ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

03 жовтня 2019

Кабмін запустив систему електронного документообміну між держорганами, - Дубілет


Міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет розраховує, що протягом 1-2 місяців паперовий документообмін буде зведений до мінімуму.

Про це пише Цензор.НЕТ із посиланням на Інтерфакс-Україна.

"Система, яка дозволяє не користуватися традиційною паперовою формою, працює. Але я впевнений, що в жовтні держоргани так просто, миттю, повністю на неї не перейдуть", - сказав Дубілет.

Він зазначив, що з цього тижня в уряді почали підводити щотижневу статистику і працювати з кожним органом, який генерує паперові документи, окремо.

"Думаю, поступово протягом 1-2 місяців зведемо паперовий документообмін, за винятком секретних, до мінімуму", - додав міністр.

Читайте також: Уряд створить робочі групи для боротьби з корупцією в різних галузях, - Дубілет

https://censor.net.ua/ua/news/3151728/kabmin_zapustyv_systemu_elektronnogo_dokumentoobminu_mij_derjorganamy_dubilet

Мені подобається 4

Електронний документообмін між держорганами запрацює з 1 жовтня, - Дубілет

Трудові книжки мають піти в історію, починаємо винищувати паперовий обіг у держорганах, - Дубілет

Електронний документообіг буде стосуватися держустанов, для населення це відбудеться не скоро, - Дубілет

Усі міністерства зможуть переїхати в одну будівлю Кабміну, - Дубілет

Колишній IT-директор "Приватбанку" Дубілет може стати міністром Кабміну

Только щепки летят!



Правительство Латвии втихую разрешило преступную вырубку леса, предупреждают опытные лесники! В стране не останется ни старых деревьев, ни зверей?

По данным Министерства земледелия, 75% произведенной в Латвии древесины отправляется на экспорт. Предприятие «Латвийские государственные леса», в управлении которого находится 1,6 миллиона гектаров лесных земель, также может похвастаться хорошими результатами. В 2018 году прибыль «Латвийских государственных лесов» достигла 109,9 миллиона евро, что на 44,5 миллиона евро больше, чем в 2017 году. Но за эти красивые цифры Латвийскому государству пришлось заплатить высокую цену. Об этом в письме на портале ventasbalss.lv предупреждают опытные лесники.

Главное богатство Латвии – ее леса – было заложено еще в начале 20-х годов ХХ века. Когда Латвия получила независимость, встал вопрос о том, как использовать оказавшееся в ее распоряжении имущество, в том числе и леса. Эти леса можно было вырубить, продать и получить краткосрочную прибыль. Но в то время правители Латвии поступили по-другому. Было приватизировано только около 20% латвийских лесов, а остальные 80% оставили в собственности государства.

Таким образом, в стране государственные леса. Причем главной задачей лесников было именно сохранение и развитие леса. Были созданы многочисленные лесничества, которые и занимались управлением леса. В 1937 году при полной ревизии леса было подсчитано, что общий запас древесины в лесных угодьях площадью 1,4 миллиона гектаров составляет 140 млн м3. За год естественным путем воспроизводилось 4,1 млн м3 древесины, позже эта цифра была увеличена до 5 млн м3. Именно такой объем и могли вырубать лесопромышленники.

Такое положение вещей сохранялось десятки лет, что и позволило Латвии создать великие леса. Можно смело сказать, что тот лес, который мы имеем, был создан 100 лет назад. И то лесное богатство, которое мы сейчас имеем – это полученное наследство от благоразумных предков.

■ ■ ■

Но в 90-е годы прошлого века ситуация резко изменилась. Тогда правительству Ивара Годманиса были нужны деньги, и он потребовал вырубать больше леса, чем тот мог воспроизводить. Этот процесс можно назвать хищением народного достояния. В результате за первые три-четыре года независимости был вырублен такой объем леса, который можно добыть только за 10 лет. Далее были приняты поправки к Закону о лесе, позволяющие вырубать более молодые деревья. Если раньше разрешенный возраст для рубки был 100 лет для сосен и 80 лет для елей, то теперь разрешалось рубить деревья, если диаметр их ствола на уровне груди достигает 34 см. В результате стала массово вырубаться молодая поросль.

Далее в нашей стране была произведена масштабная «реформа» лесного хозяйства. В 2000 году была создано государственное предприятие – «Латвийские государственные леса», которое и занялось «управлением» леса. Прежний управляющий – Государственная служба леса – утратила реальную возможность управлять лесами. Был ликвидирован независимый институт лесоустройства, определявший статус леса. Также был ликвидирован главный контролер леса – Служба лесничества, многие опытные работники остались без работы. Лесники теперь занимаются контролем только частных лесов. Поэтому сейчас нет возможности узнать, в каком состоянии находятся государственные леса. Нам объясняют, что это можно сделать на демонстрационных площадках института лесоведения «Силава». Но эти данные отражают состояние только отдельного участка, но не всего леса.

Сейчас эти демонстрационные площадки стали главным козырем властей при разговоре о лесе. По ним составляется Государственный регистр леса, определяются лимиты использования леса, его разделение на классы по возрасту и т.д. В результате на этих демонстрационных площадках выяснилось, что прирост наших государственных лесов составляет не 5 миллионов кубометров в год, как это было в течение прежних 70 лет, а 16 миллионов кубометров (сейчас эта цифра снижена до 12 миллионов). То есть каким-то чудом наши леса стали расти в три раза быстрее. А раз так, то и вырубать можно в три раза больше.

■ ■ ■

Эти печальные данные об отношении наших властей к лесам подтверждает и статистика. Так, если в 1991 году было вырублено 4,39 миллиона кубометров, то в 1999 году – уже 13,43 миллиона кубометров. В последние годы объемы вырубки немного сократились – до 11–12 миллионов кубометров, и то потому, что не хватает лесных площадей с разрешенным для рубки возрастом.

В ответ нам говорят, что вырубленные леса постоянно восстанавливаются. Но и здесь появляются сомнения. Раньше согласно требованиям классического лесного хозяйства на гектар высаживалось по 7000 сосенок и 4000 елочек. Именно в таких плотных насаждениях вырастают крепкие, стройные, качественные деревья. Сейчас же высаживают 2500 сосен и 2000 елей на гектар. Это, конечно, дешевле, но возникают сомнения – какой лес из них вырастет. Да и официальные данные статистики противоречат себе. Так, по данным статистического бюро, в 2018 году было вырублено 106 тысяч гектаров леса, а восстановлена только 41 тысяча гектаров, в том числе за счет посадки леса – только 14 тысяч гектаров. Получается, что лес у нас рубят намного больше, чем восстанавливают.

■ ■ ■

Опытные лесники, обратившиеся с открытым письмом на портал ventasbalss.lv, предупреждают, что сейчас на верхах началась дискуссия о том, что не стоит ждать, пока деревья окончательно вырастут, и их можно вырубать, когда начнет замедляться рост возрастных колец, а именно – в середине жизненного цикла. То есть надо вырубать совсем уже молодые деревья, ибо современные технологии позволяют использовать и тонкие стволы – спрос есть. Кстати, наблюдая за погрузкой древесины в порту, можно заметить, что там преобладают бревна небольшого диаметра, все крупные уже наверно вырубили.

Таким образом, леса превращаются в плантации по выращиванию деревьев. Лес исчезает как объект природы. Также лес теряет свою социальную ценность с точки зрения грибов, ягод. Искусственно выращенные леса выглядят некрасиво и становятся непригодными для существования зверей, кроме кабанов. Поэтому в лесах все реже встречаются даже мелкие животные, такие как белки, куницы, ласки. Такие характерные для Латвии птицы, как глухари, тетерева, дятлы, ястребы, рябчики. Они не могут выжить в искусственных и часто вырубаемых лесах. Их детеныши погибают, пытаясь преодолеть глубокие канавы вдоль новых дорог. Из-за исчезновения карликовых кустарников, ягодников и богатых подростом старых лесов, а также вследствие полного вывоза остатков вырубки из леса такие крупные животные – лоси, олени и косули – остаются без источников пропитания. В результате звери вынуждены находить себе пищу в подлесках и на сельскохозяйственных полях, нанося большой ущерб и вызывая конфликтные ситуации.

■ ■ ■

Надо отметить, проблема сохранения естественных лесов имеет планетарный масштаб. В 2014 году на саммите ООН была подписана так называемая нью-йоркская декларация, целью которой было сохранить мировые леса. К 2020 году планировалось сократить темпы вырубки лесов вдвое, а к 2030 году полностью остановить сокращение площадей лесов. Спустя пять лет приходится признать, что нью-йоркская декларация полностью провалилась – темпы вырубки лесов не только не сократились, а даже выросли. В результате снижаются возможности природы по переработке углекислого газа, что стимулирует парниковый эффект.

И что мы имеем в итоге? Бурное развитие лесной промышленности происходило благодаря проеданию полученного наследства. Но ценные деревья почти все уже вырублены. Сейчас уже активно вырубаются средневозрастные деревья – а это уже наследство будущего поколения, предупреждают лесники Латвии. Когда вырубят все, что можно, рентабельность лесной промышленности резко упадет – ведь деревья растут медленно. И спрашивается, что мы оставим в наследство нашим потомкам – низкокачественные плантации деревьев?

Дмитрий СМИРНОВ, экономист

Лесной кодекс. Закон к Медведеву передом, к лесу — задом

История создания и применения ныне действующего Лесного кодекса РФ очередной раз показывает, как за благопожеланиями «всё привести в порядок» скрываются растяпство, недоделки, а то и возможное потакание чьим-то корыстным интересам. О перипетиях, связанных с Лесным кодексом, рассказывает автор ИА REGNUM Галина Смирнова.


Василий Суриков. Заимка в Хакасии. 1862

МОСКВА, 3 октября 2019, 04:00 — REGNUM Всё вокруг в нынешней реальности — капиталистическое, а значит, должно «иметь хозяина» в виде частника или группы таковых, объединенных в корпорацию. Все-таки, лес — ресурс, источник прибыли и, как показывает практика, прибыли довольно серьезной. Создавался Лесной кодекс Минэкономразвития и торговли в пору начальствования там Германа Грефа, который заодно являлся основным лоббистом вхождения России в ВТО. Поэтому нечего удивляться тому, что имеющийся кодекс не просто отвечает рыночным требованиям, но предполагает облегченную процедуру торговли. А вот чем — это тонкость.

С учетом курса, взятого на торговлю не сырьем как таковым, а продуктами его переработки, даже странно, что Россия до сих пор торгует в большей мере не бумагой, а целлюлозой, полученной из древесины. Не поискать ли здесь, кому выгодно? Тем более, что выгодно оказывается многим, в том числе главе российского правительства, и выгодно ему довольно давно. Ну и кроме того, Лесной кодекс интересен в части отношения к мелким собственникам, повторяя, до некоторой степени, дележку колхозной собственности при развале колхоза. Так ли хорошо создавшееся положение, при котором жители России могут получить выгоду от полагающегося на их долю ресурса, только отправившись на поклон к крупному посреднику?

Читайте подробности в статье Галины Смирновой «Лесной кодекс России — против леса!».
Подробности: https://regnum.ru/news/polit/2735291.html

На Киевщине коп-браконьер избил лесника и переехал ему ногу

Крайне неприятная история с копом, который браконьерски нарубил дров и избиением лесника произошло в Василькове.


Шеврон полицейского. Иллюстративное фото / УНИАН

В Иванковском районе Киевщины сотрудник полиции вместе с двумя приятелями избил лесника и переехал ему ногу.

Соответствующее сообщение опубликовал на своей странице народный депутат Олег Береговой.

"17 сентября 2019 во время патрулирования лесных насаждений, проверку на наличие пожаров в лесных массивах, выполняя свои должностные инструкции, им был замечен автомобиль с гужевым прицепом, прицеп был загружен лесом-кругляком, длиной 4.5 м., диаметром 17 - 28 о' объемом 2 - 2.5 кубических метров. Лес был сырым, свежеспиленным. Конечно, лесничий остановил транспорт с целью выяснения происхождения древесины. В машине было трое, сначала попытались договориться, не получилось. Лесничий оказался принципиальным. Тогда правонарушители начали убегать, перед чем избили лесничего и уже, когда он лежал переехали машиной ногу. Прицеп с лесом оставили на месте", − написал он.
19 сентября 2019, 20:30

Что стало видно за дымом от лесных пожаров

Власти ряда регионов оказались не готовы к тушению охваченных пламенем лесов. На федеральном уровне это заметили — и разрабатывают новые решения.

Фото пресс-службы Рослесхоза


Минувшим летом российские леса полыхали на площади десяти миллионов гектаров, а на борьбу со стихией было потрачено около 7 млрд руб. Уже очевидно, что удалось обойтись относительно малыми потерями, преодолевая в том числе и халатность местных властей. Теперь в Минприроды готовят пакет противопожарных решений и планируют высадить 30 млн деревьев по всей стране в рамках акции «Сохраним лес».

Температура пошла вверх

Пока в европейской части России в необычно холодные летние месяцы доставали из гардероба демисезонную одежду, от Таймыра до Чукотки и в Восточной Сибири средние показатели температуры воздуха в июне—июле превысили нормы на 2-4 С° и больше. Тепло и отсутствие дождей вызвали пожары в Красноярском крае, Иркутской области и Якутии.

Когда огонь разошелся основательно, выяснилось, что к такому развитию событий местные власти просто не готовы. О чем откровенно заявил председатель комитета Госдумы РФ по экологии и охране окружающей среды Владимир Бурматов, назвавший основной причиной лесных пожаров в России бездействие региональных чиновников. Денег на предотвращение и борьбу с огнем в лесах из федерального бюджета перечисляется достаточно, но на деле только некоторые регионы своевременно закупают пожарную технику и проводят мероприятия по защите лесов.

Эмоциональное заявление Владимира Бурматова стало реакцией в том числе и на позицию губернатора Красноярского края Александра Усса, который назвал тушение лесных пожаров в «зонах контроля» «бессмысленным и даже где-то вредным».

Мобилизация

По данным Рослесхоза, минувшим летом из 1 млрд 146,8 млн га российских лесов огнем были охвачены 10,2 млн га. В 2018 году пожар прошел 8,6 млн га, а средние показатели за последние десять лет составляют 8,9 млн га.

Этим летом по указанию президента Владимира Путина к тушению лесных пожаров подключилось Минобороны (в его распоряжении есть ИЛ-76), по поручению премьер-министра Дмитрия Медведева МЧС направило в Сибирь группировку воздушных судов (Бе-200) и вертолетов. Были мобилизованы несколько тысяч человек личного состава, которые боролись с огнем на земле. Правительство России выделило на усмирение разыгравшейся стихии дополнительно 6 млрд руб. А Рослесхоз из средств собственного резервного фонда направил регионам более полумиллиарда рублей.

Меры оказались эффективными. Greenpeace, рисуя в общественном сознании апокалипсис, еще в середине лета заявлял, что по динамике пожаров Россия потеряет под 20 млн га. Но не случилось. Сейчас гриписовцы потеряли интерес к этой истории, что лучше всего дает оценку действиям федеральных властей.

На пожары потратились все

В этом году огненная стихия не обошла и Канаду, где площадь лесов составляет 347 млн га, из них сгорело 1,73 млн га. На борьбу с огнем в этой стране потратили около $900 млн (50 млрд рублей), потому что там принято тушить выборочно, разделяя пожары на категории.

Лесные площади в США — 310 млн га. Там регулярно сильно горит Калифорния, но и на Аляске в этом году огнем была охвачена территория площадью почти в 800 тыс. га, что больше обычного. По данным Лесной службы США, затраты на борьбу с лесными пожарами в стране достигнут $2,5 млрд (150 млрд рублей).

В небольшой Португалии уже сгорело 21,5 тыс. га, в Греции — 2,3 тыс. га, в Испании — 49,3 тыс. га. В этих странах пожароопасный сезон еще не закончился, поэтому затраты на борьбу с огнем подсчитывать рано.

Но в целом, смотря на эти цифры, очевидно: Минприроды и Рослесхоз достаточно эффективно используют ресурсы, выделенные для борьбы с огнем.

Серьезные выводы

Глава Минприроды РФ Дмитрий Кобылкин по итогам летних пожаров намерен радикально поменять систему противопожарной охраны лесов в стране. Ведь предотвратить пожар легче, чем потушить. А потушить маленький проще, чем большой.

В качестве изменений предлагается расширить полномочия Рослесхоза и увеличить число авиационного парка «Авиалесоохраны». Глава Минприроды предлагает также довести количество лесничеств до уровня времен СССР. Тогда в Российской Федерации насчитывалось 85 тысяч лесных инспекторов, а сейчас, после принятия в 2006 году Лесного кодекса и изменения структуры управления, инспекторов осталось не больше 20 тысяч.

Инициативы будут еще широко обсуждаться, в том числе и с экспертным сообществом. А затем ожидается принятие решений на законодательном уровне.

Сохраним лес

Минприроды РФ не только предлагает, но и действует. Организована всероссийская акция по восполнению лесных ресурсов после пожаров под названием «Сохраним лес». До конца октября по всей России ее участники высадят в общей сложности 30 млн деревьев.

Любой желающий может найти в сети интерактивную карту, на которой отмечены «точки» с местами высадки саженцев и информацией о дате, времени, а также контактами координатора. Весь инвентарь выдается организаторами на месте. Движение охватывает 80 регионов.

Акция стала частью нацпроекта «Экология», в рамках которого в течение шести лет на сохранение лесов потратят более 150 млрд рублей. Сейчас леса восстанавливаются только на 62%, через 6 лет этот показатель должен составлять 100%.

К сожалению, леса горят везде, где они есть. Это естественный процесс, который возник на Земле еще до появления человека. Но только человек теперь может помогать лесу. Что является, кстати, отличительной особенностью цивилизованных стран.

Глеб Иванов

На Закарпатті приватизують Солотвинський солерудник, Ужгородський коньячний завод, радгоспи, ЗОУЛМГ, "Леанку" та інше

Депутати скасували перелік державних об'єктів, заборонених для приватизації.




Верховна Рада України на засіданні 2 жовтня скасувала закон з переліком об'єктів права державної власності, що не що не підлягають приватизації. Тим самим парламент запустив процес великої приватизації державного майна, яку анонсували раніше. Туди потрапив і ряд об’єктів і підприємст, розташованих в Закарпатській області.

Скасований 2 жовтня закон 847-XIV, який забороняв приватизовувати низку держоб'єктів було ухвалено ще 7 липня 1999 року. До цього списку входили, зокрема, об'єкти транспортної інфраструктури, залізниці, вугільної та енергетичної промисловості.

Журналіст Віталій Глагола "перерив 188 сторінок із списком цих об’єктів і виписав усі, що стосуються Закарпаття. Хотів наголосити, що частина із них вже мають різні статуси: частково, або повністю приватизовані. Але щодо іншої частини - приватизація може стартанути найближчим часом.

Отже, відміною Закону 1999 року у 2019-му на Закарпатті заборону на приватизацію зняли щодо таких об’єктів і підприємств:

01181726 Закарпатський обласний радіотелевізійний передавальний центр (ОРТПЦ)- 88018, м. Ужгород, вул. Перемоги, 74

5480507 Хлібна база № 89 - 295437, Мукачівський район, с. Горонда, вул. Елеваторна

00698741 Закарпатська обласна проектно-пошукова станція хімізації сільського господарства - .
295520, Берегівський район, с. Велика Бакта

00698733 Закарпатська обласна станція захисту рослин.
294015, м. Ужгород, вул. Станційна, 56

00495042 Ужгородська лабораторія по якості імпортних пестицидів та регуляторів росту рослин - 294002, м. Ужгород, вул. Станційна, 56

383544 Солотвинський солерудник - 295760, Тячівський район, смт Солотвино, вул. Шахтарська, 36

412122 Ужгородський коньячний завод - 294014, м. Ужгород, вул, Тімірязева, 10

413794 Агроторгове підприємство "Радгосп-завод "Мукачівський" - 295400, м. Мукачеве, вул. Духновича, 89

00413802 Радгосп-завод "Ужгородський" - 294017, м. Ужгород

3444074 Державне підприємство "Управління магістральних автомобільних доріг № 8" - 294000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 39

5422183 Дирекція автомобільних доріг, що будуються в Закарпатській області - 294000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 39

3450904 Закарпатське обласне управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних доріг - 294000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 39

03121164 Закарпатський обласний автонавчальний комбінат - 295400, м. Мукачево, вул. Берегівська, 3

1037057 Закарпатське обласне виробниче управління по меліорації і водному господарству - 294017, м. Ужгород, вул. Загорська, 61а

20443544 Державне підприємство "Лабораторія контролю якості продуктів харчування управління у справах захисту прав споживачів Закарпатської області" - 294015, м. Ужгород, вул. Приладобудівельників, 4

20452804 Закарпатське обласне управління лісового господарства разом з майновими комплексами держлісгоспів з лісовідновлення, лісорозведення та охорони лісу, лісництв, мисливських господарств - 294008, м. Ужгород, площа Народна, 4

994029 Закарпатська лісова науково-дослідна станція - 295400, м. Мукачеве, вул. Духновича, 105
03747691 Радгосп "Кук" - 295114, Іршавський район, с. Кушниця

00413895 Агропромислове торгове підприємство "Бобовище" - 89632, Мукачівський район, с. Бобовище, вул. Леніна, 103

00413819 Агропромислова фірма "Леанка" - 89452, Ужгородський район, с. Середнє, вул. Шевченка, 6

14310804 Закарпатське виробниче вертолітне об'єднання - 295754, смт Дубове, вул. К. Маркса, 6

5905616 Державне підприємство "Видавництво "Закарпаття" - 294006, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 42/1

02 жовтня 2019 р.
https://zakarpattya.net.ua/News/196070-Na-Zakarpatti-pryvatyzuiut-Solotvynskyi-solerudnyk-Uzhhorodskyi-koniachnyi-zavod-radhospy-ZOULMH-Leanku-ta-inshe

Верховна рада дала добро на приватизацію держоб’єктів на Рівненщині: список



Верховна Рада України, 2 жовтня, під час засідання прийняла в цілому законопроект «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

Відповідне рішення підтримали 250 народних обранців.

Таким чином, Рада скасувала список з об’єктами, які не можна приватизувати ще з 1999 року, в тому числі транспортної інфраструктури, залізної, вугільної та енергетичної промисловості.

Отже, на Рівненщині відтепер зможуть приватизувати такі державні об’єкти:
  • Рівненський обласний радіотелевізійний передавальний центр (ОРТЦП), вулиця Транспортна, 13-а.
  • Костопільський ветсанзавод, м.Костопіль.
  • Рівненська обласна державна проектно-пошукова станція хімізації сільського господарства, с.Шубків.
  • Державне підприємство «Рівненська обласна станція захисту рослин», м.Рівне, вул.Петлюри,14.
  • Зірненський спиртовий завод, Березнівський район, с.Зірне, вул.Заводська,7.
  • Березнівська льононасіннева станція, м.Березне, вул. Андріївська, 69.
  • Сарненська льононасіннева станція, м.Сарни, вул.Бєлгородська,7.
  • Дубенський комбінат хлібопродуктів, м.Дубно.
  • Радивилівський комбінат хлібопродуктів, м.Радивилів, вул.Волковенко,11.
  • Державне підприємство «Рівненське обласне управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних шляхів», м.Рівне, вул.Остафова, 7.
  • Дирекція автомобільних шляхів, що будуються в Рівненській області, м.Рівне, вул.Гагаріна, 32-а.
  • Державне підприємство «Рівненський обласний автонавчальний комбінат», м.Рівне, вул.Відінська, 7.
  • Рівненський відділок Львівської залізниці, м.Рівне, вул.16 липня, 17.
  • Державне підприємство «Рівненський ЦНТЕІ», м.Рівне, вул.Замкова, 22-а.
  • Державне підприємство «Укрбурштин» та його структурні підрозділи, м.Рівне, вул.16 липня, 38.
  • Рівненське обласне виробниче управління водних ресурсів і водного господарства, м.Рівне, вул.Кавказька,7.
  • Харчова лабораторія управління у справах захисту прав споживачів Рівненської області, м.Рівне, вул.Дворецька, 89-б.
  • Рівненське державне лісогосподарське об’єднання «Рівнеліс» разом з майновими комплексами держлісгоспів з лісовідновлення, лісорозведення та охорони лісу, лісництв, мисливських господарств, Рівненський район, с.Олександрія.
Об’єкти державної власності, що не можуть бути приватизовані, але можуть бути корпоратизовані:
  • Державне підприємство «Рівнеторф», м.Рівне, вул.С.Бандери, 30-а
  • Рівненське дослідне підприємство «Рівнеелектротехнологія», м.Рівне, вул.Млинівська,13.

02 жовтня 2019

На Волині приватне підприємство вирубувало ліс


Працівники державної охорони ДП «СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» виявили порубку лісових культур на значній площі держлісфонду у Сошичненському лісництві.

Про це повідомляє пресслужба Волинського ОУЛМГ.

Зазначають, лісові культури знищило одне із приватних підприємств області.

Матеріали справи направили у правоохоронні органи для подальшого розслідування та встановлення обставин.

Головне фото - ілюстративне.

Початок підготовки до іспиту

У Міжнародному навчальному центрі лісового господарства в Анталії відбулася нарада, на якій було проведено практичний іспит на посади лісового інженера та офіцера з охорони лісу, які були оголошені працевлаштованими в нашій установі.


Хюдаверді Йен, начальник відділу кадрів, Фатіх Юлкюдюр, начальник ОЗМ та посадові особи Адана, Мерсіна, Анталії, Мугла та Ізмірського регіонального управління, взяли участь у зустрічі, яка відбулася 29.09.2019 під головуванням нашого помічника генерального директора Мустафи Озької.


Відповідно до оцінок, зроблених наприкінці наради; Лісові інженери пройдуть для практичного іспиту 4 комісії, для літнього працівника будуть складені практичні іспити, буде створено 10 одиниць комісії. Знову ж, практичний іспит на лісових інженерів становить 35 днів, а практичні іспити на практику для лісових робіт триватимуть 25 днів.


Крім того, було вирішено співпрацювати з Управлінням спортивних закладів університету культури і спорту університету Акденіз, щоб гарантувати, що курси фізичної кваліфікації, які готуються для працівників охорони лісу, мають однакові стандарти у всіх комісіях.


Центри, де будуть проводитись подані іспити, та дати, коли кандидати складатимуть іспит, будуть оголошені на веб-сайті нашого Головного управління та в акаунтах соціальних медіа.


Детальну інформацію про стандарти курсу фізичної експертизи практичного іспиту можна знайти у відео додатку. Бажаємо успіху всім учасникам, які складатимуть іспити.

02.10.2019




Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на гідрометеорологічну діяльність


РАХУНКОВА ПАЛАТА

РІШЕННЯ

від 23 жовтня 2018 року N 27-3

Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на гідрометеорологічну діяльність

Відповідно до статті 98 Конституції України, статей 7, 25, 26, 35 і 36 Закону України "Про Рахункову палату" розглянуто Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на гідрометеорологічну діяльність. За результатами розгляду Рахункова палата встановила:

1. Державною службою України з надзвичайних ситуацій у 2017 році за бюджетною програмою за КПКВК 1006060 "Гідрометеорологічна діяльність" кошти державного бюджету спрямовано Українському гідрометеорологічному центру ДСНС та підпорядкованим йому гідрометеорологічним організаціям на цілі, передбачені бюджетними призначеннями.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" для виконання бюджетної програми за КПКВК 1006060 "Гідрометеорологічна діяльність" (головний розпорядник - Міністерство внутрішніх справ України, відповідальний виконавець бюджетної програми - Державна служба України з надзвичайних ситуацій) були затверджені бюджетні призначення в загальній сумі 321425,5 тис. грн (за загальним фондом - 286945,2 тис. грн, спеціальним фондом - 34480,3 тис. гривень).

Потребу в коштах загального фонду державного бюджету за КПКВК 1006060 "Гідрометеорологічна діяльність", як основного джерела фінансування цієї програми, було забезпечено на рівні 62-х відсотків. Зокрема, потреба в капітальних видатках (видатки розвитку), у тому числі на придбання приладів та обладнання для технічного переоснащення гідрометеорологічної мережі, була забезпечена на рівні 7,5 відс., при цьому у 2006 - 2015 роках (10 років) кошти на цю мету не виділялися. Крім того, взагалі не була врахована потреба у видатках на науково-дослідні розробки, послуги з експериментального проектування, а також підвищення кваліфікації персоналу.

МВС разом із ДСНС забезпечили фінансування розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (УкрГМЦ та підпорядковані йому 25 регіональних і обласних центрів) за загальним фондом державного бюджету у повному обсязі (286945,2 тис. гривень). Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня на забезпечення своєї діяльності у 2017 році використали 286900,0 тис. грн, а 45,2 тис. грн, як невикористані, повернули до державного бюджету, з яких 36,7 тис. грн - унаслідок неефективного управління ними (не вжито дієвих та достатніх заходів стосовно забезпечення наприкінці бюджетного періоду вчасного внесення змін до кошторису і здійснення поточних розрахунків) та 8,5 тис. грн - економії коштів.

Видатки спеціального фонду державного бюджету за КПКВК 1006060 "Гідрометеорологічна діяльність" були забезпечені у 2017 році за рахунок власних надходжень гідрометеорологічних організацій і становили 39346,3 тис. гривень.

Загалом 96 відс. (313378,7 тис. грн) фактично використаних у 2017 році коштів державного бюджету (326246,3 тис. грн) були поточними видатками (заробітна плата з нарахуваннями - 82 відс, оплата комунальних послуг та енергоносіїв - 3,4 відс., інші видатки - 10,6 відс.), і лише 4 відс. (12867,6 тис. грн) - капітальними видатками (видатки розвитку).

Таким чином, стан фінансового забезпечення та використання коштів державного бюджету, спрямованих у 2017 році на гідрометеорологічну діяльність у системі ДСНС (УкрГМЦ та підпорядкованих йому гідрометеорологічних організацій), не сприяв її належному функціонуванню та розвитку.

2. За рахунок бюджетних коштів Українським гідрометеорологічним центром ДСНС і підпорядкованими йому гідрометеорологічними організаціями у 2017 році здійснювалася діяльність, спрямована на проведення систематичних гідрометеорологічних спостережень, підготовку даних для гідрометеорологічного забезпечення органів влади та населення інформацією загального користування та терміновою інформацією про небезпечні й стихійні явища, а також гідрометеорологічного обслуговування (надання платних послуг) заінтересованим юридичним та фізичним особам, проте ця діяльність була недостатньою і потребує підвищення ефективності.

Аудит засвідчив, що гідрометеорологічними організаціями сфери управління ДСНС було підготовлено 522,8 тис. прогнозів (консультацій) і попереджень, зокрема, авіаційних метеорологічних (335,4 тис), метеорологічних (131,7 тис), морських гідрометеорологічних (37,6 тис), гідрологічних (14,7 тис.) та агрометеорологічних (3,4 тис), водночас рівень справджуваності наданих прогнозів коливався від 93 до 99 відс, що свідчить про можливість його підвищення.

Гідрометеорологічна інформація загального користування за завчасністю прогнозів була наближена до мінімально допустимих показників, визначених Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО). Зокрема, середня завчасність короткострокового прогнозу в Україні становить одну добу, що відповідає практиці ВМО (від 12 годин до 3 діб), однак є на дві доби меншою за можливий рівень. Разом з тим середня завчасність середньострокового прогнозу в Україні становить від двох до трьох діб, що відповідає мінімально допустимим вимогам настанови ВМО (від 3 до 10 діб) і є на сім діб меншою за можливий рівень.

Ще один напрям діяльності - гідрометеорологічне обслуговування (надання користувачам за плату на договірних засадах гідрометеорологічної та іншої інформації) має значний потенціал для розвитку, що зумовлює необхідність підвищення поінформованості суспільства про можливості національної гідрометеорологічної служби (перелік можливої гідрометеорологічної інформації та сфер її застосування), а також про важливість врахування гідрометеорологічної інформації в практичній діяльності (при плануванні господарської діяльності, упередженні виникнення збитків тощо).

Для підвищення ефективності гідрометеорологічної діяльності необхідна модернізація й переоснащення матеріально-технічної бази гідрометеорологічних організацій та розв'язання питань кадрового забезпечення галузі.

3. Національну гідрометеорологічну службу як систему державних органів, підприємств, установ та організацій, що забезпечують гідрометеорологічну діяльність, фактично складають Український гідрометеорологічний центр ДСНС та підпорядковані йому гідрометеорологічні організації. При цьому у зв'язку з обмеженим фінансуванням ризики втрати кадрового потенціалу, який є основою зазначених установ, а отже і національної гідрометеорологічної служби, зростають з кожним днем.

За останні сім років фактична чисельність працівників УкрГМЦ та гідрометеорологічних організацій зменшилася на 4,4 відс., при цьому 22,9 відс. наявного на кінець 2017 року персоналу вже досягнуло пенсійного віку.

Недостатньою є робота в напрямі підвищення рівня кваліфікації кадрів гідрометеорологічних організацій. Плани підвищення кваліфікації фахівців у 2015 - 2017 роках не виконувалися, упродовж 2017 року навчалося не більше 1,8 відс. персоналу, що не сприяло підвищенню професійного рівня та обізнаності з новітніми технологіями у сфері гідрометеорологічної діяльності. Зазначене призводить до втрати професійних знань, вмінь та навичок працівниками гідрометеорологічних організацій.

Одним із стримуючих факторів оновлення персоналу УкрГМЦ та гідрометеорологічних організацій є збільшення розриву між середньою заробітною платою фахівців з гідрометеорологічної діяльності в системі ДСНС та середньою заробітною платою в Україні.

У I півріччі 2018 року відповідний розрив досяг 3747 грн (середня заробітна плата в Україні становила 8377 грн, а у фахівців з гідрометеорологічної діяльності - 4630 гривень).

Вирішення питань кадрового забезпечення можливе за умови приведення рівня середньої заробітної плати фахівців галузі щонайменше до рівня середньої заробітної плати в Україні.

4. Фактично є незадіяним, як вагоме джерело фінансування діяльності національної гідрометеорологічної служби, спеціальний фонд державного бюджету за КПКВК 1006060 "Гідрометеорологічна діяльність".

При затвердженому Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік"плані за спеціальним фондом за КПКВК 1006060 "Гідрометеорологічна діяльність" у сумі 34480,3 тис. грн, фактичні надходження становили 48993,8 тис. грн, а касові видатки - 39 346,3 тис. гривень.

Водночас частка видатків спеціального фонду державного бюджету в загальному обсязі здійснених розпорядниками бюджетних коштів у 2017 році видатків становила лише 12 відс., тоді як у 2016 році - 13 відс., 2015 році - 26 відсотків.

Такий стан формування та використання спеціального фонду державного бюджету призводить до щорічного зростання навантаження на загальний фонд державного бюджету.

При цьому більшістю розпорядників бюджетних коштів планувався занижений рівень доходів спеціального фонду. Зокрема, Харківським регіональним центром з гідрометеорології при обґрунтуванні розрахунками обсягів власних надходжень до спеціального фонду проекту кошторису на 2017 рік не дотримано вимогу пункту 17 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 N 228, а саме не було враховано повного переліку платних послуг, які надаються бюджетною установою (враховано 6 із 19 видів), унаслідок чого фактичні надходження (3291,9 тис. грн) перевищили заплановані (2011,8 тис. грн) на 1280,1 тис. грн, або в 1,6 рази.

Водночас аудит засвідчив, що у 2017 році виконання кошторисів за видатками спеціального фонду державного бюджету (КПКВК 1006060) забезпечено розпорядниками бюджетних коштів у цілому на рівні 83,5 відс. (нижчі показники мають Хмельницький (41,4 відс.), Волинський (50,2 відс.), Закарпатський (53,2 відс), Івано-Франківський (73,3 відс.), Миколаївський (73,9 відс.), Чернігівський (74,9 відс.), Луганський (75,6 відс.) та Житомирський (79 відс.) обласні центри з гідрометеорології, а також Донецький (57,6 відс.) і Дніпропетровський (74,3 відс.) регіональні центри з гідрометеорології.

У результаті на кінець 2017 року утворився залишок невикористаних коштів спеціального фонду державного бюджету в сумі 9647,5 тис. грн, з яких 7766,9 тис. грн були розподілені, проте не використані, а реалізація запланованих заходів відкладена на наступний бюджетний період, що свідчить про неефективне управління коштами.

5. Система надання гідрометеорологічними організаціями платних послуг та методика визначення їх вартості потребують подальшого удосконалення, оскільки не сприяють наповненню спеціального фонду державного бюджету.

Аудит засвідчив, що окремими бюджетними установами вартість платних послуг встановлювалася на рівні, меншому за економічно обґрунтований. Також аудитом встановлені факти надання гідрометеорологічними організаціями платних послуг безоплатно та без належного обліку.

Так, аудитом встановлено, що за фактично понесених Гідрометеорологічним центром Чорного та Азовського морів витрат у сумі 3053,6 тис. грн вартість укладеного ним договору з Одеським регіональним структурним підрозділом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на 2017 рік становила 2425,8 тис. грн (з ПДВ), яка на 627,8 тис. грн менше економічно обґрунтованої, що спричинило ненадходження вказаних коштів до спеціального фонду державного бюджету.

Підрозділом Вінницького обласного центру з гідрометеорології (авіаційна метеорологічна станція (цивільна) Вінниця) платні послуги із метеорологічного обслуговування повітряних суден цивільної авіації та служб аеродрому комунального підприємства "Аеропорт Вінниця" надавались без економічного обґрунтування їх вартості, а окремі послуги службам аеродрому - безоплатно та без здійснення обліку їх надання.

6. Неналежне фінансове забезпечення Українського гідрометеорологічного центру ДСНС та підпорядкованих йому гідрометеорологічних організацій є одним із чинників впливу на своєчасність та повноту прийняття управлінських рішень учасниками бюджетного процесу, внаслідок чого зростають ризики неефективного використання бюджетних коштів, спрямованих на гідрометеорологічну діяльність, та втрати державного майна, необхідного для її здійснення.

З метою надання оцінки щодо законності, своєчасності й повноти прийняття управлінських рішень учасниками бюджетного процесу та ефективного використання коштів державного бюджету, які спрямовувалися на забезпечення гідрометеорологічної діяльності в системі ДСНС, проведеним аудитом охоплено на рівні відповідального виконавця бюджетної програми (ДСНС) кошти державного бюджету в обсязі 334058,4 тис. грн (100 відс. запланованих видатків) та на рівні бюджетних установ (сім об'єктів контролю) - 155107,9 тис. грн (47,5 відс. фактично використаних коштів).

За результатами аудиту встановлено факти використання бюджетних коштів з недотриманням законодавства - 2777,2 тис. гривень (Український гідрометеорологічний центр ДСНС, Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського, Дніпропетровський, Львівський та Харківський регіональні та Вінницький обласний центр з гідрометеорології).

Аудитом також встановлено окремі факти недотримання законодавства щодо управління об'єктами державної власності на загальну суму 173,6 тис. грн, ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової й бюджетної звітності - 156,6 тис. гривень.

Так, аудитом встановлено, що лише Дніпропетровським регіональним центром з гідрометеорології не здійснено реєстрації речових прав на 17 об'єктів нерухомого майна, наданих йому в оперативне управління. Разом з тим у 20 бюджетних установах не завершено оформлення права користування на 305 земельних ділянок, що створює ризики їх безповоротної втрати.

Зазначене потребує посилення внутрішнього контролю з боку розпорядників бюджетних коштів.

7. Через неналежний стан матеріально-технічного забезпечення державна система гідрометеорологічних спостережень сфери управління ДСНС не відповідає сучасним вимогам і потребує оновлення.

Проведеним аудитом встановлено, що у 2006 - 2015 роках (10 років) видатки розвитку для забезпечення діяльності національної гідрометеорологічної служби Державним бюджетом України взагалі не передбачалися, а 2017 року становили близько 7 відс. потреби.

Як наслідок, на час проведення аудиту мережа наземних метеорологічних спостережень забезпечена автоматизованими системами спостережень на рівні 2 відс. потреби. Щільність мережі пунктів наземних метеорологічних спостережень у гірських районах України є недостатньою, а в акваторії Чорного та Азовського морів такі пункти взагалі відсутні.

Існуюча мережа метеорологічних радіолокаційних спостережень національної гідрометеорологічної служби, яка дозволяє отримувати інформацію про хмарність, опади і пов'язані з ними небезпечні явища погоди, охоплює лише 15 відс. території України.

Систему спостереження за забрудненням навколишнього природного середовища було сформовано 25 - 40 років тому, у зв'язку з чим її технічні можливості є обмеженими, зокрема для імплементації ряду актів права Європейського Союзу в рамках виконання Угоди про асоціацію, що потребує здійснення негайної модернізації та заміни приладів для вимірювання.

Отже, наявна мережа спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища ні за своїм складом, ні за переліком параметрів, що вимірюються, ні за технічним оснащенням не відповідає сучасному рівню, зокрема, вимогам Директиви N 2008/50/ЄС стосовно проведення моніторингу якості атмосферного повітря та Директиви N 2004/107/ЄС щодо концентрації миш'яку, кадмію, ртуті, нікелю і поліциклічних ароматичних вуглеводнів в атмосферному повітрі.

8. Кабінетом Міністрів України, МВС та ДСНС вживалися окремі заходи реагування на рекомендації Рахункової палати, надані за результатами попереднього заходу державного зовнішнього фінансового контролю, у тому числі системного характеру.

Однак вжиті заходи були недостатніми. Зокрема, залишилась нерозробленою Стратегія розвитку гідрометеорологічної діяльності в Україні, не оновлено методичного забезпечення діяльності національної гідрометеорологічної служби, зокрема в частині впровадження галузевих стандартів і прирівняних до них нормативно-правових документів на заміну керівних документів радянського періоду.

Крім того, через недостатність вжитих заходів щодо реалізації рекомендацій, наданих Рахунковою палатою за результатами попереднього заходу державного зовнішнього фінансового контролю, впровадження окремих і нині актуальних рекомендацій не завершено.

За результатами обговорення та на підставі викладеного Рахункова палата вирішила:

1. Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на гідрометеорологічну діяльність, затвердити.

2. Про результати проведеного аудиту поінформувати Верховну Раду України.

3. Відомості про результати аудиту у формі рішення Рахункової палати надіслати Кабінету Міністрів України та рекомендувати:

3.1. З метою підвищення ефективності виконання гідрометеорологічними організаціями законодавчо визначених завдань вжити додаткових заходів щодо збільшення обсягу бюджетних призначень за КПКВК 1006060 "Гідрометеорологічна діяльність", зокрема для здійснення матеріально-технічного переоснащення та приведення рівня середньої заробітної плати фахівців галузі щонайменше до рівня середньої заробітної плати в Україні.

3.2. Доручити МВС вжити заходів щодо:

- розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту рішення стосовно вдосконалення переліку платних послуг, які надаються гідрометеорологічними організаціями;

- забезпечення удосконалення методики визначення вартості платних послуг, що надаються гідрометеорологічними організаціями;

- посилення взаємодії з населенням та іншими споживачами шляхом впровадження методів ідентифікації поширюваної гідрометеорологічної інформації (ідентифікації джерела інформації);

- удосконалення методичного забезпечення діяльності національної гідрометеорологічної служби, зокрема в частині впровадження галузевих стандартів і прирівняних до них нормативних документів, на заміну керівних документів радянського періоду;

- забезпечити виконання рекомендації Рахункової палати з узгодження норм Бюджетного кодексу України (частина 9 статті 13) і статті 22 Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність" щодо створення органами державної влади позабюджетних фондів.

4. Рішення Рахункової палати та Звіт про результати аудиту надіслати Міністерству внутрішніх справ України та рекомендувати розробити і подати на розгляд Кабінету Міністрів України Стратегію розвитку гідрометеорологічної діяльності в Україні, яка має передбачати удосконалення державної системи гідрометеорологічних спостережень та її мережі, а також проект Державної цільової програми з матеріально-технічного забезпечення діяльності національної гідрометеорологічної служби, яка повинна передбачати подальше удосконалення законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення цієї діяльності із визначенням дієвих джерел фінансування та їх обсягів (у тому числі підходи та принципи державно-приватного партнерства), одночасно з пропозицією стосовно внесення змін до Заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 N 710, стосовно зняття заборони на підготовку такої державної цільової програми.

5. Рішення Рахункової палати та Звіт про результати аудиту надіслати Державній службі України з надзвичайних ситуацій та рекомендувати вжити заходів щодо:

- збільшення обсягів фінансування підвищення кваліфікації працівників гідрометеорологічних організацій, підпорядкованих ДСНС, а також посилення контролю за повнотою виконання планів з підвищення кваліфікації персоналу;

- посилення контролю за якістю обґрунтовуючих розрахунків до проектів кошторисів, підготовлених гідрометеорологічними організаціями (розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня), зокрема щодо формування дохідної частини спеціального фонду державного бюджету та обсягів споживання товарів, робіт і послуг;

- вдосконалення системи внутрішнього контролю, у частині поточного нагляду за повнотою виконання гідрометеорологічними організаціями кошторисів;

- забезпечення дієвого контролю за розширенням спектра спеціалізованих гідрометеорологічних послуг, у тому числі на платній основі;

- прискорення вирішення питань, які створюють ризики для стабільного функціонування гідрометеорологічних організацій, зокрема оформлення речових прав на нерухоме майно, яке перебуває у їх віданні;

- затвердження плану заходів з усунення виявлених аудитом порушень і недоліків, а також інформування Рахункової палати про заплановані та вжиті у зв'язку з цим заходи.

6. Рішення Рахункової палати та Звіт про результати аудиту оприлюднити на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Рахункової палати Богуна В. П.




Голова Рахункової палати

В. В. Пацкан


http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN049771.html