ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

08 вересня 2019

"Срочно менять законы": ученый объяснил, как спасти российский лес


Почему тайга может оказаться на грани исчезновения

Незаконные сплошные вырубки и пожары уничтожают российский лес. К середине XXI века, по прогнозам ученых, количество качественной древесины в наших лесах существенно сократится по сравнению с советским временем. Катастрофический тренд усиливается. Россия ежегодно теряет от бездумной вырубки лесов пионерного освоения, подкрепляемой усилиями «черных лесорубов», до 100 млрд (!) рублей прибыли. В этом году подсчитан 7-миллиардный ущерб от сибирских пожаров. Ладно бы мы теряли только деньги. С гибелью леса нарушается экологический баланс в природе, гибнут животные, вынуждены уезжать с родной земли люди.


На днях в Красноярске закончилась научная конференция, на которой обсуждались самые острые вопросы и принята резолюция с конкретными требованиями к властям, которую биологи и экологи направят президенту страны, в Минлесхоз, Совет Федерации, Госдуму РФ. В разговоре с одним из участников конференции, директором Института леса им. В.Н.Сукачева Александром ОНУЧИНЫМ, мы провели что-то вроде инвентаризации сибирских угодий и ответили на вопрос о том, что мешает вести российское лесное хозяйство правильно.

— У нас никогда и нигде не было совершенно прекрасного положения дел с лесом. В России нещадно рубят лес с самого начала эпохи индустриализации, то есть с середины XIX века. От знаменитых на весь мир корабельных рощ в Ленинградской и Воронежской областях давно остались жалкие остатки. Несмотря на то что условия произрастания сохранились прежние, здесь больше не вырастает лиственница и вековые сосны. Думали, если один раз выросло, то вырастет и второй. А вот не выросло... Потому что хорошим лесом надо заниматься, его надо охранять, удобрять, прореживать.

То, что простительно предкам — не было тогда серьезной науки о сохранении лесов и их приумножении, — непростительно нашим современникам. Сейчас, по мнению Онучина, у ученых есть знания, но они никем не востребованы. Когда летишь на самолете над Красноярским краем — кругом огромные проплешины в тайге: вырубив наиболее ценные хвойные леса в европейской части, лесорубы давно перебрались в Сибирь.

— У нас на территории южной тайги и лесостепи росли высокопродуктивные сосняки, — поясняет мой собеседник. — Их вырубили — на их месте выросли березняки, осинники — низкотоварная древесно-кустарниковая растительность. Когда вырубают сосновые леса, они, как правило, восстанавливаются без смены пород только на 30% вырубленной площади. 70% — будет уже низкокачественный лиственный лес. И такое снижение качества происходит у нас повсеместно. Площади лесов остаются прежними, а вот спелых и перестойных хвойных деревьев в них все меньше. Если в 1961 году такой высококачественной древесины в Красноярском крае было 69,6 тыс. га, в 2011-м только 52,4 тыс. га, а к середине XXI века, по нашим прогнозам, в тайге останется только 47,2 тыс. га.

— Почему это происходит?

— У нас три основные причины снижения категории спелых и перестойных хвойных древостоев. Это сплошные вырубки, пожары и насекомые-вредители, которые активизировались сейчас с потеплением климата.

«Чтобы лес был в порядке, надо вести грамотное лесное хозяйство»


— Как же надо рубить лес, чтобы он восстанавливался?

— Надо забыть о повсеместном использовании экстенсивной модели лесопользования, когда мы вырубаем только леса пионерного освоения: все время новые и новые, а после вырубки они зарастают бог знает чем. Вместо этого надо переходить к модели интенсивного лесопользования, для которой выделить всего 5–10% территории с самыми лучшими лесорастительными условиями, где можно было бы специально, с уходом, ежегодно заготавливать 45–60% качественной древесины. Это почти в 20 раз эффективнее, чем в лесах экстенсивной формы ведения хозяйства, которая доминирует сейчас.

— То есть вы предлагаете на меньшей площади получать большее количество?

— Да, за счет того, что там мы организуем систему выращивания. Это как со сбором клубники. На своих сотках в огороде вы снимете два ведра окультуренной ягоды, а в лесу, чтобы собрать такое же количество, вы обойдете не меньше гектара.

Так же мы должны поступать и с хвойными высококачественными лесами, которые в лучших лесорастительных условиях можно вырастить за 50–70 лет. Мы в институте, на территории опытного хозяйства провели эксперимент. На опытном участке, где был организован уход и в почву вносились удобрения, прирост достигал 24–29 кубометров с одного гектара в год, контрольные же посадки без ухода дали прирост только 10–12 кубических метров. В среднем же по России и Сибири ежегодный прирост с учетом потерь от пожаров, вредителей и болезней и того меньше 1,5–1,3 куб. метра.

В общем, мы доказали, что благодаря правильному лесопользованию можем получать необходимое количество древесины без продвижения в глубь тайги, без строительства сотен километров лишних дорог, без нарушения мест обитания животных и общего экологического баланса в природе.

— А что будет происходить на участках интенсивного пользования после того, как через 70 лет там срубят деревья? Когда там вырастет новый лес?

— На территории интенсивного лесопользования лес не вырубается весь сразу. Каждый год на ней добывается только по 1/70 части. Пока одни идут в дело, другие деревья подрастают. Это и есть принцип устойчивого управления лесами. На местах, где деревья вырубаются, необходимо проводить минерализацию почвы.

— Ну а глубокая тайга остается совсем нетронутой?

— Это зона резервных лесов. Пусть они растут, не надо туда лезть с масштабными рубками. Эти леса выполняют свои функции. Они являются домом для многочисленного зверья, источником кислорода, они обеспечивают нормальное течение рек, в общем, обеспечивают экологический баланс всей планеты. Наши северные леса — чемпионы по поглощению углерода. Тропические тоже поглощают, но они почти столько же потом и выделяют за счет процессов деструкции и работы микроорганизмов. Так называемое почвенное дыхание, при котором выделяется углекислый газ, там велико. В наших же лесах большая часть углерода консервируется в мерзлотных почвах либо при таянии со стоком попадает в океан и захоранивается на его дне, формируя будущие запасы углеводородов: нефти, угля.

— Знакомились ли вы с ведением лесного хозяйства в других странах?

— Конечно. В Канаде и Северной Америке отлично соблюдают правила выращивания леса. Я бывал в Орегоне, где растут хвойные леса, сходные с сибирскими. Их леса сформированы североамериканскими видами сосен, елей и пихт. Там хорошо развито искусственное лесовосстановление. Действуют следующим образом. Вырубают огромные площади леса, затем обрабатывают их гербицидами, чтобы года на три остановить рост травы. Не будет травы — не будет конкуренции саженцам. 40-сантиметровые саженцы, высаженные по 3,5 тысячи штук на гектар, через 30 лет самые крупные достигают в диаметре полметра. Лучшие из них вырубают, половина остается дорастать еще на 30 лет.

— Что нам мешает так же быстро и эффективно выращивать лес на специально отведенных участках?

— Ничего особенного, кроме отсутствия настоящего хозяйского подхода к делу. Я тут на днях говорю одному лесопромышленнику: «Николай Иванович: вот ты рубишь лес, но давай и выращивать его начнем. Есть же модели интенсивного выращивания, мы в институте их знаем». Он: «Ты что, Сан Саныч, охолони! Хочешь, чтобы я ждал 30–60 лет?! Я лучше за 1,5 года сделаю дорогу, вырублю дикий лес и в три раза быстрее получу прибыль». Вот наш подход.




Александр Онучин. Фото: Федеральный исследовательский центр «Красноярский научный центр Сибирского отделения Российской академии наук».


— Человек, наверное, не живет в России, если руководствуется принципом: «После меня хоть трава не расти»?

— Дело даже не в этом. У нас нет условий, которые бы этого чиновника стимулировали. По-хорошему вырубки лесов пионерного освоения необходимо существенно сократить, а выращивание лесов передать специальным хозяйствам, тем же лесхозам. Они вырастят лес и продадут лесорубам. Будут контролировать при этом, чтобы они вырубали только отведенные под рубку деревья, оставляя подрост. Чтобы проводили очистку лесосек, снижая пожароопасность.

Сейчас арендаторы высаживают на месте вырубок саженцы. Но поскольку за ними не организован уход, то эффективность таких мероприятий невысока, это все равно что родить детей и бросить на произвол судьбы. Хорошие деревья при таком подходе вырастить удается редко, очень часто такие посадки губят пожары.

Пожары превращают тайгу в пустыню


Кстати, о пожарах. Это стихийное явление, по словам Онучина, обусловлено аномальной жарой, грозами, а чаще — человеческим фактором. Но главная проблема в другом — принятые Правительством РФ законы, в частности Лесной кодекс от 2007 года, разрушили выстроенную в советские годы систему мониторинга лесов с целью предотвращения пожаров.

— В Институте леса разработана система прогноза возникновения и развития пожаров, которая позволяет по данным метеостанций получать информацию — пространственно распределенную картину созревания очагов пожара, — рассказывает Онучин. — К примеру, где-то долго не было осадков, где-то сумма температур накопилась критическая. Значит, сухостой может загореться. В таких случаях система позволяет оценить, сколько понадобится сил и средств, и рекомендовать МЧС и пожарным сосредоточить силы на предупреждение сильного возгорания в такой-то зоне (даются точные координаты). Над местами вероятного возникновения пожаров необходимо усилить наблюдение с воздуха и с космических аппаратов, чтобы в случае возгорания оперативно потушить пожар на начальной стадии. Однако пока наши разработки не применяются на практике. До реформ в лесной отрасли, когда существовали лесхозы и в лесу работал большой отряд лесников, пожарная охрана была организована эффективнее, чем сейчас, и пожаров было меньше не только по причине климатических изменений. Кроме самолетов тогда использовались пожарные вышки, расположенные на расстоянии 10 км друг от друга, с которых наблюдатели могли заметить дымок и вовремя запустить механизм тушения.

Теперь, когда лесников в результате принятия нового Лесного кодекса не стало (они стали «нерентабельны»), на вышках дежурить некому, а космические снимки, увы, не всегда получаются с хорошим разрешением. Если очаг не потушили через 4, 6, 20 часов и кромка пожара растянулась на десятки километров, тушить огонь уже поздно. Надежда только на дожди.

Тушить пожары, которые могут привести к катастрофическим последствиям, по мнению Онучина, надо всегда. При слаженно работающей системе отслеживать опасные участки, даже самые дальние, вполне возможно.

— Но от чиновников во время нынешнего летнего бедствия в Сибири мы часто слышали, что пожары бывают даже полезны для леса. О чем они говорили?

— Пожар пожару рознь. Если идет верховой пожар, какой был в самые жаркие дни этим летом, это беда для экосистемы. Пожар может быть безвредным и даже полезным, только когда он беглый, низовой, возникший в весенний период на севере, когда почва мерзлая, когда огонь не в состоянии даже прожечь застывшую кору деревьев. Такой пожар выжигает, как правило, только горючие материалы — сухие сучки, траву. Выгорев весной, они уже не станут причиной сильного верхового пожара летом.

— Скоро ли восстановится выгоревший лес?

— Даже при сохранившихся семенниках (наличии в почве нетронутых семян хвойных деревьев) полноценного молодняка хвойного леса мы не получим даже через 20 лет. Как я уже говорил, вместо ценного хвойного леса после пожара или вырубки вырастают деревья других пород. А там, где огнем семенники были уничтожены, так называемая зеленая пустыня может быть на сотни лет.

— Если все верховые пожары лучше тушить, почему же тогда чиновники отказывались это делать этим летом?

— Потому что в 2015 году Минприроды издало приказ № 426, в котором было введено понятие зоны контроля лесных пожаров, тушить которые без особой нужды (то есть если они не угрожали человеку и экономическим объектам) не предполагалось. Общая площадь таких контрольных зон в 23 регионах страны составила 600 миллионов (!) гектаров.

Вредители леса


Еще одним фактором, убивающим наши леса, являются вредители. Так, два года назад шелкопрядом был уничтожен 1 млн гектаров сибирского леса, ценных пород пихты, кедра. Сейчас на фоне глобального потепления появился уссурийский полиграф.

— Почему просмотрели? — спрашиваю я Онучина.

— Причина та же — мало лесников. Пока кто-то чисто случайно не обнаружит вспышку, мы ее и не видим. Если с шелкопрядом можно еще бороться с помощью химии, то с полиграфом — бесполезно. Его ничего не берет. Остановить его распространение можно только при помощи санитарных рубок.

Есть в лесах и другие вредители, которых нельзя выгнать даже санитарными вырубками. Это вредители о двух ногах, которые ради наживы уже уничтожили критические площади деревьев в Приангарье.

— Если посмотреть по космическим снимкам, то увидите огромные проплешины между Ангарой и Подкаменной Тунгуской, — поясняет Александр Александрович. — Красноярский край и Иркутская область вырубаются очень активно. Присутствует так называемый скрытый переруб, когда лес вырубается больше допустимого.

— Вы имеете в виду хвойные деревья?

— Да, самые качественные. Лет на 15 такого леса им еще хватит, не больше.

— Какая доля леса уходит на экспорт?

— Если брать самый ценный кругляк, не менее 30–40%, я думаю. Основным импортером является Китай.

— Как вы собираетесь бороться со всеми вышеперечисленными проблемами?

— На конференции, посвященной охране лесов «Лесные экосистемы бореальной зоны: биоразнообразие, биоэкономика, экологические риски», мы приняли резолюцию о том, что надо срочно, пока природа дает нам передышку до следующего лета, менять Лесной кодекс. Ведь в существующем варианте нет понятия «лесное хозяйство». Все в нем основано на том, что лес стал движимым имуществом — вырвал и ушел. А лес — это самое настоящее недвижимое имущество, от которого зависит наша жизнь.

Мы также требуем как можно быстрее создать российскую систему прогноза поведения лесных пожаров, изменить ситуацию с ведомственной разобщенностью лесных институтов. А то как у нас получается: специалисты, которые могут разрабатывать теоретические основы охраны лесов от пожаров, работают в нашем институте, но Рослесхоз не может давать деньги академическому институту на разработки систем контроля. Конечно, мы продолжаем работать, хотя наработки наши пока не востребованы.

В резолюции есть также строка об усилении авиационной охраны лесов и преподавания лесной пирологии в вузах.

Справка «МК»

Данные Центра мониторинга по площадям, занятым сибирскими пожарами разных лет.

2003 год — около 10 млн га
2012 — около 12 млн
2016 — 8 млн га
2017 — не больше 4 млн га
2018 — 7,5 млн га
2019 — на начало сентября было 9,9 млн га

Россия занимает первое место в мире по запасам древесины, а вклад в экономику от лесопромышленного комплекса — минимальный, не дотягивает даже до 1,5 процента, в то время как у маленькой Финляндии он доходит до 5%. Если бы у нас при этом действовал запрет на вырубку... Однако нет его. По данным Общероссийского народного фронта, большие деньги от вырубки и продажи леса, но уходят не на благо народа, а в теневой сектор.

«Надо ввести временное эмбарго на экспорт леса из России, пока не будет наведен порядок», — говорила еще в феврале спикер Совета Федерации Валентина Матвиенко.
По поводу борьбы с пожарами, ущерб от которых с начала этого года уже перевалил за 7 миллиардов, также звучат дельные предложения: вернуть прежний вариант Лесного кодекса, выделять больше денег на охрану лесов, обязать краевые и областные власти относиться к этому делу неформально. Хотелось бы надеяться на то, что все эти пожелания дойдут до тех, кто принимает в стране решения, чтобы не пришлось потом внукам своим рассказывать о тайге как о чем-то существовавшем в былинном прошлом.

сегодня в 15:52
https://www.mk.ru/social/2019/09/08/srochno-menyat-zakony-uchenyy-obyasnil-kak-spasti-rossiyskiy-les.html

Лише 73% лісового фонду Прикарпаття перебуває на обліку



Участь у її роботі взяли керівники обласного управління лісового та мисливського господарства, управління екології та природних ресурсів ОДА, Державної екологічної інспекції Карпатського округу, лісогосподарських підприємств області та правоохоронних структур.

У рамках зустрічі йшлося про посилення заходів контролю за використанням та охороною лісів з метою протидії незаконним рубкам та запровадження електронного обліку деревини у формі відкритих даних.

Зазначалося, що Кабінету Міністрів України доручено підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект, в якому передбачити порядок реалізації деревини на конкурсних засадах; створення системи контролю та відстежування обігу деревини на ринку з моменту її заготівлі до реалізації шляхом функціонування загальнообов’язкової для всіх постійних лісокористувачів єдиної державної системи електронного обліку деревини; встановлення адміністративної та кримінальної відповідальності за неподання, несвоєчасне подання, подання завідомо недостовірної інформації до єдиної державної системи електронного обліку деревини.

Разом з тим, встановлюватиметься порядок проведення моніторингу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів, а також контролю за обсягом внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів.

До 1 листопада цього року на всій території України буде запроваджено електронний облік деревини. За словами начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Сахнюка, електронну систему обліку деревини запроваджено на усіх підприємствах, що належать до сфери управління Держлісагентства, починаючи з 2014 року. Проте лише на 73 відсотках лісового фонду здійснюється облік, адже решта – 27 відсотків – це ліси, користувачами яких є інші відомства, в яких непередбачено електронний облік.

Окрім того, управлінець розповів роботу рейдових груп, які здійснюють контроль за самовільними рубками лісових насаджень, та співпрацю з правоохоронними органами.

«Єдина електронна система обліку деревини – єдиний інструмент, що дозволяє відстежувати походження деревини від моменту заготівлі до реалізації кінцевому споживачу, - наголосив Денис Шмигаль. – Запровадження такого інструменту лісокористувачами дозволить максимально ліквідувати тіньовий ринок деревини. Тож, до 1 листопада маємо забезпечити всі умови для роботи електронної системи обліку, а лісогосподарським підприємствам наголосити, що здійснювати реалізацію деревини вони зможуть лише після введення в дію системи маркування деревини».

Денис Шмигаль також звернувся до керівництва управління лісового та мисливського господарства з пропозицією підготувати інвестиційно-розвитковий проект щодо збільшення кількості саджанців для висадки на вирубаних територіях прикарпатських лісів.

09:51, 8 вересня

СБУ оголосила лісничому на Харківщині підозру в заподіянні 8 млн збитків



Служба безпеки заявляє про викриття службової недбалості працівника Чугуєво-Бабчанського лісгоспу.

У пресрелізі СБУ повідомляється, що лісничого викрили на виконання указу Президента Зеленського, який він видав незадовго до свого візиту до Харківщини, де з гелікоптера побачив вирубані ділянки лісу.

СБУ говорить, що лісничий «неналежно виконував свої обов’язки», чим заподіяв 8 мільйонів гривень шкоди.

«У межах розпочатого кримінального провадження слідчі СБУ встановили, що з початку 2019-го року лісничий неналежно виконував свої службові обов’язки з охорони лісів від самовільних рубок. (…) У ході досудового слідства встановлено, що службовцю був відомий факт незаконної заготівлі деревини на території очолюваного ним лісництва. Однак, всупереч своїм службовим обов'язкам, [він] не перешкоджав протиправній діяльності», — ідеться в повідомленні Служби безпеки.

За даними відомства, через недбалість лісничого було вирубано 1300 м3 цінних порід дерев. Йому оголосили підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки), яка передбачає покарання до п’яти років ув’язнення.

28-го серпня ми писали про те, як працівники деревообробного підприємства в Золочеві (Харківщина) напали на знімальну групу телеканалу 112 Україна, коли ті підняли в повітря дрон, щоби записати відео для сюжету про вирубку лісів. На журналіста скоїли напад, коли він у прямому етері розповідав про інцидент.

http://khpg.org/index.php?id=1567926744

Почали виготовляти трав’яний чай закарпатські лісівники


Закарпатські лісівники почали виготовляти трав’яний чай

Лісівники Закарпаття розпочали збирати та переробляти чай із лікарських та екологічно чистих трав. Це так сказати новий гравець на ринку чаїв. Виготовляти їх почали у Нацпарку «Зачарований край».

З давніх часів життя людини пов’язане з лісом, а також із лікарськими рослинами. Ще в сиву давнину люди помітили, що переважна більшість рослин мають цілющі властивості й почали застосовувати їх в лікувально – профілактичних цілях.

Не винятком став і Національний природний парк «Зачарований край», який в цьому році висіяв плантації лікарських рослин, а саме:

– Лофант анісовий,- Котовник лимонний,- Меліса лікарська,- Гісоп лікарський.

Начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга зазначає, що на Закарпатті чиста природа, і надіємось згодом чай із Закарпаття стане сильним конкурентом на українському ринку чаїв.

Лісівники Закарпаття намагаються максимально використовувати побічне користування лісом, для чого цілеспрямовано працюють над розвитком «гастрономічного» туризму та побічного користування. У минулому році ДП «Великобичківське ЛМГ» розпочав роботи по організації бджільництва, вівчарства, додатковому створенню новорічних плантацій. У ДП «Брустурянське ЛМГ», ДП «Ясінянське ЛМГ», ДП «Довжанське ЛМГ», ДП «Великобичківське ЛМГ» створено форелеві рибники по розведенню малька та формуванню зрілих особин.

Крім того у гірських районах Закарпаття лісівники щовесни запускають мальків форелі у гірські струмки для збільшення популяції «царської» риби, облаштовують численні форелеві перепади для збільшення вмісту кисню у воді. У майбутньому лісівники планують розширити рибне господарство, збільшуючи систему резервуарів та басейнів. У «Великобичківському ЛМГ» працює сушилка, на якій сушаться гриби, ягоди, лікарські трави. А тепер ще і запрацювало виробництво чаїв.

Насіння лікарських трав було безкоштовно передано парку в рамках проекту «Збереження карпатських пралісів», який впроваджує Українське товариство охорони птахів у партнерстві та за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина).

За словами Т.в.о. директора Василя Феннича наразі Нацпарком проводиться заготівля цих ароматних, буйно квітучих рослин. Окрім цього співробітниками парку заготовлено ряд дикоростучих рослин: Іван-чай, пагони малина, пагони чорниці, звіробій, котовник лимонний та інші. Після сушки вони будуть подрібненні подрібнювачем «Корсар Р-190-7,5», який наданий в користування установі вищезгаданим проектом. Мета заготівлі екологічно чистої лікарської сировини – виготовлення трав’яних чаїв, інформує ЗОУЛМГ.

За матеріалами: Новини Закарпаття

Вогонь охопив екосистеми у шести регіонах Херсонщини



Здається температура повітря зменшилася, проте екосистеми області продовжують потерпати від вогню. Тільки за останню добу, тобто 7 вересня, рятувальники отримали шість повідомлень про пожежу на відкритих територіях.

За офіційною інформацією прес-служби ГУ ДСНС у Херсонській області, займання зафіксовані на території Білозерського, Олешківського, Каланчацького, Генічеського, Голопристанського та Скадовського районах. Горіли сухостої, залишки очерету та сміття.

Рятувальники нагадують про необхідність обережного поводження з відкритим вогнем.

Як раніше повідомляв сайт «Гривна», цього літа від вогню потерпали не лише ліси та поля, а й помешкання дачників.


Автор: Дарья Мельник
08 Сентября 2019 12:44

У Шацьких лісах зменшились площі, уражені короїдом



Всихання значних територій лісів для Шацького району – проблема постійна.

Найбільше шкоди насадженням завдає верхівковий короїд, – йдеться у сюжеті Сфера-ТV.
«Масово всихати насадження у нашому підприємстві почали у 2016 році. Але на сьогоднішній день ми бачимо, що площа осередків даного шкідника зменшилася практично на 50 відсотків. Так, минулого року в нас на обліку стояло 1700 гектарів уражених насаджень, то на сьогоднішній день маємо 800 гектарів», – розповідає заступник директора ДП «Шацьке УДЛГ» Микола Кузнєцов.
Боротися з шкідником нелегко, каже Миколда Кузнєцов. Адже Шацький район є прикордонним, а ще з ділянками місцевого лісгоспу межує Шацький національний природний парк, де вирубка узагалі заборонена.

Однак роблять усе можливке, аби проблему усунути.

Докладніше про все дивіться у відеосюжеті.






13:45 07.09.2019

Щорічно на Закарпатті висаджують мільйони молодих саджанців лісу (Відео)

Щорічно в рамках кампанії “Майбутнє лісу у твоїх руках” лісівники Закарпаття висаджують мільйони молодих саджанців лісу. Паралельно із цим ведуться лісозаготівельні роботи, які кількісно в значній мірі “програють” лісовідновлювальній кампанії.
Так у 2018 році приріст деревини становив понад 2 млн. кбм. Використання річного приросту підприємствами, підпорядкованими Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства становить 67%. Цього року орієнтовний приріст буде становити також близько 2 млн. кбм. За перше півріччя 2019 року лісівниками вже використано 27 %. 

Чай із Закарпаття може стати сильним конкурентом на українському ринку

Лісівники Закарпаття розпочали збирати та переробляти чай із лікарських та екологічно чистих трав


Це так сказати новий гравець на ринку чаїв. Виготовляти їх почали у Нацпарку «Зачарований край».

З давніх часів життя людини пов’язане з лісом, а також із лікарськими рослинами. Ще в сиву давнину люди помітили, що переважна більшість рослин мають цілющі властивості й почали застосовувати їх в лікувально – профілактичних цілях.

Не винятком став і Національний природний парк «Зачарований край», який в цьому році висіяв плантації лікарських рослин, а саме:

– Лофант анісовий,
– Котовник лимонний,
– Меліса лікарська,
– Гісоп лікарський.

Начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга зазначає, що на Закарпатті чиста природа, і надіємось згодом чай із Закарпаття стане сильним конкурентом на українському ринку чаїв. Лісівники Закарпаття намагаються максимально використовувати побічне користування лісом, для чого цілеспрямовано працюють над розвитком «гастрономічного» туризму та побічного користування. У минулому році ДП «Великобичківське ЛМГ» розпочав роботи по організації бджільництва, вівчарства, додатковому створенню новорічних плантацій. У ДП «Брустурянське ЛМГ», ДП «Ясінянське ЛМГ», ДП «Довжанське ЛМГ», ДП «Великобичківське ЛМГ» створено форелеві рибники по розведенню малька та формуванню зрілих особин. Крім того у гірських районах Закарпаття лісівники щовесни запускають мальків форелі у гірські струмки для збільшення популяції «царської» риби, облаштовують численні форелеві перепади для збільшення вмісту кисню у воді. У майбутньому лісівники планують розширити рибне господарство, збільшуючи систему резервуарів та басейнів. У «Великобичківському ЛМГ» працює сушилка, на якій сушаться гриби, ягоди, лікарські трави. А тепер ще і запрацювало виробництво чаїв.

Насіння лікарських трав було безкоштовно передано парку в рамках проекту «Збереження карпатських пралісів», який впроваджує Українське товариство охорони птахів у партнерстві та за фінансової підтримки Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина).

За словами Т.в.о. директора Василя Феннича наразі Нацпарком проводиться заготівля цих ароматних, буйно квітучих рослин. Окрім цього співробітниками парку заготовлено ряд дикоростучих рослин: Іван-чай, пагони малина, пагони чорниці, звіробій, котовник лимонний та інші. Після сушки вони будуть подрібненні подрібнювачем «Корсар Р-190-7,5», який наданий в користування установі вищезгаданим проектом. Мета заготівлі екологічно чистої лікарської сировини – виготовлення трав’яних чаїв.

7 вересня 2019 р., 17:00

07 вересня 2019

Сім країн Південної Америки підписали угоду про протидію лісовим пожежам

З початку 2019 року в Бразилії було зафіксовано понад 75 тисяч лісових пожеж.



Семь стран Южной Америки подписали соглашение о защите лесов Амазонии
Фото: telegraph.co.uk

Держави Південної Америки докладуть більше зусиль для захисту лісів Амазонії, які потерпають від численних пожеж. Відповідну угоду підписали в колумбійській Летисії в п'ятницю, 6 вересня, представники Колумбії, Перу, Бразилії, Еквадору, Болівії, Суринаму і Гаяни, передає DW.

Співпраця, серед іншого, передбачає обмін інформацією про нелегальну вирубку лісу і незаконні розкопки. На церемонії підписання документа президент Колумбії Іван Дуке закликав негайно посилити захист тропічних лісів, назвавши це "вирішальним кроком для виживання нашої планети".

У саміті брали участь також президенти Перу, Еквадору та Болівії. Жаїр Болсонару, президент Бразилії, на території якої розташована велика частина дощових лісів Амазонії, скасував візит у зв'язку з майбутньою операцією, замість нього прибув глава бразильського МЗС.

Однак Болсонару записав відеозвернення до колег, в якому закликав їх чинити опір "спробам надати міжнародний статус захисту тропічних лісів".

За словами Жаїра Болсонару, країни Південної Америки повинні зайняти жорстку позицію і "захистити свій суверенітет", щоб кожна держава могла реалізувати "кращу політику для регіону Амазонії".

З початку 2019 року в Бразилії було зафіксовано понад 75 тисяч лісових пожеж - на 84 відсотки більше, ніж у 2018 році. G7 запропонувала виділити 20 млн на боротьбу з ними, сподіваючись зупинити катастрофу. Однак президент Бразилії, якого критикують за нерішучу реакцію на сильні лісові пожежі в басейні Амазонки, відмовився прийняти допомогу. Болсонару роздратовано відреагував на те, що проблема лісових пожеж в Бразилії обговорюється на саміті G7 без участі цієї країни.

Бізнес-партнера скандально відомого харківського лісничого Віктора Сиси підозрюють у нападі на журналістів



Одним із підозрюваних у нападі на журналістів телеканалу «112 Україна» в Золочеві виявився бізнес-партер Віктора Сиси, якого називають «головним чорним лісорубом» регіону

Директора ТОВ «Атлантіс С» підозрюють у перешкоджанні законній професійній діяльності журналіста телеканалу «112 Україна». Про це стало відомо з ухвали Золочівського районного суду Харківської області. При цьому суд відпустив підозрюваного під особисте зобов’язання.

В ухвалі суду вказано, що перебуваючи неподалік території ТОВ «Стеклосервіс», знімальна група телеканалу здійснювала збір відеоматеріалу, фіксуючи його на дві відеокамери та безпілотний літальний апарат з метою подальшого оброблення та висвітлення у ЗМІ. Але група осіб спочатку завадила здійсненню відеозапису, після чого підозрювані наздогнали журналіста, повалили на землю, вибивши з його рук мобільний телефон, чим зупинили зйомку.

У «Харківському антикорупційному центрі» зазначили, що ТОВ «Атлантіс С» та ТОВ «Стеклосервіс» пов’язані з директором ДП «Гутянське лісове господарство» Віктором Сисою. Саме він раніше був засновником та директором цих підприємств. Зараз за даними реєстра директором ТОВ «Атлантіс С» є Валерій Пасічник. Крім того, в іншій судовій ухвалі вказано, що керівник ТОВ «Атлантіс С» - двоюрідний брат Сиси.

За даними слідчих Державного бюро розслідувань, Віктор Сиса, обіймаючи посаду заступника керівника ДП «Гутянське лісове господарство», впродовж 2018-2019 років організував схему по незаконній вирубці та реалізації деревини на території Харківської області, до якої залучив своє найближче оточення: дружину, батька, мати та сестру.

Як писали «Коментарі. Харків», 28 серпня в селищі Золочів Харківської області працівники лісопереробного підприємства напали на знімальну групу телеканалу «112 Україна», яка знімала розслідування про незаконну вирубку лісу. Машину телевізійників заблокували і пробили колеса, погрожували фізичною розправою. Журналісту вдалося викликати поліцію, проте правоохоронці не стали втручатися в ситуацію, а спостерігали за тим, що відбувається в стороні. Журналіста побили під час прямого включення зі студією і відібрали телефон. Пізніше на місце подій прибув спецпідрозділ КОРД. За фактом нападу на телевізійників відкриті кримінальні провадження за чотирма статтями Кримінального кодексу.

Пізніше суд обрав запобіжний захід двум підозрюваним у нападі на журналістів.