ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

05 листопада 2019

Під загрозою унікальні ліси: The New York Times написала про скандальний проект Коломойського в Карпатах

На території гірського масиву Свидовець в українських Карпатах (Закарпатська область) можуть побудувати мега-курорт. Проєкт пов'язують із бізнесменом Ігорем Коломойським.

Статтю про це опублікувала американська газета The New York Times. Як стверджує автор, журналіст Ендрю Хіггінс, робота із просування ідеї будівництва гірськолижного туристичного курорту активізувалася після повернення Коломойського в Україну.

Зокрема, активісти звернули увагу на початок у регіоні дорожніх робіт, які чиновники називають частиною регулярного ремонту.



Свидовець

НОВИНИ
Вирубку лісів заборонять: монобільшість взялася за порятунок Карпат

"Однак противники зайшовшого в глухий кут проєкту гірськолижного курорту в цьому районі бачать перші конкретні ознаки того, що завдяки відродженому впливу Коломойського один із найбільш тендітних, незайманих і важкодоступних районів Європи знаходиться під загрозою", – сказано в тексті.

"Свидовець – це тест для нового президента України: чи є він незалежним чи знаходиться під контролем Ігоря Коломойського", – зазначила в коментарі New York Times екоактівістка, засновниця руху Free Svydovets Ірис Дель Соль.

Журналісти додали, що керівник гірськолижного курорту "Буковель" Олександр Шевченко, давній бізнес-партнер Коломойського, спростував можливі зв'язки бізнесмена з будівництвом на Свидовці. Він сказав, що це тільки "чутки" і "казки".


Стаття The New York Times

НОВИНИ
У Карпатах прогнозують землетрус: геолог розповів подробиці

Однак, Коломойський є одним із засновників ТОВ "Скорзонера", на прохання якого Рахівська та Тячівська районні адміністрації розробляли детальні плани території мега-курорту на Свидовці.

New York Times посилається також на лист від ТОВ "Скорзонера", адресований районній адміністрації з розробки проекту та запевненнями про наміри реалізувати "видатний туристичний проект".

У статті йдеться також про природну цінність Свидовця. Зокрема, кандидат біологічних наук Богдан Проць заявив про унікальність території і важливість її збереження не тільки для України, але і для сусідніх держав, оскільки територія впливає на рівень води і на її якість у річці Тиса – притоці Дунаю.



The New York Times

Крім великої кількості червонокнижних рослин, поблизу території, де планується будівництво, розміщені букові ліси Карпат – об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Еколог, керівник ГО "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук у розмові з журналістами висловила думку про те, що в ідеї забудови Свидовця – приховані плани власників "Буковеля" отримати контроль над водними запасами гірського масиву, оскільки курорт у Поляниці вже має серйозні проблеми з водою.

Йдеться і про те, що місцеві жителі висловлюють стурбованість відсутністю повної інформації про можливе будівництво. У 2017 році був поданий позов, зараз справа щодо Свидовцю знаходиться у Верховному Суді України.

Житель села Лопухово Валерій Павлюк, один із позивачів, стверджує, що після публічного висловлювання проти будівництва і початку судового процесу, він відчув на собі "помсту" з боку влади.

НОВИНИ
Обігнали Африку і Південну Америку: Україну назвали "рекордсменом" зі знищення та вивезення лісів

Його бізнес нібито опинився під прицілом із боку різних держструктур, зокрема, екоінспекції. "Вони просто хотіли мене налякати", – сказав журналістам Павлюк.

Зі всого боку голова сільської ради Чорної Тиси Іван Павлючки вважає, що "якщо цього проекту не буде, то тут не буде нічого: ні нових доріг, ні нових шкіл, ні робочих місць".

Вчений Богдан Проць додав, що розуміє зацікавленість сільського голови в економічних перспективах, але підкреслив, що місцевим жителям "продають купюру".

"Для Коломойського це просто іграшка. Він не дуже цікавиться розвитком гірськолижного курорту. Він просто хоче показати свій вплив", – припустив він.



Ігор Коломойський
Delo.ua

Як писав OBOZREVATEL, у 2018 році представники організації Free Svydovets, Bruno Manser Fonds, Forum civique européen і Європейського кооперативу Longo Maі звернулися в українське посольство в Швейцарії (м. Берн) і передали послу офіційне звернення про захист Карпатських лісів через можливе будівництво поблизу гірського хребта Свидовець.

Раніше активісти забили на сполох через те, що в Закарпатській області в Рахівському районі хочуть вирубати 14 тис. га лісу, щоб побудувати туристичний комплекс.

05 листопада 2019, 22:49

Після скорочення держслужбовці мають іти у приватний сектор, – експерт


Держслужбовців після звільнення перевчатимуть / ua.news

Скорочення працівників районних державних адміністрацій (РДА) – лише частина адмінреформи, яка триває в Україні.

В найближчому майбутньому РДА взагалі ліквідують. Також децентралізація передбачає скорочення кількості державних службовців. Про це розповів 24 каналу член ради Реанімаційного пакету реформ Тарас Шевченко.

Реформування РДА напряму пов’язане з питанням децентралізації, зазначає експерт.

Все більше владних повноважень переходять на місця – об’єднаним територіальним громадам та містам. Відповідно для адміністрацій лишається все менше повноважень,
– зазначає Тарас Шевченко.

Читайте також: Дива не буде. Українці ще довго ходитимуть по пустелі

В уряді планують, що на зміну РДА прийдуть префектури, які не матимуть управлінських повноважень, а лише контролюватимуть дії органів місцевого самоврядування.

Також Тарас Шевченко пояснив, що людям, які підпадуть під скорочення, варто думати про приватний сектор, а держава цьому сприятиме. Зокрема Кабмін планує організувати для таких людей курси для підвищення кваліфікації.

Людям, які підпадуть під скорочення, можуть запропонувати іншу державну роботу. Але держава поступово зменшує сферу свого втручання у суспільство, а це означає, що люди перш за все мають іти у приватний сектор – працювати у приватних фірмах або створювати свої. Кількість державних службовців в Україні з роками зменшуватиметься,
– підкреслив Шевченко.

Детальніше про скорочення й реорганізацію в системі управління читайте в статті "Болюче, але необхідне: чому скорочують працівників РДА?"

23:04, сьогодні 

В Україні стартує чергова хвиля безтермінової екологічної акції «Посади дерево миру»

6 листопада 2019 року стартує чергова, сьома хвиля безтермінової екологічної акції «Посади дерево миру».


Метою акції є привернути увагу до катастрофічних соціально-екологічних наслідків війни на Сході країни, об’єднати людей у їх стремлінні та молитві за мир, спонукати до бережливого ставлення до навколишнього середовища, збереження та примноження природної спадщини, сприяти формуванню екологічної свідомості та патріотизму, прагнення берегти рідну природу і країну.

Починаючи з 2016 р., у рамках екологічної акції було висаджено сотні тисяч декоративних та плодових дерев по всій країні. Разом з тим, уже незабаром, напередодні Нового року та Різдва Христового, в Україні зрубають, навіть за найбільш скромними підрахунками, понад мільйон хвойних дерев (більшість з яких – браконьєрським способом).

Гідною альтернативою зрубаним ялинкам можуть стати хвойні дерева, висаджені в наших містах та селах, зокрема біля навчальних закладів та храмів. Ці дерева у свято Життя – Різдво Христове – залишатимуться символом відновлення чистоти навколишнього світу і стануть живим свідченням нашої екологічної свідомості та любові до рідного краю.

Закликаємо духовенство, вірних і всіх людей доброї волі до цієї безтермінової екологічної акції та інших діл милосердя до Божого створіння. Сподіваємось також на підтримку органів влади та державних природоохоронних інституцій.


Довідково:
Нагадаємо, що екологічна акція «Посади дерево миру» стартувала в Україні за ініціативи Бюро з питань екології Української Греко-Католицької Церкви 5 листопада 2016 року, напередодні Міжнародного дня попередження експлуатації навколишнього середовища під час війни і воєнних конфліктів, та була підтримана Мінприроди.

До акції також приєдналися національні природні парки та заповідники, місцеві органи влади та представники різних церков та релігій. Навіть за найбільш скромними підрахунками в рамках акції вже було висаджено сотні тисяч декоративних та плодових дерев в тисячах населених пунктів по всій країні.

На регіональному рівні ініціативу координують єпархіальні та екзархальні референти Бюро УГКЦ з питань екології.

Вівторок, 05 листопада 2019, 11:28

6 главных деревьев, которые помогут выжить в лесу

Заблудиться в лесу может каждый. По счастью, достаточно знать правильные деревья, чтобы обеспечить себя и едой и кровом на долгое время. Вот шесть главных пород дерева, каждое из которых обеспечит вас всем необходимым в сложной ситуации.


Белая береза
Имеет ли смысл описывать березу? Это дерево, которое стало чуть ли не символом русской души, является одним из самых полезных из всех, что вы встретите в лесу. Сок белой березы спасет от жажды — его даже не нужно очищать. Из коры дерева можно сделать прочные контейнеры или использовать ее в качестве растопки. Нагрев кору, вы сможете добыть из нее смолу, которая пригодится в качестве скрепляющего материала.


Сосна
Сосновые шишки могут стать настоящим спасением заблудившемуся в хвойном лесу. Известны случаи, когда люди проводили недели на этом скудном, но питательном пайке. Свежие сосновые иголки лучше заварить на костре: такой чай весьма богат витамином С. Это особенно полезно тем, кто умудрился заблудиться в зимнем лесу. Сосновые ветки — чуть ли не лучший материал для строительства шалаша или простого навеса. Их же можно превратить в удобную постель, надежно экранирующую от холода земли.


Ива
Если вы встретили иву, знайте: рядом протекает ручей. Эти влаголюбивые деревья не раз выручали отчаявшихся путешественников. Кора ивы содержит салицин, ближайший родственник салициловой кислоты. Этот природный аналог аспирина прекрасно помогает не только против головной боли, но и против различных воспалений. Готовить кору не нужно — достаточно ее просто пожевать и проглотить сок.


Клен
Клен нужно искать молодой. Отличить дерево можно по гладкой, светло-серебристой коре. Семена клена вполне годятся в пищу — лучше будет их отварить, но, если такой возможности нет, то можно есть и сырыми. Листья дерева спасут от голода и жажды одновременно: вкусными их не назовешь, но за отсутствием альтернативы салат из клена будет отличной трапезой. Гибкие ветки дерева можно превратить в вертел, сплести из них корзину или сделать легкую стрелу.


Дуб
Этот лесной патриарх сможет в одиночку спасти вас и от голода, и от непогоды. Вопреки распространенному мнению, желуди дуба вполне годятся в пищу — нужно только выщелочить из них дубильную кислоту. Сделать это можно путем простого кипячения. Обработанные желуди годятся на муку, ими можно приманивать мелких животных, белок, например. Из древесины дуба можно сделать древко топора и собрать каркас надежного шалаша, а полученная из желудей дубильная кислота отлично работает в качестве антисептика и противодиарейного средства.



Липа
Обыкновенную липу можно встретить практически на всей территории Европы и Северной Америки. Листьями дерева можно утолить голод, из ее коры получаются отличные, крепкие веревки. Древесина воспламеняется очень легко: даже если у вас кончились спички, то добыть огонь трением не составит никакого труда. Внутренняя часть коры липы съедобная, готовить ее не нужно — достаточно будет просто соскрести ножом.

Як відрізнити законну і незаконну вирубку лісу можна дізнатися на тренінгу


ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” запрошує громадських активістів та представників ЗМІ до участі у практичному навчанні “Громадський контроль лісового господарства”

📌Під час навчання Ви дізнаєтесь:

✔️як відрізнити незаконну рубку від законної;
✔️до кого звертатись у випадку порушень, та як їх правильно зафіксувати;
✔️як визначити лісокористувача та контролювати його діяльність;
✔️як дізнатися, де заплановані вирубки;
✔️як впливати на прийняття рішень щодо місць та обсягів проведення рубок;
✔️як повинна проводитись рубка згідно правил;
✔️як зберегти виявити і зберегти особливо цінний ліс;
✔️як створити природно-заповідну територію .

📌Для кого?

✅Для громадських активістів. Якщо Ви:
активно займаєтеся питаннями збереження лісу;
відчуваєте брак знань у цій галузі;
плануєте використовувати отримані знання для збереження лісових територій.

✅Для представників ЗМІ. Якщо Ви:
пишете на лісову тематику та плануєте і надалі висвітлювати питання збереження лісів і сталого розвитку лісового господарства.

📌Мета навчання

Тренінг “Громадський контроль лісового господарства” проводиться з метою залучення громадськості до контролю у лісовій галузі, покращення співпраці із працівниками лісового господарства, та поширення знань про збереження лісових екосистем.

📌Де? Коли?

Навчання відбудеться 15-16 листопада у м. Золочів, Львівської обл.

📌Як стати учасником?

Щоб стати учасником навчання, заповніть форму: http://bit.ly/2ppEqf6
Ми повідомимо Вас про результати розгляду вашої заявки у найкоротші терміни.

📌Скільки це коштує?

Участь у навчанні є безкоштовною. Ми також забезпечуємо проживання і харчування під час навчання, а також повертаємо вартість проїзду залізницею або автобусом.

📌Чого ми очікуємо від учасників?

Наша мета – збереження лісів та стале використання лісових ресурсів шляхом посилення громадського контролю у лісовій галузі, залучення громадськості до охорони лісів. Від учасників ми очікуємо активної участі у навчанні та подальшої роботи у напрямку громадського контролю лісової галузі та збереження лісів.

📌Про організаторів

Організатором тренінгу є ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” за підтримки Фонду Вітлі https://whitleyaward.org/

20:40, листопада 5, 2019 Автор: zdolbunivcity 

У майстерні бондаря: як на Ківерцівщині з вісімдесятирічних дубів виготовляють барильця. ФОТО



Вже у третьому поколінні чоловіки родини Шнитів власноруч виготовляють дубові бочки. Ремесло має назву бондарство і є рідкісним не тільки на Волині, а й у цілій Україні.

Проживають і працюють Шнити у селі Городище Ківерцівського району Волинської області. Наймолодший бондар у сім’ї – Іван. Йому 30 і цим ремеслом він займається вже сім років. До 23 років про бочки навіть і не думав – хотів стати музикантом. А коли зрозумів, що музика не для нього – повернувся додому, у майстерню батька.

Цікаво, що і тато Івана – Микола Шнит – теж не одразу вирішив займатись бондарством, тільки його батько (дід Івана) наполягав на цьому і чоловік підкорився. Зараз обидвоє оглядаються назад і радіють з того, що доля все-таки навернула їх до цієї професії.



Іван Шнит



Микола Шнит


Іван зустрічає нас на подвір’ї та одразу запрошує в майстерню, де поетапно розповідає і показує процес виготовлення бочок.

Найперше і головне тут – вибір правильного матеріалу. Дуб потрібно обирати «бондарний», якому не менше 80 років. Потім із деревини роблять заготовки – невеликі дерев’яні клепки, з яких в майбутньому складуть бочку. Щоб заготовка була якісною та ідеально піддавалась подальшій обробці, вона має просохнути у природніх умовах – на сонці та відкритому повітрі. Цей процес займає мінімум півтора року.



Так виглядають заготовки на бочку


Після сушки дерево вигинають під впливом пари та вогню, роблять таким, що буде згинатись для бочки. Так у дитинстві робили лижі, сміється Іван. Далі клепки стягують металевими обручами – спочатку з однієї сторони, потім з другої. Під час складання їх знову пропарюють та випалюють для того, щоб деревина була більш еластичною і заготовки щільно прилягали одна до одної, не залишаючи жодних шпаринок.

Це дуже важливо, адже у процесі виробництва не використовують жодних клеїв чи хімічних додатків, а надійність барильця безпосередньо залежить від точності прорахунків майстра.


Стягнені лише з одного боку заготовки



На півдорозі до готових бочок


Стягнення – найскладніший і найбільш непередбачуваний процес. Часто заготовки просто не витримують і тріскають, і все потрібно починати з початку. Інколи з десяти бочок зіпсується лише одна, а інколи – п’ять. Дуже важливою тут є структура дуба, навіть коли клепки зробили із деревини, яка була ближчою до верхів’я – вони стають крихкими.

«З бондаря столяр може вийти, а з столяра бондар – ні», – наголошує Іван Шнит.

У цій роботі потрібно не тільки вправно працювати руками, підбирати матеріал, а ще й проводити детальні обчислення для кожного виробу. Хоч на вигляд бочки однакові, але для кожної з них бондар застосовує різні розрахунки, всі вироби чимось відрізняються, а одне барильце може мати клепки із 5 – 10 дубів.

Після стягнення на краю виробу роблять втору – місце для встановлення дна. Для цього сторону, на якій має бути денце, звільняють від обручів, припасовують дно у втору і стягують бочку знову.


Металеві обручі для стягнення заготовок






Згодом барильце пропалюють зсередини, чистять та шліфують, роблять підставку та краник, також власноруч. Краник виготовляють із коркового дерева, щоб деталь не набрякала від вологості. Деякі вироби покривають лаком – це вже за бажанням замовника, так вони довше зберігають вигляд, не темніють від впливу зовнішніх чинників.


Тут майстри виготовляють краники для бочок



Інструменти бондаря


Весь процес забирає багато часу, загалом, у місяць вдається виготовити не більше тридцяти бочок. Ціна п’ятилітрового барильця – 900 гривень, 700 з них іде на матеріали.

Менші бочки зазвичай купують для зберігання міцного алкоголю. У них напій втрачає запах спирту, набуває більш насиченого кольору. Дерево дає дихати напою, стверджує Іван.

Головне для майстра – це якість його виробів та авторитет. Чоловік робить на совість, бо ж підприємство зовсім маленьке і живе воно з того, що покупці залишаються задоволені і радять виробника іншим.


У лівій руці бочка, стягнена із обох боків



Готові, ще не полаковані, бочки





Іванна МАСЯК
ФОТО Олесі САЄНКО

На підпис президенту передали закон про вирубку лісів у Карпатах


Документ вже підписав глава парламенту Дмитро Разумков.

Законопроєкт про введення заборони на суцільну вирубку лісів у Карпатах проходить останній етап перед остаточним затвердженням – його передали на підпис президенту України Володимиру Зеленському.

Про це йдеться на сайті ВРУ.

Зазначається, що закон “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах у ялицево-букових лісах Карпатського регіону” був прийнятий у 2000 році. Ним вводився мораторій на 10 років, що давало право на проведення суцільних рубок головного користування у ялицево-букових лісах на крутих схилах Карпат.

Вже у 2011 році цей мораторій перестав діяти, і проведення суцільних рубок ялицево-букових лісів знову стало можливим.

Ряд змін, які були цього разу внесені до закону, встановлюють заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових деревостанів, суцільних рубок головного користування та будь-яких інших суцільних вирубок у високогірних лісах, у лісах в лавинонебезпечних та селеопасних басейнах і на берегозахисних ділянках лісу в Карпатському регіоні України, крім розробки суцільних вітровалів, а також пошкоджених хворобами та шкідниками насаджень.

Нагадаємо, парламент схвалив в другому читанні проект закону щодо введення заборони на суцільну вирубку лісів на гірських схилах Карпатського регіону.

05.11.2019 | 19:53

$100 тисяч хабара для НАБУ: голова держлісгоспу відкупився від СІЗО п'ятьма мільйонами



За голову Гутянського лісгоспу Віктора Сису, якого затримали за підозрою у дачі 100 тисяч доларів хабара старшому детективу Національного антикорупційного бюро, внесли заставу у 5 мільйонів гривень, і він вийшов з СІЗО.

Джерело: речник Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис у коментарі УП, джерела УП

"За директора одного з держпідприємств у Харківській області, підозрюваного у пропозиції хабара детективу НАБУ, вчора внесли заставу. Наразі підозрюваний уже вийшов із СІЗО", – йдеться в повідомленні.

2 листопада Вищий антикорупційний суд України заарештував Сису з альтернативою застави в розмірі 2,6 тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб (або 4 мільйони 994 тисяч 600 гривень). Заставу вніс родич.

Наразі Сиса зобов'язаний носити електронний браслет і виконувати низку інших покладених на нього зобов’язань – не залишати населений пункт, де проживає, прибувати на всі виклики до суду тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заарештували директора держлісгоспу: пропонуаав детективу НАБУ 100 тисяч доларів

Передісторія від "УП":

31 жовтня НАБУ повідомило, що затримали директора одного з держпідприємств у Харківській області, який запропонував та дав старшому детективу бюро хабар у 100 тисяч доларів.

Нардеп від партії "Слуга народу" Олексій Кучер написав у Facebook, що за хабар у $100 тисяч затримали директора Гутянського лісгоспу Віктора Сису.

У липні президент Володимир Зеленський провів на Харківщині екстрену нараду щодо вирубки лісів. Тоді він заявив, що незаконні вирубки на Харківщині контролює директор Гутянського лісгоспу Віктор Сиса. Голова держави зателефонував Сисі й попросив зайти в Офіс президента.

Система фінансування лісового господарства потребує перегляду, заявив Ніколаєв



Механізм розподілу субвенцій регіонам на лісове господарство потребує перегляду, сказав глава Комітету Держдуми з природних ресурсів Микола Ніколаєв на парламентських слуханнях з порятунку лісового фонду.

За його словами, це питання піднімали регіони в рамках Національного лісового форуму. Система розподілу субвенцій на ведення лісового господарства нікуди не годиться, вважає парламентарій. Він підкреслив, що на це звертала увагу і Рахункова палата.

ЧИТАЙТЕ ПО ТЕМІ  
Ніколаєв запропонував змінити методику розподілу субвенцій регіонам на лісовий фонд

«Різниця фінансування за деякими повноваженнями в регіонах досягає 800 разів, і часто це робиться не на користь лісових регіонів», - сказав Ніколаєв.

Витрати на охорону лісу і протипожежні заходи розраховуються на один гектар лісу за методикою Рослесхоза, яка містить регіональні коефіцієнти, розповів він. При цьому виходить, що лісові регіони, в яких щорічно горять ліси, отримують менше, ніж ті, де площа лісових насаджень набагато менше, зазначив депутат.

Наприклад, в Якутії, де площа захисних лісів 127 млн ​​гектарів, витрати на здійснення заходів протипожежної безпеки на один гектар складають 1 рубль 87 копійок, а в Астраханській області, де захисні ліси ростуть на території 0,19 га, - 93 рубля 70 копійок на гектар, вказав Ніколаїв.

ФОТО: ПРЕС-СЛУЖБА ДЕРЖАВНОЇ ДУМИ

Що вбиває природу України: нові горизонти нелегальної лісозаготівлі і корупції




Україна обороняється на двох фронтах. Перший – утримує навалу з боку країни-агресора на сході своїх кордонів, зіткнувшись з російською агресією. Другий, в самісінькому центрі держави, де триває боротьба з однією з найгірших проявів корупції серед пострадянських держав.

Українські ліси стали полем, на якому відбувається одна з найбільших битв у другій війні, — такими є висновки у дослідженні Earthsight, які свідчать про співучасть національних урядів ЄС та найбільших у світі лісопереробних підприємств у корупційній кризі в лісовій галузі України.

Причетні до корупції: дослідження Earthsight

Протягом останніх двох років Earthsight, яка займається вивченням проблем незаконної вирубки лісів у світі, розслідувала нелегальну лісозаготівлю та корупцію у сфері лісоматеріалів в Україні й відстежувала зв’язки із закордонними ринками.

Отримані результати дослідження вказують на те, що галузь поринула в незаконність, з найсерйознішими проблемами, пов’язаними з корупцією серед державних підприємств, які займаються здебільшого лісозаготівлею, і їх керівництвом в агентстві лісових ресурсів.

В матеріалах дослідження наголошується, що всі лісозаготівельні роботи в Україні здійснюються безпосередньо урядом через державні лісогосподарські підприємства, здебільшого під егідою Державного агентства лісових ресурсів України.

Хоча вони прагнуть схарактеризувати ситуацію як підпільну злочинну діяльність, що проводиться окремими представниками суспільства і в досить обмеженому масштабі, реальність така, що переважна більшість незаконної заготівлі в Україні також здійснюється самими лісогосподарськими установами, наголошують в Earthsight.

Отримані дані свідчать про те, що сотні державних лісогосподарських підприємств України беруть участь в систематичному, навмисному порушенні широкого кола правил під час лісозаготівлі.

Немає нічого більш руйнівного, ніж незаконна «санітарна рубка», адже 60 відсотків рубок відбувається за межами цих обмежень, найчастіше у формі «санітарної рубки», яку виправдовують необхідністю запобігання поширенню хвороб.

Дослідження 18 лісозаготівельних ділянок в чотирьох найбільших лісозаготівельних регіонах, проведене на замовлення Earthsight, показало, що від 67 до 78 відсотків рубок є невиправданими, а відтак, незаконними.

Якщо отриманий результат екстраполювати на національний рівень, виходить, що незаконна санітарна вирубка становить на даний момент 38-44 відсотки загального виробництва та експорту.

Польові дослідження Earthsight також показали поширення інших видів порушень правил лісозаготівлі державними органами.

Корупція, як алгоритм злочину

Алгоритм, за допомогою якого деревина, що надходить на ринок від державних підприємств, характеризується систематичними випадками корупції.

Вищі посадові особи в столиці особисто скеровують продажі колод найбільшим закордонним покупцям в порушення правил. Колишній голова лісового агентства обвинувачується в тому, що вивів понад 30 мільйонів євро від таких продажів у свої руки через складну мережу офшорних компаній протягом 2011- 2014 років.

Фірми зобов’язували робити такі платежі для отримання доступу до української деревини, і в обмін отримували знижки на покупку колод і пиломатеріалів з лісгоспів.

Згідно з оцінками, приблизно 12 000 неліцензованих лісопильних заводів обробляють цю деревину головним чином для експорту. В результаті експорт пиломатеріалів перевищує легальне виробництво всієї країни на 75 відсотків: щорічно експортується незаконно отриманих пиломатеріалів на 1,2 мільйона кубічних метрів.

Корупція на місцевому рівні щодо продажу деревини для внутрішнього перероблення, тим часом, годує зростальну «тіньову деревообробку» в понад 12 000 незаконних тартаків.

Причетність ділків із ЄС: ліс та бурштин

В матеріалах Earthsight наголошується, що ЄС, без сумніву, є найбільшим місцем експорту української деревини, та становить 70% від загального обсягу. Закупівлі ЄС різко зростають, досягнувши 1 млрд. євро у 2017 році.

Отримані дані свідчать, що щонайменше 40% цього лісу було заготовлено або продано незаконно, за допомогою корупційних дій. Дані також демонструють, що Україна — це найбільший постачальник деревини високого ризику в ЄС з обсягами, що перевищують всі тропічні країни Латинської Америки, Африки та Південної Азії разом взятих.

Earthsight виявив, що дочірня компанія Schweighofer Group, яка займалася більшою частиною цих постачань до 2016 року, безпосередньо замішана в кримінальній справі проти колишнього начальника Державного агентства лісових ресурсів Сівця. Досудове розслідування, проведене українськими прокурорами, показало, що це одна з чотирьох фірм, які колективно заплатили понад 13 мільйонів євро за фіктивні «маркетингові» послуги офшорним компаніям, контрольованим колишнім очільником та його дружиною.

Schweighofer далеко не єдиний великий покупець з ЄС, чиє ім’я виникає в справах про незаконну деревину в українських судах. Румунське дочірнє підприємство компанії JAF Group, лідер гуртової торгівлі деревиною в Центральній Європі, пов’язане з одним із найбільших в Україні випадків незаконного експорту деревини, що стався у Львівській області у 2016 році, коли корумповані чиновники допомогли відмити незаконні пиломатеріали. Судові документи підтверджують факт постачання деревини для JAF одним з організаторів цієї схеми протягом відповідного періоду. Після отримання інформації від Earthsight, даний постачальник був занесений в чорний список компанії JAF.

Водночас з тим, як заборона на експорт колод зменшила закупівлі іншими компаніями, провідним імпортером української деревини в ЄС нині є Egger, другий у світі за величиною виробник дерев’яних панелей (використовуються в будівництві та виробництві дешевих меблів).

Провідні світові конкуренти Egger у секторі панелей на базі деревини, Kronospan та Swiss-Krono, продовжували закуповувати великі обсяги деревини в українських державних лісових підприємствах, чиї вищі посадові особи є фігурантами тривалих кримінальних корупційних розслідувань, як і польська целюлозна фабрика, що працює під керівництвом International Paper – найбільшої у світі паперової компанії.

Одна третина імпорту Egger у 2017 році була отримана від таких постачальників і половина імпорту International Paper. Деякі з пов’язаних із корупцією лісгоспів, які забезпечують постачання для цих компаній, також знаходяться в епіцентрі скандалу з незаконним видобутком бурштину, який руйнує територію Полісся. Дані свідчать про те, що великі покупці не тільки не виключили компанії щодо яких ведеться слідство про корупцію зі списку постачальників, але і віддають перевагу співпраці з ними в порівнянні з їх меншими конкурентами.

Корупційні схеми транснаціональних компаній

Серед європейських покупців підозрілого українського лісу багато найбільших у світі транснаціональних деревообробних компаній.

В результаті дослідження було виявлено, що ці компанії згадуються в кримінальних розслідуваннях, які тривають й на даний момент, щодо незаконних рубок, незаконного експорту деревини та пов’язаної з цим корупції. Одна з них була залучена в корумповану схему, яку організував колишній за часів Януковича керівник лісової галузі. Всі вони продовжують імпортувати великі обсяги деревини від державних лісозаготівельних підприємств, які перебувають під такими розслідуваннями.

Продукти, вироблені цими гігантськими компаніями, потенційно заплямовані українською деревиною незаконного походження, можна знайти в продажу по всьому ЄС, в тому числі у філіях найбільших мереж DIY («Do It Yourself» — «зроби це сам»), меблевих магазинів і супермаркетів на континенті.

В ЄС давно визнали, що висока потреба у дешевій деревині в минулому допомогла привести нелегальну складову в лісогосподарство країн-постачальників.

Варто зазначити, що у результаті цього з 2013 року набув чинності закон, призначений запобігти імпорту деревини, що може мати нелегальне походження.

Але висновки Earthsight демонструють, що в українському випадку цей закон не працює.

Влада в ключових державах-членах не в змозі ефективно його застосовувати. Його вплив також підривається фальшивою впевненістю, яку вносять покупці та влада ЄС послуговуючись незалежною «сертифікацією» лісів Лісовою опікунською радою (FSC), зазначають експерти.

В Earthsight зазначають, що українські активісти ведуть боротьбу з корупцією в лісовому секторі з високою небезпекою для власного життя та здоров’я, так само, як і прогресивні дії та урядові бачення наявних проблем.

В підсумку зазначимо, що деякі європейські офіційні особи докладають зусиль для надання допомоги. Однак під тиском гігантських фірм, залежних від безперервного постачання дешевої української деревини, ЄС використав свої найсильніші важелі, щоб підштовхнути українську владу до скасування заборони на експорт необроблених колод, — захід має частковий характер, щоб допомогти зменшити незаконність та напрацювання підґрунтя реформування галузі.

Автор: Діденко Сергій