Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта
Державна регуляторна служба України відповідно до
Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянула проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів і Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів" (далі - проект постанови), а також документи, що додаються до нього, подані листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.07.2019 N 37-13-7/16073.
За результатами проведеного аналізу проекту постанови та відповідного аналізу регуляторного впливу на відповідність вимогам
статей 4,
5,
8 і
9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) встановлено:
проектом постанови пропонується затвердити зміни до
Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів і
Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.
Однак проект постанови не може бути погоджений у запропонованій редакції з огляду на таке.
Згідно з вимогами
статті 1 Закону документом, який містить обґрунтування необхідності державного регулювання шляхом прийняття регуляторного акта, аналіз впливу, який справлятиме регуляторний акт на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави, а також обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики - є Аналіз регуляторного впливу (далі - АРВ).
У даному випадку наданий розробником АРВ до проекту постанови містить формальний опис запропонованого ним регулювання, не є інформативним та не відповідає вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1151) (далі - Методика).
Відповідно до
пункту 13 Методики результати проведення АРВ викладаються письмово згідно з
додатком 1 до цієї Методики.
1. Так, у розділі I "Визначення проблеми" АРВ згідно з вимогами
Методики розробник повинен чітко визначити проблему, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання, визначити причини її виникнення, оцінити важливість зазначеної проблеми, зокрема навести дані у цифровому чи кількісному вимірі, що доводять факт існування проблеми і характеризують її масштаб, визначити основні групи, на які вона справляє вплив, а також обґрунтувати, чому проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів та діючих регуляторних актів.
Разом з тим в АРВ до проекту постанови розробником наголошено на необхідності зміни існуючого правового регулювання господарських та адміністративних відносин у зв'язку з його недосконалістю. Однак ним не зазначено практичних аспектів проблем, які виникають при існуючому регулюванні та потребують вдосконалення. При цьому при визначенні проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання, розробник обмежився лише текстовим описом проблеми. Не наведено жодних даних у числовій формі, які б обґрунтовували наявність проблеми, її масштаб та важливість, а також не охарактеризовано та не оцінено сфери, на яких проблема має найбільший негативний вплив.
Зазначене не відповідає вимогам
статті 4 Закону, зокрема принципу доцільності - оскільки розробником не доведена наявність проблеми, що потребує державного втручання, та не обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою її вирішення.
2. У розділі II "Цілі державного регулювання" АРВ розробник повинен чітко визначити мету державного регулювання, що має бути безпосередньо пов'язана з розв'язанням проблеми.
Натомість у цьому розділі зазначено, що головною ціллю прийняття проекту постанови є приведення
Технічного регламенту затвердження типу у відповідність до Директиви 2003/37/ЄС та урегулювання проблемних питань, зазначених в розділі I цього Аналізу регуляторного впливу, що досягається доповненням наявними в зазначеній Директиві додатками та уточненням окремих положень, зокрема щодо терміну дії сертифіката затвердження типу та кількості документів, які надаються під час реєстрації.
Проте задекларовані розробником цілі державного регулювання є формальними, абстрактними та не вимірюваними. Зокрема, розробником не визначено індикаторів зменшення масштабів проблеми, що характеризувало б досягнення мети регулювання.
Таким чином, розробником порушено принцип адекватності, оскільки належним чином не обґрунтовано, наскільки така форма державного регулювання відповідає вирішенню існуючої проблеми.
3. У розділі III "Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей" розробник повинен визначити всі можливі альтернативні способи вирішення існуючої проблеми та оцінити вигоди і витрати держави, населення та суб'єктів господарювання від застосування кожного з них.
Проте оцінка впливу на сферу інтересів держави та громадян, результати якої надані у пунктах 2.1 і 2.2 даного розділу АРВ, здійснена недостатньо інформативно з формальним описом загальних процесів та за відсутності статистичних даних, які б підтверджували визначені розробником твердження.
Також проведена розробником оцінка впливу на сферу інтересів суб'єктів господарювання не дозволяє встановити реальний вплив запропонованого проектом постанови регулювання на таких суб'єктів. Розробником не надано економічних розрахунків, зокрема, щодо затрат суб'єктами господарювання часу і коштів на процедури, що передбачені проектом постанови, що у свою чергу не дозволяє перевірити їх достовірність та інформативність.
Зазначене не дозволить в подальшому об'єктивно оцінити, наскільки обраний розробником спосіб державного втручання відповідає проблемі, що потребує врегулювання, та наскільки його застосування буде ефективним для її вирішення.
4. У зв'язку з неналежним опрацюванням попередніх розділів АРВ у розділі IV "Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей" розробником не доведено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей, не проаналізовані причини відмови від застосування того чи іншого способу та аргументи на користь обраного, що є порушенням принципу ефективності - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави.
5. У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізму дії запропонованого регулювання з урахуванням основних бізнес-процесів, які потрібно буде забезпечити суб'єктам господарювання для реалізації його вимог. При цьому розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто яким чином будуть діяти норми проекту постанови та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності.
6. За даними, наведеними розробником, у сфері дії проекту постанови, господарську діяльність здійснює 47 суб'єктів малого підприємництва, що складає понад 10 % у загальній кількості суб'єктів господарювання, на яких поширюється регулювання. Зважаючи на це, розробник на виконання вимог
пункту 8 Методики у розділі VI АРВ "Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги" повинен був забезпечити проведення
М-Тесту.
Однак в АРВ до проекту постанови М-Тест згідно з
додатком 4 до Методики не проведено, що не дозволяє вимірній вплив регулювання на суб'єктів малого підприємництва, не оцінені витрати, які вони понесуть внаслідок провадження регулювання, що, як наслідок, унеможливлює визначення необхідності вирівнювання питомої вартості навантаження між суб'єктами великого, середнього та малого підприємництва шляхом запровадження компенсаторних механізмів для суб'єктів малого підприємництва.
7. Розділ VIII АРВ "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" заповнено з порушенням вимог
пункту 10 Методики. Так, розробником, окрім основних показників, що характеризують результативність регуляторного акта, наведено лише два додаткових показники результативності регуляторного акта.
Зазначене є порушенням вимог
Методики, яка передбачає що слід визначити не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта та які підлягають контролю (відстеження результативності).
Крім того, розробником не наведено прогнозних показників результативності дії регуляторного акта у кількісному виразі.
Порушення розробником вимог
Закону та
Методики в частині визначення показників результативності та заходів з проведення відстеження результативності регуляторного акта не дозволить у подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як передбачено
статтею 10 Закону.
Крім того,
статтею 7 Закону встановлені вимоги щодо затвердження і оприлюднення регуляторними органами планів діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік до 15 грудня поточного року.
Такий план діяльності повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.
При цьому згідно з частиною четвертою
статті 7 Закону, якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
Такі зміни до плану діяльності також підлягають обов'язковому оприлюдненню не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.
Однак під час попереднього розгляду з'ясовано, що проект постанови не внесений до Плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів у Міністерстві аграрної політики та продовольства України на 2019 рік у порядку, передбаченому
статтею 7 Закону. Зазначене порушує один з ключових принципів державної регуляторної політики - принцип прозорості та врахування громадської думки.
Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду положень проекту постанови та аналізу його регуляторного впливу встановлено, що даний проект постанови розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики - доцільності, адекватності, ефективності, збалансованості, передбачуваності, прозорості та врахування громадської думки, визначених
статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а також вимог
статті 8 цього Закону в частині підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої
постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (зі змінами).
Ураховуючи вищенаведене, керуючись частиною четвертою
статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державна регуляторна служба України вирішила:
відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів і Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів".
Голова Державної
регуляторної служби України
К. Ляпіна