ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 жовтня 2019

Очільник Закарпаття заслухав лісівників та деревообробників краю


Лісівники краю, деревообробники, екологи, прокурори та небайдужі громадяни разом із обласною владою провели засідання круглого столу з питань раціонального природокористування. Як зауважив голова Закарпатської обласної державної адміністрації Ігор Бондаренко, обласна влада ініціювала захід відповідно до Указу Президента “Про деякі заходи щодо збереження лісів та раціонального використання лісових ресурсів”.

Засідання розпочали із виступу начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Мурги. Головний лісівник краю у першу чергу подякував обласній владі за ініціативу проведення такого важливого заходу для області, де лісистість становить понад 52 % від усієї території. У свою чергу Валерій Мурга проінформував присутніх про результати, а також проблеми лісової галузі краю. Важливим питанням у ході круглого столу стала цінова політика на ділову деревину. З боку деревообробників лунала критика у її дороговартості, однак як зазначив заступник начальника управління Василь Кий, ціна на Закарпатті є найнижча серед інших Західних областей України. Однак лісівники готові до діалогу з підприємцями для подальшої плідної співпраці.

Важливим чинником у відносинах між лісівниками та деревообробниками стала система електронних торгів. Сьогодні вона є не надто досконалою, про що під час виступу зазначила депутат Закарпатської обласної ради Ірина Мацепура. Говорили і про цінову політику і про електронний облік деревини та зменшення рубок.

Зрештою присутні дійшли висновку, що проблеми порушенні під час зустрічі для області є вкрай важливі, а тому вирішили за короткий час всі питання упорядкувати та провести аналогічну зустріч для їх якнайшвидшого вирішення та підготувати звернення до Кабміну щодо фінансування лісової галузі й ціновій політиці.


КомЕколог: обговорення законопроекту № 1155 (мораторій на суцільні рубки лісів)



Репортаж парламентського телеканалу "РАДА" із засідання Комітету #КомЕколог №5 від 01.10.2019. Обговорення проекту Закону № 1155 (мораторій на суцільні рубки лісів)


Чи готова Україна до змін?



Досвід ведення лісового господарства Німеччини, як шлях до реформ у лісовій галузі України.

Матіас Швьорер, керівник департаменту з питань європейської та міжнародної лісової політики:

– Площа лісових ділянок Німеччини становить 11,4 млн га, це майже стільки ж, як і в Україні (10,4 млн га), тому вам буде легко проаналізувати та порівняти результати ведення лісового господарства у наших країнах.

Ліси в Німеччині становлять 31% території країни. Показник достатньо високий, бо це майже третина Німеччини. З 1960 року збільшили площу лісових насаджень на 1 млн га за рахунок сільськогосподарських земель і ми цим пишаємося. Нині ж досягнуто тієї межі, що ще збільшувати лісистість буде вкрай важко. Це пов’язано з тиском громад і сільського господарства. Ми дуже стурбовані цим і боїмося зворотного процесу – щоб лісові площі не почали зменшуватись.

Адже завдяки гарному догляду за лісами маємо високі якісні показники запасу деревини. Нині вони становлять 3,7 млрд куб. м деревини або 336 куб. м на один гектар лісу. За цим показником Німеччина, незважаючи на активне лісокористування, поступається лише Швейцарії.



На рік маємо близько 110 млн куб. м приросту деревини, з них загальні обсяги заготівлі 80–90 млн куб. м. І щороку намагаємося покращити такі показники.

Основними імпортерами де­ревини з Німеччини є: Чехія, По­льща, Норвегія, Франція.

Продаж деревини держліспідприємствами відбуваються за допомогою перемовин і домовленостей безпосередньо з покупцем. Так продається майже вся деревина за виключенням особливо цінної. Ми не практикуємо проведення тендерів чи аукціонів.

Щодо використання лісового ресурсу, то останнім часом у Німеччині з’явилось багато організацій, які наполягають на припиненні лісокористування, й нам доводиться багато працювати з громадськістю, щоб переконати її у необхідності й користі цього процесу як для лісу, так і для економіки країни.

Історично склалося, що лісами у Німеччині володіють не тільки держава і громади, а й приватники, їхня частка сягає 46%, державі належить 34% лісових земель. При цьому приватних власників дуже багато – сотні тисяч у кожній федеральній землі, в цілому по державі їх налічується близько двох мільйонів, але середня площа такої лісової ділянки – близько двох гектарів. Деякі власники приватних лісів об’єднуються задля більш ефективного управління своїми володіннями.

Всі форми власності на ліси у Німеччині передбачені й захищені Законом про ліси та лісове господарство. З іншого боку, всі власники незалежно від форми, повинні виконувати обов’язки, покладені на них Законом: охороняти та зберігати ліс, дотримуватись інтересів суспільства, наприклад, щодо полювання то­що. І держава ретельно все це конт­ролює. Хоча неможна сказати, що лісовий Закон у Німеччині жорсткий, він достатньо демократичний і його головна мета стимулювати та мотивувати власників лісів, а не тиснути на них різноманітними вимогами та приписами.

Нині існує державна проблема – багато німців переїжджають із сільської місцевості до великих міст, залишаючи свої лісові володіння. Щодо державних лісів, то вони є взірцем ведення лісового господарства і ми докладаємо максимум зусиль, щоб бути прикладом для інших власників.

У Німеччині існує Закон про багатофункціональність лісів. Відповідно до нього ліси повинні бути захищеними, збереженими, відповідати умовам і нормам. Політика держави – це збереження балансу між екологією та економікою лісового господарства. У 2011 році на федеральному рівні ухвалили лісову Стратегію до 2020 року, яка передбачає всі ці аспекти. Один з них – перепрофілювання лісових насаджень, тобто заміна монокультурних лісів на змішані. На ці роботи держава надасть кошти зі свого бюджету. Тільки для федеральних земель Баварії це близько 200 млн євро.

Не менше уваги німці приділяють і кліматичним проблемам. У цьому році розроблений та запроваджений План адаптації до змін клімату, відповідно до якого визнається екологічна роль лісів та використання екологічної деревини, наприклад, у будівництві, як джерело енергії. Сьогодні викиди вуглецю в Німеччині були б на 14% більшими, якби не ліси та деревина.

Маємо, як і Україна, проблему зі шкідниками лісу. Але у нас є спеціальна «короїдна поліція», яка намагається максимально швидко, на початкових стадіях пошкодження лісу, зафіксувати проблему і відреагувати на неї. Таким чином ми можемо запобігти поширенню шкідника на великі території, разом з тим отримати не таку пошкоджену, більш цінну деревину. Якщо ж насадження вже пошкоджено, то єдиний шлях припинення поширення лиха, на нашу думку, прибрати ці насадження якомога швидше і висадити на їх місці нові. Це питання вирішуються у нас у держлісуправліннях дуже швидко і без перепон з боку громадськості чи уряду. Що стосується приватних лісів, то там така процедура ще більш спрощена. Витрати, пов’язані з цими заходами (санітарні рубки внаслідок пошкоджень шкідниками чи буреломами та садіння лісу), компенсуються зі спеціально призначених для цього фондів.

Маркус Кіршнер, інженер лісового господарства, представник Асоціації дерево­обробної промисловості Німеччини (HDH):

– У Німеччині функціонує велике об’єднання – Асоціація деревообробної промисловості, яка структурована за системою федеральних земель. Підприємства, що входять до Асоціації, а їх близько однієї тисячі – це великі переробники, які мають повний цикл виробництва, від виготовлення пиломатеріалів до створення готової продукції (меблів, будматеріалів тощо). До Асоціації входять навіть підприємства, що спеціалізуються на виготовленні домовин, на які існує достатньо великий попит. Їх у Німеччині за рік виготовляється близько 1,2 млн, з яких 600 тис. штук експортується до інших країн.

Підприємства, що входять до Асоціації, мають у штаті від 50 і більше співробітників, всі інші в Німеччині вважаються ремісниками.

Деревообробна промисловість у Німеччині – достатньо потужна. Вона посідає сьоме місце за економічним показником (35 млрд євро на рік) після машино- та автомобілебудуванням, металургією, електронікою, хімічною промисловістю та виробництвом синтетичних матеріалів. Разом з паперовою промисловістю, деревообробна галузь має оборот близько 70 млрд євро на рік, що більше, ніж галузь з виробництва пластмаси.


Меблева промисловість домінує в деревообробній галузі і займає близько 50% ринку. Це відбувається і в результаті експорту меблів, але у нас існує квота на нього – 32%. Досить популярним виробництвом є виготовлення корпусних меблів для кухонь, нині воно становить 39% і продовжує збільшуватись. Щодня у Німеччині виготовляють три тисячі комплектів для кухні. Завдяки повній автоматизації цього виробництва, Німеччині вдається експортувати таких меблів на суму п’ять млрд євро щороку.

Раніше головним експортером необробленої деревини до Німеччини була Росія, нині вона втратила свої позиції (-63%). Також ми втратили Україну, як експортера деревини, а динаміка експорту з Білорусі стоїть на місці.

Причини цього: мораторій та обмеження на експорт деревини, забюрократизованість системи, відсутність сертифікації лісу.

Щодо України, то ЄС вважає, що наклавши мораторій на експорт деревини, Уряд вашої країни порушує домовленості, передбачені Угодою про Асоціацію, а це є неприємним моментом у міжнародних відносинах. Незважаючи на це, маємо надію, що таке рішення відіграє позитивну роль у розвитку вашої вітчизняної деревообробної промисловості.
Натомість сегмент, що звільнився, впевнено почала займати Естонія, Польща та Литва.
Все ж таки маємо надію, що ситуація в Україні з цим питанням покращиться у найближчий час.

Існує ще одна проблема – відсутність інформації про легальне походження експортованої деревини. Ми дуже раді, що в Україні розпочата сертифікація лісів і для нас це є вкрай важливим моментом для відкритих економічних відносин між нашими країнами.

Юрій Марчук, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції, Національний університет біоресурсів та природокористування:

– Мені пощастило побувати у складі української делегації, яка вивчала досвід ведення лісового господарства Німеччини, і я хочу поділитися своїми враженнями.

Аграрний діалог між Німеччиною та Україною вже давно назрів, адже наша країна має велику площу сільськогосподарських земель і багато питань у цьому секторі, зокрема, з лісовими насадженнями. У рамках Проекту передбачено залучення лісової галузі, й у цьому сенсі досвід Німеччини нам дуже цікавий і корисний.

Під час перебування у Німеччині ми ще раз переконались у налагодженій системі управління на рівні федеральних земель і чіткому виконанні законів.

Ми побачили потужну громадську активність Асоціації користувачів лісових угідь, а їх там більше двох мільйонів. І вони вміють відстоювати свої інтереси. Як приклад, Асоціація постійно веде дискусії з політичними силами та партіями і ті, хто прислуховується та відстоює позицію користувачів лісів, отримує на виборах підтримку галузі.

На відміну від Німеччини, в Україні лісівники не мають сили і впливу в парламенті, маємо тільки людей, зацікавлених у виборах, а не в інтересах лісового господарства.

Дуже важливим є досвід ведення лісового господарства на військових полігонах, де в лісах залишилося багато боєприпасів. У нас теж тепер з’явилась така проблема і зробити ліси безпечними для відвідування та роботи займе не один десяток років.

Цікава тема – співпраця держави з чисельними приватними власниками лісів, які в більшості мають невеликі лісові володіння. Україну це теж чекає у найближчому майбутньому. За різними оцінками у нас від 500 тис. га до 1 млн га самосівних земель, які природним шляхом з’явилися на розпайованих землях. Таким чином невдовзі нас очікує поява від 100 до 200 тис. приватних власників лісів, з якими теж треба буде працювати.

В Україні, як і в Німеччині, є комунальні ліси, але відношення до них різне. У нас їх зовсім не беруть до уваги, натомість для німців вони такі ж користувачі, як й інші, і вимоги до всіх однакові.



Німецькі лісівники працюють на харвестерах, які делікатно і обережно вилучають деревину, не порушуючи при цьому лісовий покрив та інші дерева

Цікавим був би досвід вивчення системи лісового господарства та створення лісів природним шляхом. Німеччина має 85% лісів природного поновлення. Україну це теж чекає у зв’язку зі змінами клімату.

Також ви вже чули, що державне фінансування тільки лісів Баварії становить 200 млн євро. Для порівняння, на всі ліси України наша держава виділяє 4,5 млн євро, кошти просто мізерні у порівнянні з підтримкою уряду Німеччини, і зазначу, що ця допомога не залежить від форми власника лісу.

На мою думку, недооцінка значимості лісового господарства в Україні, особливо на Півдні, де швидко змінюється клімат, вже найближчим часом може призвести до незворотних процесів, що завдасть великої шкоди лісовим ландшафтам нашої країни.

Планування розвитку лісового господарства в Німеччині на 15 років, теж новий і дуже цікавий досвід для нас.

Замість висновку

Німецькі експерти високо оцінюють досягнення Держлісагентства у запровадженні електронного обліку деревини, разом з цим вони здивовані підвищеною зарегульованістю процедури призначення санітарних рубок та вражені кількістю пошкоджених короїдом насаджень. У випадку Німеччини, коли рубається дерево при перших ознаках захворювання та дерева навкруги заради недопущення розпов­сюдження шкідника, невчасне проведення санітарного рубання є підставою накладання штрафів. За думкою німецьких фахівців, ситуація в Україні є вкрай загрозливою та може призвести до повної втрати соснових насаджень у найближчому майбутньому та поширенню осередків на інші Європейські країни.

Експерти зазначають, що серед основних проблем лісового господарства України є недостатнє фінансування як ведення лісового господарства, так і науки і освіти. Зазначено також щодо необхідності термінового проведення робіт з національної інвентаризації лісів і затвердження стратегічних напрямків розвит­ку лісової галузі.

Підготував Роман НОВІКОВ,
“Лісовий і мисливський журнал”
https://ekoinform.com.ua/?p=4653

01 жовтня 2019

Бюджет лесопожарной катастрофы 2020 года внесен в Государственную Думу

30 сентября 2019 года Правительство РФ внесло в Государственную Думу законопроект "О федеральном бюджете на 2020 год и на плановый период 2021 и 2022 годов". Если расходы на лесное хозяйство будут утверждены примерно в том объеме, в каком они предусматриваются этим законопроектом - повторение крупной лесопожарной катастрофы в 2020 году станет практически неизбежным. Согласно проекту, финансирование переданных субъектам РФ лесных полномочий планируется увеличить в 2020 году всего на шесть процентов по сравнению с уровнем 2019 года - то есть чуть больше, чем на уровень инфляции. Уровень финансирования охраны лесов от пожаров в крупных таежных регионах Сибири и Дальнего Востока останется смехотворным: например, согласно расчету лесных субвенций (табл. 17 приложения 30), Якутия получит на обеспечение мер пожарной безопасности в расчете на один гектар защитных и эксплуатационных лесов, не считая расходов на приобретение лесопожарной техники и оборудования, 1 рубль 79 копеек, Красноярский край - 2 рубля 75 копеек, Иркутская область - 1 рубль 96 копеек (обеспечение мер пожарной безопасности в резервных лесах из федерального бюджета вообще не финансируется). Конечно, разделение субвенций на "пожарную" и "не пожарную" части весьма условно - но финансирование переданных субъектам РФ лесных полномочий в целом настолько нищенское, что взять сколько-нибудь существенные дополнительные деньги на борьбу с лесными пожарами большинству из них просто неоткуда.

Финансирование лесного хозяйства в целом (всего, администратором чего является Рослесхоз), согласно законопроекту, также предполагается увеличить чуть более, чем на шесть процентов по сравнению с уровнем 2019 года - с 39,0 до 41,5 млрд. руб. Соответственно, мечты об усилении федеральной Авиалесоохраны или о существенном сокращении площади неохраняемых лесов ("зон контроля лесных пожаров") пока так и остались мечтами. И в 2021-2022 годах, согласно законопроекту, не предполагается существенного увеличения финансирования ни лесного хозяйства в целом, ни субвенций субъектам РФ на исполнение переданных им лесных полномочий.


Лесной пожар в Иркутской области в 2019 году. Автор фотографии - Игорь Подгорный

Ссылка на законопроект:

Законопроект № 802503-7 "О федеральном бюджете на 2020 год и на плановый период 2021 и 2022 годов"

(распределение субвенций приводится в таблице 17 приложения 34, расчет распределения субвенций - в отдельном приложении).



Нет такого слова... Но и денег тоже нет

Лось європейський – «яблуко розбрату» українського суспільства

Організатори: ГС «Всеукраїнська мисливська спілка»; ГС «Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств».


Учасники: 

Сергій Андросюк – голова ГС «Всеукраїнська мисливська спілка»;
Ігор Артеменко – заступник голови президії Українського товариства охорони природи;
Анатолій Голубченко – президент Федерації мисливського собаківництва України;
Ігор Шейгас – кандидат с.-г. наук, завідувач сектору ДП «Степовий філіал Українського ордена «Знак Пошани» науково-дослідного інституту лісового господарства та агромеліорації ім. Г.М. Висоцького»;
Олександр Литовчук – директор ГО «Поліське ТМР»;
Віктор Червоний – перший віцепрезидент ГС «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь»;
Тетяна Теличко – директор ГС «Асоціація користувачів мисливських та рибальських господарств», модератор.



"Здесь должен расти лес!" В Молдове пройдёт необычная экологическая конференция




В Молдове пройдёт самая необычная экологическая конференция. Для участия в ней необходимо не только оплатить, но и посадить дерево, передает eNews.

Конференция посвящена общественному восстановлению лесов, она состоится 12 октября в Государственном Аграрном университете Молдовы, передает noi.md.

Лето нынешнего года выдалось одним из самых жарких за всю историю метеонаблюдений в Северном полушарии. Поток новостей о лесных пожарах в Сибири, Амазонии, Индонезии, Африке и Австралии никого не оставил равнодушным.

В нашей стране были зафиксированы лишь незначительные возгорания растительности, но продолжительная засуха и ее последствия нанесли сельскому хозяйству существенный урон. Эти последствия ощущались значительно меньше в регионах, где расположены значительные лесные массивы. К сожалению, таких районов в нашей стране не так много. Потому что Республика Молдова - одна из самых безлесных стран в Европе!

Согласно официальной статистике, площадь, покрытая лесами, в Молдове составляет всего 12% от общей территории страны. Данное обстоятельство является серьезнейшим фактором риска на фоне стремительных изменений климата, происходящих на всей планете.

Если сегодня не начать усиленно сажать лес, мы можем остаться без воды в надземных и некоторых подземных водоемах, качество оставшейся воды будет сильно снижаться, как и количество выпадающих с каждым годом осадков. А это означает снижение качества жизни, еще больше заброшенных деревень, усиливающуюся эрозию и снижение плодородия почв.

Если внимательно присмотреться, в большинстве населенных пунктов нашей страны, в силу различных причин, не используются от 10% до 50% общей площади. Это массивы земли с большим уклоном, где невозможно осуществлять интенсивное сельское хозяйство; оползневые склоны, деградирующие участки, участки с отравленной почвой, заброшенные поля, пастбища, вырубленные лесные посадки и т.д. На этих землях, может и должен расти лес.

В наши дни существует ряд международных программ по финансированию высадки новых лесных насаждений. Есть также частные фонды и общественные организации, которые поддерживают и даже осуществляют высадку леса на местах. Именно ознакомления с ними представителей всех заинтересованных населенных пунктов, в Кишиневе впервые состоится конференция локальных лесных инициатив.

Организаторы конференции будут рады видеть мэров сел и местных советников (как действующих, так и кандидатов), землеустроителей, других ключевых специалистов примарий, крупных собственников сельхозземель, агрономов и лидеров аграрных хозяйств, а также обычных людей с активной жизненной позицией, ратующих за будущее своих населенных пунктов и районов.

Конференция запланирована на субботу, 12 октября. Место проведения - Государственный Аграрный университет (большая аудитория факультета садоводства, за административным зданием). Начало регистрации и утренний кофе в 9:00. Подробная программа конференции еще формируется и будет объявлена за несколько дней до начала. Но уже известно, что она предполагает выступление ученых теоретиков и практиков лесовосстановительной деятельности, климатологов, общественников.











Источник: noi.md

В Закарпатській ОДА розвіяли фейки щодо закарпатських лісів



Сьогодні, 1 жовтня, під керівництвом голови Закарпатської ОДА Ігоря Бондаренка відбулося засідання із питання раціонального природокористування, зокрема в галузі збереження рослинного світу, відповідно до Указу Президента.

Так під час засідання було чітко видно, що голова Закарпатської ОДА Ігор Бондаренко хотів почути як лісівників, так і деревообробників.

Обговорювалися різні аспекти державної політики використання, охорони та відтворення лісів, розвитку лісової промисловості та лісовпорядкування.

Перед початком засідання голова Закарпатської ОДА Ігор Самійлович ознайомився з керівниками державних лісогосподарських підприємств та опісля на трибуну з доповіддю вийшов очільник закарпатських лісів Валерій Мурга.

Ліси займають 52 % території краю, а це 687,9 тис га лісових насаджень. Найпотужніші зелені «легені» країни, найпотужніші зелені «легені» Європи. Можна сказати, що це ключовий фактор підтримки екологічної рівноваги та один із найбільших наповнювачів бюджетів усіх рівнів.

Таке глобальне значення закарпатського лісу примножує відповідальність за його збереження та відтворення, тим більше що він є екологічним каркасом для всієї нашої країни, колосальним ресурсом для економіки, для економічного зростання, для підвищення добробуту і зміцнення здоров’я громадян.

Треба зазначити, що враховуючи стурбованість громадськості, преси, досвід Міжнародного Фонду дикої природи, ГО «Форза», поступовим переходом на вибірковий спосіб рубання та з метою забезпечення ведення сталого лісокористування, з року в рік зменшується площа суцільних зрубів, що підтверджується наступними цифрами:

Площа суцільних зрубів:
2014 рік – 3321 га;
2015 рік – 3562 га;
2016 рік – 3420 га ;
2017 рік – 2503 га;
2018 рік – 1939 га., зменшення площ становить 42%.

Тобто, зменшення суцільних зрубів є основне наше завдання. Така постановка питання, а вона не може бути іншою в сучасних умовах, вимагає від нас впровадження нових природозберігаючих технологій, сучасної техніки, машин і механізмів, а відповідно і коштів.

Основними заходами з державного нагляду за охороною лісових насаджень, заготовленої лісопродукції є:

Підвищення ефективності роботи лісової охорони та постійний контроль з боку обласного управління.

Обсяг незаконних рубок по роках:
2015р. – 3541 кбм
2016 р. – 5844 кбм
2017 р. – 2109 кбм
2018 р. – 1536 кбм
8 міс.2019р. – 1029 кбм

– Цілодобове чергування в управлінні та держлісгоспах, встановлення фотопасток та відеонагляду в лісовому фонді з виведенням зображення на монітор комп’ютера чергового або телефон відповідальної особи.
Встановлено:
– фотоловушка, відеокамери – 136;
– квадрокоптери – 4;
– перекрито позапланових доріг, що ведуть до лісфонду 144;

– Встановлення і функціонування контрольно – пропускних пунктів на межах лісосічного фонду з черговими, відеонаглядом в онлайн-режимі, реєстрацією транспорту на вїзд і виїзд з лісового фонду.

– Збільшення кількості малих літальних апаратів (квадрокоптерів) для нагляду за лісовим фондом.
На сьогодні квадрокоптери в наявності 4 штуки .

– Постійне функціонування електронного обліку деревини на всіх етапах технологічного процесу включно з реалізацією деревини, його постійне вдосконалення;

– Запровадження електронного обліку деревини для всіх постійних користувачів;

– Тісна співпраця лісової охорони з органами поліції, МНС, тобто проведення спільних рейдів, виїздів, раптові перевірки, обмін інформацією, тощо.

– Облаштування спеціальних машин лісової охорони GPS-трекерами.

Очільник обасті заслухав доповіді начальника лісового господарства, прокурора та екоінспекції та надав слово для доповіді представникам деревообробних підприємств, які наголошують на дороговизні лісової продукції та відміні електронних торгів.

Серед виступів варто відмітити депутатку Закарпатської обласної ради та директора ТОВ ВГСМ Ірину Мацепуру, яка під час виступу зазначила і про фейки, які тиражуються в окремих ЗМІ, і про рентну плату і про ціни на деревину:

«Наразі необхідно вдосконалити систему електронних торгів лісом-кругляком. Через негативні публікації у засобах масової інформації, населення переконане, що у веденні лісового господарства численні порушення. У такій ситуації проводити громадські слухання щодо наступних результатів роботи державних лісовпорядних експедицій буде проблематично. Також необхідно встановити реальні розцінки на лісосічні роботи. Вони повинні відрізнятися для звичайного лісокористування та природоощадливого. Крім того, встановити реальні ціни на дрова для населення. Також звернутися до бюджетного комітету і Мінфіну з проханням зменшити рентну плату за ліс (адже через вітровали в Європі, ціни на ліс різко зменшилися). Необхідно зауважити й те, що податкове навантаження у вартості лісу становить до 60-70%, із них 42% – лише рентна плата. Та водночас, при формуванні ціни на ліс треба пам’ятати і те, що не можна допустити зменшення надходжень до бюджету».

Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування О.Бондаренко обговорив актуальні питання розвитку лісової галузі з німецькими фахівцями


30 вересня відбулась зустріч голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка і голови підкомітету з питань охорони і раціонального використання надр, водних ресурсів Зіновія Андрійовича з керівником проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД) Фолькером Зассе, аграрним аташе посольства Федеративної Республіки Німеччини в Україні Германом Інтеманном та іншими представниками проекту.

Під час зустрічі відбулося обговорення питань, пов’язаних із збереженням, використанням, відтворенням, інвентаризацією лісів, реформуванням лісової галузі, а також тимчасовою забороною експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді та інших питань.



Фолькер Зассе зауважив, що для проведення національної інвентаризації лісів в Україні існує три основні проблеми: відсутність достатнього фінансування у Державному бюджеті України; недостатня організація співпраці центральних органів виконавчої влади; законодавча неврегульованість даного питання.

Герман Інтеманн наголосив, що національна інвентаризація лісів необхідна не лише для отримання статистично обґрунтованої інформації про кількісні та якісні показники стану і динаміки лісів держави, а й для стратегічного планування ведення лісового господарства, моніторингу довкілля та міжнародної звітності про ліси.



Представники проекту АПД повідомили, що готові надавати експертну підтримку процесам прийняття рішень у лісовому секторі, ділитися досвідом та баченням суті реформування, технічно та фінансово сприяти в проведенні національної інвентаризації лісів.

Голова Комітету Олег Бондаренко зазначив, що Комітет готовий якнайшвидше розглянути проект Закону щодо національної інвентаризації лісів, як він буде внесений на розгляд Верховної Ради.



Також, за його словами, Комітет у межах своєї компетенції відкритий до співпраці з представниками проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» щодо стратегічних питань розвитку лісового господарства та реформування лісового сектору в Україні з метою збереження і підвищення продуктивності, відтворення, охорони й захисту лісів, а також поліпшення культури ведення лісового господарства.

01 ЖОВТНЯ 2019, 10:28

Головного лісівника Закарпаття і його заступника судитимуть за зловживання



Прокуратура Закарпатської області затвердила і скерувала до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно начальника Закарпатського обласного управління лісомисливського господарства, його першого заступника, а також керівника ДП «Ужгородське ЛГ».

У ході досудового розслідування встановлено, що начальник Закарпатського ОУЛМГ спільно з першим заступником ЗОУЛМГ та директором Ужгородського лісового господарства, у період 2016 року, зловживаючи службовим становищем допустили, на думку правоохоронців, незаконні порубки деревини на території природньо-заповідного фонду «Ужгородського ЛГ».

Так, безпосередньо керівник ЗОУЛМГ, як вважає слідство, незаконно підписав план проведення вирубок лісів на території ДП «Ужгородського ЛГ», на підставі чого керівник місцевого лісового господарства, за попереднім погодженням з першим заступником начальника ЗОУЛМГ безпідставно видав та погодив лісорубні квитки.

В подальшому, на думку правоохоронців, на підставі цих документів на території природньо-заповідного фонду незаконно проведено санітарні рубки. Загальна сума заподіяних збитків, відповідно до висновків експерта, склала понад 2,6 млн грн.

Порушення посадовців ЗОУЛМГ задокументовано процесуальними прокурорами та слідчими прокуратури Закарпатської області спільно з співробітниками управління захисту економіки в Закарпатській області ДЗЕ НП України.

Дії підозрюваних кваліфіковані за ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

Обвинувальний акт скеровано прокуратурою до Ужгородського міськрайонного суду.

Конкурс на зайняття посад державної служби проходитиме за новими правилами



Уряд оновив порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби з метою його спрощення. Порядок передбачає, що: 
  • оголошення про конкурси на посади державної служби на Єдиному порталі вакансій державної служби самостійно оприлюднюватимуть служби управління персоналом держорганів; 
  • інформацію для участі у конкурсі можна подавати в електронній формі через Єдиний портал вакансій державної служби; 
  • документи перевірятимуть лише відносно переможців конкурсу; 
  • Комісія з питань вищого корпусу державної служби або конкурсна комісія обиратиме не більше п’яти кандидатур для визначення переможця (переможців) конкурсу суб’єктом призначення. 
Особа, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі на зайняття посад державної служби категорій «Б» і «В», необхідну інформацію до конкурсної комісії може до 31.12.2019: 
  • подати особисто; 
  • надіслати поштою. 
Цю інформацію не розглядатимуть, якщо її: 
подали особисто в останній день строку подання після закінчення робочого часу; 
надіслали поштою після закінчення строку подання; 
надіслали поштою протягом установленого строку подання, а держорган отримав її менше ніж за три робочих дні до дати проведення конкурсу. 

Новації діють з 26 вересня поточного року. 

Із постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби» від 25.09.2019 № 844

Джерело: https://www.budgetnyk.com.ua/news/1891-konkurs-na-zaynyattya-posad-derjavno-slujbi-prohoditime-za-novimi-pravilami

30 вересня 2019