01 жовтня 2019

В Закарпатській ОДА розвіяли фейки щодо закарпатських лісів



Сьогодні, 1 жовтня, під керівництвом голови Закарпатської ОДА Ігоря Бондаренка відбулося засідання із питання раціонального природокористування, зокрема в галузі збереження рослинного світу, відповідно до Указу Президента.

Так під час засідання було чітко видно, що голова Закарпатської ОДА Ігор Бондаренко хотів почути як лісівників, так і деревообробників.

Обговорювалися різні аспекти державної політики використання, охорони та відтворення лісів, розвитку лісової промисловості та лісовпорядкування.

Перед початком засідання голова Закарпатської ОДА Ігор Самійлович ознайомився з керівниками державних лісогосподарських підприємств та опісля на трибуну з доповіддю вийшов очільник закарпатських лісів Валерій Мурга.

Ліси займають 52 % території краю, а це 687,9 тис га лісових насаджень. Найпотужніші зелені «легені» країни, найпотужніші зелені «легені» Європи. Можна сказати, що це ключовий фактор підтримки екологічної рівноваги та один із найбільших наповнювачів бюджетів усіх рівнів.

Таке глобальне значення закарпатського лісу примножує відповідальність за його збереження та відтворення, тим більше що він є екологічним каркасом для всієї нашої країни, колосальним ресурсом для економіки, для економічного зростання, для підвищення добробуту і зміцнення здоров’я громадян.

Треба зазначити, що враховуючи стурбованість громадськості, преси, досвід Міжнародного Фонду дикої природи, ГО «Форза», поступовим переходом на вибірковий спосіб рубання та з метою забезпечення ведення сталого лісокористування, з року в рік зменшується площа суцільних зрубів, що підтверджується наступними цифрами:

Площа суцільних зрубів:
2014 рік – 3321 га;
2015 рік – 3562 га;
2016 рік – 3420 га ;
2017 рік – 2503 га;
2018 рік – 1939 га., зменшення площ становить 42%.

Тобто, зменшення суцільних зрубів є основне наше завдання. Така постановка питання, а вона не може бути іншою в сучасних умовах, вимагає від нас впровадження нових природозберігаючих технологій, сучасної техніки, машин і механізмів, а відповідно і коштів.

Основними заходами з державного нагляду за охороною лісових насаджень, заготовленої лісопродукції є:

Підвищення ефективності роботи лісової охорони та постійний контроль з боку обласного управління.

Обсяг незаконних рубок по роках:
2015р. – 3541 кбм
2016 р. – 5844 кбм
2017 р. – 2109 кбм
2018 р. – 1536 кбм
8 міс.2019р. – 1029 кбм

– Цілодобове чергування в управлінні та держлісгоспах, встановлення фотопасток та відеонагляду в лісовому фонді з виведенням зображення на монітор комп’ютера чергового або телефон відповідальної особи.
Встановлено:
– фотоловушка, відеокамери – 136;
– квадрокоптери – 4;
– перекрито позапланових доріг, що ведуть до лісфонду 144;

– Встановлення і функціонування контрольно – пропускних пунктів на межах лісосічного фонду з черговими, відеонаглядом в онлайн-режимі, реєстрацією транспорту на вїзд і виїзд з лісового фонду.

– Збільшення кількості малих літальних апаратів (квадрокоптерів) для нагляду за лісовим фондом.
На сьогодні квадрокоптери в наявності 4 штуки .

– Постійне функціонування електронного обліку деревини на всіх етапах технологічного процесу включно з реалізацією деревини, його постійне вдосконалення;

– Запровадження електронного обліку деревини для всіх постійних користувачів;

– Тісна співпраця лісової охорони з органами поліції, МНС, тобто проведення спільних рейдів, виїздів, раптові перевірки, обмін інформацією, тощо.

– Облаштування спеціальних машин лісової охорони GPS-трекерами.

Очільник обасті заслухав доповіді начальника лісового господарства, прокурора та екоінспекції та надав слово для доповіді представникам деревообробних підприємств, які наголошують на дороговизні лісової продукції та відміні електронних торгів.

Серед виступів варто відмітити депутатку Закарпатської обласної ради та директора ТОВ ВГСМ Ірину Мацепуру, яка під час виступу зазначила і про фейки, які тиражуються в окремих ЗМІ, і про рентну плату і про ціни на деревину:

«Наразі необхідно вдосконалити систему електронних торгів лісом-кругляком. Через негативні публікації у засобах масової інформації, населення переконане, що у веденні лісового господарства численні порушення. У такій ситуації проводити громадські слухання щодо наступних результатів роботи державних лісовпорядних експедицій буде проблематично. Також необхідно встановити реальні розцінки на лісосічні роботи. Вони повинні відрізнятися для звичайного лісокористування та природоощадливого. Крім того, встановити реальні ціни на дрова для населення. Також звернутися до бюджетного комітету і Мінфіну з проханням зменшити рентну плату за ліс (адже через вітровали в Європі, ціни на ліс різко зменшилися). Необхідно зауважити й те, що податкове навантаження у вартості лісу становить до 60-70%, із них 42% – лише рентна плата. Та водночас, при формуванні ціни на ліс треба пам’ятати і те, що не можна допустити зменшення надходжень до бюджету».

0 коммент.:

Дописати коментар