміло.

Об’єктами прородно-заповідного фонду, окрім Мінеко, окремо керувало ще Мінагро через ДАЛРУ, а також незалежна Національна Академія наук України.

Так, у нас було 7 няньок, у яких місцями дитина була трішки без ока. Але тепер нам замість цього пропонують одну «няньку-людожера», яка дитинку просто культурно з’їсть, правда, оченят будуть два, на місці. Роками природоохоронні ініціативи «знизу» вміло лавірували між цими різними інституціями та їх ролями та інтересами, пробиваючи захист природи, здоров’я громадян і так далі. Десь там вирішили, що це все занадто складно, а грошиків з надр та енергетики хочеться. Інституційно зараз нам буде з природоохороною майже так весело, як за часів Овоча, а може, й веселіше. Це підводить до четвертого моменту

Суспільне.


Природоохоронні ініціативи, волонтерські спільноти та організації – це дуже складне дивне мереживо та конгломерат. Тут є і свідки глобального потепління, і адепти правильного поводження з побутовими відходами, і представники міжнародних організацій типу WWF, і науковці (дуже багато!), і місцеві локальні ініціативи з боротьби з забрудненням води чи повітря, менші об’єднання людей, яка намагаються не дати забудувати свій сквер або парк, борці з жорстоким поводженням з тваринами, великі НГО з історією, які роками освоювали міжнародні гранти та дотації – тобто ім’я їм легіон.

Купа цих людей активно працює, робить багато корисного, часто має складі стосунки між собою та між своїми організаціями. Є конструктивна природоохорона, яка за діалог, є радикали (і це не робить їх неефективними – сюрприз!), є прикриття чиїхось інтересів. Пересічний громадянин це все називає єдиним словом «природоохорона», поєднуючи разом людей, які проти одягу з хутра, людей, які проти мініГЕС у Карпатах, людей, які просто постять у ФБ «Врятуй амазонські ліси!», а також людей, які забирають з вулиці котиків та собачок.

Як пересічному громадянину не заплутатись у цьому всьому? Чи існує у нас природоохорона? Що це? Хто це? Якщо читати когось на ФБ, то кого? Чи ефективні державні інституції, чи просто крадуть? Якщо ефективні, то які? Чи проводили у нас якісь реформи бодай у якихось природоохоронних та дотичних сферах ?

Відсутність відповіді на ці всі питання з року в рік призвела до того, що купа народу не розуміє, чому, наприклад, зливати Мінеко та Міненерго в єдиного монстра – це небезпечно, непрофесійно, корупційно і просто тупо.

Цей текст – спроба пояснити, чому так сталося. Бо можна скільки завгодно скоординованими зусиллями 5 років пояснювати, навіщо Україні наука і чи жива вона, - але все одно знаходяться ті, хто вважає, що вона забагато жере та замало молока дає.

А природоохоронна справа у державі – штука набагато складніша.

І позавчора вона програла.